У Раді зареєстрували законопроєкт, який дозволяє зміну Кабміну під час воєнного стану
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який може дозволити зміну Кабінету міністрів під час воєнного стану.
Законопроєкт №13407, авторами якого є народні депутати від фракцій «Голос», «Європейська солідарність», «Слуга народу» та позафракційний Дмитро Разумков, передбачає, серед іншого, виключення із законодавства норми про неприпустимість припинення повноважень Кабінету міністрів під час воєнного стану.
Також документ передбачає внесення змін до закону «Про Кабінет міністрів України». Зокрема, пропонується, що обов’язковим додатком до подання прем’єр-міністра України щодо призначення на посади членів КМУ є проєкт програми діяльності уряду, який містить програмні цілі та завдання.
Зазначається, що пропозиція коаліції щодо кандидатури на посаду члена (членів) Кабміну підписується всіма членами коаліції депутатських фракцій із зазначенням результатів поіменного голосування кожного з членів коаліції депутатських фракцій за кандидатуру, запропоновану КМУ.
Ця законодавча ініціатива зʼявилася на тлі чергових дискусій про можливу відставку премʼєр-міністра Дениса Шмигаля і його уряду.
16 червня народний депутат з фракції «Голос» Ярослав Железняк, який є одним з авторів законопроєкту, припустив, що в червні Верховна Рада може внести правку в закон, що дозволить звільнити прем’єра Дениса Шмигаля і припинити повноваження чинного уряду в умовах воєнного стану.
Влітку минулого року медіа писали, що президент «втомився від Шмигаля» і нібито замислюються про заміну прем’єра. Після цього відбулися кадрові зміни в уряді, але Шмигаль залишився на своїй посаді.
Шмигаль керує урядом рекордні 4,5 роки і за цей час його відставку пророкували не раз.
Донецька ОВА: Костянтинівка перебуває на межі гуманітарної катастрофи
Костянтинівка перебуває на межі гуманітарної катастрофи, заявив очільник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Через обстріли майже половина міста – без світла. 1,9 тисячі будинків у Сантуринівці залишаються без газу, відновити його подачу наразі неможливо. Водопостачання – один раз на добу з 17:00 до 20:00, лише 20–25% від потреби», – написав голова ОВА у телеграмі 25 червня.
Крім того, за його словами, через удари дронами скасований рух міських автобусів, а приміський маршрут до Дружківки працює обмежено.
Як повідомив голова ОВА, в місті встановили сім резервуарів і 11 ємностей для води, діють 12 свердловин, шість із яких із очищенням.
«Працює п’ять пунктів незламності, ще два – у режимі очікування. Попри все, в місті працюють медики, комунальники, поліція, влада. Але ворог системно руйнує критичну інфраструктуру», – наголосив Філашкін і закликав цивільних евакуюватися.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у звіті 24 травня констатували, що російські війська закріпилися на позиціях, достатніх для початку наступальної операції на Костянтинівку з півдня – або ж для охоплення Покровська і Мирнограда з північного сходу «впродовж найближчих тижнів і місяців».
Костянтинівка – крайня південна точка укріпленої лінії фортець, які контролюють Сили оборони на Донбасі. У разі її захоплення армія РФ, ймовірно, спробує просуватись далі на Дружківку, Краматорськ (найбільше вільне місто на Донеччині зараз) і Слов’янськ. Вона є ключовим залізничним та автомобільним вузлом на вільному Донбасі, який активно використовують ЗСУ для оборони навколишніх населених пунктів.
Трамп про переговори з Зеленським: «поговоримо про його труднощі»
Президент США Дональд Трамп заявив, що збирається обговорити із президентом Володимиром Зеленським війну РФ проти України і «труднощі» Зеленського.
«Ми обговоримо очевидне – поговоримо про його труднощі. У нього невеликі труднощі – у Зеленського. Він хороший хлопець, я сьогодні з ним зустрінуся. Не знаю – припускаю, ми говоритимемо про Україну», – сказав Трамп 25 червня в Гаазі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Трамп також зазначив, що «багато розмовляв» із російським лідером Володимиром Путіним. «І він, насправді, був дуже ввічливим – добровільно запропонував допомогу щодо Ірану, як вам відомо. Я сказав: «Мені не потрібна твоя допомога щодо Ірану, мені потрібна допомога щодо Росії. Я сказав: зроби мені послугу, допоможіть нам із Росією, а не з Іраном. Але він був дуже любʼязним. Ми поговоримо про це. Я думаю, є прогрес», – зазначив президент США.
За повідомленнями ЗМІ, зустріч Трампа і Зеленського пройде в Гаазі (Нідерланди) в рамках саміту НАТО 25 червня в другій половині дня.
Раніше цього місяця Володимир Зеленський мав зустрітися з Дональдом Трампом під час саміту «Групи семи» (G7) у Канаді, але тоді Трамп достроково покинув саміт і зустріч не відбулася.
Рубіо: США поки що не запроваджують санкцій проти РФ, але Трамп «знатиме правильний час і місце» для них
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Сполучені Штати поки що не запроваджуватимуть подальших санкцій проти Росії, і все ще хочуть мати простір для переговорів про мирну угоду.
«Якщо ми зробимо те, чого всі тут хочуть, а саме прийдемо та знищимо їх новими санкціями, ми, ймовірно, втратимо можливість розмовляти з ними про припинення вогню, і хто тоді з ними розмовлятиме?», – сказав Рубіо в ексклюзивному інтерв’ю Politico в кулуарах саміту НАТО.
За його словами, Дональд Трамп «знатиме правильний час і місце» для нових економічних заходів проти Росії, і адміністрація працює з Конгресом, щоб переконатися, що вони дозволять Трампу мати відповідну гнучкість.
«Якщо у нас є можливість змінити ситуацію і посадити їх (Росію) за стіл переговорів, ми нею скористаємося», – додав Рубіо.
Президент США Дональд Трамп 17 червня заявив, що Європа повинна застосувати нові санкції щодо Росії першою і що санкції вартують Вашингтону «багато грошей». Трамп пояснив, що зволікає зі санкціями, бо чекає можливого укладення угоди щодо припинення війни в Україні.
10 червня Єврокомісія презентувала пропозиції до 18-го пакету санкцій проти Росії. Вони включають зниження граничної ціни на нафту з 60 доларів за барель до 45.
11 червня головна дипломатка ЄС Кая Каллас зазначила, що блок може знизити стелю цін на нафту й без участі США, й це завдасть втрат російській економіці.
За її словами, основний канал доставки сировини до Євросоюзу пролягає через Балтійське й Чорне моря, чиї територіальні води прилягають головно до країн блоку, які, відповідно, здійснюватимуть контроль суден і вантажу на борту.
Сили РФ обстріляли з артилерії Дарʼївку на Херсонщині, є постраждалі – ОВА
Російська армія вранці обстріляла з артилерії Дарʼївку на Херсонщині, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
За даними ОВА, через російську атаку постраждали дві жінки, які перебували на вулиці в момент удару – вони зазнали вибухових травм та уламкових поранень.
Згодом стало відомо про ще одну постраждалу через російський обстріл Дарʼївки – 62-річна жінка зазнала вибухової травми та уламкового поранення передпліччя.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
СБУ: у Харкові затримали жінку, яка передала військовим скутер з вибухівкою
Служба безпеки та Національна поліція затримали жінку, яка 20 червня цього року передала військовим замінований скутер як «волонтерську допомогу».
Як повідомляє пресслужба СБУ, того дня російські спецслужби активували саморобний вибуховий пристрій (СВП), який був захований у багажнику скутера, коли поруч перебували двоє військових – вибух стався біля харківського кафе, куди військових заманили під виглядом передачі їм «волонтерського» моторолера.
За даними слідства, для підготовки злочину агресор завербував 19-річну харків’янку, яку «знайшов» на телеграм-каналах з пошуку роботи.
«Після вербування агентка отримала детальні інструкції від куратора на виготовлення СВП в «домашніх» умовах. Після цього вона придбала побутові хімікати, акумулятор, дроти і два телефони для дистанційного підриву. Готову вибухівку фігурантка привезла на місце стоянки скутера та заховала СВП в його багажнику», – йдеться у повідомленні.
Служба безпеки України регулярно повідомляє про затримання російських агентів, викриття та запобігання терористичним актам, які готують агенти спецслужб РФ, зокрема на військових та цивільних об’єктах. СБУ фіксує спроби використання завербованих українців для терактів, і закликає громадян повідомляти про підозрілі пропозиції.
У СБУ зазначають, що за допомогою камери, яка була замаскована на місці спланованого теракту, російські спецслужбісти відстежили прибуття військових на «локацію».
За декілька годин після вибуху жінку затримали правоохоронці, додають у відомстві.
Наразі слідчі СБУ повідомили затриманій про підозру за ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, який призвів до загибелі людини). Жінка перебуває під вартою.
За даними Нацполіції, внаслідок вибуху скутера один із військових, 29 років, загинув на місці, ще один 26-річний військовий був госпіталізований із тяжкими травмами.
Удар РФ по Вилковому на Одещині: «противник не покидає спроб залишити місто без води» – влада
Російські військові в ніч на 25 червня дронами-камікадзе «Шахед» атакували Вилківську територіальну громаду на Одещині, повідомила районна державна адміністрації.
«Знову була атакована інфраструктура міста Вилкове. Противник не покидає спроб залишити місто без води», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому в ніч на 25 червня.
Голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер пізніше повідомив, що внаслідок удару, попри активну роботу сил ППО, є пошкодження цивільної інфраструктури.
«Внаслідок атаки зруйновані приміщення приватного підприємства, знищені сільськогосподарське обладнання і техніка. На щастя, люди не постраждали. На місці триває ліквідація наслідків атаки», – зазначив він.
У прокуратурі Одеської області повідомили, що за фактом нічної атаки безпілотниками по інфраструктурі Ізмаїльщини розпочали досудове розслідування за статтею про вчинення воєнних злочинів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Війна РФ проти України: в ОП заявили про готовність документа, який «дає реальний шанс» притягнути винних до відповідальності
Заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра заявила про завершення підготовки Статуту Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
«Ми з командою понад два роки працювали день за днем, слово за словом. І сьогодні можемо презентувати результат: Статут Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України – готовий (текст оригіналу у першому коментарі). Це історичне досягнення не лише для України, а й для всієї архітектури міжнародного права», – написала вона у фейсбуці.
За її словами, цей документ дає реальний шанс притягнути до відповідальності тих, хто розв’язав цю війну.
Ірина Мудра перерахувала ключові положення документа, серед яких – «жодних імунітетів для агресорів», «повністю міжнародна юрисдикція».
«Попри різні позиції і вкрай складні переговори – у Статуті немає жодної згадки про персональні імунітети. Навіть чинні очільники держави-агресора – так звана «Трійка» – не уникнуть відповідальності: зможуть отримати обвинувальні акти, які прокурор Трибуналу зможе публічно представити і передати їх судді попереднього провадження. Винесення вироку і заочне засудження буде можливим після того як Трійка позбудеться посад», – зазначила вона.
Представниця Офісу президента зауважила, що Трибунал матиме міжнародну правосуб’єктність, а не статус гібридної або національної структури – «це незалежна інституція міжнародного права, яка говоритиме від імені світу мовою міжнародного права».
У Львові, де 9 травня в День Європи зібралися делегації 35 європейських країн (міністри закордонних справ, лідери України і Ради Європи), підписали заяву щодо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.
У лютому Єврокомісія повідомила, що правознавці ЄС, Зовнішньополітичної служби ЄС, Ради Європи, України та ще 37 країн «заклали правові основи для заснування Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України».
Сльози і сум у дідовому садку. Як евакуюють дітей з родинами із Дніпропетровщини
У кількох селах Дніпропетровської області, які межують із Донецькою областю, триває примусова евакуація сімей із дітьми. Але багато батьків самі просять їх вивезти через загрозу наближення фронту. Як відбувається така евакуація – розповідає кореспондент телеканалу «Настоящее время» (створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки).
Дніпро у жалобі: через атаку РФ загинули 18 людей (фотосвідчення)
24 червня у низці областей була оголошена повітряна тривога. Повітряні сили ЗСУ попередили про загрозу застосування балістичного озброєння. Місцева влада згодом повідомила про серію вибухів у Дніпрі, була пошкоджена цивільна інфраструктура.
Кількість загиблих внаслідок російського удару по Дніпру зросла до 18, повідомив 25 червня очільник обласної військової адміністрації Сергій Лисак. Ще двоє людей загинули у Самарі. Лисак додав, що минулої доби через атаку РФ у регіоні загалом постраждали майже 300 людей.
«Укрзалізниця» заявила, що внаслідок російського удару по Дніпропетровщині пошкоджений поїзд №52 Одеса – Запоріжжя: обійшлося без загиблих, але деякі пасажири були травмовані.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Джерело фото: Сергій Лисак / Telegram, ДСНС України / Telegram, Reuters
У Росії заявляють про атаку дронів. ЦПД пише, що у Таганрозі атакували завод з виробництва компонентах для БпЛА
У Росії заявляють про атаку безпілотників, зокрема, на Таганрог Ростовської області.
Виконувач обов’язки голови Ростовської області Юрій Слюсар повідомив, що в Таганрозі через падіння безпілотника на стадіоні «Форте Арена» загорілася покрівля, зруйновано стіну, а згодом заявив про пошкодження будівлі спортивного комплексу «Авангард».
Телеграм-канал ASTRA припускає, що ціллю атаки в Таганрозі було підприємство «Атлант АЕРО», яке займається виробництвом літальних апаратів.
Міноборони РФ заявляє про перехоплення та знищення 18 українських БпЛА, зокрема сім – над територією Ростовської області.
Керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко стверджує, що був атакований завод «Атлант-Аеро».
«Це важливий вузол у російському ВПК, що спеціалізується на компонентах для бойових безпілотників та систем управління», – зауважив Коваленко у телеграмі.
За його словами, завод залучений до проєктів з виробництва дронів «Оріон», комплексів РЕБ і цифрової інтеграції для ударних FPV-дронів та баражуючих боєприпасів.
Українські військові наразі про цю атаку не повідомляють.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони й окуповані РФ території України регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
ISW: Кремль хоче підпорядкувати армії РФ сили союзників по ОДКБ
Кремль прагне посилення бойової потужності Росії, встановлюючи умови для передачі сил союзників Росії по Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) під російське військове командування, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
24 червня Державна дума Росії ратифікувала протокол, який дозволяє державам ОДКБ направляти свої війська на територію інших держав ОДКБ у разі збройного конфлікту, загроз, кризових ситуацій і навчань, для реагування на наслідки надзвичайних ситуацій і для надання гуманітарної допомоги.
Аналітики зауважують, що протокол тепер дозволяє ОДКБ переміщувати війська через день після рішення Ради ОДКБ, а не через 30 днів, як було раніше. Протокол також запроваджує концепцію «командування формуваннями» ОДКБ, де, ймовірно, домінуватиме Росія, зазначають в ISW.
«ISW давно вважає, що Кремль намагається підпорядкувати війська колишніх радянських держав збройним силам Росії, щоб відтворити багатонаціональну об’єднану армію на колишньому радянському просторі. Західні оцінки майбутньої бойової потужності Росії повинні враховувати сили союзників РФ по ОДКБ, які Росія може використовувати в майбутніх операціях», – наголошують аналітики.
В Інституті вивчення війни також згадали слова генсекретаря НАТО Марка Рютте, який 24 червня на саміті НАТО в Гаазі заявив, що Росія залишається найзначнішою і найпрямішою загрозою для альянсу, особливо враховуючи підтримку, яку їй надають Північна Корея, Китай, Іран і Білорусь. Рютте заявив, що Росія може напасти на НАТО протягом трьох-семи років і наразі вона більш підготовлена до війни, ніж НАТО. А президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю Sky News 24 червня, що Росія не буде готова напасти на НАТО найближчим часом, але може бути готова до війни з альянсом до 2030 року.
«ISW продовжує оцінювати, що Росія готує своїх військових і суспільство до потенційної майбутньої війни з НАТО в середньостроковій і довгостроковій перспективі. Будь-яке майбутнє припинення вогню або тривала пауза в бойових діях в Україні звільнить російські сили для передислокації до східного кордону Росії з НАТО і дозволить Росії переозброїтися й відбудуватися, що може становити значну загрозу для НАТО раніше за 2030 рік», – йдеться у звіті.
Напередодні британська газета The Telegraph повідомила, що через загрози з боку Росії п’ять її сусідів посилюють свою оборону за допомогою мільйонів протипіхотних мін.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте 9 червня заявив, що Росія може бути готова застосувати військову силу проти НАТО протягом п’яти років. Він закликав країни-учасниці альянсу до радикального посилення оборонного потенціалу, у тому числі збільшення потенціалу повітряної і протиракетної оборони НАТО на 400 відсотків, щоб ефективно протистояти загрозам з боку Росії.
На початку червня аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) заявляли, що російські чиновники, схоже, створюють умови для виходу з міжнародних договорів про контроль над озброєннями у рамках підготовки до можливої майбутньої війни з НАТО.
Повітряні сили: ЗСУ знешкодили 52 з 71 БпЛА, якими вночі РФ атакувала Україну
Українські військові знешкодили 52 з 71 безпілотника, якими вночі Росія атакувала Україну, повідомляє у телеграмі пресслужба Повітряних сил ЗСУ.
За повідомленням, станом на 09:00 протиповітряна оборона вогневими засобами ураження збила 32 дрони, ще 20 були локаційно втрачені/подавлені РЕБ. Зафіксовано влучання ударних БпЛА противника у шести локаціях на Одещині, Сумщині та Харківщині.
Як повідомляють Повітряні сили ЗСУ, російські війська у ніч на 25 червня атакували 71-м ударним БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Брянськ, Міллерово, Курськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Чауда – окупована територія Криму.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На Покровському напрямку за добу було 65 російських штурмів – Генштаб
На фронті протягом минулої доби загалом зафіксовано 151 бойове зіткнення, 65 із них – на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 25 червня Генштаб ЗСУ.
Крім того, за даними командування, на Лиманському напрямку було 18 російських атак, на Торецькому – 15, на Новопавлівському – 14.
Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському, Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Гуляйпільському, Придніпровському напрямках.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав трьох ракетних і 64 авіаційних ударів, застосував дев’ять ракет і скинув 118 керованих авіаційних бомб. Крім цього, здійснив 6338 обстрілів, зокрема 106 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 3943 дронів-камікадзе», – йдеться в повідомленні.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського від 22 червня, Сили оборони України змогли стабілізувати ситуацію на лінії фронту в прикордонних районах Сумської області та Курської області РФ.
У Дніпрі кількість загиблих від удару РФ зросла до 18 – ОВА
Кількість загиблих внаслідок російського удару по Дніпру зросла до 18, повідомив 25 червня очільник обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Сьогодні в жалобі Дніпро, що через ворожу атаку втратив 18 мешканців. І Самар, де агресор вбив двох людей. У скорботі вся Дніпропетровщина», – написав Лисак у телеграмі.
Він додав, що минулої доби через атаку РФ у регіоні загалом постраждали майже 300 людей.
Близько 11:00 24 червня в низці областей була оголошена повітряна тривога. Повітряні сили ЗСУ попередили про загрозу застосування балістичного озброєння. Місцева влада згодом повідомила про серію вибухів у Дніпрі, була пошкоджена цивільна інфраструктура.
«Укрзалізниця» заявила, що внаслідок російського удару по Дніпропетровщині пошкоджено поїзд №52 Одеса – Запоріжжя: обійшлося без загиблих, але деякі пасажири були травмовані.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила 950 своїх військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 014 650 своїх військових, зокрема 950 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 25 червня навів український Генштаб.
Серед інших втрат РФ у командуванні ЗСУ назвали такі:
- танки – 10967 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 22885 (+6)
- артилерійські системи – 29569 (+58)
- РСЗВ – 1425 (+1)
- засоби ППО – 1188
- літаки – 416
- гелікоптери – 337
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 42046 (+131)
- крилаті ракети – 3388
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 53084 (+123)
- спеціальна техніка – 3920.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Множинне громадянство: шанс для біженців і ризик для українців в окупації?
Множинне громадянство дозволить українцям за кордоном зберегти паспорт рідної країни, якщо вони вирішать отримати ще один. А також за спеціальною процедурою українське громадянство зможуть отримати іноземці. Водночас закон забороняє таку опцію для людей із російським громадянством – і це створює проблему для жителів окупованих територій, які брали російський паспорт під примусом.
Як діяти в такому разі? Чому Україна ухвалює такий закон тепер, попри тривалу жорстку міграційну політику? Чи не порушує закон Конституцію? Усі деталі про новий закон – у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
Сибіга після зустрічі з Каллас очікує, що наступні санкції ЄС зашкодять військовому бюджету Путіна
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після зустрічі з верховною представницею Європейського Союзу з закордонних справ Каєю Каллас висловив сподівання, що наступні санкції ЄС проти Росії завдадуть шкоди військовому бюджету РФ. Про результати переговорів міністр написав на платформі X ввечері 24 червня.
«Гарна зустріч з Каєю Каллас. Ми обговорили наступні кроки ЄС щодо посилення санкційного тиску на Росію. Ми очікуємо, що вони будуть справді сильними й зашкодять військовому бюджету Путіна», – написав міністр.
Він додав, що також ішлося про необхідність просування вступу України до ЄС. «Я наголосив, що Україна виконала всі вимоги для відкриття першого кластера переговорів, і що перешкоджання процесу однією країною є неприйнятним. Я ціную сильну підтримку ЄС, особливо в оборонній сфері, і дякую Каї за її особисте лідерство», – зазначив міністр.
Кая Каллас в інтерв’ю Радіо Свобода, опублікованому напередодні заявила, що очікує просування в питанні обмеження ціни на російську нафту на саміті Європейської ради в четвер. «У нас багато союзників у світі, які розуміють, що війна на Близькому Сході, яка спричиняє зростання цін на нафту, не повинна приносити вигоду Росії, бо це дозволяє їй фінансувати війну», – сказала вона.
Щодо допомоги Україні й того, чи є готовність серед країн ЄС компенсувати ту допомогу, яку Україна раніше отримувала від США, Каллас відповіла, що в Євросоюзу намагаються зробити більше, але не можуть «повністю заповнити порожнечу, яку залишають США».
На запитання про те, чи будуть на саміті ЄС у Брюсселі відкриті переговорні глави й кластери щодо членства України в Євросоюзі, Каллас наголосила: «Ми, безумовно, на цьому наполягаємо».
Через удари РФ на Харківщині постраждали шість людей, у Запоріжжі двоє поранених – влада
У Куп’янську на Харківщині внаслідок російського удару в ніч на 25 червня постраждали п’ятеро цивільних людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, внаслідок влучання КАБ у землю був пошкоджений житловий дев’ятиповерховий будинок.
Тим часом, у Харкові внаслідок удару «Шахедами» постраждала одна людина.
«Сьогодні вночі Харків був атакований сімома безпілотниками типу «Шахед». Всі удари прийшлися по Київському району міста – по цивільному підприємству і поряд із незаселеним житловим будинком. Людину, що постраждала під час обстрілу, шпиталізовано», – повідомив міський голова Ігор Терехов.
Голова ОВА Синєгубов уточнив, що постраждалий – 64-річний чоловік, медики надають йому необхідну допомогу.
У Запоріжжі, по якому вночі російські військові завдали чотири удари, поранені двоє людей, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
«Ворог атакував місто після півночі. Поцілив по приватному сектору. Пошкоджені будинки, господарчі споруди та автівки. Дістали поранень двоє чоловіків – 31 і 35 років. Один з постраждалих госпіталізований. Його стан медики оцінюють як середньої тяжкості. Пораненому надають усю необхідну допомогу», – зазначив Федоров.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На фронті відбулося 122 бої з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 24 червня відбулося 122 боєзіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Російські загарбники завдали три ракетних та 54 авіаційних ударів, застосували дев’ять ракет і скинули 87 керованих бомб. Крім цього, росіяни залучили для ураження 1 097 дронів-камікадзе та здійснили 4 587 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Понад третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«Від початку доби на Покровському напрямку росіяни 49 разів намагалися прорвати нашу оборону у районах населених пунктів Малинівка, Мирне, Миролюбівка, Лисівка, Удачне, Чугуєве, Сергіївка, Новомиколаївка, Котлярівка, Олексіївка, Дачне та в бік Полтавки й Володимирівки. Триває 13 боєзіткнень», – указано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.