У Москві у житловому комплексі пролунав вибух, є загиблий і постраждалі
У столиці Росії – Москві в житловому комплексі «Алые Паруса» стався вибух, за попередніми даними, є загиблий і постраждалі.
Мешканці повідомили проєкту Радіо Свобода «Север.Реалии», що на місці кілька екіпажів швидкої допомоги і пожежна машина. Очевидці вважають, що вибух був у ліфтовому холі висотної вежі.
В результаті вибуху загинула одна людина, четверо постраждали. Слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу, повідомили правоохоронці російському державному агентству ТАСС.
Раніше російські телеграм-канали поширили кадри, імовірно, з підʼїзду будинку, він завалений битим склом. На підлозі лежить людина, їй надають допомогу.
Російські медіа «Інтерфакс» і ТАРС пишуть, що унаслідок вибуху важко поранено президента федерації боксу угрупування «ДНР» Армена Саркісяна.
Як зазначає російська служба Радіо Свобода, Армен Саркісян також відомий як творець «Вірменського батальйону» (АРБАТ). Цей підрозділ підпорядковується підконтрольному Міноборони ПВК «Редут» та брало участь у російському вторгненні в Україну.
У грудні 2024 року правоохоронні органи України звинуватили Армена Саркісяна, також відомого як Армен Горловський, у добровільній участі у незаконних збройних формуваннях та допомозі державі-агресору.
З травня 2014 року Саркісяна оголошено у міжнародний розшук за організацію вбивств у центрі Києва. ЗМІ називають Армена Саркісяна близьким знайомим колишнього президента України Віктора Януковича і одним з організаторів нападів на учасників Євромайдану.
У квітні 2018 року Армена Саркісяна затримали у Франції. Повідомлялося, що готуються документи для його екстрадиції до України. При цьому за два дні стало відомо, що Саркісяна відпустили «під особисте зобовʼязання».
Росія запустила по Україні понад 70 БПЛА, збито 38 дронів – Повітряні сили
У ніч на 3 лютого війська РФ атакували Україну 71-м ударним БПЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів, повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
«Станом на 09.00 підтверджено збиття 38-ми ударних БПЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Запорізькій, Дніпропетровській, Вінницькій та Хмельницькій областях», – вказано у дописі.
Ще 25 російських безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені (без негативних наслідків).
За даними Повітряних сил, внаслідок атаки постраждали Сумщина, Харківщина та Черкащина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський відреагував на видадки насильства щодо військових в тилу, що призвело, серед іншого, до їх смерті.
«За короткий проміжок часу в різних областях, на жаль, сталися три ганебні акти насильства, у яких постраждали військовослужбовці. Насильство щодо військовослужбовців – неприпустиме. Розраховуємо на повне і всебічне розслідування цих злочинів. Винні мають понести заслужене покарання», – йдеться у його заяві, оприлюдненій в телеграмі.
Сирський наголошує, що Збройні Сили України роблять все можливе, щоб захистити Україну, що в умовах повномасштабної війни неможливо без заходів мобілізації.
У ЗСУ, за його словами, роблять все, щоб в ході мобілізаційних заходів не допускати випадки порушення прав людини – Сухопутні війська намагаються долати існуючі проблеми в роботі ТЦК, виправляти помилки, працюють над покращенням якості роботи ТЦК.
Втім загальнодержавна справа захисту України неможлива «без всенародної підтримки армії та поваги до військовослужбовців», наголошує Сирський.
На Полтавщині у Пирятині 31 січня під час супроводу військовозобов’язаних до навчального центру невідомий вистрілив у військовослужбовця Полтавського РТЦК та СП, той загинув на місці. Ймовірного нападника затримали.
Пізніше, 1 лютого, у Рівненському ТЦК пролунав вибух, унаслідок якого загинула одна людина, ще шестеро були поранені.
2 лютого біля будівлі ТЦК у Павлограді на Дніпропетровщині стався вибух, унаслідок якого, за даними поліції, поранений чоловік.
Раніше вже повідомлялось про випадки нападів на військовослужбовців ТЦК. Зокрема, влітку минулого року під час комендантської години стався озброєний напад на пост охорони Луцького Територіального центру комплектування, був поранений солдат. Тоді на посту охорони перебували військові із бойовим досвідом, яких після поранень перевели на службу до Луцького ТЦК.
Напади на ТЦК: хто винен та якими будуть наслідки
Вибух біля ТЦК на Дніпропетровщині.
Вибух у приміщенні ТЦК в Рівному.
Вбивство військовослужбовця ТЦК на автозаправці у місті Пирятин на Полтавщині.
У ЗСУ відреагували. Михайло Драпатий, командувач Сухопутних військ, заявив, що «вбивства військових у тилу – це червона лінія, яку не можна перетинати».
- Хто і як має понести відповідальність за такі напади?
- Що відбувається у суспільстві?
- Чи можливо знизити градус агресії?
- Про що свідчать заклики до «жорсткого покарання» винних?
- Та хто і яким чином цим може скористатися?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
Генштаб ЗСУ: найбільше атак військ РФ зафіксовано на Покровському і Куп’янському напрямках
Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 97 бойових зіткнень. Найбільше атак військ РФ відбулося на Покровському напрямку, йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ 3 лютого.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 39 атак агресора у бік Зеленого Поля, Тарасівки, Успенівки, Єлизаветівки, Водяного Другого, Миролюбівки, Променя, Котлярівки, Олексіївки, Дачного та Улаклів», – вказано у дописі.
За даними штабу, на Куп’янському напрямку за добу відбулося 18 атак військ РФ в районах населених пунктів Петропавлівка, Піщане, Степова Новоселівка, Богуславка, Загризове, Лозова.
«На Курському напрямку минулої доби наші оборонці відбили 12 атак противника, ворог завдав 383 артилерійських обстріли, з них два - із реактивних систем залпового вогню; здійснив 33 авіаційні удари, скинувши 43 КАБ», – кажуть у ЗСУ.
Також російська армія атакувала на Харківському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському і Оріхівському напрямках.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах три ракетних удари із застосуванням трьох ракет, а також 63 авіаудари, зокрема, скинув 112 КАБ. Крім цього, здійснив понад 5800 обстрілів, з них 62 - із реактивних систем залпового вогню та залучив для уражень 2725 дронів-камікадзе», – йдеться у зведенні.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов 20 січня в ефірі Радіо Свобода казав, що російські війська обходять Покровськ із заходу, намагаючись взяти його в напівкільце.
- На яку відстань можуть залетіти українські далекобійні дрони?
- Як вибирають цілі для ударів по території РФ?
- І чим готуються здивувати окупантів Сили безпілотних систем у найближчому майбутньому?
Про це в ексклюзивному інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» розказав командувач СБС, Герой України Вадим Сухаревський.
У Росії заявили про атаку дронів на паливні та енергетичні об’єкти у Волгограді та Астрахані
У ніч на 3 лютого безпілотники атакували паливні та енергетичні об’єкти в Астраханській та Волгоградській областях Росії.
Міноборони РФ повідомило про знищення 70 безпілотників, зокрема над Волгоградською, Астраханською та Воронезькою областями, йдеться у повідомленні російського оборонного відомства.
Губернатор Астраханської області Ігор Бабушкін заявив, що Збройні сили України намагалися атакувати безпілотниками паливні та енергетичні об’єкти в регіоні.
«Внаслідок падіння одного з дронів виникла пожежа, постраждалих немає», – написав він, але не уточнив, який саме об’єкт постраждав.
Російські телеграм-канали пишуть, що біля Астрахані БПЛА атакували газопереробний завод.
Губернатор Волгоградської області РФ Андрій Бочаров заявив, що через падіння уламків дронів виникли локальні займання на території НПЗ, а у деяких районах Волгограду є проблеми зі світлом.
За даними медіа, ймовірно, дрони поцілили у нафтопереробний завод «Лукойл».
Також «Росавіація» призупиняла польоти в аеропортах Астрахані, Казані, Нижньокамська, Саратова, Ульяновська, Владикавказа, Грозного та Махачкали.
За словами очільника Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрія Коваленка, удари по російських нафтопереробних заводах мають на меті зупинити виробництво пального, яким забезпечується російська армія.
«Важливо, щоб Волгоградський НПЗ припинив виробляти бензин, дизельне пальне, мазут і авіаційне пальне, якими він забезпечує російську армію», – зазначив Коваленко.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити ці дані. Українське командування поки що не коментувало ситуацію.
Раніше Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив, що українські військові в ніч на 31 січня атакували нафтопереробний завод у Волгоградській області Росії. За повідомленням, йдеться про ТОВ «Лукойл-Волгограднафтопереробка», який за проєктною потужністю входить у десятку найбільших нафтопереробних заводів Росії і задіяний у забезпеченні армії РФ.
Останнім часом почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи в Росії. Київ підтверджує причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
Армія Росії за добу війни втратила 1300 військових і 12 танків – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 841 660 військових, за добу – 1300 – такі дані станом на ранок 3 лютого навів Генштаб ЗСУ.
Серед інших втрат РФ в українському командуванні заявили про такі:
- танки – 9920 (+12 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 20 685 (+18)
- артилерійські системи – 22 589 (+51)
- РСЗВ – 1268 (+1)
- засоби ППО ‒ 1053 (+3)
- літаки – 369
- гелікоптери – 331
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 23 911 (+118)
- крилаті ракети ‒ 3054
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 35798 (+89)
- спеціальна техніка ‒ 3731 (+2)
Міністерство оборони Великої Британії раніше заявило, що 2024 рік приніс для Росії найбільші втрати від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Згідно з оцінками відомства, Росія втратила вбитими і пораненими 429 тисяч військових минулого року порівняно зі 105 960 в 2022 році та 252 940 – в 2023-му.
Загальні втрати Росії у повномасштабній війні проти України перевищують 750 тисяч, зазначили у відомстві.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня 2024 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Важливо забезпечити Україні «найсильнішу позицію» на переговорах – Стармер на зустрічі з Шольцом
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та канцлер Німеччини Олаф Шольц під час зустрічі 2 лютого обговорили ситуацію в Україні та наголосили на важливості посилення оборонного виробництва в Європі, повідомляє пресслужба британського уряду.
У переговорах з Шольцем Стармер підкреслив, що важливо забезпечити Україні «найсильнішу позицію в найближчі місяці», щоб будь-яка мирна угода про припинення війни Росії проти України «могла бути досягнута за допомогою сили».
«Повномасштабне вторгнення Росії в Україну підкреслило важливість розширення і координації оборонного виробництва в Європі, погодились лідери. Надаючи оновлену інформацію щодо урядового Стратегічного оборонного огляду, який буде опублікований пізніше цього року, премʼєр-міністр (Кір Стармер – ред.) сказав, що в ньому будуть враховані уроки, отримані в Україні, і необхідність маневрувати в умовах триваючої агресії і ворожої діяльності Путіна по всій Європі», – йдеться у повідомленні.
22 січня канцлер Німеччини Олаф Шольц інтерв’ю німецькому виданню Rheinische Post повідомляв, що союзники найближчим часом обговорять гарантії безпеки для України по завершенні війни.
Раніше британська преса повідомила, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон почали обговорювати можливість відправлення британських і французьких солдатів в Україну як миротворців у разі, якщо буде укладено угоду про припинення російсько-української війни.
Емманюель Макрон вперше заговорив, що європейські країни можуть надіслати війська в Україну ще наприкінці лютого 2024 року, але тоді ця ідея не знайшла підтримки серед країн-партнерів.
Президент України Володимир Зеленський уточнив, що можлива чисельність миротворців, які будуть потрібні для запобігання новому нападу Росії на Україну після будь-якої можливої угоди про припинення вогню, залежатиме від чисельності української армії. Він наголосив, що миротворчий контингент може допомогти, однак «якщо буде воля інших країн», але не можна це розглядати «як чисто європейську ініціативу, без США».
Трамп каже, що його адміністрація готує «зустрічі та переговори» з Україною і Росією
Президент США Дональд Трамп заявив, що розмови з Україною та Росією проходять «досить добре», а його адміністрація готує «зустрічі та переговори» з Україною, Росією та «різними сторонами».
«Ми маємо справу з Україною і Росією. У нас заплановані зустрічі і переговори з різними сторонами, в тому числі з Україною і Росією. І я думаю, що ці дискусії проходять досить добре», – сказав Трамп журналістам пізно ввечері 2 лютого, не уточнюючи деталей.
Кількома годинами раніше спеціальний посланник Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог попередив, що обидві сторони повинні будуть піти на поступки, якщо вони сподіваються домовитися про врегулювання війни.
Президент України Володимир Зеленський «вже дав зрозуміти, що помʼякшить свою позицію щодо територій», – сказав Келлог. «І Путіну (президенту Росії – ред.) також доведеться помʼякшити свої позиції».
«З часом ми будемо обговорювати це з усіма, і, можливо, в найближчій перспективі», - додав він. «І це добре для обох сторін».
31 січня державний секретар США Марко Рубіо заявив, що війна Росії проти України не закінчиться досягненням «максималістських цілей» сторін, і повторив, що обом їм доведеться піти на поступки на можливих майбутніх переговорах.
Москва раніше називала умови мирних переговорів: виведення українських військ із Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, визнання цих регіонів частиною Росії, нейтральний статус України та зняття санкцій. Президент України Володимир Зеленський назвав це ультиматумом, наполягаючи на гарантіях безпеки НАТО та збереженні постачання зброї.
20 січня президент Росії Володимир Путін на засіданні Ради безпеки РФ заявив, що Росія відкрита для діалогу з новою адміністрацією президента США Дональда Трампа щодо України. Путін також привітав Дональда Трампа зі вступом на посаду президента США і заявив, що Росія сподівається будувати діалог зі Штатами «на основі взаємоповаги».
За оцінками американського Інституту вивчення війни, Путін 20 січня повторив, що Кремль готовий вести переговори зі Сполученими Штатами щодо війни РФ проти України, але дав зрозуміти, що зберігає свої вимоги щодо повної капітуляції України.
У Зеленського відповіли на вимогу США щодо проведення виборів в Україні
Припинення вогню та вибори в Україні «не залякають президент РФ Володимира Путіна», зазначив радник глави держави Дмитро Литвин у відповідь на заяву Кіта Келлога, радника Дональда Трампа, щодо можливості проведення виборів в Україні у 2025 році.
Він пояснив, що «Росія збільшує виробництво ракет та боєприпасів і знаходить способи обходу санкцій. Альянс РФ із Північною Кореєю не свідчить про готовність до миру. Тому Україні потрібен глибший підхід від міжнародних партнерів, а не просто ідея перемир’я».
«Якщо план Келлога – це просто припинення вогню та вибори, то це провальний план. Путіна не залякають ці дві речі», – зазначив Литвин.
Він також наголосив, що Трамп під час зустрічей із Зеленським демонстрував «глибоке розуміння ситуації та можливих важелів тиску на Кремль».
«Важливо швидко перейти до реальної роботи між командами над конкретним планом припинення війни та забезпечення тривалого миру», – додав Литвин.
Раніше спецпредставник американського президента Дональда Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що за умови досягнення угоди про припинення вогню з Росією «найближчими місяцями», Сполучені Штати хочуть, щоб Україна провела президентські і парламентські вибори до кінця поточного року.
2 січня президент Володимир Зеленський заявляв, що Конституція та закони України не дозволяють проведення президентських і парламентських виборів під час воєнного стану. Водночас він припускав, що у разі завершення «гарячої фази війни» парламент скасує воєнний стан у країні та призначить дату виборів.
Водночас керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що «президентські вибори в Україні відбудуться одразу після закінчення війни».
Згідно з Конституцією України, наступні президентські вибори в Україні мали б відбутися у кінці березня 2024 року. Але оскільки в країні діє воєнний стан, проведення виборів відтермінували.
«Брехливі заяви». Росія поширює нісенітниці для дискредитації США та України
Москва продовжує поширювати вже давно спростований доказами дезінформаційний наратив про те, що Україна нібито систематично займається незаконним вилученням органів, у тому числі й у дітей, так званою «чорною трансплантологією».
Російські офіційні особи та державні ЗМІ поширюють закиди про те, що буцімто Київ і США продовжують війну, щоб продовжити експерименти з біозброєю та неконтрольоване вилучення органів. Про це тут
ДСНС: у Полтаві серед загиблих унаслідок ракетного удару ідентифікували ще одну дитину
У Полтаві серед 14 загиблих унаслідок ракетного удару російських військ ідентифікували тіло ще однієї дитини, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Внаслідок ворожого удару загинуло троє дітей – 7, 9 та 12 років», – поінформували в ДСНС.
Раніше у ДСНС повідомили про завершення аварійно-рятувальних робіт у житловому п’ятиповерховому будинку в Полтаві, по якому сили РФ завдали ракетного удару.
«Унаслідок ворожого удару загинули 14 людей, із них двоє дітей дев’яти та 12 років. 20 осіб постраждали, із них четверо дітей дитини віком три місяці, двох, восьми та 12 років», – підсумували у службі.
За даними місцевої влади, російські війська 1 лютого завдали ракетного удару по Полтаві, поціливши по багатоповерхівці – зруйнований під’їзд із 1 по 5 поверх, виникла пожежа. Також пошкоджені 18 багатоквартирних будинків та дитсадок, які розташовані поруч.
В Офісі генпрокурора повідомили, що, за попередніми даними, удару було завдано ракетою Х-22.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
За січень сили ППО збили понад 2300 засобів повітряного нападу Росії – ЗСУ
Протягом січня 2025 року Сили оборони збили 1 595 безпілотників різних типів, якими Росія атакувала територію України, йдеться у повідомленні Повітряних сил Збройних сил України.
За даними військових, протиповітряна оборона збила 31 крилату ракету Х-101, «Калібр», «Іскандер-К»; дві балістичні ракети «Іскандер-М» та 12 керованих авіаційних ракет Х-59/69.
Також Повітряні сили інформують про ураження 1595 ударних дронів-камікадзе типу Shahed; 388 розвідувальних безпілотників та 236 БПЛА інших типів.
«За січень тактична авіація Повітряних Сил здійснила понад 220 вильотів на літаках на повітряну розвідку, винищувальне прикриття, вогневе ураження та авіаційну підтримку наземних підрозділів. З них 77 – на вогневе ураження, 79 – на винищувальне авіаційне прикриття», – наголосили у відомстві.
Відомо, що «у січні 2025 року авіація знищила 215 повітряних цілей, уразила командні пункти, пункти управління БПЛА, райони зосередження техніки та живої сили».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Росії повірили в дипфейк, в якому нібито Трамп лякає Путіна смертю за війну проти України
27 січня депутат російської Держдуми (нижня палата парламенту РФ) Андрій Ісаєв звинуватив президента США Дональда Трамп у в спробі «грубо» змусити президента Росії Володимира Путіна почати мирні переговори з Україною.
Так зване послання Трампа Путіну «уклади мир або помри» є дипфейком, але росіяни в нього повірили.
Більше інформації тут
Із трьох бригад військових КНДР у Курській області одна повністю знищена – Зеленський
Із трьох бригад військових Північної Кореї одна «повністю знищена», дві мають великі втрати, розповів президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Associated Press.
«Ми бачили три бригади північнокорейців, одна була знищена. А дві мають втрати, не знаю в якій кількості вони мали втрату, але їх сьогодні не пускали на штурми. Напевно, вони можуть їх пустити, відновити тощо. Це може відбутися в той чи інший день. Ми розуміємо, що вони можуть робити наступальні дії. Приблизно розуміємо, які це можуть бути моменти, напрямки, дати, так працює розвідка. Ми готуємося до їх певних кроків», – зазначив глава держави.
Зеленський нагадав, що «у Курській області Північна Корея втратила близько 4 тисяч особового складу, всього на російсько-українську війну Північна Корея направила близько 12 тисяч своїх військових».
Зеленський додав, що «31 січня ЗСУ уразили в Курській області центральний командний пункт ворога, є втрати як російських ключових офіцерів, так і серед північнокорейських офіцерів». За його словами, «це справедлива військова ціль – був ракетний удар з українського боку і застосування різних видів зброї». Президент припустив, що «це можуть бути десятки офіцерів, яких втратив ворог».
Раніше, 11 січня, Україна повідомила про взяття Силами оборони у полон двох військових з Північної Кореї на Курщині.
Взяття в полон українськими військовими двох північнокорейських солдатів у Курській області РФ підтвердило також розвідувальне агентство Південної Кореї. Розвідка Республіки Корея процитувала слова одного з полонених солдатів КНДР про те, що «серед північнокорейських солдатів у Росії були «значні» втрати». Там також зазначили, що один із полонених залишався без їжі й води протягом чотирьох-п’яти днів, перш ніж його захопили українські сили.
Загалом втрати військ КНДР оцінюють у сотні і навіть тисячі осіб, проте незалежного підтвердження цих даних немає.
Влада: сили РФ вдарили по маршрутці в Херсоні, п’ятеро постраждалих, серед них – двоє дітей
У Херсоні внаслідок російського удару з безпілотника по автобусу постраждали п’ятеро людей, розповів голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Росіяни атакували з БпЛА «маршрутку» у Херсоні. Наразі відомо про пʼятьох постраждалих, серед яких двоє дітей. У 12-річного хлопчика, 13-річної дівчинки та трьох жінок, 38, 52 й 54 роки, діагностували вибухові та черепно-мозкові травми, а також контузії», – йдеться у дописі.
Всіх постраждалих ушпиталили, уточнив голова ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Російські військові потрапили у «вогневий мішок» у Великій Новосілці – Сили оборони
Наразі тривають бої за Велику Новосілку на Донеччині, там російські військові потрапили у «вогневий мішок», йдеться у повідомленні пресслужби 110 Окремої механізованої бригади.
«Бої за місто продовжуються. Ворог потрапив у вогневий мішок. Просуватися далі він не може, та разом з тим підсилювати свої підрозділи в місті вимушений», – зазначали військові.
У 110 окремій механізованій бригаді зазначають, що у Великій Новосілці «працює аеророзвідка, яка фіксує пересування та перебування окупантів».
«Потім в бій вступають FPV-дрони та артилерія, які складають підвали, в яких засів ворог, хоронять його там живцем. Наразі противник не розуміє що робити. Ефект від пропагандистського «флаговтику» закінчився, а помирати московити не перестали», – додали українські військові.
Не може бути пауз у термінових рішеннях»: Зеленський вперше відреагував на скандал в АОЗ
Міністр оборони Рустем Умєров «має право ухвалювати будь-які рішення заради безперебійного постачання озброєнь», зазначив президент Володимир Зеленський, вперше коментуючи кадровий скандал у Міністерстві оборони, пов’язаний із керівництвом Агенції оборонних закупівель (АОЗ).
«У нас є міністр оборони, який чітко розуміє, що паузи в підтримці нашої армії – від дронів до ППО - це будуть не тільки втрати у військових, втрати цивільного населення, буде більше ударів. Він не може робити жодної паузи в поставках», – відповів Зеленський на прохання прокоментувати, «який вигляд скандал матиме в очах західних партнерів».
За його словами, «Умєров має право робити все, щоб не було перерв у постачанні». Особливо якщо є інституційні проблеми з підписанням контрактів або сигнали про зниження підтримки ЗСУ, оскільки «не може бути пауз у термінових рішеннях».
Зеленський підкреслив, що «більша частина фінансування зосереджена на закупівлях для армії».
«І якщо є гроші, а якась поставка не прийшла, то міністр має зробити все, щоб більше таких проблем не було. Тому що це наше життя, і це найголовніше. І він це виконує», – додав Зеленський.
Раніше в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»)відсторонена від посади директорки АОЗ Марина Безрукова заявила, що контрактування боєприпасів та постачання через АОЗ від 27 січня може бути заблоковано. За її словами, це може статися через юридичну колізію, яка виникла у зв’язку з рішенням міністра оборони України Рустема Умєрова щодо непродовження контракту з нею та призначення на посаду очільника АОЗ Рустема Жумаділова.
31 січня завершився контракт директорки Марини Безрукової з Агенцією оборонних закупівель (АОЗ), Міністерство оборони повідомило, що контракт з нею продовжувати не будуть. Перед цим її відсторонили.
У Міноборони України звільнення директорки Агенції оборонних закупівель Марини Безрукової пояснили «необхідністю гарантування стійкого та безперервного забезпечення фронту озброєнням та боєприпасами».
Безрукова у коментарі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») 27 січня стверджувала, що міністр Умєров публічно на нарадах підтримував її діяльність на посаді і не висловлював претензій до якості роботи.
Марина Безрукова очолила АОЗ на початку 2024 року.
Агенцію оборонних закупівель Міноборони запустили влітку 2022 року. Вона займається закупівлею озброєння.
Не може бути пауз у термінових рішеннях»: Зеленський вперше відреагував на скандал в АОЗ
Міністр оборони Рустем Умєров «має право ухвалювати будь-які рішення заради безперебійного постачання озброєнь», зазначив президент Володимир Зеленський, вперше коментуючи кадровий скандал у Міністерстві оборони, пов’язаний із керівництвом Агенції оборонних закупівель (АОЗ).
«У нас є міністр оборони, який чітко розуміє, що паузи в підтримці нашої армії – від дронів до ППО – це будуть не тільки втрати у військових, втрати цивільного населення, буде більше ударів. Він не може робити жодної паузи в поставках», – відповів Зеленський на прохання прокоментувати, «який вигляд скандал матиме в очах західних партнерів».
За його словами, «Умєров має право робити все, щоб не було перерв у постачанні». Особливо якщо є інституційні проблеми з підписанням контрактів або сигнали про зниження підтримки ЗСУ, оскільки «не може бути пауз у термінових рішеннях».
Зеленський підкреслив, що «більша частина фінансування зосереджена на закупівлях для армії».
«І якщо є гроші, а якась поставка не прийшла, то міністр має зробити все, щоб більше таких проблем не було. Тому що це наше життя, і це найголовніше. І він це виконує», – додав Зеленський.
Раніше в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»)відсторонена від посади директорки АОЗ Марина Безрукова заявила, що контрактування боєприпасів та постачання через АОЗ від 27 січня може бути заблоковано. За її словами, це може статися через юридичну колізію, яка виникла у зв’язку з рішенням міністра оборони України Рустема Умєрова щодо непродовження контракту з нею та призначення на посаду очільника АОЗ Рустема Жумаділова.
31 січня завершився контракт директорки Марини Безрукової з Агенцією оборонних закупівель (АОЗ), Міністерство оборони повідомило, що контракт з нею продовжувати не будуть. Перед цим її відсторонили.
У Міноборони України звільнення директорки Агенції оборонних закупівель Марини Безрукової пояснили «необхідністю гарантування стійкого та безперервного забезпечення фронту озброєнням та боєприпасами».
Безрукова у коментарі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») 27 січня стверджувала, що міністр Умєров публічно на нарадах підтримував її діяльність на посаді і не висловлював претензій до якості роботи.
Марина Безрукова очолила АОЗ на початку 2024 року.
Агенцію оборонних закупівель Міноборони запустили влітку 2022 року. Вона займається закупівлею озброєння.