У СБУ кажуть, що Росія не має переваги у застосуванні дронів на оптоволокні
Росія не має домінування у застосуванні дронів на оптоволокні, розповів під час форуму «Україна. Рік 2025», голова Служби безпеки України Василь Малюк.
«З початку Курської операції ворог почав активно застосовувати дрони на оптоволокні, які, власне, не піддаються нашому РЕБ. Проте у нас це рішення також уже було прийнято, і сьогодні в багатьох військових частинах воно уже практично реалізується. Я не буду на широкий загал називати кількість засобів та кількість людей, які на них працюють, але повірте мені, тут немає жодного домінування росіян», – наголосив Малюк.
За його даними, були випадки, коли силам РФ вдавалось завдати ударів по техніці Сил оборони.
«Але за наступні дні ми їм спалили в рази більше. Тому це – нічого, окрім їхньої пропаганди», – сказав Малюк.
Також, за його словами, інформація щодо російського дрона, який зможе протидіяти українським засобам на морі, є «нічим іншим, як ворожою пропагандою та черговим ІПСО».
«Жодним чином практично ми ще з цими дронами не зіштовхувалися. А рішення по їх авіації, по суті, ми знайшли. І ми, і колеги з ГУР працюємо по їхніх гелікоптерах доволі ефективно. Є втрати і особового складу їхнього, є і втрати відповідні гелікоптерів. Тому, як з’являться, вибачте, на горизонті дрони, то повірте, ми знайдемо і це рішення», – сказав Малюк .
Водночас він додав, що Росія постійно активно використовує розвідувальні дрони, такі як Supercam, «Орлан», але ЗСУ створює свої засоби протидії.
Під час російсько-української повномасштабної війни роль безпілотників значно зросла. На лінії фронту для ЗСУ вони частково компенсують перевагу сил РФ в артилерії. Також вони стали незамінними для далеких, за сотні кілометрів, ударів по військових об’єктах на території Росії – за умов, коли західні партнери України не наважуються надати Києву дозвіл на застосування з цією метою далекобійних ракет виробництва США, Великої Британії та Франції.
«Не маємо визнавати гранти як борги»: Зеленський щодо допомоги США
Президент України Володимир Зеленський каже, що Україна не має визнавати гранти як борги, коментуючи під час пресконференції допомогу від США та угоду про корисні копалини
Як сказав Зеленський, за роки повномасштабного російського вторгнення Україна отримала від США 100 мільярдів доларів і він «не збирається визнавати 500 мільярдів».
За його словами, стосовно пакетів допомоги від Сполучених Штатів він «домовлявся з президентом США Джозефом Байденом і з Конгресом США».
«Грант то не є борг і ми не повинні віддавати борг… Питання не в цифрі, питання в тому, що ми не визнаємо що це борг», – прокоментував Володимир Зеленський інформацію щодо угоди між Україною та США про копалини.
«Я не підписую те, що виплачуватимуть десять поколінь українців», – резюмував президент України.
Президент США Дональд Трамп заявляв, що Україна вже погодилася надати США доступ до рідкісноземельних мінералів на 500 млрд доларів в обмін на військову допомогу. Згодом президент України Володимир Зеленський заявляв, що угоду не підписали через «юридичні питання», а Україні потрібні гарантії безпеки.
Зеленський каже, що готовий залишити посаду президента заради миру або вступу до НАТО
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що готовий залишити свою посаду заради миру в Україні або вступу країни до НАТО, глава держави під час форуму «Україна. Рік 2025».
«Якщо мир для України, якщо вам потрібно щоб я залишив свій пост, я готовий», – наголосив він.
Також за словами президента, він готовий «поміняти це на НАТО».
Міністр оборони США Піт Геґсет 12 лютого заявив, що сталий мир для України повинен включати надійні гарантії безпеки, щоб війна не почалася знову. При цьому, за його словами, США не вважають, що членство України в НАТО «є реалістичним результатом майбутнього переговорного врегулювання».
Генсек НАТО Марк Рютте на запитання журналістів, чи не послабили США переговорну позицію України, публічно повідомивши, що членство України в НАТО і повернення територій у майбутній мирній угоді нереальні, запевнив, що США, як і ЄС, хочуть сталого миру в Україні.
Президент України Володимир Зеленський також відреагував на заяву Геґсета щодо членства України в НАТО. Він знову повторив свою раніше озвучену позицію, що вступ України до НАТО – це дійсно гарантії безпеки і «це найдешевший варіант для всіх», але США, Німеччина та Угорщина не бачать її (України) в альянсі – «поки що».
Буданов: КНДР планує передати Росії 148 балістичних ракет цього року
У 2025 році Північна Корея має намір передати Росії 148 ракет, зазначив керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов під час форуму «Україна. Рік 2025».
Він зазначив, що КНДР «активно» почала використовувати проти України свої оперативно тактичні ракетні комплекси типу KN-23. Їх модернізували, покращивши точність ракет.
«Перші застосування показали низьку точність цього озброєння. Після цього за допомоги російських фахівців були проведені модернізаційні роботи, і зараз точність стала прийнятною. За планом, цього року КНДР має поставити Росії 148 таких ракет», – заявив Буданов.
Раніше президент України Володимир Зеленський 8 лютого заявив, що «співпраця Росії з Північною Кореєю продовжить розширюватися».
Зеленський публічно звинуватив Росію і Північну Корею в спробах приховати докази розгортання сил шляхом видачі фальшивих документів північнокорейським солдатам, в яких вони ідентифікуються як громадяни Росії.
Кремль і Пхеньян не коментували напряму розгортання північнокорейських військ в Росії або повідомлення про великі втрати.
Раніше японський телеканал NHK повідомив, що у 2025 році Північна Корея за сприяння Росії розпочне серійне виробництво безпілотників. За даними джерел, угода могла бути досягнута в обмін на відправлення північнокорейських військових для участі у бойових діях на боці Росії проти України. При цьому Москва не планує сприяти КНДР у створенні ядерної зброї, стверджують співрозмовники телеканалу.
Міністерство оборони працює над альтернативами Starlink – Умєров
Міністерство оборони працює над альтернативними системами Starlink, повідомив міністр оборони України Рустем Умєров 23 лютого на форумі «Україна. Рік 2025».
«Ми вже працюємо над цим, альтернативи є. Не розголошуємо, скоро разом і з Мінцифри і з Мінстратпромом і іншими нашими колегами з Міноборони і Збройних сил повідомимо, як ми будемо мати ці рішення. Але вже рішення є, альтернатива є», – сказав міністр.
Раніше агенція Reuters з посиланням на свої джерела повідомила, що американські переговорники, які тиснуть на Київ щодо доступу до критично важливих корисних копалин України, порушили ймовірність обмеження доступу країни до життєво важливої системи супутникового Інтернету Starlink Ілона Маска.
Продовження доступу України до компанії Starlink, що належить SpaceX, було обговорено під час зустрічей офіційних осіб США та України після того, як президент України Володимир Зеленський відхилив початкову пропозицію міністра фінансів США Скотта Бессента, повідомили джерела.
Це питання знову було порушено в четвер під час зустрічі спеціального представника США з питань України Кіта Келлога та Зеленського, повідомило одне з джерел.
Під час зустрічі Україні повідомили, що їй загрожує неминуче припинення послуги, якщо вона не досягне угоди щодо корисних копалин, повідомило джерело.
Офіційно це ні Київ, ні Вашингтон не підтверджували.
Напередодні міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський повідомив, що Польща купувала термінали Starlink для України і оплачує їхню роботу і , що він «не можу уявити, щоб хтось міг вирішити розірвати бізнес-контракт на комерційну послугу, стороною якого є Польща».
Starlink забезпечує важливе підключення до Інтернету для зруйнованої війною України та її військових.
Заяви у прямому ефірі Радіо Свобода перед великою пресконференцією президента України Володимира Зеленського напередодні третьої річниці російського масштабного вторгнення.
Політолог та очільник ГО «Розвиток Приазовʼя» Костянтин Батозський:
Про справу угоди зі США про українські надра
«Трапляються суперечливі події. Представники США кажуть часто, що неодмінною умовою має бути підписання угоди про надра. Чи дійсно все вперлося в угоду, чи вона має таке значення? Про що саме вона, які гарантії дає? Наскільки ми готові ділитися надрами? Тобто багато питань, на які немає відповіді. Цим користується ворог, намагається розпалювати настрої зради серед українців. Хоча допоки нічого не підписано, нічого не відбулося. А про що домовляються сторони, дуже хотілося б знати».
«Дипломатам іноді треба час, іноді навіть їм потрібна тиша. Але ми маємо знати, як ми підходимо до угоди і в чому виражається переговорна позиція. Які кроки, які зобов’язання. Є гіркий досвід: Будапештський меморандум, коли через недомовки і різні трактування ми отримали шалені безпекові ризики. Це просто виявився папірець. Гарантери нашої безпеки і не мали на увазі, що ця допомога передбачатиме військову. Тому суспільство має право знати. Маємо право бути уважними, обережними, вимогливими і не піддаватися на тиск, який зараз на нас чинять».
Заяви у прямому ефірі Радіо Свобода перед великою пресконференцією президента України Володимира Зеленського напередодні третьої річниці російського масштабного вторгнення.
Політолог-міжнародник Ігор Рейтерович:
Про вибори в Україні
«Чому зараз не внести зміни в закони про вибори? Це буде козир для України: ми розробили новий закон, придумали, як будуть голосувати за кордоном тощо. Але, що мають бути гарантії від США, що росіяни відступлять тощо. А ми відразу вибори тоді проведемо. Зараз нас (США) б'ють по тому, по чому можуть. Мовлять, не готуються до виборів. Готуватися можна довго, але це покаже, що ми готуємося».
«Заяви Трампа – це інструмент для Трампа тиснути на Європу через Україну. Європейці змушені на це реагувати. Не думаю, що заяви Трампа – це відверте підігравання Росії. Але, звісно, є переконання у США, що вибори – це панацея від багатьох проблем. США проводили вибори під час Другої світової. Чому Україна не може? Але там не падали бомби. Можна нам перехопити ініціативу. Так, ми хочемо, так, працюємо, дайте гроші на це. Ми могли б тут нормально поспілкуватися, в Україні багато таких фахівців, які цим можуть займатися».
Про угоду про рідкісноземельні мінерали і які ризики? Що поганого, що доброго?
«Ідеться про аналог «Плану Маршалла», але не за рахунок американських грошей, а українських. З точки зору контролю – спільний фонд, вносяться певні кошти. Ключове питання – яким має бути об'єм цього фонду. Я не думаю, що може бути угода, повністю невигідна Україні. Але можна погодитися частково з американцями, що сам по собі факт укладення угоди – це гарантія. Для нас вона недостатня, а для американців – це одна з гарантій безпеки. Треба ще проміжні гарантії прописати. Наприклад, Україна отримує додаткову військову допомогу. З боку України можуть брати участь представники бізнесу, які працюють у цій сфері і мають такий досвід. Трамп не боїться цього робити і давати їм карт-бланш, а в нас існують такі перестороги».
Які запобіжники? Наскільки такі угоди про рідкісноземельні мінерали мають бути верифіковані і ким?
«Точно парламентом ратифіковані. Не йдеться про передачу надр. Але якщо провести опитування, результати здивували б. Якась частина буде не проти, щоб американці навели лад із цим. Від представників влади йде інформація, що частина надр належить якимось персонам. Але чому тільки зараз це виникло? 6 років про це не знали? Може, спершу щось пообіцяли американцям, а потім виявилося, що є в нас свої люди, які володіють певним бізнесом, зацікавилися в останні роки й надрами. Може, і тут є певна проблема, що ці надра доведеться повертати – можливо, ми до кінця не знаємо».
Пресконференція Зеленського. Третя річниця вторгнення Росії (трансляція)
Президент України Володимир Зеленський дає велику пресконференцію напередодні третьої річниці російського повномасштабного вторгнення до України.
Що готовий розповісти президент і що хочуть почути від нього громадяни України?
Радіо Свобода транслює пресконференцію Зеленського наживо та аналізує з гостями.
ПРЯМИ ЕФІР ЗА ЛІНКОМ
Очільник МЗС: українська резолюція буде винесена на голосування у Генасамблеї ООН
Український проєкт резолюції Генасамблеї ООН з приводу третьої річниці російського вторгнення в Україну буде винесений на голосування у Генасамблеї ООН, повідомив очільник Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга 23 лютого на форумі «Україна. Рік 2025».
«Станом на завершення реєстрації подання українського документа резолюції ми мали 56 коспонсорів (співаторів – ред). Це значна цифра держав-однодумців, які підтримують українську сторону», – сказав міністр.
Він зазначив, що у пʼятницю американська сторона поінформувала Україну про свій намір внести також коротку резолюцію у контексті третіх роковин повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«Ця резолюція вже також зареєстрована для винесення її у залу спеціальної сесії Генасамблеї ООН. У нас дипломатичний процес ще триває. Я як міністр за ці півтори доби провів 22 телефонні розмови і мав комунікації іншими способами... Чітко можу сказати, що ми маємо чітку підтримку і наша резолюція буде винесена у зал Генеральної асамблеї», – розповів Сибіга.
Раніше медіа повідомили, що Сполучені Штати запропонували свій проєкт резолюції Генасамблеї ООН з приводу третьої річниці російського вторгнення в Україну. Текст Вашингтона, з яким ознайомилося агентство AFP, закликає до «швидкого припинення конфлікту», не згадуючи про територіальну цілісність України, і не містить критики на адресу Москви.
Замість цього текст з 65 слів починається з «висловлення жалоби з приводу трагічної загибелі людей в ході російсько-українського конфлікту».
Далі в ньому «підтверджується», що метою ООН є підтримка «міжнародного миру і безпеки».
Раніше деякі ЗМІ повідомили, що Сполучені Штати відмовляються бути співавторами проєкту резолюції ООН до третіх роковин війни РФ проти України.
Проєкт резолюції ООН підготувала до 24 лютого 2025 року, третьої річниці початку повномасштабної війни. Такі резолюції організація випускала у два попередні роки, і США завжди були серед співавторів. Тепер серед авторів резолюції є Велика Британія, Франція, Німеччина, Канада, Швейцарія, Польща, Литва, Латвія та Естонія.
У документі під назвою «Просування всеосяжного, справедливого та сталого миру в Україні» країни вимагають від Росії «негайно, повністю та беззастережно вивести всі її збройні сили з території України». Торік у документі п’ять разів згадували агресію Росії. Наразі, як стверджують джерела видання FT, адміністрація президента США Дональда Трампа блокує такі формулювання.
21 лютого політичний координатор постійної місії США в ООН Джон Келлі сказав у коментарі «Голосу Америки», що Вашингтон ще не ухвалив рішення щодо того, чи підтримати в ООН резолюцію щодо України до третіх роковин повномасштабного вторгнення Росії.
Резолюції ООН мають рекомендаційний характер, не є обовʼязковими до виконання.
Україна стала найбільшим виробником дронів у світі – Умєров
Україна стала найбільшим виробником дронів у світі, повідомив міністр оборони України Рустем Умєров 23 лютого на форумі «Україна. Рік 2025».
Він зазначив, що 96% дронів купується або виробляється в Україні.
Раніше Міністерстві оборони України повідомило, що цього року понад 44 мільярди гривень буде спрямовано за закупівлю FPV-дронів, зокрема на оптоволокні.
У жовтні президент Володимир Зеленський повідомляв, що в Україні вже виготовили і направили до Збройних сил України мільйон дронів, які були закуплені за державний кошт.
Під час російсько-української повномасштабної війни роль безпілотників значно зросла. На лінії фронту для ЗСУ вони частково компенсують перевагу сил РФ в артилерії. Також вони стали незамінними для далеких, за сотні кілометрів, ударів по військових об’єктах на території Росії – за умов, коли західні партнери України не наважуються надати Києву дозвіл на застосування з цією метою далекобійних ракет виробництва США, Великої Британії та Франції.
На окупованих Росією українських територіях знаходяться критичні ресурси на понад 350 мільярдів доларів, повідомила перша віцепремʼєр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко 23 лютого на форумі «Україна. Рік 2025».
«Це ресурси, якими зараз володіє агресор. Той же титан використовується для авіаційної оборонної і медичної галузей і буде використовуватися проти нас у цій боротьбі», – зазначила вона.
Свириденко наголосила, що задача України, не просто експорт, а залучення інвестицій у переробну промисловість.
Також, за її словами, важливо зробити геологічні дослідження і перевірити ті запаси, які є на території України.
Голова Офісу президента Андрій Єрмак зазначив, що будь-які інвестиції у розробку корисних копалин розглядаються з точки зору гарантій безпеки для України та її стратегічних інтересів. Єрмак додав, що зараз тривають переговори і «ніхто не відмовлявся» від укладення угоди, маючи на увазі угоду про копалини із США.
Раніше президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю для Reuters, що вартість корисних копалин України на територіях, які зараз контролює Росія, оцінюється у трильйони доларів.
21 лютого Зеленський заявив про розробку угоди представниками Сполучених Штатів та України, не уточнивши, чого саме вона стосуватиметься. За його словами, це угода, яка «може додати нашим відносинам». Він висловив сподівання на «справедливий результат».
Того ж дня радник президента США з національної безпеки Майк Волц висловив впевненість, що Зеленський незабаром підпише угоду зі США про корисні копалини.
Попередня пропозиція Вашингтона, як повідомлялося, передбачала надання Сполученим Штатам доступу до рідкісноземельних мінералів на 500 мільярдів доларів в якості оплати за американську військову та фінансову підтримку захисту Києва від повномасштабного вторгнення Росії.
Президент України зазначив, що допомога США у воєнний час до цього часу була набагато меншою за цю суму, і що пропозиція США не пропонує конкретних гарантій безпеки.
Bloomberg: Україна відмовилася від створення фонду на 500 млрд доларів щодо корисних копалин
Україна відмовилася від вимог США про створення фонду у розмірі 500 мільярдів, який був би частиною угоди про надання Вашингтону частки у володінні рідкісноземельними корисними копалинами, пише 22 лютого Bloomberg із посиланням на українського чиновника.
«Цей фонд мав би компенсувати США допомогу, яку вони надають розтерзаній війною країні від початку російського вторгнення. Україна стверджує, що фактична сума приблизно в п'ять разів менша і становить понад 90 мільярдів доларів, сказав співрозмовник, який попросив не називати його ім'я, оскільки переговори є закритими», – зазначає видання.
Учасникам переговорів потрібно більше часу для завершення угоди, оскільки поточний проєкт угоди, запропонований США, містить деякі сумнівні елементи, а президент України Володимир Зеленський не готовий його затвердити, сказала Bloomberg інша особа, обізнана з ходом переговорів.
Голова Офісу президента Андрій Єрмак на форумі «Україна. Рік 2025» 23 лютого зазначив, що будь-які інвестиції у розробку корисних копалин розглядаються з точки зору гарантій безпеки для України та її стратегічних інтересів. Єрмак додав, що зараз тривають переговори і «ніхто не відмовлявся» від укладення угоди, маючи на увазі угоду про копалини із США.
Президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв, що його адміністрація намагається повернути гроші надіслані на підтримку України.
Раніше агенція Reuters з посиланням на свої джерела повідомила, що американські переговорники, які тиснуть на Київ щодо доступу до критично важливих корисних копалин України, порушили ймовірність обмеження доступу країни до життєво важливої системи супутникового Інтернету Starlink Ілона Маска.
Під час зустрічі представника США з питань України Кіта Келлога та Зеленського Україні повідомили, що їй загрожує неминуче припинення послуги, якщо вона не досягне угоди щодо корисних копалин, повідомило джерело. Офіційно це ні Київ, ні Вашингтон не підтверджували.
21 лютого Зеленський заявив про розробку угоди представниками Сполучених Штатів та України, не уточнивши, чого саме вона стосуватиметься. За його словами, це угода, яка «може додати нашим відносинам». Він висловив сподівання на «справедливий результат».
Того ж дня радник президента США з національної безпеки Майк Волц висловив впевненість, що Зеленський незабаром підпише угоду зі США про корисні копалини.
Попередня пропозиція Вашингтона, як повідомлялося, передбачала надання Сполученим Штатам доступу до рідкісноземельних мінералів на 500 мільярдів доларів в якості оплати за американську військову та фінансову підтримку захисту Києва від повномасштабного вторгнення Росії.
Президент України зазначив, що допомога США у воєнний час до цього часу була набагато меншою за цю суму, і що пропозиція США не пропонує конкретних гарантій безпеки.
Міноборони повідомило про збій в роботі застосунку «Резерв+»
У застосунку «Резерв+», що може впливати на оновлення документів, повідомили 23 лютого у Міністерстві оборони України.
«Наразі спостерігається нестабільний доступ застосунку до системи «Трембіта», яка забезпечує взаємодію між державними реєстрами. Це може впливати на оновлення документів в «Резерв+», – йдеться у повідомленні.
У відомстві зазначили, що усі раніше видані документи залишаються дійсними та рекомендують зберегти pdf-версію електронного військового посвідчення на смартфоні.
«Технічна команда вже працює над відновленням стабільної роботи застосунку», – зазначили у міністерстві.
8 лютого у мобільному застосунку «Резерв+» стався збій через високе навантаження на BankID.
«Резерв+» – це офіційний мобільний застосунок Міністерства оборони України, запущений 18 травня 2024 року. Він призначений для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, надаючи можливість оновлювати персональні дані та отримувати електронні військово-облікові документ.
Швейцарія може направити 200 військових в Україну для миротворчої місії ООН – командувач армії
Швейцарія може відправити 200 миротворців в Україну в разі перемирʼя, заявив глава збройних сил країни Томас Зюсслі в інтервʼю газеті Blick, опублікованому 23 лютого.
Томас Зюсслі сказав, що важливо «розрізняти зобовʼязання з примусу до миру і зобовʼязання з підтримання миру».
«Примус до миру означає: мир має бути забезпечений за допомогою зброї. Швейцарія не бере в цьому участі. Миротворчість передбачає, що Росія і Україна погоджуються припинити бойові дії, а ООН погоджується направити миротворчі сили для забезпечення миру. Це може означати різні завдання», – підкреслив він.
Він додав, що Швейцарія, ймовірно, могла б надати близько 200 солдатів протягом девʼяти-дванадцяти місяців. Але пояснив, що миротворча місія означає, що фактичне розгортання зброї «дозволяється лише в ситуації, повʼязаній із самообороною», навівши в якості прикладу Косово, де швейцарські солдати служать у складі сил під проводом НАТО.
«Миротворчість передбачає, що Росія і Україна погоджуються припинити бойові дії і приймають надсилання ООН миротворчих сил для гарантування миру», – сказав Зюсслі.
Командувач зазначив, що «питання полягає в тому, що потрібно ООН» і що вирішить парламент, і «це гіпотетичні питання. Поки що миру немає, і немає запиту з боку ООН».
20 лютого газета The Telegraph з посиланням на свої джерела повідомила, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер представить президентові США Дональду Трампу план із розміщення в Україні близько 30 тисяч військовослужбовців з європейських країн після можливого укладання мирної угоди з Росією – як одну з гарантій дотримання миру.
Раніше він заявив, що Британія готова відправити в Україну своїх військових у рамках миротворчої місії. Поки що жодна з країн Європи так само чітко не заявляла про готовність брати у ній участь, хоча деякі не виключили цього.
План передбачає відправку в Україну невеликого контингенту, який не буде розміщений на лінії фронту. Європейські військові, як пише The Telegraph, перебуватимуть у великих українських містах, портах й інших критично важливих об’єктах інфраструктури, таких як АЕС. За словами одного з джерел видання, у місії також братимуть участь спостережні й розвідувальні літаки, безпілотники і супутники, щоб забезпечити «повну картину того, що відбувається». У Чорне море також будуть направлені патрульні кораблі для забезпечення свободи судноплавства.
Офіційно британський уряд поки що не підтверджував справжність плану, про який йдеться у публікації.
За даними Financial Times, Президент Франції Емманюель Макрон пропонував, аби європейські миротворчі сили були розміщені за майбутньою лінією розмежування, а не безпосередньо на ній. Але, як зазначається, Німеччина, Італія, Іспанія та Польща висловилися проти того, аби відправляти свої війська.
За словами президента України Володимира Зеленського, у разі, якщо Україну не приймуть до НАТО, у країні мають бути розміщені миротворці з країн Альянсу. Росія неодноразово заявляла, що виступає проти розміщення військ НАТО в Україні, а міністр закордонних справ Сергій Лавров цього тижня заявив, що Москва розглядатиме це як «пряму загрозу» суверенітету Росії, навіть якщо війська діятимуть там під іншим прапором.
«Єдиний спосіб закінчити війну – домовлятися»: Дуда розповів про розмову з Трампом
Президент Польщі Анджей Дуда мав приватну розмову з президентом США Данальдом Трампом під час якої, зокрема, йшлося про Україну, повідомила канцелярія лідера Польщі 23 лютого.
«Щодо України, я мав приватну розмову з президентом Данальдом Трампом, де він розповів мені, яким – дуже короткими словами – є його план дій. Він сказав, що треба домовлятися. І тут немає іншого виходу, тому що це єдиний спосіб закінчити війну», – йдеться у повідомленні.
Вказано, що зустріч із Дональдом Трампом, яка відбулася 22 лютого, стосувалася у першу чергу безпеки Польщі та польсько-американських відносин, посилення американської присутності Польщі, як військової, так і економічної.
Спілкуючись із журналістами Дуда сказав, що у нього склалося враження, що президент США зацікавлений у тому, щоб «зробити Україну сильнішою, в тому числі через економічні звʼязки».
«На мою думку, економічна присутність США в Україні є своєрідною гарантією її безпеки. Ситуація, в якій він не залишається сам за бортом, також є гарантією того, що він триватиме», – цитує президента Польщі його пресслужба.
Раніше повідомлялося, що президент Польщі Анджей Дуда зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні в суботу. За інформацією видання, зустріч Дуди й Трампа може відбутися в Білому домі або на Конференції консервативних політичних дій (CPAC) поблизу Вашингтона, де виступатиме американський президент.
За тиждень Росія запустила по Україні 1150 БПЛА, понад 1400 КАБів та 35 ракет – Зеленський
За увесь тиждень Росія застосувала проти України майже 1150 ударних безпілотників, понад 1400 керованих авіабомб та 35 ракет різних типів, повідомив 23 лютого президент України Володимир Зеленський.
Він зазначив, що цієї ночі війська РФ запустили проти України 267 ударних дронів – це найбільша атака, відколи іранські дрони почали бити по українських містах і селах.
«Абсолютно всім, хто здатний допомогти з ППО, треба працювати, щоб посилити захист життя людей. Потрібно робити максимум, щоб наблизити тривалий і справедливий мир для України. Це можливо в єдності всіх партнерів – потрібна сила всієї Європи, сила Америки, сила всіх, хто хоче надійного миру», – йдеться у дописі.
За даними повітряних сил, у ніч на 23 лютого війська Росії атакували Україну 267-ма ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів, а також трьома балістичними ракетами Іскандер-М/KN-23. Силам ППО вдалося збити 138 безпілотників у Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській, Житомирській, Хмельницькій, Рівненській, Миколаївській, Одеській та Дніпропетровській областях.
Ще 119 безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені.
Унаслідок нічної атаки атаки РФ одна людина загинула, девʼятеро –постраждали у Запоріжжі, Одесі та Кривому Розі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Лондон оприлюднить значний пакет санкцій проти Росії 24 лютого, в річницю початку повномасштабної війни, заявив 23 лютого міністр закордонних справ Великої Британії Девід Ламмі.
За його словами, санкції стануть найбільшим пакетом проти Росії з перших днів війни. Вони будуть спрямовані на «підрив їхньої військової машини та зменшення доходів, що підживлюють вогонь руйнування в Україні», – йдеться у заяві Ламмі.
Леммі підтвердив військову підтримку Києва з боку Великої Британії, яка включає в себе зобовʼязання надавати 3 мільярди фунтів стерлінгів (3,78 мільярда доларів) щорічно, а також готовність надати британські війська у складі миротворчих сил у разі необхідності.
«Поза полем бою ми будемо працювати з американськими та європейськими партнерами для досягнення стійкого, справедливого миру, і при цьому чітко усвідомлюючи, що не може бути нічого про Україну без України», – додав Ламмі.
Напередодні видання The Telegraph писало, що Велика Британія готується оголосити новий пакет допомоги Україні 24 лютого. За даними видання, премʼєр-міністр країни Кір Стармер використає третю річницю вторгнення Росії, щоб оприлюднити «потрійний удар» заходів, включаючи військову допомогу та санкції.
Минулого тижня країни ЄС погодили новий пакет санкцій, які мають бути офіційно ухвалені 24 лютого. Вони включають заборону на імпорт російського алюмінію.
На 27 лютого запланована поїздка прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера до Вашингтона для зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, де він сподівається виступити в ролі «моста» між США і Європою, щоб забезпечити територіальні та безпекові гарантії для Києва в разі укладення угоди про припинення війни.
З початку війни Лондон вже запровадив санкції проти 1900 осіб та організацій, повʼязаних з урядом президента РФ Володимира Путіна.
Три роки в'язниці за відео з гелікоптером РФ. Розмова з білорускою, яка хотіла допомогти Україні
Мешканка білоруського міста Мозиря (лише 40 кілометрів від українського кордону) Ганна Пишник стала однією з десятків білорусів, затриманих за фотографування російської військової техніки в Білорусі. Вона це зробила в перші тижні масштабного вторгнення Росії до України в 2022 році.
Відбувши майже три роки в жіночій колонії, тепер вона вперше розповіла свою історію в інтерв’ю Білоруській редакції Радіо Свобода. Читайте і дивіться за лінком
Пентагон: США витратили 65,9 мільярда доларів на військову допомогу Україні
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Конгрес США виділив близько 183 мільярдів доларів на підтримку України. З цієї суми на військову допомогу було спрямовано 65,9 мільярда доларів, пише «Голос Америки» з посиланням на дані міжвідомчої наглядової групи, яка відповідає за представлення звітів Конгресу.
Ще 3,9 мільярда доларів, які Конгрес санкціонував у вигляді військової допомоги Києву, залишаються невитраченими.
19 лютого президент Володимир Зеленський розповів, що Україна витратила на війну з Росією 320 мільярдів доларів, з яких 200 мільярдів – було іноземною допомогою. Зокрема, від США Україна отримала 67 мільярдів доларів військової допомоги і 31,5 мільярдів – це пряма фінансова допомога в бюджет.
Президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв, що Вашингтон витратив 350 мільярдів доларів на російсько-українську війну.
Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що Україна нібито вже погодилася надати Сполученим Штатам доступ до рідкісноземельних мінералів на 500 мільярдів доларів в обмін на військову допомогу.
15 лютого політичний оглядач The Washington Post Джош Рогін повідомив із посиланням на американських конгресменів, які брали участь у Мюнхенській конференції, що Володимир Зеленський відмовився від пропозиції делегації США підписати меморандум, за яким Штати отримали б 50% від усіх майбутніх запасів мінералів в Україні. Згодом журналіст уточнив, що Україна начебто не підписала дану угоду, бо «в обмін на доступ до ресурсів не отримувала жодних гарантій безпеки».
Згодом Зеленський уточнив, що угоду не підписали через «юридичні питання».
«Питання ж не в тому, щоб просто забрати ресурси, питання в тому, що ти інвестуєш – щоб з цього ресурсу щось було. Ми не країна сировини. Цей момент, що ми не країна сировини повинен бути чітко відображений у документі», – пояснив Зеленський.
Естонія передала Україні новий пакет військової допомоги – премʼєр-міністр Міхал
Естонія надіслала Україні 10 тисяч артилерійських боєприпасів і 750 тисяч продуктових наборів для Збройних сил України, повідомив премʼєр-міністр Естонії Крістен Міхал у мережі Х.
«Для зміцнення позицій України та посилення тиску на Росію Естонія відправляє 10 000 артилерійських боєприпасів та 750 000 продуктових наборів для українських бійців. За першої ж нагоди до цього додасться продукція власної оборонної промисловості на суму понад 100 мільйонів євро», – йдеться у дописі.
Наприкінці листопада 2024 року лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Норвегії, Польщі, Швеції та Фінляндії пообіцяли посилити підтримку України, в тому числі надати більше боєприпасів.