Ще трьох українських дітей вивезли з окупації – Зарівна
Минулого тижня вдалося вивезти з окупованих територій ще трьох українських дітей, повідомила операційна директорка ініціативи Bring Kids Back UA Дар’я Зарівна.
«Серед них – 5-річний Іван, який після обшуків і погроз з боку російських військових втратив мову та понад рік не міг вимовити навіть слово «мама». Світланці було лише рік, коли її родину катували й позбавили документів – окупаційна влада погрожувала забрати дитину до інтернату. А 13-річну Оксану вдалося возз’єднати з мамою – її тато боявся, що доньку зупинять на блокпості, тому команда шукала найнадійніший маршрут для порятунку», – йдеться у дописі.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей. Уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називає цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».
Станом на 26 лютого, Україна змогла повернути з території Російської Федерації й тимчасово окупованих земель 1227 дітей, повідомила перша леді України Олена Зеленська.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Президент Росії Володимир Путін 20 березня підписав указ з вимогою до громадян України, які не врегулювали свій правовий статус на території РФ, покинути країну до 10 вересня 2025 року. Ця вимога поширюється і на українські території – частини Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей, а також Автономну Республіку Крим, які Росія захопила і внесла до Конституції як власні регіони.
Які наслідки матиме указ Путіна та як його розцінюють історики й правозахисники, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
КНДР, ймовірно, відправила ще 3 тисячі військових до Росії – Збройні сили Південної Кореї
Північна Корея, ймовірно, додатково направила щонайменше 3 000 солдатів до Росії у січні та лютому 2025 року, повідомив Обʼєднаний комітет начальників штабів (JCS) Південної Кореї, передає видання Yonhap 27 березня.
«З приблизно 11 000 північнокорейських солдатів, направлених до Росії, 4 000 зазнали втрат, і, схоже, близько 3 000 або більше було додатково відправлено в січні та лютому», – зазначили у JCS.
На додаток до розгортання військ, за словами військових, КНДР продовжує постачати в Росію ракети, боєприпаси та артилерійське обладнання, включаючи «значну кількість балістичних ракет малої дальності та близько 220 одиниць 170-міліметрових самохідних гаубиць і 240-мм реактивних установок».
У Південній Кореї також повідомили, що КНДР готується до запуску нового військового супутника, а також не виключають можливих провокацій, зокрема запусків гіперзвукових і міжконтинентальних балістичних ракет.
У лютому розвідка Південної Кореї повідомила, що КНДР надіслала додаткові підрозділи до Курської області Росії для участі у війні проти України, перекидання відбувалося з початку лютого 2025 року.
Восени 2024 року українська сторона оцінювала розмір першого угруповання військ КНДР, яке прибуло до Курської області, в 11 тисяч осіб. За даними південнокорейської сторони, на січень 2025 року загинули 300 північнокорейських солдатів, ще 2,7 тисячі зазнали поранень.
У Москві та Пхеньяні не підтверджували, але категорично і не заперечували прибуття північнокорейських військових до Росії та їхньої участі в боях.
Прокуратура: кількість постраждалих від удару РФ по Харкову зросла до 13, серед них двоє дітей
Кількість постраждалих від удару російськими ударними дронами по Харкову зросла до 13, повідомила обласна прокуратура 27 березня.
За даними відомства, атака тривала майже годину – з 20:40 до 21:30 – і охопила два райони міста, пролунало більше 10 вибухів.
У Слобідському районі внаслідок влучань біля житлового кварталу постраждала 14-річна дівчинка, ще троє людей, серед яких 5-річний хлопчик, мали гостру реакцію на стрес. У Київському районі пошкоджено житлові будинки, автомобілі та цивільну інфраструктуру, поранення і стресові реакції зафіксовано у дев’яти осіб.
Увечері 26 березня російські війська завдали масованого удару безпілотниками по Харкову. За даними мера Ігора Терехова, російська армія вдарила по Харкову ударними дронами щонайменше 12 разів. Атака пошкодила житлові будинки, автомобілі та господарчі споруди.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Китай справді хоче відправити миротворців в Україну?
У той час як європейські лідери намагаються організувати гарантії безпеки для України на тлі прагнення президента США Дональда Трампа укласти угоду про припинення вогню між Москвою і Києвом, поширюються повідомлення про те, що Пекін, можливо, захоче зіграти свою роль у підтримці миру.
22 березня німецька газета Welt процитувала анонімних дипломатів Європейського союзу, які повідомили, що їхні китайські колеги звернулися до них з проханням вивчити можливість участі їхніх миротворців у ширших миротворчих силах, які розглядаються в європейських столицях. Ця ідея з’явилась на початку цього року на Всесвітньому економічному форумі та Мюнхенській конференції з безпеки.
Дипломати ЄС заявили виданню Welt, що участь Китаю у такій місії «потенційно може сприяти прийняттю Росією миротворчих сил в Україні».
Війська РФ атакували дронами Херсон: загинула жінка, поранено чоловіка – МВА
У Херсоні внаслідок ранкової атаки російських дронів 27 березня загинула 68-річна жінка, ще один чоловік зазнав поранення, повідомив начальник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко.
За його словами, загибла отримала травми, несумісні з життям. 59-річного чоловіка з мінно-вибуховою травмою та уламковими пораненнями госпіталізували.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ППО збила 42 ударних дрони РФ, ще 26 безпілотників не досягли цілей – Повітряні сили
У ніч на 27 березня війська Росії атакували Україну 86 БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів, з яких 42 були знищені силами ППО, повідомили в Повітряних силах ЗСУ.
«Станом на 09:00 підтверджено збиття 42 ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів на півдні, півночі та в центрі країни. 26 ворожих безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – ідеться в повідомленні.
Внаслідок російської атаки постраждали Харківщина, Сумщина, Дніпропетровщина та Чернігівщина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Келлог: Росія не відмовиться від окупованих територій
Спеціальний представник США з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що Росія не відмовиться від контролю над окупованими територіями в Україні. В інтервʼю Fox News 26 березня він сказав, що ситуація залишається складною і вимагатиме подальших переговорів.
Келлог підкреслив, що Москва фактично контролює весь Луганський регіон, а також частини Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Водночас, за словами генерала, необхідно чітко розрізняти фактичний контроль і юридичний статус.
«Ми повинні розрізняти поняття де-факто і де-юре. Де-факто це означає, що вони фізично окупували територію і не підуть з неї. Але де-юре не можна сказати, що вони її повністю анексували. Міжнародна спільнота не визнає цю територію частиною Росії. Це важкі дискусії, які ще потрібно провести», – сказав Келлог.
Спецпредставник додав, що для досягнення політичного рішення у війні між Росією та Україною необхідно зрозуміти позиції обох сторін і шукати компроміс, який принаймні частково задовольнить Київ і Москву. Він наголосив, що жодна сторона не отримає всього, чого прагне.
Наприкінці минулого тижня спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стів Віткофф дав інтерв’ю Такеру Карлсону. В ньому Віткофф заявив, нібито жителі Криму, Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей проголосували на «референдумі» за те, щоб бути під контролем Росії. За його словами, території де-факто перебувають під контролем Росії, і основна дискусія полягає в тому, чи визнає світ їх російськими.
У вересні 2022 року Росія провела референдуми на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України. Вони відбувалися під контролем російських військ, без міжнародного спостереження і з численними повідомленнями про примус і фальсифікації. Міжнародна спільнота, включно з ООН та ЄС, визнала ці «референдуми» незаконними та такими, що не мають юридичної сили.
У 2014 році Росія організувала референдуми в Криму та на частині Донбасу. Їхні результати також не визнані Україною та міжнародною спільнотою.
Напередодні заступник керівника Офісу президента Павло Паліса повідомив, що під час зустрічі в Ер-Ріяді українська та американська сторони погодили припинення вогню щодо енергетичних об’єктів і в Чорному морі, яке набуде чинності після публікації спільної заяви. Він підкреслив, що жодних розмов про територіальні поступки не було, а Київ наполягає на паритетному режимі тиші та готовий негайно реагувати на його порушення. Україна також працює над механізмами контролю та гарантій безпеки, адже, за словами Паліси, довіри до Росії немає.
Росія поверне флот в Чорне море?
Угода про припинення вогню у Чорному морі стане перемогою для Путіна. Так результати домовленостей описує видання The Times.
Про те, що мораторій на атаки, на кораблі та портову інфраструктуру залежить від пом’якшення санкцій – ключової вимоги Кремля, пише видання Guardian.
В цьому відео ми говоримо про безпекову ініціативу в Чорному морі.
- Чи вона реалістична?
- І кому вона більше потрібна – Росії чи Україні?
- Чи вийде в Росії повернути свій флот в Чорне море і які тут можуть бути загрози для України?
- Та за яких умов Україна зможе відкрити вогонь, щоб захиститися – якщо буде тривати «безпекова угода»?
А також почуємо думки людей, чи вірять вони в припинення вогню як по енергетичних об'єктах, так і на морі.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
На фронті сталося 224 бої за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 26 березня на фронті зафіксовано 224 боєзіткнення, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах одного ракетного удару, застосувавши одну ракету та 77 авіаударів, скинувши 116 керованих авіаційних бомб. Крім цього, здійснив 6743 обстріли, зокрема 159 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 2646 дронів-камікадзе… За минулу добу авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони завдали ураження по 15 районах зосередження особового складу, радіолокаційній станції та артилерійському засобу противника», – вказано в ранковому зведенні.
Понад третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 88 штурмових дій агресора поблизу населених пунктів Олександропіль, Тарасівка, Єлизаветівка, Лисівка, Новоукраїнка, Котлине, Успенівка, Новоолександрівка та в бік населених пунктів Преображенка, Покровськ, Промінь, Відродження, Новосергіївка», – повідомляють українські військові.
Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
«Сили оборони України продовжують операцію в Курській області. Минулої доби ворог завдав 19 авіаударів, скинувши при цьому 28 керованих авіаційних бомб, здійснив 492 обстріли, дев’ять з них – із реактивних систем залпового вогню. Українські захисники зупинили 25 штурмових дій загарбників», – ідеться в повідомленні Генштабу ЗСУ.
Що буде з біженцями у Чехії після перемир’я і як вони реагують на ймовірні нові правила (відео)
Готуючись до можливого припинення вогню, Чехія розглядає різні варіанти щодо тимчасового захисту українських біженців. Якщо перемир’я або закінчення війни відбудеться, то нових біженців уже не прийматимуть, заявляв раніше міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан. А ті, що вже проживають у Чехії, втратять свій тимчасовий захист після оголошення перемир’я. У такому випадку біженці зможуть залишитися в країні, якщо зуміють підтвердити певний рівень доходу та відповідатимуть іншим вимогам. Як реагують українські біженці на можливі нововведення – проєкт Радіо Свобода «Ти як» разом із англомовною редакцією RFERL підготував репортаж.
У Дніпрі та Харкові зросло число постраждалих унаслідок нічних повітряних атак
Унаслідок атак російських безпілотників у Дніпрі та Харкові постраждали щонайменше 14 людей, повідомили представники місцевої влади.
У Харкові, за даними голови ОВА Олега Синєгубова, постраждали 11 людей.
«Серед поранених 14-річна дівчина, 25-річний чоловік, 70-річна жінка, 60-річний чоловік та 20-річна дівчина. Їм надана вся необхідна медична допомога. Гостру реакцію на стрес отримали дві 79-річні жінки, 31-річний та 27-річний чоловіки та 60-річна жінка. Пошкоджені цивільні автомобілі, господарчі споруди. Профільні служби продовжують усувати наслідки обстрілу міста», – вказав він.
У Дніпрі впродовж ночі рятувальники загасили всі пожежі, спричинені атаками дронів, повідомив голова ОВА Сергій Лисак.
«Постраждали троє людей – 48-річний чоловік і дві жінки 75 та 78 років. Всім допомогу надали на місці. У місті понівечені підприємства, освітній і культурний заклади, більше десятка багатоповерхівок. Понад 60 легковиків побиті, ще кілька – знищені. Зачепило й дві вантажівки», – інформує Сергій Лисак.
Інформація про масовані повітряні атаки на Харків та Дніпро стала надходити пізно ввечері 26 березня. У перших повідомленнях ішлося про кілька пожеж в обох містах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ стверджує, що внаслідок удару по аеродрому «Енгельс-2» знищені 96 крилатих ракет
Повітряний удар, завданий українськими військовими 20 березня по російському аеродрому «Енгельс-2» в Саратовській області Росії, знищив більш як місячний запас російських крилатих ракет, повідомив 27 березня Генеральний штаб ЗСУ.
«За уточненою інформацією, у результаті удару Сил оборони України по аеродрому Повітряно-космічних сил ЗС РФ «Енгельс-2» 20 березня 2025 року ворог втратив 96 крилатих ракет повітряного базування. Зокрема, і внаслідок вторинної детонації. Зазначені засоби ураження були розраховані для завдання трьох ракетних ударів протягом березня-квітня цього року», – вказано в повідомленні.
Також у Генштабі наголошують, що удари по місцях зберігання авіаційного пального «привели до знищення значних його запасів, що негативно впливає на можливість російського агресора забезпечувати бойові дії».
Раніше цього тижня розвідка Міністерства оборони Великої Британії назвала цей удар «найуспішнішою атакою України на російський склад боєприпасів у 2025 році».
«Він також підкреслює постійну напруженість, з якою стикається розтягнута російська протиповітряна оборона, захищаючи свої стратегічні військові обʼєкти», – йдеться у дописі.
Збройні сили України у ніч на 20 березня здійснили удар безпілотними літальними апаратами по складу боєприпасів на стратегічній авіабазі Росії «Енгельс-2», що розташована приблизно за 600 кілометрів від українського кордону.
За попередніми даними, уражена ділянка зберігала широкий спектр авіаційних боєприпасів, які використовуються для ударів по території України. Атака завдала суттєвих втрат, що ймовірно тимчасово зірве російські ударні операції з цієї бази та змусить Кремль посилити захист і поповнити запаси, кажуть у розвідці.
Енгельс у Саратовській області неодноразово ставав ціллю атак українських безпілотників. Поблизу міста розташована російська авіабаза «Енгельс-2», з неї злітають стратегічні бомбардувальники, які завдають ударів по території України.
Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила у війні 1670 своїх військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 908 890 своїх військових, зокрема 1670 – за останню добу – такі дані станом на ранок 27 березня наводить український Генштаб.
У командуванні ЗСУ згадали також про інші втрати РФ у війні:
- танки ‒ 10 438 (+8 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 21 701 (+16)
- артилерійські системи – 25 265 (+58)
- РСЗВ – 1343 (+2)
- засоби ППО ‒ 1118 (+1)
- літаки – 370
- гелікоптери – 335
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 30 926 (+108)
- крилаті ракети ‒ 3121
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 42 070 (+169)
- спеціальна техніка ‒ 3787 (+1).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
«Від моменту вторгнення в Україну Росія, ймовірно, загалом зазнала приблизно 875 000 жертв. Середньодобові втрати росіян протягом лютого 2025 року становили 1255 осіб, згідно з даними Генштабу України, що є найнижчим середньодобовим показником із серпня 2024 року», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зазначили, що загальна кількість російських втрат у лютому 2025 року становила 35 140, що приблизно на 13 000 менше, ніж у січні, який був другим за найбільшим числом жертв місяцем за всю широкомасштабну війну.
Британська розвідка припускає, що зменшення зареєстрованої кількості втрат, які, проте, залишаються високими, ймовірно, відображає зниження темпу російських операцій і атак.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Українські діти за кордоном: чи збережуть національну ідентичність? Нові дослідження
Як зберегти національну ідентичність тих, хто вирішив чи планує залишитися за кордоном, щоб вони не втратили контакт з Україною? Як втримати українських дітей у полі глобальної української спільноти і допомогти українознавчим школам за кордоном? Скількох дітей охоплюють суботні та недільні школи? Про це мовилось під час Міжнародного симпозіуму «Українська освіта за кордоном: місія та візія», організованому Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК).
Бессент: США та Україна можуть підписати угоду про ресурси наступного тижня
Сполучені Штати та Україна можуть підписати угоду про природні ресурси наступного тижня, заявив міністр фінансів США Скотт Бессент в інтерв’ю Fox News 26 березня.
«Ми передали готовий документ про економічне партнерство. Наразі він розглядається українцями, і ми сподіваємося, що наступного тижня розпочнуться повноцінні обговорення і, можливо, навіть буде поставлено підписи», – сказав Бессент.
Угоду планувалося підписати наприкінці лютого під час візиту президента України Володимира Зеленського до Вашингтона. Під час зустрічі між президентами відбулася суперечка, і підписання документа не відбулося.
Під час інтерв’ю Бессента також запитали про санкції проти Росії, на що він відповів, що посилення або послаблення санкцій залежатиме від натсупних дій російського керівництва. «Президент (США Дональд) Трамп, я думаю, не вагаючись посилить санкції, якщо це дасть йому перевагу на переговорах», – додав міністр.
Раніше Трамп заявив, що у Вашингтоні вивчають висунуті Росією умови для набрання чинності узгодженим на переговорах в Ер-Ріяді припиненням вогню в Чорному морі. Трамп підтвердив, що йдеться про п’ять чи шість умов. Російські вимоги також були перераховані на сайті Кремля: йдеться про зняття санкцій з «Россельхозбанку» та його підключення до системи SWIFT, це неможливе без згоди Євросоюзу.
«Недоречно говорити про послаблення санкцій»: Зеленський про останні атаки РФ
Президент Володимир Зеленський увечері 26 березня прокоментував останні удари Росії по українських містах, зокрема, Харкову, Сумах і Дніпрі.
«Кожна доба в Україні – це масштабні атаки ударними дронами, більшість з яких «шахеди». Це Іран навчив Росію виробництва таких ударних дронів», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Зеленський, зокрема, згадав про удари російських дронів по Харкову увечері середи. Відомо про вісьмох постраждалих, серед них – 12-річна дівчинка.
«Жодна країна не повинна через таке проходити. І на такому тлі точно недоречно та некорисно говорити про послаблення тиску на Росію, зняття санкцій тощо», – заявив він.
Голова держави висловив переконання, що Росія затягує війну, вказавши на те, що пропозиція Сполучених Штатів безумовного припинення вогню «вже пів місяця на столі»:
«Потрібен тиск на Росію, щоб уберегти життя людей і щоб дипломатія працювала швидше й повніше. Без тиску на Росію не буде результату».
Російські війська дронами атакували Харків увечері 26 березня. Згодом місцева влада повідомила про вісьмох поранених. Також атака дронів спричинила пожежі в Дніпрі, повідомив голова області Сергій Лисак.
Президент Франції Емманюель Макрон раніше заявив, що зараз «вирішальний етап» припинення війни РФ, але Москва не показує, що вона справді хоче миру.
Лисак повідомив про пожежі в Дніпрі через удари російських дронів
Армія Росії атакувала Дніпро ударними дронами, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак 26 березня.
«Через атаку дронів у Дніпрі сталося одразу кілька пожеж. Зайнялися авто, об’єкти інфраструктури», – написав він у своїх соцмережах.
За словами Лисака, на місцях уражень працюють відповідні служби. Наявність постраждалих з’ясовується.
Раніше голова області повідомляв, що в Дніпрі «гучно» через російські безпілотники.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб: російські війська 19 разів намагалися вклинитися в оборону ЗСУ на Торецькому напрямку
Від початку доби на фронті відбулося 208 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 26 березня.
Зокрема, Сили оборони відбили два російських штурми біля Вовчанська, триває одне з чотирьох зіткнень на Куп’янському напрямку.
Російські загарбники 14 разів намагалися просунутися на Лиманському напрямку, триває один бій. ЗСУ також відбили шість із 11 атак на Сіверському напрямку і ще чотири – на Краматорському.
«Ворог 19 разів намагався вклинитися в нашу оборону на Торецькому напрямку в районах Торецька, Дачного, Кримського та Диліївки», – йдеться в зведенні.
Штаб фіксує інтенсивні російські атаки на Покровському напрямку: війська РФ здійснили там 87 штурмових та наступальних дій, одна сутичка триває. Основна активність сконцентрована в районах Олександрополя, Тарасівки, Єлизаветівки, Проміня, Лисівки, Новоукраїнки, Відродження, Котлиного, Успенівки, Новоолександрівки, Новосергіївки, Покровська та Преображенки.
ЗСУ зупинили 25 російських атак поблизу Костянтинополя, Розливу, Скудного та Веселого на Новопавлівському напрямку. Ще одне зіткнення з 16 триває на Гуляйпільському.
На Оріхівському напрямку російські загарбники дев’ять разів намагалися просунутися біля Малих Щербаків, Степового, Лобкового та Щербаків, точиться один бій. Сили оборони зупинили дві російські атаки на Придніпровському напрямку.
У районі Курської операції Генштаб зафіксував 25 бойових зіткнень.
Влада повідомляє про збільшення кількості постраждалих через удар Росії по Харкову
Зросла кількість постраждалих через російську атаку на Харків, повідомив міський голова Ігор Терехов 26 березня.
«Вісім постраждалих наразі після масованого обстрілу Харкова», – заявив він.
За даними мера, російська армія вдарила по Харкову ударними дронами щонайменше 12 разів. Атака пошкодила житлові будинки, автомобілі та господарчі споруди.
Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов тим часом повідомляє про трьох поранених: 14-річну дівчину, 25-річного чоловіка та 70-річну жінку. Ще троє людей, за його словами, мали гостру реакцію на стрес.