Фронт уже на межі Дніпропетровщини. Що відбувається поблизу лінії боїв?
Так жителі сіл на сході Дніпропетровщини описують те, що з ними відбувається. Фронт уже за три кілометри від адмінкордону області.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» дізнався:
- Що відбувається на лінії фронту, що сягнула Дніпропетровщини?
- Як це впливає на жителів східних районів області?
- На що вони сподіваються?
- Чому попри російські атаки безпілотниками і КАБами, не поспішають евакуюватися?
Російські військові перебувають на відстані менш ніж три кілометри від адміністративного кордону Дніпропетровської області. На Новопавлівському напрямку армія РФ проводить активні штурмові дії, повідомив речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов.
Від наближення фронту потерпають жителі населених пунктів на сході Дніпропетровської області.
20 травня російські війська атакували Межівську громаду безпілотником, а Новопавлівську – керованими авіабомбами, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
Повністю про ситуацію на межі Дніпропетровщини читайте тут
Атака дронів на Росію: голова ЦПД заявив про удари по об’єктах військово-промислового комплексу
«Невідомі дрони» атакували військово-промислові об’єкти в двох регіонах Росії, заявив голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко вранці 22 травня.
«Невідомими дронами були атаковані обʼєкти ВПК РФ на Московщині, в Тулі», – заявив голова ЦПД.
Російські медіа раніше повідомляли з посиланням на місцевих жителів про звуки вибухів у Тулі вночі проти 22 травня.
Влада Росії, зокрема, Москви та Тульської області раніше повідомила про масовану атаку українських безпілотників у низці регіонів країни протягом ночі на 22 травня.
Міноборони Росії заявило, що за ніч сили ППО нібито збили 105 українських дронів над десятьма регіонами, зокрема, 35 – над територією Московського регіону, 14 – над Орловською областю і 12 – над Курською областю.
Читайте також: Московські аеропорти ввечері 21 травня двічі переривали роботу через атаку безпілотників
Російські регіони, зокрема столиця РФ, другий день поспіль зазнають ударів безпілотниками.
Зокрема, в ніч на 21 травня через атаку пошкоджень зазнав Болхівський завод напівпровідникових приладів в Орловській області Росії. У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження заводу, який «постачає продукцію до щонайменше 19 підприємств воєнно-промислового комплексу Росії, пов’язаних з виробництвом, зокрема, літаків компанії «Сухой», ракет «Іскандер» і «Кинджал».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Москву й інші регіони РФ вночі знову атакували дрони
Влада Росії повідомила про масовану атаку українських безпілотників у низці регіонів країни, зокрема в Москві.
Міноборони Росії заявило, що за ніч сили ППО нібито збили 105 українських дронів над десятьма регіонами, зокрема, 35 – над територією Московського регіону, 14 – над Орловською областю і 12 – над Курською областю.
У Росавіації повідомили, що вночі всі чотири московські аеропорти й аеропорти в інших містах Росії призупиняли польоти.
Мер Москви Сергій Собянін про наслідки атаки не повідомив, але зазначив, що на місцях падіння уламків працюють екстрені служби.
ОВА: через обстріли Росії за добу є поранені в 4 областях, вранці загинула жителька Херсона
Російські війська протягом попередньої доби обстрілювали понад 30 населених пунктів Херсонської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 22 травня.
«Російські військові били по критичній та соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили 4 багатоповерхівки та 9 приватних будинків. Також окупанти понівечили газопроводи та приватні автомобілі», – заявив він.
За даними Прокудіна, внаслідок обстрілів 11 людей були поранені.
Також вранці 22 травня, додав голова області, російські військові обстріляли Херсон із артилерії:
«Через ворожий удар поранення, несумісні з життям, дістала 85-річна жінка».
На фронті за добу було 144 бойових зіткнення – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 144 бойових зіткнення, найбільше – на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Покровському напрямку протягом минулої доби наші захисники зупинили 54 штурмові дії агресора в районах населених пунктів Яблунівка, Зоря, Шевченко Перше, Нова Полтавка, Миролюбівка, Єлизаветівка, Лисівка, Даченське, Котлине, Новосергіївка, Удачне, Троїцьке, Промінь, Котлярівка, Андріївка та у напрямках Попового Яру і Новомиколаївки», – йдеться в повідомленні.
Цей напрямок залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Крім того, російські атаки зафіксували на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському, Курському напрямках.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах 90 авіаційних ударів, скинув 144 керованих авіаційних бомб, залучив 2492 дрони-камікадзе. Також ворог здійснив 5291артилерійський обстріл, зокрема 114 – із реактивних систем залпового вогню», – зазначили у Генштабі.
За даними проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії, з початком весни армія країни-агресора відчутно збільшила тиск по всій лінії бойового зіткнення. За даними Міноборони України, у лютому на фронті було зафіксовано 3274 бойових зіткнення, а в березні – вже 4270. Переважна більшість із них – на Донбасі, який, на думку військових і аналітиків, є основною метою цьогорічної весінньо-літньої кампанії Росії.
У Києві уламки російського дрона впали на території школи – КМВА
Уламки російського безпілотника впали на території школи одного з районів у Києві, повідомив очільник міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
«Уламки ворожого БпЛА впали на території школи в Дарницькому районі. На щастя, обійшлося без постраждалих і займання», – написав він у телеграмі.
Перед восьмою ранку 22 травня в Києві оголосили повітряну тривогу через загрозу російських дронів. Згодом було чути роботу ППО.
На даний час тривогу в столиці України скасували, але вона продовжує діяти в Київській, Черкаській, Кіровоградській, Полтавській, Харківській областях. Повітряні сили повідомили про рух груп запущених Росією «Шахедів».
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати Росії у війні: близько 977 650 військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 977 650 своїх військових, зокрема 870 – за останню добу – такі дані станом на ранок 22 травня наводить український Генштаб.
Інші втрати РФ, за даними командування ЗСУ, – такі:
- танки ‒ 10839 (+4 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22574 (+5)
- артилерійські системи – 28122 (+32)
- РСЗВ – 1388
- засоби ППО ‒ 1167
- літаки – 372
- гелікоптери – 336
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 36797 (+105)
- крилаті ракети ‒ 3197
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 49268 (+99)
- спеціальна техніка ‒ 3895.
В ISW пояснили, як візит Путіна на Курщину пов’язаний із його планами захопити Суми
Президент Росії Володимир Путін поїхав на Курщину 20 травня й організував зустріч із посадовцями цього регіону, ймовірно, щоб виправдати поновлення планів Росії захопити місто Суми і незаконно анексувати Сумську область, пише американський Інститут вивчення війни (ISW).
Путін зустрівся з керівництвом муніципалітетів Курської області 20 травня, під час якої голова Глушковського району Павло Золотарьов попросив Путіна створити буферну зону в Сумській області. Путін запитав, якої глибини має бути ця буферна зона, і Золотарьов заявив, що Росія повинна захопити «принаймні Суми (місто)», і натякнув, що Росія має бути «більшою». А виконувач обов’язків губернатора Курської області Олександр Хінштейн пізніше заявив, що його дід родом із Сумської області, тому «ця земля йому не чужа».
Московські аеропорти ввечері 21 травня двічі переривали роботу через атаку безпілотників
Російська влада заявила, що українські бойові безпілотники атакували ввечері 21 травня російські регіони й окупований Крим, внаслідок чого, зокрема, переривали роботу аеропорти в Москві.
За повідомленням Міністерства оборони Росії з 18 до 24 години за московським часом нібито перехопили загалом 114 безпілотників.
Якщо ця інформація відповідає дійсності, то безпілотники були збиті над Московською, Курською, Рязанською, Орловською, Калузькою і Тульською областями, а також над окупованим Кримом.
Як повідомляє Російська служба Радіо Свобода, московські аеропорти «Домодєдово» і «Жуковський» ввечері 21 травня двічі переривали роботу – там діяв план «Ковер», особливий режим, що передбачає повне закриття повітряного простору.
У Харкові внаслідок ракетного удару РФ постраждали дві людини – влада
У Харкові в ніч на 22 травня внаслідок російського удару постраждали дві людини, повідомив міський голова Ігор Терехов.
За його словами, наслідки удару зафіксували в Холодногірському районі.
«Пошкоджено вісім приватних будинків. У двох людей – гостра реакція на стрес, медична допомога надається», – написав мер у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Від Росії немає сигналів щодо припинення вогню, потрібен тиск на Москву на різних рівнях – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив про відсутність сигналів від Росії щодо припинення вогню, потрібен тиск на Москву на різних рівнях.
«На жаль, росіяни не дають сигналів щодо припинення вогню, і вони поки не готові війну завершувати. Отже, всі наші форми тиску, уся наша робота з партнерами заради тиску на Росію – це те, що абсолютно потрібно. Тиск переконує. Тиск на полі бою. Тиск в економіці, і саме для цього – санкції. Тиск у політиці. Я хочу подякувати всім, хто підтримує Україну», – сказав він у своєму вечірньому відеозверненні.
Після доповіді міністра оборони України Рустема Умєрова та військових командувачів Зеленський заявив, що російські штурмові дії тривають, найбільш гаряча ситуація на Донеччині, особливо – Покровський напрямок.
«Продовжуємо активні дії в Курській та Бєлгородській областях – це захист Сумщини, це захист Харківщини, активний і дієвий наш захист. Від початку Курської операції в серпні російська армія зазнала серйозних втрат – більш ніж 63 тисячі вбитими й пораненими тільки там, на Курщині. Також нашим силам вдалося суттєво поповнити обмінний фонд для України. Що більше бойових дій виноситься на територію ворога, то більше це убезпечує наші громади», – додав він.
Раніше цього тижня президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з російським президентом Володимиром Путіним, яка, за його словами, пройшла «дуже добре». Він заявив, що Росія й Україна мають «негайно» розпочати переговори про припинення вогню і завершення війни.
Після цього Трамп провів телефонні переговори з Зеленським та деякими європейськими лідерами.
Водночас видання Financial Times з посиланням на джерела, обізнані з розмовою Трампа з європейськими лідерами, повідомило, що Трамп чітко заявив, що він відмовиться від участі США в конфлікті та залишить Україну та Росію безпосередньо вести переговори про припинення вогню. Він також не обіцяв майбутніх санкцій США проти Росії, якщо Путін відмовиться від будь-яких спроб миру.
Одна людина, знайома з розмовою, сказала, що лідери були приголомшені описом президента США того, про що було досягнуто домовленостей. Вони додали, що було очевидно, що Трамп «не готовий чинити більший тиск» на Путіна, щоб той серйозно сідав за стіл переговорів.
Ці телефонні розмови відбулися після того, як російські й українські представники зустрілися в Стамбулі для особистих переговорів. Це була перша зустріч двох сторін із перших тижнів після того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Україна і Росія можуть провести переговори у Ватикані наступного тижня – президент Фінляндії
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що дуже ймовірно, Росія і Україна проведуть переговори на технічному рівні наступного тижня, наприклад, у Ватикані. Про це він сказав в інтерв’ю телерадіокомпанії Yle.
Президент Фінляндії зауважив, що Сполучені Штати не відмовилися від своєї ролі посередника у врегулюванні війни Росії проти України.
«Посередників стало більше: раніше тільки США виступали в цій ролі, тепер і Європа бере участь», – зауважив Стубб.
Підтвердження інформації про ймовірні переговори у Ватикані з інших джерел немає. Однак сьогодні прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні заявила, що мала розмову з папою Римським, який підтвердив свою готовність провести наступні переговори між сторонами у Ватикані.
Раніше цього тижня президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з російським президентом Володимиром Путіним, яка, за його словами, пройшла «дуже добре». Він заявив, що Росія й Україна мають «негайно» розпочати переговори про припинення вогню і завершення війни.
Після цього Трамп провів телефонні переговори з Зеленським та деякими європейськими лідерами.
Водночас видання Financial Times з посиланням на джерела, обізнані з розмовою Трампа з європейськими лідерами, повідомило, що Трамп чітко заявив, що він відмовиться від участі США в конфлікті та залишить Україну та Росію безпосередньо вести переговори про припинення вогню. Він також не обіцяв майбутніх санкцій США проти Росії, якщо Путін відмовиться від будь-яких спроб миру.
Одна людина, знайома з розмовою, сказала, що лідери були приголомшені описом президента США того, про що було досягнуто домовленостей. Вони додали, що було очевидно, що Трамп «не готовий чинити більший тиск» на Путіна, щоб той серйозно сідав за стіл переговорів.
Ці телефонні розмови відбулися після того, як російські й українські представники зустрілися в Стамбулі для особистих переговорів. Це була перша зустріч двох сторін із перших тижнів після того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Кошта Зеленському: ЄС підтримує українську позицію щодо припинення вогню
Президент Європейської ради Антоніу Кошта 21 травня поговорив по телефону з президентом України Володимиром Зеленським і запевнив його в підтримці з боку Європейського союзу.
«У моїй телефонній розмові з Зеленським я висловив підтримку ЄС пропозиції України щодо припинення вогню. Важливо продовжувати співпрацю зі Сполученими Штатами, одночасно посилюючи наш тиск на Росію за допомогою нових санкцій», – написав Кошта в мережі Х.
Президент Європейської ради також повідомив, що співрозмовники обговорили «європейський шлях України». «Я наголосив на своїй твердій особистій відданості забезпеченню просування процесу приєднання», – додав Кошта.
«Дуже предметною» назвав розмову з Коштою глава української держави.
«Подякував за схвалення 17-го пакета санкцій ЄС проти Росії. Підготовка наступного вже триває, і дуже важливо, щоб він був іще сильнішим. До нього мають увійти енергетика, банківський сектор і тіньовий флот, включно не лише із суднами, а й з екіпажами, які їх обслуговують. Антоніу підтвердив, що в разі відмови Росії від припинення вогню такі санкції будуть застосовані», – написав у телеграмі про зміст розмови Володимир Зеленський.
«Також ми говорили про відкриття переговорних кластерів щодо членства України в ЄС. Важливо знайти рішення, яке дасть змогу розблокувати процес. Дякую за всі зусилля заради цього», – додав президент України.
Російські й українські представники зустрілися в Стамбулі 16 травня для прямих переговорів. Це була перша зустріч двох сторін із перших тижнів після того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Стамбульські зустрічі, які включали окремі розмови з американськими чиновниками, не принесли значного прогресу, але привели до домовленості про обмін 1000 військовополонених. Зобов’язань щодо припинення бойових дій не було, і протягом вихідних Росія завдала по Україні одного із найбільших обстрілів безпілотниками, за даними української сторони.
Місцева влада заперечила повідомлення про вихід військ РФ на адмінмежу Дніпропетровської області
Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак заперечив інформацію про те, що російські війська нібито вийшли на адміністративну межу Дніпропетровської області.
«Це – фейк! І ця «новина», і фото, яке нібито її ілюструє. Вони не відповідають дійсності. Та навмисне опубліковані ворогом, аби залякати мешканців нашого регіону, посіяти паніку та дестабілізувати ситуацію», – написав він у телеграмі.
Лисак закликав людей не піддаватися провокаціям та довіряти лише офіційним джерелам.
Раніше підконтрольний Кремлю телеведучий Володимир Соловйов у своєму телеграмі з посиланням на воєнні канали повідомив, що російські війська нібито дійшли до кордону Дніпропетровської області.
Наприкінці квітня проєкт DeepState повідомляв, що армія Росії просунулась на захід від Покровська у бік Дніпропетровської області біля селищ Котлярівка та Успенівка – від «сірої зони» біля Котлярівки до адмінмежі з Дніпропетровською областю залишається менше 4 кілометрів.
За останніми повідомленнями Генштабу ЗСУ, російські війська посилили свої атаки на Новопавлівському напрямку, де проходить межа Донецької та Дніпропетровської областей.
Журналіст Юрій Бутусов заявив про мобілізацію до лав Нацгвардії
Воєнний журналіст та головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов заявив, що він мобілізувався до лав Національної гвардії України. Про це він повідомив в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода Live).
Журналіст не уточнив, якою буде його роль у НГУ, зазначивши, що мобілізувався в травні.
У контексті нещодавнього допису у соцмережах командира батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Олександра Ширшина він зазначив, що в Україні «не працює система», тому журналісти та військовослужбовці всіх рівнів спілкуються в фейсбуці і обговорюють проблемні питання війська.
«У нас не працює система. І ми з вами, до речі, теж неодноразово про це говорили, коли обговорювали кадрові призначення в збройних силах. Я також вважаю, що не була проблема персонально управління бойовими діями в Залужному. Так само не вважаю, що персональна проблема у веденні бойових дій – Сирський. У нас відсутня система. І через відсутність системи у нас командири, журналісти, військовослужбовці всіх рівнів спілкуються в фейсбуці і обговорюють, тому що органи управління війною у нас неефективні», – сказав Бутусов.
«Я не знаю, як зробити розумними людей, які ухвалюють рішення, як змусити їх думати не категоріями рейтингу і піару. На жаль, всі ці реакції на військових, відсутність порядку в управлінні – це результат того, що військово-політичне керівництво міряє просто все, що відбувається, виключно в інформаційній площині – в кількості лайків, в кількості репостів, в кількості реакцій в рейтингу. Війна потребує рішень по суті, саме тому я вирішив іти в армію», – додав він.
Журналіст Юрій Бутусов часто, зокрема у своїх соцмережах, пише про проблемні питання українського війська. Наприклад,у перші дні 2025 року він писав про проблеми формування, навчання особового складу, забезпечення та функціонування новоствореної 155-ї ОМБр імені Анни Київської. Або ж восени 2024 року писав про браковані міни на фронті, опублікувавши фрагменти відео, які, за його словами, йому надіслали бійці-мінометники. На цих кадрах видно, як міна, не встигши вилетіти з міномета, падає в кількох метрах після пострілу.
Перевірка УПЦ (МП): переслідування віруючих чи боротьба із російським впливом?
21 травня Україна починає перевірку Української православної церкви (в єдності з Московським патріархатом) на предмет зв’язків з Росією. За день до цього сплинув дев’ятимісячний термін, який законом був відведений церкві на те, щоб довести відсутність зв’язків із Росією.
На практиці це означало, що УПЦ (МП), яку підозрюють у зв’язках із Російською православною церквою (РПЦ), має або змінити статут і довести свою незалежність від церкви із центром у Москві, або церкву заборонять.
У держсекретаря США Рубіо запитали, чи Путін є «воєнним злочинцем». Він відповів
Державний секретар США Марко Рубіо утримався від того, щоб назвати президента Росії Володимира Путіна «воєнним злочинцем», заявивши, що його пріоритетом є переговори про припинення конфлікту в Україні.
Під час слухань у Конгресі представник Демократичної партії Білл Кітінг нагадав про гостру критику Рубіо щодо діяльності Путіна, коли головний американський дипломат був сенатором, і запитав його, чи вважає він досі Путіна «воєнним злочинцем».
«Я думаю, що ви можете подивитися на випадки, які там сталися, і, безумовно, охарактеризувати їх як воєнні злочини, але наш намір полягає в тому, щоб закінчити війну. Ми не можемо закінчити війну, не поговоривши з Путіним», – сказав Рубіо.
«Ми намагаємося закінчити війну… Відповідь – воєнні злочини були скоєні, без сумніву. І хто несе за це відповідальність – настане час і місце для цього. Але зараз завдання полягає в тому, щоб закінчити війну», – додав держсекретар США.
Комітет міністрів Ради Європи 14 травня підтримав створення спеціального трибуналу для України. За кілька днів до цього у Львові, де 9 травня в День Європи зібралися делегації 35 європейських країн (міністри закордонних справ, лідери України і Ради Європи), підписали заяву щодо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.
17 березня 2023 року Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт російського президента Володимира Путіна та уповноваженої при президенті Росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Це рішення ухвалено у зв'язку з ймовірною відповідальністю за воєнний злочин – незаконна депортація дітей.
ЗСУ залишаються на Курщині – Генштаб
Генеральний штаб Збройних сил України заявив 21 травня, що російські заяви про завершення бойових дій на території Курської області «не відповідають реальній обстановці».
«Операція підрозділів Сил оборони України на визначених напрямках у прикордонних районах Курщини триває. Хоча умови залишаються складними, українські захисники утримують займані позиції, виконують поставлені завдання та завдають ефективного ураження противнику», – вказано в повідомленні.
За даними Генштабу ЗСУ, з початку операції на Курському напрямку російські військові втратили 63 402 військовослужбовців, з них 25625 осіб убитими, в полон взятий 971 росіянин, знищено або пошкоджено 5664 одиниць озброєння та військової техніки РФ.
За повідомленням, українські підрозділи продовжують активні дії також у визначених районах Бєлгородської області РФ.
Раніше 21 травня російські ЗМІ повторили поширене російським Генштабом наприкінці квітня повідомлення про повне звільнення Курської області. Вони стверджують, що російський лідер Володимир Путін 21 травня вперше після виходу ЗСУ відвідав цей регіон.
На нараді, яку Путін провів на Курщині, один із місцевих чиновників заявив, що для безпеки прикордонних районів області українське місто Суми необхідно приєднати до російської території.
Британія заявила про викриття кіберкампанії РФ щодо іноземної допомоги Україні
Велика Британія заявила про викриття кіберкампанії російської розвідки, спрямовану на організації, в тому числі ті, що займаються наданням іноземної допомоги Україні. Про це йдеться у повідомленні Британського національного центру кібербезпеки (NCSC).
У новій доповіді Національний центр кібербезпеки Великої Британії, що входить до складу Королівського військово-цивільного комітету (GCHQ), та партнери з десяти країн розкрили деталі того, як військова частина 26165 ГРУ Росії з 2022 року проводила зловмисну кіберкампанію проти державних і приватних організацій.
За даними центру, ці атаки були спрямовані проти організацій, залучених до координації, транспортування і надання підтримки Україні, а також на організації в оборонному секторі, ІТ-послугах, морському секторі, аеропортах, портах та системах управління повітряним рухом у багатьох країнах-членах НАТО.
«Підрозділ 26165, також відомий як APT 28, зміг отримати початковий доступ до мереж жертв, використовуючи поєднання раніше розкритих методів, включаючи підбір облікових даних, фішинг і колишню експлуатацію дозволів до поштових скриньок Microsoft Exchange. Вони також атакували підключені до Інтернету камери на українських прикордонних переходах і поблизу військових об'єктів для моніторингу та відстеження вантажів з гуманітарною допомогою для України», – йдеться у повідомленні.
Лондон підтримує Україну, яка продовжує протистояти агресії Росії. Загалом Великобританія виділила 13 мільярдів фунтів стерлінгів (близько 17 мільярдів доларів) на військову допомогу, а цього тижня було оголошено про запровадження 100 нових санкцій, спрямованих проти «організацій, які підтримують російську військову машину, експорт енергоресурсів й інформаційну війну, а також фінансових установ, які сприяють фінансуванню війни проти України». Це сталося після того, як минулими вихідними Росія здійснила найбільшу за час війни атаку з використанням безпілотників.
Країни ЄС поки не готові використати фонд SAFE для закупівель в Україні – єврокомісар Кубілюс
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс заявив, що наразі не побачив від країн-членів ЄС конкретних планів скористатися новим інструментом оборонних кредитів SAFE на для інвестицій в українську оборонну промисловість. Про це він розповів під час дискусії у Європарламенті, повідомляє кореспондента Радіо Свобода в Брюсселі.
«Я скажу вам свою особисту думку. Офіційних даних ще немає, але з того, що ми чуємо в кулуарах – будуть держави-члени, які братимуть кредити SAFE для власних потреб, і в досить великих обсягах. Але я не чую чітких планів жодної держави-члена взяти ці кредити й використати їх для України», – розповів Андрюс Кубілюс.
Як пояснив єврокомісар, деякі держави-члени вагаються, тому що для них це означатиме зібльшення боргових зобовʼязань. «Механізм полягає в тому, щоб взяти кредит і потім надати Україні грант – а це означає, що для держав-членів зросте боргове навантаження. Для деяких країн це досить чутливе питання», – пояснив Кубілюс.
SAFE (Security Action for Europe) – перша масштабна програма Євросоюзу, спрямована на збільшення інвестицій у європейські оборонні спроможності. Для держав-членів стануть доступними 150 мільярдів євро пільгових кредитів з рейтингом AAA, забезпечених бюджетом ЄС. Строк погашення – 45 років, пільговий період – 10 років.
«Держави-члени можуть взяти ці кредити й витратити їх разом з Україною на спільні закупівлі в Україні та для України. Це може стати справжнім проривом у нашій підтримці України», – заявив Кубілюс і додав, що тепер потрібно «вступити в нову боротьбу, у нові політичні баталії», щоб переконати держави-члени скористатися цими кредитами для допомоги Україні.
За його словами, він закликав українських політиків порушувати це питання, і що міністр оборони України Рустем Умєров на засіданні Ради міністрів оборони ЄС 20 травня зробив «дуже сильне звернення» до держав-членів.
Ініціативу SAFE було запропоновано Європейською комісією в березні 2025 року, посли країн ЄС узгодили її 21 травня, фінальним кроком має стати офіційне погодження державами-членами, яке, як очікується, відбудеться 27 травня.
Країни зможуть звертатися по кредити до Єврокомісії для фінансування проєктів із виготовлення зброї, 65% компонентів якої мають походження з країн ЄС, України або країн Європейської економічної зони.
Після фінального погодження країни матимуть два місяці, щоб повідомити Єврокомісії, яку суму кредитів вони хочуть отримати і для якого проєкту.