На фронті від початку доби відбулось 119 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 7 червня на фронті відбулось 119 бойових зіткнень, «найгарячіше» – на Покровському і Лиманському напрямках, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«На Харківському напрямку українські захисники сьогодні відбили російський штурм поблизу Вовчанська. На Куп’янському напрямку точиться бій у районі Степової Новоселівки», – зазначили військові.
Також, за даними Генштабу ЗСУ, на Краматорському напрямку ЗСУ відбили дев’ять російських спроб просунутися вперед у районах Часового Яру, у бік Білої Гори та Предтечиного.
«На Покровському напрямку від початку доби загарбники здійснили 45 спроб потіснити Сили оборони із займаних позицій у районах Полтавки, Миролюбівки, Мирного, Єлизаветівки, Променя, Лисівки, Новосергіївки, Удачного, Новомиколаївки, Горіхового, Котлярівки, Богданівки, Новоукраїнки та Андріївки. Оборонці стримують ворожий натиск: 38 атак уже відбили. Сім боєзіткнень досі тривають», – уточнили у Генштабі ЗСУ.
Водночас відомо, що на Курському напрямку ЗСУ відбили дев’ять російських атак, ще чотири зіткнення тривають.
«Російська армія від початку доби завдала по місцевих позиціях Сил оборони та населених пунктах ударів із застосуванням 33 керованих авіабомб, здійснили також 101 артилерійський обстріл», – підсумували у Генштабі ЗСУ.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони. Війська РФ тиснуть з боку Часового Яру, Торецька й Покровська, намагаючись розширити фронт і дестабілізувати українську оборону фланговими маневрами.
Костянтинівка – крайня південна точка укріпленої лінії фортець, які контролюють Сили оборони на Донбасі. У разі її захоплення армія РФ, ймовірно, спробує просуватись далі на Дружківку, Краматорськ (найбільше вільне місто на Донеччині зараз) і Слов’янськ. Вона є ключовим залізничним та автомобільним вузлом на вільному Донбасі, який активно використовують ЗСУ для оборони навколишніх населених пунктів.
Сили РФ атакували Старий Салтів на Харківщині, троє поранених – прокуратура
На Харківщині троє жителів Старого Салтова зазнали поранень внаслідок удару російського безпілотника, йдеться у повідомленні пресслужби обласної прокуратури.
«За даними слідства, 7 червня близько 13:00 у селищі Старий Салтів Чугуївського району ворожий БпЛА поцілив у землю між магазином та церквою. Пошкоджено авто. Отримали поранення дві жінки віком 46 та 52 років і чоловік. Потерпілих госпіталізували до лікарні», – розповіли у відомстві.
За попередніми даними правоохоронців, російська армія застосувала БпЛА «Ланцет».
«Розпочато досудове розслідування за фактом воєнного злочину (ч. 1 ст. 438 КК України)», – зазначили у прокуратурі.
«Ми знову стикаємося з маніпуляціями» – Коордштаб про звинувачення РФ у затягуванні обміну тілами і полоненими
Російські заяви про затягування українською стороною обміну тілами і полоненими «не відповідають дійсності та попереднім домовленостям». Про це 7 червня заявив український Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
«Україна подала списки на обмін, сформовані відповідно до чітко визначених категорій, погоджених під час перемовин у Стамбулі: тяжко поранені, тяжко хворі, за формулою «всіх на всіх», а також молоді військовослужбовці. Російська сторона передала інші списки, які не відповідають узгодженому підходу. Україна надала відповідні коментарі, і наразі наступний крок очікується від російської сторони», – вказано в повідомленні.
Дата репатріації тіл загиблих не була узгоджена, вказують у штабі.
«Замість послідовного виконання домовленого алгоритму російська сторона вдалася до односторонніх дій, які не були погоджені в рамках спільного процесу. На жаль, замість конструктивного діалогу ми знову стикаємося з маніпуляціями і спробами використати чутливі гуманітарні теми в інформаційних цілях. Ми зацікавлені в реальному результаті – у поверненні наших полонених і тіл загиблих, і готові працювати для цього далі в межах узгоджених рамок», – ідеться в заяві, яка також містить заклик до російської сторони «припинити брудні ігри та повернутися до конструктивної роботи, задля повернення людей в обидві сторони та чітко виконати домовленість у найближчі дні».
Раніше 7 червня помічник президента РФ Володимир Мединський заявив, нібито російська сторона передала Україні перший список із 640 військовополонених категорій «поранені», «тяжкохворі» та «молодь», щоб розпочати обмін. Також Мединський стерджував, що українська сторона несподівано перенесла «на невизначений термін і приймання тіл, і обмін військовополоненими». Помічник президента РФ казав, що перша партія зі 1212 заморожених тіл солдатів ЗСУ вже прибула в рефрижераторах в район обміну в Брянській області РФ.
2 червня делегації України та РФ домовилися у Стамбулі про нові обміни полоненими. Як повідомив міністр оборони Рустем Умєров, є домовленість зосередитися на конкретних категоріях, а не на цифрах: про обмін «всіх на всіх» важкопоранених і тяжкохворих військовополонених, друга категорія –це молоді солдати, яким від 18 до 25 років. Також була домовленість про повернення 6000 тіл загиблих солдатів.
У Харкові під завалами на підприємстві шукають 6 працівників – прокуратура
На території підприємства в Київському районі Харкова, яке вночі 7 червня зазнало російського повітряного удару, можуть бути заблоковані шестеро працівників, повідомила обласна прокуратура.
«Зв’язок із ними відсутній. Триває пошуково-рятувальна операція», – вказано в повідомленні.
Зранку представники місцевої влади повідомили, що внаслідок комбінованого удару по Харкову загинули троє, ще 21 людина була поранена.
«Загалом ворог атакував Харків 53 БпЛА типу «Шахед», чотирма КАБ і ракетою», – розповів голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Мединський заявив, що РФ передала Україні список із 640 полоненими на обмін
Помічник президента РФ Володимир Мединський стверджує, що російська сторона передала Україні перший список із 640 військовополонених категорій «поранені», «тяжкохворі» та «молодь», щоб розпочати обмін. Підтвердження цієї заяви з українського боку немає.
Також Мединський каже, що українська сторона несподівано перенесла «на невизначений термін і приймання тіл, і обмін військовополоненими».
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими України 6 червня повідомляв, що заяви російської сторони про начебто початок повернення тіл або репатріаційних заходів за результатами домовленостей у Стамбулі не відповідають дійсності. У заяві штабі, оприлюдненій у телеграмі, зазначалося, що триває підготовка до обміну тяжкохворих, тяжкопоранених, молоді та повернення тіл полеглих захисників.
2 червня делегації України та РФ домовилися у Стамбулі про нові обміни полоненими. Як повідомив міністр оборони Рустем Умєров, є домовленість зосередитися на конкретних категоріях, а не на цифрах: про обмін «всіх на всіх» важкопоранених і тяжкохворих військовополонених, друга категорія –це молоді солдати, яким від 18 до 25 років. Також була домовленість про повернення 6000 тіл загиблих солдатів.
Зеленський: водії фур, використані в операції «Павутина», не знали про плани СБУ
Російські водії вантажівок, які перевозили дрони для атак на військові аеродроми в Росії, нічого не знали про операцію СБУ «Павутина», розповів президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю ABC News.
За його словами, вони не знали, що перевозять безпілотники, і «просто виконували доручену їм роботу». Зеленський додав, що дрони сховали всередині спеціальних контейнерів із висувною кришкою. Після того, як водії приїжджали до потрібної локації, кришка відкривалася дистанційно, і звідти вилітав дрон.
Президент України наголосив, що в операції використовувалася лише українська зброя.
«Я дуже хотів використати тільки те, що ми виробляємо, і щоб поділ був дуже чітким», – сказав він.
Українські дрони 1 червня атакували кілька російських військових аеродромів за допомогою дронів, захованих усередині автомобільних фур. За твердженням СБУ, було знищено понад 40 російських військових літаків. За оприлюдненим 6 червня оцінками британського Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), в результаті операції було знищено 12 літаків, ще два пошкоджені, ще сім бортів могли бути пошкоджені, але можливості перевірити це експерти не мають.
Путін «убивця», а не «дитина в парку» – Зеленський в інтерв’ю ABC
Президент України Володимир Зеленський заочно відповів на висловлювання американського лідера Дональда Трампа, який раніше цього тижня порівняв Україну та Росію з «двома дітьми, які б’ються в парку».
«Ми з Путіним – не діти на ігровому майданчику у парку. Він убивця, який прийшов до цього парку, щоб убити дітей», – сказав президент України в інтерв’ю ABC News, відповідаючи на запитання, чи розуміє Трамп масштаб страждань в Україні з огляду на останні висловлювання президента США.
5 червня Трамп заявив, що президенти РФ та України Володимир Путін та Володимир Зеленський «ненавидять» один одного і порівняв їхню поведінку з бійкою двох дітей у парку.
«Іноді ви бачите, як дві дитини б’ються, мов божевільні. Вони ненавидять один одного і б’ються в парку, а ви намагаєтеся їх розняти. Вони не хочуть, щоб їх розняли, іноді вам краще дати їм побитися ще якийсь час, а потім розняти їх», – сказав Трамп.
Наступного дня, 6 червня, перед вильотом із Вашингтона на вихідні до свого маєтку у Флориді, Трамп заявив, що Україна своєю атакою на російські аеродроми дала Росії привід завдати масованого удару.
У Кремлі на порівняння війни із дитячою бійкою відповіли 6 червня. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що влада Росії не вважає, що Трамп, використавши це порівняння, намагався відмовитися від своєї посередницької місії.
«Тут, безумовно, може бути свій погляд на те, що відбувається, у президента США. Для нас це екзистенційне питання, це питання наших національних інтересів, питання нашої безпеки, майбутнього нашого та наших дітей, майбутнього нашої країни», – сказав Пєсков.
США розпочали окремі переговори з Росією та Україною про завершення війни між країнами в середині лютого, але поки що так і не домоглися припинення вогню. Трамп погрожував вийти з переговорів або запровадити санкції, а також чинити тиск на обидві країни, якщо не побачить прогресу.
Українські військові заявили про збиття російського літака Су-35 на Курському напрямку
Уранці 7 червня внаслідок операції Повітряних сил на Курському напрямку був збитий російський винищувач Су-35. Про це йдеться в повідомленні Повітряних сил ЗСУ, інших подробиць зведення не містить.
За даними Генштабу ЗСУ станом на ранок 7 червня, за час повномасштабного російського вторгнення українські військові уразили 413 літаків і 337 вертольотів РФ.
Українські дрони 1 червня атакували кілька російських військових аеродромів за допомогою дронів, захованих усередині автомобільних фур. За твердженням СБУ, було знищено понад 40 російських військових літаків.
За оцінками британського Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), в результаті операції було знищено 12 літаків, ще два пошкоджені, ще сім бортів могли бути пошкоджені, але можливості перевірити це експерти не мають.
Україна «дала Путіну підставу» бомбити себе – Трамп
Україна своєю атакою на російські аеродроми дала Росії привід завдати масованого удару, заявив президент США Дональд Трамп журналістам на борту Air Force One пізно ввечері 6 червня.
«Вони дали Путіну підставу піти і розбомбити їх минулої ночі (тобто 6 червня – ред.). Тому мені воно (імовірно, операція України 1 червня – ред.) і не подобалося. Коли я це побачив, я сказав: «Ось тепер буде удар», – сказав Трамп, відповідаючи на запитання про українську спецоперацію «Павутина».
Українські дрони 1 червня атакували кілька російських військових аеродромів за допомогою дронів, захованих усередині автомобільних фур. За твердженням СБУ, було знищено понад 40 російських військових літаків. За оприлюдненим 6 червня оцінками британського Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), в результаті операції було знищено 12 літаків, ще два пошкоджені, ще сім бортів могли бути пошкоджені, але можливості перевірити це експерти не мають.
Армія РФ у ніч на 6 червня запустила по території України понад 400 дронів і понад 40 ракет різних типів, повідомляло командування Повітряних сил ЗСУ. Частину з них збили. Під російський удар потрапили дев’ять областей і Київ. Загинули щонайменше семеро людей – троє рятувальників у Києві, молода пара в Луцьку, ще двоє – в Чернігові.
Російський удар 6 червня принципово нічим не відрізнявся від попередніх комбінованих атак із застосуванням ракет і дронів, а за числом жертв він значно поступається ударам по Кривому Рогу 4 квітня (тоді загинула 21 людина, серед яких дев’ятеро дітей, поранені 75) чи по Сумах 13 квітня (загинули 35, поранені 127 людей), завданим задовго до операції СБУ «Павутина».
«Виходить баламутство». Чи варто називати росіян «руськими», як це робить президент Зеленський?
Вже тривалий час президент України Володимир Зеленський часто вживає слово «руські» на означення росіян, говорячи про населення Росії, нинішнього противника України. Тут насамперед прагнення якось ущемити, завдати словесного удару по Росії з боку українського лідера, і це в час війни зрозуміло.
Але, з іншого боку, лунає і критика: не варто плутати поняття «російський» і «руський», бо це – як це не парадоксально – завдає удару по претензіях Києва на спадок давньої Русі, за який вже багато століть воює Росія, намагаючись його привласнити. Читайте і дивіться про це за лінком
Каховське водосховище після катастрофи ГЕС. Що видно з космосу?
Каховське водосховище – два роки без дніпровської води. На що насправді перетворилася його територія? Пустелю, болото чи ліс?
Це добре видно на супутникових знімках з 2023-го до 2025 року, де можна побачити, що більша частина колишньої водойми тепер зелена. Дно вкрилося рослинами, що були притаманні Великому Лугу.
Чому землі Каховського водосховища вже засаджують сільськогосподарськими культурами? Про це і не тільки проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розповів науковець Сергій Гапон. Він керує лабораторією, яка займається супутниковими даними, картографуванням та екологічними дослідженнями. Читайте і дивіться тут
У Дніпрі через удар РФ поранені дві жінки, область атакували 6 ракет і 27 дронів – Лисак
Уночі 7 червня українські військові збили шість ракет і 27 безпілотників, запущених силами РФ на Дніпропетровській області, повідомив голова ОВА Сергій Лисак.
«У Дніпрі постраждали жінки 45 та 88 років. Їм надали необхідну допомогу. Одна з них залишається на амбулаторному лікуванні. У місті пошкоджені інфраструктура, підприємство, навчальний заклад і декілька десятків гаражів. Зайнялася автівка, три побиті. У багатоповерхівках потрощені вікна – зараз ще триває обстеження», – вказав очільник області.
Також були влучання в Павлограді й Нікополі, відзначив Сергій Лисак. У Павлограді під ударом опинилися підприємство та багатоквартирні будинки. «Вогнем охопило машини. Надзвичайники гасять пожежу. 9 авто – знищено. На щастя, люди цілі. У Нікополі пошкоджена дев'ятиповерхівка. Попередньо, минулося без жертв», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
РФ атакувала Україну більш як 200 дронами та дев’ятьма ракетами – Повітряні сили
У ніч на 7 червня російські військові атакували Україну 215 засобами повітряного нападу, повідомили Повітряні сили ЗСУ. За цими даними, сили РФ застосували:
– 206 ударних БпЛА типу Shahed і безпілотників-імітаторів різних типів із п’яти російських локацій та мису Чауда в окупованому Криму;
– дві балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23 із Воронезької області РФ;
– шість керованих авіаційних ракет Х-59/69 із літаків тактичної авіації з повітряного простору окупованої частини Запорізької області;
– одну крилату ракету «Іскандер-К» із Ростовської області РФ.
За повідомленням Повітряних сил, українські сили ППО знешкодили 174 засоби повітряного нападу:
– 87 БпЛА типу Shahed (і безпілотників інших типів) збиті вогневими засобами, 80 – локаційно втрачені/подавлені РЕБ;
– шість керованих ракет Х-59/69;
– одну крилату ракету «Іскандер-К».
Влучання зафіксовані в 10 локаціях, падіння уламків – у семи локаціях, указують у Повітряних силах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На фронті відбулося понад 200 боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 6 червня на фронті зафіксовано 212 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах одного ракетного удару із застосуванням 47 ракет, а також 57 авіаударів, зокрема скинув 119 керованих авіаційних бомб. Крім цього, здійснив 5866 обстрілів, з них 117 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 3505 дронів-камікадзе… Вчора авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили 13 районів зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, три артилерійські системи, один пункт управління, два склади боєприпасів, а також три інші важливі об’єкти ворога», – ідеться в ранковому зведенні.
Понад третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 77 атак агресора в районах населених пунктів Котлярівка, Нова Полтавка, Єлизаветівка, Лисівка, Покровськ, Удачне, Новосергіївка, Новоолександрівка, Горіхове, Надіївка, Новоукраїнка, Андріївка та у напрямках населених пунктів Малинівка, Миролюбівка, Полтавка, Промінь, Муравка, Олексіївка», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«На Курському напрямку минулої доби наші воїни відбили 39 атак противника. Ворог здійснив 161 артилерійський обстріл, з них чотири – із реактивних систем залпового вогню. Також завдав сім авіаційних ударів, під час яких скинув 15 керованих авіабомб», – додали в Генштабі.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони. Війська РФ тиснуть з боку Часового Яру, Торецька й Покровська, намагаючись розширити фронт і дестабілізувати українську оборону фланговими маневрами.
Костянтинівка – крайня південна точка укріпленої лінії фортець, які контролюють Сили оборони на Донбасі. У разі її захоплення армія РФ, ймовірно, спробує просуватись далі на Дружківку, Краматорськ (найбільше вільне місто на Донеччині зараз) і Слов’янськ. Вона є ключовим залізничним та автомобільним вузлом на вільному Донбасі, який активно використовують ЗСУ для оборони навколишніх населених пунктів.
У Херсоні через російські удари загинуло подружжя, ще двоє людей поранені – ОВА
Унаслідок артилерійського обстрілу та застосування ударних дронів силами РФ у Херсоні загиунли двоє людей, ще двоє зазнали поранень, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін та начальник Херсонської МВА Ярослав Шанько.
«Близько 4:00 внаслідок російського артилерійського обстрілу Корабельного району загинуло подружжя херсонців. 57-річний чоловік і 54-річна жінка отримали травми, несумісні з життям», – вказав Шанько.
Двоє людей були поранені внаслідок скиду вибухового пристрою в Антонівці, яка адміністративно є частиною Херсона.
«Поранено чоловіка, 65 років – мінно-вибухова травма, поранення голови, шиї та руки, та жінку, 60 років – уламкові поранення руки й ключиці. Постраждалі самостійно звернулися до лікарні. Лікарі надають потерпілим усю необхідну допомогу», – додав начальник МВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: втрати армії РФ перевищили 995 тисяч військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 995 030 своїх військових, зокрема 1120 – за останню добу, такі дані станом на ранок 7 червня наводить український Генштаб.
У командуванні ЗСУ навели також інші дані про втрати РФ:
- танки ‒ 10904 (+15 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22737 (+52)
- артилерійські системи – 28850 (+56)
- РСЗВ – 1410 (+4)
- засоби ППО ‒ 1181 (+1)
- літаки – 413
- гелікоптери – 337 (+1)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 39493 (+300)
- крилаті ракети ‒ 3308 (+37)
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 51079 (+166)
- спеціальна техніка ‒ 3908 (+1).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
У Харкові через удар РФ загинули троє людей, поранені 17 – влада
Троє людей загинули, ще 17 зазнали поранень у Харкові, який російські військові в ніч на 7 червня атакували ударними дронами, керованими авіабомбами та ракетою, повідомили голова ОВА Олег Синєгубов та мер міста Ігор Терехов.
«Загалом ворог атакував Харків 53 БпЛА типу «Шахед», чотирма КАБ і ракетою», – вказав Синєгубов.
«За попередніми даними, внаслідок терористичного обстрілу Харкова на дану хвилину зафіксовано пошкодження 18 багатоквартирних будинків (у трьох з них пошкоджено конструктив) та 13 приватних обійсть», – додав міський голова Терехов.
Під атакою були Київський та Основ’янський райони міста, в Київському районі сили РФ били по цивільному підприємству, на якому «спалахнула пожежа на площі 10 тисяч квадратних метрів». «Зафіксовано влучання в чотири будівлі цеху. Під завали можуть знаходитися люди», – вказав голова ОВА.
«Укрзалізниця» анонсує посилення контрольних заходів на вокзалах
В «Укрзалізниці» анонсують посилення контрольних заходів на вокзалах.
Голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський закликав пасажирів планувати подорожі так, щоб бути готовими до затримок, та прибувати на вокзали заздалегідь – 20-30 хвилин.
«З різних ворожих ресурсів доносяться хижацькі погрози пропагандистів – зупинити залізницю як головну артерію країни, вдарити по нашій інфраструктурі. Нібито у відповідь...Зараз ворог активізувався особливо підступно: ми один за одним знаходимо на наших коліях спеціальні пристрої, сконструйовані так, щоб потяги зійшли з рейок», – написав він у фейсбуці.
Загалом, за словами Перцовського, залізничну інфраструктуру атакували понад 3700 разів: злочинів, кваліфікованих як диверсія або терористичний акт – близько 300, як порушення законів та звичаїв війни – понад 400.
Напередодні у Росії на півдні Воронезької області зупиняли понад 20 пасажирських поїздів через пошкодження на залізничних коліях, яке, як згодом повідомили у ФСБ, було викликано вибухом.
Щонайменше сім людей загинули та понад сто постраждали, коли пізно ввечері 31 травня в районі селища Вигоничі в Брянській області впав автомобільний міст перед проїздом під ним пасажирського поїзда. Ще один міст упав в ніч на 1 червня в Курській області Росії. Це сталося у Залізногірському районі на 48-му кілометрі траси Тросна – Калинівка. Того ж дня повідомлялося про пошкодження колій на іншій ділянці залізниці в Брянській області. Там постраждалих не було.
Слідчий комітет РФ кваліфікував як теракти обвалення мостів у Брянській та Курській областях, заявивши, що «очевидно, що терористи, які діяли за вказівкою київського режиму».
ДСНС: у Чернігові завершили рятувальні роботи – тіла двох загиблих дістали з-під завалів
У Чернігові завершили аварійно-рятувальні роботи після російської атаки – з-під завалів деблокували тіла двох загиблих, повідомила у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Раніше ввечері у ДСНС повідомили, що рятувальники деблокували тіло з-під завалів на території промислового підприємства.
За даними місцевої влади, вночі 6 червня російські війська завдали по Чернігову комбінованого удару – безпілотниками типу «Герань-2» і балістикою. Внаслідок атаки пошкоджені багатоквартирні та приватні будинки, пошкоджене одне із підприємств та об’єкти інфраструктури. Спочатку повідомлялось про чотирьох постраждалих.
Як повідомляв голова міської військової адміністрації Дмитро Брижинський, під завалами перебували дві людини – охоронці промислового підприємства.
Уночі 6 червня Росія атакувала Україну ударними дронами та ракетами різних типів. За даними Повітряних сил, усього російська армія застосувала 452 засоби повітряного нападу. Сили ППО знешкодили 406 цілей: 235 уражено вогневими засобами, 171 ціль локаційно втрачена\подавлена РЕБ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
WSJ: Білий дім прагне пом’якшити законопроєкт щодо санкцій проти Росії
Адміністрація президента США Дональда Трампа намагається змусити сенатора-республіканця Ліндсі Ґрема пом’якшити законопроект щодо санкцій проти Росії, повідомляє видання The Wall Street Journal.
Джерела газети розповіли, що останніми тижнями Білий дім та інші офіційні особи адміністрації зв’язалися з офісом Грема і закликали його пом’якшити законопроект.
Пропонується внести до документа винятки, які б дозволили Трампу обирати, хто або що підпадає під санкції. Крім того, Ґрему запропонували замінити слова «повинен» на «може» у тексті законопроєкту, усунувши таким чином обов’язковий характер розпоряджень.
Як зазначає WSJ, будь-яка адміністрація просить внести зміни до гучних законопроєктів, часто прагнучи формулювань, які дають президенту більше повноважень для прийняття рішень. Однак, як розповіли співрозмовники газети, це зробить законопроєкт «беззубим». Вони додали, що Трамп вже має можливість вводити санкції на свій розсуд.
Співавтор законопроєкту, сенатор-демократ Річард Блюменталь, підтвердив WSJ проведення приватних переговорів із Білим домом, але відмовився коментувати їхню суть.
За даними WSJ, Трамп побоюється, що цей законопроєкт може завдати шкоди його спробам покращити відносини між США та Росією.
Наприкінці травня президент США Дональд Трамп заявив, що поки не знає, чи підтримає він запровадження нових жорстких санкцій проти Росії у відповідь на відмову Кремля піти на врегулювання війни з Україною.
Законопроєкт, що, зокрема, передбачає запровадження 500-відсоткових мит на імпорт із країн, які купують російську нафту, газ, уран і нафтопродукти, у квітні внесли до Конгресу сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем і сенатор-демократ Річард Блюменталь.
30 травня Блюменталь і Ґрем заявили після розмови з президентом України Володимиром Зеленським у Києві, що наступного тижня Сенат США може розпочати розгляд законопроєкту про санкції. Для ухвалення закону його мають схвалити Сенат і Палата представників Конгресу США, а потім підписати президент.
Україна неодноразово закликала Захід посилити санкції проти Росії, звинувачуючи Москву в затягуванні переговорів про припинення війни.