Доступність посилання

Ліквідація наслідків удару по Києву 9 сичня 2026 року
Ліквідація наслідків удару по Києву 9 сичня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Кремль заявляє, що відкритий до широких ядерних переговорів із Трампом

У Кремлі 7 березня заявили, що відкриті для діалогу і широких дискусій зі Сполученими Штатами щодо ядерних арсеналів після того, як президент США Дональд Трамп виступив із закликом до інших ядерних держав скоротити свої запаси.

«Діалог між Росією і США щодо контролю над озброєннями необхідний, особливо з огляду на стратегічну стабільність», – сказав речник Кремля Дмитро Пєсков. Заява пролунала на тлі активних дипломатичних переговорів між Росією і США щодо припинення війни РФ в Україні і стала відповіддю на попередні коментарі Трампа, який пообіцяв зробити денуклеаризацію метою свого другого терміну в той час, як його адміністрація прагне змінити відносини між США і Росією й домогтися мирного врегулювання, яке покладе край війні РФ проти України.

Ці коментарі також прозвучали тоді, коли Вашингтон готується провести зустріч з українськими офіційними особами в Саудівській Аравії наступного тижня щодо досягнення мирної угоди після проведення аналогічних переговорів із Росією в лютому.

«Було б чудово, якби всі позбулися своєї ядерної зброї, – сказав Трамп журналістам в Овальному кабінеті 6 березня. – Я знаю, що Росія і ми маємо найбільше. Китай матиме таку ж кількість протягом чотирьох-п’яти років. Було б чудово, якби ми всі змогли денуклеаризуватися, тому що потужність ядерної зброї – шалена».

У той час як Трамп конкретно торкнувся ядерних запасів Китаю, Росії і США, які володіють найбільшою кількістю ядерної зброї у світі, Пєсков сказав, що в обговоренні також мають брати участь європейські ядерні держави, Велика Британія і Франція, особливо з огляду на нещодавні коментарі президента Франції Емманюеля Макрона, який сказав, що Париж готовий поширити свою ядерну парасольку на інші європейські країни.

Кремль розкритикував пропозицію Макрона, заявивши, що вона містить «нотки ядерного шантажу» і що Франція претендує на «ядерне лідерство в Європі».

Коментарі Трампа щодо контролю над ядерними озброєннями ґрунтуються на попередніх його заявах у лютому, коли він сказав, що хоче відновити переговори з Росією й Китаєм щодо контролю над ядерними озброєннями в рамках процесу, в якому всі три країни можуть погодитися скоротити свої масштабні оборонні бюджети вдвічі.

Росія і Сполучені Штати є найбільшими у світі ядерними державами, кожна з яких має понад 5000 ядерних боєголовок, тоді як вважається, що Китай має близько 500. Запаси Франції становлять 290, а Британії – 225.

Сполучені Штати раніше мали з Росією кілька договорів щодо ядерної зброї, але залишився лише один – Новий договір про скорочення стратегічних озброєнь, або Новий СНО. Він обмежує кількість стратегічних ядерних боєголовок, які Сполучені Штати та Росія можуть розгорнути, на рівні 1 550 кожна, і обмежує кількість розгорнутих стратегічних систем доставки до 700. Він також передбачає режим перевірки.

У лютому Росія попередила, що перспективи продовження Нового СНО не виглядають оптимістично. Термін дії договору закінчується 5 лютого 2026 року.

Наприкінці свого першого терміну Трамп зробив невдалу спробу домовитися про обмеження інших категорій ядерної зброї і додати Китай до договору.

Президент Росії Володимир Путін оновив ядерну доктрину РФ 19 листопада 2024 року, у 1000-ий день війни РФ проти України, на тлі повідомлень про застосування Києвом американської ракети ATACMS для удару по складу боєприпасів під Брянськом.

Оновлена доктрина передбачає, що підставою для завдавання ядерного удару може стати «агресія проти РФ та її союзників з боку будь-якої неядерної держави за підтримки ядерної держави», а також масована повітряна атака неядерними засобами, зокрема безпілотниками.

Війна РФ проти України: Ердоган підтримав ідею перемир’я на морі та в повітрі

Президент Туреччини Реджеп Таїйп Ердоган підтримав ідею перемир’я на морі та в повітрі у війні в Україні.

«Ми підтримуємо ідею якнайшвидшого встановлення режиму припинення вогню та припинення атак у повітрі та на морі як захід зміцнення довіри між сторонами», – сказав Ердоган на онлайн-зустрічі, організованій ЄС.

Його заява прозвучала невдовзі після того, як український президент Володимир Зеленський наголосив, що першими кроками для встановлення реального миру має бути примус Росії до припинення ракетних і дронових атак.

«Це реально проконтролювати. Тишу в небі – заборону на використання ракет, далекобійних дронів та авіабомб. А також тишу на морі – реальну гарантію нормального судноплавства. Україна готова пройти шлях до миру, і саме Україна хоче миру з першої ж секунди цієї війни. Завдання – примусити Росію зупинити війну», – наголосив Зеленський.

Ця була зроблена після чергової масованої російської атаки по Україні, зокрема по енергетичній та газовій інфраструктурі.

У лютому агентство Bloomberg з посиланням на джерела повідомляло, що Туреччина, яка має другу за чисельністю армію в НАТО після США, відкрита для надання військ для миротворчих сил в Україні.

Трамп допускає запровадження санкцій та тарифів проти Росії, якщо не буде «припинення вогню»

Президент США Дональд Трамп заявив, що він «серйозно розглядає» можливість введення банківських санкцій, інших санкцій і тарифів проти Росії, поки не буде досягнуто припинення вогню і мирної угоди з Україною.

«Виходячи з того, що Росія зараз абсолютно «б'є» Україну на полі бою, я серйозно розглядаю можливість запровадження широкомасштабних банківських санкцій, санкцій і тарифів проти Росії, поки не буде досягнуто припинення вогню і остаточної угоди про мирне врегулювання», – написав він у соцмережі Truth Social.

Трамп закликав Росію та Україну сісти за стіл переговорів «прямо зараз, поки не стало занадто пізно».

Ця заява пролунала тлі чергової масованої російської атаки по Україні, зокрема по енергетичній та газовій інфраструктурі.

Напередодні спецпредставник США з питань України і Росії Кіт Келлог заявив, що Сполучені Штати мають «дивитися в очі реальності щодо рівня готовності обох сторін» у російсько-українській війні до переговорів і після цього «говорити про застосування більшого тиску з одного чи іншого боку». Він також сказав, що Росія «дуже відкрита і сприйнятлива».

У Кремлі 3 березня заявили, що Росія продовжує свій діалог з Вашингтоном і одночасно з цим «продовжує спеціальну військову операцію, щоб досягти всіх тих цілей, які були поставлені від самого початку». Росія раніше метою «спецоперації» називала «демілітаризацію і денацифікацію України».

Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що Україна не вступатиме в мирні переговори з Росією, доки не матиме гарантій безпеки щодо нового вторгнення.

МЗС: Україна не отримувала офіційних пропозицій з боку партнерів щодо територіальних поступок

Україна не отримувала офіційних пропозицій з боку США або інших партнерів щодо територіальних поступок, заявив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий.

«Ми розглядаємо це як загальні формулювання. До нас не надходили якісь офіційні пропозиції з боку США або інших партнерів. Тому ми спокійно ставимося до формулювань, які лунають у медіа, особливо, коли це відповіді на запитання журналістів під час інтерв’ю», – сказав він на брифінгу в Києві.

За його словами, Україна зараз не сфокусована «ані на емоціях, ані на якихось словесних перепалках».

«Дипломатія робить свою роботу, здебільшого тихо, поза межами уваги камер. І ця робота заснована на дуже конкретних, фактологічних речах. А те, що ми бачимо в медіа, – це все інформаційна буря. Треба ставитися до неї спокійно», – сказав речник МЗС.

Днями радник з національної безпеки президента США Майк Волц в інтерв'ю телеканалу CNN зазначив, що мир між Україною та Росією вимагатиме а а «територіальних поступок» з боку України, а також вимагатиме поступок Росії щодо гарантій безпеки.

Наприкінці лютого американський Інститут вивчення війни (ISW) звертав увагу, що заяви російського лідера Володимира Путіна та офіційних осіб РФ свідчать, що вони «зберігають максималістські територіальні амбіції і не бажають іти на територіальні поступки» заради миру з Україною.

У Кремлі 3 березня заявили, що Росія продовжує свій діалог з Вашингтоном і одночасно з цим «продовжує спеціальну військову операцію, щоб досягти всіх тих цілей, які були поставлені від самого початку». Росія раніше метою «спецоперації» називала «демілітаризацію і денацифікацію України».

Зеленський раніше наголошував, що Україна не вступатиме в мирні переговори з Росією, доки не матиме гарантій безпеки щодо нового вторгнення.

Україна намагається викорінити корупцію. Чи достатньо цього, щоб критика вщухла?

Україна досягла значних успіхів у викоріненні корупції, сприянні прозорості, оптимізації систем закупівель і розширенні повноважень слідчих, кажуть представники антикорупційних організацій.

За їхніми словами: серія публічних скандалів, пов’язаних з Міноборони, та реакція на них, насправді свідчать про подальший прогрес.

Туск: безпека Польщі пов’язана з Україною, гарантії безпеки від США «виглядають менш імовірними, ніж раніше»

Становище Польщі і передусім – становище України «складніші, ніж кілька місяців тому, і мусимо собі з тим зарадити», заявив Дональд Туск у Сеймі 7 березня, передає кореспондент Радіо Свобода.

Про це він сказав у промові про міжнародну і безпекову ситуацію в Польщі. Виступ премʼєра тривав майже 50 хвилин і багато часу він говорив про війну в Україні.

«Чітко видно, що надія на те, що Україна найближчим часом отримає тверді гарантії безпеки з фізичною присутністю США, виглядає сьогодні менш імовірною ніж раніше», – констатував голова уряду.

Туск додав, що всі мають надію на повну заангажованість Сполучених Штатів у гарантії безпеки для України, але надії недостатньо й вона не замінить стратегії.

«Наша безпека безпосередньо пов’язана не лише з подіями на фронті зараз, а й з майбутнім статусом України», – сказав він.

Премʼєр Польщі підкреслив, що Україна бореться за свою незалежність, але результатом цієї боротьби буде безпека Польщі і Європи:

«Якщо Україна збереже статус суверенної, повністю незалежної, прозахідної держави, то результатом цієї боротьби буде значно більша безпека для Польщі та Європи. Якщо Україна програє війну або прийме умови миру, перемир’я чи капітуляції таким чином, що це послабить її суверенітет, і полегшить Путіну отримати контролю над Україною, то Польща опиниться в значно складнішій геополітичній ситуації».

За словами Туска, Польща не змінює своєї думки щодо потреби утримувати якнайтісніші звʼязки з США і НАТО, але сподіватися тільки на це не варто.

Премʼєр додав, що Польща буде ще більше робити для власної безпеки, не оглядаючись на інші країни. Зокрема, Туск повідомив, що перерозподілятимуть кошти з проєктів, які не ключовими, щоб використати їх на збільшення обороноздатності.

Також, за його словами, Польща братиме до уваги український досвід з поля битви, зокрема, в питаннях використання дронів.

Напередодні, перед початком саміту щодо переозброєння ЄС, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск наголосив на необхідності розглянути питання збільшення присутності європейських та НАТО військ на кордоні з Росією та Білоруссю.

Армія РФ розрізає угруповання ЗСУ під Курськом: загроза для Сум?

7 березня DeepState повідомив про просування російської армії біля села Курилівка Курської області РФ – у районі Курського плацдарму, який утримують ЗСУ.

Зважаючи на карту DeepState, армії РФ вдалося практично розрізати українське угруповання між Суджею та Гуєво – і, можливо, зайти до Сумської області в ще одному місці.

«У Курській області противник має успіхи за рахунок застосування значної кількості військовослужбовців збройних сил північнокорейської республіки», – зазначили аналітики.

За даними проєкту, під контролем Сил оборони залишається близько 340 квадратних кілометрів російської території.

Кризу у прикордонні прокоментував і голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко. За його словами, російські штурмовики намагаються прорватися у бік траси від Юнаківки до Суджі, через яку українське угруповання отримує забезпечення.

Український Генштаб повідомив вранці 7 березня про 32 атаки агресора на Курському плацдармі – це найгарячіший напрямок після Торецького.

3 березня речник Державної прикордонної служби полковник Андрій Демченко в ефірі телемарафону заявив, що російські військові намагаються підійти до кордону, де Сили оборони ведуть операцію на Курщині, а також зайти на територію України, щоб перерізати логістичні шляхи.

Сумщина межує з Курською областю РФ, де з серпня 2024 року ЗСУ проводять свою операцію. Повідомлення про прорив кордону російськими ДРГ на Сумщині надходять регулярно, місцева влада їх заперечує.

19 лютого президент Росії Володимир Путін заявив, що російські війська перетнули кордон РФ у Курській області і вийшли на територію України. У Центрі протидії дезінформації повідомили, що ця інформація «не відповідає дійсності».

​Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:

57,4% українських жінок-активісток заявили, що зазнають переслідування – опитування

57,4% українських жінок-активісток зазнають переслідувань, а 77,1% не відчувають захисту з боку держави – про це йдеться в презентованому 7 березня соціологічному дослідженні, яке провели Центр прав людини ZMINA спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, про ризики, з якими стикаються жінки-активістки в Україні, і про вплив повномасштабного вторгнення Росії на їхню діяльність.

«Більшість респонденток вважають переслідування жінок-активісток поширеним явищем: 57,4% зазначили, що вони часто зазнають переслідувань, а 44,3% вважають, що жінки-активістки стикаються з цим частіше, ніж чоловіки. Найбільш поширеними формами тиску є онлайн-залякування (80,3%), дискредитація (75,4%) і гендерна дискримінація (72,9%). Понад третина активісток (37,7%) особисто зазнавали переслідувань, причому ризики зростають у малих містах і селах», – йдеться у дослідженні.

Крім того, опитування виявило «критичну недовіру» до захисту з боку держави, кажуть його автори.

77,1% респонденток вважають зусилля держави недостатніми або відсутніми. Найбільш нагальними заходами для захисту активісток вони назвали ефективне розслідування переслідувань (86,9%), боротьбу з онлайн-атаками (81,1%) і гарантування цифрової безпеки (66,4%).

«Проведені дослідження демонструють, що громадська активність жінок зростає навіть у розпал повномасштабної війни, проте понад половина опитаних активісток уже зазнали погроз чи переслідувань, і тільки третина відчуває себе в безпеці», – заявила аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Алла Бєлошенко.

Крім того, понад половина опитаних вважають, що через мобілізацію чоловіків на війну для жінок-активісток з’явилося більше можливостей участі в суспільних процесах, особливо у сферах захисту прав жінок і підтримки ЗСУ. Згідно з дослідженням, основними перешкодами у професійному розвитку залишаються гендерні стереотипи й відсутність ефективних механізмів захисту з боку держави.

Дослідження провели наприкінці 2024 – на початку 2025 року, воно включало глибинні інтерв’ю й онлайн-опитування жінок-активісток із 20 регіонів України, віком від 18 до 60+ років. Усього в опитуванні взяли участь 122 активістки, відбулося глибинне 31 інтерв’ю.

ДТЕК: через ранкову атаку РФ пошкоджений енергообʼєкт на Дніпропетровщині

На Дніпропетровщині внаслідок ранкового російського удару зазнав пошкоджень енергетичний обʼєкт, повідомляє компанія ДТЕК.

«Ворог продовжує енергетичний терор Дніпропетровщини також. Під час чергового ранкового удару знову атакували енергетичний обʼєкт ДТЕК. Попри небезпеку повторних обстрілів, робимо усе можливе, щоб якнайшвидше повернути світло в усі домівки», – йдеться у повідомленні.

За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська у ніч на 7 березня атакували 67 ракетами різних типів та 194 ударними БпЛА та безпілотниками-імітаторами різних типів. Зазначається, що основний акцент удару РФ – по об’єктах газовидобувної промисловості України.

У Міненергетики повідомили, що вранці Росія здійснила масований ракетно-дроновий обстріл енергетичної та газової інфраструктури в різних регіонах України.

«Нафтогаз» заявив, що сили РФ атакували обʼєкти газової інфраструктури. Це вже сімнадцята комбінована атака на обʼєкти компанії.

За даними Міненерго, Росія за три роки повномасштабного вторгнення завдала понад 30 масованих комплексних ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури України, загальні збитки від яких складають мільярди доларів.

Київ не отримував даних від США щодо скасування тимчасового правового статусу для 240 тисяч українців – МЗС

Київ не отримував офіційної інформації щодо планів США скасувати тимчасовий правовий статус для близько 240 тисяч українців, які залишили Україну внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, повідомив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий.

«Ми не отримували жодних офіційних підтверджень чи інформації з боку США щодо такого рішення», – сказав речник на брифінгу в Києві.

Раніше, 6 березня, агенція Reuters з посиланням на високопоставленого чиновника Трампа і три джерела, знайомі з цим питанням повідомила, що адміністрація президента США Дональда Трампа планує скасувати Тимчасовий захищений статус (TPS) для близько 240 000 українських біженців. За даними джерел, це може відбутися вже у квітні.

Повідомлялось, що заплановане згортання захисту для українців відбувалося до того, як минулого тижня відбулася сварка між президентом України Володимиром Зеленським і Трампом. За словами джерел, це є частиною більш широких зусиль адміністрації Трампа, спрямованих на позбавлення легального статусу понад 1,8 мільйона мігрантів, яким дозволено вʼїзд до США в рамках тимчасових гуманітарних програм.

Речниця Міністерства внутрішньої безпеки США Тріша Маклафлін раніше казала, що наразі відомство не має жодних оголошень.

Указ Трампа, виданий 20 січня, закликав Міністерство внутрішньої безпеки призупинити програми прийому біженців. Форму I-134A Служба громадянства та імміграції США припинила приймати для всіх шукачів притулку.

Мігранти, позбавлені статусу тимчасового захисту, можуть зіткнутися з процедурою прискореної депортації, йдеться у внутрішньому електронному листі ICE, з яким ознайомилося агентство Reuters.

На додаток до 240 000 українців, які рятуються від російського вторгнення, і 530 000 кубинців, гаїтян, нікарагуанців і венесуельців, ці програми охопили понад 70 000 афганців, які рятуються від захоплення Афганістану талібами.

На Донеччині через удар РФ загинула людина, пошкоджені об’єкти інфраструктури – влада

У Костянтинівській громаді на Донеччині внаслідок російського удару 7 березня загинула одна людина, повідомив очільник Костянтинівської міської військової адміністрації Сергій Горбунов.

«Сьогодні зранку російські нелюди здійснили обстріл по Іванопільському старостинському округу, в результаті чого пошкоджено об’єкти інфраструктури – житлові будинки, два магазини, заклад охорони здоров’я, заклад культури. Загинула одна цивільна особа, отримавши тілесні ушкодження, несумісні з життям, за місцем мешкання», – написав він у фейсбуці.

Горбунов закликав цивільне населення евакуюватися.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

ДСНС: на ЧАЕС завершили ліквідацію наслідків удару російського БпЛА

Роботи з ліквідації наслідків атаки російського безпілотника на об’єкт «Укриття» Чорнобильської атомної електростанції завершені, повідомила 7 березня Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Моніторинг стану об’єкта триває», – зазначили у ДСНС.

25 лютого Державне агентство України з управління зоною відчуження повідомило про локалізацію всіх осередків тління після пожежі, що виникла 14 лютого внаслідок удару російського безпілотника по новому арковому саркофагу над четвертим аварійним блоком Чорнобильської АЕС.

Російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив у ніч на 14 лютого в укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції, повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, укриття на ЧАЕС було пошкоджене, пожежу загасили. Згодом він заявив, що атака могла бути цілеспрямованою. За його словами, дрон летів на висоті 85 метрів, а радари не бачать цієї висоти.

Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Григорій Іщенко заявив, що «плачевних наслідків» на Чорнобильській АЕС вдалося уникнути.

Міжнародне агентство з атомної енергії підтвердило, що вночі на Чорнобильській АЕС прогримів вибух. Там також зазначили, що в дах саркофага АЕС врізався дрон, але не уточнили, чи це був російський дрон.

Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що не має точної інформації про атаку, але «не може бути й мови, щоб завдавалися удари по якихось об’єктах атомної інфраструктури», цитують російські ЗМІ. У Росії регулярно заперечують атаки на українські об’єкти, зокрема, цивільні.

У МЗС розповіли деталі щодо зустрічі представників України та США в Саудівській Аравії

Українсько-американські консультації у Саудівській Аравії наступного тижня стосуватимуться двосторонніх відносин та шляху до миру в Україні, повідомив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий.

«Те, що стосується українсько-американського діалогу, – він триває.. Вчора президент повідомив, що буде зустріч в Саудівській Аравії», – сказав він на брифінгу у Києві.

За його словами, порядок денний зустрічі – українсько-американські двосторонні відносини, стратегічне партнерство і його подальший розвиток, у центрі розмови – шлях до миру.

«Україна конструктивно налаштована, готова і прагне миру як ніхто інший у світі. І ми хочемо швидко відновити мир», – додав він.

МЗС нічого не відомо про те, що на зустрічі будуть представники РФ –.такої жодної інформації не отримували.

6 березня президент Володимир Зеленський повідомив, що відвідає Саудівську Аравію в понеділок, 10 березня.

«Запланований мій візит у Саудівську Аравію для зустрічі зі Спадкоємним принцом. Після того моя команда залишиться в Саудівській Аравії для роботи з американськими партнерами», – анонсував він.

Читайте також: Зеленський і Трамп помирились? Аналізуємо промову президента США у Конгресі

Перед цим стало відомо, що голова Офісу президента України Андрій Єрмак та радник президента США з питань національної безпеки Майк Волц провели телефонні переговори.

«Готувала теракт біля Рівненського ТЦК» – СБУ заявляє про затримання 42-річної жінки

Служба безпеки України заявляє про затримання 42-річної жінки, яка, за даними спецслужби, на замовлення РФ готувала теракт біля Рівненського ТЦК.

Як повідомляє пресслужба відомства, фігурантка повинна була залишити вибухівку поблизу військового об’єкта, коли на його території мала перебувати максимальна кількість громадян.

За даними СБУ, російська спецслужба планувала підірвати саморобний вибуховий пристрій разом з жінкою, щоб ліквідувати її як «зайвого» свідка.

Контррозвідка СБУ своєчасно викрила агентку і затримала її, коли зловмисниця прямувала до локації спланованого теракту – йдеться про 42-річну жительку Вінниці, яка потрапила до «уваги» ФСБ під час пошуку «швидких заробітків» на Телеграм-каналах.

Лідери Євросоюзу провели зустріч із союзниками з-поза меж ЄС щодо України – Кошта

Європейський союз разом із партнерами у світі мають працювати, щоб підтримати Україну і забезпечити справедливий і міцний мир, заявив 7 березня президент Європейської ради Антоніу Кошта.

У публікації в X він повідомив, що разом із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн провів відеоконферецію з лідерами Великої Британії, Канади, Туреччини, Норвегії й Ісландії, щоб поінформувати їх про зустріч лідерів Євросоюзу, що відбулася 6 березня, і переговори з Зеленським.

«Наша співпраця з партнерами по НАТО є життєво важливою для міжнародної безпеки. Для України. Для активізації спільних зусиль у сфері оборони», – написав Кошта.

В Україну надійшли перші кошти від Великої Британії із доходів заморожених активів РФ – Шмигаль

В Україну надійшли перші кошти від Великої Британії, забезпечені доходами від заморожених російських активів, повідомив 7 березня премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.

За його словами, Україна тримала 752 мільйони фунтів (приблизно 895 мільйонів євро – ред.) у межах ініціативи G7 ERA. Кошти спрямують на зміцнення української обороноздатності.

«Дякую уряду Великої Британії та нашим партнерам з G7 за механізм, який примушує російські кошти працювати на Україну. Розраховуємо, що всі суверенні активи РФ у майбутньому будуть конфісковані й передані на користь нашої держави», – написав голова уряду.

Раніше міністр фінансів України Сергій Марченко і канцлерка казначейства Великої Британії Рейчел Рівз підписали угоду про надання Україні кредиту в 2,26 мільярда фунтів стерлінгів (близько трьох мільярдів доларів), повідомило 1 березня Міністерство фінансів. Ці кошти є частиною механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) країн G7 загальним обсягом 50 мільярдів доларів.

Механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) країн G7 передбачає надання Україні приблизно 50 мільярдів доларів у вигляді позик, забезпечених прибутками від заморожених російських суверенних активів. Ці кошти спрямовані на підтримку бюджету, військових потреб та відновлення інфраструктури України.

Уряд затвердив надбавки за володіння англійською мовою. Ось хто може її отримати

Уряд затвердив порядок встановлення надбавки до зарплати за володіння англійською мовою деяким категоріям осіб, повідомив 7 березня представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Виплата передбачена одночасно з набранням чинності Закону «Про застосування англійської мови в Україні» та діятиме протягом чотирьох років.

Документом визначено встановлення надбавки за володіння англійською мовою на рівні не нижче В2 за шкалою рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR) у розмірі 10 відсотків посадового окладу, зазначив Мельничук.

Ось хто отримуватиме надбавку за знання англійської мови:

  • Військовослужбовці-контрактники.
  • Голови (заступники) місцевих державних адміністрацій.
  • Поліцейські (середній та вищий склад Нацполіції).
  • Особи начальницького складу інших правоохоронних органів та служб цивільного захисту.
  • Прокурори.
  • Керівники, члени виконавчого органу, члени наглядової ради (ради директорів) та інші посадові особи державних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% належить державі.
  • Керівники державних наукових установ.
  • Керівники закладів вищої освіти.
  • Працівники сфери освіти та науки (керівникам установ, закладів, організацій).

26 червня 2024 року президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №9432, який визначає застосування англійської мови на території України.

Документ визначає категорії посад, кандидати на які зобов’язані володіти англійською мовою, унормовує особливості застосування англійської мови в роботі органів влади, органів місцевого самоврядування, у сферах освіти, культури, транспорту, охорони здоров’я тощо.

ЦПД: у прикордонні Сумщини тривають «складні бої»

У прикордонні Сумської області тривають «складні бої», повідомив керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки й оборони України Андрій Коваленко.

«Російські штурмові групи намагаються прориватися і рухатися в бік траси від Юнаківки (Сумщина – ред.) до Суджі на Курщині (РФ – ред.). Сили оборони ведуть бої, завдають значних втрат росіянам», – написав він у телеграмі 7 березня.

Напередодні в Сумській обласній військовій адміністрації за підсумками засідання Ради оборони області заявили, що на Сумщині прориву російськими військовими кордону поки не спостерігається.

«Піхотні групи ворога намагаються зайти на територію Сумської області і по них завдається комплексне вогневе ураження всіма можливими силами і засобами ЗСУ, Сил безпеки», – зазначили в ОВА.

3 березня речник Державної прикордонної служби полковник Андрій Демченко в ефірі телемарафону заявив, що російські військові намагаються підійти до кордону, де Сили оборони ведуть операцію на Курщині, а також зайти на територію України, щоб перерізати логістичні шляхи.

Сумщина межує з Курською областю РФ, де з серпня 2024 року ЗСУ проводять свою операцію. Повідомлення про прорив кордону російськими ДРГ на Сумщині надходять регулярно, місцева влада їх заперечує. 19 лютого президент Росії Володимир Путін заявив, що російські війська перетнули кордон РФ у Курській області і вийшли на територію України. У Центрі протидії дезінформації повідомили, що ця інформація «не відповідає дійсності».

Прокуратура: сили РФ завдали авіаудару по Слов’янську, серед поранених є двоє дітей

Російські війська пізно ввечері 6 березня завдали авіаудару по Слов’янську на Донеччині – поранені шість людей, серед яких є двоє дітей, повідомляє у телеграмі обласна прокуратурі

За попередніми даними, війська РФ для удару застосували ФАБ-250.

«Засіб ураження поцілив по приватному сектору. Тілесні ушкодження зазнали подружня пара віком 24 й 27 років та їхня 4-річна донька. Також постраждали 30-річна матір з 3-річною дівчинкою. Крім того, поранено ще одного пенсіонера віком 70 років», – йдеться у повідомленні.

За даними прокуратури, у потерпілих діагностовані мінно-вибухові травми, контузії, й осколкове поранення, їх доставили до лікарні.

Загалом у місті пошкоджені 28 приватних будинків і 5 легкових автомобілів.

Кремль відреагував на оборонні плани ЄС – допускає дії у відповідь

Кремль заявив, що Росії, можливо, доведеться діяти у відповідь на те, що він назвав «мілітаризацією» Євросоюзу.

«Ми бачимо, що Євросоюз зараз активно обговорює мілітаризацію ЄС та розвиток оборонного сегменту. Це процес, за яким ми уважно стежимо, тому що ЄС позиціонує Росію як свого головного супротивника», – заявив журналістам речник Кремля Дмитро Пєсков. – «Це, звичайно, потенційно може викликати у нас глибоке занепокоєння, і може виникнути потреба вжити відповідних заходів у відповідь, щоб забезпечити нашу безпеку»

При цьому у Кремлі кажуть, що «така конфронтаційна риторика і конфронтаційне мислення серйозно розходиться з настроями щодо пошуку мирного врегулювання навколо України».

Читайте також: «Росія стала загрозою для Європи» – Макрон

Лідери країн Євросоюзу 6 березня на саміті в Брюсселі схвалили плани різкого збільшення військових витрат після того, як адміністрація президента США дала зрозуміти, що в майбутньому Європі в питаннях оборони доведеться покладатися на власні сили.

Держави ЄС затвердили послаблення бюджетних обмежень, які дають змогу збільшити військові витрати. За підрахунками Єврокомісії, таким чином може бути вивільнено 650 мільярдів євро.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG