Зеленський відзначив державними нагородами журналістів, серед них – воєнкор Радіо Свобода
Фотожурналіст, воєнний кореспондент Радіо Свобода Сергій Нужненко нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
Як ідеться в тексті указу президента України Володимира Зеленського 6 червня, Сергій Нужненко нагороджений «за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики та інформаційної сфери, мужність і самовідданість, виявлені під час висвітлення подій повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, багаторічну сумлінну працю».
Орден «За заслуги» ІІ ступеня отримав телевізійний журналіст міжнародної інформаційної агенції Reuters Іван Любиш-Кірдей, який раніше також працював у структурі Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода. Під час відрядження до Краматорська в серпні 2024-го він зазнав поранення внаслідок російського обстрілу готелю «Сапфір», після обстрілу журналіст перебував у комі кілька місяців і зараз проходить відновлення.
Орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагородили журналіста, ведучого програм і старшого лейтенанта резерву ЗСУ Максима Буткевича. Він потрапив у російський полон у червні 2022 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. У жовтні 2024 року його обміняли.
Також орденом «За заслуги» ІІІ ступеня відзначено Владлена Мараєва — автора та ведучого YouTube-каналу «Історія без міфів», провідного наукового співробітника Науково-дослідного центру гуманітарних проблем ЗСУ.
Серед нагороджених орденом «За заслуги» ІІІ ступеня є Руслан Ганнущак – воєнний фотограф, оператор, репортер. 11 січня 2025 року він загинув під час бойових дій у Курській області РФ.
Всього в списку нагороджених є 31 прізвище.
6 червня співробітники українських засобів інформації відзначають професійне свято – День журналіста.
Сили безпілотних систем прокоментували наслідки удару по НПЗ в російському Енгельсі
У районі військового аеродрому «Енгельс-2» зафіксували 15-20 вибухів внаслідок атаки підрозділів Сил безпілотних систем разом з іншими складовими Сил оборони вночі проти 6 червня, повідомляє командування.
Атака була спрямована на нафтобазу «Комбінат Кристал», розташовану поруч із аеродромом.
«У районі цілей зафіксовано щонайменше 15-20 вибухів. Оприлюднені у Telegram фото та відео підтверджують численні влучання щонайменше у три резервуари з ПММ на території «Кристалу». Виникла масштабна пожежа, яку екстрені служби РФ не змогли локалізувати. Також відомо про ураження елементів, що забезпечують діяльність аеродрому. Уточнення результатів ураження триває», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: «Росія буде як курка, якій відрубали голову»: що змінила операція СБУ «Павутина»
СБС уточнюють, що «Комбінат Кристал» – стратегічний об’єкт, який використовується як база зберігання нафтопродуктів для аеродрому стратегічних бомбардувальників «Енгельс-2». За даними командування, це третє успішне ураження цього об’єкта Силами безпілотних систем від початку року.
Також військові звітують про вогневе ураження
- логістичного пункту Росії в Курській області
- складу БПЛА та ремонтній базі в тимчасово окупованій частині Херсонської області – «остаточні результати вогневого ураження уточнюються»
Раніше Генеральний штаб Збройних Сил України повідомив, що атака по російських військових об’єктах вночі проти 6 червня зменшила ефект російського удару по Україні. За даними військових, уражень зазнали аеродром у Енгельсі, резервуари з пально-мастильними матеріалами в Саратовській області та аеродром Дягілево в Рязанській області.
Про ймовірну пожежу на нафтосховищі «Комбінат Крістал» повідомляли також російські медіа.
Читайте також: Понад 400 дронів, більш як 40 ракет, поранені 49 людей, троє загиблих – Зеленський про нічний удар РФ
Аналогічні атаки відбувалися в січні та березні 2025 року. Тоді пожежу не вдавалося загасити впродовж кількох діб. За даними губернатора Саратовської області Романа Бусаргіна, постраждалих немає, але в результаті атаки безпілотників був пошкоджений багатоквартирний будинок.
Крім цього, дрони атакували місто Мічурінськ у Тамбовській області. Через падіння уламків БПЛА сталася пожежа на одному з підприємств, постраждали троє людей, повідомив тимчасовий виконувач обов’язків голови регіону Євген Первишов.
У Брянську вночі було чути вибухи в районі аеропорту, але їхня причина невідома. Мер Москви Сергій Собянін повідомив про знищення минулої ночі 10 дронів, які намагалися атакувати столицю РФ.
Міністерство оборони Росії стверджує, що сили ППО збили загалом 174 безпілотники над 12 областями РФ та окупованим Кримом.
Путін планує на 2026 рік окупувати Україну на схід від Дніпра і закрити вихід до Чорного моря – Паліса
Російський лідер Володимир Путін прагне у 2026 році окупувати всю українську територію на схід від Дінпра й закрити для України вихід до Чорного моря, сказав американському виданню Politico заступник голови Офісу президента, полковник Павло Паліса під час візиту української делегації до Вашингтона.
«Дані української військової розвідки, якими поділилися з журналістами в середу ввечері, свідчать про те, що Москва прагне розширити свій вплив на сході України. Це включає захоплення всієї Донецької та Луганської областей восени, а потім створення буферної зони вздовж північного кордону з Росією до кінця року», – передає видання слова Паліси.
Він також сказав журналістам, які прийшли до посольства України у Вашингтоні, що президент Росії Володимир Путін упродовж 2026 року прагне окупувати всю Україну на схід від річки Дніпро.
«Росія також сподівається захопити південні українські області, Одеську та Миколаївську, що відріже Україну від Чорного моря – життєво важливого каналу для експорту українського зерна», – відзначає Politico з посиланням на висловлювання полковника Паліси.
«Завдали удару на випередження» – в Генштабі ЗСУ кажуть, що атака РФ була менш потужною, ніж планували в Москві
Українські військові зменшили ефект завданого вночі 6 червня силами РФ удару, на випередження уразивши «аеродроми базування авіації противника та інші важливі військові об’єкти», йдеться в повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
«У ніч на 6 червня завдано успішного удару по аеродрому Енгельс у Саратовській області – місцю скупчення авіації противника, яка залишилася після операції Служби безпеки України. Також уражено аеродром Дягілево в Рязанській області, де базуються повітряні заправники та винищувачі супроводу, які використовуються для забезпечення ракетних ударів по території України. Окрім того, з Дягілева здійснюють вильоти стратегічні бомбардувальники противника», – інформують у Генштабі.
Сили оборони України підтвердили удар по резервуарах із пально-мастильними матеріалами в Саратовській області, де «екстреним службам окупантів не вдалося локалізувати загоряння, спостерігається значне задимлення».
У Генштабі ЗСУ запевнили, що «удари по військовій інфраструктурі триватимуть до повного припинення збройної агресії РФ проти України».
Повітряні сили ЗСУ заявили про знешкодження понад 400 засобів повітряного нападу РФ
Російські військові в ніч на 6 червня атакували Україну 452 засобами повітряного нападу, з яких більшість були знешкоджені українськими силами ППО, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
За їхніми даними, сили РФ застосували:
– 407 ударних БпЛА типу Shahed і безпілотників-імітаторів різних типів із напрямків із п’яти російських локацій та з окупованого Криму;
– шість балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23 із Курської та Воронезької областей РФ;
– 36 крилатих ракет Х-101 із літаків стратегічної авіації Ту-95МС/Ту-160МС із повітряного простору Саратовської області РФ та над Каспійським морем;
– дві крилатих ракети «Іскандер-К» із району окупованого Джанкоя;
– одну протирадіолокаційну ракету Х-31П із літака тактичної авіації над акваторією Чорного моря.
Українським військовим, за повідомленням Повітряних сил, вдалося знешкодити 406 об’єктів:
– 199 ворожих БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) збито вогневими засобами, 169 – локаційно втрачені або подавлені РЕБ;
– чотири балістичні ракети Іскандер-М/KN-23, ще дві – не досягли цілей (локаційно втрачені);
– 30 крилатих ракет Х-101;
– дві крилаті ракети Іскандер-К.
Понад 400 дронів, більш як 40 ракет, поранені 49 людей, троє загиблих – Зеленський про нічний удар РФ
Російські військові вночі 6 червня запустили по Україні понад 400 дронів і більш як 40 ракет, серед яких були й балістичні, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Поранено 49 людей. На жаль, число може зрости: люди звертаються по допомогу. На цю хвилину відомо про трьох загиблих. Це працівники ДСНС України. Мої щирі співчуття рідним», – написав глава держави, додавши, що «Росія не змінює свого почерку».
Зеленський зазначив, що військові РФ «били майже по всій Україні: по Волинській, Львівській, Тернопільській, Київській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій, Черкаській та Чернігівській областях».
Глава української держави вкотре наголосив, що «Росія повинна відповідати за це».
«Вони з першої хвилини цієї війни б’ють по містах і селах, щоб знищити життя. Ми багато зробили разом зі світом, щоб була можливість захищатись. Але зараз саме той момент, коли Америка, Європа і всі у світі разом можуть зупинити цю війну, натиснувши на Росію. Якщо хтось не тисне і дає війні ще час забирати життя, це співучасть і відповідальність», – стверджує Зеленський.
У російському Енгельсі горить нафтобаза, яка обслуговує військовий аеродром
У місті Енгельсі Саратовської області РФ горить резервуар нафтопродуктів, повідомляє російська служба Радіо Свобода. Видання SOTA публікує відео пожежі, ймовірно, на нафтосховищі «Комбінат Кристал», яке постачає пальним місцевий військовий аеродром «Енгельс-2».
Аналогічні атаки відбувалися в січні та березні 2025 року. Тоді пожежу не вдавалося загасити впродовж кількох діб. За даними губернатора Саратовської області Романа Бусаргіна, постраждалих немає, але в результаті атаки безпілотників був пошкоджений багатоквартирний будинок.
Крім цього, дрони атакували місто Мічурінськ у Тамбовській області. Через падіння уламків БПЛА сталася пожежа на одному з підприємств, постраждали троє людей, повідомив тимчасовий виконувач обов’язків голови регіону Євген Первишов.
У Брянську вночі було чути вибухи в районі аеропорту, але їхня причина невідома. Мер Москви Сергій Собянін повідомив про знищення минулої ночі 10 дронів, які намагалися атакувати столицю РФ.
Міністерство оборони Росії стверджує, що сили ППО збили загалом 174 безпілотники над 12 областями РФ та окупованим Кримом.
У Тернополі від удару РФ постраждали 10 людей – голова ОВА
Унаслідок нічної атаки Росії по Тернополю постраждали 10 людей, серед яких п’ятеро рятувальників, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Негода.
«Зросла кількість постраждалих через нічну атаку ворога. На цю годину відомо про 10 людей, в тому числі п’ять працівників ДСНС. Шестеро – госпіталізовано», – написав чиновник у телеграмі.
Міський голова Тернополя Сергій Надал повторив рекомендацію лікарів про потребу мінімізувати перебування на відкритому повітрі.
«Станом на 08:00 виявлено перевищення гранично допустимої концентрації вмісту деяких шкідливих речовин унаслідок пожежі. Рекомендації не змінилися: обмежене перебування на вулиці для дітей та людей літнього віку. Заміри будуть продовжувати протягом дня», – вказав мер Тернополя.
«Зухвалі дії можуть змінити характер поля бою» – Келлог після ударів СБУ по російських аеродромах
Українські удари по російських аеродромах у глибокому тилу, здійснені в межах операції «Павутина», можуть наблизити мирну угоду у війні Росії та України, заявив спецпредставник президента США Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог увечері 5 червня.
«З мого військового досвіду, та історії, сміливе лідерство та зухвалі дії можуть змінити характер поля бою… Ця подія може бути поштовхом до миру, але обидві сторони повинні залишатися відданими місії президента Трампа – зупинити вбивства та покласти край війні», – написав Келлог у мережі Х.
Українські дрони 1 червня атакували кілька російських військових аеродромів за допомогою дронів, захованих у збірних будиночках, встановлених на відкритих платформах вантажівок. За твердженням СБУ, було знищено понад 40 російських військових літаків. Операція, як заявили у Києві, готувалася півтора року.
Завдяки аналізу відео і супутникових знімків Радіо Свобода вдалося незалежно підтвердити знищення щонайменше 11 російських стратегічних бомбардувальників.
Генштаб ЗСУ: втрати армії РФ сягнули майже 994 тисяч військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 993 910 своїх військових, зокрема 1160 – за останню добу, такі дані станом на ранок 6 червня наводить український Генштаб.
У командуванні ЗСУ навели також інші дані про втрати РФ:
- танки ‒ 10889 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22685 (+5)
- артилерійські системи – 28794 (+44)
- РСЗВ – 1406
- засоби ППО ‒ 1180 (+3)
- літаки – 413
- гелікоптери – 336
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 39193 (+174)
- крилаті ракети ‒ 3271
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 50913 (+101)
- спеціальна техніка ‒ 3907.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
«Росія б'є по цивільних». Наслідки наймасовішої атаки РФ по Україні
У ніч на 6 червня Росія здійснила чи не наймасовішу багатогодинну комбіновану повітряну атаку по всіх регіонах України за всю повномасштабну війну.
Російська армія запустила дрони, крилаті і балістичні ракети по Києву, Чернігову, Луцьку, Тернополю, Кривому Рогу, Харківщині, Львівщині, Хмельниччині, Одещині, Миколаївщині, Черкащині...
У Києві загинули 4 людей, троє із яких, рятувальники.
Радіо Свобода зібрало інформацію із різних міст і областей України, які зазнали ураження, внаслідок російської ракетно-дронової повітряної атаки.
Читайте далі тут
Російські суди отримали в 2025 році позови про визнання зниклими безвісти 26 тисяч осіб
Від початку 2025 року до російських судів надійшло понад 26 тисяч заяв про визнання людей зниклими безвісти або померлими. Це більше, ніж за весь 2024 рік, коли було подано 22 600 таких позовів, повідомляє видання «Медіазона».
Відомості про заявників у більшості поданих заяв приховані. З початку 2024 року нараховується майже 19 тисяч позовів із прихованими даними. Абсолютним лідером став Жовтневий районний суд під Ростовом, куди з початку минулого року надійшло 2700 позовів, усі вони із закритою інформацією.
У суді підтвердили, що заяви приносили представники розташованих поблизу військових частин. За даними «Медіазони», майже у 12 тисячах позовів зазначені командири конкретних частин, ще в дев’яти тисячах – інші структури міністерства оборони РФ. Загалом щонайменше 23,5 тисячі звернень безпосередньо пов’язані з військовими, йдеться у публікації.
Загалом, за підрахунками «Медіазони», станом на червень 2025 року суди отримали від 30 до 40 тисяч таких позовів, пов’язаних із військовими – загиблими або зниклими безвісти.
КНДР має припинити надсилання військових до РФ – Держдепартамент США
Сполучені Штати 5 червня закликали до припинення військової співпраці Північної Кореї з Росією після того, як лідер КНДР Кім Чен Ин пообіцяв «беззастережну підтримку» Москви у її війні проти України.
«Військове розгортання Північної Кореї в Росії та будь-яка підтримка, яку Російська Федерація надає КНДР у відповідь, мають припинитися», – заявив речник Державного департаменту Томмі Піґотт.
Раніше цього тижня колишній міністр оборони РФ, секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу зустрівся з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином у Пхеньяні.
«Кім Чен Ин підтвердив, що уряд КНДР і в майбутньому беззастережно підтримуватиме позицію Росії та її зовнішню політику», – йдеться у повідомленні офіційних ЗМІ Північної Кореї за результатами зустрічі.
У Раді безпеки РФ заявили, що під час зустрічі відбувся «ґрунтовний діалог з широкого кола проблем міжнародного порядку денного, включаючи ситуацію навколо України, і перспективи розвитку двосторонніх відносин між Росією та КНДР у дусі підписаного Договору про всеосяжне стратегічне партнерство».
Дзвін із російської зброї
Королева Нідерландів Максима 5 червня подарувала Чеській Республіці Дзвін Свободи як символ солідарності з Україною. Дзвін був створений з використанням фрагментів російських артилерійських снарядів та іншої зброї, випущеної військовими РФ по Україні. Дзвін виготовила королівська ливарня дзвонів.
«Цей дзвін має багато символіки, і це дуже особливий проєкт для нас. Використати матеріал, призначений для насильства, і перетворити його на щось мирне – це гарна ідея», – розповів чеському громадському радіо власник ливарні дзвонів Йост Ейсбоутс.
Дзвін Свободи буде розміщений у вежі празького костелу Святого Спасителя, замінивши оригінальний дзвін, захоплений під час Першої світової війни австро-угорською армією для переплавки на зброю.
Чеська Республіка та Нідерланди підтримують Україну в її боротьбі проти російського вторгнення.
Церемонія в храмі, на якій були присутні президент Чехії Петр Павел та його дружина Єва, мала стати однією з найяскравіших подій перебування королівської пари Нідерландів у Празі. Але королю Віллему-Александру довелося скоротити поїздку та повернутися додому 4 червня через урядову кризу в Нідерландах.
Трамп: «Якщо я побачу, що Росія перейшла межу – ви будете здивовані»
Президент США Дональд Трамп знову пригрозив Росії.
«Якщо я побачу, що Росія перейшла межу – ви будете здивовані. Пам’ятайте: вони люблять казати, що я дружу з ( Росією). Я – не друг нікому. Я хочу, щоб відбувалися правильні речі для нашої країни, для людства», – сказав Трамп під час зустрічі з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Білому домі.
Наприкінці травня президент США Дональд Трамп заявив, що поки не знає, чи підтримає він запровадження нових жорстких санкцій проти Росії у відповідь на відмову Кремля піти на врегулювання війни з Україною.
Напередодні соратник президента США, сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем заявив, що Сенат незабаром надасть Дональдові Трампу «більше інструментів» з огляду на поведінку російського лідера Володимира Путіна.
Законопроєкт, що, зокрема, передбачає запровадження 500-відсоткових мит на імпорт із країн, які купують російську нафту, газ, уран і нафтопродукти, у квітні внесли до Конгресу сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем і сенатор-демократ Річард Блюменталь.
30 травня Блюменталь і Ґрем заявили після розмови з президентом України Володимиром Зеленським у Києві, що наступного тижня Сенат США може розпочати розгляд законопроєкту про санкції. Для ухвалення закону його мають схвалити Сенат і Палата представників Конгресу США, а потім підписати президент.
Україна неодноразово закликала Захід посилити санкції проти Росії, звинувачуючи Москву в затягуванні переговорів про припинення війни.
Після візиту української делегації до Вашингтона Зеленський заявив, що Київ розраховує на «сильні кроки»
Після візиту української делегації до Вашингтона президент Володимир Зеленський заявив, що Київ розраховує на «сильні кроки».
«Цими днями наша команда проводить зустрічі у Вашингтоні – урядовці, військові, команда Офісу...Є розуміння та підтримка. Дуже розраховуємо на сильні кроки. Це те, що зараз у дефіциті. І що може примусити навіть таких покидьків у Москві відчути, що вони війну не потягнуть. Це треба забезпечити. І саме для цього потрібні нові й достатні санкції, передусім від Сполучених Штатів», – сказав він у своєму відеозверненні.
За його словами, потрібен чіткий політичний тиск заради результативної дипломатії.
«Вже просто немає у світі таких мирних ініціатив, які б Росія не відкинула. Їм усе не подобається. Їм подобаються тільки руїни та вбивства. Вони повинні за це відповідати», – додав Зеленський.
Трамп порівняв Україну та РФ з «двома дітьми, які б’ються в парку»
Президент США Дональд Трамп порівняв війну, яку Росія веде проти України з «двома дітьми, які б’ються в парку». «Іноді краще дозволити їм трохи побитися», – сказав американський лідер журналістам 5 червня під час зустрічі в Білому домі з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.
Трамп додав, що зупинити війну важко, оскільки між двома країнами «багато ворожнечі» та велика ненависть між президентом РФ Володимиром Путіним та президентом України Володимиром Зеленським.
Американський президент відповідав на запитання щодо можливості запровадження нових санкцій проти РФ.
«Коли я побачу момент, що це (війна – ред.) не зупиняється, ми будемо дуже жорсткими. Це (запровадження санкцій – ред.) може бути щодо обох країн. Для танго потрібні двоє», – каже він.
На запитання щодо конкретного терміну запровадження нових санкцій Трамп відповів, що «це в моїй голові». Також він назвав документ про санкції проти РФ, підготовлений його союзником-республіканцем, сенатором Ліндсі Ґремом «жорстким законопроєктом, дуже жорстким».
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запевнив Трампа, що «ми всі шукаємо заходів, щоб покласти край цій жахливій війні». «Америка знову має дуже сильну позицію, щоб покласти край цій війні», – вказав він, перед цим подякувавши Трампу за роль США у знищенні режиму Гітлера під час Другої світової війни.
Мерц наголосив, що Берліну і Вашингтону потрібно разом підтримати Україну та чинити тиск на Росію. Трамп відповів на цю сентенцію так: «Ми поговоримо про це».
ОВА: через російські атаки у Херсоні постраждали щонайменше шість людей
Через сьогоднішні російські атаки у Херсоні постраждали щонайменше шість людей, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
За даними ОВА, внаслідок ранкового російського авіаудару по Херсону постраждали троє людей, також 37-річний чоловік зазнав мінно-вибухову травму через другого авіаудару по Центральному району міста.
Також до лікарні доставили двох жителів Херсона, які зранку постраждали через атаки російських БпЛА – у чоловіків, 38 та 46 років, діагностували вибухові травми та уламкові поранення, повідомила місцева влада.
За даними місцевої влади, російські війська сьогодні кілька разів атакували Херсон. Після чергового удару голова ОВА Олександр Прокудін повідомив про знищення будівлі Херсонської обласної державної адміністрації.
Польща і країни Балтії для стримування РФ планують купівлю катерів і підводних човнів
Польща та країни Балтії розглядають можливість закупівлі нових підводних човнів та бойових катерів для посилення стримування російських кораблів у районі Балтійського моря, повідомляє сайт DefenceNews.
Польща за програмою Orka («Косатка») планує замовити три або чотири нові підводні човни до кінця 2025 року, оскільки зараз флот покладається на єдиний застарілий підводний човен радянської побудови – ORP Orzeł. Наразі найвищі оцінки мають пропозиції від Німеччини, Швеції та Італії.
Латвія і Литва об’єдналися для закупівлі багатоцільових ударних катерів у фінського суднобудівника Marine Alutech. За програмою CFMAC (Common Future Multipurpose Attack Craft) ця верф розробить та поставить бойові катери на базі проєкту Watercat M18.
Литва отримає два такі катери для свого батальйону берегової оборони вже 2026 року.
Ці катери будуть оснащені передовими бойовими системами, включно з пусковими установками ізраїльських ракет Spike NLOS і дистанційно керованими бойовими модулями з великокаліберними кулеметами, що дозволить їм ефективно вражати як морські, так і наземні цілі на великих дистанціях.
Катери спеціально розроблені для операцій на мілководді, наприклад, у Куршській затоці, що забезпечить Литві можливість швидкого реагування на різні загрози.