Що буде з біженцями у Чехії після перемир’я і як вони реагують на ймовірні нові правила (відео)
Готуючись до можливого припинення вогню, Чехія розглядає різні варіанти щодо тимчасового захисту українських біженців. Якщо перемир’я або закінчення війни відбудеться, то нових біженців уже не прийматимуть, заявляв раніше міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан. А ті, що вже проживають у Чехії, втратять свій тимчасовий захист після оголошення перемир’я. У такому випадку біженці зможуть залишитися в країні, якщо зуміють підтвердити певний рівень доходу та відповідатимуть іншим вимогам. Як реагують українські біженці на можливі нововведення – проєкт Радіо Свобода «Ти як» разом із англомовною редакцією RFERL підготував репортаж.
У Дніпрі та Харкові зросло число постраждалих унаслідок нічних повітряних атак
Унаслідок атак російських безпілотників у Дніпрі та Харкові постраждали щонайменше 14 людей, повідомили представники місцевої влади.
У Харкові, за даними голови ОВА Олега Синєгубова, постраждали 11 людей.
«Серед поранених 14-річна дівчина, 25-річний чоловік, 70-річна жінка, 60-річний чоловік та 20-річна дівчина. Їм надана вся необхідна медична допомога. Гостру реакцію на стрес отримали дві 79-річні жінки, 31-річний та 27-річний чоловіки та 60-річна жінка. Пошкоджені цивільні автомобілі, господарчі споруди. Профільні служби продовжують усувати наслідки обстрілу міста», – вказав він.
У Дніпрі впродовж ночі рятувальники загасили всі пожежі, спричинені атаками дронів, повідомив голова ОВА Сергій Лисак.
«Постраждали троє людей – 48-річний чоловік і дві жінки 75 та 78 років. Всім допомогу надали на місці. У місті понівечені підприємства, освітній і культурний заклади, більше десятка багатоповерхівок. Понад 60 легковиків побиті, ще кілька – знищені. Зачепило й дві вантажівки», – інформує Сергій Лисак.
Інформація про масовані повітряні атаки на Харків та Дніпро стала надходити пізно ввечері 26 березня. У перших повідомленнях ішлося про кілька пожеж в обох містах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ стверджує, що внаслідок удару по аеродрому «Енгельс-2» знищені 96 крилатих ракет
Повітряний удар, завданий українськими військовими 20 березня по російському аеродрому «Енгельс-2» в Саратовській області Росії, знищив більш як місячний запас російських крилатих ракет, повідомив 27 березня Генеральний штаб ЗСУ.
«За уточненою інформацією, у результаті удару Сил оборони України по аеродрому Повітряно-космічних сил ЗС РФ «Енгельс-2» 20 березня 2025 року ворог втратив 96 крилатих ракет повітряного базування. Зокрема, і внаслідок вторинної детонації. Зазначені засоби ураження були розраховані для завдання трьох ракетних ударів протягом березня-квітня цього року», – вказано в повідомленні.
Також у Генштабі наголошують, що удари по місцях зберігання авіаційного пального «привели до знищення значних його запасів, що негативно впливає на можливість російського агресора забезпечувати бойові дії».
Раніше цього тижня розвідка Міністерства оборони Великої Британії назвала цей удар «найуспішнішою атакою України на російський склад боєприпасів у 2025 році».
«Він також підкреслює постійну напруженість, з якою стикається розтягнута російська протиповітряна оборона, захищаючи свої стратегічні військові обʼєкти», – йдеться у дописі.
Збройні сили України у ніч на 20 березня здійснили удар безпілотними літальними апаратами по складу боєприпасів на стратегічній авіабазі Росії «Енгельс-2», що розташована приблизно за 600 кілометрів від українського кордону.
За попередніми даними, уражена ділянка зберігала широкий спектр авіаційних боєприпасів, які використовуються для ударів по території України. Атака завдала суттєвих втрат, що ймовірно тимчасово зірве російські ударні операції з цієї бази та змусить Кремль посилити захист і поповнити запаси, кажуть у розвідці.
Енгельс у Саратовській області неодноразово ставав ціллю атак українських безпілотників. Поблизу міста розташована російська авіабаза «Енгельс-2», з неї злітають стратегічні бомбардувальники, які завдають ударів по території України.
Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила у війні 1670 своїх військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 908 890 своїх військових, зокрема 1670 – за останню добу – такі дані станом на ранок 27 березня наводить український Генштаб.
У командуванні ЗСУ згадали також про інші втрати РФ у війні:
- танки ‒ 10 438 (+8 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 21 701 (+16)
- артилерійські системи – 25 265 (+58)
- РСЗВ – 1343 (+2)
- засоби ППО ‒ 1118 (+1)
- літаки – 370
- гелікоптери – 335
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 30 926 (+108)
- крилаті ракети ‒ 3121
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 42 070 (+169)
- спеціальна техніка ‒ 3787 (+1).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
«Від моменту вторгнення в Україну Росія, ймовірно, загалом зазнала приблизно 875 000 жертв. Середньодобові втрати росіян протягом лютого 2025 року становили 1255 осіб, згідно з даними Генштабу України, що є найнижчим середньодобовим показником із серпня 2024 року», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зазначили, що загальна кількість російських втрат у лютому 2025 року становила 35 140, що приблизно на 13 000 менше, ніж у січні, який був другим за найбільшим числом жертв місяцем за всю широкомасштабну війну.
Британська розвідка припускає, що зменшення зареєстрованої кількості втрат, які, проте, залишаються високими, ймовірно, відображає зниження темпу російських операцій і атак.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Українські діти за кордоном: чи збережуть національну ідентичність? Нові дослідження
Як зберегти національну ідентичність тих, хто вирішив чи планує залишитися за кордоном, щоб вони не втратили контакт з Україною? Як втримати українських дітей у полі глобальної української спільноти і допомогти українознавчим школам за кордоном? Скількох дітей охоплюють суботні та недільні школи? Про це мовилось під час Міжнародного симпозіуму «Українська освіта за кордоном: місія та візія», організованому Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК).
Бессент: США та Україна можуть підписати угоду про ресурси наступного тижня
Сполучені Штати та Україна можуть підписати угоду про природні ресурси наступного тижня, заявив міністр фінансів США Скотт Бессент в інтерв’ю Fox News 26 березня.
«Ми передали готовий документ про економічне партнерство. Наразі він розглядається українцями, і ми сподіваємося, що наступного тижня розпочнуться повноцінні обговорення і, можливо, навіть буде поставлено підписи», – сказав Бессент.
Угоду планувалося підписати наприкінці лютого під час візиту президента України Володимира Зеленського до Вашингтона. Під час зустрічі між президентами відбулася суперечка, і підписання документа не відбулося.
Під час інтерв’ю Бессента також запитали про санкції проти Росії, на що він відповів, що посилення або послаблення санкцій залежатиме від натсупних дій російського керівництва. «Президент (США Дональд) Трамп, я думаю, не вагаючись посилить санкції, якщо це дасть йому перевагу на переговорах», – додав міністр.
Раніше Трамп заявив, що у Вашингтоні вивчають висунуті Росією умови для набрання чинності узгодженим на переговорах в Ер-Ріяді припиненням вогню в Чорному морі. Трамп підтвердив, що йдеться про п’ять чи шість умов. Російські вимоги також були перераховані на сайті Кремля: йдеться про зняття санкцій з «Россельхозбанку» та його підключення до системи SWIFT, це неможливе без згоди Євросоюзу.
«Недоречно говорити про послаблення санкцій»: Зеленський про останні атаки РФ
Президент Володимир Зеленський увечері 26 березня прокоментував останні удари Росії по українських містах, зокрема, Харкову, Сумах і Дніпрі.
«Кожна доба в Україні – це масштабні атаки ударними дронами, більшість з яких «шахеди». Це Іран навчив Росію виробництва таких ударних дронів», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Зеленський, зокрема, згадав про удари російських дронів по Харкову увечері середи. Відомо про вісьмох постраждалих, серед них – 12-річна дівчинка.
«Жодна країна не повинна через таке проходити. І на такому тлі точно недоречно та некорисно говорити про послаблення тиску на Росію, зняття санкцій тощо», – заявив він.
Голова держави висловив переконання, що Росія затягує війну, вказавши на те, що пропозиція Сполучених Штатів безумовного припинення вогню «вже пів місяця на столі»:
«Потрібен тиск на Росію, щоб уберегти життя людей і щоб дипломатія працювала швидше й повніше. Без тиску на Росію не буде результату».
Російські війська дронами атакували Харків увечері 26 березня. Згодом місцева влада повідомила про вісьмох поранених. Також атака дронів спричинила пожежі в Дніпрі, повідомив голова області Сергій Лисак.
Президент Франції Емманюель Макрон раніше заявив, що зараз «вирішальний етап» припинення війни РФ, але Москва не показує, що вона справді хоче миру.
Лисак повідомив про пожежі в Дніпрі через удари російських дронів
Армія Росії атакувала Дніпро ударними дронами, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак 26 березня.
«Через атаку дронів у Дніпрі сталося одразу кілька пожеж. Зайнялися авто, об’єкти інфраструктури», – написав він у своїх соцмережах.
За словами Лисака, на місцях уражень працюють відповідні служби. Наявність постраждалих з’ясовується.
Раніше голова області повідомляв, що в Дніпрі «гучно» через російські безпілотники.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб: російські війська 19 разів намагалися вклинитися в оборону ЗСУ на Торецькому напрямку
Від початку доби на фронті відбулося 208 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 26 березня.
Зокрема, Сили оборони відбили два російських штурми біля Вовчанська, триває одне з чотирьох зіткнень на Куп’янському напрямку.
Російські загарбники 14 разів намагалися просунутися на Лиманському напрямку, триває один бій. ЗСУ також відбили шість із 11 атак на Сіверському напрямку і ще чотири – на Краматорському.
«Ворог 19 разів намагався вклинитися в нашу оборону на Торецькому напрямку в районах Торецька, Дачного, Кримського та Диліївки», – йдеться в зведенні.
Штаб фіксує інтенсивні російські атаки на Покровському напрямку: війська РФ здійснили там 87 штурмових та наступальних дій, одна сутичка триває. Основна активність сконцентрована в районах Олександрополя, Тарасівки, Єлизаветівки, Проміня, Лисівки, Новоукраїнки, Відродження, Котлиного, Успенівки, Новоолександрівки, Новосергіївки, Покровська та Преображенки.
ЗСУ зупинили 25 російських атак поблизу Костянтинополя, Розливу, Скудного та Веселого на Новопавлівському напрямку. Ще одне зіткнення з 16 триває на Гуляйпільському.
На Оріхівському напрямку російські загарбники дев’ять разів намагалися просунутися біля Малих Щербаків, Степового, Лобкового та Щербаків, точиться один бій. Сили оборони зупинили дві російські атаки на Придніпровському напрямку.
У районі Курської операції Генштаб зафіксував 25 бойових зіткнень.
Влада повідомляє про збільшення кількості постраждалих через удар Росії по Харкову
Зросла кількість постраждалих через російську атаку на Харків, повідомив міський голова Ігор Терехов 26 березня.
«Вісім постраждалих наразі після масованого обстрілу Харкова», – заявив він.
За даними мера, російська армія вдарила по Харкову ударними дронами щонайменше 12 разів. Атака пошкодила житлові будинки, автомобілі та господарчі споруди.
Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов тим часом повідомляє про трьох поранених: 14-річну дівчину, 25-річного чоловіка та 70-річну жінку. Ще троє людей, за його словами, мали гостру реакцію на стрес.
У Генштабі ЗСУ заявили про успішне ураження командно-спостережний пункт російських військових у Курській області біля кордону з Україною.
Як повідомляє пресслужба штабу, Сили оборони України «успішно уразили та знищили» командно-спостережний пункт батальйону 9-го мотострілецького полку 18-ї мотострілецької дивізії в районі Вікторівка – Успенівка, що на території РФ
За даними штабу, серед ліквідованого особового складу сил РФ був і командир 1-го батальйону 9-го мсп.
У березні російські військові збільшили тиск на Сили оборони у Курській області, над частиною якої ЗСУ встановили контроль у серпні 2024 року. Згодом почали з’являтися повідомлення про відступ ЗСУ і оточення їх у цьому російському регіоні. Українська влада це заперечувала, а головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявляв, що ЗСУ будуть «тримати оборону на Курщині стільки, скільки це буде доцільно й необхідно».
Cили РФ атакували Золочів на Харківщині, є постраждалі – ОВА
Російські війська атакували Золочів на Харківщині, постраждали дві людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Під час атаки окупантів на селище Золочів поранення отримали 67-річна та 60-річна жінки. Їм надається медична допомога», – написав він у телеграмі.
За його словами, ще троє людей отримали гостру реакцію на стрес.
Розвідслужби США у доповіді щодо загроз проаналізували переговори про завершення війни РФ
Напруженість між Москвою та Вашингтоном, що виникла через війну РФ проти України у поєднанні з впевненістю Росії у своїй перевазі на полі бою, а також підвищеним ризиком ядерної війни створюють як терміновість, так і ускладнення для зусиль США довести війну до «прийнятного кінця». Про це йдеться у доповідь американських розвідувальних служб щодо щорічної оцінки загроз.
«Росія розглядає свою триваючу війну в Україні як проксі-конфлікт із Заходом, і її мета відновити російську силу та безпеку в її ближньому зарубіжжі проти передбачуваного зазіхання США та Заходу збільшила ризики ненавмисної ескалації між Росією та НАТО. Посилена та тривала військово-політична напруженість між Москвою та Вашингтоном, що виникла внаслідок цього, у поєднанні зі зростаючою впевненістю Росії у своїй перевазі на полі бою та оборонно-промисловій базі, а також підвищеним ризиком ядерної війни створюють як терміновість, так і ускладнення для зусиль США довести війну до прийнятного кінця», – зазначається у доповіді, оприлюдненій 25 березня.
У звіті вказується, що зусилля Заходу ізолювати та накласти санкції на Росію прискорили її інвестиції в альтернативні партнерства та використання різноманітних інструментів держуправління. Наприклад, відносини Росії з Китаєм допомогли Москві обійти санкції та експортний контроль, щоб продовжити військові зусилля.
Вашингтон вважає, що минулого року Росія отримала перевагу у своєму повномасштабному вторгненні в Україну та перебуває на шляху до отримання більших важелів тиску на Київ та його західних прихильників, щоб вони домовилися про припинення війни, що дає Москві поступки, яких вона прагне.
Читайте також: Макрон заявив про «вирішальний етап» припинення війни, але РФ не показує, що вона справді хоче миру
«Продовження російсько-української війни зберігає для Сполучених Штатів стратегічні ризики ненавмисної ескалації до великомасштабної війни, потенційного використання ядерної зброї, посилення небезпеки серед союзників по НАТО, а також більш сміливого Китаю та Північної Кореї. Незважаючи на те, що президент Росії Путін не зможе досягти повної перемоги..Ця жорстока війна на виснаження призведе до поступової, але неухильної ерозії позицій Києва на полі бою, незважаючи на будь-які спроби США чи союзників нав’язати нові та більші витрати Москві», – йдеться у звіті.
Американські розвідувальні служби вважають, що і Зеленський, і Путін зацікавлені в продовженні дискусій зі Сполученими Штатами про те, як припинити війну.
«Тим не менш, Путін, ймовірно, налаштований на те, що затяжний конфлікт може призвести до падіння російської економіки та спровокувати небажану ескалацію із Заходом, і Зеленський, ймовірно, розуміє, що його позиція слабшає, майбутнє західної допомоги невизначене, і припинення вогню може зрештою стати необхідним заходом. Однак наразі обидва лідери, ймовірно, все ще бачать ризики тривалої війни меншими, ніж ризики незадовільного врегулювання», – йдеться у звіті.
Водночас Китай у доповіді характеризується як такий, що найбільше здатний загрожувати інтересам США.
Держдеп: Рубіо обговорив «припинення російсько-української війни» з головою МЗС Франції
Державний секретар Марко Рубіо провів розмову з міністром закордонних справ Франції Жаном Ноелем Барро – про це повідомила речниця Державного департаменту Сполучених Штатів Теммі Брюс 26 березня.
За повідомленням, розмова стосувалася «припинення російсько-української війни».
«Держсекретар наголосив на рішучості президента Трампа досягти шляхом переговорів сталого миру та підкреслив, що Сполучені Штати продовжуватимуть працювати з Францією для досягнення цієї мети», – заявила Брюс.
Зеленський: про інструменти європейського контингенту в Україні «поки що рано говорити»
Головним питанням саміту «коаліції охочих» завтра буде визначення переліку країн, готових долучитися до розміщення контингенту в Україні – про це заявив президент Володимир Зеленський на пресконференції з французьким колегою Еммануелем Макроном 26 березня.
Так він відповів на питання про очікування від зустрічі, запланованої в четвер. Зеленський розповів що представники генеральних штабів України та її партнерів протягом кількох тижнів обговорювали потенційний контингент: «в якому форматі, що може бути, який кількісний склад тощо».
«Ну і важливо, що вони можуть робити, чого не можуть. Ця інфраструктура дуже непроста, завтра буде велике представництво багатьох країн. Я думаю, що найважливішим буде питання, хто дійсно готовий на це піти. А на що готові контингенти, поки що зарано говорити», – заявив він.
Атака російських дронів на Харків: постраждала дитина, пошкоджені багатоповерхівки
Російські війська дронами атакували Харків – постраждала дитина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Внаслідок ворожого удару по Харкову постраждала 12-річна дівчина. Вона госпіталізована до лікарні», – написав він у телеграмі.
Міський голова Ігор Терехов повідомив, що через російську атаку пошкоджені багатоповерхові житлові будинки, за попередньою інформацією, постраждав обʼєкт цивільної інфраструктури.
Місцева влада повідомила про серію вибухів в Харкові, зокрема в Київському районі. У місті пролунало щонайменше 15 вибухів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Де тонко, там рветься»: які плани Росії на фронті у найближчі місяці?
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поспілкувалися з військовослужбовцями 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» про ситуацію на Торецькому напрямку і можливі плани російського командування на весняно-літню кампанію на фронті.
Прифронтова Костянтинівка нині чи не щодня піддається масованим авіаударам, обстрілам ствольною та реактивною артилерією. До важливого логістичного вузла армія РФ проривається з боку Часового Яру, а також тисне з напрямку Торецька.
Про захоплення Торецька російське Міноборони заявило ще 7 лютого. Однак згідно з даними українських військових бої у місті тривають досі.
Військові РФ намагаються підтягнути реальність до звітів
Ілля Самойленко
«Вони намагаються зараз підтягнути реальність до звітів, бо вже якийсь генерал собі дірку під орден у кітелі проколупав. Але це потребує від них додаткових зусиль», – розповідає офіцер 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Ілля Самойленко.
Читайте також: Битва за Донбас – головне
За словами військовослужбовця, противник може активно наступати 2-3 місяці, після чого потребує певний час на перегрупування.
«Поповнення, а можливо підведення армійських резервів, нових дивізій і так далі. Власне кажучи, це те, що ми зараз бачимо на фронті. Це те, що зараз відбувається», – каже Самойленко.
Макрон заявив про «вирішальний етап» припинення війни, але РФ не показує, що вона справді хоче миру
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що зараз «вирішальний етап» припинення війни РФ, але Москва не показує, що вона справді хоче миру.
«Сьогодні ми перебуваємо на вирішальному етапі припинення загарбницької війни РФ. Я вітаю ініціативу президента Трампа, яка спрямована на якнайшвидше припинення бойових дій у тій послідовності, яка могла б допомогти досягти міцного та тривалого миру», – сказав він на спільній пресконференції з українським президентом Володимиром Зеленським.
Хоча, як зауважив Макрон, він бачить «спокусу російської сторони переписувати і перетлумачувати те, що вже погоджувалося, шляхом перерахування нових умов».
«Росія не доводить, що вона справді хоче миру, оскільки вона днем за днем продовжує завдавати інтенсивних ударів по Україні», – додав він.
Макрон оголосив про надання Україні військової допомоги на два мільярди євро
Президент Франції Емманюель Макрон оголосив про надання Україні пакету військової допомоги вартістю два мільярди євро. Про це він сказав на спільній пресконференції з українським президентом Володимиром Зеленським.
За його словами, ця допомога спрямована на задоволення першочергових потреб ЗСУ – це протитанкові ракети, засоби ППО, ракети Mistral, бронемашини та боєприпаси.
Сьогодні президент України Володимир Зеленський прибув з візитом до Франції.
27 березня в Парижі пройде саміт «коаліції охочих» за присутності президента України Володимира Зеленського.
За даними Bloomberg, лідери європейських країн зустрінуться в Парижі наступного тижня, щоб обговорити свою позицію щодо України і вимоги до мирного процесу. Серед країн Європейського союзу будуть Німеччина, Італія та Польща, а також країни, що не входять до ЄС, такі як Велика Британія і Канада.
Напередодні саміту агенція Reuters пише, що європейські зусилля зі створення механізмів безпеки для України зміщуються від відправки військ до інших альтернатив, оскільки вони стикаються з політичними і логістичними обмеженнями, а також з перспективою протидії Росії і Сполучених Штатів їхнім планам.
В той час як Лондон і Париж вже кілька тижнів працюють над планом відправки тисяч військовослужбовців в Україну, щоб допомогти забезпечити майбутнє припинення вогню, дипломати кажуть, що зростає розуміння того, що відправка таких сил – не найвірогідніший результат.
«Коли Україна була в кращому становищі, ідея введення військ була привабливою. Але зараз, з огляду на ситуацію на місцях і адміністрацію США, вона не дуже приваблива», – сказав Reuters один з дипломатів.
МВА повідомляє про трьох поранених у Херсоні через російські атаки
Троє жителів Херсона зазнали поранень через російські обстріли, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко увечері 26 березня.
«Співробітниками поліції до лікарні доставлено 54-річного херсонця, якого ворог атакував з дрона у Дніпровському районі близько 17.00. У чоловіка мінно-вибухова травма та уламкові поранення», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Мрочко також повідомив про госпіталізацію 61-річного чоловіка, який зазнав вибухової травми та уламкових поранень через російський обстріл.
Крім того, 56-річна жінка, яка теж потрапила під цю атаку, зазнала вибухової травми та уламкових поранень. За даними голови МВА, медики надали їй допомогу на місці.