Мінекономіки: наступний крок угоди про надра між Україною та США – її ратифікація
Наступний крок угоди про надра між Україною та США – її ратифікація, повідомив заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка.
«Її треба ратифікувати. Це прямо записано в самій угоді. Тому очевидно, що ми почнемо консультації з парламентом, представимо її максимально прозоро. Угода унікальна і було багато маніпуляцій, страшилок в медіа. Після ратифікації угоди почнеться створення самого фонду і тоді почнеться робота над здійсненням інвестицій», – сказав він в ефірі «Ми – Україна».
Україна і США 30 квітня підписали угоду про економічне партнерство та створення Інвестиційного фонду відбудови. За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ, серед іншого передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобов’язань України перед США, угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюз, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.
За даними видання «Європейська правда», яке ознайомилося з документом, угода між США та Україною про створення інвестиційного фонду відбудови стосується 57 мінералів, у ній також йдеться про військову допомогу від США. Однак, як кажуть журналісти, чимало деталей, у тому числі тих, які мають політичне значення, будуть прописані у технічній угоді, яка станом на зараз не готова до підписання.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль анонсував, що уряд проведе завтра, 1 травня, консультації з головами фракцій, груп і керівництвом Верховної Ради щодо ратифікації угоди зі США.
Дональд Трамп просував угоду з початку свого другого терміну президентства в січні. Обидві сторони були готові в лютому підписати угоду щодо природних ресурсів, алепідписання відклали після того, як зустріч Трампа і президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті перетворилася на суперечку.
США прагнуть доступу до понад 20 видів сировини, які вважаються стратегічно важливими для своїх інтересів. Серед них родовища титану, який використовується для виготовлення крил літаків та інших видів аерокосмічної продукції, а також урану, який використовується для ядерної енергетики, медичного обладнання і зброї. Україна також має родовища літію, графіту й марганцю, які використовуються в акумуляторах для електромобілів.
Соратник Трампа заявив про широку підтримку «нищівних» санкцій проти Росії в Сенаті
У США 72 сенатори підтримують законопроєкт про запровадження «нищівних» санкцій проти Росії у разі її відмови від мирних переговорів, повідомив один із авторів ініціативи, соратник президента США Ліндсі Ґрем, передає Bloomberg.
За його словами, російський лідер Володимир Путін «зробить величезну помилку, намагаючись обманути Трампа, тому цей законопроєкт – це інструмент в арсеналі президента США».
Ґрем сказав, що він має також достатню підтримку в Палаті представників, щоб також винести законопроєкт про санкції на розгляд там.
Як пише The Wall Street Journal, кількість співавторів документа перевищила ключовий поріг у 60 – цього достатньо для його ухвалення в Сенаті.
Bloomberg звертає увагу на те, що заява Ґрема збіглася за часом із підписанням США і Україною угоди про природні ресурси.
Законопроєкт передбачає як первинні, так і вторинні санкції, зокрема, запровадження 500-відсоткових мит на імпорт із країн, які закуповують російську нафту, газ, уран чи нафтопродукти. Також пропонується заборона для американських банків інвестувати у структури, пов’язані з російським урядом, і для громадян США – купувати російські держоблігації.
Раніше, на тлі переговорів США з Києвом і Москвою про можливе перемир’я, Вашингтон допускав часткове зняття санкцій із Росії, але попереджав про нові санкції в разі зриву домовленостей.
У Києві вибухова частина збитого дрона спрацювала із затримкою, поранена жінка – влада
У Києві внаслідок російського удару в ніч на 1 травня постраждала одна людина, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«Вибухова частина збитого дрона спрацювала із затримкою. Поранена літня жінка, мешканка Дарницького району», – написав Кличко у телеграмі.
За його словами, жінку шпиталізували.
Повітряні сили ЗСУ раніше сьогодні повідомили, що російські військові в ніч на 1 травня атакували Україну п’ятьма балістичними ракетами «Іскандер-М», а також 170 ударними безпілотниками і дронами-імітаторами інших типів.
«Станом на 08:30 підтверджено збиття 74 ударних БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півночі, півдні та в центрі країни. 68 ворожих безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – повідомили в Повітряних силах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На даний час тривають консультації української строни з партнерами щодо визначення місця, формату і змістовного наповнення наступного раунду переговорів зі США за участі країн Європи, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
На спільній пресконференції з міністром закордонних справ Люксембургу Ксав’є Беттелем і міністеркою оборони цієї країни Юріко Бакес Сибіга висловив сподівання, що наступна зустріч відбудеться незабаром і буде «ще одним ваговим кроком» на шляху до досягнення справедливого миру.
«Ми мали кілька раундів перемовин з нашими найближчими союзниками у форматі «E3+США-Україна» в Парижі й Лондоні. «E3» – це Німеччина, Франція, Велика Британія. Безумовно, що наступним кроком буде чергова зустріч у такому форматі. Зараз тривають консультації між союзниками щодо визначення місця, формату і змістовного наповнення. Тому що головне – це змістовне наповнення і результат», – сказав Сибіга.
Міністр наголосив на необхідності не лише для України, але і для світу в залученості лідерства США до мирних зусиль і згадав про нещодавню зустріч президента України Володимира Зеленського і американського лідера Дональда Трампа у Римі. За словами Сибіги, зустріч була «дуже змістовною і цінною» і мала «якісно нові елементи».
В останні місяці Вашингтон активізував зусилля щодо припинення війни між Росією і Україною. Президент США Дональд Трамп 25 квітня закликав Україну і Росію зустрітися для переговорів на високому рівні для укладення угоди про припинення війни між ними після того, як посланець Білого дому Стів Віткофф зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним у Москві.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив 27 квітня, що мирна угода між Росією та Україною має бути укладена найближчим часом, а Вашингтон намагається визначити, чи варто продовжувати виконувати роль посередника. Він не сказав, як довго адміністрація Трампа готова чекати на прорив.
30 квітня Сибіга заявив, що Україна готова до мирних переговорів у будь-якому форматі, якщо побачить готовність Росії до «складного шляху до миру, а не лише до мирного популізму».
У квітні європейські країни, переважно представлені Францією, Німеччиною і Великою Британією, намагалися активно долучитися до переговорів між США, Україною та Росією. 17 квітня у Парижі відбулися кілька зустрічей на високому рівні, а ще одна – у Лондоні 23 квітня, попри те, що американські димпломати вирішили знизити її рівень. 26 квітня президент США Дональд Трамп зустрівся з українським лідером Володимиром Зеленським, коли вони вони обоє відвідували церемонію похорону папи Римського Франциска у Ватикані.
МОУ: російська авіація за місяць скинула понад 5 тисяч КАБів
У квітні російська авіація скинула понад п’ять тисяч керованих авіабомб по позиціях українських сил і українських прифронтових населених пунктах, повідомило Міністерство оборони України 1 травня.
«Четверту частину з них – понад 1 200 – ворог застосував по позиціях наших військ на Курщині», – зазначили у Міноборони, наголосивши, що такі дії РФ тривають, попри зусилля міжнародної спільноти щодо припинення збройної агресії Росії проти України.
У Міноборони нагадали, що за минулий рік російські сили застосували близько 40 тисяч керованих авіаційних бомб, а від початку 2025 року – понад 15 000 КАБів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В Одесі через удар РФ загинув залізничник – УЗ
В Одесі в ніч на 1 травня внаслідок російського удару загинув залізничник, повідомила «Укрзалізниця».
«Одещина й залізнична інфраструктура регіону цієї ночі перебувала під ворожим обстрілом. На робочих місцях обійшлося без жертв, проте, на жаль, ворожа атака на Одесу забрала життя залізничника у його власному домі», – йдеться в повідомленні.
В УЗ також повідомили про пошкодження однієї з ділянок: постраждали колії, контактна мережа і три вантажні вагони. Пасажирські поїзди курсують за графіком, уточнили в компанії.
«Залізничники проводять оперативні відновлювальні роботи, щоб вантажні поїзди курсували до портів без перешкод. Наразі вони прямують альтернативним маршрутом», – додали в «Укрзалізниці».
Раніше в ДСНС повідомили, що внаслідок нічного удару по Одесі загинули двоє людей, 15 – постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На фронті за добу було 196 боєзіткнень – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксували 196 бойових зіткнень, повідомив вранці 1 травня Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільше боїв було на Покровському напрямку. «Наші захисники зупинили 85 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Стара Миколаївка, Калинове, Єлизаветівка, Лисівка, Котлине, Промінь, Даченське, Надіївка, Новоолександрівка, Котлярівка, Троїцьке, Богданівка, Андріївка та в напрямку Зорі, Малинівки, Миролюбівки, Гнатівки, Олександрополя, Покровська, Новосергіївки, Нової Полтавки», – йдеться в повідомленні.
Крім того, 36 разів російські військові атакували на Лиманському напрямку.
«Сили оборони України продовжують операцію в Курській області. Минулої доби на даному напрямку відбулося 21 боєзіткнення, ворог завдав 13 авіаударів, скинувши при цьому 16 керованих авіаційних бомб, і здійснив 266 обстрілів, п’ять із яких – із реактивних систем залпового вогню», – заявили у Генштабі.
Також, за даними Генштабу, бої тривали на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив 30 квітня, що російські війська значно збільшили інтенсивність бойових дій, зосереджуючи основні зусилля на Покровському напрямку, попри заяви про готовність до триденного припинення вогню у травні.
Як отримати 1 мільйон військовим до 25-ти, які вже служать. Відповідаємо
Військовослужбовці віком до 25 років отримають 1 мільйон гривень так само, як і ті, хто тільки підписує «Контракт 18-24». До експериментального проєкту з рекрутингу, що стартував у лютому, залучені 24 бригади ЗСУ, Нацгвардія та Держприкордонслужба. Проте чинні військові отримають виплату, незалежно від того, де саме служать. І це – лише один з моментів, який заплутує бійців.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) опитали військових у різних підрозділах, і мало хто відповів, що усе розуміє про порядок цієї виплати та чи має на неї право. Пояснюємо, як працює «Контракт 18-24» для тих, хто вже служить.
Повітряні сили: війська РФ вночі атакували Україну 5 ракетами і 170 БпЛА
Російські військові в ніч на 1 травня атакувала Україну п’ятьма балістичними ракетами «Іскандер-М» із окупованого Криму, а також 170 ударними безпілотниками і дронами-імітаторами інших типів із районів російських Курська, Міллерова, Орла, Приморсько-Ахтарська й Чауди в окупованому Криму, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 08:30 підтверджено збиття 74 ударних БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півночі, півдні та в центрі країни. 68 ворожих безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – йдеться в повідомленні.
Військові зазначили, що внаслідок атаки постраждали Одещина, Харківщина, Сумщина, Донеччина і Київщина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Плата достойна, труд – важкий»: день на роботі з жінками-трактористками
На Миколаївщині жінки почали працювати трактористками: зі світанку доставляють у поле вантажі, а невдовзі, як наберуться трохи досвіду – й оратимуть поля, і сіятимуть, і збиратимуть врожай.
Кажуть, чоловіків на Півдні не вистачає, особливо в деокупованих регіонах, а от потреба в сільськогосподарських працівниках не аби яка. Курс навчання в місцевому ліцеї пройшли 7 жінок, їх навчання оплатив грант від уряду Данії та ООН. Усі здали практику, отримали права та сертифікати для роботи. Що саме спонукало жінок сісти за кермо трактора, наскільки важка ця робота та чи планують вони працювати на сільськогосподарській техніці і після завершення війни, коли чоловіки повернуться з фронту – в сюжеті Радіо Свобода.
Київська ОВА про нічний удар РФ: наслідки фіксуються у трьох районах
На Київщині після нічного російського удару дронами наслідки фіксуються в трьох районах, повідомила обласна військова адміністрація.
В ОВА зазначили, що постраждалих серед населення немає, як і влучань в об’єкти критичної інфраструктури.
«Бориспільський район. Унаслідок падіння уламків збитої ворожої цілі відбулося загорання покрівлі приватного будинку. Пожежу ліквідовано. Ще 11 приватних будинків і магазин пошкоджено. Також відбулися займання у лісовій місцевості. Пожежі ліквідовані», – йдеться в повідомленні.
За даними влади, у Вишгородському районі загорілася трава, пожежу ліквідували, а у Броварському районі внаслідок падіння уламків збитої цілі сталося займання господарчої будівлі й гаражного приміщення.
«Пожежу ліквідовано. Також пошкоджено фасад приватного будинку та автомобіль», – додали в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ГРУ збирає дані про критиків Кремля в Європі та замовляє підпали та вибухи?
Головне управління розвідки Росії збирає дані про лідерів думок у Європі, які не згодні з російською владою, пишуть журналісти центру «Досьє». За їхніми даними, агенти, які працюють на ГРУ, на початку 2025 року отримали від кураторів завдання: у стислий термін надати дані про критиків Кремля, які впливають на громадську думку. Окрім джерел фінансування та ймовірних спонсорів, військову розвідку цікавлять персональні дані, в тому числі робочі та домашні адреси. Від агентів вимагають шукати інформацію про політиків, журналістів, блогерів, діячів культури та інших відомих людей, йдеться в матеріалі телеканалу «Настоящее время», що створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки, та Російської служби Радіо Свобода).
Генштаб ЗСУ: втрати армії Росії у війні перевищили 953 тисячі
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 953 190 своїх військових, зокрема 1230 осіб – за останню добу – такі дані станом на ранок 1 травня навів український Генштаб.
Серед інших втрат РФ у командуванні ЗСУ назвали такі:
- танки ‒ 10732 (+3 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22364 (+11)
- артилерійські системи – 27136 (+45)
- РСЗВ – 1375 (+1)
- засоби ППО ‒ 1148 (+2)
- літаків – 370
- гелікоптери – 335
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 34401 (+112)
- крилаті ракети ‒ 3196
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 46750 (+139)
- спеціальна техніка ‒ 3869.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Якщо Трамп вийде з переговорів: що чекає на Україну
29 квітня 2025 року державний секретар США Марко Рубіо попередив: якщо Росія та Україна не запропонують конкретні плани щодо припинення російсько-української війни, Сполучені Штати відмовляться від ролі посередника. Речниця Держдепартаменту Теммі Брюс процитувала Рубіо, який сказав, що настав час, коли «обидві сторони повинні надати конкретні пропозиції щодо того, як припинити цей конфлікт».
Утім, що саме може статися з підтримкою України, якщо нова адміністрація США дійсно вирішить вийти з переговорів? Чи означатиме це припинення військової допомоги, обміну розвідувальними даними, скасування санкцій проти Росії, можливо, навіть блокування продажу зброї європейським союзникам? Розбираємо.
ОВА: в Одесі внаслідок удару РФ загинули дві людини, 5 – поранені
В Одесі внаслідок нічної російської атаки дронами загинули двоє людей, ще пʼятеро – травмовані, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його словами, через удар пошкоджені житлові багатоповерхівки, приватні будинки, супермаркет, школа і легкові автомобілі.
«У деяких місцях спалахнули пожежі, які ліквідовують наші рятувальники», – написав Кіпер у телеграмі в ніч на 1 травня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
США й Україна підписали угоду щодо корисних копалин
Україна і США підписали угоду щодо природних ресурсів, повідомили міністерка економіки України Юлія Свириденко і Міністерство фінансів США в ніч на 1 травня.
За словами Свириденко, Угода про створення Інвестиційного фонду відбудови США–Україна, підписана спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом, «передбачає взаємовигідні умови для обох держав».
«Це угода, в якій США відзначають своє прагнення сприяти досягненню довгострокового миру в Україні і визнають вклад, який Україна зробила у глобальну безпеку, відмовившись від ядерного арсеналу. Угода, в якій США відзначають свою відданість питанням української безпеки, відновлення і реконструкції», – заявила Свириденко.
За її словами, українська сторона спільно зі США створить Інвестиційний фонд з відбудови України, який залучатиме глобальні інвестиції в Україну.
Міністерка навела ключові положення угоди:
- повна власність і контроль залишаються за Україною
- фонд створюється 50/50
- національна власність захищена (угода не передбачає змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями, вони і далі належатимуть Україні)
- ніяких боргових зобов’язань України перед США
- угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюзу
- фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій
- необхідні законодавчі зміни – точкові (для функціонування фонду передбачено лише внесення змін до бюджетного кодексу, саму угоду має ратифікувати Верховна Рада)
- США допоможуть залучати додаткові інвестиції і технології через агентство DFC
- угода надає податкові гарантії (доходи і внески фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні).
Щодо роботи фонду, то, словами міністерки, США роблять внесок у нього коштами або новою допомогою, наприклад, системами ППО для України. Україна вносить 50% доходів державного бюджету від «нової ренти на нові ліцензії на нові ділянки».
«Далі фонд інвестує у проєкти із видобутку корисних копалин та нафти і газу, а також в супутню інфраструктуру чи переробку. Конкретні інвестиційні проєкти, на які будуть спрямовані кошти, Україна і США визначатимуть спільно. Важливо, що фонд може інвестувати виключно в Україну. Ми очікуємо, що перші 10 років прибутки та надходження фонду не розподіляються, а можуть лише інвестуватись в Україну – у нові проєкти чи відбудову. Ці умови будуть обговорюватися додатково», – додала урядовиця.
Міністр фінансів США Скотт Бессент наголосив, що ця угода «чітко сигналізує» Росії, що адміністрація президента Дональда Трампа налаштована на мирний процес, «зосереджений на вільній, суверенній і процвітаючій Україні в довгостроковій перспективі».
«Президент Трамп побачив у цьому партнерстві між американським і українським народами свідчення взаємного прагнення до тривалого миру і процвітання в Україні. І щоб було зрозуміло – жодна держава чи особа, яка фінансувала або постачала російську військову машину, не зможе отримати вигоду від відбудови України», – цитує слова Бессента Міністерство фінансів США.
Напередодні агенція Bloomberg з посиланням на джерело повідомила, що Україна готова підписати зі США угоду про природні ресурси, а міністерка економіки України Юлія Свириденко перебуває на шляху до Вашингтона для підписання угоди.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який минулого тижня був із візитом у США, вчора озвучив очікування, що цю угоду підпишуть протягом найближчої доби.
У рамках угоди США і Україна прагнутимуть створити умови для «збільшення інвестицій в гірничодобувну промисловість, енергетику і пов’язані з ними технології в Україні», йдеться в проєкті документа, з яким ознайомилися медіа. Вашингтон також визнає наміри Києва, щоб угода не суперечила його планам щодо вступу до ЄС.
Також повідомлялося, що США погодилися, що лише майбутня військова допомога, яку вони можуть надати Україні після підписання угоди, буде зарахована до їхнього внеску до фонду, згідно з документом. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль днями заявив, що Вашингтон відмовився від свого наполягання на включенні в угоду допомоги на десятки мільярдів доларів, наданої з початку російського вторгнення.
Дональд Трамп просував угоду з початку свого другого терміну президентства в січні. Обидві сторони були готові в лютому підписати угоду щодо природних ресурсів, алепідписання відклали після того, як зустріч Трампа і президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті перетворилася на суперечку.
США прагнуть доступу до понад 20 видів сировини, які вважаються стратегічно важливими для своїх інтересів. Серед них родовища титану, який використовується для виготовлення крил літаків та інших видів аерокосмічної продукції, а також урану, який використовується для ядерної енергетики, медичного обладнання і зброї. Україна також має родовища літію, графіту й марганцю, які використовуються в акумуляторах для електромобілів.
Нічна атака Росії: у Харкові дрон влучив у АЗС
Російська армія атакує кілька областей безпілотниками, повідомляє місцева влада наприкінці доби 30 квітня.
Зокрема, міський голова Харкова Ігор Терехова заявив про влучання, попередньо, дрону «Молния» на межі Київського та Салтівського районів у місті. На місці влучання виникла пожежа, дані про постраждалих уточнюються.
«За уточненою інформацією, влучання сталося в АЗС у Київському районі», – повідомив мер міста.
Також про загрозу дронів попереджає голова Одеської області Олег Кіпер:
«Одеса та район, будьте в укриттях! Загроза застосування ударних безпілотників».
Мер обласного центру Геннадій Труханов закликав містян перебувати в безпечних місцях.
Повітряні сили фіксують рух ударних БПЛА з акваторії Чорного моря курсом на Одесу й Чорноморськ.
За даними військових, дрони рухаються:
- на межі Сумщини та Полтавщини, курс південно-західний
- на заході/центрі Полтавщини – на південний захід
- у центрі Черкащини – курс «довільний»
- групами з акваторії Чорного моря в напрямку Одещини та Миколаївщини
Повітряна тривога триває в 11 областях материкової України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб: армія Росії понад 80 разів намагалася прорвати оборону ЗСУ на Покровському напрямку
Від початку доби на фронті відбулося 177 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 30 квітня.
Сили оборони зупинили дві російські атаки в районі Вовчанська на Харківщині і п’ять із шести штурмів на Куп’янському напрямку.
Поміж іншого, російські загарбники 35 разів атакували позиції ЗСУ на Лиманському напрямку, тривають 10 боєзіткнень. Бойові дії фіксуються на Сіверському, Краматорському та Торецькому напрямках.
«На Покровському напрямку загарбницькі підрозділи 81 раз намагалися прорвати нашу оборону у районах населених пунктів Стара Миколаївка, Калинове, Єлизаветівка, Лисівка, Котлине, Промінь, Даченське, Надіївка, Новоолександрівка, Котлярівка, Троїцьке, Богданівка, Андріївка та в напрямку Зорі, Малинівки, Миролюбівки, Гнатівки, Олександрополя, Покровська, Новосергіївки, Нової Полтавки. Дотепер триває 12 боєзіткнень», – йдеться в зведенні.
ЗСУ зупинили 12 російських атак на Новопавлівському напрямку, чотири сутички тривають. Армія РФ також атакувала на Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Підрозділи Сил оборони відбили 21 російську атаку на Курському напрямку, два боєзіткнення тривають на момент зведення.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив 30 квітня, що російські війська значно збільшили інтенсивність бойових дій, зосереджуючи основні зусилля на Покровському напрямку, попри заяви про готовність до триденного припинення вогню у травні.
Прокуратура: кількість постраждалих через удар РФ на Харківщині зросла до 14
Внаслідок російського удару по місту Південне вранці 30 квітня постраждали загалом 14 людей, повідомляє Харківська обласна прокуратура увечері в середу.
«Ще двоє дівчат віком 8 та 16 років зазнали гострого шоку внаслідок атаки ворога ударними БпЛА по м. Південне. Отже, кількість постраждалих зросла до 14 людей, серед яких вже девʼять дітей», – йдеться в повідомленні.
Російські війська атакували Південне вранці 30 квітня шістьма ударними безпілотниками. Влучання спричинили пожежі, пошкодили багатоквартирний двоповерховий будинок, пʼять приватних домоволодінь і шість автомобілів.
Одразу прокуратура повідомляла про гостру реакцію на стрес у 65-річної жінки та двох чоловіків віком 25 та 64 роки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський привітав Карні з перемогою на виборах у Канаді та запросив його до Києва
Президент Володимир Зеленський провів розмову з лідером Ліберальної партії Канади Марком Карні, чия політична сила, за попередніми даними, здобуває більшість на парламентських виборах. Про це він повідомив у зверненні 30 квітня.
Зеленський розповів, що привітав Карні із перемогою, і висловив впевненість, що відносини України з Канадою залишатимуться міцними. Зокрема, він нагадав, що Канада зараз головує в «Групі семи»:
«Ми обговорили нашу взаємодію на цьому майданчику, я вдячний за готовність працювати з нами на рівні G7. Дуже цінуємо всю підтримку, яку Канада й канадійці надають Україні, нашій державі, нашим людям».
Також, за словами президента, він обговорив із Карні санкції проти Росії та надання Україні протиповітряної оборони.
«Я запросив Прем’єр-міністра Карні відвідати Україну – Київ. Не сумніваюсь, що лідерство Канади в захисті міжнародного права буде й надалі відчуватись», – додав він.
У заяві в соцмережах Зеленський також повідомив, що розповів Карні про наслідки російських обстрілів України, зазначивши, що посилення ППО залишається першочерговим пріоритетом для Києва:
«Росія збільшує виробництво балістичних ракет, тому нам потрібен захист від них».
Карні наразі публічно не коментував розмову.
За попередніми даними, Ліберальна партія здобуває 43,7% голосів на виборах до парламенту Канади. Їхні головні опоненти консерватори набирають 41,3%. Очільник Ліберальної партії, нинішній прем’єр-міністр Канади Марк Карні очолить наступний уряд країни.
Лише кілька місяців тому опитування громадської думки вказували на поразку непопулярної Ліберальної партії, яка перебуває при владі з 2015 року. Як погоджуються спостерігачі, ці вибори були вкрай незвичайними, тому що головним питанням на них, поряд з економічним становищем, стали відносини зі Сполученими Штатами. Заяви Дональда Трампа про те, що Канада має стати 51-м штатом США, запровадження ним мит на канадський імпорт, що може спровокувати рецесію в Канаді, вплинули на настрої багатьох виборців.