Міські голови кажуть про тиск. Їх штрафують через мобілізацію?
Міські голови отримали штрафи у десятки тисяч гривень за начебто невиконання планів з мобілізації. Це підтвердили очільники міст на Львівщині. Кажуть, що будуть ці штрафи оскаржувати. А претензії щодо себе вважають тиском на місцеве самоврядування та підготовкою до виборів.
А військові переконують: як народні депутати закони написали, так вони і роблять. І дійсно, закон про мобілізацію передбачає, що місцева влада сприяє мобілізації, зокрема має і доставляти військовозобов'язаних до ТЦК.
Інше питання, як саме міські голови мають доставляти людей? Чи можуть вони відповідати за мобілізацію? Чи штрафуватимуть за зрив мобілізації й інших міських голів? І чи дійсно йдеться про тиск?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
Удар РФ по Сумах: кількість загиблих зросла до чотирьох
У Сумах до чотирьох зросло число загиблих внаслідок російського удару в ніч на 30 січня, повідомила обласна військова адміністрація.
«Станом на 8:00 внаслідок влучання ворожого «Шахеду» в багатоповерховий житловий будинок у Сумах чотири людини загинули і дев’ять зазнали травми різного ступеня тяжкості, з них – 1 дитина», – йдеться в повідомленні.
Державна служба з надзвичайних ситуацій зазначила, що пошуково-рятувальні роботи тривають.
В ОВА повідомили, що в будинку, де було влучання, зруйновано п’ять квартир на чотирьох поверхах, 12 балконів, пошкоджено скління понад 80 вікон і балконів. Пошкоджень також зазнали понад 20 автомобілів.
За даними міської ради, в ураженому будинку вимкнули електро-, водо- і теплопостачання, також в одному під’їзді немає газу.
Вночі 30 січня місцева влада повідомила, що у Сумах безпілотник влучив у багатоповерховий будинок.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Кількість постраждалих у нічному ударі РФ по Сумах зросла до 9 – ДСНС
У Сумах до дев’яти зросло число потерпілих внаслідок нічного російського удару, серед них – дитина, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«30 січня ворог завдав удар по одному з 10-поверхових житлових будинків Сум. У результаті атаки, попередньо, зруйновано дев’ять квартир і 12 балконів», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС кажуть, що їм вдалося врятувати чотирьох людей, серед них – одна дитина, також евакуювали 118 людей, і аварійно-рятувальні й пошукові роботи тривають.
Вночі 30 січня місцева влада повідомила, що у Сумах безпілотник влучив у багатоповерховий будинок. У міській раді повідомляли про чотирьох постраждалих, ще раніше була інформація про загиблу людину, але вона не підтвердилася.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Атака РФ по багатоповерхівці в Сумах: серед постраждалих є дитина
Місцева влада заявляє, що через атаку дрона у Сумах поранені четверо людей, серед них є дитина.
«Інформація щодо загибелі людини не підтвердилась, але є четверо постраждалих, серед яких 7-річна дитина та 18-річний юнак (він у важкому стані). Усіх шпиталізували», – повідомила у телеграмі пресслужба Сумської міської ради.
Однак, як повідомив голова ОВА Володимир Артюх, внаслідок атаки загинула людина, ще троє поранені, серед них є дитина.
Вночі 30 січня місцева влада повідомила, що у Сумах безпілотник влучив у багатоповерховий будинок. Повідомлялось про загиблу людину.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У Сумах безпілотник влучив у багатоповерхівку, загинула людина – влада
У Сумах безпілотник влучив у багатоповерховий будинок, повідомив виконувач обовʼязків міського голови Артем Кобзар.
За його словами, триває рятувальна операція.
За попередніми даними обласної військової адміністрації, внаслідок атаки загинула людина.
Російські війська також вечері 29 січня атакували сусідню Чернігівщину. За даними місцевої влади, безпілотники атакували передмістя Чернігова, є руйнування будинків.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Чернігівщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У Міноборони заявили, що Україна готова ділитися бойовим досвідом із НАТО
Україна готова ділитися бойовим досвідом із НАТО, заявив заступник міністра оборони бригадний генерал юстиції Сергій Мельник.
«Співпраця з Об’єднаною конфедерацією офіцерів резерву країн НАТО (CIOR) та Комітетом національних сил резерву НАТО (NCR) допомагає нам зміцнювати систему оборони України та адаптовувати її до стандартів НАТО. Ми також маємо власний унікальний бойовий досвід, яким готові поділитися», – сказав Мельник, якого цитує пресслужба Міноборони.
Зазначається, що українська делегація представила унікальний досвід організації оборони, комплектування та підготовки резервних сил в умовах повномасштабної війни на засіданні NCR та CIOR.
У грудні минулого року генеральний секретар НАТО Марк Рютте повторив заклики до країн альянсу збільшити військові видатки з огляду на дедалі більш нестабільне безпекове середовище. За його словами, країни НАТО не готові до того, що «насувається на нас через чотири чи п’ять років».
«Небезпека суне на нас на повній швидкості. Ми мусимо це визнати: що відбувається в Україні, може статися і в нас. І незалежно від результату цієї війни, ми не будемо в безпеці в майбутньому, якщо не будемо готові мати справу з небезпекою», – вважає він.
Конфлікт між Міноборони та Агенцією оборонних закупівель: боротьба за «оборонку» чи посаду?
На конфлікт між міністром оборони України Рустемом Умєровим і Агенцією оборонних закупівель (АОЗ) вже відреагували посли країн «Групи семи» (G7). Вони рекомендують якнайшвидше все врегулювати. Так що ж відбувається між двома державними інституціями, які під час повномасштабної війни мали б працювати пліч-о-пліч?
На фронті за добу відбулося 152 бойових зіткнення, ситуація на сході та півдні країни залишається напруженою. Про це у вечірньому зведенні повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
Найбільше російських атак було на Покровському напрямку, де противник 67 разів атакував українські позиції в районах населених пунктів Водяне Друге, Єлизаветівка, Миролюбівка, Лисівка, Відродження, Звірове, Котлине, Удачне, Котлярівка, Андріївка, Дачне та Улакли. Два боєзіткнення тривають досі. Авіаударів керованими авіабомбами зазнали Білицьке, Покровськ та Одрадне.
За зведенням, російські війська збільшили свою активність на Лиманському напрямку, де ЗСУ відбили 26 атак – минулої доби було 10 атак.
На Харківському напрямку російські сили один раз намагались просунутись в напрямку Козачої Лопані, атакували українські позиції (10 разів) на Куп’янському напрямку, а на Сіверському напрямку здійнили шість спроб потіснити українських захисників із займаних позицій в районі Верхньокам’янського, два боєзіткнення досі триває.
Також були російські атаки Краматорському, Торецькому та Новопавлівському напрямках. Натомість на Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках противник активних дій не проводив.
ло понад 150 боїв, противник збільшив активність на Лиманському напрямку
Єврокомісія планує значно підвищити мита на добрива та інші товари з Росії й Білорусі
Європейська комісія планує ухвалити підвищення мит на аграрну продукції та добрива з Росії та Білорусі до 50% – про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на джерела в Брюсселі.
Ухвалення нових обмежень очікується найближчими тижнями. За інформацією Радіо Свобода, планується підвищення мит на сільськогосподарські товари з 0% або низьких відсотків до 50%.
До переліку сільгосппродукції, на яку накладатимуть мито, входять, зокрема, м’ясо та м’ясні субпродукти, молочні продукти, зерно, фрукти, овочі, олії (оливкова, соняшникова, кокосова, кунжутна тощо) та жири, інші продукти), кава, чай, какао, цукор і кондитерські вироби.
Азотні добрива, на додаток до поточного мита в 6,5%, будуть обкладатися додатковим митом, яке буде поступово збільшуватися, починаючи з 40 або 45 євро за тонну, залежно від типу добрива (що відповідає приблизно 13%), до максимального рівня в 315-430 євро за тонну. Це становитиме приблизно 100%, що має фактично припинити імпорт білоруських та російських добрив до ЄС.
Читайте також: АРМА повідомляє про продаж арештованого калію з Білорусі загалом на понад 25 мільйонів гривень
Очікується, що поетапне підвищення мита на добрива має завершитися за три роки, до 2028 року.
Також планується, що білоруська та російська продукція будуть виключені з митних квот Євросоюзу. Це виключить можливість їх поставок за нижчими тарифами.
28 січня Єврокомісія схвалила пропозицію запровадити мита на низку сільськогосподарських товарів з Білорусі та Росії, а також на деякі азотні добрива. Мета пропозиції – зменшити залежність від імпорту з Росії та Білорусі.
Обмеження запроваджують, згідно з пропозицією Єврокомісії, через те, що в 2023 році частка російських добрив в Євросоюзі перевищила 25%, що «становить загрозу для стабільності ринку ЄС».
Сили РФ дронами атакували передмістя Чернігова, є руйнування – влада
Російські війська безпілотниками атакували передмістя Чернігова, є руйнування, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Сьогодні ввечері у передмісті Чернігова пролунав вибух. Армія РФ вдарила безпілотниками по дачному масиву. Є руйнування будинків. В результаті вибуху виникла пожежа», – написав він у телеграмі.
За попередніми даними, жертв немає.
Зеленський розповів, які напрямки залишилися без фінансування США
Президент Володимир Зеленський заслухав початкову доповідь щодо програм, які фінансувалися коштом американської підтримки і зараз зупинені. Про це він повідомив у зверненні 29 січня, зазначивши, що доповідь представили міністр розвитку громад Олексій Кулеба та заступник голови Офісу президента Віктор Микита.
«Деякі ключові речі я вже доручив робити за внутрішні наші кошти, а також – говорити з європейцями. Енергетика – були програми щодо розподіленої генерації, інші програми стійкості для українських громад, для міст і сіл», – сказав Зеленський.
Другим напрямком він назвав ветеранські проєкти в регіонах: «ветеранські хаби, лінії підтримки, допомога у створенні власних бізнесів ветеранами».
Читайте також: Наскільки критично? На що в Україні вплине рішення Трампа щодо USAID
Крім того, у співпраці з партнерами будувалися сучасні пункти пропуску на кордоні, заявив Зеленський:
«Зокрема, це проєкти в портах. Реально – економічна безпека. Будемо на це шукати більший внутрішній ресурс. Є певні питання і по лінії Міністерства охорони здоров’я, також – у галузі кібербезпеки. Усім цим займаємось».
Він додав, що доручив продовжувати аудит призупинених напрямів допомоги від США. Голова держави висловив думку, що Україна та її партнери в Європі мають бути найактивнішими саме на гуманітарних, безпекових та соціальних напрямках, «щоб зараз, поки триває напрацювання нової американської політики, ми підтримали людей».
Верещук анонсувала подачу до комітету Ради законопроєкту зі змінами щодо проходження ВЛК
часом в оборонному комітеті Верховної Ради буде зареєстровано законопроєкт зі змінами щодо проходження ВЛК обмежено придатними особами.
Як написала вона у телеграмі, йдеться про дві важливі речі:
- термін для обовʼязкового проходження ВЛК продовжити ще на чотири місяці, тобто крайній строк перенести на початок червня 2025 року
- обовʼязок проходити ВЛК не стосується обмежено придатних осіб до 25 років
Вона закликала народних депутатів підтримати цей законопроєкт.
За даними Верещук, на сьогодні понад мільйон обмежено придатних ще не пройшли відповідні медогляди. Зокрема, тому що не отримували викликів на ВЛК або не можуть їх отримати в ТЦК через черги. Відтак пропустити через ВЛК таку кількість людей до 4 лютого нереально, констатувала вона.
Міністри оборони країн Північної Європи зустрінуться в Гельсінкі 30 січня під керівництвом міністра оборони Фінляндії Антті Хаккянена.
Як повідомляє міністерство оборони Фінляндії, друга зустріч міністрів цього року обговорюватиме оборонне співробітництво між північними країнами та актуальні питання НАТО, такі як оборонні асигнування. Іншою темою буде підтримка України.
«Ми повинні підготуватися до зростання невизначеності в усьому світі та до змін у безпековій ситуації в Європі. Важливість Північного оборонного співробітництва зростає. Ми посилюватимемо оборону і безпеку постачання в країнах Північної Європи і поглиблюватимемо нашу співпрацю задля зміцнення НАТО і ЄС. Ми разом плануватимемо, як ми продовжимо підтримувати Україну», – каже Хаккянен.
Читайте також: Данія створить фонд для фінансування виробництва зброї в Україні – Міноборони
У жовтні минулого року відбувся четвертий саміт Україна – Північна Європа. На той момент країни Північної Європи виділили 195 мільйонів євро на закупівлі в оборонній промисловості України.
Країни Північної Європи надають Україні значну військову допомогу, передавши, серед іншого, системи протиповітряної оборони, бойові танки Leopard, бойові броньовані машини.
МВА: російські війська атакували село на Херсонщині, двоє поранених
Російська армія атакувала село Садове в Херсонській міській громаді, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко 29 листопада.
За повідомленням, війська РФ вдарили по мирних жителях із дрона.
«Мінно-вибухову травму та уламкові поранення отримали чоловік і жінка. Наразі вони ушпиталені. Триває дообстеження», – заявив Мрочко.
Читайте також: Житель Херсона постраждав через атаку російського дрона – МВА
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, армія РФ регулярно атакує деокуповану частину Херсонщини ударними дронами.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Наскільки критично? На що в Україні вплине рішення Трампа щодо USAID
Міністерства енергетики, охорони здоров’я, освіти, місцева влада та інші державні установи тимчасово втратили фінансування окремих програм і проєктів, яке надходило від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Також багато неурядових ініціатив і громадських організацій повідомили про призупинення чи навіть згортання своїх проєктів. Усе це через указ президента США Дональда Трампа, яким він вирішив на 90 днів зупинити фінансування зовнішніх проєктів через USAID, щоб оцінити їх «ефективність і відповідність до зовнішньої політики Сполучених Штатів».
- То як «замороження» фінансування від USAID торкнулося України? Як на це реагують?
- Про які винятки заявив держсекретар США Марко Рубіо?
- Чи можна сподіватися, що через 90 днів фінансування відновиться?
- І які наслідки можуть бути для України, якщо цього не станеться?
Через тиждень після того, як 47-й президент США Дональд Трамп підписав указ про призупинення фінансування програм і проєктів розвитку для інших країн, Держдепартамент США вирішив тимчасово продовжити фінансування гуманітарних програм, які «рятують життя». Про це йдеться у заяві нового держсекретаря Марко Рубіо, яку наводять The Washington Post та Associted Press.
Виняток, принаймні тимчасово, зробили для проєктів, які забезпечують «основні життєво важливі ліки, медичні послуги, їжу, житло і допомогу на прожиття, а також витратні матеріали і розумні адміністративні витрати, необхідні для надання такої допомоги».
При цьому Держдепартамент уточнив, що це не стосується програм, пов’язаних із абортами, гендерними програмами, допомогою трансгендерним людям та «іншою допомогою, не пов’язаною з порятунком життя».
Та й навіть ті гуманітарні організації, які отримали заяву Рубіо, зазначає The Washington Post, не зрозуміли, чи можуть продовжувати роботу.
Як виглядає кордон між Білоруссю і Україною? Фоторепортаж
Журналісти Reuters і AP зробили фотозвіти з пункту пропуску «Нова Гута» в Гомельському районі. Подивіться, як зараз виглядає білорусько-український кордон.
Після того, як білоруське керівництво підтримало агресію Росії проти України та дозволило російській армії використовувати військову інфраструктуру та повітряний простір для вторгнення та обстрілу мирних українських міст, 28 лютого 2022 року Україна закрила кордон із Білоруссю, припинила торгівлю та почала зміцнювати свій кордон, щоб унеможливити наступ російських військ з білоруської території.
Білорусь також побудувала оборонні укріплення на кордоні з Україною. Які саме?
Дивіться тут
Генштаб: Сили оборони відбили 19 російських атак на Лиманському напрямку від початку дня
Російські війська не припиняють спроб просуватися в глибину території України, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил у проміжному зведенні 29 січня. Від початку доби командування фіксує 91 російську атаку.
«На Харківському, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках ворог активних дій не проводив», – заявляє штаб.
Зокрема, армія РФ вісім разів штурмувала українські позиції на Куп’янському напрямку, два боєзіткнення тривають до цього часу.
На Лиманському напрямку російські підрозділи атакували, за зведенням, 23 рази поблизу Новоєгорівку, Копанок, Макіївки, Новолюбівки, Торського, Ямполівки та Зеленої Долини, 19 атак ЗСУ вже відбили.
СБУ та Сили спецоперацій уразили нафтоперекачувальну станцію в Тверській області Росії – джерело
Дрони Служби безпеки та Сил спеціальних операцій атакували нафтоперекачувальну станцію «Андреаполь» та ракетний арсенал у Тверській області Росії – про це Радіо Свобода повідомило поінформоване джерело в СБУ, яке побажало залишитися неназваним.
За його даними, вночі проти 29 січня безпекові служби провели спільну операцію з ураження НПС «Андреаполь», яка є складовою Балтійської трубопровідної системи-2:
«Унаслідок атаки дронів на станції пошкоджено фільтраційний насосний майданчик, цистерни з присадками, стався розлив нафтопродуктів і пожежа. Росіянам навіть довелося зупиняти магістральний трубопровід, яким нафта постачається до терміналу «Усть-Луга» в Ленінградській області».
Як додав співрозмовник Радіо Свобода, іншою ціллю дронів став 23-й ракетний арсенал Міноборони Росії в Тверській області.
«Дрони уразили сам склад та три будівлі військової частини. Місцеві жителі нарахували понад 20 вибухів та писали в чатах про евакуацію населення», – сказав він.
СБУ: суд заарештував активи російського олігарха Дерипаски на 2,11 млрд гривень
Служба безпеки України ініціювала арешт «нових» активів російського олігарха Олега Дерипаски – про це відомство заявило 29 січня.
За повідомленням, на основі матеріалів СБУ суд наклав арешт на «велику партію промислової продукції та сировини», якими володів Дерипаска:
«Йдеться про майже 500 тисяч тонн бокситів і глинозему, який був виготовлений у нашій державі ще до повномасштабного вторгнення. Вони зберігалися на складах Миколаївського глиноземного заводу, що раніше належав росіянину. Загальна вартість арештованих активів становить понад 2,11 мільярда гривень», – йдеться в повідомленні.
За даними СБУ, ці матеріали були головним компонентом для виробництва алюмінію на заводах Дерипаски «Русал» у Росії. Вони належали йому через підконтрольну комерційну структуру, зареєстровану в одній із країн Євросоюзу