Питання використання заморожених активів Росії зараз не є у пріоритеті – Єврокомісія
Питання пошуку шляхів для використання заморожених російських активів на користь України наразі не є головним пріоритетом Європейської комісії, зараз у Брюсселі насамперед намагаються встановити реальні фінансові потреби України. Про це 11 вересня повідомили на брифінгу у Єврокомісії у відповідь на прохання журналістів підтвердити повідомлення Financial Times про те, що Єврокомісія відновила роботу над пошуком нових варіантів використання заморожених російських активів.
За даними видання, йдеться про пошук механізму, який був би прийнятнішим, зокрема, для Бельгії, де в депозитарії Euroclear зберігається більша частина заморожених у Європі активів Центрального банку Росії. Проте речник Єврокомісії з економічних питань Балаш Уйварі не підтвердив, що Комісія зараз працює саме над таким або іншим новим механізмом.
«Спершу нам потрібно визначити потреби, перш ніж ми зможемо потенційно обговорювати способи їхнього покриття. Саме такою є ситуація на цей момент», – сказав речник Балаш Уйварі.
Він підтвердив, що Єврокомісія отримала лист понад ста депутатів Європарламенту із закликом розглянути нові можливості використання російських активів і «вивчає його».
«Ми вивчаємо те, що в ньому пропонується. Ми аналізуємо те, про що нас просять, а потім, звичайно, визначаємо, чи настав момент для подальших дій і якими вони можуть бути», – додала головна речниця Єврокомісії Паола Піньйо.
У Єврокомісії пояснюють, що разом з українською владою та Міжнародним валютним фондом зараз уточнюють масштаби можливого додаткового дефіциту фінансування України.
За словами Уйварі, цього тижня єврокомісар Валдіс Домбровскіс провів переговори з прем’єр-міністром України та директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою щодо стану українських державних фінансів.
«Потрібна додаткова робота, зокрема на технічному рівні, щоб краще зрозуміти, як розвивається фіскальна ситуація в Україні і чи виникає потенційний дефіцит фінансування. Нам потрібно встановити потреби, перш ніж ми зможемо потенційно обговорювати способи їхнього покриття», – заявив Уйварі.
24 серпня президент України Володимир Зеленський заявив про дефіцит бюджету цього року на 27 мільярдів доларів і назвав два можливі способи його покриття: використання заморожених російських активів або отримання вже у 2026 році частини коштів із кредиту ЄС, запланованих на 2027-й.
Ідею авансування частини кредиту вже обговорювали країни ЄС. Після неформальної зустрічі міністрів оборони в Ірландії міністерка оборони країни Гелен Макенті заявила, що «значна кількість держав-членів» підтримала прохання України надати частину коштів раніше. Йдеться про можливість перенести на 2026 рік частину приблизно 45 мільярдів євро, які в межах кредиту ЄС заплановані на 2027 рік.
Водночас Уйварі 11 вересня заявив, що, наскільки йому відомо, офіційного запиту України про авансування цих коштів до Єврокомісії поки не надходило.
Кредит ЄС на 90 мільярдів євро розрахований на 2026–2027 роки. По 45 мільярдів передбачено на кожен із двох років.
ЄС може виділити кошти на антибалістичний проєкт Freyja
Єврокомісія не володіє конкретною інформацією щодо того, як просувається співпраця в межах Freyja – спільного українсько-європейського проєкту зі створення власної системи протиракетної оборони, здатної перехоплювати балістичні ракети, але готова розглянути можливість надання коштів на нього, заявив Радіо Свобода єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс.
«Щодо Freyja – безумовно, це дуже важливий спільний протибалістичний проєкт, який реалізується за участю української сторони та європейців. Сподіваюся, він успішно розвиватиметься. Наразі в нас немає якоїсь конкретної інформації про його стан», – зауважив Кубілюс, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Коментуючи заявлений влітку президентом України Володимиром Зеленським 12-місячний горизонт щодо перших можливих результатів Freyja, профільний єврокомісар зазначив, що не виключає допомогу з його фінансуванням із боку Єврокомісії.
«Важливо те, що за допомогою інструментів, які ми зараз маємо, – не лише Ukraine Support Loan (90-мільярдний кредит ЄС для України), але, наприклад, і Ukraine Support Instrument у межах програми EDIP, ми можемо розглянути можливість надання певної фінансової підтримки таким спільним проєктам, як Freyja. Так само й іншому проєкту – проти «Орешника», – зазначив Кубілюс.
Ukraine Support Instrument – спеціальний інструмент у межах EDIP (European Defence Industry Programme) для поглиблення інтеграції українського ОПК з європейським. Він передбачає 300 мільйонів євро фінансування, зокрема для спільних проєктів і кооперації оборонних компаній України та ЄС.
«Проєкти справді надзвичайно важливі, і ми можемо розглянути, як підтримати їх, щоб вони якнайшвидше стали реальністю», – резюмував єврокомісар.
Про проєкт Freyja стало відомо у травні цього року. Йдеться про створення системи ППО, здатної перехоплювати балістичні ракети. Втім, аналітики попереджають, що минуть місяці, перш ніж буде можливість розгорнути боєздатну батарею.
На початку серпня Зеленський, в Україні вже є необхідна наукова база і компетенції щодо антибалістичної програми. За його словами, Україна розраховує у 2026-2027 роках досягнути «потрібних результатів» у розробці своєї балістики й створення нової антибалістичної систем.
У липні цього року Україна оголосила, що спільно з дев’ятьма партнерами створює Антибалістичну коаліцію. Декларацію затвердили під час саміту «Коаліції охочих» у Парижі 13 липня. «Зіткнувшись із загрозою балістичних ракет, ми робимо чіткий вибір: захистити Україну, зміцнити нашу колективну безпеку та побудувати європейську оборону. Із запуском Антибалістичної коаліції ми посилюємо можливості, необхідні Європі», – заявив президент Франції Емманюель Макрон.
Це відбувається на тлі дефіциту в Україні ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» і «Циркон», що летять балістичною і квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет.
У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження Саратовського НПЗ
Українські сили вночі проти 11 вересня уразили нафтопереробний завод у російському Саратові, заявив Генштаб ЗСУ.
«На території об’єкта зафіксовано пожежі. Ступінь завданих збитків уточнюється», – зазначили в командуванні ЗСУ.
У Генштабі зауважили, що Саратовський нафтопереробний завод має потужність переробки близько семи мільйонів тонн нафти на рік і виробляє бензин, дизельне паливо й інші нафтопродукти, а також задіяний у забезпеченні потреб збройних сил Росії пально-мастильними матеріалами.
Російська влада атаку на НПЗ не підтверджувала. Радіо Свобода на даний час не може перевірити наведені дані з незалежних джерел.
«Йдуть навіть без зброї». Що відомо про просочування російських сил у Миколаївку – місто-супутник Слов'янська
Російські війська намагаються просунутися до Слов’янська через його місто-супутник Миколаївку та село Оріхуватка. За словами командира роти 10-ї бригади «Едельвейс» на псевдо «Філософ», цієї осені Слов’янський напрямок може стати одним із ключових на фронті. Російські сили все літо рівняли Миколаївку з землею авіабомбами.
Місто розташоване приблизно за 5 км від адміністративної межі Слов’янська. На початку вересня, як писали у місцевих пабліках, російські військові змогли просочитися на східні околиці Миколаївки. Окремі групи заходили в місто та намагалися закріпитися у зруйнованих будинках.
Що відбувається в Миколаївці зараз, як російські військові намагаються інфільтруватися в місто та як триває евакуація цивільних – Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) запитали у Володимира Проскуніна, очільника Миколаївської МВА. Він запевнив, що на сьогодні російських штурмовиків на території Миколаївки і громади немає.
– 4 вересня були останні повідомлення про те, що російських солдатів зафіксували в межах міста Миколаївки. Чи справді вони там були, скільки їх там було, і що зараз відбувається в місті?
– Дійсно, така інформація була підтверджена безпосередньо військовими, які дислокуються в місті Миколаївка. Була інфільтрація через полігон твердих побутових відходів, але ці групи були оперативно знищені.
Станом на зараз військових формувань ворога на території нашої Миколаївської територіальної громади не спостерігається.
Далі читайте ТУТ
У Подільському районі Києва дрон влучив в офісну будівлю – Кличко
Запущений Росією дрон вдень 11 вересня влучив в офісну будівлю в Подільському районі Києва, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«У Подільському районі, де БпЛА влучив в офісну будівлю, загоряння й руйнування на рівні 4-го поверху. У поруч розташованій одноповерховій побутовій будівлі виникла пожежа», – написав він у телеграмі, не уточнивши, чи хтось постраждав.
Також, за словами Кличка, під час атаки БпЛА у Києві вдень 11 вересня був пошкоджений автомобіль «швидкої», який прямував на виклик. Медики не постраждали, уточнив мер.
Україна зможе купувати ракети PAC-3 за кошти кредиту ЄС – Кубілюс
Єврокомісія фіналізувала схвалення 6,1 мільярда євро на українську протиповітряну оборону, дрони і ракети в межах Ukraine Support Loan – 90-мілярдного кредиту ЄС для України, розрахованого на 2026-2027 роки. Про це журналістам у Брюсселі повідомив єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс.
«Ми багато працювали з державами-членами й Україною, щоб досягти цієї мети. Це рішення офіційно дозволяє Україні закуповувати ракети PAC-3 для систем Patriot коштом Ukraine Support Loan», – пояснив топпосадовець 11 вересня.
Кубілюс розповів, що погоджено п’ять винятків зі стандартних критеріїв прийнятності. Три з них стосуються вироблених в Україні дронів і компонентів, вартість яких перевищує встановлені порогові значення. Ще два – обладнання американського виробництва, зокрема ракет PAC-3.
«Остання зброя Путіна»: для чого Кремль відправив мощі Дмитра Донського на фронт
Частину останків канонізованого Російською православною церквою московського князя XIV століття Дмитра Донського, витягнутих у серпні з саркофагу в Архангельському соборі московського Кремля, які в РПЦ вважають святими мощами, відправили за наказом лідера Росії Володимира Путіна на фронт в Україні.
Військовий відділ Московського патріархату повідомив, що ковчег із часткою мощей «перебуває на шляху до лінії бойового зіткнення».
Володимир Путін – колишній офіцер КДБ, який переслідував релігійних діячів в СРСР, тепер є оплотом Російської православної церкви. І навіть вірить у силу останків померлих?
Двоє російських курсантів урочисто стоять перед іконостасом невеликої, нещодавно збудованої православної каплиці, хрестяться і вклоняються. На тлі звучить хоровий літургійний спів.
На відео міністерства оборони Росії, яке показує цей ритуал, не уточнюється, де саме розташована каплиця – лише те, що десь у Новосибірській області. Також не повідомляється, коли відбулася ця подія і ким були ці чоловіки.
Натомість оприлюднене 8 вересня відео наголошує, що каплиця названа на честь канонізованого князя XIV століття, чиї нещодавно віднайдені кістки Кремль сподівається перетворити на «нову зброю», яка допоможе змінити перебіг бойових дій після 4,5 років повномасштабної війни проти України.
Як повідомляли в РПЦ , у липні під час реставраційних робіт у кремлівському соборі віднайшли «святі мощі Дмитра Донського». Це отримало широкий розголос в Росії. Про це повідомляли усі російські медіа.
У сучасній російські версії історії, яка повторює наративи СРСР, Дмитро Донський є симолом військових перемог через нібито його перемогу над Золотою Ордою, хоча через два роки після Куликовської битви (вона подається, як перемога московського війська під керівництвом князя Дмитра Донського) хан Тохтамиш спалив Москву (1382 рік). А сам Донський при наближенні ординців втік із Москви.
Володимир Путін 20 серпня, як повідомило державне агентство ТАСС, прибув до Архангельського собору московського Кремля. Там він взяв участь у молебні.
Повністю читайте ТУТ
На Київщині від удару РФ загинула жінка – ОВА
На Київщині одна людина загинула внаслідок російської атаки дронами, повідомив очільник обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.
«У Вишгородському районі загинула жінка… Ворог вкотре цілеспрямовано тероризує мирних людей. Унаслідок атаки у Вишгородському районі пошкоджені приватні будинки», – написав він у телеграмі.
За словами Ткаченка, в Обухівському районі пошкоджене ангарне приміщення.
Європа виробляє в шість разів менше дронів, ніж Україна – Кубілюс
Нинішній обсяг європейського виробництва становить близько півтора мільйона дронів на рік, тоді як Україна виробляє 10 мільйонів, стільки ж – Росія. Про це на відкритті першого засідання Альянсу дронів ЄС-Україна заявив єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс.
«Наше виробництво, яке більш-менш покриває наші потреби, залишається фактично виробництвом мирного часу. Але досвід України показує: якщо приходить війна, необхідно мати можливість дуже швидко наростити масштаби», – підкреслив посадовець.
Кубілюс зазначив, що Європі слід вчитися в України веденню війни дронів і темпу впровадження інновацій зокрема. Альянс, що об’єднує дев’ять європейських компаній і дев’ять українських, має в цьому допомогти, вважає єврокомісар.
Кличко: через атаку на АЗС у Києві загинули дві людини
Дві людини загинули під час російської атаки на АЗС у Києві вранці 11 вересня, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«Уже вісім постраждалих від ранкової атаки на АЗС столиці.
Із них шестеро поранених перебувають у лікарнях», – додав він.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій зазначили, що серед постраждалих – один рятувальник.
Раніше влада Києва повідомила, що російські війська 11 вересня атакували дві АЗС у столиці України: у Дніпровському й Оболонському районах. При цьому АЗС в Оболонському районі була атакована двічі.
В «Укрнафті» повідомили, що атаковані її АЗС. «Це черговий цілеспрямований удар по цивільних об’єктах, які забезпечують людей пальним і необхідними товарами. Жодної військової мети в таких атаках немає. Це терор проти мирного населення», – заявив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.
У компанії повідомили, що після сигналу повітряної тривоги персонал і клієнти залишили територію АЗК.
«Водночас фіксуються серйозні руйнування капітальних будівель та критичні пошкодження обладнання», – йдеться в повідомленні.
ISW після заяв Медведєва: в «Єдиній Росії» офіційно підтвердили курс на підтримку затяжної війни
Голова партії «Єдина Росія» і заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв офіційно підтвердив курс «Єдиної Росії» на підтримку затяжної війни проти України і закріпив провоєнну позицію партії як частину неформальної державної ідеології Росії, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначили, що в інтерв’ю російській газеті «Ведомости», опублікованому 10 вересня, Медведєв наголосив на відданості Росії війні, довгостроковій мілітаризації російського суспільства й вимозі щодо збільшення економічних жертв з боку російського суспільства.
Медведєв також заявив про необхідність для російського суспільства залишатися у стані постійної бойової готовності навіть після закінчення війни РФ в Україні. За його словами, після війни російська оборонна промисловість має переорієнтуватися на накопичення запасів зброї для відбиття нібито екзистенційної загрози Росії з боку НАТО і союзників США в Тихоокеанському регіоні.
Голова МЗС Польщі приїхав до Києва
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський 11 вересня повідомив, що прибув до України.
«Добрий день із Києва», – написав міністр у соцмережі Х, розмістивши фото з залічничного вокзалу в столиці України.
Деталі візиту поки що невідомі, раніше його не анонсували.
Візит Сікорського відбувається на тлі заяви польського уряду про те, що прикордонні пункти Польщі можуть стати мішенями для російський атак.
У Києві фіксують влучання в АЗС на тлі атаки РФ, є постраждалі – влада
У Дніпровському й Оболонському районах Києва вранці 11 вересня зафіксували влучання в АЗС на тлі російської атаки, повідомила місцева влада.
За словами міського голови Києва Віталія Кличка, в Оболонському районі влучань в АЗС було два.
Крім того, за словами мера, до житлового будинку в Дніпровському районі викликали медиків. Він нагадав, що вночі проти 11 вересня в цьому районі внаслідок влучання дрона в 9-поверхівку постраждали вісім людей. За даними медиків, один із постраждалих перебуває в тяжкому стані, додав міський голова.
У Київській міській військовій адміністрації зазначили, що на 10:40 відомо про чотирьох постраждалих внаслідок атаки на АЗС.
Читайте також: РФ продовжує атаки, що мають «катастрофічні наслідки» для цивільних в Україні – місія ООН
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Україна впала, Путін переміг». Реакції в ЄС на чергове викриття корупції у найвищих щаблях влади України
В Україні гримить черговий корупційний скандал, у якому фігурують топпосадовці Офісу генерального прокурора. Операція «Карфаген» зачепила високі щаблі української влади саме тоді, коли Україна заявляє про дефіцит в оборонному бюджеті й просить ЄС завчасно виплатити кошти, закладені для неї на наступний рік.
- Як у Євросоюзі, що нині є ключовим фінансовим донором України, сприймають нову корупційну історію?
- Наскільки ефективно Брюссель контролює, як в Україні витрачають гроші європейських платників податків?
- Чи достатньо нинішніх механізмів перевірки?
Радіо Свобода поговорило про це з депутатом Європарламенту від Німеччини Даніелем Фрьондом. Він представляє «Зелених» і входить до Комітету Європарламенту з бюджетного контролю.
У своєму останньому звіті Фрьонд, зокрема, звертав увагу на відсутність єдиного консолідованого й прозорого огляду того, як розподіляються та витрачаються кошти ЄС для України.
Гучні розслідування корупції
– Пане Фрьонд, почнімо зі свіжих подій. Як ви, напевно, знаєте, генпрокурор України та його заступниця подали у відставку після корупційного розслідування, яке стосується Офісу генерального прокурора. Як такі події впливають на довіру ЄС до України в той час, коли країна значною мірою залежить від європейської фінансової підтримки?
– У ЄС ми всі дуже уважно стежимо за тим, що відбувається. І ми хочемо, щоб Україна досягала прогресу в боротьбі з корупцією, у судовій реформі.
Ми визначили цілу низку контрольних показників, які український уряд має виконати, щоб отримувати кошти, які ми хочемо надавати Україні.
Ми хочемо підтримувати український уряд і народ України в усіх їхніх зусиллях – зокрема в захисті країни, але також у забезпеченні функціонування держави та уряду. Тому ми уважно за цим стежимо.
І, звісно, у боротьбі з корупцією завжди трохи складно оцінювати ситуацію, коли з’являються нові справи.
Очевидно, що всі ми воліли б мати систему, вільну від корупції. Але ми знаємо, що в Україні корупція є. І якщо ви хочете її викорінити, то спочатку це неминуче означає появу великої кількості справ, проваджень проти людей і навіть обвинувальних вироків, коли корумповані особи потрапляють до в’язниці.
Саме по собі це не обов’язково щось погане. Це частина процесу очищення.
Але, звісно, коли ми чуємо, що дуже впливові люди, ключові фігури – зокрема й у боротьбі з корупцією – самі опиняються під слідством, подають у відставку тощо, це може підривати довіру.
Повністю читайтте ТУТ
Cклад Ozon у російському Саратові атакували дрони, повідомляють про пожежу на НПЗ
У російському Саратові вночі проти 11 вересня атаки дронів зазнав логістичний центр і хаб доставки Ozon. Як повідомила пресслужба російського маркетплейсу, співробітників заздалегідь евакуювали. За попередніми даними, ніхто не постраждав.
Губернатор Саратовської області Роман Бусаргін написав про пошкодження цивільної інфраструктури у Саратові. За його словами, на місці працюють оперативні служби.
За даними Astra, у Саратові на тлі атаки дронів також спалахнула пожежа на НПЗ. Видання уточнює, що Саратовський НПЗ уже потрапляв під обстріл щонайменше 16 разів. Офіційно про цю атаку не повідомляють.
Генштаб: на фронті за добу було 235 боєзіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксували 235 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 11 вересня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 33 атаки. Противник намагався просунутися в районах населених пунктів Дорожнє, Білицьке, Шевченко, Новоолександрівки, Удачного, Молодецького, Новопідгороднього, Новомиколаївки, Муравки та в напрямку Ганнівки, Світлого, Добропілля, Матяшевого, Сергіївки», – йдеться в повідомленні.
Бойові дії також тривали також на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Костянтинівському, Олександрівському, Гуляйпільському, Оріхівському, кажуть у Генштабі.
ДСНС: рятувальники продовжують гасити пожежу, що виникла на складі в Бучанському районі
У Бучанському районі на Київщині пізно ввечері 10 вересня внаслідок російської атаки загорівся склад цивільного призначення. За попередньою інформацією, постраждалих немає, повідомив очільник ОВА Тимур Ткаченко.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій вранці 11 вересня повідомили, що під час гасіння пожежі російські війська завдали повторного удару.
«Попри небезпеку, рятувальники продовжили роботу. Наразі пожежу локалізовано – поширення вогню немає. Роботи з ліквідації наслідків тривають», – йдеться в повідомленні.
Повітряні сили: після нічної атаки РФ влучання зафіксували на 19 локаціях
Російські військові вночі проти 11 вересня атакували Україну S8000 «Бандероль» і 161 ударним безпілотником, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 138 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, внаслідок атаки зафіксували влучання на 19 локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
Військові попередили, що атака триває.
Читайте також: РФ продовжує атаки, що мають «катастрофічні наслідки» для цивільних в Україні – місія ООН
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила ще 1490 військових
и не розкриває
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 503 880 своїх військових, зокрема 1 490 осіб – за останню добу, такі дані в ранковому зведенні 11 вересня навів український Генштаб.
В українському командуванні також назвали дані про втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 341 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 312 (+7)
- артилерійські системи – 49 516 (+64)
- РСЗВ – 2 109 (+2)
- засоби ППО – 1 622 (+4)
- літаки – 441
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 573 (+23)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 510 130 (+1 925)
- крилаті ракети – 5 103
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 147 211 (+590)
- спеціальна техніка – 4 666 (+16).
КМВА: 8 людей постраждали в Києві через російську атаку
У Дніпровському районі Києва внаслідок російського удару виникла пожежа в 9-поверховому житловому будинку, повідомила міська військова адміністрація.
За повідомленням, на даний час відомо про вісьмох постраждалих. Подробиць у КМВА не наводять.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій додали, що горів фасад будинку з 1-го по 5-й поверхи, а також квартира на другому поверсі.
Рятувальники повідомили, що сімох людей врятували, ще сімох – передали медикам.
Крім того, за даними, ДСНС, в Оболонському районі Києва через атаку РФ пізно ввечері 10 вересня виникла пожежа у одноповерховій складській будівлі. О 23:53 її загасили, постраждалих немає, кажуть рятувальники.