Удар по Саратовському НПЗ: з’явилися супутникові фото наслідків
Внаслідок удару по Саратовському НПЗ в ніч на 11 лютого пошкоджено трубопровід, пише російська служба Радіо Свобода, додаючи супутникові фото.
Сліди пожежі та пошкодження трубопроводу видно на супутниковому знімку, зробленому 11 лютого. Установка каталітичного риформування Л-35-11/300 недалеко від якої видно пошкодження, призначена для поліпшення якості бензину: вона збільшує його октанове число до 93-98 пунктів за рахунок хімічних реакцій на каталізаторі, що містить платину.
«Людям це болить». Українські вибори під час війни: що про це думають ті, хто в окупації?
«Це буде сприйматися болісно жителями окупованих територій, які чекають справедливого завершення війни».
«Звісно, люди в окупації про це говорять. І про можливі не тільки президентські вибори, а й парламентські вибори. Тому людям це дійсно болить».
«Сьогоднішні Мелітополь, Бердянськ, Генічеськ – це вже не ті міста, не ті соціальні спільноти, які втратила Україна три роки тому. Це вже зовсім інший суспільний лад».
«На окупованих територіях немає української влади. Ми не можемо забезпечити їхні права, не можемо створити якісь гарантії для вільних виборів».
Сполучені Штати Америки хочуть, щоб Україна провела президентські та парламентські вибори до кінця року за умови досягнення угоди про припинення вогню з Росією, заявив на початку лютого спецпредставник американського президента з питань України та Росії Кіт Келлог. Президент України Володимир Зеленський відповів на це, що вибори відбудуться після завершення гарячої фази війни та скасування воєнного стану.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися:
- Чи обговорюють тему виборів в Україні жителі окупованих територій?
- Чи будуть вони залучені до виборчого процесу у випадку його проведення?
- Які можливості для цього потрібні і які є ризики?
Журналіст із Каховки Олег Батурін розповів «Новинам Приазов’я», що тема виборів в Україні постійно порушується в російських ЗМІ, які працюють на окупованих територіях. Там нагадують про позицію президента Росії Володимира Путіна, який називає Володимира Зеленського «нелегітимним» президентом, оскільки його повноваження нібито мали закінчитися у травні 2024 року.
«Тому навіть якби люди самі на окупованій території не хотіли б замислюватися на цю тему, окупанти самі їм про це нагадують нескінченно. І з іншого боку, люди на тимчасово окупованій лівобережній Херсонщині зайняті переважно іншими проблемами – проблемами фізичного виживання, медичного обслуговування, з яким все дуже погано там. Тому вони обговорюють це, скажімо, ось так, у колі лише своїх знайомих, близьких, кому вони довіряють. І, звісно, люди про це говорять. І про можливі не тільки президентські вибори, а й парламентські. Тому людям це дійсно болить», – каже журналіст.
За словами Батуріна, навіть якщо буде технічна можливість голосувати онлайн, люди, які перебувають в окупації, навряд чи скористаються нею через ризик переслідувань з боку російських силовиків.
Далі читайте тут
Рютте погодився з Трампом щодо розподілу допомоги Україні між США та європейськими союзниками
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що він згоден з президентом США Дональдом Трампом щодо необхідності більшого розподілу допомоги Україні між Сполученими Штатами та європейськими союзниками.
Трамп спонукає Європу інвестувати більше в оборону – до 5% ВВП і взяти на себе більшу відповідальність за підтримку Києва.
Минулого року члени НАТО погодилися надати Україні 40 мільярдів євро допомоги у сфері безпеки протягом року, але в підсумку надіслали понад 50 мільярдів євро, причому більше половини надійшло від європейських союзників і Канади, за даними альянсу. Решта допомоги надійшла зі Сполучених Штатів.
Ця допомога «робить великий крок у напрямку того, до чого закликав президент Трамп. Я згоден з ним, що ми повинні вирівняти безпекову допомогу Україні», – наголосив Рютте на брифінгу у Брюсселі 12 лютого.
Також, за його словами, країни НАТО в Європі повинні інвестувати «значно більше» в оборону.
«Ми повинні зробити набагато більше для того, щоб мати те, що нам потрібно для стримування і захисту», – сказав генсек.
Генеральний секретар НАТО додав, що він очікує, що впродовж цих двох днів будуть нові оголошення допомоги Україні від союзників.
У середу, 12 лютого, у Брюсселі розпочалося 26-те засідання Контактної групи з питань оборони України (UDCG) у форматі «Рамштайн».
Сьогодні у Брюсселі проходить перше після зміни влади в США засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Ця зустріч вперше відбувається під головуванням міністра оборони Великої Британії Джона Гілі.
За словами Умєрова, серед пунктів порядку денного зустрічі – стабільне та своєчасне постачання військової допомоги у 2025 році, прискорення постачання критично важливого озброєння – ППО, авіації, боєприпасів, інвестиції в оборонну промисловість в Україні та спільні проєкти з європейськими партнерами.
Умєров повідомив про першу зустріч із новим очільником Пентагону
Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив про першу зустріч із новим очільником Пентагону Пітом Геґсетом.
Міністр оборони США про цю зустріч не повідомляє. Раніше у соцмережі Х він написав, що прибув до штаб-квартири НАТО.
«Ми налаштовані чітко: НАТО має бути сильнішою, більш смертоносною силою, а не дипломатичним клубом. Настав момент членам Альянсу відповісти на виклик часу», – написав він.
Сьогодні у Брюсселі проходить перше після зміни влади в США засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Ця зустріч вперше відбувається під головуванням міністра оборони Великої Британії Джона Гілі.
За словами Умєрова, серед пунктів порядку денного зустрічі – стабільне та своєчасне постачання військової допомоги у 2025 році, прискорення постачання критично важливого озброєння – ППО, авіації, боєприпасів, інвестиції в оборонну промисловість в Україні та спільні проєкти з європейськими партнерами
Піт Геґсет бере участь у першому засіданні «Рамштайн» під головуванням Великої Британії, а 13 лютого він планує приєднатися до зустрічі з міністрами оборони країн-членів НАТО. Міністри з 31 країни Альянсу хочуть почути позицію Геґсета щодо війни в Україні, оборонних витрат та зобов'язань США перед НАТО.
Вступ України до НАТО дешевший варіант, ніж розміщення необхідної кількості миротворців – Зеленський
Президент Володимир Зеленський зазначив, що військовий контингент союзників може бути на території України, втім інтеграція України до НАТО є найдешевшим варіантом. Про це він наголосив в інтерв’ю The Guardian, яке було опубліковано 12 лютого.
«Ми за контингент, якщо це є частина гарантій безпеки, підкреслю, без Америки це неможливо, без Америки гарантії безпеки – це не гарантії безпеки у повному складі, якими вони повинні бути... Я, дійсно, вважаю, що НАТО найдешевший варіант для всіх. Якщо ми не в НАТО, то НАТО повинно бути в Україні. Яка армія у РФ – 1,5 млн буде на 2025 рік. Армія України повинна бути тоді як мінімум 1,5 млн. Нам потрібно 1,5 млн. У нас 1 млн, нам дадуть 500 тисяч? Їх стільки немає, немає такої кількості в Європі», – сказав Зеленський, зазначивши, що він не вірить в ефективність миротворчих місій ООН.
За його словами, Україна повинна мати таку ж армію, як у Росії, яку необхідно фінансувати і озброювати. Крім того, за його словами, збільшення витрат на оборону 5% від ВВП необхідно в першу чергу самій Європі.
Раніше 11 лютого видання The New York Times написало, що надсилання європейських миротворців в Україну стане ключовою темою обговорень під час Мюнхенської конференції з безпеки.
Деякі європейські країни, серед яких країни Балтії, а також Франція і Велика Британія, порушили питання про можливість включення частини своїх військ до складу сил в Україні. Високопосадовці Німеччини назвали цю ідею передчасною.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий до серйозних переговорів про угоду щодо припинення війни, якщо союзники нададуть гарантії безпеки, а не просто запевнення.
Як пише NYT з посиланням на високопоставленого європейського чиновника, Європа не може запропонувати 200 тисяч військовослужбовців (таку цифру озвучував Зеленський - ред.), і що будь-який військовий контингент повинен мати американську підтримку, в іншому випадку вони будуть постійно вразливими до російських зусиль з підриву політичної і військової довіри до альянсу.
Навіть більш скромна кількість європейських солдатів, наприклад, 40 000, була б складною метою для континенту з повільним економічним зростанням, нестачею військ і необхідністю збільшувати військові витрати на власний захист, і цього, швидше за все, буде недостатньо для забезпечення реального стримування Росії, зауважують журналісти.
«Укренерго»: споживання електроенергії продовжує зростати
Споживання електроенергії демонструє тенденцію до зростання через холодну погоду, повідомив оператор «Укренерго» 12 лютого.
«Споживання електроенергії демонструє тенденцію до зростання. Сьогодні, 12 лютого, станом на 6:00, його рівень був на 1,4% вищим, ніж в цей же час попереднього дня – у вівторок. Причина – подальше зниження середньодобової температури у більшості регіонів України», – йдеться в повідомленні.
Компанія зафіксувала, що добовий максимум споживання 11 лютого був зафіксований вранці і був на 2,3% вищим, ніж напередодні, 10 лютого.
«Укренерго» нагадує, що українська енергосистема продовжує відновлюватися після російських масованих повітряних атак.
Для збалансування енергосистеми в середу з 07:00 до 11:00 та з 15:00 до 21:00 застосовуються графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу. Для побутових споживачів заходи обмеження споживання зараз не діють.
«Однак, є необхідність в ощадливому споживанні електроенергії протягом доби. Будь ласка, не вмикайте кілька потужних електроприладів одночасно. За можливості – перенесіть користування потужною технікою на нічні години», – додають у компанії.
Міністерство енергетики також повідомило, що енергетики здійснюють «необхідні заходи для стабілізації енергосистеми», на енергооб’єктах тривають відновлювальні роботи.
Відомство уточнило, що обмеження потужності для промисловості та бізнесу не діють для підприємств, які імпортують понад 60 % електроенергії для власних потреб.
Напередодні оператор «Укренерго» оголошував аварійні відключення внаслідок російської масованої повітряної атаки вночі проти 11 лютого. Тоді ж для збалансування енергосистеми запровадили графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу.
Пєсков: в обмін на Фогеля США видадуть ув’язненого росіянина. Його імені не називають
З ув’язнення у США до Росії повернеться росіянин – в обмін на звільненого раніше американця Марка Фогеля. Про це заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков.
За його словами, цей громадянин РФ повернеться «незабаром», а його ім’я стане відомо, коли він буде вже в Росії. Так Пєсков відповів на припущення журналістів про ймовірне звільнення Олександра Винника.
Винник – один із керівників біржі криптовалют, його затримали у 2017 році за звинуваченням у сприянні здирству, крадіжці особистих даних та торгівлі наркотиками. У травні 2024 року Винник визнав провину у змові з метою відмивання грошей. Вирок ще не винесено, справа розглядається в суді. Адвокат сподівається, що Виннику дадуть менше десяти років в’язниці.
11 лютого американський вчитель, який відбував 14-річне ув’язнення за звинуваченням у зберіганні марихуани, Марк Фогель був звільнений в результаті обміну. Вашингтон не повідомив, кого він звільнив в обмін на Фогеля.
Марк Фогель був затриманий російською поліцією у 2021 році після прибуття до Москви за зберігання медичної марихуани, яку, за його словами, йому прописали після операції на спині. Він був засуджений через рік.
Фогель, який викладав в Англо-американській школі в російській столиці після роботи в посольстві США, не був переданий під час попередніх обмінів ув’язненими між США та Росією.
У грудні 2024 року Кремль заявляв, що «безперечно буде готовий розглянути» ще один обмін ув’язненими зі США, подібний до того, який відбувся в серпні.
Москву звинувачують у тому, що вона переслідує громадян США, затримуючи їх за сфабрикованими звинуваченнями, щоб потім використовувати як розмінну монету в переговорах про повернення росіян, засуджених за злочини в США й інших західних країнах.
Кілька громадян США залишаються за ґратами в Росії після обміну 1 серпня 2024 року. Тоді Москва погодилася звільнити 16 осіб в обмін на вісьмох засуджених за злочини росіян, що відбували тюремні терміни в США і Європі.
СБУ заявила про затримання керівника штабу свого Антитерористичного центру за співпрацю з Росією
Посадовця Служби безпеки України затримали за підозрою в роботі на російську ФСБ – про це пресслужба відомства заявила 12 лютого.
«СБУ викрила топового «щура» ФСБ у своїх лавах! Затримував зрадника сьогодні зранку особисто Голова СБУ Василь Малюк Як виявилося, на ворога працював керівник Штабу Антитерористичного центру СБ України», – йдеться в повідомленні.
За повідомленням, СБУ задокументувала 14 епізодів протиправної діяльності чоловіка. Голова служби Василь Малюк входив до оперативно-слідчої групи, яка «займалася розробкою зрадника, та очолював операцію з його затримання».
«За рахунок шифрованих програмних закладок ми проникли у гаджети зрадника – мобільні термінали, комп’ютери. Ми фактично з ним жили, проводили аудіо- і відеоконтроль. У процесі цього всього нам вдалося якісно задокументувати збір і передачу зрадником відповідної інформації ворогу», – йдеться в коментарі Малюка.
Крім того, пресслужба відомства зазначає, що СБУ передавала через фігуранта дезінформацію російській стороні.
СБУ обіцяє повідомити деталі спецоперації найближчим часом.
Ім’я затриманого служба не розголошує.
Судячи з відкритих джерел, штаб Антитерористичного центру СБУ очолює Дмитро Козюра. Його публічних коментарів щодо звинувачень немає.
Термін на повторне проходження військово-лікарської комісії, скоріш за все, не будуть продовжувати знову після того, як кінцевий термін перенесли на 5 червня – таку думку висловила заступниця голови Офісу президента Ірина Верещук 12 лютого.
Чотири додаткових місяці – це «не так багато часу», каже Верещук.
«По-друге, не слід розраховувати на подальші продовження терміну. Тому, тих, хто зобовʼязаний пройти ВЛК, закликаю не зволікати та не відкладати медогляд до останнього», – додала вона.
Посадовиця також закликала Міністерство оборони та Збройні сили України «правильно організувати всі процеси та підтримувати адекватні темпи обслуговування людей».
Раніше 12 лютого Верховна Рада ухвалила законопроєкт, за яким військовозобов’язані чоловіки від 25 до 60 років, раніше визнані обмежено придатними до служби, мають пройти медичний огляд до 5 червня 2025 року. Раніше це мали зробити до 4 лютого.
У застосунку «Резерв+» 18-24-річні зможуть подати заявку на однорічний контракт із ЗСУ
У застосунку «Резерв+» зʼявилася можливість подати заявку на укладення добровільного однорічного контракту в рамках проєкту Міноборони для людей у віці 18-24 років, повідомило оборонне відомство 12 лютого.
У Міноборони зазначили, що бажаючі зможуть знайти вакансії, ознайомитись з умовами служби та переліком бригад для вибору для підписання контракту.
Раніше стало відомо, що в Україні запустили проєкт «Контракт 18-24», який передбачає укладання добровольцями у віці 18-24 роки річного контракту на 1 млн гривень. «Проєкт відкриває нові можливості: гідну фінансову винагороду, професійний бойовий вишкіл за стандартами НАТО, соціальні гарантії, яких не дає жодна цивільна професія, а також звільнення від мобілізації на 12 місяців після завершення контракту», – наголосили у Міноборони.
Раніше президент Володимир Зеленський анонсував, що в Україні готують ініціативу для залучення до війська військовозобов’язаних у віці від 18 до 24 років. За його словами «розробляється спеціальний контракт, в якому буде багато пільг, а також дуже високе грошове забезпечення».
18 травня 2024 року набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.
Рада встановила новий кінцевий термін повторного медогляду для обмежено придатних
Верховна Рада ухвалила законопроєкт про зміни в законі «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» – про це повідомили, зокрема, народні депутати Ярослав Железняк і Олексій Гончаренко.
За їхніми словами, за документ проголосували 313 парламентарів.
За словами Железняка, законопроєкт був ухвалений одразу в цілому.
Документ передбачає додатковий пункт у прикінцевих положеннях закону про соціальний захист військових і поліцейських.
Згідно з ним, громадяни України від 25 до 60 років, які до набрання чинності цим законом були визнані обмежено придатними до військової служби, зобов’язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд.
«Такі громадяни зобов’язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду», – йдеться в тексті.
Попередня версія тексту передбачала проходження медогляду протягом дев’яти місяців з дня набрання самого закону. Він набрав чинності 4 травня 2024 року.
Верховна Рада 11 квітня 2024 року ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби.
Зокрема, закон передбачав обов’язковий медичний огляд для тих військовозобов’язаних, які були раніше визнані обмежено придатними.
В окупації перебуває 600 тисяч дітей. 7% з них навчається в українських школах онлайн – Лубінець
За інформацією від Міністерства освіти України на тимчасово окупованих територіях перебуває 600 тисяч українських дітей. 7% з них навчається в українській системі освіти, розповів 12 лютого уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час представлення Спеціальної доповіді щодо доступу до освіти дітей та молоді з тимчасово окупованих територіях України, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Окупаційна влада обмежила доступ до української освіти і запровадила примусове навчання за російськими освітніми стандартами, тож діти, які хочуть отримати українську освіту, навчаються онлайн, сказав Лубінець.
«Ми зафіксували, що є проблеми з доступом до освіти. Діти змушені навчатися одночасно у двох системах освіти. Одна дитина в тиждень витрачає на навчання більш ніж 50 годин на тиждень», – зазначив уповноважений ВР з прав людини.
За його словами, щоб допомогти абітурієнтам вступити до українських закладів освіти, держава створила мережу освітніх центрів. У 2023 році через них залучили 1608 вступників, у 2024 – більше 11 тисяч.
У лютому 2023 року президент Росії Володимир Путін підписав закон про «інтеграцію» окупованих територій Херсонської, Запорізької, Донецької і Луганської областей до російської системи освіти. Згідно з документом, в Росії будуть визнані отримані раніше у цих регіонах освітні та освітньо-класифікаційні рівні, вчені ступені та звання, а також посади педагогічних та науково-педагогічних працівників. Крім того, у законі сказано, що окупанти планують привести роботу освітніх та наукових організацій на окупованих територіях України у відповідність до російського законодавства.
Початок «Рамштайну»: Умєров розповів про порядок денний зустрічі
Міністр оборони Рустем Умєров почав роботу на зустрічі Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», що триває в Брюсселі – про це він повідомив 12 лютого.
«Це важливий етап у зміцненні обороноздатності України та координації подальших дій союзників», – заявив міністр.
Умєров зазначив, що зустріч вперше відбувається під головуванням міністра оборони Великої Британії Джона Гілі, водночас очільник відомства США Піт Геґсет також присутній.
Він навів пункти порядку денного зустрічі:
- стабільне та своєчасне постачання військової допомоги у 2025 році
- прискорення постачання критично важливого озброєння – ППО, авіації, боєприпасів
- інвестиції в оборонну промисловість в Україні та спільні проєкти з європейськими партнерами
Також, за словами Умєрова, учасники обговорюють довгострокові рішення: розширення оборонного виробництва в Україні, фінансування розвитку українського оборонно-промислового комплексу та збільшення обсягів постачання озброєння за рахунок потужностей європейської промисловості.
Міністр нагадав, що цього тижня відбудуться інші заходи з питань безпеки – засідання Ради Україна – НАТО на рівні міністрів оборони та – Мюнхенська конференція з питань безпеки. Також планується низка двосторонніх зустрічей.
«Україна готова до переговорів щодо завершення війни. Але справедливий і тривалий мир можливий лише тоді, коли Україна буде сильною на полі бою», – додав Умєров.
У січні міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомляв, що наступна зустріч у форматі «Рамштайн» відбудеться в Брюсселі перед Мюнхенською конференцією з безпеки, запланованою на 14-16 лютого.
Частину функцій «Рамштайну» вже передано до НАТО. У німецькому Вісбадені почала роботу місія NSATU (NATO Security Assistance and Training for Ukraine), яка координує виконання обіцянок країн щодо постачання зброї та має конкретний перелік потреб України. Проте перебирати на себе політичну роль та скликати засідання Альянс наразі не береться.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур у коментарі Радіо Свобода запевнив, що незалежно від долі «Рамштайну», країни продовжуватимуть допомагати Україні через різні коаліції можливостей – з винищувачів, бронетехніки, протиповітряної оборони, безпілотників тощо.
Чаус: Росія атакувала об’єкт критичної інфраструктури на Чернігівщині, двоє людей поранені
Російські війська атакували Чернігівську область вночі проти 12 лютого, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Сьогодні вночі росіяни вдарили по одному із об’єктів критичної інфраструктури на Прилуччині. Імовірно, били ударним дроном», – заявив він.
Чаус додав, що через удар виникла пожежа, вибухова хвиля пошкодила господарчі будівлі.
Також, за даними ОВА, двоє людей зазнали поранень, медики надали їм необхідну допомогу. Станом на ранок пожежу вдалося локалізувати.
За даними Повітряних сил, протягом ночі на 12 лютого російська армія атакувала Україну сімома ракетами «Іскандер» та 123 ударними безпілотниками. Сили ППО збили шість ракет і 71 безпілотник, ще 40 дронів були локаційно втрачені.
ДСНС повідомила раніше, що в Києві внаслідок російського удару постраждали четверо людей, одна людина загинула. Удар спричинив пожежі в кількох районах.
Чи справді Путін хоче перемир’я з Україною, а у «вежах ФСБ» проти?
Чи справді очільник Росії наразі схиляється до припинення війни проти України? Чи дійсно протидіють цьому у ФСБ? І чи наближаються переговори між Україною та Росією?
Місцева влада: за добу 17 цивільних були поранені в прифронтових областях через агресію Росії
Армія Росії обстрілювала населені пункти Херсонської області протягом доби, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 12 лютого.
За його даними, російські військові били по критичній інфраструктурі, житлових будинках, також поцілили по території фермерського господарства та промислового підприємства, понівечили приватні автомобілі.
«Через російську агресію 3 людини дістали поранення», – додав Прокудін.
Ще троє людей постраждали в Донецькій області, заявляє голова області Вадим Філашкін:
«За 11 лютого росіяни поранили 3 жителів Донеччини – у Костянтинівці».
Російська армія обстрілювала кілька районів Харківщини напередодні, заявляє голова області Олег Синєгубов. Напередодні, зокрема, він повідомляв про сімох поранених у Золочеві.
«Куп’янський р-н, Дворічанська ТГ, с. Кутьківка. Внаслідок обстрілу постраждав 54-річний чоловік», – додав Синєгубов вранці в середу.
Також напередодні вранці голова Запорізької області Іван Федоров повідомив про трьох поранених через російський обстріл Пологівського району.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Лише тиск на Росію може зупинити цей терор» – Зеленський про нічну атаку України
Президент Укпаїни Володимир Зеленський відреагував на нічну атаку України російськими дронами та балістикою. Він зазначив, що станом на зараз відомо про одну загиблу людину в Києві. Ще четверо постраждали, серед них дитина.
«Цей терор Росії проти України не припиниться сам по собі. Путін не готується до миру – він продовжує вбивати українців і руйнувати міста. Лише сильні кроки й тиск на Росію можуть зупинити цей терор. Саме зараз нам потрібна єдність і підтримка всіх наших партнерів у боротьбі заради справедливого завершення цієї війни», – йдеться у дописі.
За даними Повітряних сил, у ніч проти 12 лютого російська армія завдала удару балістичними ракетами Іскандер-М по Києву та Кривому Рогу та запустила 123 ударних БПЛА типу Shahed та дронів-імітаторів інших типів. Командування підтверджує збиття шести балістичних ракет «Іскандер-М» та 71-го ударного безпілотника у Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Черкаській, Чернігівській, Кіровоградській, Житомирській, Дніпропетровській, Херсонській та Миколаївській областях.
Ще 40 російських безпілотників-імітаторів були локаційно втрачені без негативних наслідків.
ДСНС повідомила раніше, що в Києві внаслідок російського удару постраждали четверо людей, одна людина загинула. Удар спричинив пожежі в кількох районах, повідомляла раніше міська влада.
Напередодні російські військові завдали ракетного удару по Кривому Рогу. Внаслідок атаки пошкоджені багатоквартирні будинки, об’єкти бізнесу і навчальний заклад.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
78% росіян підтримують дії Збройних сил РФ в Україні, але 61% хоче мирних переговорів – опитування
У січні 2025 року у Росії зріс рівень уваги до подій навколо України. Рівень підтримки дій російських збройних сил в Україні залишається високим, понад 60% опитаних виступають за перехід до мирних переговорів, – це максимальний показник за весь час вимірювань. Про це свідчать дані опитування росіян, проведеного в жовтні соціологічною службою «Левада-центр».
За даними дослідження, рівень підтримки дій російських збройних сил в Україні залишається високим – 78% (43% - безумовно підтримують, 35% скоріше підтримують). Кажуть, що не підтримують дії ЗС РФ в Україні 15% опитаних.
Рівень підтримки дій російських збройних сил вищий серед чоловіків (83%), опитаних старшого віку (86% у віці 55 років і старше), забезпеченіших респондентів (82% серед тих, хто може собі дозволити купівлю товарів тривалого користування), тих, хто вважає, що справи у країні йдуть у правильному напрямку (90%), тих, хто схвалює діяльність В. Путіна на посаді президента (85%), тих, хто довіряє телебаченню як джерелу інформації (87%).
Також у січні цього року було зафіксовано максимальну частку опитаних, яка вважає, що зараз слід розпочати мирні переговори – 61%, водночас 31% респондентів говорили про необхідність продовжувати військові дії (мінімальні показники за весь час спостережень).
Соціологи кажуть, що за останній рік збільшилася частка тих, хто вважає, що воєнні дії в Україні закінчаться в найближчий рік або раніше, зараз так думають 43% респондентів. Говорять про те, що конфлікт триватиме більше року кожен третій опитаний (32%).
Водночас більшість росіян вважають, що військові дії в Україні закінчаться перемогою Росії – 76%. Ще 15% респондентів думають, що жодна із сторін не зможе взяти гору. Про перемогу України говорять менше ніж 1% опитаних.
Загальноросійське опитування Левада-центру проведено 23 - 29 січня 2025 року за репрезентативною всеросійською вибіркою міського і сільського населення обсягом 1615 осіб віком від 18 років і старше у 137 населених пунктах РФ методом особистого інтервʼю. Статистична похибка не перевищує 3,4%.
За даними опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД, рос. ВЦИОМ), проведеного з 28 січня по 2 лютого, 67% опитаних підтримують війну Росії в Україні, а 65% вважають, що війна «йде добре» для Росії.
Директор з політичних досліджень ВЦИОМ Михайло Мамонов заявив, що громадськість вимагає швидкого, сприятливого завершення війни і підтримує заходи, які сприяють досягненню цих цілей, водночас обурюючись російськими невдачами, такими як вторгнення в українську Курську область, повільні територіальні здобутки та економічні труднощі.
Під час соціологічного опитування, проведеного в жовтні соціологічною службою «Левада-центр» у жовтні 2024, понад три чверті росіян (76%) висловилися на підтримку дій російських збройних сил в Україні.
Удар Росії по Києву: влада повідомила про загиблого, поранених та пожежі в кількох районах (фото)
Росія завдала ракетного удару по Києву рано-вранці 12 лютого – у столиці працювали сили протиповітряної оборони, повідомив міський голова Віталій Кличко.
В Оболонському районі столиці внаслідок удару загинула 1 людина, 4 постраждали, серед них – дитина, повідомили в ДСНС. Кличко уточнив, що серед постраждалих – дев’ятирічна дівчинка, її госпіталізували.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Удар Росії по Києву: влада повідомила про загиблого, поранених та пожежі в кількох районах (фото)
Повітряні сили: Росія випустила 6 балістичних ракет і 123 дрони по Україні
Російська армія атакувала Київ балістичними ракетами вранці 12 лютого, а перед тим запустила по Україні ударні дрони типу Shahed та імітатори, повідомляє командування Повітряних сил. Також Кривий Ріг зазнав атаки балістикою увечері напередодні.
«У ніч на 12 лютого 2025 року (із 19.00 11 лютого) ворог завдав удару балістичними ракетами Іскандер-М (зенітними керованими С-400) по Києву та Кривому Рогу. Здійснено шість пусків із Брянської області та один – із Криму», – йдеться в повідомленні.
Крім того, Повітряні сили зафіксували пуск 123 ударних БПЛА типу Shahed та дронами-імітаторами інших типів із напрямків Міллерова, Орла, Брянська, Курська та Приморсько-Ахтарська.
На 8:30 командування підтверджує збиття шести балістичних ракет «Іскандер-М» (ЗКР С-400) та 71-го ударного безпілотника у Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Черкаській, Чернігівській, Кіровоградській, Житомирській, Дніпропетровській, Херсонській та Миколаївській областях.
Ще 40 російських безпілотників-імітаторів були локаційно втрачені без негативних наслідків.
«Внаслідок ворожої атаки постраждали Київщина, Дніпропетровщина (Кривий Ріг), Сумщина, Полтавщина та Чернігівщина», – додають військові.
ДСНС повідомила раніше, що в Києві внаслідок російського удару постраждали четверо людей, одна людина загинула. Удар спричинив пожежі в кількох районах, повідомляла раніше міська влада.
Напередодні російські військові завдали ракетного удару по Кривому Рогу. Внаслідок атаки пошкоджені багатоквартирні будинки, об’єкти бізнесу і навчальний заклад