Унаслідок удару РФ по Кривому Рогу загинули щонайменше 14 людей, п’ятеро з них діти
Щонайменше 14 людей загинули і понад пів сотні поранені в Кривому Розі внаслідок влучання російської балістичної ракети по житловому сектору, п’ятеро з них діти, повідомили представники місцевої влади.
«Черговий терор від покидьків, які воюють із мирним населенням. 12 людей загинуло у Кривому Розі... Кількість поранених уточнюється. У місті сталися пожежі. Пошкоджені багатоповерхівки», – написав голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
Згодом чиновник уточнив, що серед загиблих – троє дітей.
Криворізький політик Олександр Вілкул додав, що поранень зазнали понад 50 людей.
Близько 20:00 голова ОВА повідомив про зростання числа загиблих до 14.
«На жаль, вже 14 загиблих, серед них 5 дітей. Поруч з місцем влучання був дитячий майданчик», – доповнив ці дані Вілкул.
Повітряна тривога у зв’язку з загрозою балістики була оголошена в Кривому Розі о 18:50. Через кілька хвилин надійшла інформація про приліт.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В ООН змогли підтвердити, що з початку року в Україні загинули 413 цивільних осіб, а понад 2000 поранені – у перші три місяці 2025 року кількість жертв зросла на 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
В окупованому Криму відкрили клуб «Грифон», де дітей навчають за доктринами ГРУ і КДБ – ISW
В окупованому Криму ветерани російської військової розвідки створили клуб «Грифон», де дітей віком від 7 до 17 років навчають «основ військової підготовки», пише американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Російські ветерани і дійсні військовослужбовці навчатимуть дітей, відповідно до доктрини підготовки Головного управління спецназу Генерального штабу РФ (ГРУ), радянського Комітету державної безпеки (КДБ), Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР (НКВС) і СМЕРШу (радянська контррозвідка сталінської епохи)», – йдеться в повідомленні.
Автори звіту припускають, що інструктори «Грифону» навчатимуть дітей розпізнавати проукраїнські настрої у своїх спільнотах і доносити про них російській владі.
«Програми, такі як «Грифон», готують українських дітей до служби у російській армії. Росія використовує ці військово-патріотичні виховні клуби і програми для створення резерву сил, які можна буде мобілізувати для майбутніх конфліктів, що є прямим порушенням статті 51-ї Женевської конвенції», – зазначили аналітики.
За даними Центру громадянської просвіти «Альменда», в окупованому РФ Криму діє 260 кадетських класів, при цьому наприкінці минулого навчального року їх було 197. Загалом військову справу у школах півострова вивчають 6265 дітей.
Як боснійські собаки-сапери допомагають у розмінуванні України (відео)
Всесвітньо відома своїм досвідом знешкодження наземних мін після Балканських війн 1990-х років боснійська команда фахівців із розмінування перебуває в Україні та допомагає тренувати саперів. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році третина території України була замінована. Минулого року розмінували близько 35 000 квадратних кілометрів. Боснійські сапери є частиною Норвезької народної допомоги і працюють з собаками-шукачами мін, яких розводять і тренують у Сараєво. Спеціальний кінологічний підрозділ працює тепер із мінними полями в Україні, а також допомагає рятувальникам на місцях обстрілів.
У Херсоні через обстріли РФ пошкоджена лікарня, багатоповерхівки, поранена людина – МВА
Російські війська 4 квітня обстріляли Дніпровський район Херсону з артилерії, внаслідок чого пошкоджена будівля лікарні, багатоповерхівки, а також постраждала одна людина, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Після 15:00 російські війська з тимчасово окупованого лівобережжя розпочали обстріл Дніпровського району. Під ударом була територія поблизу закладу охорони здоров’я. Пошкоджено сусідні багатоповерхівки. Постраждала і сама лікарня. Зокрема, в одному з відділень побиті вікна і фасад. Ворог випустив близько 10 снарядів», – написав Мрочко у телеграмі.
За його словами, внаслідок удару близько 15:30 постраждав 76-річний чоловік.
«Із акубаротравмою, пораненням потиличної області та множинними саднами ніг його доставили до лікарні. Стан потерпілого – середньої тяжкості. Від госпіталізації чоловік відмовився», – додав голова МВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В ООН змогли підтвердити, що з початку року в Україні загинули 413 цивільних осіб, а понад 2000 поранені – у перші три місяці 2025 року кількість жертв зросла на 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Поліція: внаслідок вчорашнього удару РФ по Харкову, за попередніми даними, загинула ціла родина
Серед загиблих внаслідок вчорашнього російського удару по Харкову, за попередніми даними, є ціла родина, повідомила обласна поліція 4 квітня.
За повідомленням, тіла батька, матері і дочки знайшли під руїнами їхнього будинку.
«Через удари дронами по Харкову загинули п’ятеро людей, ще 34 постраждали… З-під завалів рятувальники деблокували чотири понівечені обгорілі тіла. Серед загиблих – дитина. Вранці в лікарні помер 88-річний чоловік, якого у тяжкому стані шпиталізували після обстрілу», – повідомили у поліції.
Правоохоронці нагадали, що ввечері 3 квітня військові РФ атакували Харків ударними дронами типу «Герань-2». Внаслідок обстрілу пошкоджені житлові будинки, автомобілі, зайнялися пожежі, зруйнований під’їзд будинку.
«Щоб ідентифікувати особи загиблих слідчі поліції відібрали зразки ДНК у їхніх рідних. Особа четвертого загиблого, 45-річного сусіда загиблої родини, також встановлена за результатами ДНК-експертизи», – йдеться в повідомленні.
За даними поліції, серед поранених – троє дітей.
Тим часом, у Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що в Харкові завершили аварійно-рятувальні роботи на місці влучання дрона у житловий будинок.
У ДСНС уточнили, що серед 34 постраждалих – один рятувальник.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В ООН змогли підтвердити, що з початку року в Україні загинули 413 цивільних осіб, а понад 2000 поранені – у перші три місяці 2025 року кількість жертв зросла на 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Генштаб ЗСУ повідомляє про 28 російських атак на Лиманському напрямку від початку дня
Російська армія «продовжує тиснути на позиції» українських підрозділів на кількох напрямках, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у проміжному зведенні 4 квітня:
«Сили оборони України вживають заходів для зриву дій противника, завдають йому втрат у живій силі та техніці. Загалом, від початку доби відбулося 81 бойове зіткнення».
Російська армія двічі намагалася просунутися на Харківщині поблизу Вовчанська та Кам’янки. Також ЗСУ відбили дві спроби російських загарбників просунутися вперед на Куп’янському.
Штаб зафіксував 28 російських атак на Лиманському напрямку, в бік Новомихайлівки, Катеринівки, Греківки, Ольгівки, Новосергіївки, Нового та поблизу Надії. Тривають бої в 14 локаціях. На Сіверському напрямку армія РФ атакувала двічі, точиться один бій.
«На Торецькому напрямку противник атакував у районах Кримського, Дачного, Торецька, Леонідівки та в напрямку Диліївки, здійснивши 13 спроб покращити своє положення. Три боєзіткнення наразі тривають», – йдеться в зведенні.
Підрозділи РФ також 13 разів намагалися витіснити українських військових із позицій на Покровському напрямку, «Сили оборони стримують натиск противника та відбили десять ворожих атак».
Командування також фіксує російські атаки на Новопавлівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
У Курській області українські оборонці відбили сім атак загарбників. Також противник завдав трьох авіаційних ударів, скинувши при цьому п’ять керованих бомб, і здійснив 211 артилерійських обстрілів. Наразі бої тривають у двох локаціях.
Президент України Володимир Зеленський 26 березня заявив, що російський лідер Володимир Путін «намагається виграти час і готується до весняного наступу». За його словами, «Путін готує новий наступ, зокрема в Сумах і Харківській області».
У березні російські військові збільшили тиск на Сили оборони у Курській області, над частиною якої ЗСУ встановили контроль у серпні 2024 року. Згодом почали з’являтися повідомлення про відступ ЗСУ і оточення їх у цьому російському регіоні. Українська влада це заперечувала, а головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявляв, що ЗСУ будуть «тримати оборону на Курщині стільки, скільки це буде доцільно й необхідно».
Зеленський 28 березня заявив, що у Курській області РФ є фізична присутність українських сил.
Суд змінив запобіжний захід полковнику Лапіну на домашній арешт
Печерський районний суд Києва 4 квітня задовольнив клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт з можливістю відвідувати заклади лікування для колишнього командира 415-го батальйону 125-ї бригади ТрО полковника Іллі Лапіна.
Про це повідомила пресслужба Офісу генпрокурора.
У повідомленні вказано, що з огляду на похилий вік колишнього командира, численні захворювання, а також погіршення стану здоров’я прокурор ОГП подав до Печерського районного суду Києва клопотання про зміну йому запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою.
За результатами розгляду клопотання прокурора суд вирішив змінити Лапіну запобіжний захід.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, додають в ОГП.
21 січня Печерський районний суд Києва обрав запобіжні заходи для трьох високопосадовців ЗСУ, яких підозрюють у неналежній обороні під час наступу на північ Харківщини у 2024 році. Полковника Іллю Лапіна тоді було заарештовано на 60 діб.
20 березня суд продовжив строк тримання під вартою для Лапіна до 17 травня. Після цього він оголошував голодування.
АРМА звітує про продаж російських добрив на 1,8 мільйона гривень
Національне агентство з розшуку та менеджменту активів забезпечило продаж мінеральних добрив, що походить із Росії – про це АРМА повідомило 4 квітня.
За даними агентства, йдеться про понад 136 тонн мінерального добрива, виробленого в Російській Федерації.
«Загалом реалізовано 272 біг-беги азофоски (нітроамофоски) загальною вагою 136 380 кг», – повідомляє пресслужба.
Актив продали через електронну торгову систему Prozorro.Sale, торги організувала компанія, яку обрала АРМА за підсумками відкритого конкурсу.
За оцінкою агентства, сума надходжень від продажу склала 1 803 164 гривні: «при цьому АРМА забезпечено сплату митних платежів».
У січні АРМА продало арештовану партію хлориду калію виробництва білоруського підприємства «Беларуськалий» на більше ніж 25,3 мільйона гривень.
«5 відсоткам відмовили». У Сухопутних військах розповіли деталі про «Контракт 18-24»
Відмову долучитися до Сил оборони у межах ініціативи «Контракт 18-24» отримали близько 5% охочих – про це розповіли представники 1-го Центру рекрутингу Сухопутних військ України на пресконференції для журналістів 4 квітня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«З причин: або не пройшли психологічний відбір, або військово-лікарську комісію», – пояснила офіцер відділення дистанційного найму, соціальних мереж і взаємодії зі ЗМІ Алла Пунько.
Наразі, згідно зі змінами, програму розширили до дев’яти бригад в структурі Сухопутних військ – загалом в Силах оборони таких бригад більше. Після базової загальновійськової підготовки туди зможуть потрапити військові віком до 25 років, які вирішили підписати річний контракт.
Інформацію про те, яка кількість охочих підписала контракт з моменту впровадження ініціативи, в Сухопутних військах не розголошують.
У лютому Міноборони повідомило про запуск проєкту «Контракт 18-24», який передбачає укладання добровольцями у віці 18-24 роки річного контракту на 1 млн гривень. Згодом у Міноборони розповіли, що отримати ці кошти можуть і ті добровольці, які доєдналися до війська раніше.
Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.
Суддя Вищого антикорупційного суду задовольнив клопотання захисту в справі про зміну запобіжного заходу – про це пресслужба суду заявила 4 квітня.
Йдеться про справу щодо ймовірного розкрадання майна «Укрзалізниці» в 2021-2023 роках. Суд змінив запобіжний захід із застави на суму 33,308 мільйона гривень на особисте зобов’язання.
«Утім, за клопотанням сторони захисту та за згоди усіх заставодавців, грошові кошти у розмірі 33 308 000 грн, які були внесені раніше як застава, будуть перераховані на офіційний рахунок фандрейзингової платформи United24», – заявляє ВАКС.
Суд поклав на підозрюваного низку процесуальних обов’язків, в тому числі не залишати територію України без дозволу дозволу детектива, прокурора або суду. Захід діятиме до 31 травня включно.
Ім’я підозрюваного пресслужба суду не називає.
У березні 2024 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро повідомили про підозру семи людям у заволодінні коштами «Укрзалізниці» на суму 117 мільйонів гривень. За даними правоохоронців, розкрадання відбувалося протягом 2021-2023 років через тендери на постачання кабельно-провідникової продукції.
ДСНС повідомила, скільки людей загинуло в Україні через вибухонебезпечні предмети з лютого 2022-го
Понад 300 людей загинули через підриви на вибухівці в Україні за час повномасштабного вторгнення, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій у День мінної просвіти 4 квітня.
За даними відомства, з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети загинули 336 людей, з них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини.
«Близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними та потребують обстеження саперами», – заявляє ДСНС.
Служба уточнює, що в найбільшій зоні ризику – українці, які живуть на прифронтових територіях, а також там, де велися бойові дії.
Сапери ДСНС обстежили 1 746 квадратних кілометрів і знищили 565 832 боєприпаси.
ДСНС нагадує в разі виявлення підозрілих предметів не торкатися їх і звертатися до рятувальників.
У лютому Мінекономіки повідомило, що потреби України в розмінуванні територій, які зазнали впливу війни, становлять 29,8 мільярда доларів – про це йдеться у «Швидкій оцінці завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4)», проведеній Світовим банком, урядом України, Європейським союзом та ООН.
Рятувальники повідомляли, що потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
Росія планує збільшити вивіз українського зерна за кордон. Захоплюватиме землі далі?
Що відбувається в аграрній сфері на окупованих територіях, і чи зможе Росія привласнювати і продавати ще більше українського зерна, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Україна «має бути в найсильнішій із можливих позицій» – Рютте
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте запевнив у незмінності підтримки альянсом зусиль України із захисту від неспровокованої агресії Росії.
«Дозвольте мені ще раз підтвердити, що вони (Україна – ред.) мають бути в найсильнішій з можливих позицій», – сказав Рютте, відповідаючи на запитання кореспондентки української служби Радіо Свобода.
За словами очільника НАТО, Росія все ще залишається найбільшою загрозою для країн-членів альянсу.
Раніше міністр закордонних справ Андрій Сибіга оптимістично оцінив підсумки засідання Ради Україна – НАТО, що відбулася 3 квітня.
«Пролунало дуже багато нових зобовʼязань щодо підтримки України у такий складний час. І я переконаний, ці зобовʼязання в короткій перспективі будуть розвинуті і конвертовані в конкретні пакети допомоги», – сказав український міністр.
Що означає «примусити Путіна» зупинити війну? Інтерв'ю із радником голови ОП Подоляком
Як Україна фіксує порушення Росією домовленостей зі США про зупинку ударів по енергооб'єктах? Чи є взагалі спосіб примусити Путіна зупинити війну? Як Україні відстоювати свої інтереси під тиском США і Росії? І чи треба Володимиру Зеленському брати участь у виборах, коли таки війна завершиться?
Про це в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», розпитували радника голови Офісу президента України Михайла Подоляка.
Далі читайте тут
Після візиту Дмитрієва до Вашингтона у Кремлі заявили про «обережний оптимізм» у відносинах зі США
Речник російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив про «обережний оптимізм» у відносинах РФ зі США.
«Обережний оптимізм є. Робота ведеться, робота кропітка. Робота ведеться різними каналами. Дуже важливі такі контакти, як ті, які здійснив Кирило Дмитрієв. Це дуже важливо. Робота триватиме», – сказав Пєсков.
Так він прокоментував переговори російського представника Кирила Дмитрієва у США, які відбулися днями.
Читайте також – ЗМІ: США чекають на звіт перемовника Дмитрієва Путіну, перш ніж перейти до наступних кроків
Спеціальний посланник США Стів Віткофф і російський представник Дмитрієв зустрілися в середу та четвер у Вашингтоні, через кілька днів після того, як президент США Дональд Трамп висловив розчарування Володимиром Путіним через відсутність імпульсу в переговорах щодо припинення вогню у війні в Україні.
В інтерв’ю CNN у четвер після зустрічей Дмитрієв сказав: «Стів був дійсно зосереджений на пошуку рішень. Я думаю, що є розуміння того, як ми можемо рухатися до фіналізації угоди, і в цьому напрямку було багато дискусій».
Підрив авто в Дніпрі: посадовець загинув, справу розслідують як теракт
Посадовець, поранений внаслідок вибуху автомобіля в Дніпрі, помер, повідомила Національна поліція.
«На жаль, через кілька годин після вибуху, посадовець помер у лікарні. За вказаним фактом відкрито кримінальне провадження за частиною 3 статті 258 ККУ (терористичний акт)», – йдеться в повідомленні.
Поліція додає, що для розслідування створили спільну слідчу комісію за участі всіх правоохоронних органів. Правоохоронці оглянули місце події, зібрали речові докази, триває «комплекс слідчих та оперативних заходів для встановлення всіх обставин злочину та його розкриття».
«На оперативній нараді було визначено три основні версії: злочин на замовлення російських спецслужб задля дестабілізації ситуації у державі, неприязні стосунки потерпілого з ймовірним злочинцем, професійна діяльність потерпілого», – повідомляє обласне управління Нацполіції.
Кількість ударів російських безпілотників по Україні зросла більш ніж на 50 відсотків з моменту початку мирних переговорів під проводом США в середині лютого, як показав аналіз, проведений британським виданням Telegraph.
За 30 днів після 18 лютого, коли розпочалися мирні переговори, Росія здійснила 4 776 ударів з безпілотників, порівняно з 3 148 ударами за 30 днів до цього, згідно з останніми даними командування Повітряних сил Збройних сил України.
Хоча відтоді відбулося ще кілька раундів переговорів, під час яких представникам США вдалося отримати від України згоду на 30-денне перемир’я, а Москва цю ідею не відкинула, але висунула свої умови. Також були перемовини щодо заборони ударів на енергетичну інфраструктуру та безпеки судноплавства у Чорному морі, немає жодних ознак того, що обстріли сповільнюються.
Цифри показують, що до зустрічі в Ер-Ріяді Україна була мішенню в середньому для 101 безпілотника на день, порівняно зі 154 на день після неї, тобто на 52,5% більше.
Лукашук: російська атака пошкодила будівлю облради в Дніпрі
Російські дрони пошкодили будівлю Дніпропетровської обласної ради в Дніпрі, повідомив голова облради Микола Лукашук 4 квітня:
«Внаслідок нічної атаки «Шахедами» по Дніпру пошкоджено й будівлю обласної ради. Головне, що минулося без загиблих».
Голова облради оприлюднив фото вибитих шибок та вирви поруч із будівлею.
До Бухенвальда на вшанування пам’яті жертв нацизму не запросили представників влади Білорусі та РФ
Меморіальні заходи до річниці визволення концтабору Бухенвальд відбудуться без офіційних представників Білорусі та Росії. Німецький фонд меморіальних комплексів Бухенвальд і Міттельбау-Дора відмовив білоруським дипломатам в участі в пам’ятних заходах до 80-ї річниці визволення концтаборів, пише 4 квітня білоруська служба Радіо Свобода.
Про це повідомили в пресслужбі МЗС Білорусі, назвавши рішення «цинічним».
«Дії фонду дуже болісно сприймаються білоруським суспільством, особливо в рік 80-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні (у РФ та Білорусі так називають етап Другої світової війни, під час якого СРСР протистояв нацистській Німеччині – на відміну від періоду 1939–1941 років – ред.). Нам не потрібні ані запрошення, ані дозволи, щоб належним чином вшанувати пам’ять мільйонів невинно загиблих», – ідеться в заяві білоруського МЗС.
Відмова в запрошенні офіційних представників Білорусі та Росії на пам’ятні акції в колишніх концтаборах почалася після повномасштабного російського військового вторгнення в Україну, яке підтримала білоруська влада.
Сибіга очікує, що українська делегація незабаром вирушить до США для обговорення угоди про копалини
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга мав коротку розмову з державним секретарем Сполучених Штатів Марко Рубіо замість повноцінної двосторонньої зустрічі – про це Сибіга розповів журналістам у Брюсселі 4 квітня, передає кореспондент Радіо Свобода.
За його словами, сторони проговорили подальші контакти, необхідні для мирного процесу.
«Ми очікуємо, що українська делегація відбуде в короткій перспективі до Вашингтона для обговорення положень отриманої від Сполучених Штатів Америки так званої Угоди щодо мінеральних ресурсів. Ми відзначили надзвичайно конструктивний і продуктивний підхід американської делегації в Раді і констатували необхідність, що потрібно продовжувати далі ці зусилля», – сказав Сибіга.
Він висловив думку, що такий діалог має бути продовжений і на технічному, і на високому політичному рівнях.