Російська влада заявляє про постраждалу внаслідок атаки БПЛА на Липецьку область
Липецька область Росії вночі проти 13 лютого зазнала атаки безпілотників, у її адміністративному центрі відключалася електрика – про це повідомив губернатор області Ігор Артамонов, передає російська служба Радіо Свобода.
За словами Артамонова, у низці районів Липецька відключили, але потім відновили електропостачання.
Губернатор стверджує, що уламки одного з безпілотників упали на території станції аерації, внаслідок чого постраждала її співробітниця.
Також уламки БПЛА впали на два приватних домоволодіння. Там постраждалих немає, заявив губернатор.
Телеграм-канали з посиланням на місцевих жителів повідомили, що дрони з пів на четверту ночі атакували не тільки Липецьк, а й Єлець.
У Липецьку у промисловій частині міста було чути 12 вибухів.
Губернатор Артамонов оголосив відбій загрози атаки БПЛА о пів на сьому ранку.
Міністерство оборони Росії заявило про збиття 83 безпілотників над Брянською, Курською, Липецькою, Тверською, Бєлгородською, Калузькою, Смоленською, Воронезькою та Ростовською областями.
Українське командування не коментувало ці повідомлення.
Після початку повномасштабної війни проти України прикордонні російські регіони регулярно зазнають атак безпілотників та ракет.
Мюнхенська конференція з безпеки: що стоїть на кону?
Усі погляди будуть прикутими до півдня Німеччини цими вихідними. Світові лідери збираються в готелі Bayerischer Hof на триденну Мюнхенську безпекову конференцію (Munich Security Conference, MSC). Вже оголошено, що припинення війни в Україні буде головним питанням обговорення.
Україна і Європа мають бути частиною будь-яких переговорів – заява «Веймар+»
Україна і Європа мають бути частиною будь-яких переговорів щодо завершення війни РФ проти України, йдеться в оприлюдненій 12 лютого заяві країн групи «Веймар+» за підсумками їхньої зустрічі в Парижі.
«Ми готові посилити підтримку України. Ми зобов’язуємося дотримуватись її незалежності, суверенітету і територіальної цілісності перед лицем агресивної війни Росії. Ми поділяємо мету продовжувати підтримувати Україну до досягнення справедливого, всеосяжного і міцного миру. Миру, який гарантує інтереси України і наші власні», – йдеться у заяві голів МЗС Німеччини, Франції, Великої Британії, Польщі, Італії, Іспанії, України, а також верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас.
Сторони також заявили, що «з нетерпінням» чекають на обговорення подальшого шляху разом з американськими союзниками.
«Наші спільні цілі мають полягати в тому, щоб поставити Україну в позицію сили. Україна і Європа мають бути частиною будь-яких переговорів. Україні мають бути надані міцні гарантії безпеки. Справедливий і міцний мир в Україні є необхідною умовою міцної трансатлантичної безпеки. Ми пам’ятаємо, що безпека європейського континенту є нашою спільною відповідальністю. Тому ми разом працюємо над посиленням нашої колективної оборони», – наголошується в заяві.
Заява була оприлюднена після того, як президент США Дональд Трамп повідомив, що під час телефонної розмови з російським лідером Володимиром Путіним вони домовилися негайно розпочати мирні переговори щодо війни, яку РФ веде проти України.
Розмова Путіна і Трампа 12 лютого тривала майже півтори години, заявив речник президента РФ Дмитро Пєсков. Вони обговорили близькосхідне врегулювання та двосторонні відносини РФ та США. За словами представника Кремля, Путін запросив Трампа до Москви.
Після розмови з Путіним Трамп мав телефонні переговори із президентом України Володимиром Зеленським.
Нідерланди передадуть Україні 25 бронетранспортерів YPR для перевезення поранених
Нідерланди передадуть Україні 25 броньованих гусеничних машин YPR для транспортування поранених, повідомив міністр оборони країни Рубен Брекельманс під час 26-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн».
«Ми наближаємося до сумної віхи: три роки широкомасштабної російської агресії в Україні. Три роки українці невпинно борються за своє майбутнє. А разом із цим і за нашу свободу й безпеку. Нідерланди виділили понад 10 мільярдів євро на військову підтримку. З них реалізовано приблизно шість мільярдів євро. Особливо зараз, коли українцям важко на фронті, ми маємо продовжувати нашу підтримку. Мир із Росією можливий лише за допомогою військової сили», – наголосив міністр.
Він також повідомив, що Нідерланди (спільно з Чехією і США) передали Україні останню обіцяну партію бойових танків Т-72.
Також Брекельманс згадав, що нещодавно Україна отримала нову партію F-16 від Нідерландів. У Міноборони країни зазначили, що з оперативних причин не надають інформації про точну кількість літаків, які вже були передані.
Раніше сьогодні міністр оборони України Рустем Умєров назвав перше засідання у форматі «Рамштайн» під головуванням Великої Британії і за участі нового міністра оброни США «продуктивним».
За словами Умєрова, Україна отримала близько нових 14 пакетів допомоги від союзників, яких у Контактній групі з обронної підтримки України – 50.
Трамп заявив, що може зустрітися з Путіним у Саудівській Аравії
Президент США Дональд Трамп заявив, що, ймовірно, проведе першу зустріч із російським лідером Володимиром Путіним у Саудівській Аравії.
Він сказав про це журналістам у Білому домі 12 лютого через кілька годин після своєї телефонної розмови з Путіним, під час якої, за словами Трампа, вони домовилися негайно розпочати мирні переговори щодо війни, яку РФ веде проти України.
Трамп сказав, що дата цієї зустрічі ще не призначена, але це зроблять у недалекому майбутньому.
Президент США також заявив, що не вважає доцільним вступ України до НАТО, і що малоймовірно, що Україна поверне всю свою землю, яку окупувала Росія. Таку ж заяву раніше сьогодні в Брюсселі зробив міністр оборони США Піт Геґсет.
Розмова Путіна і Трампа 12 лютого тривала майже півтори години, заявив речник президента РФ Дмитро Пєсков. Вони обговорили близькосхідне врегулювання та двосторонні відносини РФ та США. За словами представника Кремля, Путін запросив Трампа до Москви.
Після розмови з Путіним Трамп мав телефонні переговори із президентом України Володимиром Зеленським.
«Про можливості досягти миру. Про нашу готовність працювати разом на рівні команд. Про наші технологічні можливості, зокрема дрони та інші сучасні виробництва. Вдячний президенту Трампу за інтерес до того, що ми можемо зробити разом», – написав Зеленський у телеграмі після розмови.
За його словами, також обговорювалася розмова з міністром фінансів США Скотом Бессентом і підготовка нової угоди щодо безпеки та економічної й ресурсної взаємодії. Президент Трамп поінформував про деталі своєї розмови з Путіним.
Зеленський каже, що домовились про подальші контакти і зустрічі.
Президент США Дональд Трамп також повідомив про розмову з українським лідером.
«Розмова пройшла дуже добре. Він (Володимир Зеленський – ред.), як і президент Путін, хоче миру. Ми обговорювали різні теми, пов’язані з війною, але головним чином зустріч, яка планується в п’ятницю (14 лютого – ред.) у Мюнхені, де віцепрезидент Дж. Д. Венс і держсекретар Марко Рубіо очолять делегацію. Я сподіваюся, що результати цієї зустрічі будуть позитивними», – написав Трамп у власній соцмережі Truth Social, додавши, що «настав час зупинити цю безглузду війну».
Президент України Володимир Зеленський 9 лютого заявив, що готовий до серйозних переговорів про угоду щодо припинення війни, якщо союзники нададуть гарантії безпеки, а не просто запевнення.
Водночас Зеленський вважає, що військовий контингент союзників може бути на території України, але інтеграція України до НАТО є найдешевшим варіантом.
В інтерв’ю виданню Guardian, яке було поширене 11 лютого, Зеленський сказав, що у разі переговорів із Росією пропонуватиме Москві обмін контрольованих ЗСУ територій у Курській області на окуповані українські землі.
У Кремлі цю ідею відкинули.
Російські військові окупували в Україні Крим, майже всю Луганську область, значні частини Херсонщини, Донеччини та Запоріжжя, а також невеликі частини Миколаївської та Харківської областей.
Генштаб: війська РФ зосереджують основні наступальні зусилля на двох напрямках
Ситуація на Покровському і Курському напрямках залишається напруженою, російські війська зосереджують там основні наступальні зусилля, повідомив у вечірньому зведенні про ситуацію на фронті Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, на даний час відбулося 112 бойових зіткнень.
«На Покровському напрямку впродовж цієї доби агресор 30 разів атакував наші позиції в районах населених пунктів Водяне Друге, Єлизаветівка, Промінь, Звірове, Надіївка, Успенівка, Андріївка, Олександрівка, Дачне і Шевченко. Два боєзіткнення досі тривають», – йдеться в повідомленні.
На Курщині в РФ, де українські військові продовжують ведення операції, вони відбили 13 атак противника, два боєзіткнення тривають дотепер.
Крім того, за даними Генштабу, бої протягом дня тривали на Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
«Сьогодні держава-терорист завдала двох ракетних і 74 авіаційних ударів, застосувавши сім ракет і 112 керованих бомб. Окрім того, загарбники залучили для ударів 1091 дрон-камікадзе і здійснили 4314 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – йдеться у зведенні.
10 лютого речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов розповів, що російська армія намагається обійти Покровськ із заходу.
Трегубов підкреслив, що наразі під Покровськом армія РФ залучає «шалену кількість особового складу», проте і «зазнають величезних втрат». За його словами, вона намагається «чіплятися» за малі населені пункти на південь та захід від міста і «просуватись хоч трохи вперед».
Проєкт DeepState вранці 12 лютого зазначив: що російська армія просунулась на захід від Курахового Покровського району – під Шевченком, в Андріївці й Дачному.
Днем раніше, 11 лютого, аналітики писали, що противник нарощує сили навколо Андріївки і продовжує її поглинати. Проте, зазначили вони, війська РФ зазнають тут великих втрат.
За даними DeepState, населені пункти Розлив–Костянтинопіль–Андріївка–Улакли–Дачне зараз є пріоритетними для агресора: на цій ділянці він намагається вирівняти лінію бойового зіткнення і перегрупуватися для подальших штурмів.
П’ятеро людей поранені на Сумщині через російські удари – ОВА
На Сумщині внаслідок російських обстрілів протягом доби поранені п’ятеро цивільних людей, повідомила обласна військова адміністрація.
«Протягом доби росіяни здійснили 104 обстріли прикордонних територій і населених пунктів Сумської області. Зафіксовано 186 вибухів. Обстрілів зазнали Сумська, Бездрицька, Верхньосироватська, Юнаківська, Хотінська, Краснопільська, Білопільська, Великописарівська, Кролевецька, Есманьська, Хутір-Михайлівська, Середино-Будська, Свеська громади», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, троє людей поранені в Юнаківській громаді, де російські війська завдали ударів FPV-дронами, одна людина травмована в Есманьській громаді, по якій загарбники били з артилерії, мінометів, РСЗВ, ще одна людина травмована у Верхньосироватській громаді, де зафіксовано удар БпЛА.
В ОВА додали, що внаслідок російських ударів в області пошкоджені приватні будинки, навчальний заклад, автомобілі, приміщення ферми, де постраждали тварини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Міністр оборони Естонії про заяву Геґсета: не прозвучало, що Україна ніколи не буде в НАТО
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур, коментуючи заяву міністра оборони США Піта Геґсета щодо членства України в НАТО, заявив, що не прозвучало, що Україна ніколи не буде в Альянсі.
«Ну, я вважаю, що ще є кілька днів для з’ясування, нам потрібно взяти кілька днів для з’ясування. Але важливо те, що я не чув, що двері для України щодо членства в НАТО будуть закриті. Геґсет сказав, що це пов’язано з мирними переговорами, що мирні переговори і членство не можуть бути пов’язані разом. Але знову ж таки, це може зайняти трохи більше часу. Ми всі це розуміємо. Але не втрачайте надію чи оптимізм», – заявив Певкур у коментарі Радіо Свобода.
Щодо гарантій безпеки України, то, за його словами, європейці повинні робити більше.
Росія у 2014-му обіцяла гірникам розквіт. Відтоді на окупованому Донбасі закрили майже всі шахти
«Буде вугілля – буде хліб, будуть зарплати», «вугілля вистачить для наших правнуків», «донбаське вугілля – конкурентне на російському енергетичному ринку» – такими оптимістичними тезами російська пропаганда описує вугільну галузь на окупованих територіях Донеччини та Луганщини.
У 2014-му, коли Росія реалізовувала сценарій гібридної агресії на Донбасі, ватажки проросійських угруповань сипали заявами про шахтарський край, що нібито «годує всю Україну», звинувачували у їхній бідності Київ, який насправді платив дотації збитковим шахтам з державного бюджету. А ще обіцяли багате життя – для цього, мовляв, треба лише відділитися від України.
Минуло десять років – та замість обіцяного процвітання десятки шахт на Донбасі закрили під виглядом реорганізації або ж просто затопили, а на тих, що ще працюють, борги із заробітних плат давно стали нормою. Про колишню потужність галузі тут нагадує хіба святкова форма з логотипом української ДТЕК, яку помітили на працівниках однієї з шахт Луганщини на День шахтаря у 2024-му.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розбиралися, що сталося із вугільними шахтами на територіях, які захопила Росія.
Читайте тут
Президент України Володимир Зеленський заявив у вечірньому відеозверненні 12 лютого, що провів засідання Ради національної безпеки і оборони, за підсумками якого «рішення ухвалене й буде опубліковане завтра».
«Захищаємо нашу державу та відновлюємо справедливість: кожен, хто знищував національну безпеку України та допомагав Росії, – кожен повинен відповідати. Мільярди, які були зароблені фактично продажем України, українських інтересів, української безпеки, повинні бути заблоковані й повинні працювати на захист України та українців», – заявив Зеленський, не розкривши конкретно, про що йдеться.
«Продуктивна зустріч» – Умєров про результати «Рамштайну»
Міністр оборони України Рустем Умєров назвав перше засідання у форматі «Рамштайн» під головуванням Великої Британії і за участі нового міністра оброни США «продуктивним», повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Брюсселі.
За словами Умєрова, Україна отримала близько нових 14 пакетів допомоги від союзників, яких у Контактній групі з обронної підтримки України – 50. Щодо членства України в НАТО, заявив міністр, позиція України не змінилася.
«Отримали дуже потужні пакети допомоги. І від кожного з присутніх, що вони будуть продовжувати цю допомогу в цьому році і майбутні роки, тому в цьому плані дуже продуктивна (зустріч – ред.)», – сказав український міністр після засідання «Рамштайну».
Німеччина передасть Україні близько 100 керованих ракет IRIS-T
Німеччина найближчим часом передасть Україні близько 100 керованих ракет IRIS-T. Про це німецька делегація в НАТО повідомила в соцмережі Х після 26-го засідання Контактної групи з питань оборони України.
«Майбутня підтримка України у формі техніки й військової підготовки була підтверджена на сьогоднішньому засіданні групи за участі понад 50 країн. Німеччина продовжуватиме відігравати важливу роль у цій підтримці й оголосила про поставку близько 100 керованих ракет IRIS-T найближчим часом до України», – йдеться в повідомленні.
12 лютого у Брюсселі пройшло перше після зміни влади в США засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Ця зустріч вперше відбувалася під головуванням міністра оборони Великої Британії Джона Гілі.
За словами міністра оборони України Рустема Умєрова, серед пунктів порядку денного зустрічі – стабільне та своєчасне постачання військової допомоги у 2025 році, прискорення постачання критично важливого озброєння – ППО, авіації, боєприпасів, інвестиції в оборонну промисловість в Україні та спільні проєкти з європейськими партнерами.
З окупованих територій вдалося повернути двох дітей – Єрмак
З тимчасово окупованих територій 12 лютого вдалося повернути двох українських дітей, повідомив голова Офісу президента Андрій Єрмак.
«Серед врятованих – 14-річна дівчинка, яка була під загрозою потрапити до російського інтернату. Завдяки зусиллям рідної тітки та старшої сестри дівчинки родині нарешті вдалося возз’єднатися в Україні.
17-річний юнак із родиною прожили майже два роки під постійними обстрілами. Після вибуху біля їхнього будинку він отримав контузію, після чого сім’я вирішила виїжджати. Сьогодні вони вже всі разом у безпеці на підконтрольній території України», – вказав чиновник, додавши, що «ми не зупинимося, доки кожна українська дитина не буде в безпеці».
Швейцарія вирішила приєднатися до 15-го пакету санкцій ЄС проти РФ
Федеральна рада Швейцарії вирішила приєднатися до 15-го пакету санкцій ЄС проти Росії.
Як повідомляє пресслужба швейцарського уряду, ці заходи набудуть чинності 13 лютого.
На своєму засіданні 12 лютого Федеральна рада ухвалила рішення про подальші заходи 15-го пакету санкцій ЄС проти Росії – відтепер заборонено визнавати та виконувати певні російські судові рішення, в яких російські суди претендують на виключну юрисдикцію у спорах між російськими та швейцарськими компаніями. Ця заборона покликана захистити права швейцарських компаній і захистити їх від необґрунтованих фінансових збитків.
16 грудня 2024 року Рада ЄС ухвалила 15-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів «з метою подальшого обмеження здатності Росії вести незаконну, неспровоковану та невиправдану агресивну війну проти України».
До санкційного списку потрапили 54 особи та 30 організацій Росії, Китаю та КНДР, зокрема обмеження стосуються російського «тіньового флоту».
Також, за даними пресслужби ЄС, санкції запроваджено проти:
- військових РФ, причетних до удару по «Охматдиту»;
- керівництва компаній в енергетичному секторі;
- осіб, відповідальних за депортацію дітей, пропаганду та обхід санкцій.
Відомо, що вперше накладено повноцінні санкції (заборона на поїздки, заморожування активів, заборона надавати економічні ресурси – ред.) на китайських суб’єктів, які постачають компоненти для безпілотників і мікроелектронні компоненти для підтримки Росії
Розширено список суден, на які поширюється заборона доступу до портів і заборона на надання послуг, пов’язаних з морським транспортом.
У РФ жителя окупованої Луганщини засудили до 8,5 року ув’язнення за пожертву полку «Азов»
У російському Ростові-на-Дону Південний окружний військовий суд засудив до восьми з половиною років позбавлення волі 20-річного Івана Семикоза з окупованого селища Біловодськ Луганської області у справі про фінансування тероризму, повідомляє «Медіазона» з посиланням на пресслужбу суду.
Перші два роки він проведе у в’язниці, решту – в колонії суворого режиму.
За версією слідства, 2024 року Семикоз переслав 50 гривень на рахунок в українському «Монобанку», створений для збору коштів на український полк «Азов».
Семикоз підписав досудову угоду про співпрацю зі слідством та визнав провину.
«Де справедливість?». Як в армії і суспільстві реагують на «контракти 18-24»
«Хлопці на мільйон»
Міноборони представило деталі проєкту «Контракт 18-24». Він передбачає укладання добровольцями у віці 18-24 роки річного контракту на 1 млн гривень. А потім вони можуть демобілізуватися. Обіцяють й інші преференції: іпотеку та медстрахування. На сторінці проєкту зазначено, що такі контрактники матимуть право виїхати з України через рік служби.
Уже можна записуватися
У застосунку «Резерв+» зʼявилася можливість подати заявку на укладення добровільного однорічного контракту в рамках проєкту Міноборони для людей у віці 18-24 років, повідомило оборонне відомство 12 лютого. У Міноборони зазначили, що бажаючі зможуть знайти вакансії, ознайомитись з умовами служби та переліком бригад для вибору для підписання контракту.
«Проєкт відкриває нові можливості: гідну фінансову винагороду, професійний бойовий вишкіл за стандартами НАТО, соціальні гарантії, яких не дає жодна цивільна професія, а також звільнення від мобілізації на 12 місяців після завершення контракту», – наголосили у Міноборони.
- Чи не є це дискримінацією щодо тих добровольців, які роками служать у ЗСУ?
- Чи такий шлях до «омолодження» війська не є ейджизмом?
- І чи не демотивує ця ініціатива військовослужбовців?
- Чи не спричинить несправедливість розкол?
Про це і не тільки дивіться у програмі Свобода Live:
Cили РФ дроном атакували автівку в Херсоні, постраждала людина – влада
Російські війська дроном атакували автівку в Херсоні – постраждала людина, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Близько 19:30 ворог з дрона атакував автівку у Корабельному районі. 24-річний хлопець, який був в авто, отримав контузію, мінно-вибухову та закриту черепно-мозкову травми, уламкове поранення кисті», – написав він у телеграмі.
Постраждалого доправлено до лікарні.
ОП: щойно завершились переговори Зеленського і Трампа
Президент України Володимир Зеленський провів телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом.
«Щойно завершилась розмова президентів (США та України)», – повідомили в Офісі президента.
Зазначається, що розмова тривала близько години.
Зеленський повідомив деталі переговорів з Трампом.
«Про можливості досягти миру. Про нашу готовність працювати разом на рівні команд. Про наші технологічні можливості, зокрема дрони та інші сучасні виробництва. Вдячний президенту Трампу за інтерес до того, що ми можемо зробити разом», – написав він у телеграмі.
За його словами, також обговорювалася розмова з міністром фінансів США Скотом Бессентом і підготовку нової угоди щодо безпеки та економічної й ресурсної взаємодії. Президент Трамп поінформував про деталі своєї розмови з Путіним.
«Ми боремось за них чи ні?». Як Україні забезпечити освіту для дітей з окупації
Окупаційна влада обмежила доступ до української освіти для школярів, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Їх примусово навчають за російськими освітніми стандартами. А українська влада твердить: ми чекаємо на молодь з окупації на підконтрольних Києву територіях. Втім, після довгої дороги і «фільтрації» молодь зіштовхується із низкою труднощів: фінансовими, бюрократичними, проблемами з адаптацією. А ті, хто з певних причин не наважується виїжджати, потерпають від обмеженого доступу до українських програм, подвійного навантаження через паралельне навчання і від страху – через переслідування окупаційних адміністрацій.
Спеціальну доповідь щодо доступу до освіти дітей та молоді з тимчасово окупованих територій України представив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Як молодь з окупації здобуває освіту в українських школах? Скільки школярів вступають до вишів на підконтрольній Києву території? З якими труднощами зіштовхуються після того, як наважилися на виїзд? Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зафіксували основні аспекти доповіді.
«Після аналізу існуючої системи підтримки абітурієнтів із тимчасово окупованих територій України ми дійшли висновку, що необхідно напрацювати окремий юридичний документ, де будуть рекомендації до виконавчої гілки влади, українського парламенту щодо усунення певних проблем. На мій погляд, через виконання цього документу ми можемо кардинально збільшити кількість абітурієнтів, які в наступному році вступлять до українських освітніх закладів», – сказав Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Зараз на тимчасово окупованих територіях України проживає близько 600 тисяч дітей шкільного віку. Це дані Міносвіти. Приблизно 7% з них навчаються в українських школах онлайн. Це трошки більше, ніж 44 тисячі школярів.
Читайте далі тут
У 2024 році військові витрати Росії перевищили оборонні бюджети всіх країн Європи разом
У 2024 році загальні витрати Росії на оборону зросли на 42% у реальному вираженні і склали 13,1 трильйона рублів (це приблизно 462 мільярди доларів), пише Financial Times з посиланням на дані дослідження Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS).
Цього року, прогнозують експерти, загальні витрати Росії на оборону зростуть ще на 13,7% і сягнуть 15,6 трильйона рублів, що відповідає 7,5% ВВП або майже 40% російських федеральних витрат. Попри те, що це негативно позначається на економіці, «Росія все ще може витрачати стільки на війну», зазначають у IISS.
Оборонні бюджети всіх європейських країн разом, включно з Великою Британією та країнами-членами ЄС, торік зросли майже на 12% і становили 457 мільярдів доларів, що на 5 мільярдів доларів менше, ніж витрати Москви.