У Херсоні внаслідок здійсненого російськими військовими нічного обстрілу Дніпровського району загинув місцевий житель, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін.
«Унаслідок ворожого удару по приватному будинку, смертельні травми дістав 72-річний чоловік. Рятувальники деблокували його тіло з-під завалів. Ще один херсонець постраждав eнаслідок артилерійського обстрілу. В нього – мінно-вибухова травма. 50-річного чоловіка доправили до лікарні, медики вже надають необхідну допомогу», – вказав чиновник.
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що 23 лютого в селі Полтава Куп’янського району, внаслідок вибуху невідомого пристрою постраждав чоловік 38 років.
«За 23 лютого росіяни поранили 1 жителя Донеччини – в Мирнограді», – вказав голова ОВА Вадим Філашкін.
На Дніпропетровщині нещасний випадок стався ввечері 23 лютого в Марганецькій громаді, відзначив голова ОВА Сергій Лисак.
«67-річна жінка наступила на ворожий снаряд. Він опинилася на подвірʼї після одного з російських обстрілів. Наразі постраждала у лікарні. У неї мінно-вибухова травма й серйозне поранення стопи. Медики оцінюють стан як тяжкий», – указано в повідомленні.
На Запоріжжі минулося без жертв, але надійшло 12 повідомлень про пошкодження квартир та приватних будинків, написав голова ОВА Іван Федоров.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Білоруси разом із Україною» – Тихановська в третю річницю повномасштабного вторгнення РФ в Україну
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська 24 лютого закликала продовжувати підтримувати прагнення України до свободи та її боротьбу з російською агресією.
«Три роки неймовірних страждань, руйнувань та мужності. Українська боротьба – це також наша боротьба: за свободу, демократію та спільні цінності Європи. Білоруси разом із Україною та її героїчним народом. Російське вторгнення має бути зупинено, і тоді просто настане мир», – вказала Тихановська в соцмережі Х.
Тихановська також написала про своє розуміння суті російської політики.
«Росія вкоренилася в нашій країні і зробила нас співучасниками цієї війни. Але білоруси не хочуть такого «союзника»: ні як «старшого брата», ні як кредитора, ні як політичного партнера», – додала опозиційна лідерка в телеграм-каналі, закликавши співвітчизників – «не дайте «русскому миру» прорости у вас».
На початку повномасштабного вторгнення РФ російські війська, які планували окупувати Київ, входили на територію України в тому числі з білоруської території. Росіяни також використовували білоруські військові бази й лікували своїх поранених у білоруських госпіталях.
24 лютого виповнюється три роки від початку повномасштабного вторгнення Росії у війні, яка триває від лютого 2014 року, коли Москва провела операцію з окупації українського півострова Крим. У квітні того ж року російські гібридні сили розпочали бойові дії на Донбасі, внаслідок яких під контролем РФ опинилися частини Донецької та Луганської областей включно з обласними центрами.
Внаслідок повномасштабного вторгнення Москва змогла захопити майже всю Луганську область, значні території Донецької, Запорізької та Херсонської областей, а також частини Харківщини та Миколаївщини. Впродовж останнього року найгарячіші бойові дії на території України локалізовані в Донецькій області, натомість українські військові створили плацдарм на території Курської області РФ.
Про це та багато іншого до третьої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну англійською мовою ви можете почитати в Живому блозі на англомовному сайті Радіо Свобода
Потенційна мирна угода, заснована на «Стамбульських протоколах», буде «документом про капітуляцію» України, тому Україна навряд чи погодиться на підписання такого документа, пише у своєму новому звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Спеціальний представник США на Близькому Сході Стів Віткофф 23 лютого назвав «Стамбульські протоколи» початку 2022 року «орієнтирами» для переговорів між Росією й Україною. Угода, заснована на цих протоколах, буде документом про капітуляцію. Президент Росії Володимир Путін й інші високопосадовці Росії неодноразово визначали мирні переговори 2022 року в Стамбулі як ідеальні рамки для майбутніх мирних переговорів щодо припинення війни Путіна в Україні, оскільки такі рамки змусять Захід поступитися всім давнім вимогам Росії», – йдеться у звіті.
Аналітики наголошують, що Україна навряд чи прийме будь-яку мирну угоду на основі Стамбульських переговорів, оскільки такі умови «фактично є повною капітуляцією України» перед довгостроковими військовими цілями Росії.
«Стамбульські переговори фактично поступалися давнім вимогам Росії щодо «денацифікації» – повалення і заміни демократично обраного українського уряду і встановлення проросійської маріонеткової держави – і «демілітаризації» – обмеження і скорочення української армії до межі її спроможності захистити себе від майбутньої російської агресії. Стамбульські переговори також поступалися вимогам Росії, щоб Україна відмовилася від своїх прагнень приєднатися до НАТО чи будь-яких інших безпекових блоків у майбутньому. Президент України Володимир Зеленський вийшов зі стамбульських переговорів за підтримки Європи і США у 2022 році й майже напевно відхилить такі умови у 2025 році», – додали в ISW.
23 лютого посланець президента США з питань Близького Сходу Стів Віткофф в ефірі CNN заявив, що «Стамбульська протокольна угода» може стати орієнтиром для мирної угоди між Росією й Україною. «Ми підійшли дуже-дуже близько до того, щоб щось підписати», – запевнив Віткофф.
Водночас він наголосив, що в будь-якій мирній угоді «кожна сторона збирається піти на поступки, чи то територіальні поступки, чи то економічні».
Президент Росії Володимир Путін раніше називав основною для будь-яких мирних переговорів так звані «стамбульські домовленості» – текст, який, за твердженнями російської сторони, був результатом переговорів представників України та РФ у березні 2022 року – в перші тижні повномасштабного вторгнення Москви.
Радіо Свобода отримало проєкт цього договору. Проєкт під назвою «Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України» датований 7 березня 2022 року, через 11 днів після того, як Росія почала вторгнення, і через тиждень після початку переговорів між Україною та Росією.
Після того, як російська армія пішла в наступ чи не на всіх ділянках спільного з Україною кордону, Росія запропонувала договір, односторонні умови якого означали капітуляцію Києва.
Проєкт, серед іншого, передбачав, щоб Україна скоротила свою армію до 50 000 осіб, включаючи півтори тисячі офіцерського складу (це вп'ятеро менше, ніж Україна мала до 2022 року).
Зранку 24 лютого 2022 року десятки російських ракет завдали масованих ударів по території всієї України, російські війська почали великий наступ зі сходу, півдня та півночі, окупувавши нові території. Три роки тому розпочалася нова активна фаза російської агресії проти України.
Попри масовані ракетні удари, дронові атаки та бойові дії на фронті, країна не лише втрималася, а й змогла відвоювати частину окупованих територій, зміцнити оборону та адаптувати економіку до умов війни.
За цей час українське суспільство мобілізувалося, створивши унікальну систему підтримки армії – від волонтерських ініціатив до міжнародної військової допомоги. Україна отримала безпрецедентну підтримку союзників, що включає постачання сучасного озброєння, фінансову допомогу та санкції проти агресора.
Окрім цього, Київ зміг перенести військові дії на територію РФ, захопивши частину Курської області.
Радіо Свобода зібрало основні цифри трьох років великої війни Росії проти України.
Три роки великої війни. Зеленський про Трампа, мир, угоду про копалини і Путіна
«Трамп не назавжди, а нам потрібен мир на роки», – сказав президент України Володимир Зеленський, котрий напередодні третіх роковин повномасштабного вторгнення зустрівся з журналістами.
У цьому відео ми обов'язково розберемо важливі тези, аби розуміти, куди офіційний Київ рухається далі, попри напругу з Білим домом. Зачепимо умови контракту про рідкісноземельні метали та перемовини з Росією, які вже розпочав президента США Дональд Трамп.
- Скільки Київ готовий заплатити за допомогу Вашингтона?
- І чи має платити?
- Чи готова Україна тримати оборону без партнерства США?
- Чи є шанс на мир через перемовини, що почав Трамп?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
На війні проти України за три роки загинули близько 160 – 165 тисяч росіян, ідеться в дослідженні, оприлюдненому 24 лютого виданнями «Медуза» та «Медіазона».
«Це число – статистична оцінка надмірної чоловічої смертності за період війни. Вона є результатом зіставлення та аналізу конкретних документів: поіменних списків загиблих, які складаються волонтерами з початку вторгнення, та Реєстру спадкових справ, в якому публікується інформація про всіх російських спадкодавців», – ідеться в повідомленні.
Журналісти окремо наголошують, що в оцінку не включені громадяни інших країн, які воювали на боці Росії, в тому числі жителі Луганської, Донецької та інших частково окупованих областей України.
«Число також обмежене загиблими і не включає поранених: навіть тяжкі поранення, якщо вони не призводять до смерті, не відображаються у статистиці справ про спадщину та в меморіальних списках. Попри всі обмеження, ця оцінка є найнадійнішим із того, що можна сказати про загальні втрати Росії на сьогодні», – стверджують автори дослідження.
У докладній статті вони розповідають, як була отримана ця оцінка і «чому їй можна довіряти».
Раніше 24 лютого головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що за три роки від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну безповоротні втрати РФ в особовому складі сягнули близько 250 тисяч осіб (воєначальник не ділив російських військових за фактичним громадянством).
24 лютого виповнюється три роки від початку повномасштабного вторгнення Росії у війні, яка триває від лютого 2014 року, коли Москва провела операцію з окупації українського півострова Крим. У квітні того ж року російські гібридні сили розпочали бойові дії на Донбасі, внаслідок яких під контролем РФ опинилися частини Донецької та Луганської областей включно із обласними центрами.
Внаслідок повномасштабного вторгнення Москва змогла захопити майже всю Луганську область, значні території Донецької, Запорізької та Херсонської областей, а також частини Харківщини та Миколаївщини. Впродовж останнього року найгарячіші бойові дії на території України локалізовані в Донецькій області, натомість українські військові створили плацдарм на території Курської області РФ.
На фронті відбулося 96 боїв за добу – Генштаб ЗСУ
На фронті за добу 23 лютого зафіксовано 96 боєзіткнень, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах трьох ракетних ударів із застосуванням чотирьох ракет, а також 52 авіаудари, скинувши 106 КАБ. Крім цього, здійснив понад п’ять тисяч обстрілів, зокрема 145 – із реактивних систем залпового вогню та залучив для ураження 3250 дронів-камікадзе… За минулу добу ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили три райони зосередження особового складу, озброєння і військової техніки, п’ять пунктів управління та один пункт управління БпЛА противника», – вказано в ранковому зведенні.
Як і впродовж попередніх місяців, найбільше боїв сталося на Покровському напрямку.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 22 штурмові дії агресора у бік населених пунктів Промінь, Котлине, Андріївка, Богданівка, Улакли, Новосергіївка, Молодецьке, Леонтовичі, Покровськ, Миролюбівка та Водяне Друге», – йдеться в повідомленні.
Також бойові дії тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському. Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському напрямках.
Окремо у зведенні Генштабу акцентують на операції ЗСУ в Курській області.
«Минулої доби ворог завдав 22 авіаудари, скинувши при цьому 45 КАБ, здійснив 374 обстріли, з яких сім – із РСЗВ. Українські захисники відбили 19 штурмових дій загарбників», – інформують українські військові.
Близько тисячі подій у понад 70 країн світу, приурочених третій річниці повномасштабного вторгнення, проанонсував Світовий конгрес українців. Заходи розпочалися 22 лютого і триватимуть до 25-го. До них СКУ почав готуватися ще з жовтня, незадовго до виборів у США, кажуть в організації.
- Які саме заплановані події?
- Чому до них почали готуватися майже аж за пів року?
- І які ключові меседжі українці просуватимуть у різних країнах світу?
Про це проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувався з віцепрезидентом Світового конгресу українців Володимиром Когутяком, який очолює комітет зі світових акцій і адвокації на міжнародній арені.
Про це та багато іншого до третьої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну англійською мовою ви можете почитати в Живому блозі на англомовному сайті Радіо Свобода
Сили РФ втратили за добу понад тисячу військових і 44 артсистеми – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 868 230 своїх військових, зокрема 1050 – за останню добу – свідчать дані українського Генштабу, наведені станом на ранок 24 лютого.
Щодо втрат у російській техніці, то в Генштабі навели такі:
- танки – 10177 (+9 – за добу)
- бойові броньовані машини – 21 157 (+6)
- артилерійські системи – 23 626 (+44)
- РСЗВ – 1299 (+3)
- засоби ППО ‒ 1081
- літаки – 370
- гелікоптери – 331
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 26 645 (+217)
- крилаті ракети ‒ 3064
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 38 444 (+110)
- спеціальна техніка ‒ 3757.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Західні джерела оцінюють кількість російських загиблих і поранених у понад 600 000 осіб, не враховуючи втрат північнокорейських солдатів, які брали участь у боях.
За даними головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія втратила під час боїв на Курщині понад 48 тисяч військових, зокрема, близько 20 тисяч – убитими.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтерв'ю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
4 лютого 2025 року повідомляв, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 45100 тисяч військових, 390 тисяч зазнали поранень. Кількість поранених російських військових президент України тоді оцінив у 600–700 тисяч (300–350 тисяч убитими) ще від 50 до 70 тисяч росіян, за словами Зеленського, є зниклими безвісти.
Україну вночі атакували 185 російських дронів – Повітряні сили
У ніч на 24 лютого російські військові атакували Україну 185 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків Орла, Брянська в Курська в Росії та з мису Чауда в окупованому Криму, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 08:00 підтверджено збиття 113 ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській, Хмельницькій, Миколаївській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях. 71 ворожий безпілотник-імітатор локаційно втрачений (без негативних наслідків)», – вказано в повідомленні.
Українські військові вказують, що «внаслідок ворожої атаки постраждали Дніпропетровщина, Одещина, Київщина та Хмельниччина».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Внаслідок війни Росії проти України найбільшу кількість території втратила Луганська область – приблизно 95%. Напередодні третьої річниці повномасштабного вторгнення РФ журналісти Радіо Свобода (проєкт Донбас Реалії) поговорили з безпосередніми учасниками боїв на Луганщині в 2022-му, щоб відтворити картину подій в перші тижні, дні і навіть хвилини великої війни.
Безповоротні втрати РФ за три роки війни становлять близько 250 тисяч осіб – Сирський
За три роки від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну безповоротні втрати РФ в особовому складі сягнули близько 250 тисяч осіб, заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у зверненні, поширеному 24 лютого.
«Просування на сході дається окупантам дорогою ціною. За три роки противник втратив майже 870 тисяч солдатів та офіцерів (із них безповоротні втрати росіян становлять близько 250 тисяч осіб), понад 10,1 тисячі танків, 21,1 тисячі бойових броньованих машин, 23,3 тисячі артсистем», – указав воєначальник.
Сирський відзначив, що «світ не вірив, що ми вистоїмо, але український народ гідно стримує удари ворога».
«Ми розгромили російське наступальне угруповання, відкинули загарбників від Києва, звільнили північ України, Харківщину та Херсон. Сили оборони України повернули понад 50% території, окупованої росіянами після 24 лютого 2022 року, провели низку ефективних оборонних, а також наступальних операцій», – наголосив головнокомандувач ЗСУ.
Олександр Сирський назвав Курську операцію ЗСУ проявом «здатності діяти асиметрично», яка «запобігла ворожому наступу на Сумщину й Харківщину».
«Київ, який росіяни прагнули здобути «за три дні», стоїть і через три роки. У 2022-му агресор хотів відсікти нас від моря, готував висадку десанту біля Одеси. А сьогодні Чорноморський флот РФ фактично припинив існування – ми загнали його рештки в бухти Новоросійська. За підтримки західних партнерів та власними зусиллями ми посилюємо оборонні спроможності, на тлі продовження оборонної операції проводимо реорганізацію Збройних сил для підвищення їхньої ефективності», – вказав очільник ЗСУ.
24 лютого виповнюється три роки від початку повномасштабного вторгнення Росії у війні, яка триває від лютого 2014 року, коли Москва провела операцію з окупації українського півострова Крим. У квітні російські гібридні сили розпочали бойові дії на Донбасі, внаслідок яких під контролем РФ опинилися частини Донецької та Луганської областей включно із обласними центрами.
Внаслідок повномасштабного вторгнення Москва змогла захопити майже всю Луганську область, значні території Донецької, Запорізької та Херсонської областей, а також частини Харківщини та Миколаївщини. Впродовж останнього року найгарячіші бойові дії на території України локалізовані в Донецькій області, натомість українські військові створили плацдарм на території Курської області РФ.
До Києва прибули голови Євроради та Єврокомісії: «ми тут, бо Україна – це Європа»
Президент Європейської ради Антоніу Кошта та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прибули до Києва вранці 24 лютого – в третю річницю повномасштабного вторгнення Росії.
«У третю річницю жорстокого російського вторгнення Європа – в Києві. Ми тут сьогодні, бо Україна – це Європа. У цій боротьбі за виживання вирішується не лише доля України. А й доля Європи», – написала Урсула фон дер Ляєн у мережі Х.
Раніше у Європейській комісії відповів на слова президента США Дональда Трампа про те, що лідер України Володимир Зеленський є «диктатором без виборів». Там зазначили, що «Зеленський був легітимно обраний на вільних, чесних і демократичних виборах», і наголосили, що «Україна – це демократія, а путінська Росія – ні».
Минулого тижня країни ЄС погодили новий пакет санкцій, які мають бути офіційно ухвалені 24 лютого. Вони включають заборону на імпорт російського алюмінію.
Австралія та Нова Зеландія оголосили про нові санкції проти Росії
Австралія та Нова Зеландія запровадили нові санкції проти Росії та її союзників у річницю повномасштабного вторгнення в Україну.
Влада Австралії додала до «чорного списку» заступників міністра оборони Росії Анну Цивільову, Павла Фрадкова, Віктора Горемикина та Андрія Булигу. Також під санкції потрапили секретар Державної ради РФ Олексій Дюмін та помічник президента Росії Володимир Мединський.
Загалом санкції запроваджені проти 70 російських громадян та 79 російських структур, включно з «Росспівробітництвом», Росгвардією та військовими підприємствами.
Також у оновленому «чорному списку» – високопосадовці військово-промислового комітету Білорусі та збройних сил Північної Кореї.
Нова Зеландія оголосила про санкції проти 52 російських громадян та структур. Список, оновлений 21 лютого, включає матір голови Чечні Аймані Кадирову, яка очолює фонд імені Ахмата Кадирова, кількох льотчиків російської стратегічної авіації, газовидобувну компанію «Новатек», військове підприємство «Вектор» та інші.
Включені до новозеландського «чорного списку» і кілька військових чиновників КНДР, пов’язаних із розміщенням військ цієї країни на території Росії для участі у вторгненні в Україну.
Боротьба за Україну. Висновок перших трьох років масштабної війни
«Точка зору» Віталія Портникова, журналіста і політичного коментатора, оглядача Радіо Свобода і Крим.Реалії:
«Навряд чи хтось в Україні чи світі три роки тому міг серйозно сприймати інформацію щодо того, що велика війна на континенті – із боротьбою армій, руйнуванням і обстрілами міст і тисячами жертв – буде продовжуватися вже четвертий рік. Хоча ніде правди діти, навіть тоді, у перші місяці війни, поруч із тими, хто вважав, що все має швидко закінчитися, завжди були професійні експерти, які нагадували: за досвідом минулих війн конфлікт, який не вдається завершити за кілька місяців, як правило, продовжується роками без всяких сподівань на знайдення рішення...»
ЗМІ: дрони втретє за рік ударили по Рязанському НПЗ
Безпілотники, ймовірно, втретє за рік атакували Рязанський нафтопереробний завод. Російські телеграм-канали публікують відеозаписи з пожежею, як стверджується, на території підприємства.
Офіційного підтвердження влучання по НПЗ наразі немає. Дані про постраждалих відсутні. Міністерство оборони РФ згадало Рязанську область у звіті про відбиття атак БПЛА, заявивши, що два з них збиті над цим регіоном.
У російському військовому відомстві повідомили, що 16 дронів збиті над Орловською областю, три над Брянською та один – над окупованим Кримом.
Раніше про атаки на завод у Рязані повідомлялося 24 та 26 січня. Вперше атаці зазнав як сам НПЗ, так і розташована поряд Ново-Рязанська ТЕЦ.
Атаки 24 і 26 січня підтвердили в Генштабі ЗСУ, заявивши про вибухи та пожежу на території підприємства, яке, як стверджується, виробляє дизельне та реактивне паливо для російської армії.
Видання ASTRA підрахувало, що за рік ЗСУ атакували 27 паливно-енергетичних об’єктів на території Росії. Переважно удари завдавалися за допомогою безпілотників, але застосовувалися і ракети. Рязанський НПЗ і нафтобаза у Воронезькій області зазнали атак неодноразово.
Рязанський НПЗ введений в експлуатацію в 1960 році, зараз він перебуває під контролем компанії «Роснєфть».
Петр Павел звернувся до чехів на третю річницю вторгнення Росії в Україну
Кілька тисяч людей вийшли на Староміську площу у Празі на мітинг під назвою «Разом за Україну», щоб вшанувати третю річницю від початку повномасштабної війни Росії проти України.
Перед присутніми виступили чеський президент Петр Павел, посол України в Чехії Василь Зварич, а також чеські правозахисники та митці.
«З того що сталося, гадаю, цілком зрозуміло, хто агресор, хто порушив міжнародне право та хто жертва, на стороні якої ми мали б стояти. Хоча б тому, що міжнародне право оберігає так само й нас. А якщо дозволимо його компрометацію, якщо винагородимо агресора, то рано чи пізно це торкнеться і нас», – сказав Петр Павел, виступаючи зі сцени мітингу.
Також в межах події чеська співачка і авторка пісень Анна Ваверкова виконала українську народну пісню «Пливе кача по Тисині».
«Ми обрали цю народну пісню через її символізм, ми хочемо показати повагу до всіх загиблих українських героїв. З часів Майдану її грають на похованнях в Україні, де загинуло багато молодих людей», – розповіла одна з організаторок події режисерка Амалія Коларжова.
Від початку доби на фронті відбулось понад 80 боєзіткнень – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 23 лютого на фронті відбулось 81 боєзіткнення, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«На Куп’янському напрямку противник проводив три штурми позицій оборонців у районі Загризового та в напрямку Богуславки. Українські захисники відбили одну атаку, ще два боєзіткнення досі тривають», – зазначили у Генштабі.
Також відомо, що на Лиманському напрямку з початку доби російські військові 12 разів атакували позиції ЗСУ неподалік населених пунктів Новоєгорівка, Новолюбівка, Ямполівка, Кузьмине та в напрямку Нового, Шийківки, Новоплатонівки, Зеленої Долини, Чернещини. Наразі триває одне боєзіткнення. Авіаудару зазнав Слов’янськ.
«На Покровському напрямку росіяни 22 рази намагалися прорвати українську оборону неподалік населених пунктів Промінь, Котлине, Андріївка, Богданівка, Улакли, Новосергіївка, Молодецьке, Леонтовичі, Покровськ, Миролюбівка та Водяне Друге, два боєзіткнення тривають. Авіаційних ударів зазнали Комар, Олексіївка, Звірове, Лисівка та Мирноград», – наголосили у ЗСУ.
Також у зведенні йдеться про те, що Сили оборони України продовжують ведення операції на Курському напрямку, де «противник протягом доби провів 19 штурмів позицій українських підрозділів, два боєзіткнення ще тривають. Ворог завдав 14 авіаційних ударів, скинувши при цьому 23 керовані бомби, та здійснив 346 артилерійських обстрілів».
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
За даними британської розвідки, у січні цього року просування військ Росії в Україні сповільнилося – вони зайняла близько 320 квадратних кілометрів порівняно з приблизно 400 квадратними кілометрами у грудні 2024 року.
Влада: Росія атакує Київ «Шахедами», уламки впали у Деснянському районі
Увечері 23 лютого Росія атакувала Київ «Шахедами», уламки впали у Деснянському районі, йдеться у повідомленні голови КМДА Тимура Ткаченка.
«У Деснянському районі на відкритій місцевості впали уламки збитого дрону. На місце прямують служби. Інформація щодо постраждалих уточнюється», – зазначив Ткаченко.
Раніше у КМВА зазначали, що у столиці пролунали вибухи.
«Сили ППО працюють над ліквідацією загрози в небі над Києвом. Залишайтеся в укриттях до офіційного сигналу про відбій тривоги. Дотримуйтесь заходів безпеки», – йдеться у повідомленні о 22:47.
Перед цим у Повітряних силах ЗСУ фіксували, що в напрямку Києва з півдня та північного сходу летять ударні безпілотники сил РФ.
Мер Києва Віталій Кличко теж підтвердив рух БпЛА та роботу ППО.
«У столиці працюють сили ППО по ворожих БпЛА, які заходять, зокрема, і на центр міста. Перебувайте в укриттях», – закликав він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Поступки з обох сторін»: Віткофф каже, що США близькі до мирної угоди щодо війни в Україні
«Стамбульська протокольна угода» може стати орієнтиром для мирної угоди між Росією та Україною, заявив посланець президента США з питань Близького Сходу Стів Віткофф в ефірі CNN.
«Ми підійшли дуже-дуже близько до того, щоб щось підписати», – запевнив Віткофф.
Водночас він наголосив, що в будь-якій мирній угоді «кожна сторона збирається піти на поступки, чи то територіальні поступки, чи то економічні».
«Ви побачите поступки з обох сторін. І це те, що президент (президент США Дональд Трамп – ред.) робить найкраще. Він об’єднує людей. Він дає їм зрозуміти, що шлях до миру – це поступки та досягнення консенсусу. І я думаю, ви побачите тут дуже успішний результат», – сказав він
Міністр оборони США Піт Геґсет 12 лютого заявив, що сталий мир для України повинен включати надійні гарантії безпеки, щоб війна не почалася знову. При цьому, за його словами, США не вважають, що членство України в НАТО «є реалістичним результатом майбутнього переговорного врегулювання».
Генсек НАТО Марк Рютте на запитання журналістів, чи не послабили США переговорну позицію України, публічно повідомивши, що членство України в НАТО і повернення територій у майбутній мирній угоді нереальні, запевнив, що США, як і ЄС, хочуть сталого миру в Україні.
Президент України Володимир Зеленський також відреагував на заяву Геґсета щодо членства України в НАТО. Він знову повторив свою раніше озвучену позицію, що вступ України до НАТО – це дійсно гарантії безпеки і «це найдешевший варіант для всіх», але США, Німеччина та Угорщина не бачать її (України) в альянсі – «поки що».