Скільки цивільних загинуло в Україні внаслідок агресії Росії?
За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН), яке здійснює моніторинг ситуації в Україні, станом на кінець січня 2025 року було зафіксовано щонайменше 105 загиблих та 514 поранених цивільних лише за цей місяць.
Загальна кількість верифікованих жертв серед цивільного населення з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року становить понад 12 654 загиблих та понад 29 392 поранених.
Це лише цифри вирифікованих УВКПЛ ООН випадків, і реальна кількість загиблих може бути значно вищою.
Організація наголошує, що отримання повної інформації ускладнюється активними бойовими діями, особливо на окупованих територіях.
Тож адати точну та остаточну цифру загиблих цивільних на даний момент неможливо. Ситуація постійно змінюється, і оновлені дані публікуються міжнародними організаціями у міру їх надходження та верифікації.
На Херсонщині внаслідок удару РФ одна людина загинула, двоє поранені – ОВА
Російські війська вранці 9 квітня атакували Широку Балку на Херсонщині, внаслідок чого загинула одна людина, ще двоє – зазнали поранення, повідомила обласна військова адміністрація.
«Близько 08:30 росіяни атакували Широку Балку. Ворожий снаряд «прилетів» у житловий будинок. Цей удар обірвав життя чоловіка 1943 року народження… Жінка 1948 і чоловік 1974 років народження дістали вибухові травми і контузії», – йдеться в повідомленні.
В ОВА зазначили, що лікарі надають потерпілим необхідну медичну допомогу.
ОВА: на Донеччині двоє загиблих і двоє поранених унаслідок російських обстрілів
Щонайменше дві людини загинули, ще двоє зазнали поранення внаслідок обстрілів Донецької області 9 квітня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За даними влади, у селі Багатир Великоновосілківської громади обстріл РФ забрав життя 50-річного чоловіка, пошкоджено житловий будинок.
У Костянтинівці загинула 40-річна жінка, також зруйновано два приватні будинки.
Поранення зазнали житель Сіверська та жителька Лиману. Обидва населені пункти зазнали значних руйнувань.
«Вкотре закликаю всіх цивільних: будьте відповідальними! Евакуюйтесь до більш безпечних регіонів України!» – наголосив Філашкін.
АОЗ законтрактувала 90% бюджету, виділеного на початок року – Жумаділов
Бюджет Агенції оборонних закупівель, призначений у січні, законтрактували на 90%, заявив очільник Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов під час спілкування із журналістами 9 квітня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
За його словами, за останні два місяці АОЗ взяла бюджетних зобов’язань на майже 280 мільярдів гривень із понад 295 виділених Агенції станом на січень 2025 року.
«Це підписані контракти. Або нові контракти, або додаткові угоди по попередніх контрактах, по яких виникають зобов’язання контрагентів щодо постачання товарів», – пояснив Жумаділов, що означають 280-мільярдні зобов’язання.
За його словами, після того, як АОЗ взяло «такий темп, Міноборони побачило, що є спроможність» і вже у березні виділило Агенції додатково 80 мільярдів гривень.
«Тобто станом на сьогодні наші призначення – майже 380 мільярдів. Ми надалі будемо нарощувати нашу спроможність, операційну ефективність, ми спроможні виконувати замовлення Міноборони», – зазначив очільник АОЗ. Із врахуванням додаткових коштів Агенція законтрактувала близько 75% бюджету на 2025 рік.
Арсен Жумаділов очолив Агенцію оборонних закупівель на початку березня 2025 року. До цього він був керівником Державного оператора тилу.
З 24 січня Жумадіов тимчасово очолював Агенцію оборонних закупівель, і перебував, за його словами, у відпустці на основному місці роботи, в ДОТ. Це сталося після того, як Міноборони вирішило не продовжувати контракт із директоркою АОЗ Мариною Безруковою.
Агенція «Державний оператор тилу», яка займається закупівлями для армії, почала працювати з грудня 2023 року.
У Дніпрі та Харкові госпіталізували 11 людей після нових російських ударів – Зеленський
За добу російські війська здійснили масовані атаки по кількох регіонах України, застосувавши 55 ударних дронів, переважно «Шахедів», повідомив президент України Володимир Зеленський.
Він зазначив, що тільки за сьогоднішній день уже вдруге через загрозу російської балістики в більшості областей та в Києві лунала повітряна тривога.
«Були цілеспрямовані удари по Дніпру і Харкову, по громадах Сумської та Донецької областей. Пошкоджені звичайні будинки, цивільна інфраструктура: магазини, амбулаторія, газопровід», – йдеться у дописі.
За словами президента, до лікарень у Дніпрі та Харкові було доставлено 11 постраждалих. У Краматорську від російського удару зазнала поранення 11-річна дівчинка.
«Війна не стихає від розмов і заяв. У Москві ігнорують будь-яку дипломатію, бо вважають, що можуть собі це дозволити. Збільшення тиску на Росію потрібне, щоб удари припинились. І це залежить від рішень Сполучених Штатів, Європи, усіх партнерів у світі, які дійсно прагнуть зупинити війну», – заявив Зеленський.
За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок нічної атаки постраждало 15 людей. Вечері 8 квітня атаки російських дронів також зазнали Краматорськ та Харків – постраждали люди.
РФ активно розбудовує залізницю на окупованих територіях і «налагоджує постачання боєприпасів»
Росія продовжує активно розбудовувати залізничне сполучення на окупованих українських територіях. У планах окупантів – запуск вантажного сполучення РФ із Мелітополем, вдосконалення гілки Маріуполь – Ростов до окупованого Криму і навіть відкриття залізничного сполучення півострова з Білоруссю.
Тож на якому етапі наразі перебуває будівництво залізниці на окупованих територіях півдня і з якою метою воно триває, докладніше читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Жумаділов: АОЗ і ДОТ планують обʼєднати після завершення воєнного стану
Міністерство оборони України планує обʼєднати Агенцію оборонних закупівель (АОЗ) та Державний оператор тилу (ДОТ). Це станеться після завершення воєнного стану, заявив директор АОЗ Арсен Жумаділов 9 квітня під час спілкування з журналістами, передає кореспондентка Радіо Свобода.
За його словами, щоб обʼєднання не затягнулося в часі, підготовку потрібно провести заздалегідь.
«Обʼєднання – це не миттєвий процес. Ми говоримо про дві системи, про дві організації, сукупності процесів, структур, людей, інформації, руху даних, тощо, які для того, щоб обʼєднати, треба провести велику підготовчу роботу. Суто в розумінні юридичному і управлінському», – зазначив очільник АОЗ.
Як пояснив Жумаділов, зараз Україна може собі дозволити утримувати дві закупівельні агенції через велике військо, яке потребує численних закупівель.
«Ми не будемо утримувати мільйонну армію тоді, коли у нас не буде активних бойових дій і зменшаться її потреби, утримувати дві агенції в тому складі, у якому зараз вони є, держава не зможе. Відповідно, має бути швидко ухвалене рішення щодо обʼєднання, яке буде, в тому числі, після завершення воєнного стану, означати суттєве скорочення видатків на утримання цих двох агенцій», – зазначив Арсен Жумаділов.
Підготовку до обʼєднання АОЗ і ДОТ почнуть після наказу Міноборони про реорганізацію одного із агентств. За словами Жумаділова, реорганізовувати будуть саме Державний оператор тилу.
За наказом Міноборони також буде створена комісія з реорганізації, яка готуватиме всі необхідні заходи щодо обʼєднання. Цей колегіальний орган очолить Арсен Жумаділов, який у майбутньому керуватиме відомством.
«Це буде обʼєднання на базі Агенції оборонних закупівель. Оскільки я керівник АОЗ, то відповідно ДОТ приєднається до АОЗ. І таким чином я буду керівником і однієї, і другої організації, але на тому етапі уже однієї юридичної особи», – пояснив Жумаділов.
Ще одна причина реорганізації – необхідність «рухатись до того, що має бути єдина інституція в силах оборони, яка проводить закупівлі», сказав очільник АОЗ.
Арсен Жумаділов очолив Агенцію оборонних закупівель на початку березня 2025 року. До цього він був керівником Державного оператора тилу.
З 24 січня Жумадіов тимчасово очолював Агенцію оборонних закупівель, і перебував, за його словами, у відпустці на основному місці роботи, в ДОТ. Це сталося після того, як Міноборони вирішило не продовжувати контракт із директоркою АОЗ Мариною Безруковою.
Агенція «Державний оператор тилу», яка займається закупівлями для армії, почала працювати з грудня 2023 року.
У березні проєкт «Хочу найти» отримав рекордні 10 тисяч заявок про зниклих безвісти військових РФ
Березень 2025 року став рекордним за кількістю звернень до українського проєкту «Хочу найти». За місяць надійшло 10 027 заявок щодо зниклих безвісти військовослужбовців російської армії, повідомив 9 квітня Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненим.
Щодоби фіксується понад 320 нових заявок, вказано у дописі.
За даними штабу, найбільше запитів у березні надійшло щодо військових із 74-ї та 15-ї окремих мотострілецьких бригад Збройних сил Росії. У 30-й бригаді кількість зниклих зросла удвічі порівняно з лютим. Основні втрати війська РФ зазнали у Покровському районі Донеччини (2 144 заявки) та Бахмутському районі (933 заявки). Зокрема, лише з 810-ї бригади морської піхоти шукають 141 військовослужбовця, які зникли в Курській області.
Окрему увагу фахівці звертають на зростання звернень від родичів з республік РФ, зокрема Башкортостану – 469 запитів у березні, що на 30% більше за лютий.
Проєкт «Хочу найти» було запущено у січні 2024 року як ініціативу для встановлення долі російських військових і сприяння обмінам полоненими. Відтоді надійшло вже майже 80 тисяч запитів. Ця цифра не враховує загиблих і є у 2-3 рази меншою за реальну кількість зниклих безвісти, оскільки далеко не всі родини звернулися, пояснили у Координаційному штабі.
Станом на початок квітня за результатами роботи проєкту вдалося підтвердити, що 2 057 зниклих перебувають у полоні в Україні. Родичі вже можуть домагатися офіційного визнання їх військовополоненими. 529 осіб було включено до обмінів і повернуто в Росію в межах домовленостей.
Сибіга: 32 іноземних дипломати відвідали місце російського удару по Кривому Рогу
Очільники та представники 32 іноземних дипломатичних представництв відгукнулися на запрошення міністра закордонних справ Андрія Сибіги відвідати Кривий Ріг – про це він повідомив 9 квітня.
Він заявив, що після удару Росії по місту, внаслідок якого загинули 20 людей, він звернувся до іноземних послів із запрошенням відвідати місце атаки.
«Я дякую 32 главам та представникам дипломатичних місій за їхній хоробрий візит, організований МЗС, вшанування пам’яті дев’ятьох дітей та 11 дорослих, які загинули того дня у Кривому Розі, та спілкування з родичами вбитих дітей», – написав Сибіга в своєму акаунті X (раніше Twitter).
Судячи з повідомлення урядовця, візит здійснили дипломати 27 країн, а також представники ООН та Євросоюзу.
На думку міністра, для іноземних дипломатів важливо на власні очі побачити наслідки російських атак.
«Ми працюємо з нашими партнерами, щоб надати Кривому Рогу додаткову підтримку», – додав він.
Ввечері 4 квітня війська РФ завдали удару балістичною ракетою по центру житлового мікрорайону Кривого Рогу. Ракета влучила в район дитячого майданчика. За останніми даними, загинули 20 людей, з них дев’ятеро – діти, десятки людей поранені.
При цьому Міністерство оборони Росії заявило, що 4 квітня о 18:49 війська РФ «завдали високоточного ракетного удару за місцем проведення наради з командирами зʼєднань і західними інструкторами в одному з ресторанів міста Кривий Ріг».
Генеральний штаб Збройних сил України у відповідь наголосив, що Росія поширює неправдиву інформацію, стверджуючи, що ракетний удар по Кривому Рогу був нібито спрямований по скупченню українських військових.
Росія: генерал, який перебуває під слідством, повернеться на війну в Україні – адвокат
Обвинувачений у шахрайстві російський генерал, колишній командувач 58-ї армії Іван Попов знову вирушить на війну з Україною, повідомив державному російському агентству ТАСС його адвокат Сергій Буйновський.
За його словами, захист Попова спільно з Міноборони Росії підготував клопотання про зупинення провадження у справі і зміну запобіжного заходу «у зв’язку з позитивним рішенням» про направлення генерала на фронт.
Як уточнює телеграм-канал SHOT, відповідне клопотання надіслало керівництво однієї з частин, що воюють проти України.
Як пише «Комерсант», генерал-майора Попова відправлять на війну не як рядового штурмовика, як звичайних в’язнів, а як командира одного зі сформованих із колишніх ув’язнених загонів «Шторм Z».
У березні повідомлялося, що Попов звернувся з відкритим листом до президента Росії Володимира Путіна з проханням повернути його до армії.
Про арешт Попова стало відомо у травні минулого року. За версією слідства, він причетний до розкрадання у 2023 році понад 1700 тонн виробів металопрокату, закуплених для обладнання інженерних оборонних споруд на лінії фронту у Запорізькій області. Збитки оцінили на суму понад 130 мільйонів рублів. Генерал провину заперечує.
50-річний командувач став відомий широкому загалу в липні 2023 року, коли був звільнений з посади після критики стану російської армії і високих втрат.
Попова звільнили зі служби і помістили СІЗО. Суд відпускав його під домашній арешт. У лютому його знову повернули до СІЗО.
Відповідно до ухвалених у Росії поправок до законодавства, на війну проти України за згодою суду чи слідчих органів можуть вирушити як засуджені, так і особи, які перебувають під судом або слідством, яким ще не винесли вирок. Відомі, однак, випадки, коли клопотання про відправку на війну не задовольнялися – наприклад, полковник запасу ФСБ, колишній ватажок бойовиків «ДНР» і критик російської влади Ігор Гіркін (Стрєлков), який відбуває термін ув’язнення, стверджує, що йому в клопотанні відмовили.
СБУ: в чотирьох регіонах затримали 13 людей за підозрою в підпалах
Служба безпеки та Національна поліція затримали ще 13 людей, які, ймовірно, підпалювали об’єкти «Укрзалізниці» та автомобілі військових – про це СБУ заявила 9 квітня.
Зокрема, двох іноземців затримали на Вінніччині – за даними СБУ, вони прибули до України «із сусідньої європейської країни» за вказівкою ФСБ і мали завдання знищити релейні шафи залізничного перегону поблизу Вінниці:
«Одного з фігурантів затримали під час намагання використати легкозаймисту суміш для підпалу енергооб’єкта. Іншого – коли прямував до місця запланованої диверсії».
В Одесі, додає служба, правоохоронці викрили чотирьох людей, які в складі двох груп знищили сім релейних шаф сигнальних установок.
Одна із затриманих, за повідомленням – 34-річна одеситка, яка залучила до підривної діяльності свого 16-річного сина.
«Ще двоє – 16-річні ліцеїсти, які після вчинення підпалів на залізниці виготовили саморобний вибуховий пристрій (СВП) для організації теракту біля адмінбудівлі місцевого ТЦК. Правоохоронці викрили юнаків на етапі спорядження вибухівки і тим самим запобігли підриву поблизу військового об’єкта», – додає відомство.
У Запоріжжі затримали місцевого безробітного, який спалив позашляховик Сил оборони, а потім намагався знищити електропідстанцію на залізничній лінії області.
СБУ затримала двох людей у Дарницькому районі Києва – за повідомленням, це «18-річні наркозалежні», які за вказівкою куратора з ФСБ підпалили релейну шафу залізниці.
Крім того, чотирьом людям, яких затримали за підозрою в підпалах на Київщині кілька тижнів тому, повідомили про нову підозру:
«Їхні дії докваліфіковано як диверсія, вчинена у складі організованої злочинної групи в умовах воєнного стану.
Служба звітує про повідомлення затриманим про підозри в диверсіях, вчинених за попередньою змовою групою осіб та організованою групою в умовах воєнного стану. В разі визнання винними їм загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Особи затриманих СБУ не розголошує, їхні позиції щодо обвинувачень невідомі.
Українські правоохоронці регулярно повідомляють про затримання осіб, яких вони називають російськими агентами. Їх підозрюють у держзраді, диверсіях на замовлення російських спецслужб.
Україна отримала 1 млрд євро від ЄС за рахунок заморожених активів Росії – Шмигаль
Європейський союз перерахував Україні третій транш у розмірі 1-го мільярда євро в межах ініціативи «Надзвичайного кредиту на підтримку України»(ERA).
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 9 квітня після зустрічі з єврокомісаром з питань економіки та продуктивності Валдісом Домбровскісом у Брюсселі.
За його словами, кошти надійшли в межах механізму G7 і були забезпечені доходами від заморожених російських активів. Їх спрямують на пріоритетні видатки державного бюджету України.
«Наголосив на зустрічі, що наш пріоритет – повна конфіскація заморожених російських суверенних активів, які мають бути використані як ресурс для відбудови України. Приділили цьому питанню окрему увагу», – зазначив Шмигаль.
ERA є ініціативою «Групи семи» і передбачає передачу Україні 50 мільярдів доларів, з яких 20 мільярдів надає Європейський союз. Загалом у межах програми європейські союзники вже надали Україні 5 мільярдів євро.
Сирський: у разі демобілізації ЗСУ втратили би близько 350 тисяч військових
Якби Верховна Рада ухвалила норму про демобілізацію військовослужбовців зі стажем три роки, то у квітні цього року зі Збройних сил одночасно могли б звільнитися близько 350 тисяч військових. Про це головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив в інтерв’ю виданню LB.ua, опублікованому 9 квітня.
«Памʼятаєте, коли Верховна Рада порушувала минулого року питання, щоб включити в закон про мобілізацію питання демобілізації і надати можливість демобілізуватися тим, хто відслужив три роки, тоді ми порахували, що в квітні цього року з усієї кількісті угруповання, яке було у нас на фронті, близько 350 тисяч звільнилися б одразу», – пояснив Сирський.
Тобто Збройні сили України втратили би третину особового складу.
У грудні 2023 року начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що загальна чисельність Сил оборони України становить близько 1,1 мільйона осіб.
28 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що якщо завтра половина армії піде додому, то тоді треба було в перший день здаватися, бо зараз російський президент Володимир Путін «уб’є всіх».
У Міністерстві оборони України просили три місяці на розробку закону про демобілізацію, а точніше – про встановлення чітких термінів служби. Їхня відсутність, на думку багатьох військовослужбовців і їхніх родин, є чи не основною причиною самовільного залишення частини (СЗЧ) і дезертирства в ЗСУ.
У Кремлі відмовилися коментувати заяви про захоплення в полон в Україні двох громадян Китаю
У Кремлі відмовилися коментувати заяву президента України Володимира Зеленського про те, що українські війська захопили в полон двох громадян Китаю, які воювали проти України в складі російських сил.
«Я ніяк не можу прокоментувати цю інформацію», – сказав речник Кремля Дмитро Пєсков 9 квітня.
8 квітня президент Володимир Зеленський заявив, що на Донеччині українські військові взяли в полон двох громадян Китаю, які воювали у складі російської армії. Він доручив МЗС зв’язатися з Пекіном і зʼясувати позицію китайської влади. Полонені перебувають у СБУ, триває слідство.
Водночас президент України заявив про свідчення того, що «громадян Китаю в підрозділах окупанта значно більше, ніж двоє». Після цього до Міністерства закордонних справ України був викликаний тимчасовий повірений у справах Китаю, щоб «засудити цей факт і вимагати пояснень».
У Держдепартаменті США відреагували на повідомлення про захоплення в полон двох громадян Китаю, які воювали на боці РФ проти України, заявивши, що це викликає занепокоєння. «Тривожно через участь Північної Кореї. Тривожно, що китайських солдатів захопили у полон. Ми знаємо про ці повідомлення, що Україна захопила двох китайських громадян, які воювали на боці Росії в Україні», – сказала речниця Держдепу США Теммі Брюс на брифінгу.
Вона зазначила, що Китай є головним помічником Росії у війні в Україні, він постачає майже 80% товарів подвійного призначення, необхідних Росії для ведення війни.
У Міністерстві закордонних справ Китаю заявили, що перевіряють інформацію української сторони.
Як заявив речник відомства Лінь Цзянь, китайський уряд «завжди просив своїх громадян триматися подалі від зон збройних конфліктів» й уникати участи у війнах у будь-якій формі. Водночас він назвав «безпідставними» заяви про наявність в Україні більшої кількості китайських військових.
Китай декларує «нейтралітет» щодо російсько-української війни, проте від її початку надає Росії дипломатичну, економічну підтримку та наростив торгівлю з РФ і постачання дефіцитної мікроелектроніки й інших товарів, значною мірою, завдяки яким Росія може виробляти зброю і продовжувати агресію.
Сирський заявив, що українські сили дроном знищили російський бомбардувальник Ту-22М3
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що українські сили знищили російський літак Ту-22М3.
«Декілька днів тому нашими вдалими діями був знищений дальній бомбардувальник Ту-22М3. Якраз тільки приземлився – і наш дрон його вразив. Вартість – близько 100 мільйонів доларів», – сказав Сирський в інтерв’ю виданню LB.ua, опублікованому 9 квітня.
Коментуючи удари в глибині РФ, він також зазначив, що Україні вдалося знищити декілька місць зберігання і збирання «Шахедів», що вплинуло на загальну кількість їх застосувань.
«Ми завдали низки успішних ударів по аеродромах, і противник змушений був дислокувати, перемістити свою авіацію вглиб Росії. Якщо раніше вона була на відстані 100-150 км, тепер це 200-300 км – Енгельс, Шайковка. Російський флот фактично зачинений у Новоросійську. Інколи він проривається, але для них це випробування, тому що вони знають, що постійно перебувають під загрозою наших ударів», – сказав головнокомандувач.
За його словами, система протиповітряної оборони є також одним із напрямків ураження, «що значно знижує їхні потужності і самої системи протиповітряної оборони, і системи виявлення наших засобів повітряного нападу. Кожна така станція коштує десятки мільйонів доларів».
Щодо ураженого літака Ту-22М3, то Сирський не уточнив, коли саме і де це сталося.
2 квітня Міноборони Росії заявляло, що російський військовий літак Ту-22М3 розбився під час виконання планового рейсу в Іркутській області. У відомстві зазначали, що причиною інциденту стала технічна несправність.
Екіпаж Ту-22М3, який складається з чотирьох осіб, катапультувався, але один пілот загинув під час приземлення.
За даними військового відомства РФ, літак впав у «безлюдній місцевості», на землі немає руйнувань.
Як повідомляє телеграм-канал Mash, близький до силовиків, Ту-22М3 розбився в Усольському районі Іркутської області. За даними цього джерела, під час падіння літак врізався в лінію електропередач, у двох селах після цього зникла електрика.
Ту-22М3 – російський дальній надзвуковий ракетоносець-бомбардувальник, який може нести ядерну зброю. Він вироблявся з 1978 до 1993 року. Росія активно використовує його для ракетних ударів по Україні впродовж більш як трирічного повномасштабного вторгнення. Найвідомішими місцями базування цих літаків є Оленегорськ Мурманської області (авіабаза «Оленья») і Енгельс Саратовської області (авіабаза «Енгельс-2»).
Законопроєкт про військового омбудсмена готовий – Решетилова розповіла деталі
Законопроєкт про уповноваженого президента з прав військовослужбовців готовий – про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповіла призначена на цю посаду правозахисниця Ольга Решетилова:
«Законопроєкт готовий, завдання виконано. Тому що спочатку треба було написати текст такий, який би відповідав Конституції і який би дозволив цій інституції бути максимально дієвою. І це завело нас у дуже серйозні дискусії із юристами Офісу Президента, із юристами громадських організацій, з експертами».
Решетилова пояснила, що в умовах воєнного стану створити абсолютно незалежний орган практично неможливо, адже він потребує змін у Конституції, яку не можна змінювати під час війни. Водночас без конституційного статусу неможливо наділити цю посаду великими повноваженнями.
«Але, виходячи з тих реалій, в яких ми зараз працюємо, і навіть вже виходячи з того досвіду, який я маю за майже три місяці, я хочу сказати, що в даному випадку найбільш дієвою ця інституція буде у вертикалі Верховного Головнокомандуюча. І ми, пишучи цей закон, вийшли з того, що ми фактично створюємо допоміжний орган Верховного Головнокомандуюча для здійснення ним цивільного демократичного контролю, про що зазначено в законі про національну безпеку», – заявила вона.
За словами посадовиці, уповноважена не може працювати у вертикалі Міністерства оборони, тому що цей орган має мати функції цивільного контролю за всім сектором безпеки:
«Тобто це ж не тільки Збройні сили, це і Національна гвардія, Державна прикордонна служба, СБУ, Служба зовнішньої розвідки і багато інших структур, де проходять служби військовослужбовців».
Решетилова уточнила, що в положенні про уповноваженого виписані функції, які він здійснює як фактично радник президента. Йдеться, зокрема, про моніторинг, координацію різних державних органів, доповіді та рекомендації президенту. Поміж іншого, уповноважений бере на себе розширені функції щодо опрацювання скарг, тому що вони виявляють системні проблеми.
«Плюс, коли ти телефонуєш чи приходиш до командирів війська, в державні органи і представляєшся уповноваженим президента, то відповідна реакція, звичайно, тут зелене світло до співпраці. На сьогодні чого не вистачає, чому потрібна інституція – не вистачає штату людей для системності, алгоритму дій, тому що, наприклад, в законі ми прописали, як буде відбуватися реагування на скарги, як буде опрацьовуватися скарга, як буде визначатися її прийнятність, як далі буде відбуватися перевірка і що буде після перевірки», – каже вона.
Уповноважена з прав військових додала, що наразі фактично не має штату й працює одна:
«Мені допомагають люди, які в перші дні просто запропонували свою допомогу. Але так, на жаль, немає штату людей, які можуть замість мене сходити на нараду, виїхати в війська».
1 січня Решетилова розповіла, що одразу після призначення «отримала величезну кількість скарг, на які необхідно реагувати».
Президент Зеленський 30 грудня підписав указ про призначення Ольги Решетилової (Кобилинської) уповноваженою президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей.
Того ж дня він повідомив, що Решетилова буде займатися підготовкою законопроєкту про військового омбудсмена.
Російське ГРУ займалося проєктом з вербування в’язнів «Шторм Z» – розслідування
Російська військова розвідка, відома як ГРУ, курувала штурмові роти із в’язнів «Шторм Z», включаючи їхнє фінансування і збір відомостей про загиблих бійців, повідомляє розслідувальний проєкт «Система» (проєкт розслідувань телеканалу «Настоящее время», що створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки, та російської служби Радіо Свобода).
У фільмі «Бійня примар. Як російські в’язні воюють в Україні» «Система» розповідає, що проєкт із вербування ув’язнених на війну в Україні розпочався влітку 2022 року – тоді ПВК «Вагнер» розпочала набір в’язнів до своїх лав. А вже у лютому 2023-го монополістом із залучення засуджених на фронт стало Міноборони Росії.
Частину оперативного керівництва проєктом «Шторм Z» здійснювали структури Південного військового округу: за підготовку бійців і ведення документації (у тому числі фінансової) відповідали дві військові частини 8-ї гвардійської загальновійськової армії, а також «Центр підготовки, застосування штурмових підрозділів і підрозділів посилення», який відповідав ще й за тактику.
Центр був створений всередині Об’єднаного угруповання військ. По суті, це «мозковий центр» так званої «СВО», який спочатку очолював генерал Сергій Суровікін, а зараз голова Генштабу РФ Валерій Герасимов.
Ще один орган управління «Шторм Z» розташований у Москві – це військова розвідка, ГРУ. У розпорядженні «Системи» є документи, які вказують на те, що контракти ув’язнених мають особливий гриф секретності і зберігаються у спеціальному архіві ГРУ. А відомості про загиблих в’язнів керівництво згаданої раніше 8-ї армії направляє секретною поштою до офісу розвідки – Головне управління Генштабу (сучасне позначення ГРУ).
Офіційно проєкт «Шторм Z» був запущений указом голови Генштабу РФ від 24 лютого 2023 року, йдеться у фільмі. Тоді ж, у лютому 2023-го, Міноборони РФ і ГРУ об’єднали розрізнені найманські формування в єдину структуру – «Добровольчий корпус». До нього увійшли ті загони, де бійці служили у статусі так званих «добровольців»: деякі підрозділи БАРС («Бойовий армійський резерв країни») і десяток загонів «ПВК «Редут».
Колишні ув’язнені зі «Шторм Z» воювали в Україні у тому ж статусі – підписували «добровольчі» контракти. Це накладало низку обмежень, наприклад, ув’язнені не могли розірвати контракт за власним бажанням, отримували нижчі зарплати і менше пільг.
У лютому 2023 року ГРУ закріпило за собою статус куратора практично всіх «добровольчих» підрозділів, і «Шторм Z», зважаючи на все, не став винятком, йдеться в розслідуванні.
«Укренерго»: споживання продовжує зростати, вчорашній максимум зафіксували увечері
Споживання електроенергії надалі зростає, повідомив оператор енергосистеми «Укренерго» 9 квітня.
Станом на ранок 9 квітня рівень енергоспоживання був на 1,1% вищим, ніж у вівторок:
«Причина – утримання холодної погоди на всій території України з нічними заморозками. Вчора, 8 квітня, добовий максимум споживання був зафіксований увечері. Він був на 2% вищим, ніж максимум попереднього дня», – йдеться в зведенні.
Компанія нагадує, що енергосистема продовжує відновлюватися після масованих ракетно-дронових атак Росії.
«Укренерго» просить обмежувати користування потужними електроприладами з 8 ранку до 21 години.
Напередодні оператор заперечив повідомлення в медіа про можливе повернення відключень – за твердженням «Укренерго», таких заходів наразі не планують.
За даними українського Міненерго, Росія за три роки повномасштабного вторгнення завдала понад 30 масованих комплексних ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури України, загальні збитки від яких складають мільярди доларів.
Сирський: наступ РФ на Сумщину й Харківщину фактично розпочався
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що новий наступ російських військ на Сумщину і Харківщину «фактично вже розпочався».
«Незважаючи на всі переговори, які йдуть, ми спостерігаємо тільки збільшення інтенсивності наступальних дій… Я можу сказати, що президент абсолютно правий, і цей наступ фактично вже розпочався. Тому що вже декілька днів, майже тиждень, ми спостерігаємо збільшення майже вдвічі кількості наступальних дій противника на всіх основних напрямках», – сказав Сирський в інтерв’ю виданню LB.ua, опублікованому 9 квітня.
Сирський також зауважив, що від початку повномасштабного вторгнення РФ збільшила своє угруповання вп’ятеро.
«Щомісяця вони збільшують на 8-9 тисяч, за рік це виходить 120-130 тисяч. На 1 січня 2025 у Росії угруповання військ, яке бере участь у бойових діях в Україні, налічувало 603 тисячі військових, на сьогодні – вже 623 тисячі», – сказав головнокомандувач ЗСУ.
Наприкінці березня в інтерв’ю Le Figaro президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія готується до весняного наступу на Сумщину і Харківщину.
«Ми бачимо підготовку до цієї майбутньої операції. Ми поділилися розвідданими з нашими союзниками», – сказав голова держави.
Зеленський також додав, що ще вісім місяців тому Росія планувала почати цей наступ, однак ЗСУ зірвали плани російських військ завдяки операції на території Курської області РФ.
МЗС: Китай перевіряє інформацію про своїх громадян, що потрапили в полон в Україні
У Міністерстві закордонних справ Китаю прокоментували захоплення в полон двох китайських громадян в Україні – про це заявив речник відомства Лінь Цзянь, передають міжнародні медіа 9 квітня.
«Китайська сторона перевіряє відповідну інформацію в української сторони», – заявив він.
Цзянь додав, що китайський уряд «завжди просив своїх громадян триматися подалі від зон збройних конфліктів» та уникати участи у війнах у будь-якій формі.
Водночас він назвав «безпідставними» заяви про наявність в Україні більшої кількості китайських військових.
8 квітня президент Володимир Зеленський заявив, що на Донеччині українські військові взяли в полон двох громадян Китаю, які воювали у складі російської армії. Він доручив МЗС зв’язатися з Пекіном і зʼясувати позицію китайської влади. Полонені перебувають у СБУ, триває слідство.
Водночас президент України заявив про свідчення того, що «громадян Китаю в підрозділах окупанта значно більше, ніж двоє».