«Військова перемога України так чи інакше приведе до розпаду Росії» – Володимир Єльченко
Як це – грати з Лавровим у футбол? Як це – спостерігати, як російська дипломатія перетворюється у пропагандистів? До чого прийшла Росія під керівництвом Володимира Путіна і що на неї чекає у майбутньому? Яким може бути результат переговорів між Україною і Росією, які зараз тривають? Чи спроможні дієві санкції примусити Росію зупинити війну?
Про це Радіо Свобода розповів Володимир Єльченко, відомий український дипломат і останній посол України в Росії до моменту окупації Криму.
Володимир Єльченко обіймав ключові посади в системі Міністерства закордонних справ України та представляв країну на міжнародній арені. Очолював постійне представництво України при ООН у Нью-Йорку, був послом України в США під час першого президентського терміну Дональда Трампа. Також Єльченко став останнім послом України в Росії: його відкликали у березні 2014-го, після того, як Росія анексувала Крим.
Інтерв'ю із дипломатом Єльченком читайте тут
ISW про заяву Медведєва: Москва публічно визнає, що не зацікавлена в добросовісних переговорах
Кремлівські чиновники публічно визнають, що Росія прагне «повного знищення» України, що свідчить про незацікавленість Москви в добросовісних мирних переговорах і врегулюванні війни, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики звернули увагу на заяву заступника голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва, який напередодні сказав, що метою участі російської делегації у зустрічах з українськими представниками в Стамбулі є забезпечення перемоги Росії, а не досягнення миру у війні з Україною. Крім того, речник Кремля Дмитро Пєсков 3 червня заявив, що меморандум, переданий Росією в Стамбулі, спрямований на «усунення першопричин» її війни проти України, і що люди не повинні очікувати «негайних рішень» від Стамбула.
«Російські державні ЗМІ раніше застерігали російську громадськість від очікування будь-яких значних результатів від українсько-російських переговорів, хоча російські чиновники продовжують хибно сигналізувати про зацікавленість у добросовісних мирних переговорах американським і західним чиновникам… Але російські чиновники ще не продемонстрували готовності до компромісів щодо будь-якої з їхніх давніх вимог щодо досягнення миру в Україні», – йдеться в повідомленні.
Келлог: удари України по аеродромах Росії «можуть підвищити рівень ризику»
Спецпредставник президента Сполучених Штатів з питань України Кіт Келлог прокоментував українську операцію з ураження російської авіації. У ефірі Fox News 4 червня він назвав застосування дронів ознакою сучасної війни.
«Кожна доба має свій стиль ведення війни. Ми бачимо війну дронів, і нам треба буде до цього адаптуватися», – сказав Келлог.
Представник президента нагадав, що стратегічні бомбардувальники Ту-22, які були на аеродромах поміж інших – це літаки, спроможні нести ядерну зброю:
«Щоразу, коли ви атакуєте ядерну тріаду, важить не стільки про збитки, яких ви завдаєте самій тріаді, бомбардувальникам, але й психологічний вплив».
На думку Келлога, операція показала, що Україна «не збирається здаватися». Водночас він висловив побоювання щодо можливого підвищення ризиків.
«Вони (Україна – ред.) кажуть: «ми теж можемо грати в цю гру». Вони можуть підняти рівень ризику до рівнів, які, як на мене, мають бути неприйнятними», – сказав він.
Напередодні речниця Білого дому Керолайн Лівітт повідомила, що президент США Дональд Трамп не знав заздалегідь про операцію «Павутина», під час якої українські дрони завдали ударів по російських військових аеродромах.
НАТО узгоджує 5% на оборону як обовʼязок для всіх членів
Міністри оборони НАТО зберуться 5 червня в Брюсселі на останню зустріч перед щорічним самітом Альянсу, який відбудеться 24–25 червня в Гаазі за участю 32 глав держав та урядів, зокрема президента США Дональда Трампа.
Головна тема зустрічі – гроші. Саме в Гаазі офіційно мають погодити нову цільову позначку витрат на оборону.
Оглядач Радіо Свобода Рікард Юзвяк зібрав деталі.
На цей момент більшість країн НАТО вже досягли рівня в 2 % ВВП, і тепер мета – 3,5 % на так звані жорсткі витрати, тобто на збройні спроможності: танки, ракети, боєприпаси. Та додаткові 1,5 % ВВП на так звані м’які витрати, що доведе загальні оборонні видатки до 5 % ВВП.
За словами джерел у НАТО, які спілкувалися із Радіо Свобода, лише Іспанія наразі має застереження щодо цієї нової цілі. Однак очікується, що на міністерській зустрічі вона таки дасть згоду.
Іспанія – одна з небагатьох країн, яка досі не досягла базового рівня в 2 %, витративши минулого року лише 1,28 % ВВП. Передбачене збільшення оборонного бюджету наразі заблоковане.
Причина гальмування – політична обіцянка іспанського ліво-центричного уряду партнерам по коаліції домогтися офіційного визнання каталонської, баскської та галісійської мов у ЄС. Це рішення потребує одностайності всіх країн-членів ЄС, яку Мадрид не зміг забезпечити під час обговорення в Брюсселі 27 травня.
Хоча питання не знято з порядку денного остаточно, нової дати для його розгляду поки не призначено.
Далі читайте тут
Удар Росії по Сумах: 6 поранених у важкому стані, одну дитину транспортують до «Охматдиту» – ОВА
Сумська обласна військова адміністрація 4 червня оновила дані про постраждалих внаслідок російського удару по громаді напередодні:
«У важкому стані перебувають шестеро постраждалих, серед них – троє дітей. Одну дитину готують до транспортування в «Охматдит» для подальшого лікування».
Загалом, за даними ОВА, по медичну допомогу звернулися 30 людей. 16 постраждалих зараз перебувають на стаціонарному лікуванні.
Житель Херсона загинув через російський удар, ще одна жінка поранена
Внаслідок атаки російського дрона в Дніпровському районі Херсона загинув місцевий житель, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 4 червня.
«Внаслідок скидання вибухівки з дрона смертельні поранення дістав 49-річний чоловік», – йдеться в повідомленні.
Херсонська міська військова адміністрація повідомляє про поранення ще однієї жительки міста через атаку з безпілотника в Дніпровському районі вранці:
«Мінно-вибухову травму та множинні уламкові поранення отримала 53-річна місцева жителька».
За даними МВА, поліцейські доставили постраждалу до лікарні. Її стан оцінюють як середньої тяжкості.
Повітряні сили: вночі знешкодили 61 дрон, запущений Росією
Російські війська в ніч на 4 червня атакували Україну 95 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
Основними напрямками повітряного удару, за повідомленням, були Харківщина, Сумщина, Дніпропетровщина, Одещина й Донеччина.
«Станом на 09:00 протиповітряною обороною знешкоджено 61 ворожий БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півдні та півночі країни. 36 – збито вогневими засобами ураження, 25 – локаційно втрачені/подавлені РЕБ», –йдеться в повідомленні.
Операція «Павутина»: супутникові фото аеродрому «Бєлая» в РФ підтверджують пошкодження літаків – «Схеми»
На свіжих знімках супутника Planet Labs за 4 червня, які є в розпорядженні естонського видання Delfi та проєкту Радіо Свобода «Схеми», видно наслідки української атаки безпілотників на військовий аеродром «Бєлая» в Іркутській області Росії 1 червня.
Зокрема, супутник зафіксував пошкодження щонайменше семи стратегічних бомбардувальників. Це – три Ту-95 та чотири Ту-22. На знімках можна помітити й наслідки пожеж.
Дивіться фото і читайте далі тут
Командування: на фронті за минулу добувідбулося 178 боєзіткнень
Російські війська продовжували атакувати за кількома напрямками протягом попередньої доби, йдеться в зведенні Генерального штабу Збройних сил 4 червня. Протягом минулої доби зафіксували 178 бойових зіткнень.
Штаб звітує про ураження Силами оборони двох російських пунктів управління безпілотними літальними апаратами, восьми артилерійських засобів, дев’яти районів зосередження особового складу й військової техніки армії РФ, а також одного російського складу боєприпасів. Російська сторона свої втрати не коментує.
П’ять боєзіткнень мали місце на Харківському напрямку в районах Вовчанська, Кам’янки та Вовчанських Хуторів, ще чотири – на Куп’янському.
Російські загарбники 19 разів атакували на Лиманському напрямку, намагаючись просунутися вперед поблизу Колодязів, Зеленої Долини, Торського та в напрямку Глущенкового, Ольгівки, Середнього, Вовчого Яру, Чернещини, Карпівки, Нового Миру.
Читайте також: Нові російські швидкісні дрони «Дань-М»: що про них відомо і які загрози?
Бойові дії тривали на Сіверському, Краматорському та Торецькому напрямках.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили п’ятдесят п’ять атак агресора в районах Нової Полтавки, Покровська, Котлярівки, Новоукраїнки, Андріївки, Новооленівки, Звірового, Малинівки, Єлизаветівки, Мирного, Лисівки, Удачного, Новосергіївки та в бік Миролюбівки й Новомиколаївки», – йдеться в зведенні.
Сили оборони відбили 32 російських штурми на Новопавлівському напрямку.
На Оріхівському напрямку російські війська вдалися до п’яти марних атак на українські позиції. Також, за зведенням, армія РФ один раз безуспішно намагалася наблизитися до укріплень ЗСУ на Придніпровському напрямку.
«На Курському напрямку відбулося двадцять шість боєзіткнень. Ворог завдав 231 артилерійського обстрілу, з них один – із реактивної системи залпового вогню, здійснив сімнадцять авіаційних ударів, скинувши двадцять три керовані авіаційні бомби», – повідомляє Генштаб.
Нові російські швидкісні дрони «Дань-М»: що про них відомо і які загрози?
Україна була атакована новим типом російського ударного реактивного безпілотника «Дань-М». Росія переробила його з дрона-мішені, який понад тридцять років вже використовує у своїх збройних силах. Швидкість цього безпілотника може становити понад 700 км/год.
Що відомо про цей дрон?
Яку небезпеку складає цей БПЛА?
Які нові виклики з'явилися для ППО України?
Інформацію про це зібрав проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
- 29 травня голова Центру радіотехнологій та автор профільного каналу про військовий зв'язок Сергій Бескрестнов заявив, що Росія під час атаки по Україні застосувала новий тип ударного реактивного БПЛА під назвою «Дань-М», група яких була запущена з анексованого Криму. За словами експерта, швидкість цього безпілотника становить 400-750 км/год.
- 30 травня, Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило, що за допомогою розробленого ним за підтримки іноземних партнерів мобільного зенітно-ракетного комплексу вдалося збити найновіший російський реактивний безпілотник.
Згідно з повідомленням, це сталося 29 травня під час відбиття нічної атаки БПЛА на Одеську область.
«Після виявлення російського дрону бійці Сил безпеки та оборони України завдали удару по цілі – ворожий найновіший реактивний безпілотник, ймовірно, «Дань-М», знищений: він упав у Чорне море», – йдеться у повідомленні.
Читайте далі тут
В Одесі через удар РФ постраждала одна людина, пошкоджена інфраструктура – ОВА
В Одесі внаслідок чергового російського масованого удару дронами постраждала одна людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Наші сили протиповітряної оборони знищили більшість цілей, проте у місті є пошкодження цивільної інфраструктури, зокрема житлових будинків і СТО. Одна людина отримала поранення ноги. Наші медики надали всю необхідну допомогу», – написав Кіпер у телеграмі.
Крім того, за його словами, девʼять людей зверталися за психологічною підтримкою.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Голова МАГАТЕ після візиту до Києва: «загрози для ядерної безпеки залишаються дуже реальними»
Голова Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Ґроссі попередив про постійний ризик ядерного інциденту в Україні, заявивши, що «загрози для ядерної безпеки залишаються дуже реальними і постійними».
Присутність представників МАГАТЕ на ядерних об’єктах в Україні залишається важливою для запобігання ядерному інциденту, заявив Рафаель Ґроссі 3 червня після свого 12-го візиту до Києва від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.
МАГАТЕ регулярно направляє групи експертів на АЕС у Рівному і Хмельницькому та має постійну присутність на окупованій російськими військами Запорізькій атомній електростанції, яка була зупинена з міркувань безпеки.
Експертам МАГАТЕ в Рівному і Хмельницькому довелося ховатися в укриття до трьох разів під час візиту Ґроссі через велику кількість попереджень про повітряну тривогу.
Генштаб ЗСУ: Росія втратила понад тисячу військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 991 820 своїх військових, зокрема 1020 – за останню добу – такі дані станом на ранок 4 червня наводить український Генштаб.
Серед інших російських втрат, за даними Генштабу, такі:
- танки ‒ 10884 (+3 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22678 (+7)
- артилерійські системи – 28711 (+88)
- РСЗВ – 1402
- засоби ППО ‒ 1176
- літаки – 413
- гелікоптери – 336
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 38924 (+176)
- крилаті ракети ‒ 3271
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 50730 (+123)
- спеціальна техніка ‒ 3907 (+2).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Британія вдесятеро збільшує кількість дронів для України – Міноборони
Велика Британія інвестує рекордні 350 мільйонів фунтів стерлінгів цього року, щоб збільшити постачання дронів до України з 10 тисяч у 2024 році до 100 тисяч – у 2025 році, повідомило 4 червня британське Міністерство оборони.
«Рекордні інвестиції в дрони для України у розмірі 350 мільйонів фунтів стерлінгів є частиною військової підтримки Великої Британії у розмірі 4,5 мільярда фунтів стерлінгів цього року», – йдеться в повідомленні.
У міністерстві додали, що оскільки Збройні сили України продемонстрували ефективність застосування безпілотників у захисті від російського вторгнення, Велика Британія подвоїла інвестиції в безпілотники разом із британськими оборонними компаніями, включаючи малі й середні підприємства.
«У ці страшні часи – біля фронту і в тилу». Що можна побачити на Docudays UA цього року
Міжнародний кінофестиваль документального кіно про права людини Docudays UA пройде з 6 по 13 червня в трьох кінотеатрах Києва.
Тема цьогорічного фестивалю – «Рідкісний ресурс».
«Вона виникла з асоціацій і роздумів щодо угоди України й США про рідкісноземельні метали. У нас і справді є, що викопати. А ще у нас є унікальні чорноземи. А також є ресурси, які не викопаєш, але вони не менш цінні за метали», – пишуть організатори фестивалю.
Вони зауважують: покази, дискусії та воркшопи фестивалю спрямовані на розвиток діалогу, стійкості та бачення України, що ґрунтується на справедливості та спільній відповідальності.
Радіо Свобода підготувало підбірку з 10 фільмів фестивалю (всього планують 71).
Документальний фільм «Стрічка часу» режисерки Катерини Горностай, який покажуть 11 та 12 червня в рамках конкурсної програми, – це другий повнометражний фільм на тему школи її авторства.
«Без інтерв’ю, закадрового тексту та реконструкцій «Стрічка часу» дає змогу заглянути, як війна впливає на повсякденне життя учнів і вчителів. Фільм має мозаїчну структуру: досліджує функціонування школи в офлайн- і онлайн-форматах у ці страшні часи – біля фронту і в тилу – демонструючи, як звичне життя переплітається з постійною небезпекою».
Вперше за майже тридцять років фільм української режисерки увійшов до основного конкурсу Берлінського кінофестивалю.
Далі читайте тут
Війська РФ вдарили дронами і ракетами по Харкову, одна людина постраждала, виникли пожежі – влада
Російські військові в ніч на 4 червня здійснили комбіновану атаку по Харкову, застосувавши ракети і безпілотники, повідомили голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов і міський голова Ігор Терехов.
За словами Синєгубова, у Новобаварському районі внаслідок ракетних ударів спалахнула пожежа на території цивільного підприємства, пошкоджена одноповерхова промислова будівля, постраждав 30-річний чоловік.
«Внаслідок «прильоту» ворожого безпілотника спалахнув приватний будинок на площі 100 м.кв. Також спалахнула будівля СТО на площі 200 м.кв. Профільні служби працюють над ліквідацією наслідків», – написав Синєгубов у телеграмі.
Найінтенсивніші бойові дії на Сумщині відбуваються в районах двох громад – ОВА
Ситуація у прикордонні Сумщини залишається складною, динамічною, але контрольованою, заявив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров за підсумками засідання Ради оборони області 3 червня.
Найінтенсивніші бойові дії, за його словами, відбуваються в районах Юнаківської і Хотінської громад, де російські війська «намагаються діяти малими групами й закріпитися». Цивільне населення з цих територій «давно евакуйоване», додав Григоров.
«Наші підрозділи тримають рубежі, зриваючи всі спроби просування росіян. Армія РФ веде постійні обстріли прикордонних сіл, б’є по житлових будинках, господарствах, об’єктах цивільної інфраструктури навіть у тилових громадах. Для захисту мирного населення триває евакуація. За останню добу евакуювалися 113 мешканців із Сумського і Шосткинського районів», – повідомив він.
Бровді змінив Сухаревського на посаді командувача Сил безпілотних систем – указ Зеленського
Роберт Бровді (позивний «Мадяр») очолив Сили безпілотних систем (СБС) Збройних сил України. Про це йдеться в указі президента України Володимира Зеленського №386, оприлюдненому 3 червня.
Іншим указом (№383) Верховний головнокомандувач звільнив з посади командувача СБС Вадима Сухаревського.
«Вадим Сухаревський став заступником командувача оперативного командування «Схід» з важливою задачею – модернізувати це командування, впроваджуючи нові підходи і зміни», – повідомив міністр оборони Рустем Умєров.
Вадим Сухаревський заявив, що пишається тим, що «мав честь очолювати СБС у перший, найскладніший рік їх становлення». «Цей рік, хоча й неповний, було проведено з користю. Ми сформували і відразу закріпили на практиці засади, на яких функціонує цей унікальний для світу рід сил. В портфоліо СБС – власні інноваційні розробки, унікальні і успішні бойові операції, нова модель відповідального рекрутингу», – вказав ексочільник СБС.
Він додав, що «на цьому етапі наші бачення щодо подальшого розвитку СБС розходяться з керівництвом». «Вважаю чесним і професійним рішенням у цій ситуації завершити свою каденцію на посаді командувача СБС. Залишаю посаду з глибокою вірою в кожного, хто продовжує нести цю ідею далі», – додав Вадим Сухаревський.
Новим командувачем Десантно-штурмових військ ЗСУ призначено Олега Апостола, який змінив на посаді Ігоря Скибюка. Скибюка призначили заступником начальника Генштабу.
Також звільнено Олександра Білоуса з посади заступника командувача Нацгвардії.
Вадим Сухаревський був першим командувачем Сил безпілотних систем як окремого підрозділу ЗСУ. 13 квітня він повідомив, що в Україні вперше представили лазерну зброю «Тризуб». За його даними, установка здатна знищувати дрони та авіаційну техніку на відстані до 5000 метрів.
У травні українські військові за допомогою дронів різних типів уразили та знищили понад 89 тисяч цілей сил РФ. Про це за підсумками щомісячної наради з питань застосування та розвитку безпілотних систем за участю командирів бойових підрозділів повідомив 30 травня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Гаага і саміт НАТО: що отримає Україна, крім запрошення?
Україна отримала запрошення на саміт НАТО, повідомив президент Володимир Зеленський 2 червня. Проте, в якому саме форматі відбудеться ця участь і скільки місця відведуть Україні на цьому саміті та в його комюніке – досі відкрите питання. Радіо Свобода поспілкувалося з кількома дипломатами в НАТО і пояснює, чого саме очікувати від саміту в Гаазі 24–25 червня.
«Росія буде як курка, якій відрубали голову»: що змінила операція СБУ «Павутина»
41 військовий літак, серед яких – стратегічні бомбардувальники та інші види бойових повітряних суден: ввечері 3 червня Генштаб повідомив уточнені дані щодо наслідків операції СБУ «Павутина» з ураження літаків на чотирьох російських аеродромах 1 червня.
Поступово з’являються і супутникові знімки, які фіксують кількість та ступінь руйнації літаків стратегічної авіації Росії.
Так, завдяки аналізу відео і супутникових знімків Радіо Свобода вдалося незалежно підтвердити знищення щонайменше 11 російських стратегічних бомбардувальників.
- Чи варто Україні очікувати подальших ракетних обстрілів із тих літаків стратегічної авіації, які лишилися в Росії?
- Як технічно СБУ організувала одночасну та масштабну дронову атаку на кілька військових аеродромів на території Росії?
- І чому РФ не була готовою до запуску звичайних FPV-дронів по величезних літаках?
Про це в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розказав авіаційний експерт, офіцер Повітряний сил ЗСУ в відставці і заступник директора компанії з виробництва засобів РЕБ Анатолій Храпчинський.