Міністри закордонних справ десятків країн, лідери України та Ради Європи 9 травня у Львові підпишуть документи про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Про це свідчать проєкти документів, які опинилися в розпорядженні Радіо Свобода.
«Основна група відзначає завершення підготовчої експертної роботи над проєктами правових документів, необхідних для створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, який зможе здійснювати правосуддя, притягнувши до відповідальності тих, хто несе найбільшу відповідальність за цей основний міжнародний злочин, скоєний проти України», – йдеться в заключній спільній заяві міністрів закордонних справ.
Також «Львівська заява» відзначає, що «з метою розширення міжнародної підтримки Спеціального трибуналу Основна група закликає інші держави та міжнародні організації приєднатися до її зусиль та активно підтримувати його діяльність».
У лютому Єврокомісія повідомила, що правознавці ЄС, Зовнішньополітичної служби ЄС, Ради Європи, України та ще 37 країн «заклали правові основи для заснування Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України».
У грудні 2024 року президент Володимир Зеленський подякував кожній державі та всім посадовцям, які допомагають в ініціативі створення спецтрибуналу проти Росії за злочин агресії, але, за його словами, треба більше такої роботи, щоб трибунал запрацював і став справді дієвим.
Україна довела, що Росія порушує права людини в Криму – уповноважена в справах ЄСПЛ
Україна довела існування системної політики порушень прав людини з боку Росії на території анексованого Криму. У Європейському суді з прав людини зареєстровано 1101 позов від українців, заявила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.
«Причому суд встановив не, наприклад, у якихось окремих випадках, щось було у 2014 році або, наприклад, щось було у 2015 році, а він зазначив, що ці практики мали місце з моменту захоплення Криму та продовжуються, вони постійно повторюються щодо великої кількості людей. Причому багато які з цих порушень є прямим наслідком того законодавства, яке було застосовано, яке застосовує РФ на території Криму», – сказала Сокоренко у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
За її словами, це рішення Європейського суду містить висновки, які суттєво допомагають у розгляді індивідуальних позовів, поданих українськими громадянами, зокрема, у самому ЄСПЛ.
На сьогодні в Європейському суді з прав людини зареєстровано 1101 позов від українців щодо порушень прав людини саме в Криму. Приблизно 60% цих позовів пов’язані з відчуженням майна. Міністерство юстиції України ці справи не веде, проте на запит ЄСПЛ виступає як третя сторона.
Після анексії Криму ще у 2014 році Міністерство юстиції України подало міждержавний позов до Європейського суду з прав людини щодо систематичних порушень прав людини в окупованому Криму, зокрема, права на мирне володіння майном. Лише в червні 2024 року суд ухвалив рішення на користь України. Дії РФ були визнані незаконними, як і незаконною – заміна українського законодавства в Криму на російське. У березні 2022 року Росію виключили з Ради Європи. 16 вересня вона офіційно перестала бути учасницею Європейської конвенції з прав людини. Влада РФ ухвалила закон про невиконання рішень ЄСПЛ.
На тлі повномасштабної війни РФ проти України російська влада посилила процес вилучення майна. 2023 року російський очільник Криму Володимир Константінов заявив про «націоналізацію» понад 2500 об’єктів. До цього переліку увійшли активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартири дружини президента України Олени Зеленської.
Україна та міжнародна спільнота розглядають ці дії як незаконне привласнення власності, що порушує міжнародне право. Київ неодноразово наголошував, що після повернення Криму під контроль України всі акти «націоналізації» будуть анульовані, а майно – повернуте власникам.
Найчастіше російська влада заявляє, що кошти, отримані від продажу «націоналізованого» майна, підуть на підтримку учасників війни проти України.
Синєгубов показав наслідки російського удару по найбільшому ринку Харкова
Російські війська вдарили по ринку «Барабашово» в Харкові, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 6 травня.
«Російська армія обстріляла найбільший ринок міста, куди приходять за покупками дуже багато людей. Поряд немає жодного військового об’єкта чи будь-яких потенційних військових цілей!» – заявив він.
За даними голови області, вогонь від влучання ударних дронів пошкодив близько 90 торговельних обʼєктів. Ще 20 повністю згоріли. Рятувальники ліквідувала масштабну пожежу на площі 500 квадратних метрів, додав голова області.
Вранці Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила про масований удар по Харкову під ранок 6 травня. Влучання та падіння уламків фіксували в Шевченківському, Київському, Холодногірському та Індустріальному районах міста.
За попередніми даними служби, внаслідок атаки в місті постраждали четверо людей. Атака спричинила шість пожеж, в тому числі пожежу на ринку в Київському районі.
В цій же частині міста горіла будівля ресторану на площі 700 квадратних метрів, у інших районах були пошкоджені будинки, автомобілі та виробнича будівля.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Фонди СБУ викрали»: нові факти про пограбування архіву в Херсоні під час російської окупації
Головне управління розвідки та Державна архівна служба назвали імена російських окупантів, причетних до викрадення документів з архіву в Херсоні. Серед фігурантів – директор Росархіву Андрій Артізов, призначені владою РФ керівники архівних установ анексованих Криму і Севастополя та інші посадовці. За інформацією ГУР, російські сили у 2022 році вивезли з Херсону 360 тисяч документів.
- Про які документи йдеться та чи можливо відновити втрачене?
- Що вивезли російські військові під час окупації міста?
- Та чому це може мати міжнародні наслідки?
Про все це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
У Білорусі КДБ стверджує, що колишнього солдата полку Каліновського «доставили» до країни
Комітет державної безпеки Білорусі заарештував активіста Павла Белютіна, а державні ЗМІ показали відеозапис, на якому він зображений в аеропорту, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Павло Белютін був активістом «Народної громади». На кадрах з аеропорту Белютіна виводять із літака й передають двом чоловікам із пов’язками «КДБ», а потім саджають в машину.
За словами пропагандистів, Белютін нібито «навчався за воєнізованим зразком», а у 2020 році був серед тих, хто планував атаку безпілотника на Білоруську атомну електростанцію. Ніяких доказів цьому не надається.
Як пише «Наша Ніва», 24 квітня стало відомо, що Павло Бялютін зник у Польщі; Його дружина сказала, що востаннє він зв'язувався два тижні тому. У 2022 році Павла Белютіна в Білорусі засудили до «побутової хімії» за образу державного службовця.
За словами його дружини, він жив у Вільнюсі, але кілька місяців тому Литва оголосила його загрозою національній безпеці. Потім він поїхав звідти «до Європи, шукати роботу».
Того ж дня вони показали заарештованого колишнього бійця полку імені Каліновського Василя Грачиху. Сюжет про затримання Грачихи показали на Білоруському телебаченні (БТ). Невідомо, як і де його заарештували. У сюжеті показано, як силовики у формі виводять чоловіка з військового гелікоптера з мішком на голові та зв’язаними будівельною стрічкою руками. Як повідомлялося в сюжеті, Василь виїхав до Польщі в лютому 2022 року, а через три місяці вступив до полку Калиновського (підрозділ ЗСУ, який складається переважно з етнічних білорусів – ред.).
Офіційне інформагентство БЕЛТА повідомило, що співробітники КДБ «доставили до Білорусі з-за кордону двох обвинувачених, які планували насильницьке повалення уряду, зокрема атаку безпілотника на Білоруську атомну електростанцію».
Наприкінці 2024 року колишнього бійця Палка Калиновського Василя Веремейчика затримали у В'єтнамі та перевезли до Білорусі. Після завершення служби він спробував легалізуватися в Литві, але був оголошений «загрозою національній безпеці», йому заборонили в’їзд до країни.
Росію атакували понад 100 українських дронів, у Москві уламки впали біля житлового будинку
Москву вночі 6 травня атакували українські безпілотники, уламки одного з них упали біля житлових будинків на Каширському шосе, повідомив мер росйської столиці Сергій Собянін.
За його словами, на місці падіння уламків серйозних пошкоджень та постраждалих немає. Телеграм-канали «База» та «Осторожно, новости» опублікували відео з місця падіння.
Упродовж ночі Собянін п’ять разів повідомляв про атаку безпілотників. Міністерство оборони Росії заявило, що за ніч засоби ППО знищили та перехопили 105 українських безпілотників над 11 областями, включно з прикордонними регіонами, а також Самарською, Липецькою, Пензенською, Володимирською та Калузькою областями. Над Московською областю, за даними відомства, було збито 19 безпілотників.
Уночі запроваджувалися тимчасові обмеження на роботу всіх чотирьох московських аеропортів (Шереметьєво, Домодєдово, Внуково, Жуковський). Також було закрито аеропорти в Калузі, Самарі, Іванові, Нижньому Новгороді, Ярославлі, Саратові, Волгограді, Казані та Нижньокамську, повідомив представник «Росавіації» Артем Кореняко.
9 травня у Москві відбудеться парад на честь 80-річчя закінчення Другої світової війни в Європі. Наприкінці квітня президент України Володимир Зеленський заявив, що у Кремлі «правильно переживають» щодо безпеки військового параду. Пізніше він також говорив, коментуючи візити лідерів інших країн до Москви, що Україна «не може відповідати за те, що відбувається на території Російської Федерації».
5 травня в Москві відбулася репетиція повітряної частини параду, і користувачі нарікали на збоях у роботі мобільних операторів. У Єдиній системі попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій заявили, що «у зв’язку з необхідністю гарантувати безпеку проведення урочистостей, присвячених Дню перемоги, можливі тимчасові обмеження доступу до інтернет-ресурсів».
У Сумській області помер поранений унаслідок обстрілу 5 травня чоловік – ОВА
У Сумській області в лікарні помер цивільний, який 5 травня був поранений унаслідок ворожого обстрілу Білопільської громади, повідомив зранку 6 травня голова обласної військової адміністрації Ігор Кальченко.
«Чоловік був доставлений у лікарню у вкрай тяжкому стані. Загиблому було 34 роки», – вказав чиновник.
Російські війська обстріляли Білопільську та Ворожбянську громади Сумської області, повідомила обласна прокуратура 5 травня.
Слідство встановило, що російські війська, «застосовуючи заборонені міжнародним правом методи ведення війни», обстрілювали з артилерії та скидали керовані авіаційні бомби на цивільну та критичну інфраструктуру Сумського району.
У Білопільській громаді одразу загинув 48-річний цивільний чоловік, 34-річний чоловік ще боровся за життя.
«У Ворожбянській громаді, за попередніми даними, несумісні із життям поранення отримали двоє чоловіків, троє осіб поранені, серед яких 16-річний хлопець», – йшлося в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На фронті відбулося 200 боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 5 травня на фронті зафіксовано 200 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах одного ракетного та 80 авіаударів, використавши при цьому дві ракети та скинувши 175 КАБ. Крім цього, здійснив понад 6100 обстрілів, з них 113 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для уражень 3344 дрони-камікадзе… Вчора авіація та ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили 24 райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки противника, два пункти управління, п’ять засобів ракетних військ і артилерії, два засоби ППО та чотири інших важливих об’єкти противника», – вказано в ранковому зведенні.
Понад третина атак сил РФ відбулася на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 78 атак агресора у районах населених пунктів Суха Балка, Стара Миколаївка, Водяне Друге, Новоторецьке, Шевченко, Удачне, Успенівка, Троїцьке, Котлярівка, Богданівка та Андріївка», ؘ– йдеться в повідомленні.
Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Покровському, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
«На Курському напрямку минулої доби наші воїни відбили 18 атак противника. Ворог завдав 330 артилерійських обстрілів, з них вісім – із реактивних систем залпового вогню; здійснив 12 авіаційних ударів, скинувши 27 КАБ», – інформують українські військові.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив 30 квітня, що російські війська значно збільшили інтенсивність бойових дій, зосереджуючи основні зусилля на Покровському напрямку, попри заяви про готовність до триденного припинення вогню у травні.
Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила 1430 військових і понад 60 артсистем
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 959 500 своїх військових, зокрема 1430 – за останню добу – такі дані станом на ранок 6 травня навів український Генштаб.
За даними командування ЗСУ, серед інших російських втрат – такі:
- танки ‒ 10766 (+3 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22416 (+5)
- артилерійські системи – 27431 (+61)
- РСЗВ – 1378 (+1)
- засоби ППО ‒ 1155
- літаки – 372
- гелікоптери – 335
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 35142 (+145)
- крилаті ракети ‒ 3196
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 47353 (+103)
- спеціальна техніка ‒ 3873 (+3).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Чехія допоможе тренувати пілотів F-16: що відомо?
Із першими оголошеннями про надання Україні американських винищувачів F-16 у 2023 році стало очевидно, що підготовка пілотів триває надто довго, щоб одразу підсилити українські Повітряні сили. Як відповідь на цей виклик на вихідних президенти України та Чехії оголосили про відкриття спільної школи, яка тренуватиме пілотів для F-16. Імовірно, в майбутньому це дозволить українським пілотам пересідати на американські літаки невдовзі після їхнього надходження в Україну.
Харків зранку атакували російські дрони, постраждали четверо людей – влада
Під ранок 6 травня Харків зазнав атаки російських безпілотників, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Дві години Харків перебував під масованою атакою ворожих бойових дронів. За цей час зафіксовано 17 влучань по місту. Під ударами були чотири райони Харкова – Шевченківський, Київський, Холодногірський та Індустріальний. Наразі відомо про двох постраждалих», – вказав мер міста.
Згодом голова Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що кількість постраждалих зросла до чотирьох.
«59-річний та 44-річний чоловіки також зазнали гострої реакції на стрес», – додав Синєгубов.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Трамп прокоментував оголошене Путіним триденне припинення вогню
Президент США Дональд Трамп вкотре висловив думку про те, що Росія хоче врегулювання війни проти України, і прокоментував оголошене російським лідером Володимиром Путіним триденне припинення вогню.
«Я думаю, що ми пройшли довгий шлях. І, можливо, щось станеться. Я сподіваюся, що це станеться. Як ви знаєте, президент Путін оголосив про триденне припинення вогню, що звучить не так багато, але це багато, якщо ви знаєте, з чого ми почали… У нас був президент, який три роки не розмовляв із Путіним. Все це не мало статися. Ця війна ніколи не мала статися. Ви будете дуже розчаровані, коли дізнаєтеся реальну кількість убитих людей. Набагато більше, ніж ті цифри, які ви називаєте. Це дуже смертоносна, страшна війна», – сказав Трамп, спілкуючись із журналістами в Білому домі, 5 травня.
В останні місяці Вашингтон активізував зусилля щодо припинення війни між Росією і Україною. Президент США Дональд Трамп 25 квітня закликав Україну і Росію зустрітися для переговорів на високому рівні для укладення угоди про припинення війни між ними після того, як посланець Білого дому Стів Віткофф зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним у Москві.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив 27 квітня, що мирна угода між Росією та Україною має бути укладена найближчим часом, а Вашингтон намагається визначити, чи варто продовжувати виконувати роль посередника. Він не сказав, як довго адміністрація Трампа готова чекати на прорив.
У Кремлі 28 квітня заявили, що президент Росії Володимир Путін оголосив перемир’я у «дні 80-річчя Перемоги» – 8, 9 і 10 травня.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи цю пропозицію РФ, нагадав, що Україна підтримує ідею США щодо припинення вогню, а також пропонувала 30-денну паузу, і назвав заяву Путіна «черговою спробою маніпуляцій».
Після оголошення РФ перемир’я на кілька днів у травні в Білому домі заявили, що президент США Дональд Трамп хоче бачити «постійне припинення вогню».
Генштаб назвав чотири напрямки на фронті, де ситуація «найгарячіша»
На фронті на даний час відбулося 146 бойових зіткнень, «найгарячіша» сьогодні ситуація – на Покровському, Лиманському, Новопавлівському і Курському напрямках, повідомив у зведенні станом на 22:00 5 травня Генштаб ЗСУ.
«Від початку доби ворог 48 разів намагався вклинитися в нашу оборону на Покровському напрямку в районах населених пунктів Суха Балка, Стара Миколаївка, Водяне Друге, Новоторецьке, Шевченко, Удачне, Успенівка, Троїцьке, Котлярівка, Богданівка та Андріївка; наразі триває 11 боєзіткнень», – йдеться в повідомленні.
На Лиманському напрямку, за даними Генштабу, російські сили атакували 30 разів, на Новопавлівському – українські військові вже відбили 15 атак сил РФ, ще п’ять боєзіткнень тривають досі, на Курському напрямку «триває три боєзіткнення, загалом за сьогодні російські окупанти здійснили 18 спроб просунутися вперед».
У командуванні ЗСУ також повідомили, що бойові зіткнення протягом дня зафіксували на Харківському, Куп’янському, Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
«За сьогодні противник завдав одного ракетного і 65 авіаційних ударів, застосував при цьому дві ракети і 138 КАБ, залучив для ураження 1176 дронів-камікадзе, здійснив понад 4200 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів», – йдеться в повідомленні.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень. За даними аналітиків проєкту DeepState, за останній тиждень близько 42% усіх атак противника припало саме на Покровський напрямок.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив 30 квітня, що російські війська значно збільшили інтенсивність бойових дій, зосереджуючи основні зусилля на Покровському напрямку, попри заяви про готовність до триденного припинення вогню у травні.
Три жінки поранені через російські обстріли на Нікопольщині – ОВА
На Нікопольщині через російські обстріли 5 травня поранені три жінки 43, 65 і 70 років, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Загалом ворог цілив по райцентру, Марганецькій, Мирівській, Покровській і Червоногригорівській громадах. Скеровував туди БпЛА й важку артилерію. Внаслідок атак понівечені інфраструктура й адмінбудівля підприємства. Побиті 13 приватних будинків, ще один охопило вогнем. Пошкоджені сім господарських споруд, автівки й газогін», – написав Лисак у телеграмі.
Крім того, за словами голови ОВА, обстріли також були у Новопавлівській громаді на Синельниківщині. «По ній противник вгатив КАБом. Зайнявся сухостій, зачепило підприємство та лінію електропередач. Минулося без постраждалих», – повідомив він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський провів розмову з Шольцом, який залишає посаду канцлера Німеччини
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Олафом Шольцом, який залишає посаду Федерального канцлера Німеччини, і подякував йому за роль у підтримці України, повідомила пресслужба Зеленського.
«Глава держави подякував за те, що впродовж усіх років війни Німеччина відіграє ключову роль у підтримці України, та окремо висловив вдячність за особисті зусилля Олафа Шольца. Президент відзначив промову канцлера в Бундестазі 27 лютого 2022 року, історичну перерву на каву, яка допомогла відкрити шлях для переговорів про вступ України до ЄС, три батареї Patriot й інші засоби протиповітряної оборони, що допомогли захистити тисячі життів українців», – йдеться в повідомленні.
9 квітня 2025 року в Німеччині оголосили про укладення коаліційної угоди між ХДС/ХСС, яка здобула перемогу на виборах до Бундестагу в лютому, та соціал-демократів (СДПН) як молодшим партнером. Голосування про довіру новому кабінету має відбутися 6 травня, очікується, що цього дня лідер ХДС/ХСС Фрідріх Мерц офіційно вступить на посаду канцлера Німеччини.
В уряді Німеччини повідомляли, що Олаф Шольц після завершення терміну повноважень на посаді канцлера планує зосередитися на роботі в Бундестазі.
Трамп висловився за співпрацю з Ердоганом у припиненні війни РФ проти України
Президент США Дональд Трамп заявив, що хоче співпрацювати з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, щоб припинити війну Росії проти України. Він написав про це у соцмережі Truth Social після телефонної розмови з Ердоганом 5 травня.
Трамп назвав розмову, під час якої, за його словами, йшлося про широкий спектр тем, зокрема війну Росії в Україні, Сирію і Газу, «дуже доброю і продуктивною».
Президент США зазначив, що турецький лідер запросив його до Туреччини «в майбутньому», і що той також приїде до Вашингтона, але не сказав, коли.
«Я з нетерпінням чекаю на співпрацю з президентом Ердоганом, щоб припинити цю абсурдну, але смертельну війну між Росією та Україною», – написав Трамп.
Подробиць про те, яку саме роль відіграватиме президент Туреччини, Трамп не навів.
В офісі президента Туреччини також це не коментували, але заявили, що Ердоган привітав зусилля США щодо припинення війни.
В останні місяці Вашингтон активізував зусилля щодо припинення війни між Росією і Україною. Президент США Дональд Трамп 25 квітня закликав Україну і Росію зустрітися для переговорів на високому рівні для укладення угоди про припинення війни між ними після того, як посланець Білого дому Стів Віткофф зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним у Москві.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив 27 квітня, що мирна угода між Росією та Україною має бути укладена найближчим часом, а Вашингтон намагається визначити, чи варто продовжувати виконувати роль посередника. Він не сказав, як довго адміністрація Трампа готова чекати на прорив.
30 квітня український міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна готова до мирних переговорів у будь-якому форматі, якщо побачить готовність Росії до «складного шляху до миру, а не лише до мирного популізму».
Українські військові взяли участь у ході до Дня перемоги у Лондоні
Українські військові 5 травня взяли участь у параді в Лондоні з нагоди 80-річчя закінчення Другої світової війни у Європі.
11 представників ЗСУ долучилися до понад тисячі військовослужбовців британських збройних сил. На відео з параду чути, як українському контингенту аплодують глядачі.
Участь українських військових символізує «глобальну підтримку їхньої постійної боротьби за свободу» проти Росії, заявляли в уряді Великої Британії, анонсуючи участь представників ЗСУ.
Раніше повідомляли, що представниками України у ході 5 травня будуть солдати, задіяні в операції «Інтерфлекс» – навчальній програмі Великої Британії для українських новобранців разом із 12 країнами-партнерами. Велика Британія і країни-партнери здійснили навчання понад 54 тисяч українців.
8 травня відзначається у Великій Британії, Франції, Сполучених Штатах та інших країнах як дата безумовної капітуляції нацистської Німеччини в 1945 році. В Україні цю дату вшановують як День пам’яті і примирення. У Великій Британії заплановані різноманітні заходи з нагоди річниці. У Лондоні вони завершаться 8 травня службою подяки у Вестмінстерському абатстві за участю королівської родини.
Велика Британія рішуче підтримує Київ з моменту початку Росією повномасштабного вторгнення у 2022 році. Вона надала мільярди фунтів стерлінгів військової допомоги та запровадила широкомасштабні санкції проти російських організацій та фізичних осіб, щоб покарати Москву за ведення агресивної війни.
Прокуратура: російська армія обстрілювала Сумщину протягом дня, троє людей загинули
Російські війська масовано обстрілюють Білопільську та Ворожбянську громади Сумської області, повідомляє обласна прокуратура 5 травня.
Слідство встановило, що російські війська, «застосовуючи заборонені міжнародним правом методи ведення війни», обстрілювали з артилерії та скидали керовані авіаційні бомби на цивільну та критичну інфраструктуру Сумського району.
Зокрема, в Білопільській громаді загинув 48-річний цивільний чоловік, 34-річний чоловік отримав поранення.
«У Ворожбянській громаді, за попередніми даними, несумісні із життям поранення отримали двоє чоловіків, троє осіб поранені, серед яких 16-річний хлопець», – йдеться в повідомленні.
Прокурори разом з іншими правоохоронцями документують наслідки обстрілу. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про вчинення воєнних злочинів, що спричинило загибель людей.
Раніше голова Сумської районної державної адміністрації Михайло Мельник закликав жителів Білопілля та Ворожби терміново евакуюватися до безпечного місця.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Кіт у мішку», пограбунок чи гарантії безпеки? Угода про копалини: за і проти
- Угода про копалини: що залишилося за кадром?
- Гарантії безпеки: що саме отримала Україна внаслідок підписання угоди зі США?
Президент України Володимир Зеленський висловив сподівання, що угода про корисні копалини зі США буде ратифікована у Верховній Раді, а ті, хто її не підтримає, мають втратити американські візи.
- Депутатів дотискають голосувати?
- Чому у Раді досі немає згоди щодо угоди?
- Що зупиняє депутатів і чи буде угода опублікована повністю із усіма додатками?
- Що у неопублікованих додатках?
- І яка кінцева мета угоди про копалини?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Фіала: позиція ЄС щодо статусу українських біженців після 2026 року може бути визначена в червні
Питання щодо подальшого правового статусу українських біженців у країнах Євросоюзу можуть вирішити на засіданні міністрів внутрішніх справ ЄС, призначеному на червень, припустив прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала 5 травня на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським.
«Захист біженців в ЄС діє до березня 2026 року, звісно, ми не можемо чекати до останньої хвилини з тим, яка ситуація буде далі. Дискусії тривають, але головна дискусія буде в червні, коли проходитиме засідання Ради міністрів внутрішніх справ, де братиме участь міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан. Там, я сподіваюся, буде визначена європейська позиція і запропоноване рішення. Ми завжди кажемо, що пропозиції будуть залежати від розвитку актуальної ситуації, але ми пам’ятаємо, що потрібно вирішити, що буде після березня 2026 року», – заявив чеський прем’єр.
Він наголосив, що Чехія прийняла більше всього українських біженців на душу населення, частину з них вдалося успішно інтегрувати в економіку країни. За словами Фіали, 160 тисяч українських біженців працевлаштовані у Чехії.
У присутності Зеленського і Фіали відбулося підписання Спільної декларації щодо створення Центру єдності (Unity Hub) України в Чехії.
Як повідомляє пресслужба президента, документ підписали віцепрем’єр-міністр – міністр національної єдності України Олексій Чернишов і перший віцепрем’єр-міністр – міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан.
«Центр створюється для підтримки українців, які проживають у Чехії, а також для сприяння поверненню українських громадян додому. Зокрема, у закладі можна буде отримати інформаційно-консультаційну допомогу щодо тимчасового захисту, повернення та реінтеграції, а також освітні й культурні послуги. Крім того, Unity Hub стане платформою для професійного розвитку громадян України: серед іншого передбачена допомога з пошуком роботи», – зазначили в пресслужбі президента.
Там додали, що зараз у Чехії проживають близько 600 тисяч українців, із яких 390 тисяч мають статус тимчасового захисту.
Спільні декларації про створення центрів єдності України вже укладені з Іспанією, Німеччиною і Францією.
По всій Європі близько 4,3 мільйона біженців з України мають статус тимчасового захисту в ЄС.