Після спроби реалізувати амбітний проєкт – звести першу у світі транскордонну канатну дорогу між Росією і Китаєм (її поки так і не добудували, попри обіцянки завершити до 2023-го року) – колишній обвинувачений у держзраді український політик Віктор Медведчук, схоже, не полишив спроб відкрити успішний бізнес на кордоні двох країн, у російському Благовєщенську.
Це місто у 90-х називали «адідасником». Заповзяті росіяни закуповували спортивні костюми в сусідньому китайському місті Хейхе, переправлялися із ними через річку Амур на російський берег і продавали в Благовєщенську.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну, у Росії, в умовах санкцій Євросоюзу та США, у громадян РФ знову виникли проблеми з купівлею іноземних товарів. І їх знову вирішують, імпортуючи китайські.
Проєкт журналістських розслідувань Радіо Свобода «Схеми» встановив: російська компанія з Благовєщенська, пов’язана з Медведчуком, завозить у Росію тягачі німецького бренду Mercedes, виготовлені для китайського внутрішнього ринку, а потім відправляє деякі з них на окуповані українські території.
Лисак: армія Росія атакувала Нікополь дроном, 12 людей поранені
Російські війська вдарили дроном-камікадзе по Нікополі, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак 10 квітня.
За його даними, в місті 12 поранених.
«Серед потерпілих – 16-річний підліток. Він у важкому стані», – заявив Лисак.
Він додав, що атака пошкодила гуртожиток та п’ять автомобілів. Триває обстеження території.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Нікопольський район на Дніпропетровщині, зокрема, зазнає обстрілів фактично щодня.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Україна запрошує Європу інвестувати в критично важливі сировинні ресурси, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на бізнес-форумі в Брюсселі 10 квітня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми маємо величезний потенціал у сфері відновлюваної енергетики, водню й біометану. Наша енергомережа повністю синхронізована з європейською. Підземні газові сховища, найбільші в Європі, можуть збільшити загальну потужність континенту на 25%. Ми також маємо другі за величиною запаси газу в Європі. Усе це робить Україну унікально стратегічним місцем для інвесторів, орієнтованих на майбутнє. Критично важливі сировинні ресурси – ще один сектор, куди ми запрошуємо європейські інвестиції», – сказав голвоа українського уряду.
Він зазначив, що нині ЄС імпортує багато з цих ресурсів із-за меж континенту, «але Україна може це змінити».
«Європейська промисловість може отримати надійне джерело сировини тут, у Європі, закладаючи основу нової індустріальної революції «зробленого в Європі», – заявив Шмигаль.
За його словами, відбудова України стане найбільшим економічним проєктом у Європі за останні покоління.
«За даними Світового банку, Україна потребує понад 524 мільярди доларів на відновлення протягом наступного десятиліття. І ці проєкти створять безпрецедентні можливості для європейського бізнесу. Сьогодні Україна – це не просто країна, що воює. Це – центральна точка, навколо якої вибудовується нова геометрія Європи. Ми – не буферна зона. Ми – не сіра зона. Ми – нова можливість для Європи віднайти свою ідентичність», – сказав прем’єр.
Він наголосив, що Україна готова стати постачальником і експортером безпеки, енергії, критично важливих ресурсів і цифрових інновацій. «І це вигідно не лише Європейському союзу як геополітичному центру сили, але й європейському бізнесу, для якого Україна стає новим привабливим напрямком для прибуткових інвестицій», – зазначив голова уряду.
Раніше віцепремʼєр-міністерка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції Ольга Стефанішин повідомила, що технічні консультації між Україною і США щодо угоди про корисні копалини відбудуться 11 квітня у Вашингтоні.
Вона зазначила, що не може поки розкривати подробиць, але підтвердила на запитання журналістів, що угода зі США про мінерали не може містити моменти, які суперечать співпраці з ЄС.
«Я дійсно можу підтвердити, що нічого в угоді не може обговорюватися з Україною таким чином, щоб це підривало наявні зобов’язання України, включно з фінансовими – в межах Ukraine facility, макрофінансової допомоги, співпраці з МВФ. Це не може бути предметом жодного переговорного формату. А це означає, що відповідні коригування повинні бути внесені в формат угоди пізніше», – додала урядовиця.
Минулого тижня голова МЗС України Андрій Сибіга уточнив, що угода зі США про копалини аналізується на відповідність законодавству України, тому що «ця угода має відповідати інтересам обидвох країн, і у нас є своє законодавство». Зокрема, зазначав міністр, документ не може суперечити євроінтеграційному курсу України.
Кличко: госпіталізували ще одного пораненого через російську атаку на Київ
Кількість постраждалих через російську атаку на Київ зросла до чотирьох, заявив міський голова Віталій Кличко 10 квітня.
«Госпіталізували ще одного постраждалого внаслідок нічної атаки ворога на столицю. Загалом постраждали четверо людей. Двоє – в лікарні, двом медики надали допомогу на місці», – повідомив він у своєму телеграм-каналі.
Раніше Кличко заявив про трьох поранених і госпіталізацію одного з них.
За даними Київської міської військової адміністрації, протягом нічної російської атаки в повітряному просторі Києва зафіксували 30 безпілотників.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Технічні консультації України і США щодо копалин розпочнуться 11 квітня – Стефанішина
Технічні консультації між Україною і США щодо угоди про корисні копалини відбудуться 11 квітня у Вашингтоні, повідомила віцепремʼєр-міністерка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції Ольга Стефанішина.
«Завтра у Вашингтоні відбудуться технічні консультації між командами міністерств юстиції й економіки. І я не в змозі розкривати якісь подробиці, тому що зустріч відбудеться лише завтра. Я зможу прокоментувати завтра», – сказала Стефанішина в Брюсселі 10 квітня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Вона підтвердила на запитання журналістів, що угода зі США про мінерали не може містити моменти, які суперечать співпраці з ЄС.
«Я дійсно можу підтвердити, що нічого в угоді не може обговорюватися з Україною таким чином, щоб це підривало наявні зобов’язання України, включно з фінансовими – в межах Ukraine facility, макрофінансової допомоги, співпраці з МВФ. Це не може бути предметом жодного переговорного формату. А це означає, що відповідні коригування повинні бути внесені в формат угоди пізніше», – додала урядовиця.
На початку цього тижня про те, що Україна відправить делегацію до Вашингтону для переговорів щодо деталей нового проєкту угоди щодо корисних копалин, повідомила перша віцепрем’єр-міністерка України – міністерка економіки України Юлія Свириденко.
За її словами, до складу делегації увійдуть представники міністерств економіки, закордонних справ, юстиції і фінансів.
«Ми прагнемо узгодити вибір проєктів, законодавчу базу і механізми довгострокового інвестування», – додала урядовиця.
Минулого тижня голова МЗС України Андрій Сибіга уточнив, що угода про копалини аналізується на відповідність законодавству України, тому що «ця угода має відповідати інтересам обидвох країн, і у нас є своє законодавство». Зокрема, зазначав міністр, документ не може суперечити євроінтеграційному курсу України.
30 березня президент США Дональд Трамп заявив, що український президент Володимир Зеленський намагається вийти з угоди щодо корисних копалин, і попередив, що у такому разі на нього чекатимуть «великі проблеми».
За даними агенції Bloomberg, Україна запропонує внести зміни до нового проєкту угоди про корисні копалини, зокрема обіцянку збільшити інвестиції США.
24 березня президент США Дональд Трамп заявив, що очікує, що незабаром буде підписано угоду з Україною щодо корисних копалин. Згодом український президент Володимир Зеленський підтвердив, що США готують новий проєкт угоди. За його словами, американська сторона запропонувала Києву «одразу велику угоду».
Газета Financial Times й агентство Bloomberg, які ознайомились із новим проєктом угоди, повідомили, що Сполучені Штати наполягають на укладенні нової угоди з Україною, яка поширюватиметься на всі природні ресурси, включаючи нафту й газ, а також основні енергетичні активи країни.
Як зазначає FT, у цій угоді США не пропонують Києву жодних гарантій безпеки. Попередня версія угоди також не містила тих гарантій безпеки для України, на яких наполягав Зеленський.
Перед цим у березні Україна і США домовилися укласти угоду про розробку критичних мінеральних ресурсів України. Спроби підписати угоду провалилися 28 лютого після суперечки між Трампом і Зеленським у Білому домі.
19 березня Трамп і Зеленський домовилися працювати разом, щоб припинити війну Росії проти України під час телефонної розмови, яку Білий дім назвав «фантастичною».
Шмигаль закликав зберегти безмитну торгівлю з ЄС
Лібералізація торгівлі між Україною і Європейським союзом має бути збережена, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час бізнес-форуму в Брюсселі 10 квітня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Вона (лібералізація – ред.) вже приносить вигоди обом сторонам. Торік обсяг нашої торгівлі перевищив 60 мільярдів доларів. Україна сама імпортувала товарів з ЄС на суму понад 35 мільярдів. Це ще одне свідчення того, що Україна – не лише надійний партнер, а й великий і зростаючий ринок, який посилює Європейський союз», – сказав голова уряду.
Він додав, що ця глибока економічна інтеграція має бути закріплена новою угодою, зокрема, шляхом підписання Угоди про оцінку відповідності промислових товарів (АСАА) і поглиблення стратегічного діалогу щодо сталі.
Напередодні Шмигаль на пресконференції після засідання Ради асоціації Україна – ЄС повідомив, що Україна звернулася до Європейського союзу з проханням зберегти торговельні преференції, які ЄС надав у звʼязку з повномасштабним вторгненням Росії, хоча б до кінця цього року.
Термін дії чинних преференцій спливає на початку червня, Україна хоче закріпити на майбутнє преференції в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос повідомила, що це питання продовжать обговорювати і що до 5 червня з пропозицією щодо преференцій для України має вийти Єврокомісія.
Раніше західні ЗМІ повідомляли, що Єврокомісія готує пропозицію щодо постійної лібералізації торгівлі з Україною, згідно з якою сільськогосподарський імпорт буде розділен на три категорії залежно від того, наскільки він «чутливий» до ринку ЄС.
До чутливих продуктів, імовірно, включатимуть ті, імпорт яких зараз обмежений квотами, наприклад яйця, птицю, цукор або мед.
У травні 2022 року Рада ЄС вирішила скасувати на рік усі мита і квоти на експорт із України, щоб підтримати українську економіку на тлі повномасштабного вторгнення Росії.
Попри ці рішення, кілька країн ЄС (Болгарія, Польща, Угорщина і Словаччина) у квітні 2023 року тимчасово заборонили імпорт українського зерна, оскільки країни Центральної та Східної Європи зазнають внутрішнього тиску з вимогою захистити місцевих фермерів.
Єврокомісарка з питань розширення Кос закликала «варити борщ разом»
Єврокомісарка Марта Кос назвала низку причин, чому, попри війну, європейським бізнесам варто інвестувати в Україну, серед яких майбутня відбудова, інтеграція України в Євросоюз, українські оборонні технології та «зелений перехід». Про вона заявила на бізнес-саміті Україна – ЄС, передає кореспондент Радіо Свобода.
«В Україні є вислів – «варити борщ разом». Це не лише про приготування їжі, це – більше. Це означає спільну, складну, терплячу роботу з довірою. Бо кожен в Україні скаже вам, приготувати борщ не так просто. У кожного є свій улюблений рецепт. Потрібно слухати одне одного, адаптуватися, і тоді знайти рецепт, який підійде всім. А в кінці – сідати разом за стіл», – заявила вона.
На думку Кос, навіть у час невизначеності залишаються певні речі, зокрема – те, що Україна буде значно глибше інтегрована в європейську економіку:
«Не лише в момент вступу до ЄС, а вже задовго до цього. І це вже відбувається. У нас є вибір – або наші сусіди роблять внесок у наш добробут і безпеку, або ж стають викликом для нашої безпеки».
За словами єврокомісарки, окрім військової допомоги, Євросоюз може допомогти Україні досягти економічної потужності та енергетичної незалежності. Вона вказала на пакет енергетичної безпеки з Україною, який до 2027 року має повністю інтегрувати країну в енергетичний ринок ЄС.
Кос також згадала про перспективи оборонної співпраці, зазначивши, що інтеграція української високотехнологічної та динамічної оборонної промисловості може стати поштовхом до «значно більш інтегрованого» оборонного ринку Європи.
«Україна може стати величезним активом для Європейського Союзу, який повинен брати на себе більше відповідальності за власну безпеку», – каже вона.
Представниця Єврокомісії також згадала про рамкову інвестиційну програму для України на майже 10 мільярдів євро. Ці кошти планують використати, щоб залучити щонайменше 40 мільярдів євро публічних і приватних інвестицій протягом наступних трьох років.
«Ми створили цю програму, щоб допомогти вам мінімізувати ризики при інвестуванні в відновлення України. Також тому що ми хочемо, щоб ця відбудова сприяла процесу вступу України до ЄС – через будівництво житла, доріг, мостів і портів відповідно до європейських стандартів, включаючи стандарти енергоефективності», – сказала Кос.
Кос додала, що робота з бізнес-співпраці України та Блоку продовжиться в липні на Конференції з відновлення України в Римі.
«Інвестувати в Україну сьогодні — це інвестувати в завтрашню Європу. У майбутнє, де сильна, демократична та інноваційна Україна робить такий же внесок у добробут Європи, як і в її безпеку. І давайте зробимо це разом», – закликала єврокомісарка.
Напередодні голова зовнішньополітичної служби ЄС Кая Каллас повідомила, що блок надасть понад 2 мільярди євро доходу від заморожених активів РФ на підтримку України.
Прифронтові ОВА повідомили про загиблих і поранених через російські і обстріли протягом доби
Внаслідок російських обстрілів Донецької області напередодні загинули четверо людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін вранці 10 квітня.
Серед загиблих: жителі села Багатир Волноваського району, Покровська, Новоекономічного та Костянтинівки.
«У Лимані поранено людину, пошкоджено чотири приватні будинки, чотири дачі, дві господарчі споруди; у Зарічному один будинок зруйновано і один пошкоджено. У Сергіївці Андріївської громади пошкоджено культову споруду. У Слов’янську пошкоджено майстерню», – заявив він.
Ще один чоловік зазнав поранення в Сіверську, там же обстріли пошкодили 16 будинків.
Російська армія обстріляла 30 населених пунктів Херсонської області, заявив очільник регіону Олександр Прокудін:
«Російські військові били по критичній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили багатоповерхівку та 12 приватних будинків. Також окупанти понівечили приватні автомобілі».
За даними Прокудіна, через російські атака одна людина загинула, ще двоє зазнали поранень.
Також вранці 10 квітня очільник міської військової адміністрації Роман Мрочко повідомив, що 64-річний житель Херсона зазнав поранень через удар з дрона.
Обстріли РФ завдали пошкоджень у кількох населених пунктах Харківщини, заявив голова ОВА Олег Синєгубов.
«Чугуївський район, Вовчанська ТГ, с. Білий Колодязь. Внаслідок обстрілу FPV-дроном постраждала 67-річна жінка», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Крім того, 50-річна жінка постраждала через обстріл у селі Слобожанське, 64-річний чоловік – у Куп’янську.
Раніше голова Миколаївської області Віталій Кім заявляв про госпіталізацію двох постраждалих у Миколаєві через атаки російських дронів протягом ночі. Згодом ДСНС повідомила про 10 поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Медіа: делегації США та Росії почали переговори в Стамбулі
Делегації Сполучених Штатів та Росії почали зустріч у Стамбулі – про це повідомили агентство Reuters та російські державні агентства вранці 10 квітня.
Reuters посилається на власне відео, згідно з яким кілька автомобілів в’їхали до будівлі російського консульства в центрі Стамбула, де відбувається зустріч.
Делегації очолюють новий посол Росії у Вашингтоні Олександр Дарчієв і заступниця помічника держсекретаря США Соната Култер, повідомили в російському Міністерстві закордонних справ.
Прессекретарка Державного департаменту США Теммі Брюс повідомила 8 квітня, що делегації Росії та США планують відновити переговори щодо нормалізації роботи своїх дипломатичних представництв.
Брюс також заявила, що жодних політичних чи безпекових питань сторони не обговорюватимуть, і підкреслила, що війни в Україні «абсолютно» не буде на порядку денному.
18 лютого в Ер-Ріяді відбулися перші офіційні переговори на високому рівні між Вашингтоном і Москвою після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.
У лютому команди Росії та США провели переговори в Стамбулі, щоб спробувати відновити нормальне функціонування своїх посольств. Переговори, зосереджені на умовах роботи для дипломатів одна одної, забезпечили першу перевірку здатності двох країн перезавантажити ширші відносини.
Шмигаль у розмові з Каллас «наголосив на важливості» закупівлі артилерійських снарядів
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів зустріч із високою представницею Євросоюзу із закордонних справ Каєю Каллас – про це він повідомив 10 квітня.
За його словами, він подякував за підтримку ЄС, зокрема, ініціативу Каллас виділити Україні 40 мільярдів євро на посилену військову допомогу.
«Обговорили нагальні оборонні потреби України. Наголосив на важливості закупівлі 2 млн артилерійських снарядів для України. Підкреслив важливість реалізації плану ReArm Europe, а також якнайшвидшого запуску інструменту SAFE, обсяг якого становить 150 мільярдів євро», – заявив голова уряду.
Шмигаль назвав важливим елементом інструменту SAFE можливість для України долучитися до спільних з країнами Євросоюзу закупівель оборонної продукції як на європейському ринку, так і в українських компаній.
Також, додав він, сторони обговорили продовження посилення санкційної політики проти Росії:
«Підтвердили разом з пані Каєю Каллас нашу спільну позицію: жодного миру без справедливості. Ми наголошуємо, що зусилля для справедливого і міцного миру мають базуватися на принципах «нічого про Україну без України» та «нічого про Європу без Європи».
Напередодні голова зовнішньополітичної служби ЄС Кая Каллас повідомила, що блок надасть понад 2 мільярди євро доходу від заморожених активів РФ на підтримку України.
У КМВА повідомили про наслідки нічної атаки по Києву: в повітряному просторі столиці було 30 БпЛА
Російські війська в ніч на 10 квітня завдали удару дронами по Україні, зокрема в повітряному просторі Києва зафіксували 30 безпілотників, повідомили у міській військовій адміністрації. За повідомленням, внаслідок атаки зафіксували пожежі, дві людини зазнали поранень.
«Повітряна тривога ввечері 9 квітня і в ніч на 10 квітня тривала протягом 2 годин 2 хвилин (з 23:34 до 01:37) у звʼязку із загрозою застосування російських уданих БпЛА. А також з 07:01 до 07:26 – у звʼязку із загрозою застосування балістичного озброєння. Під час нічної дронової атаки на підступах до Києва та в повітряному просторі столиці було зафіксовано 30 ворожих БпЛА. 16 – знищено. За наявною інформацію, решта – втрачені або покинули повітряний простір», – йдеться в повідомленні.
Внаслідок атаки, за даними КМВА, у Голосіївському районі зафіксували пожежу на території складського приміщення, її вже ліквідували; у Дарницькому районі – руйнування приватного будинку, також пошкоджені вікна будинків поруч й автомобіля.
«За наявною інформацією, постраждали дві жінки. Їм надали медичну допомогу, без госпіталізації», – зазначили у МВА.
Міський голова Віталій Кличко згодом уточнив, що внаслідок нічної атаки на столицю постраждали троє людей, при цьому одна людина шпиталізована, а двом надали допомогу на місці.
Повітряні сили ЗСУ раніше повідомили, що в ніч на 10 квітня російські війська атакували Україну 145-ма ударними безпілотниками типу Shahed і дронами-імітаторами різних типів.
«Станом на 09:00 підтверджено збиття 85 ударних БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на півночі, півдні, сході та в центрі країни. 49 ворожих безпілотників-імітаторів — локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Як вербують з Китаю до армії РФ?
Україна наводить докази участі громадян Китаю у війні на боці Росії. Двоє потрапили в полон і СБУ вже провела допит. Президент України Володимир Зеленський заявив про 155 таких солдатів, чиї імена Київ вже підтвердив. Каже: Росія вербує громадян КНР, зокрема, через китайські соцмережі, як-от Тік-Ток, а потім готує до війни.
- На що це впливає?
- Чи змінюється політика Пекіна відносно підтримки Києва?
- І як геополітичні зміни у світі позначаться на російсько-українській війні?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
ДСНС: у Миколаєві через атаку РФ постраждали 10 людей
У Миколаєві внаслідок російського удару дронами число постраждалих зросло до десяти, повідомили Державна служба з надзвичайних ситуацій і голова обласної військової адміністрації Віталій Кім. Раніше голова ОВА повідомляв про двох потерпілих.
«У дворі п’ятиповерхівки через падіння уламків БпЛА зайнялася квартира, пошкоджено інші помешкання. Рятувальники евакуювали маломобільну жінку, допомогу надали волонтери Червоного Хреста. В інших локаціях ліквідовано займання двох авто й гаража. В одному з приватних будинків вибуховою хвилею заблоковано матір із трьома дітьми – усіх врятовано», – повідомили у ДСНС.
За повідомленням, із десяти постраждалих трьох шпиталізували з травмами.
Віталій Кім, зі свого боку, зазначив, що вночі в Миколаєві під час російської атаки дронами «Shahed 131/136» внаслідок падіння уламків і дії вибухової хвилі пошкоджені дев’ять багатоквартирних будинків, три автомобілі, 30 гаражів й адміністративна будівля.
У Миколаївському районі, за словами Кіма, 9 квітня і вночі 10 квітня російські війська двічі атакували дронами типу FPV й двічі здійснювали артилерійські обстріли Куцурубської громади.
«Внаслідок одного з них у селі Дмитрівка пошкоджено багатоквартирний будинок. Постраждалих немає. Також учора, 9 квітня, ворог двічі атакував дронами типу FPV акваторію Очаківської громади. Постраждалих немає», – додав голова ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Повітряні сили: вночі збили 85 запущених Росією дронів
Російські війська в ніч на 10 квітня атакували Україну 145-ма ударними безпілотниками типу Shahed і дронами-імітаторами різних типів із напрямків Курська, Орла, Міллерова, Приморсько-Ахтарська в РФ і Чауди в окупованому Криму, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 09:00 підтверджено збиття 85 ударних БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на півночі, півдні, сході та в центрі країни. 49 ворожих безпілотників-імітаторів — локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – йдеться в повідомленні.
Військові зазначили, що внаслідок російської атаки постраждали Донеччина, Харківщина, Київщина, Хмельниччина, Полтавщина і Миколаївщина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Українське командування: війська РФ атакували 27 разів на Лиманському напрямку протягом доби
Російські війська активно атакували на кількох напрямках протягом доби, йдеться в зведенні Генерального штабу Збройних сил України на ранок 10 квітня.
За даними штабу, протягом минулої доби на фронті відбулося 149 бойових зіткнень.
Сили оборони відбивали п’ять російських атак поблизу Вовчанська, Глибокого, Кам’янки та Фиголівки на Харківському напрямку, ще дві – на Куп’янському, неподалік Загризового та Нової Кругляківки.
«На Лиманському напрямку ворог атакував 27 разів. Намагався просунутися вперед поблизу населених пунктів Надія, Катеринівка, Мирне, Сергіївка, Нове, Колодязі, Ямполівка та в напрямках Зеленої Долини, Греківки і Новомихайлівки», – повідомляє командуваня.
10 російських штурмів були відбиті на Сіверському напрямку, два бої мали місце на Краматорському напрямку. Російські загарбники 20 разів атакували на Торецькому напрямку – неподалік Торецька, Дружби, Дачного, Леонідівки та Щербинівки.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 40 наступальних дій агресора в районах населених пунктів Калинове, Шевченко, Троїцьке, Преображенка, Успенівка, Новоолександрівка, Удачне, Водяне Друге, Зелене Поле, Єлизаветівка, Андріївка, Лисівка, Котлине, Котлярівка та Богданівка», – йдеться в зведенні.
ЗСУ відбили шість атак на Новопавлівському напрямку, п’ять на Гуляйпільському та дев’ять – на Оріхівському.
За даними штабу, Сили оборони зупинили 19 російських атак в операційній зоні Курської області РФ.
Генштаб уточнює, що не виявляє наступальних угруповань російської армії на північних Волинському та Поліському напрямках.
Речниця 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго Анастасія Блищик повідомила днями, що ситуація на Лиманському напрямку за останній місяць погіршилася: російські сили кидають у бій велику кількість піхоти і застосовують багато дронів, зокрема і на оптоволокні.
Інститут дослідження війни оцінює, що російські війська мають «незначне просування» в районі кордону Сумської та Курської областей, але, скоріше за все, не зможуть розпочати велику наступальну операцію на Суми без значного підкріплення.
Оцінки Генштабу: армія Росії втратила понад 1400 військових за добу
Російські війська втратили близько 1 420 людей особового складу протягом доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 10 квітня.
За оцінкою українського командування, загальні втрати Росії склали 929 тисяч військових.
Штаб також навів дані про втрати російської техніки:
- 10 579 танків (+3 за добу)
- 22 033 бойові броньовані машини (+12)
- 25 982 артилерійські системи (+70)
- 1 359 реактивних систем залпового вогню
- 1 127 засобів протиповітряної оборони
- 370 літаків
- 335 гелікоптерів
- 32 078 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+105)
- 3 145 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 43 514 автомобілів і автоцистерн (+169)
- 3 796 одиниць спеціальної техніки (+4)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
«Від моменту вторгнення в Україну Росія, ймовірно, загалом зазнала приблизно 875 000 жертв. Середньодобові втрати росіян протягом лютого 2025 року становили 1255 осіб, згідно з даними Генштабу України, що є найнижчим середньодобовим показником із серпня 2024 року», – йдеться в повідомленні.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Російські війська навряд матимуть спроможність просуватися до Сум з території РФ найближчим часом, вважають у Інституті дослідження війни. Про це йдеться в звіті від 9 квітня:
«Російські війська продовжують незначне просування в районі кордону Сумської та Курської областей, але угруповання російських військ у цьому районі, швидше за все, не зможе розпочати велику наступальну операцію на місто Суми найближчим часом без отримання значного підкріплення».
Таким чином ISW прокоментував інтерв’ю головнокомандувача Збройних сил Олександра Сирського виданню LB, в якому той заявив, що російські війська посилили наступ на «всіх основних напрямках» і почали наступальні дії в Сумській і Харківській областях.
Дослідники вказують на «поступові, але послідовні російські успіхи та атаки» вздовж лінії Володимирівка-Журавка-Новеньке, що на північ і північний схід від Сум на півночі області та тривалі зусилля Росії відтіснити українські сили з позицій на півдні Курської області з початку березня 2025 року.
«Російське військове командування, ймовірно, намагається сформувати буферну зону вздовж міжнародного кордону в Сумській області, хоча російські командири, можливо, мають намір просуватися далі в Сумську область і в напрямку міста Суми в майбутньому», – йдеться в звіті.
З огляду атаки Росії на півночі Сумщини ISW припускає, що російське командування може спробувати скористатися «розвалом українського виступу в Курській області, щоб створити буферну зону в Сумській області або розпочати наступ на місто Суми».
Аналітики припускають, що президент Росії Володимир Путін має намір використовувати буферну зону на півночі Сумської області та наступ на Суми, щоб «виправдати розширення своїх претензій на територію України». Інститут нагадує, що Росія вимагала віддати їй неокуповані частини Донецької, Запорізької та Херсонської областей.
«Путін може мати намір використати подальший прогрес у Сумській області та тиснути на місто Суми, щоб вимагати від України передати частину Сумської області Росії під час майбутніх мирних переговорів», – вважають у ISW.
За оцінкою установи, без значного підкріплення російські сили на Курщині навряд зможуть захопити Суми. Водночас можливо, що вони мають намір створити обмежену та придатну для оборони «буферну зону» на півночі Сумської області та просунутися в радіусі артилерії обласного центру, щоб «тиснути на місто та зробити його непридатним для проживання цивільних».
Днями начальник служби зв’язків із громадськістю 117-ї окремої бригади ТрО Дмитро Лантушенко повідомив, що штурмових дій російської армії на території Сумщини немає, але туди заходять малі диверсійно-розвідувальні групи, при чому це відбувається на всій території області.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський напередодні заявив, що новий наступ російських військ на Сумщину і Харківщину «фактично вже розпочався».
Наприкінці березня в інтерв’ю Le Figaro президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія готується до весняного наступу на Сумщину і Харківщину.
У Британії розповіли, про що говоритимуть на першій зустрічі міністрів оборони «коаліції охочих»
У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 10 квітня відбудеться перше засідання міністрів оборони 30 країн у форматі «коаліції охочих» забезпечити в Україні довгостроковий мир, започаткованому в лютому Францією та Британією. Про це йдеться в повідомленні британського Міністерства оборони, отриманому Радіо Свобода.
Це буде перша така зустріч на рівні міністрів оборони, вона відбувається після візиту британських і французьких військових керівників до Києва на минулих вихідних.
Міністр оборони Джон Гілі та його французький колега Себастьян Лекорню приймуть у Брюсселі представників близько 30 країн, які беруть участь у плануванні «коаліції охочих».
На зустрічі, як повідомили в міністерстві оборони Великої Британії, відбудуться «оперативні обговорення щодо планування створення багатонаціональних сил підтримки для допомоги Україні в забезпеченні тривалого миру».
Наступного дня, у п’ятницю 11 квітня, під головуванням Великої Британії й Німеччини відбудеться засідання у форматі «Рамштайн» за участі міністрів оборони з 50 країн.
«Зустрічі будуть зосереджені на тому, як найкраще використовувати можливості кожної країни в Коаліції для підтримки довгострокової оборони та безпеки України», – йдеться в пресрелізі британського міністерства оборони.
Велика Британія вперше зібрала та очолила групу в форматі «Рамштайн» в лютому, за участю 46 країн, зібравши додаткові 1,5 мільярда євро військової допомоги для України.
«Ця робота відповідає плану прем’єр-міністра з чотирьох пунктів щодо підтримки України шляхом нарощування поставок зброї та обладнання, посилення обороноздатності України в довгостроковій перспективі, співпраці з союзниками для розробки надійних гарантій безпеки та підтримки тиску на Путіна», – йдеться в комюніке.
Велика Британія цього року надасть Україні 4,5 мільярда фунтів стерлінгів військової підтримки, що більше, ніж будь-коли раніше, наголошують в британському Міноборони. Минулого місяця Велика Британія оголосила про 1,6 мільярда фунтів стерлінгів для надання Україні понад п’яти тисяч ракет протиповітряної оборони.
Франція і Британія протягом останніх тижнів провели низку самітів з європейськими лідерами в Парижі та Лондоні, а також збирали начальників оборонних штабів низки столиць, щоб наблизитися до розуміння, які саме гарантії безпеки вони можуть надати і як виглядатиме у майбутньому контингент іноземних військ в Україні.
Генерали США підняли тривогу. Що не так із протиповітряною обороною НАТО?
Двоє колишніх високопоставлених військових командувачів США заявили, що європейський повітряний щит не готовий протистояти масштабній загрозі з боку Росії. Водночас голова оперативної групи протиповітряної та протиракетної оборони ВМС США сказав Радіо Свобода, що перехоплення вогню противника «завжди є грою у котика і мишки».
Які слабкі місця існують у протиповітряній обороні НАТО? Та як цьому можна зарадити?
Атака «Шахедів» на Миколаїв: двоє людей госпіталізовані – Кім
Внаслідок атаки російських дронів на Миколаїв вночі проти 10 квітня є поранені, заявив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«Двох людей госпіталізували, іншим медична допомога надається на місці», – повідомив він у своєму телеграм-каналі.
Точну кількість постраждалих Кім не озвучив.
Перед цим голова області повідомляв про дві пожежі в місті й роботу служб на місцях уражень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.