Збито 6 балістичних ракет «Іскандер», знешкоджено 245 дронів – Повітряні сили
У ніч проти 24 травня армія РФ здійснила удар по Україні із застосуванням 14 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23 із районів Таганрог, Єйськ, Брянськ – РФ і окупованого Криму, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
«Також протягом ночі ворог атакував 250-ма ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Брянськ, Міллерово, Курськ, Орел, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ – РФ., Криму», – кажуть військові.
Основний напрямок атаки РФ – столиця України місто Київ, уточнили у Повітряних силах ЗСУ.
«Станом на 8.30 протиповітряною обороною збито 6 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23 (Київ) та знешкоджено 245 ворожих БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півночі, півдні та в центрі країни. 128 — збито вогневими засобами ураження, 117 — локаційно втрачені/подавлені РЕБ (без негативних наслідків)», – зазначили у ЗСУ.
Раніше стало відомо, що у ніч проти 24 травня Росія завдала удару по Києву балістикою і «Шахедами», наразі триває ліквідація наслідків атаки, йдеться у повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
Мер Києва Віталій Кличко зазначив, що внаслідок удару РФ постраждало 8 людей.
«Двох із них госпіталізували з Дніпровського району. Ще шестеро отримали допомогу медиків на місці – у Святошинському районі столиці», – каже місцевий чиновник.
Близько 22:00 у Києві була оголошена повітряна тривога. Про небезпеку також попередили жителів Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Дніпропетровської, Запорізької, Полтавської, Харківської, Чернігівської, Сумської, Донецької, Луганської областей.
Генштаб ЗСУ: за добу Росія втратила ще 1130 військових, 11 танків та 47 ББМ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 979 830 своїх військових, зокрема, 1130 – за останню добу – такі дані станом на ранок 24 травня навів український Генштаб.
Інші втрати РФ, за даними командування ЗСУ, – такі:
- танків – 10 852 (+11)
- бойових броньованих машин – 22 622 (+47)
- артилерійських систем – 28 201 (+36)
- РСЗВ – 1 395 (+5)
- засобів ППО – 1 169 (+2)
- літаків – 372
- гелікоптерів – 335
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 37 177 (+232)
- крилатих ракет – 3 197
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 49 639 (+232)
- спеціальної техніки – 3 895
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Був курорт, а тепер режимний об’єкт. Як Росія перетворює Крим на мілітаризовану закриту територію
Колишній курорт, з його прекрасними пляжами, природою і краєвидами, Росія перетворює на територію, що перебуває під посиленим контролем силовиків і військових. Крим, особливо після початку повномасштабної війни, дедалі більше стає схожим н аодну велику військову базу. Як живеться в таких умовах цивільним?
Інформацію про це зібрав проєкт Радіо Свобода – Крим.Реалії. Читайте і дивіться тут
Росія вдарила по Києву балістикою і «Шахедами»: є руйнування та постраждалі – влада
У ніч проти 24 травня Росія завдала удару по Києву балістикою і «Шахедами», наразі триває ліквідація наслідків атаки, йдеться у повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
За даними відомства, ліквідація наслідків триває у столиці на кількох локаціях:
- Солом’янський район. Пожежа виникла у квартирах на рівні 4 та 5 поверхів у житловій п’ятиповерхівці. Силами 30 людей особового складу та 8 одиниць пожежно-рятувальної і спеціальної техніки загоряння ліквідовано. За допомогою рятувального капюшона врятовано чоловіка, якого з попереднім діагнозом отруєння продуктами горіння передано медикам.
- Оболонський район. Сталося загоряння на балконах у дев’ятиповерхівці на рівні 3, 4, 5 та 6 поверхів. Трьох людей рятувальники вивели на свіже повітря, ще четверо звернулись за медичною допомогою з попереднім діагнозом гостра реакція на стрес. Пожежу ліквідовано.
- Святошинський район. В одноповерховій нежитловій будівлі зі зберігання лакофарбових матеріалів через російську атаку сталася пожежа. Роботи тривають.
Повітряна тривога у Києві лунала протягом 7 годин і 15 хвилин, про відбій повідомили о 5.10 ранку.
Своєю чергою, мер Києва Віталій Кличко зазначив, що внаслідок удару РФ постраждало 8 людей.
«Двох із них госпіталізували з Дніпровського району. Ще шестеро отримали допомогу медиків на місці – у Святошинському районі столиці», – каже місцевий чиновник.
У ніч проти 24 травня Росія атакувала Київ дронами і балістикою. У Голосіївському районі Києва зафіксовано падіння уламків російського БпЛА на відкритій території, раніше повідомив голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
Він повідомив, що через падіння уламків пошкоджено авто, без займання. Більше про дивіться і читайте тут
ЄС розглядає санкції проти «Північного потоку-2», щоб зупинити повернення російського газу – Bloomberg
Європейський Союз наближається до рішення включити газопроводи «Північний потік-2», що з'єднують Німеччину і Росію, в нову пропозицію щодо санкцій проти Москви.
Як пише видання Bloomberg з посиланням на свої джерела, Європейська комісія почне консультації з країнами-членами щодо заборони газопроводів, які проходять по дну Балтійського моря, і рішення буде схвалено з урахуванням останніх подій у переговорах щодо припинення війни в Україні.
Важливо, що план блоку має підтримку Німеччини. Для канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який минулого тижня заявив у Римі, що підтримує «пропозицію Комісії розпочати роботу над європейськими заходами проти «Північного потоку-2», головна надія полягає в тому, що санкції можуть стримати дебати всередині країни про відродження трубопроводу, кажуть співрозмовники журналістів.
Видання пише, що санкції додали б ваги дедалі чіткішій позиції Європи, яка не бажає жодного значущого повернення російських трубопровідних потоків. Заборона також захистить Берлін від будь-якого потенційного тиску на нього з боку США чи Росії.
Чутки про потенційне відродження проєкту трубопроводу посилилися цього року, коли президент США Дональд Трамп намагався стати посередником у досягненні миру між Росією та Україною.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Берлін призупинив сертифікацію газопроводу «Північний потік-2», який ще не розпочав транспортування російського газу до Німеччини. Потім, у вересні 2022 року, вибухами були зруйновані частини «Північного потоку-1» та «Північного потоку-2», внаслідок чого трубопроводи вийшли з ладу.
Єврокомісія розпочне консультації з країнами-членами щодо 18-го пакету санкцій цими вихідними. Для того, щоб пропозиція набула чинності, необхідна одностайна підтримка 27 національних урядів країн-членів ЄС.
Угода про інвестиційний фонд офіційно набула чинності – посольство США
Після передачі дипломатичної ноти США угода про американсько-український інвестиційний фонд відбудови офіційно набула чинності, повідомляє посольство США в Україні.
«Важливий крок на шляху до відновлення України та розвитку американських інвестицій, що зміцнить обидві наші країни і зробить їх сильнішими, безпечнішими та заможнішими», – йдеться у повідомленні пресслужби диппредставництва.
Міністерка економіки Юлія Свириденко заявила, що Україна та США завершили всі необхідні процедури для запуску американсько-українського фонду відбудови.
«Останнім кроком була дипломатична нота від США. Сьогодні отримала її від Тимчасової повіреної у справах США в Україні Джулі С. Девіс. Тепер можна офіційно вважати, що фонд запущено», – написала вона у фейсбуці.
Україна і США 30 квітня підписали угоду про економічне партнерство і створення Інвестиційного фонду відбудови. За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ, серед іншого передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобов’язань України перед США, угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюз, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи цю угоду, заявив, що вона значно змінилась у процесі підготовки, тепер це «справді рівноправна угода, яка створює можливість для інвестицій в Україну».
ОВА: через російську атаку дронами на Київщині поранені дві людини
Через російську атаку дронами на Київщині поранені дві людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Микола Калашник.
«На жаль, унаслідок ворожої атаки БпЛА у Броварському районі поранено чоловіка 54 років та жінку 50 років. У них обох осколкові поранення стегна. Постраждалі госпіталізовані до місцевої лікарні», – написав він у телеграмі.
Також, за його даними, через атаку РФ пошкоджений приватний будинок та автомобіль.
Як повідомила місцева влада, у Голосіївському районі Києва зафіксовані падіння уламків дрона на відкритій території – пошкоджений автомобіль. Люди не постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Києві працюють сили ППО, є падіння уламків в Голосіївському районі – влада
У Голосіївському районі Києва зафіксовано падіння уламків російського БпЛА на відкритій території, повідомив голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
Він повідомив, що через падіння уламків пошкоджено авто, без займання.
За даними мера Києва Віталія Кличка, російські безпілотники ще заходять на столицю – в місті працюють сили ППО.
Близько 22:00 у Києві була оголошена повітряна тривога. Про небезпеку також попередили жителів Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Дніпропетровської, Запорізької, Полтавської, Харківської, Чернігівської, Сумської, Донецької, Луганської областей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Сибіга: Київ очікує від Москви конкретних пропозицій щодо параметрів безумовного перемир’я
Україна очікує від Росії конкретних пропозицій щодо параметрів безумовного перемир’я та готує свою відповідь, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
«Ми чекаємо від російської сторони їхнє бачення, їхній концепт, їхні пропозиції щодо параметрів майбутнього безумовного перемир’я», – сказав Сибіга, додавши, що Україна, зі свого боку, також готує своє бачення, яке буде передано російській стороні.
За його словами, також Україна працює над зустріччю між президентом України Зеленським та Путіним. Міністр зазначив, що Київ допускає розширений формат перемовин і хотів би, щоб до них долучились президент США Дональд Трамп та Європа.
Раніше сьогодні міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Москва готова передати Києву проєкт документа з умовами досягнення домовленості про врегулювання війни одразу після завершення обміну військовополоненими.
Сьогодні Україна і Росія провели масштабний обмін військовополоненими та цивільними. Міністр оборони України Рустем Умєров після цього заявив, що у межах стамбульських домовленостей очікуються нові обміни, які триватимуть кілька днів.
19 травня президент США Дональд Трамп провів окремі телефонні розмови з російським лідером Володимиром Путіним та українським президентом Володимиром Зеленським з деякими європейськими лідерами. Після цього Трамп заявив, що переговори між Росією і Україною «про припинення вогню і, що важливіше, про припинення війни» розпочнуться «негайно».
Путін після телефонної розмови з Трампом 19 травня сказав журналістам, що Росія та Україна «мають знайти компроміси, які влаштовують обидві сторони». За його словами, «РФ готова працювати з Києвом над меморандумом про майбутній мирний договір».
Зеленський заявив наступного дня, що «Україна готова до будь-якого переговорного формату, який принесе результат», але «якщо Росія й надалі висуватиме нереалістичні умови і підриватиме можливі результати, мають бути жорсткі наслідки».
Досі Росія не подавала жодних ознак того, що вона готова піти на будь-який суттєвий компроміс. Вона часто сигналізувала про протилежне, повторюючи давно заявлені позиції, які Україна називає неприйнятними.
Кількість постраждалих через російську атаку по Чугуєву зросла – Синєгубов
Кількість постраждалих через російську атаку по Чугуєву зросла – ще дві людини звернулися до медиків, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Ще двоє людей звернулися по допомогу до лікарів у Чугуєві. Внаслідок сьогоднішнього ворожого удару поранення отримали 67-річна жінка та 58-річний чоловік», – написав він у телеграмі.
Раніше було відомо про одну загиблу жінку та двох поранених чоловіків через російську атаку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Лавров розповів, коли РФ передасть проєкт документа з «умовами досягнення домовленості» щодо війни
Москва готова передати Києву проєкт документа з умовами досягнення домовленості про врегулювання війни одразу після завершення обміну військовополоненими, заявив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров.
«Активно працюємо над другою частиною домовленостей, яка передбачає підготовку кожної зі сторін проєкту документа з викладенням умов досягнення стійкої, довгострокової, всеосяжної домовленості про врегулювання. Як тільки завершиться обмін військовополоненими, до цього часу ми будемо готові передати українській стороні проєкт такого документа, який російська сторона зараз завершує», – сказав він.
Також, за його словами, наразі російська сторона «завершує підготовчу роботу зі складання списку для обміну військовополоненими за принципом тисячі на тисячу».
Лавров каже, що Москва «залишається прихильною до мирного врегулювання» і «завжди відкрита для переговорів».
Сьогодні Україна і Росія провели масштабний обмін військовополоненими та цивільними. Міністр оборони України Рустем Умєров після цього заявив, що у межах стамбульських домовленостей очікуються нові обміни, які триватимуть кілька днів.
19 травня президент США Дональд Трамп провів окремі телефонні розмови з російським лідером Володимиром Путіним та українським президентом Володимиром Зеленським з деякими європейськими лідерами. Після цього Трамп заявив, що переговори між Росією і Україною «про припинення вогню і, що важливіше, про припинення війни» розпочнуться «негайно».
Путін після телефонної розмови з Трампом 19 травня сказав журналістам, що Росія та Україна «мають знайти компроміси, які влаштовують обидві сторони». За його словами, «РФ готова працювати з Києвом над меморандумом про майбутній мирний договір».
Зеленський заявив наступного дня, що «Україна готова до будь-якого переговорного формату, який принесе результат», але «якщо Росія й надалі висуватиме нереалістичні умови і підриватиме можливі результати, мають бути жорсткі наслідки».
Досі Росія не подавала жодних ознак того, що вона готова піти на будь-який суттєвий компроміс. Вона часто сигналізувала про протилежне, повторюючи давно заявлені позиції, які Україна називає неприйнятними.
Крим: російський суд ув’язнив жителя Ялти на майже 2 роки за коментарі в Telegram
У Криму російський суд засудив жителя Ялти майже до двох років колонії-поселення за коментарі в інтернеті, залишені в 2021 році. Про це повідомляють російські та кримські медіа з посиланням на пресслужбу управління російської ФСБ у Криму, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Підконтрольний Росії Ялтинський міський суд визнав чоловіка винним у «публічних закликах до здійснення екстремістської діяльності, вчинених з використанням Інтернету».
«Встановлено, що в 2021 році 29-річний чоловік неодноразово в мережі «Телеграм» публікував заклики до здійснення насильницьких дій щодо групи осіб за ознакою національності – росіян», – цитує повідомлення відомства агентство «Кримінформ».
Ім’я та прізвище засудженого не оприлюднені, його публічні коментарі в цій справі відсутні.
У квітні 2025 року Представництво президента України в АРК повідомило, що Роскомнагляд посилює контроль за інформаційним простором на окупованих РФ територіях України, в тому числі в Криму.
Розпорядження російського відомства передбачає збір інтернет-провайдерами і передачу Роскомнагляду таких даних як IP-адреси всіх пристроїв, що підключаються до інтернету, геолокаційні дані, ідентифікатори всіх пристроїв, що використовуються для доступу до мережі, інформація про програмне забезпечення та інтернет-трафік.
У Росії та на окупованих нею територіях продовжують переслідувати проукраїнськи налаштованих мешканців.
За даними правозахисної організації «КримSOS», у 2024 році щонайменше 56 кримчан зазнали переслідувань з боку російської влади. Приводами для кримінальних справ стали звинувачення у нібито зв’язках із забороненими в РФ організаціями, державній зраді, шпигунстві, публічних висловлюваннях, організації диверсій чи закликах до насильства.
Штурми на мотоциклах – тепер у ЗСУ. Це дійсно «сучасна кавалерія» чи загрозлива для бійців тактика?
Російські війська протягом тривалого часу використовують мотоцикли для штурмових дій на різних напрямках, намагаючись скористатися їхньою маневреністю та швидкістю. Втім, завдяки скоординованій роботі дронів, артилерії та систем дистанційного мінування українська оборона ці спроби прориву зупиняє.
Через дефіцит важкої техніки та значну чисельність особового складу тактика мотоштурмів, незважаючи на сумнівну доцільність, активно застосовується в армії РФ.
У Збройних силах України нещодавно теж створили власну мотоштурмову роту – «сучасну кавалерію», як її охрестили в пресслужбі 425-го полку «Скала». Перший бойовий досвід новостворений підрозділ уже здобув на Курському напрямку.
- Наскільки доцільно переймати цю тактику в ЗСУ?
- Чи стане мотоштурм ефективним інструментом української армії?
- І що кажуть самі бійці про перші бої на мотоциклах?
Про це – в матеріалі Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Голова Харківщини: помер другий поранений через російський удар по Куп’янську
У лікарні помер другий поранений через російський обстріл вранці, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 23 травня.
«На жаль, у лікарні помер другий чоловік, який отримав важкі поранення під час ворожого обстрілу Куп’янська. Медики з самого ранку боролися за його життя», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Вранці обласна влада повідомила, що двоє комунальників постраждали внаслідок російського удару по Куп’янську, один із них згодом помер у лікарні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський: робота Росії над «меморандумом» для припинення вогню – це «знущання з усього світу»
Обмін полоненими, перший етап якого відбувся сьогодні – це «єдиний значимий результат зустрічі в Туреччині», усе інше російська сторона блокує, заявив президент Володимир Зеленський 23 травня.
«Я вдячний усім і всій нашій команді, яка залучена до реалізації обміну. І обов’язково дякую всім нашим воїнам на фронті, які забезпечують поповнення для України саме обмінного фонду. Також хочу подякувати сьогодні нашим правоохоронцям за те, що додають в обмінний фонд російських диверсантів і колаборантів», – сказав він.
Водночас Зеленський знову наголосив на важливості припинення вогню та дипломатичних кроків до сталого миру. За його словами, Україна об’єднує партнерів для створення нової й дієвої архітектури безпеки.
«І точно час тиснути на Росію більше, щоб результат був не один, а все те, що потрібно. І коли в росіян уже тиждень пішов на формулювання так званого «меморандуму», який вони хочуть, щоб відповісти на потребу припинити вогонь, – це точно знущання з усього світу. Стільки часу! Кожен день на війні – це втрата життів. Звісно, у Росії людей не рахують. Але світ повинен рахувати», – заявив Зеленський.
Він закликав до нових санкцій проти Росії й подякував всім, хто це підтримує.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив 23 травня, що терміни й місце наступної зустрічі представників РФ і України поки що не визначені. Водночас, за його словами, робота над меморандумом із Києвом перебуває «на просунутій стадії» з боку Москви.
Напередодні прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив думку, щоРосія не демонструє прагнення укласти мирну угоду з Україною.
Ракетний удар РФ по Одесі: число жертв зросло
Кількість жертв сьогоднішньої ракетної атаки по Одесі зросла, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«На жаль, кількість жертв сьогоднішньої ракетної атаки збільшилася. Від отриманих травм у лікарні помер 71-річний одесит», – написав він в телеграмі.
Раніше місцева влада повідомляла про загибель однієї людини через атаку РФ балістичними ракетами по портовій інфраструктурі Одеси 23 травня. Ще вісім людей були поранені, четверо з них – у важкому стані.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У межах стамбульських домовленостей очікуються нові обміни, які триватимуть кілька днів – Умєров
У межах стамбульських домовленостей очікуються нові обміни, які триватимуть кілька днів, заявив міністр оборони України Рустем Умєров.
«Списки формувалися за єдиним критерієм – зберегти життя. В межах стамбульських домовленостей очікуємо нових обмінів, які триватимуть кілька днів. Ми не забуваємо жодного. І продовжуємо роботу, доки не повернемо усіх», – написав він у фейсбуці.
Сьогодні, 23 травня, після домовленостей, досягнутих на зустрічі в Стамбулі, Україні вдалося повернути з російського полону 390 громадян.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими уточнив, що вдалося звільнити 270 військових та 120 цивільних:
«Додому повертаються 270 Захисників - це військовослужбовці ЗСУ, зокрема ВМС, ДШВ, Сил ТрО, а також Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України».
Україна й Росія домовилися про обмін полоненими у форматі 1000 на 1000 після переговорів делегацій обох країн у Стамбулі 16 травня.
Єврокомісія на вихідних проведе консультації щодо 18-го пакету санкцій проти Росії
Європейська комісія цими вихідними проведе консультації з державами-членами ЄС щодо 18-го пакету санкцій проти Росії, повідомив кореспондент Радіо Свобода Рікард Юзвяк.
«Єврокомісія цими вихідними проведе так звані «сповідальні зустрічі» з державами-членами ЄС щодо наступного пакету санкцій», – написав він у соцмережі Х.
Раніше 20 травня Європейський союз погодив 17-й пакет санкцій проти Росії. За словами голови зовнішньополітичної служби блоку Каї Каллас, він спрямований проти «майже 200 кораблів тіньового флоту», гібридних загроз з боку РФ та порушень прав людини.
Після цього очільниця Єврокомісії Урсула Фон дер Ляєн повідомила про розмову з президентом України, заявивши, що блок «тісно координує» наступні кроки з Києвом.
«Готується 18-й пакет із подальшими жорсткими санкціями. Настав час посилити тиск на Росію для досягнення припинення вогню», – сказала вона.
ОВА: через удар РФ по Чугуєву загинула людина, є поранені
Через ракетний удар РФ по Чугуєву загинула людина, ще двоє поранені, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Ворог обстріляв місто Чугуїв. Попередньо, окупанти завдали ракетного удару. Станом на зараз відомо про одну загиблу жінку», – написав він у телеграмі.
Згодом Синєгубов додав, що також відомо про двох поранених чоловіків – їм надають пораненим всю необхідну допомогу.
Читайте також: В ООН заявили про різке зростання жертв серед цивільних в Україні через застосування РФ балістики по великих містах
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Львові провели Марш на честь українських героїв
У Львові на честь Дня героїв ветеранські громадські організації провели Марш Героїв.
Хода розпочалась від пам’ятника Степанові Бандері через центральну частину міста і до Поля Почесних поховань, де поховані українські воїни, які віддали своє життя під час повномасштабного вторгнення Росії і також поруч поховані вояки Української Повстанської Армії (УПА).
Під час маршу її учасники зупинялись біля пам’ятників видатним українцям. Зокрема, композитора, автора гімну України, отця Михайла Вербицького, поета, художника Тараса Шевченка.
«Український герой – це патріот, кому розходилась і розходиться краща доля українського народу, української держави. Це історія минула і теперішня задля майбутнього. Потрібно підтримати тих, хто стоїть в обороні краю і вшанувати тих, хто доклав максимально всіх зусиль, щоб в минулому зупинити ворога і те саме роблять наші побратими зараз, щоб майбутнє покоління щасливо жило», – каже військовий капелан Ярослав Войтів 710-ої окремої бригади.
У марші взяли участь ветерани війни, які отримали поранення, військовослужбовці, молодіжні організації, рідні військовополонених, загиблих, без вісти зниклих бійців. Воїни несли портрети загиблих побратимів.
«Герой – це людина, яка робить максимально для своєї країни, не тільки воює а й робить у цивільному життя те, що в подальшому дозволить розвинути країну і здобути перемогу. Звісно, хлопці, які воюють нині – це українські герої. І цей марш – це марш підтримки тих, хто на війні, а також нагадування про тих, хто віддав своє життя в минулому, а це Січові Стрільці, вояки УПА», – говорить учасник маршу Андрій.
Сьогодні від ранку до могил українських захисників приходять їхні батьки, дружини, діти.
23 травня обрано Днем героїв невипадково – 23 травня 1938 року у Роттердамі був вбитий український полковник, творець ОУН Євген Коновалець, енкаведистом Судоплатовим. Також 3 травня 1924 року ідеолога української державності Миколу Міхновського було знайдено повішеним у садку, тобто він загинув за суперечливих обставин. А 25 травня 1926 року у Парижі був вбитий головний отаман УНР Симон Петлюра.
Ідея Свята Героїв виникла у середовищі українських націоналістів. Уперше офіційно цей День запроваджений постановою ІІ Великого збору ОУН, який відбувся у квітні 1941 року в Кракові.
З 1991 року День героїв відзначають на західних теренах України і воно з кожним роком поширювалось іншими містами. Це свято української військової традиції і пошанування героїзму українських воїнів у різні часи історії. Це не є офіційне свято, але у Львові його щороку відзначають.