Генштаб ЗСУ: за добу зафіксовано майже 140 бойових зіткнень, з них 17 – на Курщині РФ
Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 138 бойових зіткнень. Найбільше атак російської армії відбулося на Покровському напрямку, йдеться у ранковому зведенні генерального штабу ЗСУ 13 березня.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 45 штурмів агресора в районах населених пунктів Водяне Друге, Єлизаветівка, Новоторецьке, Промінь, Даченське, Новоукраїнка, Шевченко, Котлине, Удачне, Новоолександрівка, Надіївка та Андріївка», – вказано у повідомленні.
За уточненою інформацією, вчора війська РФ завдалм по позиціях українських підрозділів та населених пунктах двох ракетних та 98 авіаційних ударів, застосувавши три ракети та скинувши 150 КАБ. Крім цього, здійснили понад п’ять тисяч двісті обстрілів, зокрема 147 – із реактивних систем залпового вогню та залучив для ураження 2283 дрони-камікадзе.
«В операційній зоні на Курщині підрозділи Сил оборони України за минулу добу відбили 17 атак російських загарбників. Противник здійснив 334 артилерійських обстріли, з яких 12 – із РСЗВ, завдав 29 авіаційних ударів, застосувавши 33 КАБ», – кажуть військові.
Також російська армія. наступала на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському і Оріхівському напрямках.
Геолокаційні кадри, опубліковані 12 березня, вказують на те, що російські війська нещодавно захопили Суджу і просунулися до Заолешенки (безпосередньо на північний захід від Суджі), йдеться в останньому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський ввечері 12 березня заявив, що у передмістях Суджі та районах довкола неї продовжуються активні бойові дії, ЗСУ будуть «тримати оборону на Курщині стільки, скільки це буде доцільно та необхідно».
Розвідка Великої Британії станом на 10 березня повідомляла, що російські військові збільшують тиск на Сили оборони на Курському виступі із заходу, півночі та сходу. Ймовірно, ЗСУ зберігають контроль над територією площею близько 300 квадратних кілометрів. Водночас на інших ділянках фронту в ЗСУ «з’явилась можливість контратакувати».
Росія представила США список вимог для угоди про припинення війни проти України – Reuters
Росія представила США список вимог для укладення угоди про припинення війни проти України і перезавантаження відносин з Вашингтоном, повідомили агенції Reuters два співрозмовники, знайомі з цим питанням.
Як вказує агенція, поки неясно, що саме Москва включила до свого списку і чи готова вона вести мирні переговори з Києвом до того, як вони будуть прийняті. За словами співрозмовників, російські та американські чиновники обговорювали умови під час особистих і віртуальних розмов протягом останніх трьох тижнів.
Джерела Reuters охарактеризували умови Кремля як широкі і схожі на вимоги, які він раніше висував Україні, США і НАТО.
Зазначається, що ці попередні умови включали відмову від членства Києва в НАТО, згоду не розгортати іноземні війська в Україні та міжнародне визнання твердження президента Володимира Путіна про приналежність Криму і чотирьох областей до складу Росії.
Останніми роками Росія також вимагала від США і НАТО усунути те, що вона називає «першопричинами» війни, в тому числі розширення НАТО на схід.
Посольство Росії у Вашингтоні та Білий дім не відповіли на прохання про коментар.
11 березня у Саудівській Аравії відбулася зустріч делегацій України й Сполучених Штатів.
Під час переговорів Україна погодилася з пропозицією американської сторони про запровадження режиму припинення вогню у війні з Росією на 30 днів. Делегації також обговорили важливість гуманітарних зусиль як частини мирного процесу, зокрема під час режиму припинення вогню, включно з обміном військовополоненими, звільненням утримуваних цивільних осіб та поверненням примусово переміщених українських дітей.
Президент США Дональд Трамп заявив, що згодом представники США та Росії зустрінуться для обговорення перемир’я.
Трамп очікує від Путіна відповіді, чи погодиться він на 30-денне перемир’я. Прихильність Путіна до потенційної угоди про припинення вогню все ще залишається невизначеною, оскільки деталі ще не остаточно узгоджені.
У Кремлі заявили, що вивчають заяви, зроблені за підсумками зустрічі української й американської делегацій у Джидді.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зауважують, що президент Росії Володимир Путін через пропозиції про припинення вогню, на яку погодилася Україна, може вдатися до маніпуляцій. Агентство Bloomberg повідомило 12 березня, що джерела, знайомі з думкою Кремля і ситуацією, заявили, що Путін «розтягне графік» домовленостей про тимчасове припинення вогню, щоб гарантувати, що його умови «будуть враховані».
Джерело, близьке до Кремля, заявило, що Росія може вимагати припинення поставок зброї в Україну як умову згоди на тимчасове припинення вогню, але не уточнило, чи буде таке припинення включати всі міжнародні поставки зброї в Україну, чи тільки ті, що надходять від обраних країн.
12 березня російське опозиційне видання «Верстка» повідомило, що джерело, близьке до адміністрації президента Росії, заявило, що Кремль «формально» дасть «позитивну відповідь» на пропозицію про тимчасове припинення вогню, але також вимагатиме «неможливих умов», на які Україна не може погодитися.
В ISW кажуть, що ці витоки можуть бути навмисними та частиною російської переговорної стратегії, яка має на меті підштовхнути Сполучені Штати до перегляду угоди з Україною щодо тимчасового припинення вогню.
У Дніпрі через російську атаку постраждали три людини – Лисак
У Дніпрі через російську атаку постраждали три людини, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Це жінки 52, 56 та 82 років. Всі ушпиталені. Стан лікарі оцінюють як середньої тяжкості. Вони надають всю необхідну меддопомогу», – написав він у телеграмі.
Раніше було відомо про одну постраждалу у Дніпрі. За даними місцевої влади,через російську атаку дронами у Дніпрі пошкоджений інфраструктурний об’єкт – сталася пожежа, пошкоджені багатоповерхівки. Також пошкоджена інфраструктура в Самарівському районі.
В «Укрзалізниці» зазначають, що через ранкові російські атаки на енергообʼєкти залізниці на Дніпропетровщині будуть зміни в русі кількох поїздів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Американське озброєння на фронті. Як ЗСУ використовують передану зі США техніку (фоторепортаж)
ЗСУ відбивають російські штурми з допомогою американської техніки на передових позиціях у Донецькій області. Так артилеристи 24-ї окремої механізованої бригади продемонстрували бойову роботу САУ M109 Paladin, 148-ма артбригада ДШВ показали M777, а штурмовики розповіли про роботу M2 Bradley. Про це у фоторепортажі Радіо Свобода.
Американське озброєння на фронті. Як ЗСУ використовують передану зі США техніку (фоторепортаж)
Влада: через нічний удар РФ по Херсону загинула жінка, частина міста залишилася без електрики
Через російський нічний удар по Херсону загинула жінка, частина міста залишилася без електропостачання.
«Цієї ночі російські війська обстріляли з артилерії центральну частину Херсона. Через ворожий удар поранення, несумісні з життям, дістала 42-річна жінка», – написав у телеграмі голова ОВА Олександр Прокудін.
Голова Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко зазначив, що війська РФ частково позбавили електрики Корабельний і Центральний райони, а також Молодіжне, Надніпрянське, Інженерне, частково Зеленівку.
За його словами, спеціалісти Херсонобленерго вивчають масштаби пошкоджень.
Як повідомляє обласна влада, протягом минулої доби російських атак зазнали 38 населених пунктів Херсонщини, зокрема Херсон. Через російську агресію минулої доби загинула людина, ще шестеро зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, армія РФ регулярно атакує деокуповану частину Херсонщини дронами, скидаючи боєприпаси з безпілотників на людей.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Втрати Росії у війні перевищили 890 тисяч солдатів – Генштаб ЗСУ
Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 890250 своїх військових, зокрема 1200 – за минулу добу – такі дані наводить вранці 13 березня Генеральний штаб ЗСУ.
У ЗСУ також поінформували, що РФ втратила таку військову техніку:
- танки ‒ 10307 (+1 – за минулу добу)
- бойові броньовані машини ‒ 21432(+2)
- артилерійські системи – 24409 (+19)
- РСЗВ – 1314
- засоби ППО ‒ 1103
- літаки – 370
- гелікоптери – 331
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 28983 (+71)
- крилаті ракети ‒ 3121
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 40355 (+81)
- спеціальна техніка ‒ 3777
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
«Від моменту вторгнення в Україну Росія, ймовірно, загалом зазнала приблизно 875 000 жертв. Середньодобові втрати росіян протягом лютого 2025 року становили 1255 осіб, згідно з даними Генштабу України, що є найнижчим середньодобовим показником із серпня 2024 року», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зазначили, що загальна кількість російських втрат у лютому 2025 року становила 35 140, що приблизно на 13 000 менше, ніж у січні, який був другим за найбільшим числом жертв місяцем за всю широкомасштабну війну.
Британська розвідка припускає, що зменшення зареєстрованої кількості втрат, які, проте, залишаються високими, ймовірно, відображає зниження темпу російських операцій і атак.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
За даними Генштабу ЗСУ, станом на ранок 5 березня відомо про близько 880 660 втрат російських військових.
За даними головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія втратила під час боїв на Курщині понад 48 тисяч військових, зокрема, близько 20 тисяч – убитими.
Атака РФ на Дніпропетровщину: є поранені, пошкоджена інфраструктура, рух кількох поїздів змінили
Через російську масовану атаку дронами у Дніпрі пошкоджений інфраструктурний об’єкт – сталася пожежа, пошкоджені багатоповерхівки, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За його словами, 52-річна жінка зазнала поранень, вона перебуває у лікарні в стані середньої тяжкості.
Також пошкоджена інфраструктура в Самарівському районі – там є займання. Пошкоджений багатоквартирний будинок, адмінбудівля, господарські споруди, додав Лисак.
Через російські атаки дронами та артилерією по Нікопольщині постраждала 64-річна жінка, її госпіталізували.
В «Укрзалізниці» зазначають, що через ранкові російські атаки на енергообʼєкти залізниці на Дніпропетровщині будуть зміни в русі кількох поїздів.
Зокрема, поїзд №86 Львів-Запоріжжя відправився з Дніпра з затримкою, поїзд №72 Львів - Павлоград прямуватиме зміненим маршрутом через станцію Синельникове-2 замість станціі Самар-Дніпровський.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Венс, але не той. Двоюрідний брат віцепрезидента США розповів
про службу в ЗСУ і ставлення до УкраїниДвоюрідний брат віцепрезидента США Джей Ді Венса два з половиною роки добровольцем воював у лавах ЗСУ.
В інтерв’ю Радіо Свобода Нейт Венс розповів чи схвалював кузен, провідний американський політик, його участь на боці України в російсько-українській війні, пояснив чому покинув службу і як загроза потрапити у російський полон могла поставити Білим дім у хитке становище.
Що думає про нову американську політику щодо України?
Як оцінює ефективність ЗСУ?
Що радить Києву у комунікації з Вашингтоном?
За чим сумує в Україні?
Про це читайте і дивіться в інтерв'ю Радіо Свобода.
Росія: у трьох областях заявили про атаку дронів, сталися пожежі на кількох промислових об’єктах
У Калузькій, Ростовській та Воронезькій областях Росії заявили про атаку дронів, після якої на кількох промислових об’єктах сталися пожежі.
У Калузької області після атаки дронів, про відбиття якої повідомила місцева влада, почалася пожежа на промисловому підприємстві в Дзержинському районі. Один із співробітників нічної зміни отримав легке поранення, заявив голова регіону Владислав Шапша. За його словами, у Хвастовичському районі на місці падіння БПЛА було пошкоджено вежу зв’язку та лінію електропостачання.
У Ростовській області після падіння дрона у Шолохівському районі сталося займання на території неназваного промислового об’єкту. Виконувач обов’язків губернатора Юрій Слюсар стверджує, що сталася «ландшафтна пожежа». На об'єкті ніхто не постраждав.
Губернатор Воронезької області Олександр Гусєв пізно ввечері в середу повідомив про атаку БПЛА на регіон, внаслідок якої виникла пожежа на одному «об’єкті інфраструктури». Про який саме об’єкт йшлося, він не уточнив. Пізніше губернатор прозвітував у телеграмі про те, що пожежу загасили, зазначивши, що постраждалих немає.
Міноборони РФ повідомило, що за вечір середи та ніч на четвер ППО нібито перехопили 77 українських безпілотників: 30 – над Брянською областю, 25 – над Калузькою, по шість – над Курською та Воронезькою, по п'ять – над Ростовською та Бєлгородською областями.
Українська сторона ці повідомлення не коментувала.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
У Генштабі ЗСУ час від часу підтверджують удари по об’єктах у РФ, задіяних у забезпеченні російської армії, і наголошують, що такі удари триватимуть.
Влада Дніпропетровщини повідомила про атаку РФ на обʼєкти критичної інфраструктури
Російські війська дронами атакували обʼєкти критичної інфраструктури в декількох містах Дніпропетровщини, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Ворожа атака безпілотників на обʼєкти критичної інфраструктури в декількох містах Дніпропетровщини. Є займання», – написав він у телеграмі.
Також, як повідомила місцева влада, сили РФ дронами атакували Запоріжжя, є пошкодження.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
ISW: російські війська захопили Суджу
Російські війська нещодавно захопили Суджу на тлі продовження російських атак у Курській області 12 березня, йдеться в останньому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Геолокаційні кадри, опубліковані 12 березня, вказують на те, що російські війська нещодавно захопили Суджу і просунулися до Заолешенки (безпосередньо на північний захід від Суджі).
У звіті також додається, що українське джерело, за повідомленнями, пов’язане з українською військовою розвідкою, заявило 12 березня, що українські війська почали відхід з Суджі.
Російські блогери заявили 12 березня, що українські війська завдали ударів з HIMARS по російських військах у Курській області, однак ISW не може самостійно перевірити ці російські заяви. Західні ЗМІ повідомили 5 березня, що адміністрація Трампа призупинила обмін розвідувальними даними, що стосуються визначення цілей для українських ударів HIMARS, а 11 березня американські та українські офіційні особи підтвердили, що Сполучені Штати відновили обмін розвідувальними даними з Україною.
Напередодні в ISW повідомляли, що війська РФ продовжують здійснювати підтверджені просування в Курській області і, ймовірно, почали наступ на Суджу.
12 березня російська служба Радіо Свобода звертала увагу, що місцеві провоєнні канали публікують фотографії й відео з російськими військовими в центрі міста Суджа Курської області.
На тлі цих повідомлень головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що у передмістях Суджі та районах довкола неї продовжуються активні бойові дії, ЗСУ будуть «тримати оборону на Курщині стільки, скільки це буде доцільно та необхідно».
Ввечері 12 березня у Центрі протидії дезінформації при Раді нацбезпеки й оборони України заявили, що інформація про захоплення російськими військами контролю над Суджею не відповідає дійсності.
Розвідка Великої Британії станом на 10 березня повідомляла, що російські військові збільшують тиск на Сили оборони на Курському виступі із заходу, півночі та сходу. Ймовірно, ЗСУ зберігають контроль над територією площею близько 300 квадратних кілометрів.
Із середини серпня минулого року цей населений пункт перебував під контролем Збройних сил України.
Сили РФ дронами атакували Запоріжжя, є пошкодження – ОВА
Російські війська дронами атакували Запоріжжя, є пошкодження, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Під ранок росіяни атакували обласний центр «шахедами». Попередньо, люди не постраждали. Є пошкодження приватного будинку та адмінбудівлі об’єкта критичної інфраструктури», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Російські війська масовано обстрілюють Херсон – МВА
У ніч на 13 березня російська армія здійснює масований обстріл Херсона, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Херсон перебуває під масовим обстрілом ворога!» – йдеться в повідомленні МВА. Місцева влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.
Раніше Мрочко інформував, що у Дніпровському районі Херсона 12 березня російські війська атакували безпілотником 61-річного чоловіка, який перебував на балконі.
За даними місцевої влади, потерпілий має перелом, контузію, мінно-вибухову та закриту черепно-мозкову травми. Його госпіталізували, стан медики оцінюють як середньої тяжкості.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, армія РФ регулярно атакує деокуповану частину Херсонщини дронами, скидаючи боєприпаси з безпілотників на людей.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Фіцо заявив, що підтримує «всі мирні плани» для припинення вогню в Україні
Премʼєр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що підтримує «всі мирні плани та пропозиції» для припинення вогню в Україні.
«Я підтримую всі мирні плани, я підтримую всі пропозиції щодо припинення вогню в Україні. Кожен день війни в Україні асоціюється зі взаємним вбивством слов'ян, що я відкидав з самого початку конфлікту. Я є премʼєр-міністром країни, яка любить мир і яка послідовно проводить суверенну словацьку зовнішню політику, орієнтовану на всі чотири сторони світу», – написав Фіцо у фейсбуці.
Словаччина припинила надання військової допомоги Україні після приходу до влади нового уряду на чолі з прмʼєр-міністром Робертом Фіцо у жовтні 2023 року. Фіцо зайняв проросійську позицію щодо війни в Україні та перебував у суперечці з Києвом після того, як Україна припинила транзит експорту російського газу.
11 березня у Саудівській Аравії відбулася зустріч делегацій України й Сполучених Штатів.
Під час переговорів Україна погодилася з пропозицією американської сторони про запровадження режиму припинення вогню у війні з Росією на 30 днів. Делегації також обговорили важливість гуманітарних зусиль як частини мирного процесу, зокрема під час режиму припинення вогню, включно з обміном військовополоненими, звільненням утримуваних цивільних осіб та поверненням примусово переміщених українських дітей.
Президент США Дональд Трамп заявив, що згодом представники США та Росії зустрінуться для обговорення перемир’я.
Також радник президента США з національної безпеки Майк Волц повідомив, що Дональд Трамп за підсумками американсько-українських переговорів вирішив негайно відновити військову і розвідувальну допомогу Україні.
У Кремлі заявили, що вивчають заяви, зроблені за підсумками зустрічі української й американської делегацій у Джидді.
У ніч на 12 березня в Росії зафіксували атаки безпілотників на промислові об’єкти.
У Ростовській області, за даними Міноборони РФ, ППО знищила п’ять дронів. Виконувач обов’язків губернатора області Юрій Слюсар повідомив про пожежу на промисловому обʼєкті в хуторі Калінінський Шолохівського району через падіння одного з безпілотників. За його словами, серед персоналу постраждалих немає.
У Воронезькій області під обстрілом опинився обʼєкт інфраструктури, заявив губернатор Олександр Гусєв.
За повідомленнями місцевих жителів, дрони атакували газову інфраструктуру регіону. Влада РФ спочатку повідомила про пошкодження двох об’єктів, але згодом підтвердила займання лише на одному з них. Пожежу, за словами Гусєва, вже загасили.
Також Росавіація повідомила про запровадження тимчасових обмежень на роботу аеропортів Калуги, Саратова і Волгограда.
Українська сторона поки не коментувала ці атаки.
У Генштабі ЗСУ час від часу підтверджують удари по об’єктах у РФ, задіяних у забезпеченні російської армії, і наголошують, що такі удари триватимуть.
Ердоган сподівається, що Росія «конструктивно» відреагує на пропозицію припинення вогню
Президент Туреччини Реджеп Таїйп Ердоган сподівається, що Москва «конструктивно» відреагує на пропозицію США про 30-денне припинення вогню між Росією та Україною, заявив він 12 березня на спільній пресконференції з премʼєр-міністром Польщі Дональдом Туском.
«Ми вважаємо прийняття Україною припинення вогню позитивним і важливим. Тепер ми сподіваємося, що Росія відповість конструктивно», – сказав Ердоган.
Він також висловив сподівання, що війна закінчиться справедливим миром і знову запропонував Туреччині провести будь-які мирні переговори, «якщо останні події приведуть Росію і Україну за стіл переговорів».
Туск, зі свого боку, висловив надію, що Анкара відіграватиме важливу роль у просуванні миру і забезпеченні безпеки у регіоні.
Раніше Туск заявив, що дуже важливо, щоб НАТО і європейські країни гарантували стабільність російсько-українського кордону після підписання будь-якого перемирʼя.
11 березня у Саудівській Аравії відбулася зустріч делегацій України й Сполучених Штатів.
Під час переговорів Україна погодилася з пропозицією американської сторони про запровадження режиму припинення вогню у війні з Росією на 30 днів. Делегації також обговорили важливість гуманітарних зусиль як частини мирного процесу, зокрема під час режиму припинення вогню, включно з обміном військовополоненими, звільненням утримуваних цивільних осіб та поверненням примусово переміщених українських дітей.
Президент США Дональд Трамп заявив, що згодом представники США та Росії зустрінуться для обговорення перемир’я.
Також радник президента США з національної безпеки Майк Волц повідомив, що Дональд Трамп за підсумками американсько-українських переговорів вирішив негайно відновити військову і розвідувальну допомогу Україні.
У Кремлі заявили, що вивчають заяви, зроблені за підсумками зустрічі української й американської делегацій у Джидді.
Журналістка Вікторія Рощина посмертно стала лауреаткою премії з прав людини Homo Homini
Українська журналістка Вікторія Рощина посмертно стала лауреаткою чеської премії з прав людини Homo Homini (Людина людині). Цю нагороду щорічно вручає чеська неурядова організація «Людина в біді» (People in need) – за «значний внесок у просування прав людини, демократії та ненасильницьких методів вирішення суспільно-політичних конфліктів».
Церемонія нагородження відбулася 12 березня у Празі, під час відкриття щорічного фестивалю документальних фільмів із прав людини «Один світ».
Перед врученням до присутніх звернувся журналіст, правозахисник Максим Буткевич, який був звільнений з російського полону: «Реальність виявилася ще гіршою, ніж я очікував. Військовополонених, а також цивільних затриманих піддають тортурам на системному рівні, нищать їхнє здоровʼя. Проти них сфабриковані десятки, якщо не сотні кримінальних справ».
«Росіяни намагаються підмінити поняття громадянських свобод, прав людини та міжнародного права, – додав Буткевич. – Вони створюють світ, де право визначається силою, і де держава є всім, а людина – нічим. Важливо нагадувати, що вони роблять із полоненими – заручниками російського режиму».
Відзнаку Вікторії отримала Севгіль Мусаєва – головна редакторка «Української правди», одного з видань, із якими співпрацювала Рощина як фрілансерка. Вона подякувала за визнання роботи Вікторії Рощиної.
«Перед церемонією я спілкувалася з батьком Віки. Він сказав, що єдине, чого очікує, це щоб його донька нарешті повернулася. У полоні вона була в повній ізоляції, не мала права на адвоката, офіційно проти неї не висували звинувачень. Таких людей, як Віка, зі статусом інкомунікадо, серед українських полонених у Росії налічується понад 10 тисяч», – розповіла Севгіль Мусаєва.
Вікторія Рощина, яка співпрацювала зокрема і з Радіо Свобода, висвітлювала повномасштабне вторгнення Росії в Україну. У серпні 2023 року вона потрапила в російський полон в окупованому Енергодарі.
На початку жовтня 2024 стало відомо, що Рощина померла під час етапування з Таганрога до Москви. Росія й досі не повернула тіло журналістки в Україну.
Цього року вперше у премії є двоє лауреатів. Разом із Вікторією Рощиною нагородою відзначили нігерійського журналіста Філіпа Обаджі. Він документує злочини ПВК «Вагнер» та її наступника – збройного військового формування «Африканський корпус» у Центральноафриканській Республіці та Малі. За останні 7 років він описав понад сотню випадків масових вбивств, згвалтувань і тортур, вчинених військовими найманцями.
Через свою роботу Обаджі зазнав катувань. Його роботи опубліковані низкою ЗМІ, включно з The Guardian і Al Jazeera.
Нагороду Обаджі вручила колишня президентка Словаччини Зузана Чапутова.
Велика Британія у відповідь на дії РФ відкликає акредитацію російського дипломата – МЗС
Велика Британія відкликає акредитацію російського дипломата у відповідь на аналогічний крок Росії щодо британських дипломатів, йдеться 12 березня у заяві Міністерства закордонних справ.
«Висилка Росією цього тижня британського дипломата та його дружини є черговим етапом ескалації. Звинувачення, висунуті проти цих осіб, є абсолютно неправдивими, сфабрикованими для того, щоб виправдати зростаюче переслідування британських дипломатів. Очевидно, що російська держава активно намагається підштовхнути посольство Великої Британії в Москві до закриття і не зважає на небезпечні ескалаційні наслідки цього», – наголосив речник МЗС Великої Британії.
У відомстві зазначили, що протягом останніх дванадцяти місяців «Росія проводила все більш агресивну і скоординовану кампанію переслідування британських дипломатів».
«Незважаючи на надзвичайно складні двосторонні відносини, спричинені незаконним вторгненням Росії в Україну та тривалою кампанією ворожих дій проти Великої Британії, уряд Великої Британії вважає, що збереження дипломатичних каналів звʼязку та наших відповідних дипломатичних представництв є важливим. Глибоко розчаровує те, що це постійно ускладнюється неспровокованими діями з боку Росії», – сказав речник.
10 березня, Росія оголосила про висилку двох британських дипломатів, які працювали в посольстві в Москві, звинувативши їх у шпигунстві. Дипломатів позбавили акредитації, і їм було наказано покинути Росію протягом двох тижнів.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році багато країн Заходу значно скоротили російську дипломатичну присутність у відповідь на агресивну політику Москви.
Генштаб: ситуація на Покровському і Курському напрямках залишається напруженою
На фронті від початку доби відбулося 123 бойових зіткнення, ситуація на Покровському і Курському напрямках залишається напруженою, російські війська зосереджують там основні наступальні зусилля, повідомив станом на 22:00 12 березня український Генштаб.
«На Покровському напрямку впродовж цієї доби агресор 42 рази атакував наші позиції в районах населених пунктів Водяне Друге, Єлизаветівка, Новоторецьке, Промінь, Даченське, Новоукраїнка, Шевченко, Котлине, Удачне, Новоолександрівка, Надіївка та Андріївка. Шість боєзіткнень досі тривають», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі додали, що бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
Путін приїхав у Курську область вперше після початку української операції – російські ЗМІ
Президент Росії Володимир Путін відвідав Курську область РФ вперше після того, як українські війська почали там операцію в серпні й захопили частину територій у регіоні, повідомили російські державні агентства новин 12 березня.
За повідомленнями, Путін відвідав центр управління, який використовують російські війська, і заслухав доповідь начальника російського Генштабу Валерія Герасимова. Путін сказав, що російські сили повинні «якнайшвидше» звільнити Курщину.
Тим часом, головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що бої тривають у Суджі на Курщині, найбільшому місті, яке українські сили захопили в цьому російському регіоні, а також навколо неї.