Волц заявив, що разом із Рубіо буде на переговорах із українською делегацією в Саудівській Аравії
Радник Білого дому з національної безпеки Майк Волц повідомив, що разом із державним секретарем США Марко Рубіо наступного тижня їде до Саудівської Аравії на зустріч із українською делегацією. Волц сказав про це під час розмови разом із президентом США Дональдом Трампом із журналістами в Білому домі 7 березня.
«У нас були попередні розмови з росіянами, українці мали чудову можливість об’єднати наші економіки завдяки тій угоді про мінерали. На жаль, все пішло не так добре. Але я думаю, що ми можемо повернутися до цього. Держсекретар Рубіо, я і делегація України матимемо зустріч у Саудівській Аравії наступного тижня, щоб відновити ці переговори, досягти перемир’я», – сказав Волц.
Він також додав, говорячи про дипломатичні зусилля США щодо припинення війни РФ в Україні, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте прибуде на зустріч до Вашингтона наступного тижня.
Тим часом, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що 7 березня мав «конструктивну розмову» з Рубіо, щоб обговорити майбутню зустріч у Саудівській Аравії. «Україна хоче, щоб війна закінчилася, і лідерство США має важливе значення для досягнення тривалого миру. Ми також обговорили шляхи розвитку двосторонньої співпраці», – написав Сибіга в дописі на X.
Раніше сьогодні в МЗС повідомили, що українсько-американські консультації у Саудівській Аравії наступного тижня стосуватимуться двосторонніх відносин і шляху до миру в Україні.
6 березня президент Володимир Зеленський повідомив, що відвідає Саудівську Аравію в понеділок, 10 березня. У лютому Зеленський переніс свій візит до Саудівської Аравії, який мав відбутися після поїздки до Об’єднаних Арабських Еміратів.
«Запланований мій візит у Саудівську Аравію для зустрічі зі Спадкоємним принцом. Після того моя команда залишиться в Саудівській Аравії для роботи з американськими партнерами», – анонсував він 6 березня.
Перед цим стало відомо, що голова Офісу президента України Андрій Єрмак і радник президента США з питань національної безпеки Майк Волц провели телефонні переговори.
Це відбувається на тлі повідомлень про те, що президент США Дональд Трамп розпорядився призупинити військову підтримку України після публічної суперечки з президентом України Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті.
Віцепрезидент Джей Ді Венс, коментуючи журналістам 4 березня, зупинку Штатами військової допомоги Україні, сказав, що це було зроблено, щоб заохотити переговори.
«Ми в точці, коли ані США, ані Європа, ані українці не можуть продовжувати цю війну безкінечно. Тож важливо, щоб всі сіли за стіл переговорів, і президент намагається послати дуже чіткий сигнал: українці мають повернутися за стіл переговорів і почати переговори з президентом Трампом», – заявив він.
Венс також вважає, що додатковий тиск на Росію наразі не був би правильним, бо вона зазнає «економічних ускладнень через цей конфлікт».
Чим «геологічна хата» багата – історія і перспективи розробки українських надр
Останнім часом всі могли були свідками не так тривалих, але доволі інтенсивних українсько-американських переговорів довкола угоди про надра. В результаті ця угода наразі так і не підписана. Але в оприлюдненому проєкті угоди йшлося про базові засади доступу американської сторони до освоєння українських надр. А безпосередньо про самі корисні копалини там не йшлося.
Більше про історію та перспективи розробки українських надр «Історична Свобода» розпитала експерта з економічної географії, співробітника паризької лабораторії «Географія міст» Івана Савчука.
Міноборони: уряд погодив кандидатури двох нових членів наглядової ради АОЗ
У п’ятницю, 7 березня, Кабінет міністрів затвердив двох нових членів Наглядової ради Агенції оборонних закупівель, йдеться у повідомленні пресслужби Міністерства оборони.
За даними Міноборони, до складу Наглядової ради як представники держави увійшли Іван Гаврилюк та Станіслав Гайдер.
Відомо, що Іван Гаврилюк – перший заступник міністра оборони, фахівець у сфері військової логістики. У пресслубі запевнили, що він «глибоко» розуміє процеси забезпечення Збройних Сил України.
Станіслав Гайдер – ексзаступник міністра оборони, який відповідав за інституційний розвиток та має досвід у сфері запобігання корупції, уточнили у відомстві.
«Їхня експертиза сприятиме ефективній та прозорій роботі Агенції оборонних закупівель, яка є ключовим інструментом для забезпечення Сил оборони України», – запевнили у Міноборони.
Раніше, 6 березня, Міністерство оборони України призначило Арсена Жумаділова на посаду директора Агенції оборонних закупівель. «Державний оператор тилу» заявив, що від 6 березня Арсен Жумаділов залишає посаду генерального директора ДОТ.
З 24 січня Жумадіов тимчасово очолював Агенцію оборонних закупівель, і перебував, за його словами, у відпустці на основному місці роботи, в ДОТ. Це сталося після того, як Міноборони вирішило не продовжувати контракт із директоркою АОЗ Мариною Безруковою.
«На жаль, за останні пів року замість своєчасного забезпечення армії боєприпасами ми отримали політичні ігри, «зливи» контрактів, «злив» інформації (правоохоронці обовʼязково ще перевірять ці факти), піар бездіяльності та невиконання КРІ підпорядкованим підприємством МОУ», – заявляв тоді міністр оборони Рустем Умєров.
Марина Безрукова казала, що не розуміє, чому незадоволені її роботою у Міністерстві, прямих претензій, каже вона, Умєров ніколи не висловлював, навпаки – публічно він підтримував її ідеї.
Агенція «Державний оператор тилу», яка займається закупівлями для армії, почала працювати з грудня 2023 року. 30 жовтня того року міністр оборони України Рустем Умєров підписав наказ про призначення Арсена Жумаділова гендиректором цього органу.
Трамп про атаки РФ по Україні: Путін «робить те, що зробив би будь-хто інший»
Президент США Дональд Трамп заявив журналістам у Білому домі 7 березня, що все ще вірить, що президент Росії Володимир Путін хоче миру, попри удари РФ по Україні.
«Я думаю, що обидві сторони хочуть, щоб це було врегульовано», – сказав він, але додав: «мені, відверто кажучи, важче мати справу з Україною, і у них немає карт».
«Із точки зору остаточного врегулювання, можливо, буде легше мати справу з Росією, що дивно», – сказав Трамп. Він повторив, що останнім часом Росія сильно б’є по Україні, але сказав, що розуміє, чому: «Насправді я думаю, що він (Путін – ред.) робить те, що зробив би будь-хто інший. Я думаю, що він хоче, щоб це зупинилося і врегулювалося. І я думаю, що він б’є по них сильніше, ніж бив, і я думаю, що будь-хто на такому місці зробив би це прямо зараз. Він хоче покласти цьому край».
Він додав, що «завжди мав хороші стосунки з Путіним». «І ви знаєте, він хоче покласти край війні. Я думаю, що він буде більш щедрим, ніж повинен бути, і це досить добре, – сказав президент США. – Це означає багато хороших речей».
Трамп також виступив на захист свого рішення призупинити військову допомогу Києву й обмежити обмін розвідданими з Україною, сказавши: «Я повинен знати, що вони хочуть домовитися. Якщо вони не хочуть домовитися, ми йдемо звідти».
Трамп також заявив, що перш ніж обговорювати гарантії безпеки для України він хоче «врегулювати війну».
Раніше сьогодні президент США у публікації в соцмережі Truth Social допустив запровадження санкцій і тарифів проти Росії, якщо не буде «припинення вогню».
Трамп закликав Росію й Україну сісти за стіл переговорів «прямо зараз, поки не стало занадто пізно».
Ця заява пролунала тлі чергової масованої російської атаки по Україні, зокрема по енергетичній і газовій інфраструктурі.
Напередодні спецпредставник США з питань України і Росії Кіт Келлог заявив, що Сполучені Штати мають «дивитися в очі реальності щодо рівня готовності обох сторін» у російсько-українській війні до переговорів і після цього «говорити про застосування більшого тиску з одного чи іншого боку». Він також сказав, що Росія «дуже відкрита і сприйнятлива».
У Кремлі 3 березня заявили, що Росія продовжує свій діалог із Вашингтоном і одночасно з цим «продовжує спеціальну військову операцію, щоб досягти всіх тих цілей, які були поставлені від самого початку». Росія раніше метою «спецоперації» називала «демілітаризацію і денацифікацію України».
Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що Україна не вступатиме в мирні переговори з Росією, доки не матиме гарантій безпеки щодо нового вторгнення.
«Українську має знати»: історії дітей-біженців, які навчаються у двох школах одночасно
«Це наше свідоме рішення – вчитися у двох школах, бо ми стовідсотково хотіли повернутися додому, і щоб він не проґавив нічого», – розповідає мама десятирічного Станіслава. Родина виїхала з Миколаєва ще в перші дні великої війни, а менш ніж за місяць хлопчик пішов учитися у польську школу.
У період війни тисячі дітей, які вимушено покинули Україну, вступають в іноземні навчальні заклади – це вимога країн ЄС, аби діти навчалися за місцевою системою освіти. Частина з них повністю перейшла на неї, та багато батьків намагаються паралельно з цим процесом зберегти навчання і в українській школі.
- Як в таких умовах діти адаптуються до нової реальності?
- І як вони та їхні батьки дають раду подвійному навантаженню?
МВА повідомила про двох поранених внаслідок російських атак на Херсон
Російські війська атакували Дніпровський район Херсона, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко 7 березня.
«У тяжкому стані доправлено до лікарні 56-річного херсонця, який постраждав внаслідок російської агресії у Дніпровському районі близько 17.30», – заявив він.
За даними Мрочка, в чоловіка – травматична ампутація правої гомілки.
Крім того, до медиків звернулася жінка 48 років – вона зазнала контузії та мінно-вибухової травми після нічного російського обстрілу. Її стан медики оцінюють як легкий.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: від початку доби російська армія 56 разів атакувала позиції Сил оборони
Російська армія продовжує штурмувати українські позиції на різних напрямках, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил у зведенні на 16 годину 7 березня:
«Сили оборони України зривають підступні плани ворога, завдаючи йому значних втрат у живій силі та техніці. Загалом, від початку доби відбулося 56 бойових зіткнень».
Так, Сили оборони відбили дві атаки поблизу Вовчанська, також триває сутичка на Куп’янському напрямку.
Генштаб повідомляє про відбиття атак та бої, що тривають, на Лиманському, Сіверському та Краматорському напрямках. Зокрема, СИли оборони відбивають чотири спроби окупантів просунутись вперед в районах Оріхово-Василівки та Часового Яру.
«На Торецькому напрямку противник 13 разів атакував неподалік Диліївки, Дружби, Дачного та Торецька. Одинадцять боєзіткнень тривають до цього часу. Авіаударів керованими бомбами зазнали Торецьк, Клебан-Бик та Костянтинівка», – йдеться в зведенні.
Також 11 разів російські війська намагалися відтіснити українські підрозділи на Покровському напрямку, два зіткнення досі тривають.
ЗСУ відбили дві російські атаки на Новопавлівському напрямку, триває відбиття ще двох на Оріхівському.
За зведенням, у Курській області РФ українські війська відбили п’ять атак російської армії, ще п’ять зіткнень досі тривають.
7 березня проєкт DeepState повідомив про просування російської армії біля села Курилівка Курської області РФ – у районі Курського плацдарму, який утримують ЗСУ.
Мінекономіки: уряд затвердив 19 проєктів інфраструктури за грантовою угодою з Францією
Українські та французькі посадовці затвердили проєкти з критичної інфраструктури, передбачені міжурядовою угодою про підтримку критичної інфраструктури на 200 мільйонів євро. Про це повідомило Міністерство економіки 7 березня.
За повідомленням, міністерка економіки Юлія Свириденко під час візиту до Парижу обговорила ініціативи з французькими урядовцями та підприємцями, в тому числі міністром економіки, фінансів, промислового та цифрового суверенітету Франції Еріком Ломбардом.
«Сторони спільно опрацювали заявки і уряд затвердив перші 19 проєктів на засіданні Стратегічної інвестиційної ради. Це проєкти у сфері охорони здоровʼя, енергетики, інфраструктури, гуманітарного розмінування та інших напрямків», – заявляє Мінекономіки.
Очікується, що обрані проєкти будуть реалізовані у терміни від п’яти до 16 місяців.
«Ми вдячні Франції за стратегічне партнерство. Ця угода надає Україні 200 мільйонів євро через «Фонд для України», які будуть спрямовані на відбудову критичної інфраструктури. З них 60 мільйонів підуть на підтримку енергетики. Програма мала значну увагу з боку приватного сектору», – йдеться в коментарі Юлії Свириденко.
Вона додала, що загальна кількість проєктів, які подавалися на фінансування, сягнула 600 мільйонів євро, що перевищує передбачений обсяг фінансування.
«Тому ми сподіваємося на розширення співпраці», – каже міністерка.
За словами Свириденко, угода посилить енергетичний потенціал українських міст, серед них – Харків, Кривий Ріг і Запоріжжя. Фінансування дозволить модернізувати їхню інфраструктуру, впровадити цифрові рішення, відновити пошкоджені об’єкти, диверсифікувати джерела енергії та перейти до зеленої енергетики.
Окрім інфраструктури, за словами Свириденко, кошти підуть на гуманітарне розмінування. За її оцінкою, понад 138 000 квадратних кілометрів в Україні забруднені вибухонебезпечними предметами.
Вона зазначила, що проєкти будуть спільно втілювати українські та французькі компанії.
Уряди України та Франції підписали грантову угоду на надання 200 мільйонів євро на проєкти з критичної інфраструктури в жовтні минулого року.
«Саме Росію треба примушувати до миру»: Зеленський про останню російську атаку
Президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного головнокомандувача – про це він повідомив у вечірньому зверненні 7 березня.
Воно, поміж іншого, стосувалося розбору роботи протиповітряної оборони під час повітряної атаки Росії вранці 7 березня. Такі засідання проводяться після кожного масованого удару, зазначив президент:
«Ми виявляємо слабкі місця, а також досвід, який заслуговує на поширення. Сьогодні були всі необхідні доповіді щодо цього. Особлива увага – ефективності застосування нашої протиповітряної оборони. Загалом росіяни використали більш ніж 260 засобів повітряного нападу в цьому ударі: крилаті та балістичні ракети, ударні дрони. Нашим військовим вдалося відповісти на удар максимально професійно».
Зеленський вказав на те, що російський удар по українській енергосистемі відбувся «підло й цинічно, як і завжди, наче взагалі немає жодних намагань України та світу закінчити цю війну».
«Україна готова до миру якнайшвидше – ми запропонували конкретні кроки. І кожен день нові російські удари й сама реальність доводять, що саме Росію треба примушувати до миру – до зупинки війни, до реальної дипломатії, до гарантування безпеки й до надійного та тривалого миру», – сказав він.
Президент нагадав, що Україна та Сполучені Штати планують зустріч у Саудівській Аравії для мирного врегулювання. Крім того, за його словами, сьогодні протягом дня тривала «найбільш інтенсивна робота за весь час» з командою президента США Дональда Трампа.
«Багато дзвінків. Тематика зрозуміла – мир якнайшвидше, безпека якнайнадійніше. Україна налаштована максимально конструктивно», – додав він.
Російська армія завдала масованого удару по Україні вранці 7 березня. За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська атакували 67 ракетами різних типів та 194 ударними БпЛА та безпілотниками-імітаторами різних типів. Основною ціллю удару РФ були об’єкти газовидобувної промисловості України.
В ОП після слів Трампа заявили, що Україна підтримує жорсткіші санкції проти Москви
Голова Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що Україна підтримує посилення санкцій проти Росії. Він написав про це 7 березня в телеграмі після публікації президента США Дональда Трампа в соцмережі Truth Social, в якій той допустив запровадження санкцій і тарифів проти Росії, якщо не буде «припинення вогню».
«Якщо Росія не припинить удари по Україні, вона має відчути економічні й інші обмеження. Підтримаємо жорсткіші санкції проти Москви зі сторони Заходу й інші обмеження. Удари по Україні мають бути припинені негайно, якщо Росія справді хоче завершити війну», – написав Єрмак у телеграмі.
Президент США Дональд Трамп заявив, що він «серйозно розглядає» можливість запровадження санкцій проти Росії, поки не буде досягнуто припинення вогню і мирної угоди щодо припинення війни в Україні.
Трамп закликав Росію й Україну сісти за стіл переговорів «прямо зараз, поки не стало занадто пізно».
Ця заява пролунала тлі чергової масованої російської атаки по Україні, зокрема по енергетичній і газовій інфраструктурі.
Напередодні спецпредставник США з питань України і Росії Кіт Келлог заявив, що Сполучені Штати мають «дивитися в очі реальності щодо рівня готовності обох сторін» у російсько-українській війні до переговорів і після цього «говорити про застосування більшого тиску з одного чи іншого боку». Він також сказав, що Росія «дуже відкрита і сприйнятлива».
У Кремлі 3 березня заявили, що Росія продовжує свій діалог із Вашингтоном і одночасно з цим «продовжує спеціальну військову операцію, щоб досягти всіх тих цілей, які були поставлені від самого початку». Росія раніше метою «спецоперації» називала «демілітаризацію і денацифікацію України».
Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що Україна не вступатиме в мирні переговори з Росією, доки не матиме гарантій безпеки щодо нового вторгнення.
У прифронтовій Новопавлівці на Дніпропетровщині з’явилася військова адміністрація
Президент Володимир Зеленський постановив створити Новопавлівської сільської військової адміністрації в Дніпропетровській області – відповідний указ оприлюднив Офіс президента.
«Утворити Новопавлівську сільську військову адміністрацію Синельниківського району Дніпропетровської області», – йдеться в ньому.
Про створення СВА також повідомив голова області Сергій Лисак:
«Тепер має бути призначений її начальник. Він і буде опікуватися прифронтовою громадою».
Село Новопавлівка розташоване неподалік від межі між Дніпропетровською та Донецькою областями.
Судячи зі зведень Генерального штабу, село регулярно зазнає російських обстрілів. За попередню добу, за звітом командування, Сили оборони відбили п’ять атак позицій на Новопавлівському напрямку.
ЗСУ можуть вийти з Курської області? Трамп таки натисне на Росію?
На Курщині російські війська, ймовірно, відрізали від кордону більшу частину українського плацдарму, пишуть аналітики DeepState. Вони ж повідомляють про критичну ситуацію із логістикою. Це ж підтверджують джерела Радіо Свобода (докладніше в програмі). Politico пише, що ЗСУ можуть залишити Курщину.
Тим часом США вимагають від України згоди на швидке припинення вогню з РФ як умову підписання угоди про копалини, інформує Bloomberg.
- Що відбувається на фронті?
- Що очікувати від нових переговорів між Україною та США, які мають пройти наступного тижня?
- Як нові домовленості повпливають на оборону України?
Президент США Дональд Трамп заявив, що введе широкі санкції проти Росії, якщо не буде досягнуто припинення вогню та угоди про мир.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Кремль заявляє, що відкритий до широких ядерних переговорів із Трампом
У Кремлі 7 березня заявили, що відкриті для діалогу і широких дискусій зі Сполученими Штатами щодо ядерних арсеналів після того, як президент США Дональд Трамп виступив із закликом до інших ядерних держав скоротити свої запаси.
«Діалог між Росією і США щодо контролю над озброєннями необхідний, особливо з огляду на стратегічну стабільність», – сказав речник Кремля Дмитро Пєсков. Заява пролунала на тлі активних дипломатичних переговорів між Росією і США щодо припинення війни РФ в Україні і стала відповіддю на попередні коментарі Трампа, який пообіцяв зробити денуклеаризацію метою свого другого терміну в той час, як його адміністрація прагне змінити відносини між США і Росією й домогтися мирного врегулювання, яке покладе край війні РФ проти України.
Ці коментарі також прозвучали тоді, коли Вашингтон готується провести зустріч з українськими офіційними особами в Саудівській Аравії наступного тижня щодо досягнення мирної угоди після проведення аналогічних переговорів із Росією в лютому.
«Було б чудово, якби всі позбулися своєї ядерної зброї, – сказав Трамп журналістам в Овальному кабінеті 6 березня. – Я знаю, що Росія і ми маємо найбільше. Китай матиме таку ж кількість протягом чотирьох-п’яти років. Було б чудово, якби ми всі змогли денуклеаризуватися, тому що потужність ядерної зброї – шалена».
У той час як Трамп конкретно торкнувся ядерних запасів Китаю, Росії і США, які володіють найбільшою кількістю ядерної зброї у світі, Пєсков сказав, що в обговоренні також мають брати участь європейські ядерні держави, Велика Британія і Франція, особливо з огляду на нещодавні коментарі президента Франції Емманюеля Макрона, який сказав, що Париж готовий поширити свою ядерну парасольку на інші європейські країни.
Кремль розкритикував пропозицію Макрона, заявивши, що вона містить «нотки ядерного шантажу» і що Франція претендує на «ядерне лідерство в Європі».
Коментарі Трампа щодо контролю над ядерними озброєннями ґрунтуються на попередніх його заявах у лютому, коли він сказав, що хоче відновити переговори з Росією й Китаєм щодо контролю над ядерними озброєннями в рамках процесу, в якому всі три країни можуть погодитися скоротити свої масштабні оборонні бюджети вдвічі.
Росія і Сполучені Штати є найбільшими у світі ядерними державами, кожна з яких має понад 5000 ядерних боєголовок, тоді як вважається, що Китай має близько 500. Запаси Франції становлять 290, а Британії – 225.
Сполучені Штати раніше мали з Росією кілька договорів щодо ядерної зброї, але залишився лише один – Новий договір про скорочення стратегічних озброєнь, або Новий СНО. Він обмежує кількість стратегічних ядерних боєголовок, які Сполучені Штати та Росія можуть розгорнути, на рівні 1 550 кожна, і обмежує кількість розгорнутих стратегічних систем доставки до 700. Він також передбачає режим перевірки.
У лютому Росія попередила, що перспективи продовження Нового СНО не виглядають оптимістично. Термін дії договору закінчується 5 лютого 2026 року.
Наприкінці свого першого терміну Трамп зробив невдалу спробу домовитися про обмеження інших категорій ядерної зброї і додати Китай до договору.
Президент Росії Володимир Путін оновив ядерну доктрину РФ 19 листопада 2024 року, у 1000-ий день війни РФ проти України, на тлі повідомлень про застосування Києвом американської ракети ATACMS для удару по складу боєприпасів під Брянськом.
Оновлена доктрина передбачає, що підставою для завдавання ядерного удару може стати «агресія проти РФ та її союзників з боку будь-якої неядерної держави за підтримки ядерної держави», а також масована повітряна атака неядерними засобами, зокрема безпілотниками.
Війна РФ проти України: Ердоган підтримав ідею перемир’я на морі та в повітрі
Президент Туреччини Реджеп Таїйп Ердоган підтримав ідею перемир’я на морі та в повітрі у війні в Україні.
«Ми підтримуємо ідею якнайшвидшого встановлення режиму припинення вогню та припинення атак у повітрі та на морі як захід зміцнення довіри між сторонами», – сказав Ердоган на онлайн-зустрічі, організованій ЄС.
Його заява прозвучала невдовзі після того, як український президент Володимир Зеленський наголосив, що першими кроками для встановлення реального миру має бути примус Росії до припинення ракетних і дронових атак.
«Це реально проконтролювати. Тишу в небі – заборону на використання ракет, далекобійних дронів та авіабомб. А також тишу на морі – реальну гарантію нормального судноплавства. Україна готова пройти шлях до миру, і саме Україна хоче миру з першої ж секунди цієї війни. Завдання – примусити Росію зупинити війну», – наголосив Зеленський.
Ця була зроблена після чергової масованої російської атаки по Україні, зокрема по енергетичній та газовій інфраструктурі.
У лютому агентство Bloomberg з посиланням на джерела повідомляло, що Туреччина, яка має другу за чисельністю армію в НАТО після США, відкрита для надання військ для миротворчих сил в Україні.
Трамп допускає запровадження санкцій та тарифів проти Росії, якщо не буде «припинення вогню»
Президент США Дональд Трамп заявив, що він «серйозно розглядає» можливість введення банківських санкцій, інших санкцій і тарифів проти Росії, поки не буде досягнуто припинення вогню і мирної угоди з Україною.
«Виходячи з того, що Росія зараз абсолютно «б'є» Україну на полі бою, я серйозно розглядаю можливість запровадження широкомасштабних банківських санкцій, санкцій і тарифів проти Росії, поки не буде досягнуто припинення вогню і остаточної угоди про мирне врегулювання», – написав він у соцмережі Truth Social.
Трамп закликав Росію та Україну сісти за стіл переговорів «прямо зараз, поки не стало занадто пізно».
Ця заява пролунала тлі чергової масованої російської атаки по Україні, зокрема по енергетичній та газовій інфраструктурі.
Напередодні спецпредставник США з питань України і Росії Кіт Келлог заявив, що Сполучені Штати мають «дивитися в очі реальності щодо рівня готовності обох сторін» у російсько-українській війні до переговорів і після цього «говорити про застосування більшого тиску з одного чи іншого боку». Він також сказав, що Росія «дуже відкрита і сприйнятлива».
У Кремлі 3 березня заявили, що Росія продовжує свій діалог з Вашингтоном і одночасно з цим «продовжує спеціальну військову операцію, щоб досягти всіх тих цілей, які були поставлені від самого початку». Росія раніше метою «спецоперації» називала «демілітаризацію і денацифікацію України».
Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що Україна не вступатиме в мирні переговори з Росією, доки не матиме гарантій безпеки щодо нового вторгнення.
МЗС: Україна не отримувала офіційних пропозицій з боку партнерів щодо територіальних поступок
Україна не отримувала офіційних пропозицій з боку США або інших партнерів щодо територіальних поступок, заявив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий.
«Ми розглядаємо це як загальні формулювання. До нас не надходили якісь офіційні пропозиції з боку США або інших партнерів. Тому ми спокійно ставимося до формулювань, які лунають у медіа, особливо, коли це відповіді на запитання журналістів під час інтерв’ю», – сказав він на брифінгу в Києві.
За його словами, Україна зараз не сфокусована «ані на емоціях, ані на якихось словесних перепалках».
«Дипломатія робить свою роботу, здебільшого тихо, поза межами уваги камер. І ця робота заснована на дуже конкретних, фактологічних речах. А те, що ми бачимо в медіа, – це все інформаційна буря. Треба ставитися до неї спокійно», – сказав речник МЗС.
Днями радник з національної безпеки президента США Майк Волц в інтерв'ю телеканалу CNN зазначив, що мир між Україною та Росією вимагатиме а а «територіальних поступок» з боку України, а також вимагатиме поступок Росії щодо гарантій безпеки.
Наприкінці лютого американський Інститут вивчення війни (ISW) звертав увагу, що заяви російського лідера Володимира Путіна та офіційних осіб РФ свідчать, що вони «зберігають максималістські територіальні амбіції і не бажають іти на територіальні поступки» заради миру з Україною.
У Кремлі 3 березня заявили, що Росія продовжує свій діалог з Вашингтоном і одночасно з цим «продовжує спеціальну військову операцію, щоб досягти всіх тих цілей, які були поставлені від самого початку». Росія раніше метою «спецоперації» називала «демілітаризацію і денацифікацію України».
Зеленський раніше наголошував, що Україна не вступатиме в мирні переговори з Росією, доки не матиме гарантій безпеки щодо нового вторгнення.
Україна намагається викорінити корупцію. Чи достатньо цього, щоб критика вщухла?
Україна досягла значних успіхів у викоріненні корупції, сприянні прозорості, оптимізації систем закупівель і розширенні повноважень слідчих, кажуть представники антикорупційних організацій.
За їхніми словами: серія публічних скандалів, пов’язаних з Міноборони, та реакція на них, насправді свідчать про подальший прогрес.
Становище Польщі і передусім – становище України «складніші, ніж кілька місяців тому, і мусимо собі з тим зарадити», заявив Дональд Туск у Сеймі 7 березня, передає кореспондент Радіо Свобода.
Про це він сказав у промові про міжнародну і безпекову ситуацію в Польщі. Виступ премʼєра тривав майже 50 хвилин і багато часу він говорив про війну в Україні.
«Чітко видно, що надія на те, що Україна найближчим часом отримає тверді гарантії безпеки з фізичною присутністю США, виглядає сьогодні менш імовірною ніж раніше», – констатував голова уряду.
Туск додав, що всі мають надію на повну заангажованість Сполучених Штатів у гарантії безпеки для України, але надії недостатньо й вона не замінить стратегії.
«Наша безпека безпосередньо пов’язана не лише з подіями на фронті зараз, а й з майбутнім статусом України», – сказав він.
Премʼєр Польщі підкреслив, що Україна бореться за свою незалежність, але результатом цієї боротьби буде безпека Польщі і Європи:
«Якщо Україна збереже статус суверенної, повністю незалежної, прозахідної держави, то результатом цієї боротьби буде значно більша безпека для Польщі та Європи. Якщо Україна програє війну або прийме умови миру, перемир’я чи капітуляції таким чином, що це послабить її суверенітет, і полегшить Путіну отримати контролю над Україною, то Польща опиниться в значно складнішій геополітичній ситуації».
За словами Туска, Польща не змінює своєї думки щодо потреби утримувати якнайтісніші звʼязки з США і НАТО, але сподіватися тільки на це не варто.
Премʼєр додав, що Польща буде ще більше робити для власної безпеки, не оглядаючись на інші країни. Зокрема, Туск повідомив, що перерозподілятимуть кошти з проєктів, які не ключовими, щоб використати їх на збільшення обороноздатності.
Також, за його словами, Польща братиме до уваги український досвід з поля битви, зокрема, в питаннях використання дронів.
Напередодні, перед початком саміту щодо переозброєння ЄС, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск наголосив на необхідності розглянути питання збільшення присутності європейських та НАТО військ на кордоні з Росією та Білоруссю.
Армія РФ розрізає угруповання ЗСУ під Курськом: загроза для Сум?
7 березня DeepState повідомив про просування російської армії біля села Курилівка Курської області РФ – у районі Курського плацдарму, який утримують ЗСУ.
Зважаючи на карту DeepState, армії РФ вдалося практично розрізати українське угруповання між Суджею та Гуєво – і, можливо, зайти до Сумської області в ще одному місці.
«У Курській області противник має успіхи за рахунок застосування значної кількості військовослужбовців збройних сил північнокорейської республіки», – зазначили аналітики.
За даними проєкту, під контролем Сил оборони залишається близько 340 квадратних кілометрів російської території.
Кризу у прикордонні прокоментував і голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко. За його словами, російські штурмовики намагаються прорватися у бік траси від Юнаківки до Суджі, через яку українське угруповання отримує забезпечення.
Український Генштаб повідомив вранці 7 березня про 32 атаки агресора на Курському плацдармі – це найгарячіший напрямок після Торецького.
3 березня речник Державної прикордонної служби полковник Андрій Демченко в ефірі телемарафону заявив, що російські військові намагаються підійти до кордону, де Сили оборони ведуть операцію на Курщині, а також зайти на територію України, щоб перерізати логістичні шляхи.
Сумщина межує з Курською областю РФ, де з серпня 2024 року ЗСУ проводять свою операцію. Повідомлення про прорив кордону російськими ДРГ на Сумщині надходять регулярно, місцева влада їх заперечує.
19 лютого президент Росії Володимир Путін заявив, що російські війська перетнули кордон РФ у Курській області і вийшли на територію України. У Центрі протидії дезінформації повідомили, що ця інформація «не відповідає дійсності».
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
57,4% українських жінок-активісток заявили, що зазнають переслідування – опитування
57,4% українських жінок-активісток зазнають переслідувань, а 77,1% не відчувають захисту з боку держави – про це йдеться в презентованому 7 березня соціологічному дослідженні, яке провели Центр прав людини ZMINA спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, про ризики, з якими стикаються жінки-активістки в Україні, і про вплив повномасштабного вторгнення Росії на їхню діяльність.
«Більшість респонденток вважають переслідування жінок-активісток поширеним явищем: 57,4% зазначили, що вони часто зазнають переслідувань, а 44,3% вважають, що жінки-активістки стикаються з цим частіше, ніж чоловіки. Найбільш поширеними формами тиску є онлайн-залякування (80,3%), дискредитація (75,4%) і гендерна дискримінація (72,9%). Понад третина активісток (37,7%) особисто зазнавали переслідувань, причому ризики зростають у малих містах і селах», – йдеться у дослідженні.
Крім того, опитування виявило «критичну недовіру» до захисту з боку держави, кажуть його автори.
77,1% респонденток вважають зусилля держави недостатніми або відсутніми. Найбільш нагальними заходами для захисту активісток вони назвали ефективне розслідування переслідувань (86,9%), боротьбу з онлайн-атаками (81,1%) і гарантування цифрової безпеки (66,4%).
«Проведені дослідження демонструють, що громадська активність жінок зростає навіть у розпал повномасштабної війни, проте понад половина опитаних активісток уже зазнали погроз чи переслідувань, і тільки третина відчуває себе в безпеці», – заявила аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Алла Бєлошенко.
Крім того, понад половина опитаних вважають, що через мобілізацію чоловіків на війну для жінок-активісток з’явилося більше можливостей участі в суспільних процесах, особливо у сферах захисту прав жінок і підтримки ЗСУ. Згідно з дослідженням, основними перешкодами у професійному розвитку залишаються гендерні стереотипи й відсутність ефективних механізмів захисту з боку держави.
Дослідження провели наприкінці 2024 – на початку 2025 року, воно включало глибинні інтерв’ю й онлайн-опитування жінок-активісток із 20 регіонів України, віком від 18 до 60+ років. Усього в опитуванні взяли участь 122 активістки, відбулося глибинне 31 інтерв’ю.