Доступність посилання

Українські дронарі. Поблизу лінії фронту на Донбасі. Січень 2026 року
Українські дронарі. Поблизу лінії фронту на Донбасі. Січень 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

З окупованих територій вдалося повернути двох дітей – Єрмак

З тимчасово окупованих територій 12 лютого вдалося повернути двох українських дітей, повідомив голова Офісу президента Андрій Єрмак.

«Серед врятованих – 14-річна дівчинка, яка була під загрозою потрапити до російського інтернату. Завдяки зусиллям рідної тітки та старшої сестри дівчинки родині нарешті вдалося возз’єднатися в Україні.

17-річний юнак із родиною прожили майже два роки під постійними обстрілами. Після вибуху біля їхнього будинку він отримав контузію, після чого сім’я вирішила виїжджати. Сьогодні вони вже всі разом у безпеці на підконтрольній території України», – вказав чиновник, додавши, що «ми не зупинимося, доки кожна українська дитина не буде в безпеці».

Швейцарія вирішила приєднатися до 15-го пакету санкцій ЄС проти РФ

Федеральна рада Швейцарії вирішила приєднатися до 15-го пакету санкцій ЄС проти Росії.

Як повідомляє пресслужба швейцарського уряду, ці заходи набудуть чинності 13 лютого.

На своєму засіданні 12 лютого Федеральна рада ухвалила рішення про подальші заходи 15-го пакету санкцій ЄС проти Росії – відтепер заборонено визнавати та виконувати певні російські судові рішення, в яких російські суди претендують на виключну юрисдикцію у спорах між російськими та швейцарськими компаніями. Ця заборона покликана захистити права швейцарських компаній і захистити їх від необґрунтованих фінансових збитків.

16 грудня 2024 року Рада ЄС ухвалила 15-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів «з метою подальшого обмеження здатності Росії вести незаконну, неспровоковану та невиправдану агресивну війну проти України».

До санкційного списку потрапили 54 особи та 30 організацій Росії, Китаю та КНДР, зокрема обмеження стосуються російського «тіньового флоту».

Також, за даними пресслужби ЄС, санкції запроваджено проти:

  • військових РФ, причетних до удару по «Охматдиту»;
  • керівництва компаній в енергетичному секторі;
  • осіб, відповідальних за депортацію дітей, пропаганду та обхід санкцій.

Відомо, що вперше накладено повноцінні санкції (заборона на поїздки, заморожування активів, заборона надавати економічні ресурси – ред.) на китайських суб’єктів, які постачають компоненти для безпілотників і мікроелектронні компоненти для підтримки Росії

Розширено список суден, на які поширюється заборона доступу до портів і заборона на надання послуг, пов’язаних з морським транспортом.

У РФ жителя окупованої Луганщини засудили до 8,5 року ув’язнення за пожертву полку «Азов»

У російському Ростові-на-Дону Південний окружний військовий суд засудив до восьми з половиною років позбавлення волі 20-річного Івана Семикоза з окупованого селища Біловодськ Луганської області у справі про фінансування тероризму, повідомляє «Медіазона» з посиланням на пресслужбу суду.

Перші два роки він проведе у в’язниці, решту – в колонії суворого режиму.

За версією слідства, 2024 року Семикоз переслав 50 гривень на рахунок в українському «Монобанку», створений для збору коштів на український полк «Азов».

Семикоз підписав досудову угоду про співпрацю зі слідством та визнав провину.

«Де справедливість?». Як в армії і суспільстві реагують на «контракти 18-24»

«Хлопці на мільйон»

Міноборони представило деталі проєкту «Контракт 18-24». Він передбачає укладання добровольцями у віці 18-24 роки річного контракту на 1 млн гривень. А потім вони можуть демобілізуватися. Обіцяють й інші преференції: іпотеку та медстрахування. На сторінці проєкту зазначено, що такі контрактники матимуть право виїхати з України через рік служби.

Уже можна записуватися

У застосунку «Резерв+» зʼявилася можливість подати заявку на укладення добровільного однорічного контракту в рамках проєкту Міноборони для людей у віці 18-24 років, повідомило оборонне відомство 12 лютого. У Міноборони зазначили, що бажаючі зможуть знайти вакансії, ознайомитись з умовами служби та переліком бригад для вибору для підписання контракту.

«Проєкт відкриває нові можливості: гідну фінансову винагороду, професійний бойовий вишкіл за стандартами НАТО, соціальні гарантії, яких не дає жодна цивільна професія, а також звільнення від мобілізації на 12 місяців після завершення контракту», – наголосили у Міноборони.

  • Чи не є це дискримінацією щодо тих добровольців, які роками служать у ЗСУ?
  • Чи такий шлях до «омолодження» війська не є ейджизмом?
  • І чи не демотивує ця ініціатива військовослужбовців?
  • Чи не спричинить несправедливість розкол?

Про це і не тільки дивіться у програмі Свобода Live:

Cили РФ дроном атакували автівку в Херсоні, постраждала людина – влада

Російські війська дроном атакували автівку в Херсоні – постраждала людина, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.

«Близько 19:30 ворог з дрона атакував автівку у Корабельному районі. 24-річний хлопець, який був в авто, отримав контузію, мінно-вибухову та закриту черепно-мозкову травми, уламкове поранення кисті», – написав він у телеграмі.

Постраждалого доправлено до лікарні.

ОП: щойно завершились переговори Зеленського і Трампа

Президент України Володимир Зеленський провів телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом.

«Щойно завершилась розмова президентів (США та України)», – повідомили в Офісі президента.

Зазначається, що розмова тривала близько години.

Зеленський повідомив деталі переговорів з Трампом.

«Про можливості досягти миру. Про нашу готовність працювати разом на рівні команд. Про наші технологічні можливості, зокрема дрони та інші сучасні виробництва. Вдячний президенту Трампу за інтерес до того, що ми можемо зробити разом», – написав він у телеграмі.

За його словами, також обговорювалася розмова з міністром фінансів США Скотом Бессентом і підготовку нової угоди щодо безпеки та економічної й ресурсної взаємодії. Президент Трамп поінформував про деталі своєї розмови з Путіним.

«Ми боремось за них чи ні?». Як Україні забезпечити освіту для дітей з окупації

Окупаційна влада обмежила доступ до української освіти для школярів, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Їх примусово навчають за російськими освітніми стандартами. А українська влада твердить: ми чекаємо на молодь з окупації на підконтрольних Києву територіях. Втім, після довгої дороги і «фільтрації» молодь зіштовхується із низкою труднощів: фінансовими, бюрократичними, проблемами з адаптацією. А ті, хто з певних причин не наважується виїжджати, потерпають від обмеженого доступу до українських програм, подвійного навантаження через паралельне навчання і від страху – через переслідування окупаційних адміністрацій.

Спеціальну доповідь щодо доступу до освіти дітей та молоді з тимчасово окупованих територій України представив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Як молодь з окупації здобуває освіту в українських школах? Скільки школярів вступають до вишів на підконтрольній Києву території? З якими труднощами зіштовхуються після того, як наважилися на виїзд? Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зафіксували основні аспекти доповіді.

«Після аналізу існуючої системи підтримки абітурієнтів із тимчасово окупованих територій України ми дійшли висновку, що необхідно напрацювати окремий юридичний документ, де будуть рекомендації до виконавчої гілки влади, українського парламенту щодо усунення певних проблем. На мій погляд, через виконання цього документу ми можемо кардинально збільшити кількість абітурієнтів, які в наступному році вступлять до українських освітніх закладів», – сказав Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Зараз на тимчасово окупованих територіях України проживає близько 600 тисяч дітей шкільного віку. Це дані Міносвіти. Приблизно 7% з них навчаються в українських школах онлайн. Це трошки більше, ніж 44 тисячі школярів.

Читайте далі тут

У 2024 році військові витрати Росії перевищили оборонні бюджети всіх країн Європи разом

У 2024 році загальні витрати Росії на оборону зросли на 42% у реальному вираженні і склали 13,1 трильйона рублів (це приблизно 462 мільярди доларів), пише Financial Times з посиланням на дані дослідження Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS).

Цього року, прогнозують експерти, загальні витрати Росії на оборону зростуть ще на 13,7% і сягнуть 15,6 трильйона рублів, що відповідає 7,5% ВВП або майже 40% російських федеральних витрат. Попри те, що це негативно позначається на економіці, «Росія все ще може витрачати стільки на війну», зазначають у IISS.

Оборонні бюджети всіх європейських країн разом, включно з Великою Британією та країнами-членами ЄС, торік зросли майже на 12% і становили 457 мільярдів доларів, що на 5 мільярдів доларів менше, ніж витрати Москви.

Трамп повідомив про «тривалу та дуже продуктивну» телефонну розмову з Путіним

Президенти США та Росії Дональд Трамп та Володимир Путін провели 12 лютого телефонну розмову, повідомили після розмови як американська, так і російська сторони.

Дональд Трамп у своїй соцмережі Truth Social написав, що «мав тривалу та дуже продуктивну розмову» з російським лідером.

«Ми обоє погодилися, ми хочемо зупинити мільйони смертей, які відбуваються у російсько-українській війні… Ми домовилися працювати разом, дуже тісно, включно з відвідуванням країн один одного. Ми також домовилися, щоб наші відповідні команди негайно розпочали переговори, і ми розпочнемо з того, що зателефонуємо президенту України Зеленському, щоб повідомити йому про розмову, що я зараз і зроблю», – вказав Трамп.

Президент США також назвав склад своєї команди, яка вестиме переговори про укладення мирної угоди між Україною та Росією. До неї увійшли держсекретар Марко Рубіо, директор ЦРУ Джон Реткліфф, радник із питань національної безпеки Майкл Волц та спеціальний посланець Стів Віткофф.

Розмова Путіна і Трампа тривала майже півтори години, заявив речник президента РФ Дмитро Пєсков. Вони обговорили близькосхідне врегулювання та двосторонні відносини РФ та США. За словами представника Кремля, Путін запросив Трампа до Москви.

За словами Пєскова, Путін погодився з Трампом, що довгострокове врегулювання в Україні може бути досягнуто шляхом переговорів.

Зеленський відреагував на заяву Геґсета щодо членства України в НАТО

Президент України Володимир Зеленський відреагував на заяву міністра оборони США Піта Геґсета щодо членства України в НАТО.

«Я не вважаю, що ці двері реально були відкриті. Без США…нас поки що ніхто не запрошує в НАТО. Я постійно про це говорив, що є відповідні кроки і включення цього питання в Конституцію України. Це не значить, що НАТО сказало: включіть це в Конституцію і ви завтра будете в НАТО…Але ви повинні зрозуміти: що всі ці розмови про кроки, реформи, переобладнання армії, про новий рівень української армії. Куди вже вище? Ми зупинили Путіна», – сказав він.

За його словами, вступ України до НАТО – це дійсно гарантії безпеки, але США, Німеччина та Угорщина не бачать її в альянсі – «поки що».

«І тоді, коли ми говоримо про альтернативу, я завжди говорю, що найдешевший варіант для всіх – це Україна в НАТО. Найдорожчий – це будувати НАТО в Україні. Бо іншого шляху у нас з вами, українців, не буде. І іншого шляху для безпеки у Європи не буде. І потім це буде відображатися і на безпеці США», – додав Зеленський.

Міністр оборони США Піт Геґсет заявив, що Сполучені Штати не вірять, що членство України в НАТО – це реалістичний результат мирного врегулювання.

«Сталий мир для України повинен включати надійні гарантії безпеки, щоб забезпечити те, що війна не почнеться знову. Це не повинен бути Мінськ 3.0. Тим не менш, США не вважають, що членство України в НАТО є реалістичним результатом переговорного врегулювання. Натомість будь-які гарантії безпеки повинні бути підкріплені боєздатними європейськими та неєвропейськими військами», – сказав він.

Президент України Володимир Зеленський 9 лютого заявив, що готовий до серйозних переговорів про угоду щодо припинення війни, якщо союзники нададуть гарантії безпеки, а не просто запевнення.

Він також вважає, що військовий контингент союзників може бути на території України, але інтеграція України до НАТО є найдешевшим варіантом.

На що Україна може обміняти контрольовану частину Курщини? Варіанти

Президент України Володимир Зеленський заявив, що якщо президенту США Дональду Трампу вдасться посадити Україну і Росію за стіл переговорів, він запропонує кремлівському керманичу Володимиру Путіну обмін територіями – окуповані російською армією українські землі на контрольовану ЗСУ частину Курської області.

Але на що можна поміняти Курщину? Чи має «пропорція» обміну бути 1:1 у квадратних кілометрах? Чи за Курщину можна «виторгувати» набагато більше, враховуючи пі-ар ефекти Курської операції?

Розбираємо можливі варіанти обміну.

Володимир Зеленський в інтерв'ю лондонській The Guardian сказав, що в разі прямих переговорів Києва та Москви, він планує запропонувати Росії прямий обмін територіями.

«Ми обміняємо одну територію на іншу», – заявив президент України.

Читайте про це далі тут

Україна отримала від США перший драфт угоди про партнерство – Зеленський

Україна отримала від США перший драфт угоди про партнерство, повідомив президент України Володимир Зеленський після зустрічі з міністром фінансів США Скоттом Бессентом.

«Ми говорили про корисні копалини. Я знаю, що нашій команді передали перший драфт відповідного документу США про партнерство між нашими країнами. Цей документ ми отримали сьогодні, ми вивчимо цей документ і зробимо все, щоб наші команди могли дійсно дуже швидко домовитись і підписати цей документ. Зробимо все для того, щоб встигнути на Мюнхенську конференцію», – сказав Зеленський.

Він очікує, що команда українських урядовців працюватиме в ці найближчі два дні, щоб «була можливість зафіксувати домовленості конкретні вже у Мюнхені».

«Цей документ відповідає баченню Дональда Трампа стосовно швидкого вирішення цього конфлікту (війни – ред.)», – сказав міністр фінансів США Скотт Бессент.

Він також зазначив, що США та Україна мають «розділити безпекові питання».

The Washington Post: понад 100 жителів Суджі евакуювалися в Україну

Понад 100 жителів міста Суджа в Курській області, яке з серпня минулого року перебуває під контролем українських військ, могли бути евакуйовані до Сумської області, стверджує газета The Washington Post. За даними журналістів, це сталося після бомбардування будівлі інтернату в Суджі 1 лютого. У будівлі перебували жителі Суджі та околиць, чиї будинки були зруйновані внаслідок боїв. Тоді загинули щонайменше чотири людини, десятки постраждали.

За словами журналістів, більшість тих, хто вижив після бомбардування, вирушили в Україну в ніч проти 2 лютого на військовому та цивільному автотранспорті. Серед них були поранені. На українській стороні на них чекали співробітники Червоного Хреста, які доставили врятованих до лікарень і пункту тимчасового розміщення. Згодом були евакуйовані ще кілька росіян, які постраждали від наступних обстрілів.

Журналісти The Washington Post повідомили, що опитали близько 40 росіян, які евакуювалися в Україну із Суджанського району. Вони заявили, що ухвалили рішення про евакуацію, втомившись від багатомісячних обстрілів і втративши надію на відкриття гуманітарного коридору, через який вони могли б виїхати на безпечну територію в Курській області Росії.

Військовослужбовці ЗСУ допомагали їм із евакуацією до прикордонної Сумської області України. Пізніше було досягнуто згоди з Росією про те, щоб евакуйовані могли повернутися на російську територію транзитом через Білорусь.

Тисячі БПЛА, десятки танків і систем ППО – Британія оголосила про пакет допомоги Україні

Великобританія оголосила про пакет військової допомоги Україні на 150 мільйонів фунтів стерлінгів (понад 186 мільйонів доларів США).

Як повідомляє пресслужба британського уряду, новий пакет допомоги передбачає надання тисяч безпілотників, десятків бойових танків, броньованих машин і систем протиповітряної оборони.

Відкриваючи засідання у форматі «Рамштайн», міністр оборони Великої Британії Джон Гілі оголосив про новий пакет, який є частиною безпрецедентної щорічної допомоги Україні з боку Великої Британії у розмірі 3 млрд фунтів стерлінгів. Цього року загальний обсяг допомоги Великої Британії сягнув найвищого рівня – 4,5 мільярда фунтів стерлінгів.

«2025 рік є вирішальним для війни в Україні. Українці продовжують боротися з величезною мужністю – як військові, так і цивільні, і їхня хоробрість, поєднана з нашою підтримкою, виявилася смертоносною комбінацією. Хоча Росія ослаблена, вона залишається безперечно небезпечною. Ми повинні зробити ще один крок вперед – і забезпечити мир силою разом», – сказав Гілі.

Міністр оборони також підтвердив, що Лондон планує надати Україні понад 10 000 безпілотників протягом одного року, а остаточна поставка має відбутися наступного місяця.

Швейцарія схвалила програму з підтримки відновлення України

Федеральна рада Швейцарії ухвалила програму для України на 2025-28 роки, на яку виділили 1,5 млрд швейцарських франків, повідомляється на сайті вищого органу виконавчої влади країни.

На своєму засіданні рада визначила пріоритети програми, а саме: захист цивільного населення, мир, економічне відновлення та зміцнення інституцій.

Програма на 2025–2028 роки є основою дванадцятирічного процесу підтримки з боку Швейцарії. Вона визначає низку заходів, спрямованих на надання невідкладної допомоги, встановлення справедливого та сталого миру.

Програма зосереджена на трьох сферах – економічне відновлення, громадські послуги, захист цивільного населення та мир.

Зазначається, що уряд Швейцарії, серед іншого, зосереджується на наданні екстреної допомоги та підтримує гуманітарне розмінування, пошук та ідентифікацію зниклих безвісти осіб, а також документування та судове переслідування порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини.

Від початку повномасштабної війни Швейцарія підтримує Україну та її народ у чотирьох пріоритетних сферах: гуманітарна допомога, процеси реформ, дипломатична підтримка миру та участь у процесі відновлення.

На фронті було 74 зіткнення, на Покровському напрямку тривають пʼять атак РФ – Генштаб ЗСУ

Від початку доби на фронті відбулося 74 бойові зіткнення, найгарячішою залишається ситуація на Покровському напрямку, повідомив 12 лютого Генеральний штаб Збройних сил України станом на 16:00.

«Найгарячіше сьогодні на Покровському напрямку: з початку доби окупанти здійснили вже 22 атаки на позиції наших захисників в районах населених пунктів Водяне Друге, Єлизаветівка, Промінь, Звірове, Надіївка, Успенівка, Андріївка, Олександрівка, Дачне та Шевченко. Сили оборони, стримуючи ворожий натиск, відбили 17 атак противника, п’ять боєзіткнень тривають дотепер», – вказано у повідомленні.

За даними штабу, на Новопавлівському напрямку війська РФ 11 разів йшли в наступ на позиції українських військ поблизу населених пунктів Костянтинопіль, Бурлацьке та Рівнопіль, чотири боєзіткнення тривають до цього часу.

«На Курщині наші захисники за сьогодні відбили шість атак загарбників, ще п’ять боєзіткнень тривають до цього часу. Крім того, ворог завдав десять авіаційних ударів, скинувши 14 керованих бомб, та здійснив 293 артилерійських обстрілів, зокрема 18 із реактивних систем залпового вогню», – кажуть у ЗСУ.

Також російські війська атакували на Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському і Оріхівському напрямках.

На захід від Курахова: війська РФ нарощують темпи наступу

Російська армія просунулась на захід від Курахова – під Шевченком, в Андріївці та Дачному. Про це повідомив проєкт DeepState вранці 12 лютого.

Днем раніше, 11 лютого, аналітики писали, що противник нарощує сили навколо Андріївки і продовжує її поглинати. Проте, зазначили вони, війська РФ зазнають тут великих втрат.

За даними DeepState, населені пункти Розлив–Костянтинопіль–Андріївка–Улакли–Дачне зараз є пріоритетними для агресора: на цій ділянці він намагається вирівняти лінію бойового зіткнення та перегрупуватися для подальших штурмів.

«Мають бути надійні гарантії безпеки, а не Мінськ 3.0» – Геґсет про мир для України

Сталий мир для України повинен передбачати надійні гарантії безпеки, а не бути Мінськом 3.0, заявив міністр оборони США Піт Геґсет в Брюсселі.

«Сталий мир для України повинен включати надійні гарантії безпеки, щоб забезпечити те, що війна не почнеться знову. Це не повинен бути Мінськ 3.0. Тим не менш, США не вважають, що членство України в НАТО є реалістичним результатом переговорного врегулювання. Натомість будь-які гарантії безпеки повинні бути підкріплені боєздатними європейськими та неєвропейськими військами», – сказав він.

Рютте: Путін програє, якщо нападе на НАТО

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що якщо Росія нападе на Північноатлантичний альянс, то на неї чекає програш. Про це він сказав 12 лютого на пресконференції в Брюсселі напередодні зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО.

«Якщо Путін нападе на НАТО – він програє. Реакція буде просто руйнівною, адже ми знаємо наскільки потужним є оборонний потенціал НАТО», – сказав Рютте.

Однак він наголосив на тому, що Росія і Китай мають швидкі темпи нарощування військової промисловості і, що Росія може значно наростити сили за 4-5 років. Тому НАТО має бути готовим до цього і сфокусуватись на підтримці України, збільшенні оборонних витрат і розвитку своєї оборонної промисловості.

Про те, що Росія за кілька років може напасти на країни НАТО говорять у Польщі, країнах Балтії і навіть Німеччині. Ці припущення часто підігріває і сам Путін, погрожуючи країнам-членам Альянсу.

За даними німецького видання Bild, Бундесвер (Збройні сили Німеччини) готується до гібридної російської атаки на східний фланг НАТО. Видання зазначає, що, згідно з документом, ескалація між НАТО і Росією може відбутися вже в лютому цього року. Дії Росії та Заходу описуються місяць за місяцем, кульмінацією є розміщення сотень тисяч солдатів НАТО і неминучий початок війни влітку 2025 року.

Також прем’єрка Естонії Кая Каллас попередила, що в Європи є три-п’ять років, щоб «підготуватися до можливої військової загрози Росії на східному фланзі Північноатлантичного альянсу».

В інтерв’ю виданню The Times вона послалася на оцінки естонської розвідки, згідно з якими «Росії в разі гіпотетичного перемир’я в Україні потрібно буде від трьох до п’яти років, щоб відновити військову загрозу на кордоні східних членів НАТО».

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вважає, що Європі потрібно готуватися до нових військових загроз В інтервʼю виданню Welt am Sonntag, оприлюдненому в грудні 2023, він зазначив про «близько 5-8 років, щоб надолужити втрачене, з погляду збройних сил, промисловості та суспільства».

Очільник Пентагону в Брюсселі розповів, якою США бачать миротворчу місію в Україні

Сполучені штати не вірять, що членство України в НАТО – це реалістичний результат мирного врегулювання, заявив міністр оборони США Піт Геґсет на відкритті засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» у Брюсселі.

Натомість, за його словами, мають бути надані гарантії безпеки, які не дозволять війні відновитися – вони повинні бути підкріплені боєздатними європейськими та неєвропейськими військами.

Але глава Пентагону зазначив, що американські війська не будуть частиною будь-яких гарантій безпеки.

«Якщо ці війська будуть розгорнуті в будь-який момент, вони повинні бути розгорнуті в рамках місії, що не входить до НАТО, і на них не повинна поширюватися стаття 5. Також повинен бути надійний міжнародний нагляд за лінією зіткнення», – заявив Геґсет.

Читайте також: Відправка миротворців в Україну стане ключовою темою обговорень на конференції у Мюнхені – ЗМІ

Сьогодні у Брюсселі проходить перше після зміни влади в США засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Ця зустріч вперше відбувається під головуванням міністра оборони Великої Британії Джона Гілі.

За словами міністра оборони України Рустема Умєрова, серед пунктів порядку денного зустрічі – стабільне та своєчасне постачання військової допомоги у 2025 році, прискорення постачання критично важливого озброєння – ППО, авіації, боєприпасів, інвестиції в оборонну промисловість в Україні та спільні проєкти з європейськими партнерами

Піт Геґсет бере участь у першому засіданні «Рамштайн» під головуванням Великої Британії, а 13 лютого він планує приєднатися до зустрічі з міністрами оборони країн-членів НАТО. Міністри з 31 країни Альянсу хочуть почути позицію Геґсета щодо війни в Україні, оборонних витрат та зобов'язань США перед НАТО.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG