Зеленський пропонує мінятися територіями? У Кремлі на це відповіли
Території Курської області Росії, що контролюються Збройними силами України, можуть бути обміняні на окуповані Росією території України. Якщо раніше це було лише припущенням, то тепер про це напряму заявив президент України Володимир Зеленський. Курську операцію він неодноразово називав однією з найуспішніших. І запевняв, що саме бойові дії на Курщині не дали Росії наступати на Харківщину й Сумщину.
- Чи пристане на обмін територіями Путін?
- Та які землі можуть стати предметом обміну?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
Генштаб ЗСУ: російська армія атакувала 13 разів на Торецькому напрямку напередодні
Протягом попередньої доби на фронті сталося 95 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 12 лютого.
Зокрема, на Куп’янському напрямку російська армія атакувала сім разів – неподалік Кіндрашівки, Петропавлівки, Нової Кругляківки та Загризового.
На Лиманському напрямку армія РФ дев’ять разів намагалася просунутися вперед поблизу населених пунктів Новосергіївка, Нове, Зелений Гай, Новолюбівка та Ямполівка.
Сили оборони відбили один штурм поблизу Білогорівки на Сіверському напрямку. Чотири зіткнення мали місце на Краматорському напрямку біля Васюківки, Григорівки та Часового Яру.
«На Торецькому напрямку ворог здійснив 13 атак неподалік населених пунктів Торецьк, Диліївка та Щербинівка», – йдеться в зведенні.
Найактивнішим залишається Покровський напрямок – за даними штабу, ЗСУ зупинили 30 російських штурмів в районах Водяного Другого, Піщаного, Покровська, Успенівки, Улаклів, Тарасівки, Єлизаветівки, Променя, Лисівки, Котлиного, Молодецького, Удачного, Надеждинки, Олексіївки, Дачного та Шевченка.
«На Новопавлівському напрямку, ворог вісім разів марно намагався прорватися поблизу населеного пункту Костянтинопіль. На Гуляйпільському напрямку відбулось три боєзіткнення з противником в районі населених пунктів Новосілка та Чарівне», – додає командування.
На Курщині Сили оборони відбили 15 російських атак.
На Харківському, Оріхівському та Придніпровському напрямках командування не фіксувало російських штурмових дій.
Армія Росії перерізала трасу Покровськ–Костянтинівка на схід від Покровська та Мирнограда, повідомив 11 лютого аналітичний проєкт DeepState. Просування у цьому районі аналітики фіксували два дні поспіль, і напередодні попереджали, що війська РФ там може закріпитись.
Агресор, таким чином, продовжує свою тактику створення кліщів навколо великих населених пунктів – що вперше застосував на практиці під час взяття Авдіївки взимку 2024 року.
ДСНС: у Києві 4 постраждалих, пожежу в офісній будівлі загасили
У Києві зросла кількість поранених внаслідок російського ракетного удару, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій 12 лютого.
«Оболонський район: внаслідок удару загинула 1 людина, 4 постраждали, серед них дитина», – йдеться в повідомленні.
ДСНС додає, що рятувальники загасили пожежу в частково зруйнованій офісній будівлі.
Раніше міський голова Києва Віталій Кличко повідомляв про одного загиблого та трьох поранених через ракетний удар Росії рано вранці 12 лютого. За його даними, серед поранених – дев’ятирічна дитина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Росія втратила близько 1150 військових напередодні – дані Генштабу ЗСУ
Російські війська втратили близко 1 150 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 12 лютого.
Командування оцінює загальні втрати Росії за час повномасштабного вторгнення у 853 030 військових.
Крім того, за даними Генштабу, армія Росії втратила в техніці:
- 10 023 танки (+9 за добу)
- 20 871 бойову броньовану машину (+27)
- 22 976 артилерійських систем (+53)
- 1 276 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 1 061 засіб протиповітряної оборони (+1)
- 370 літаків
- 331 гелікоптер
- 24 919 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+164)
- 3 057 крилатих ракет (+1)
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 36 928 автомобілів і автоцистерн (+121)
- 3 742 одиниці спеціальної техніки (+1)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 4 лютого 2025 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 45100 тисяч військових, 390 тисяч зазнали поранень. Кількість поранених російських військових президент України оцінив у 600–700 тисяч (300–350 тисяч убитими) ще від 50 до 70 тисяч росіян, за словами Зеленського, є зниклими безвісти.
Розвідка Британії нещодавно заявила, що січень 2025 року, ймовірно, став другим місяцем повномасштабної війни із найбільшими втратами серед російських військових після грудня 2024 року.
У розвідці наголосили, що в лютому рівень втрат Росії, ймовірно, продовжуватиме перевищувати 1000 осіб на день, «відображаючи високий темп російських операцій і наступальних дій».
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
ISW прокоментував заяви Росії про нібито плани України підірвати корабель у Балтійському морі
Росія, ймовірно, створює інформаційні умови для потенційних диверсій у Балтійському морі – таку оцінку висловив Інститут дослідження війни (ISW) у звіті від 11 лютого.
«Кремль може створювати інформаційні умови для можливих атак під хибним прапором у Балтійському морі та проти російських опозиційних політиків, які проживають за кордоном, щоб дискредитувати Україну», – йдеться в тексті.
Таким чином ISW оцінив останні заяви Служби зовнішньої розвідки РФ про нібито плани України підірвати корабель на Балтиці. На думку дослідників, Росія може сама планувати відповідні операції, щоб дискредитувати Україну.
Крім того, Інститут згадав, що СЗР також стверджувала, нібито невстановлені європейські спецслужби та Головне управління розвідки України планують «вбити російських опозиціонерів, які проживають за кордоном, і звинуватити у вбивствах Росію, щоб зірвати майбутні мирні переговори».
«СЗР Росії раніше звинувачувала Україну та інші країни Заходу в плануванні атак під хибним прапором, щоб дискредитувати Україну та вбити клин у єдність Заходу щодо України, особливо в критичні моменти дискусій Заходу щодо підтримки України та можливого мирного плану», – нагадує Інститут.
Напередодні Служба зовнішньої розвідки Росії заявила, нібито українські спецслужби «за сприяння своїх західних кураторів» найближчим часом готуються «здійснити серію резонансних антиросійських провокацій».
В Україні наразі ніяк не коментували заяву російської розвідки.
Удар Росії по Києву: мер повідомив про загиблого та поранених
Росія завдала ракетного удару по Києву рано вранці 12 лютого – у столиці працювали сили протиповітряної оборони, повідомляв міський голова Віталій Кличко.
Спершу було відомо про пожежі та виклики екстрених служб у Голосіївському, Подільському, Святошинському та Оболонському районах.
Згодом мер повідомив про загиблого та постраждалих в Оболонському районі:
«В Оболонському районі наразі один загиблий. Та вже троє постраждалих, двох із них медики госпіталізували, одному – надали допомогу на місці».
Кличко уточнив, що серед постраждалих – дев’ятирічна дівчинка, її госпіталізували. Водночас Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомляє про одного загиблого й одного постраждалого.
В Оболонському районі почалася пожежа в офісній будівлі – з сьомого по перший поверх, повідомила Київська міська військова адміністрація. У Голосіївському районі горить складське приміщення.
Перед атакою Повітряні сили попереджали про загрозу застосування балістики з північного сходу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Влада: за добу армія РФ здійснила 97 обстрілів прикордоння Сумщини, загинуло двоє людей
За добу, 11 лютого, сили РФ 97 разів атакували прикордоння Сумщини, є загиблі та травмовані, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації.
У відомстві кажуть, що за добу пролунало 130 вибухів – обстрілів зазнали Бездрицька, Хотінська, Юнаківська, Миропільська, Краснопільська, Великописарівська, Путивльська, Есманьська, Шалигинська, Хутір-Михайлівська, Середино-Будська, Зноб-Новгородська громади.
За даними ОВА, по Краснопільській громаді Росія била FPV-дронами, з мінометів, артилерії, КАБами – загалом 36 вибухів.
«Внаслідок удару загинуло 2 цивільних осіб, ще 2 людини травмовані, пошкоджені приміщення навчального закладу, автомобіль, 4 багатоквартирних будинки, 5 приватних будинків, 10 господарських споруд, господарські приміщення», – розповіли у пресслужбі.
Також під обстріл РФ потрапила Великописарівська громада – там за добу зафіксовано понад 40 вибухів, пошкоджений автомобіль.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Добровольці віком 18-24 роки, котрі вступили до лав ЗСУ ще до оприлюднення нових умов контракту, також зможуть отримати мільйон гривень, уточнив в ефірі телемарафону речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін.
За його словами, на виплату грошової винагороди в розмірі мільйона гривень мають право і військові рядового, сержантського та старшинського складу, «які приєдналися до війська у віці до 25 років ще до того, як нові умови контракту набули чинності».
Лазуткін наголосив, що військовослужбовці, яким ще не виповнилось 25 років, але вони добровільно підписали контракт, мають звернутися до своїх командирів і уточнити алгоритм отримання грошової винагороди.
Речник Міноборони нагадав, що після завершення терміну дії контракту військові мають право або звільнитися або підписати новий контракт. Лазуткін наголосив, що громадяни, які відслужили за контрактом, не можуть бути призвані до війська по мобілізації впродовж 12 місяців.
Раніше стало відомо, що в Україні запустили проєкт «Контракт 18-24», який передбачає укладання добровольцями у віці 18-24 роки річного контракту на 1 млн гривень. «Проєкт відкриває нові можливості: гідну фінансову винагороду, професійний бойовий вишкіл за стандартами НАТО, соціальні гарантії, яких не дає жодна цивільна професія, а також звільнення від мобілізації на 12 місяців після завершення контракту», – наголосили у Міноборони.
Раніше президент Володимир Зеленський анонсував, що в Україні готують ініціативу для залучення до війська військовозобов’язаних у віці від 18 до 24 років. За його словами «розробляється спеціальний контракт, в якому буде багато пільг, а також дуже високе грошове забезпечення».
18 травня 2024 року набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.
Сійярто: Угорщина передасть гроші з фонду миру армії Лівану, але не постачатиме зброю Україні
Угорщина підтримуватиме армію Лівану через Європейський фонд миру, але й надалі блокуватиме виділення коштів для допомоги Україні, зазначив голова МЗС країни Петер Сійярто.
Відповідну заяву, за даними місцевих ЗМІ, угорський чиновник зробив під час візиту до Бейрута. За його словами, Угорщина підтримує дружні відносини з Ліваном і готова допомагати у зміцненні стабільності та безпеки в регіоні.
Сійярто зазначив, що Угорщина підтримає ліванську армію 400 мільйонами форинтів (приблизно 991 500 євро).
«Ми відправляємо ці кошти до Лівану через Європейський фонд миру, і ми можемо це зробити, тому що ми не відправляємо зброю в Україну, тому ми можемо передати гроші, які б пішли туди, іншим країнам», – наголосив глава угорського МЗС.
Раніше, 8 січня, Міністерство закордонних справ України відкинуло звинувачення Угорщини про те, що припинення транзиту російського газу нібито негативно вплинуло на ціни для споживачів у Європі.
У відомстві наголосили, що «всі європейські країни» знайшли джерела альтернативних енергоносіїв зі Сполучених Штатів та держав Близького Сходу і «лише дві з двадцяти семи країн ЄС не впоралися з цим завданням, а тепер намагаються перекласти свої проблеми з хворої голови на здорову».
Україна 1 січня о 07:00 «в інтересах національної безпеки» зупинила транспортування російського природного газу своєю територією.
Основні європейські імпортери російського газу, Словаччина й Австрія, вже забезпечили альтернативні маршрути постачань, хоча Фіцо заявляв про «драматичні наслідки» для всього Євросоюзу, вимагаючи відновити транзит. Якщо цього не трапиться, словацький прем’єр не виключав зупинки експорту електроенергії до України і скорочення допомоги українським біженцям, яких у Словаччині близько 130 тисяч.
У 2022 році, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Будапешт не лише не скоротив поставки, але і підписав новий контракт із Москвою про додаткові обсяги російського газу.
Угорщина в особі очільника уряду Віктора Орбана і голови дипломатії Петера Сійярта неодноразово демонструвала своє прихильне ставлення до Кремля. Від початку повномасштабного російського вторгнення Будапешт робить заяви, які суперечать загальній позиції ЄС про підтримку України.
За добу відбулось 90 боєзіткнень, «найгарячіше» на Покровському і Курському напрямках – Генштаб
Станом на вечір 11 лютого на фронті відбулось 90 бойових зіткнень з російськими військовими, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.
Військові наголосили, що «найгарячішою» залишається ситуація на Покровському напрямку, а також у Курській області.
Відомо, що на Куп’янському напрямку армія РФ проводила наступальні дії в районах Кіндрашівки, Петропавлівки, Нової Кругляківки та Загризового, де ЗСУ зупинили всі сім атак. У Генштабі уточнили, що «ворог скинув КАБ на Осиново».
«На Краматорському напрямку ворог штурмував позиції наших захисників поблизу Васюківки, Григорівки та Часового Яру. Сили оборони відбили одну атаку загарбників, на даний час бої точаться ще в трьох локаціях. Ступочки та Дружківка зазнали авіаударів», – йдеться у вечірньому зведенні.
У зведенні Генштабу йдеться по те, що «тринадцять разів сили РФ штурмували позиції українських підрозділів на Торецькому напрямку в районах Торецька, Диліївки та Щербинівки. Два бої досі тривають. Під авіаударами опинилися Катеринівка та Олександро-Шультине».
«На Покровському напрямку від початку цієї доби противник атакував у районах населених пунктів Водяне Друге, Піщане, Покровськ, Успенівка, Улакли, Тарасівка, Єлизаветівка, Промінь, Лисівка, Котлине, Молодецьке, Удачне, Надеждинка, Олексіївка, Дачне та Шевченко. Наші захисники зупинили всі 30 штурмових дій противника. Авіаційних ударів зазнали Покровськ, Гродівка, Звірове, Леонтовичі та Муравка», – зазначили у ЗСУ.
Також Генштаб інформує, що на Курському напрямку від початку доби 11 лютого зафіксовано 15 боєзіткнень, також армія РФ завдала 28 авіаударів, скинувши 39 КАБів та здійснила 532 обстріли.
Раніше речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов розповів, що російська армія намагається обійти Покровськ із заходу.
Трегубов підкреслив, що наразі під Покровськом армія РФ залучає «шалену кількість особового складу», проте і «зазнають величезних втрат». За його словами, вона намагається «чіплятися» за малі населені пункти на південь та захід від міста і «просуватись хоч трохи вперед».
Сили РФ вдарили з «Градів» по селу на Харківщині, постраждав чоловік – прокуратура
Увечері 11 лютого російські військові атакували Куп’янський район на Харківщині, йдеться у повідомленні обласної прокуратури.
У відомстві уточнили, що за даними слідства, 11 лютого близько 18.00 армія РФ вдарила по селу Кутьківка на Харківщині, внаслідок обстрілу зазнав поранення 54-річний чоловік, а також пошкоджені приватні домоволодіння.
Також, за даними прокуратури, у Куп’янському районі у селі Моначинівка 11 лютого близько 10 години під російський обстріл потрапила автівка «швидкої» допомоги – у транспортному засобі вибиті вікна та пробиті двері.
У прокуратурі попередньо встановили, що по населених пунктах війська РФ били з реактивних систем залпового вогню «Град».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. При цьому війська РФ часто завдають повторних ударів, коли на місці працюють рятувальники і медики.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Ввечері у вівторок, 11 лютого, російські військові завдали рекетного удару по Кривому Рогу, повідомив місцевий політик Олександр Вілкул.
За його даними, внаслідок атаки пошкоджені багатоквартирні будинки, об’єкти бізнесу і навчальний заклад. Вілкул уточнив, що загиблих внаслідок атаки РФ немає. На місці удару розгорнули Штаб допомоги.
Раніше Повітряні сили ЗСУ писали про рух швидкісної цілі у напрямку Кривого Рогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Російський Су-24 в розвідувальній модифікації залетів до Польщі
Російський надзвуковий бомбардувальник у розвідувальній модифікації Су-24МР 11 лютого порушив повітряний простір Польщі. Інцидент стався о 14:09 за часом Варшави (це 15:09 за Києвом), а Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило про це ввечері (18:36 за місцевим часом).
За інформацією командування, російський військовий літак перебував у повітряному просторі над територіальними водами Польщі в східній частині Гданської затоки 1 хвилину і 12 секунд, залетівши вглиб на 6,5 кілометра. Відомо, що борт вилетів із Калінінградської області – російського ексклава на Балтиці. Маршрут польоту був негайно змінений після втручання штурмана ЗС РФ, інформує польське Оперативне командування. Там також додають, що за польотом літака спостерігали радіолокаційні системи Збройних сил Польщі.
Чергові служби польського нагляду за повітряним простором контактували з російською стороною, яка підтвердила факт порушення повітряного простору Польщі та повідомила, що це сталося через збій навігаційної системи літака Су-24МР.
У ефірі TVN 24 заступниця речника Операційного командування Збройних сил Польщі Ева Злотницька повідомила, що літак здійснював планований тренувальний політ.
Кабмін затвердив порядок укладання контрактів для добровольців у віці 18-24 років – Міноборони
В Україні запустили проєкт «Контракт 18-24», який передбачає укладання добровольцями у віці 18-24 роки річного контракту на 1 млн гривень, йдеться у повідомленні пресслужби Міноборони.
«Проєкт відкриває нові можливості: гідну фінансову винагороду, професійний бойовий вишкіл за стандартами НАТО, соціальні гарантії, яких не дає жодна цивільна професія, а також звільнення від мобілізації на 12 місяців після завершення контракту», – наголосили у відомстві.
За даними Міноборони, контракт для добровольців на один рік передбачає базову загальновійськову підготовку, фахову підготовку та курс адаптації у військовій частині. Зокрема, українські юнаки отримають:
- 1 млн одноразової грошової допомоги.
- Щомісячне грошове забезпечення до 120 000 грн.
- Додаткову винагороду за виконання бойових завдань.
- Компенсацію оренди житла на час служби, а після її завершення – можливість отримати іпотеку під 0% у межах програми «єОселя».
- Навчання у ЗВО в межах установлених квот за державний кошт після закінчення контракту.
- Право на вільний виїзд за кордон після звільнення зі служби.
- Право не підлягати мобілізації протягом 12 місяців після завершення контракту.
У Міноборони уточнили, що для того, щоб підписати контракт потрібно подати заявку на сайті 18-24.army.gov.ua або обрати бригаду в «Резерв+».
Раніше президент Володимир Зеленський анонсував, що в Україні готують ініціативу для залучення до війська військовозобов’язаних у віці від 18 до 24 років. За його словами «розробляється спеціальний контракт, в якому буде багато пільг, а також дуже високе грошове забезпечення».
18 травня 2024 року набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.
Зеленський прокоментував рішення Ради щодо Хмельницької АЕС
Президент України Володимир Зеленський прокоментував схвалення Верховною Радою рішення щодо добудови енергоблоків на Хмельницькій атомній станції.
«Важливо сказати сьогодні також про українську енергетичну безпеку – важливий день, Верховна Рада України зробила суттєвий крок. Україна зможе добудувати ще два енергоблоки на Хмельницькій атомній станції, і це більш ніж 2 гігавати електрики для України. І щоб було зрозуміло, зараз, цими складними зимовими місяцями, ми можемо імпортувати в Україну від наших сусідів приблизно такий обсяг електрики», – сказав він у своєму відеозверненні.
За його словами, добудовані енергоблоки дадуть Україні змогу навіть у зимові місяці обійтися без імпорту електроенергії.
«І обов’язково це допоможе нам стримувати зростання цін на електрику для людей. І навіть щодо спеціальних економічних проєктів із нашими партнерами – зі Сполученими Штатами, із президентом Трампом – щодо спеціальних ресурсів України, видобутку та переробки, Україна тепер зможе говорити більш упевнено, маючи в майбутньому додаткове та значне джерело електрики. Промислове зростання та розвиток будь-якої економіки мають базуватися в сучасному світі на розвитку енергетичних джерел. Саме це й робимо», – наголосив президент.
А критиків сьогоднішнього рішення Верховної Ради Зеленський назвав тими, кому дешева енергія в Україні просто невигідна – «вони свою кишеню або тих, від кого залежать, наповнюють від дорожчої енергії, ніж атомна».
«Є всі ці цифри. Кожен може побачити та переконатись. Я вдячний депутатам, які зараз підтримали енергетичну незалежність і промисловий розвиток України», – додав він.
Верховна Рада схвалила закон про дозвіл «Енергоатому» закупити в Болгарії обладнання для третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС.
«Енергоатом» привітав це рішення парламенту, назвавши його стратегічним рішенням, яке «посилить енергетичну незалежність та безпеку країни, сприяючи подальшому розвитку атомної енергетики та зміцненню національної енергосистеми».
Однак критики документа, серед іншого, зауважують, що Україна куплятиме і будуватиме «російські реактори в час війни з Росією», а добудова енергоблоків на Хмельницькій АЕС – дороге задоволення, кошторис якого точно невідомий.
Парламент Болгарії раніше дав дозвіл на проведення переговорів з продажу обладнання. Причому було вирішено, що незадіяне ще в роботі обладнання з атомної станції «Белена» має бути продане за суму не менше ніж 600 мільйонів євро.
Хмельницька АЕС нині має два реактори – перший збудований у 1987 році, а другий – вже за незалежної України в 2004 році. Сумарна потужність двох реакторів ВВЕР-1000 становить 2000 мегават.
ДСНС: на Київщині знешкодили новітню російську крилату ракету Х-69
У вівторок, 11 лютого, сапери знешкодили новітню російську крилату ракету Х-69, йдеться у повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
За даними рятувальників, підозрілий предмет помітили у полі та відразу повідомили Службі порятунку «101».
Відомо, що саперам вдалось успішно знешкодити ракету, а потім передали її спеціалістам для подальшого вивчення.
У ДСНС наголосили, що українцям варто бути пильними, не чіпати небезпечних предметів і відразу ж телефонувати «101», адже обачність може зберегти життя.
Раніше у Сумах біля автомобільного моста Івана Харитоненка виявили керовану авіаційну бомбу ФАБ-500, яка не здетонувала при падінні. Для її знешкодження довелося тимчасово перекривати рух автотранспорту та пішоходів по мосту в напрямку Героїв Крут – Троїцька.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
На Рівненщині чоловіки мобілізаційного віку здійснили напад на військових ТЦК
У Рівненській області чоловіки мобілізаційного віку здійснили напад на військовослужбовців ТЦК, повідомляє Рівненський обласний територіальний центр комплектування.
«В одному з районів Рівненської області, під час перевірки військово-облікових документів особи мобілізаційного віку здійснили напад на військовослужбовців ТЦК та СП під час виконання останніми своїх службових повноважень, нанесли їм тілесні ушкодження та пошкодили військову техніку», – йдеться у повідомленні.
Життю та здоров’ю військовослужбовців ТЦК та СП наразі нічого не загрожує. Правоохоронці проводять необхідні слідчо-оперативні дії щодо правопорушників – вони вже перебувають в розшуку, оскільки втекли з місця скоєння злочину.
Рівненський обласний ТЦК також нагадав громадянам України мобілізаційного віку про необхідність своєчасного оновлення облікових даних з метою уникнення непорозумінь та відповідальності перед законом.
Від початку лютого сталися кілька вибухів біля будівель ТЦК. Зокрема, 1 лютого у Рівненському ТЦК пролунав вибух, унаслідок якого загинула одна людина, ще восьмеро були поранені.
Служба безпеки, повідомляючи деталі про вибух у будівлі ТЦК в Рівному, заявила, що російського агента використали «втемну» і «навмисно підірвали разом із вибухівкою, з якою він зайшов всередину будівлі». Відомство додає, що фігурант справи – 21-річний безробітний чоловік із Житомирської області. Його завербував представник російських спецслужб, коли він шукав заробіток у телеграмі.
Командувач Сухопутних військ Збройних сил України Михайло Драпатий 2 лютого закликав суспільство і владу відреагувати на вбивства військових у тилу, які назвав «червоною лінією, яку не можна перетинати».
«Ми вже бачили випадки приниження та агресії щодо наших захисників, але я не бачив гострої реакції суспільства на це. Тепер маємо прямі збройні напади. Так діє ворог. Він працює з нами і поміж нас, поки ми роздивляємось, хто що лайкнув. Немає жодних виправдань вбивству військовослужбовця і нападу на ТЦК...Якщо суспільство перетравить ці напади, погані симптоми стануть діагнозом. Хочу вірити, що в тій точці, де ми зараз, це не є можливим. Бо єдине, що відділяє нас від ворога – це Сили оборони України, Збройні сили», – написав воєначальник у фейсбуці.
Верховна Рада схвалила закон про закупівлю в Болгарії реакторів для третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Україні катастрофічно не вистачає генеруючих потужностей, частина з яких – зокрема теплові та гідро – були зруйновані Росією під час війни. Водночас також є велика кількість опонентів добудови реакторів. В чому полягають їхні аргументи? А які позитиви добудови двох реакторів? Пояснюємо.
Що ухвалила Верховна Рада?
Парламент в цілому схвалив законопроєкт про закупівлю двох реакторів в Болгарії (про дозвіл «Енергоатому» це зробити), а також про початок робіт на майданчиках у Нетішині Хмельницької області, де розташована ХАЕС.
«За» проголосували 269 депутатів (не підтримали законопроєкт опозиційні депутати від «ЄС» та «Голосу»).
Хмельницька АЕС нині має два реактори – перший збудований у 1987 році, а другий – вже за незалежної України в 2004 році. Сумарна потужність двох реакторів ВВЕР-1000 становить 2000 мегават.
ДТЕК: під час ранкової атаки РФ було влучання в об’єкт газовидобутку на Полтавщині
Під час сьогоднішньої ранкової ракетної атаки РФ було влучання в об’єкт газовидобутку на Полтавщині, повідомила у телеграмі компанія ДТЕК.
За повідомленням, об’єкт не працює – проводиться оцінка руйнувань і пошкоджень.
Також компанія «Нафтогаз» зазначила, що пошкоджень зазнали виробничі потужності Групи Нафтогаз у Полтавській області.
Місцева влада вранці 11 лютого заявила, що унаслідок ракетного удару РФ без газопостачання залишилися 9 населених пунктів Миргородського району. Але, як зазначили в ОВА, влучань в обʼєкти цивільної інфраструктури не було.
Заданими ООН, російські війська здійснили широкомасштабну скоординовану атаку на енергетичну інфраструктуру України 15 січня, пошкодивши щонайменше чотири об’єкти з видобутку, транспортування та зберігання газу в трьох областях. Атаки призвели до аварійних відключень електроенергії в семи регіонах країни.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише у 2024 році через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Очільник Пентагону підтвердив, що США не надсилатимуть війська в Україну
Сполучені Штати не мають планів надсилати свої війська для гарантування можливого перемир’я у збройному конфлікті між Україною та Росією, заявив 11 лютого в німецькому Штутгарті міністр оборони США Піт Геґсет.
«США не мають наміру надсилати війська в Україну», – сказав очільник Пентагону, додавши, що європейські країни мають спершу наростити свою власну силу, а США згодом прийдуть на допомогу своїм «друзям» у Європі.
Геґсет також нагадав, що президент США Дональд Трамп змусив більшість союзників по НАТО досягти витрат на оборону в розмірі 2% від ВВП, а тепер наполягає на набагато вищому рівні.
Раніше 11 лютого видання The New York Times написало, що надсилання європейських миротворців в Україну стане ключовою темою обговорень під час Мюнхенської конференції з безпеки.
Деякі європейські країни, серед яких країни Балтії, а також Франція і Велика Британія, порушили питання про можливість включення частини своїх військ до складу сил в Україні. Високопосадовці Німеччини назвали цю ідею передчасною.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий до серйозних переговорів про угоду щодо припинення війни, якщо союзники нададуть гарантії безпеки, а не просто запевнення.
Як пише NYT з посиланням на високопоставленого європейського чиновника, Європа не може запропонувати 200 тисяч військовослужбовців (таку цифру озвучував Зеленський - ред.), і що будь-який військовий контингент повинен мати американську підтримку, в іншому випадку вони будуть постійно вразливими до російських зусиль з підриву політичної і військової довіри до альянсу.
Навіть більш скромна кількість європейських солдатів, наприклад, 40 000, була б складною метою для континенту з повільним економічним зростанням, нестачею військ і необхідністю збільшувати військові витрати на власний захист, і цього, швидше за все, буде недостатньо для забезпечення реального стримування Росії, зауважують журналісти.