Доступність посилання

Наслідки російської дронової атаки по Києву. 12 січня 2026 року
Наслідки російської дронової атаки по Києву. 12 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Путін розповів Трампу, що РФ готова продовжувати переговори щодо перемир’я

Телефонна розмова президентів РФ і США Володимира Путіна і Дональда Трампа 19 травня тривала близько двох годин. За її підсумками російський лідер сказав журналістам, що Росія та Україна «мають знайти компроміси, які влаштовують обидві сторони», передає російська державна агенція ТАСС.

Путін назвав розмову «конструктивною», за його словами, «РФ готова працювати з Києвом над меморандумом про майбутній мирний договір».

Російський лідер також додав, що його помічник Юрій Ушаков або речник Кремля Дмитро Пєсков згодом повідомлять про деталі його розмови з Трампом.

Повідомлень Білого дому або самого Дональда Трампа про результати спілкування наразі немає.

Раніше сьогодні, перед розмовою з Путіним, президент США Дональд Трамп мав коротке спілкування з президентом України Володимиром Зеленським. Очікувалося, що ще одну розмову з Зеленським Трамп проведе після завершення діалогу з Путіним.

Трамп оголосив про плановані телефонні розмови після того, як російські й українські представники зустрілися в Стамбулі для особистих переговорів. Це була перша зустріч двох сторін із перших тижнів після того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

«Темою дзвінка буде припинення «кровопролиття, – написав Трамп у дописі в соціальних мережах. – Сподіваємося, що це буде продуктивний день, відбудеться припинення вогню, і ця дуже жорстока війна, війна, якої ніколи не мало бути, закінчиться».

Стамбульські зустрічі, які включали окремі розмови з американськими чиновниками, не принесли значного прогресу, але привели до домовленості про обмін 1000 військовополонених. Зобов’язань щодо припинення бойових дій не було, і протягом вихідних Росія завдала по Україні, одного із найбільших обстрілів безпілотниками, за даними української сторони.

Російські представники у Стамбулі, за повідомленнями, висунули максималістські вимоги до України – закликаючи вивести свої війська з областей, частково окупованих Росією – й інші умови, які були представлені навесні 2022 року. Ці умови відкидають Україна і багато її західних союзників.

З моменту вступу на посаду в січні Трамп зробив припинення війни Росії проти України пріоритетом своєї зовнішньої політики. Ці зусилля були зірвані продовженням наступальних операцій Росії на полі бою і небажанням Москви погодитися на 30-денне припинення вогню, на яке погодився Київ.

Після періоду початкової напруженості з Києвом, розчарування Білого дому перемістилося на Москву, а тон публічних заяв американських чиновників загострився. Трамп припускав, що в Путіна немає справжнього наміру шукати миру, а «просто тягне час».

Минулого тижня Зеленський разом зі своїми переговірниками відвідав Туреччину і пообіцяв зустрітися з Путіним; востаннє вони зустрічалися у 2019 році, до повномасштабної війни. Але Путін в останню хвилину оголосив, що не поїде до Туреччини.

Зеленський також відвідав Ватикан на вихідних, шукаючи підтримки у новообраного папи Римського Лева XIV. Український лідер також зустрівся з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом і держсекретарем США Марком Рубіо в Римі.

Це була перша зустріч Зеленського з Венсом після різкої суперечки в Білому домі в лютому.

Влада Румунії дозволила збивати дрони, які порушують повітряний простір країни

Тимчасовий виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан підписав закон про контроль за повітряним простором країни, який дозволяє військовим збивати безпілотники, повідомляє румунська служба Радіо Свобода.

Відповідний законопроєкт схвалив парламент ще в лютому 2025 року. Проте 27 березня три ультраправі партії – «Альянс за єдність румунів», «SOS Румунія» та «Партія молодих людей» – звернулися до Конституційного суду з вимогою визнати документ неконституційним.

Конституційний суд Румунії відхилив їхню скаргу та надіслав до парламенту свій висновок, після чого законопроєкт був відправлений на підписання президенту.

За час повномасштабної війни Росії проти України уламки безпілотників знаходили на території сусідніх країн кількадесят разів. Найчастіше їх виявляли в Румунії – Росія атакує українські порти на Дунаї, які межують із Румунією. Востаннє про такий інцидент влада країни повідомляла в лютому 2025 року.

Після серії таких випадків восени 2024 року депутати румунського парламенту внесли законопроєкт, який дозволяє збивати цілі, що залетіли в повітряний простір країни в мирний час. Раніше це було заборонено законом.

Сили РФ скинули щонайменше дев’ять авіабомб на Степногірськ, є руйнування – ОВА

Російські війська скинули щонайменше дев’ять керованих авіабомб на прифронтове селище Степногірськ Запорізької області, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.

За його даними, внаслідок атаки пошкоджені житлові багатоквартирні та приватні будинки.

«Є пряме влучання в п’ятиповерхівку – під’їзд повністю зруйновано. На щастя, люди не постраждали», – написав він у телеграмі.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Генштаб ЗСУ: противник продовжує найбільше атакувати на Покровському напрямку

Генеральний штаб ЗСУ повідомляє про 84 боєзіткнень на фронті станом на 16:00.

За даними штабу, найбільше боїв було на Покровському напрямку, де з початку доби російські загарбники здійснили 26 спроб потіснити українських захисників із займаних позицій.

Російські війська також продовжують атаки на Харківському напрямку – поблизу Вовчанська та Кутьківки, на Лиманському напрямку – 13 атак біля Ямполівки, Зеленої Долини, Торського та в бік Глущенкового, Карпівки, Серебрянки, Ямполя, Григорівки, Рідкодуба й Ольгівки. Також сили РФ тричі атакували на Сіверському напрямку, на Краматорському та Оріхівському напрямках було по чотири боєзіткнення.

У штабі повідомляють, що на Торецькому напрямку війська РФ намагалися прорвати оборону в районах Торецька, Новоспаського та в бік Диліївки – два штурми відбили, ще три боєзіткнення тривають.

На Придніпровському напрямку російські підрозділи один раз намагалися просунутись уперед – успіху не мали.

На Новопавлівському напрямку українські захисники відбили 11 російських штурмів – противник намагався просунутись у районах Костянтинополя, Привільного, Рівнополя, Вільного Поля та в бік Новополя й Зеленого Поля.

Також, за словами командування, триває операція на Курському напрямку, де українські воїни сьогодні відбили дві російські атаки.

Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.

Як зазначає проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, з початком весни армія країни-агресора відчутно збільшила тиск по всій лінії бойового зіткнення. За даними Міноборони України, у лютому на фронті було зафіксовано 3274 бойових зіткнення, а в березні – вже 4270. Переважна більшість із них – на Донбасі, який, на думку військових і аналітиків, є основною метою цьогорічної весінньо-літньої кампанії Росії.

СБУ: по 15 років тюрми отримали троє жителів Донеччини, які в 2022 році приєдналися до військ РФ

По 15 років тюрми отримали троє осіб із окупованої частини Донецької області, які на початку 2022 року добровільно приєдналися до російських військ, повідомила 19 травня Служба безпеки України, співробітники якої збирали доказову базу.

«Українські захисники взяли фігурантів у полон як єдиних вцілілих під час боїв на Покровському та Новопавлівському напрямках у 2024 році… Двоє з них вступили до 91-го стрілецького полку РФ на посади стрільців. Після нетривалої підготовки одного з «мобілізованих» рашисти перекинули на лівобережжя Херсонщини чергувати на блокпостах та будувати фортифікаційні споруди для окупантів. Пізніше він отримав наказ штурмувати селища Старомлинівку та Микільське на Донеччині. Інший зрадник допомагав загарбникам атакувати позиції ЗСУ під Костянтинополем та селищем Зеленівка у Волноваському та Покровському районах області.

Ще один – мобілізувався до 5-ї окремої мотострілецької бригади РФ, де охороняв маршрути руху військових колон окупантів по мостових переправах на лівобережжі Херсонщини. Згодом його відрядили «прориватися» на Покровському напрямку, де він потрапив у полон після того, як українські оборонці повністю знищили його підрозділ», – інформує спецслужба.

Суд визнав трьох чоловіків винними за статтями Кримінального кодексу України про державну зраду (чч. 1, 2 ст. 111) та колабораційну діяльність (ч. 7 ст. 111-1).

У Білорусі оголосили в розшук 125 людей, пов’язаних із полком Калиновського, який воює в складі ЗСУ

Голова Слідчого комітету Білорусі Дмитро Гара під час Санкт-Петербурзького міжнародного форуму в Росії заявив, що п’ятьох керівників полку Калиновського (складений переважно з білорусів підрозділ ЗСУ) засудили до термінів від 12 до 20 років ув’язнення у спеціальних колоніях. Вони перебувають за кордоном і засуджені заочно.

125 людей, які, за даними Слідчого комітету, пов’язані з полком Калиновського, оголошені в розшук, шістьох узяли під варту.

«Учасники заворушень (ідеться про протести 2020 року після виборів президента Білорусі – ред.), які втекли за кордон, створили націоналістичні збройні формування в Україні та Польщі. До них належать полк Калиновського, Білоруський добровольчий корпус та інші, які діють під наглядом іноземних спецслужб», – сказав Гара.

У лютому 2022 року, після початку повномасштабного російського вторгнення, президент України Володимир Зеленський заявив про формування окремого підрозділу територіальної оборони – Інтернаціонального легіону для іноземців, які хочуть «приєднатися до захисту безпеки у Європі та світі».

Полк Калиновського складається з добровольців із Білорусі. Він був сформований у березні 2022 року.

Білий дім: телефонна розмова Трампа і Путіна розпочалася

Президент США Дональд Трамп розпочав телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним про мир в Україні, пише агентство Reuters.

Посадовець Білого дому повідомив, що переговори тривають. Також про початок розмови повідомила агенція АР.

Перед цим речниця Білого Дому Керолайн Левітт повідомила журналістам, що Трамп планує зателефонувати президенту Зеленському, коли ця розмова завершиться.

«Президент чітко дав зрозуміти, що його мета – побачити припинення вогню та завершення цього конфлікту, і він втомився та розчарований обома сторонами конфлікту», – сказала вона.

Водночас низка медіа з посиланням на джерела повідомила, що президент США перед своєю розмовою з Путіним провів переговори з українським президентом Володимиром Зеленським.

Незадовго до дзвінка віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив журналістам, що Вашингтон визнає, що у припиненні війни виник глухий кут.

«Ми розуміємо, що тут виник певний глухий кут. І я думаю, що президент скаже президенту Путіну: «Ви серйозно? Ви щиро до цього ставитеся? Я, чесно кажучи, думаю, що президент Путін не зовсім знає, як вийти з війни», – сказав Венс.

Трамп оголосив про плановані телефонні розмови після того, як російські й українські представники зустрілися в Стамбулі для особистих переговорів. Це була перша зустріч двох сторін із перших тижнів після того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

«Темою дзвінка буде припинення «кровопролиття, – написав Трамп у дописі в соціальних мережах. – Сподіваємося, що це буде продуктивний день, відбудеться припинення вогню, і ця дуже жорстока війна, війна, якої ніколи не мало бути, закінчиться».

Стамбульські зустрічі, які включали окремі розмови з американськими чиновниками, не принесли значного прогресу, але привели до домовленості про обмін 1000 військовополонених. Зобов’язань щодо припинення бойових дій не було, і протягом вихідних Росія завдала по Україні, одного із найбільших обстрілів безпілотниками, за даними української сторони.

Російські представники у Стамбулі, за повідомленнями, висунули максималістські вимоги до України – закликаючи вивести свої війська з областей, частково окупованих Росією – й інші умови, які були представлені навесні 2022 року. Ці умови відкидають Україна і багато її західних союзників.

З моменту вступу на посаду в січні Трамп зробив припинення війни Росії проти України пріоритетом своєї зовнішньої політики. Ці зусилля були зірвані продовженням наступальних операцій Росії на полі бою і небажанням Москви погодитися на 30-денне припинення вогню, на яке погодився Київ.

Після періоду початкової напруженості з Києвом, розчарування Білого дому перемістилося на Москву, а тон публічних заяв американських чиновників загострився. Трамп припускав, що в Путіна немає справжнього наміру шукати миру, а «просто тягне час».

Минулого тижня Зеленський разом зі своїми переговірниками відвідав Туреччину і пообіцяв зустрітися з Путіним; востаннє вони зустрічалися у 2019 році, до повномасштабної війни. Але Путін в останню хвилину оголосив, що не поїде до Туреччини.

Зеленський також відвідав Ватикан на вихідних, шукаючи підтримки у новообраного папи Римського Лева XIV. Український лідер також зустрівся з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом і держсекретарем США Марком Рубіо в Римі.

Це була перша зустріч Зеленського з Венсом після різкої суперечки в Білому домі в лютому.

Чому ексгенсек НАТО вважає просування плану щодо європейських сил в Україні «надто повільним»

Колишній генеральний секретар НАТО Андерс фог Расмуссен заявив Радіо Свобода, що підготовка до розгортання європейських сил в Україні після припинення вогню або мирної угоди «просувається надто повільно» і що вся європейська модель безпеки «перебуває на переломному етапі».

Про зв’язок безпеки та економіки, збільшення витрат на оборону у Європі та роль США у майбутньому демократії Расмуссен розповів Радіо Свобода.

На Донеччині через обстріли РФ загинула одна людина, поранені п’ятеро – прокуратура

Російські військові обстріляли в Донецькій області прифронтові міста Сіверськ, Лиман, Костянтинівку та Краматорськ, повідомила обласна прокуратура. Унаслідок цих обстрілів є загибла та поранені.

«Зранку 19 травня 2025 року окупанти зі ствольної артилерії обстріляли Сіверськ. Боєприпас поцілив у будинок, у якому мешкала 86-річна пенсіонерка. Вона дістала тілесні ушкодження, несумісні з життям.

Крім того, під приціл військ РФ потрапив Лиман. У зоні ураження опинився цивільний автомобіль. Мінно-вибухових травм та осколкових поранень зазнали 56-річний водій та пасажирка 52 років. Тип озброєння встановлюється.

Ще одного цивільного 66 років поранено в Костянтинівці. Ворог завдав по місту артилерійського удару. У потерпілого діагностовано мінно-вибухову травму й контузію. На момент атаки він перебував удома.

Через деякий час армія держави-агресора скинула авіабомбу ФАБ-250 з модулем УМПК на приватний сектор Краматорська. Поранено 62-річного чоловіка та 80-річну жінку. Постраждалі отримали мінно-вибухові травми і забійні рани. Містянам надано медичну допомогу», – йдеться в повідомленні.

Прокурори розпочали досудові розслідування в кримінальних провадженнях за фактами воєнних злочинів (ч. ч. 1, 2 ст. 438 КК України).

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

ЗСУ невиправдано втрачають людей на Курщині?

Командир батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Олександр Ширшин звинуватив командування у невиправданій втраті людей на Курщині.

Командири кількох підрозділів ЗСУ розкритикували цю заяву.

А Генштаб заявив, що створить робочу групу для з’ясування усіх обставин, змальованих Ширшиним.

  • Чому комбат Ширшин публічно звинуватив ЗСУ?
  • Якою має бути реакція Генштабу на звинувачення?
  • ЗСУ можуть невиправдано втрачати людей?
  • Що відбувається на Курщині?
  • Яке підґрунтя таких слів Ширшина?
  • Чи є сенс залишатися на Курщині?

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

Євросоюз запропонує G7 знизити стелю цін на нафту з Росії – ЗМІ

Євросоюз цього тижня запропонує міністрам фінансів країн «Групи семи» знизити обмеження максимальної ціни на російську танкерну нафту з 60 до 50 доларів США за барель, повідомляє агентство Reuters.

Про можливе зниження повідомив у понеділок єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс. Він не став казати, наскільки зміниться гранична ціна. Однак джерела Reuters кажуть, що йдеться про зниження на 10 доларів.

Зниження граничної ціни може увійти до нового пакету санкцій ЄС, сказав Домбровскіс. Раніше таку нагоду згадувала голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн.

За її словами, до нового пакету увійдуть обмеження проти трубопроводів «Північний потік», танкерів, які перевозять російську нафту, і додаткові санкції щодо російського фінансового сектора.

Обмеження ціни на нафту піддавалося різкій критиці, коли воно було вперше запроваджене в грудні 2022 року, як занадто легке для Росії, щоб обійти його. Це сприйняття змінилося 10 січня, коли адміністрація Байдена включила до списку 161 танкер, дві найбільші російські нафтовидобувні компанії, кількох трейдерів і ключового страховика танкерів країни.

Новий міністр фінансів США Скотт Бессент говорив про посилення заходів, якщо Вашингтон вважатиме, що це допоможе прискорити вирішення війни в Україні.

«Намагався підірвати Антонівський міст»: історія херсонця, якого втопили у Дніпрі

Дістали тіло з Дніпра з гирею на ногах – це одна з перших історій, яка приголомшила Україну й налякала тих, хто опинився в окупації на початку повномасштабного вторгнення Росії.

Це було тіло Віталія Лапчука – херсонця, підполковника поліції та колишнього військового, який із перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну долучився до лав місцевої територіальної оборони. Чоловік продовжував підпільний опір навіть після того, як армія РФ окупувала Херсон. Його викрали, катували, а потім втопили у річці Дніпрі.

Дружина українця змогла виїхати з Херсону, тому, коли дізналась про ці жахливі подробиці вбивства чоловіка, не мала змоги поховати його – тіло залишалось в окупації. Жінка обережно ділилась із журналістами тим, що відбувалось на захоплених територіях.

В інтервʼю проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» через майже три роки Альона Лапчук розповідає про те, як чоловік намагався підірвати Антонівський міст, що відбувалось у Херсоні після його окупації і як там переслідували українців у 2022 році.

Російські FPV атакують тилову дорогу на Краматорськ: це велика загроза для логістики ЗСУ

Російські дрони атакують трасу Т0514 на ділянці Добропілля – Краматорськ приблизно за 40 кілометрів від лінії фронту. Про це повідомив старший лейтенант ЗСУ з позивним «Алекс».

За його словами, дорога стає дедалі небезпечнішою: противник вже кілька днів поспіль завдає точних ударів по українській техніці.

Мілітарі-спільнота «Розвідка Ноєм» також опублікувала відео, як стверджується, з ділянки траси Добропілля – Краматорськ.

«Руху у бік [установки антидронових] сіток досі немає», – прокоментували кадри дороги автори.

Військовий кореспондент Андрій Цаплієнко припускає, що атаки на такій відстані можуть здійснюватися за допомогою:

– дронів-«маток», які зависають на великій висоті та випускають FPV-дрони на оптоволокні;

– поліпшених FPV-дронів типу «Блискавка», стійких до РЕБ;

– або нового дрону «Тювік» із системою самонаведення та дальністю понад 30 км.

Т0514 – траса територіального значення у Донецькій області, пролягає територією Краматорського та Покровського районів з Лиману через Райгородок, Слов'янськ та Краматорськ до Добропілля. Загальна довжина – 59,4 км.

​Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:

Президент України доручив сформувати «постійну групу» для переговорів із РФ

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що 19 травня провів нараду щодо «дипломатичної роботи для завершення війни і встановлення реального, надійного миру».

Міністр оборони України Рустем Умєров, який очолював українську делегацію в Стамбулі 16 травня, розповів про перебіг дискусій із представниками РФ.

«Зустрічі 15–16 травня продемонстрували світові нашу готовність до встановлення миру і, відповідно, необхідність тиску на Росію, щоб вона припинила війну», – написав президент України. Він назвав «найбільшим результатом» те, що сторони домовилися про обмін військовополоненими у форматі 1000 на 1000.

За результатами наради Зеленський доручив сформувати «постійну розширену національну переговорну групу».

Стамбульські зустрічі, які включали також окремі розмови з американськими чиновниками, не принесли значного прогресу, але привели до домовленості про обмін 1000 військовополонених. Зобов’язань щодо припинення бойових дій не було, і протягом вихідних Росія завдала по Україні, одного із найбільших обстрілів безпілотниками, за даними української сторони.

Російські представники в Стамбулі, за повідомленнями, висунули максималістські вимоги до України – закликаючи вивести українські війська з областей, частково окупованих Росією – й інші умови, які були представлені навесні 2022 року. Ці умови відкидають Україна і багато її західних союзників.

На російській альтернативі «Євробачення» РФ представить підсанкційний Shaman

На міжнародному музичному конкурсі «Інтербачення», який за задумом російської влади має стати альтернативою «Євробаченню», Росію представить Ярослав Дронов, відомий за сценічним псевдонімом Shaman. Про це повідомляє офіційна російська інформагенція ТАСС.

3 лютого лідер РФ Володимир Путін підписав указ про проведення міжнародного музичного конкурсу «Інтербачення-2025» на концертних майданчиках Москви та Московської області. Конкурс «Інтербачення-2025» відбудеться у вересні, а свою участь у ньому підтвердили представники близько 20 країн, включно з усіма державами-членами БРІКС.

Як уточнює ТАСС, пісенний конкурс «Інтербачення» проводився Міжнародною організацією телебачення та радіомовлення у 1960–1980-х роках за аналогією з «Євробаченням», організатором якої виступав Європейський мовний союз. Агентство зазначає, що тоді в «Інтербаченні» брали участь не лише СРСР та близькі йому країни Східної Європи, а й такі держави, як Австрія, Бельгія, Іспанія, Канада, Нідерланди, Португалія та Фінляндія.

Росія та Білорусь не беруть участь у «Євробаченні» через агресію проти України та пов’язані з нею санкції.

Ярослав Дронов, який виступає під псевдонімом Shaman, – один із найуспішніших попмузикантів, які виступають із прокремлівських позицій. Він неодноразово брав участь у концертах на підтримку війни в Україні та окупації Криму, висловлюється як шанувальник Путіна та його політики. Співак входить до списків санкцій Євросоюзу через підтримку війни та виступи на окупованих територіях України.

Перемога Дана в Румунії: добрі новини для ЄС, НАТО та України?

Після місяців політичних потрясінь, пов’язаних зі скасуванням виборів і забороною балотуватися для ультраправого кандидата, якого вважали фаворитом виборів, румуни нарешті обрали нового президента, з яким Брюссель зітхне з полегшенням, кажуть аналітики. А як щодо України?

Президент України Володимир Зеленський привітав Нікушора Дана з перемогою на виборах і подякував Румунії за підтримку.

«Йде холодна війна. США мають протистояти вісі агресорів: Росія, Китай, Іран, КНДР» – Мей

Чи зможе 47-й президент США Дональд Трамп реалізувати головне гасло своєї виборчої кампанії: «Америка на першому місці. Зробимо Америку великою знову!», якщо не продовжить підтримувати лідерство США на глобальному рівні і у демократичному таборі?

«Є внутрішня напруга між двома основними гаслами «Америка на першому місці» та «Повернемо Америці колишню велич», – вважає Кліффорд Мей, засновник і президент Фонду захисту демократій (ФЗД). У чому ж ця напруга полягає? І якими мають бути кроки адміністрації Трампа, щоб досягти заявленої мети.

Радіо Свобода поспілкувалося із аналітиком у рамках серії інтерв'ю під назвою «Зміни у зовнішній політиці Америки».

У розмові з Радіо Свобода Мей стверджуває, що світ сьогодні ще більш небезпечний, ніж під час холодної війни, коли Сполучені Штати і Радянський Союз змагалися за глобальний вплив у ядерному протистоянні.

За його словами, Сполучені Штати протистоять не лише Москві, але й «вісі агресорів», яка включає Пекін, Пхеньян і Тегеран. За його словами, їхні спільні амбіції полягають у тому, щоб демонтувати ліберальний порядок, очолюваний США, і замінити його неліберальним.

«Це більш складна холодна війна, ніж попередня», – сказав Мей. Незважаючи на ідеологічні розбіжності: комунізм у Китаї та Північній Кореї, ісламська теократія в Ірані та неоімперіалізм у Росії, – він відкидає думку, що їхня співпраця є суто опортуністичною.

Читайте повністю тут

В окупованому Криму студентам пропонують підробітку на військових складах РФ – «Жовта стрічка»

У місті Джанкої в окупованому Криму викладачі місцевого професійного технікуму залучають студентів до роботи на складах російської армії, стверджує рух «Жовта стрічка».

За цими даними, викладачі технікуму пропонують студентам неофіційну «профільну» роботу за сумісництвом, яка, як згодом з’ясовується, виявляється роботою на військових об’єктах російської армії. Ця практика, як стверджується, триває вже понад рік.

За словами активістів, російська адміністрація не зупиняє такі порушення.

За умов окупації півострова редакція не може самостійно перевіряти інформацію «Жовтої стрічки».

Польща конфіскувала шини для літаків Boeing, які везли транзитом через Білорусь та РФ

Польська митниця конфіскувала 5 тонн шин для цивільних літаків Boeing, які мали перевозитися транзитом через Білорусь та Росію, інформує Reuters. Про це 19 травня повідомила Національна податкова адміністрація країни, додавши, що такі товари підпадають під санкції Європейського союзу.

Західні санкції проти Росії та Білорусі неодноразово посилювалися з моменту повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, але війна не припинилася.

«Під час перевірки вантажівки в Корощині (населений пункт і прикордонний перехід із Білоруссю – ред.) співробітники виявили, що водій перевозив шини, які використовуються в цивільних літаках Boeing, замість заявлених автомобільних та автобусних шин», – повідомила польська Національна податкова адміністрація.

«Відправником товару була компанія з Іспанії, а одержувачем – з Азербайджану. У зв'язку з митним шахрайством було порушено кримінальну справу за податкове шахрайство. Товари, що підпадають під санкції, були затримані», – додають польські податківці.

Фінляндія вважає, що має 5 років до «загрозливого» розгортання сил РФ на кордоні – NYT

Росія зміцнює бази та будує військову інфраструктуру біля кордону Фінляндії, нарощуючи свою присутність у регіоні, свідчать супутникові знімки, вивчені The New York Times.

Як ідеться в статті, фінські військові вважають, що після закінчення інтенсивної фази війни в Україні Росія перекине тисячі солдатів до кордону Фінляндії. Військові та представники фінської розвідки вважають, що мають близько п’яти років до того, як Росія зможе наростити свої сили «до загрозливого рівня».

На знімках, зроблених неподалік кордону з Фінляндією в районі військової частини в населеному пункті Кам’янка, видно понад сотню нових наметів, що з’явилися близько року тому. Також на супутникових фотографіях відзначають нові склади, де можна зберігати військову техніку, реконструйовані укриття для винищувачів та постійну будівельну діяльність на вертолітній базі, яка тривалий час не використовувалася.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG