Російські удари по прикордонних пунктах пропуску і потягу з Джонсоном. Як відреагували в ЄС і НАТО
Російський удар по локомотиву у Ягодині, поблизу польського кордону, який ледь не зачепив європейських політиків і екс-премʼєра Британії Бориса Джонсона, викликав хвилю засудження на Заході. Посадовці говорять про спробу залякати Європу, обіцяють підтримувати Україну й закликають не відмовлятися від візитів. Водночас запитання про те, чи готові союзники самі захищати українське небо, залишається без конкретної відповіді.
Чому атака на маршрут, яким користуються і дипломати, і звичайні пасажири, поки не змінила публічної позиції НАТО?
Уранці 13 вересня російський дрон атакував локомотив пасажирського поїзда на станції Ягодин на Волині – усього за два кілометри від польського кордону. За повідомленням Укрзалізниці, ніхто не постраждав, пасажирів за 15 хв до удару евакуювали.
Незадовго до атаки станцію залишив поїзд, яким із Києва після конференції «Ялтинська європейська стратегія» поверталися колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та інші європейські політики й дипломати.
«Це був не наш поїзд, а той, що йшов за нами з інтервалом у кілька хвилин біля польського кордону», – написав екс-прем’єр Швеції Карл Більдт.
Далі читайте ТУТ
КПП «Шегині-Медика» закривають для українських автобусів з 20 вересня
Із 20 вересня змінюється рух автобусів через пункт пропуску «Шегині – Медика», йдеться у повідомленні Міністерства відновлення, інфраструктури та транспорту України.
У відомстві кажуть, що з 20 вересня 2026 року на польській стороні пункту пропуску «Шегині – Медика» розпочнуться ремонтні роботи. У зв’язку з цим автобуси, які прямують з України до Польщі, будуть перенаправлені на інші пункти пропуску.
За інформацією польської сторони, такий формат руху діятиме орієнтовно до листопада 2027 року.
Альтернативні пункти пропуску для автобусів:
- «Смільниця – Кросценко»;
- «Нижанковичі – Мальховіце»;
- «Краківець – Корчова».
На порозі НАТО: прикордонні пункти пропуску України стають мішенями атак
Російська армія атакує ударними БПЛА пункти пропуску на кордоні України з Польщею, Молдовою та Румунією.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив 13 вересня, що «найближчі тижні та місяці будуть періодом дуже інтенсивних дій з російського боку».
Він додав, що дані розвідки свідчать про те, що Москва «намагатиметься зірвати, паралізувати і, можливо, навіть знищити українські пункти пропуску»
Джерело: графіка Радіо Свобода, ДПСУ, Прокуратура України, Reuters.
Дивіться фото тут
«Ситуація з державними фінансами близька до критичної»: Корецький звернувся до народних депутатів
Ситуація з державними фінансами близька до критичної, зазначив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
Він закликав народних депутатів «якнайшвидше» ухвалити законопроєкти, від яких залежить отримання міжнародної фінансової допомоги.
«Після декількох попередніх нарад із парламентарями уряд офіційно направить усім народним депутатам і профільним комітетам графік із чіткими дедлайнами щодо кожного необхідного голосування. У разі порушення цих строків Україна ризикує втратити значну частину з $29,5 млрд передбаченого міжнародного фінансування. Це критично необхідний ресурс для збалансування державного бюджету, фінансування соціальних видатків і, найголовніше, потреб Сил оборони», – наголосив прем’єр.
Корецький також розповів, що під час зустрічі з послами держав G7 та держав-членів Європейського Союзу разом із Головою Верховної Ради, міністрами, депутатами та головами комітетів детально обговорили необхідність синхронної роботи для забезпечення міжнародної фінансової підтримки.
Україна готова відмовитися від ударів по енергооб’єктах, якщо Росія діятиме так само – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до взаємного припинення ударів по критичній інфраструктурі за умови, що партнери зможуть гарантувати дотримання такої домовленості з боку Росії.
За його словами, Україна запропонувала партнерам забезпечити домовленість із Росією, яка передбачала б припинення атак на об’єкти критичної інфраструктури.
«Продовольство, енергетика та інші елементи базового гарантування життя повинні бути під захистом, і російські удари направлені передусім проти цього. Щодня мішенями стають українські об’єкти енергетики, портова інфраструктура, логістика, навіть склади з продовольством і фармацевтикою. Україна не впевнена, що Росія має бажання дотримуватись будь-якої домовленості», – наголосив Зеленський.
Президент наголосив – якщо партнери готові забезпечити реальне бажання Росії не бити по електриці, інших наших енергетичних об’єктах, критичній інфраструктурі, руху продовольства, то Україна готова також забезпечити відсутність ударів.
«Щоб це було надійно, довгостроково й мало реальний ефект для життя людей, а не зірвалось після того, як росіяни проведуть свої «вибори» й отримають саме на цей час послаблення напруги щодо бензину й дизелю. Війну треба закінчувати. І деескалаційний крок щодо критичної інфраструктури може бути першим кроком до миру. Очікуємо від партнерів конкретики», – підсумував Зеленський.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія нібито домовилися не завдавати ударів по енергетичних об’єктах одна одної.
«Україна погодилася не бити по російських енергетичних цілях. Росія погодилася зробити те саме», – написав Трамп у своїй соцмережі.
За його словами, зростання світових цін на дизельне пальне переважно спричинене війною Росії проти України, а не ситуацією навколо Ірану.
Трамп не уточнив, коли саме і в межах яких домовленостей Україна та Росія нібито погодилися утримуватися від ударів по енергетичній інфраструктурі. Також він не навів деталей щодо механізму виконання такої домовленості.
У дописі президент США пов’язав тему ударів по енергетичних об’єктах із ситуацією на світовому ринку дизельного пального, наголосивши, що основною причиною його подорожчання, на його думку, є російсько-українська війна.
Росія поки що не коментувала ці заяви.
Україна і Росія погодились не завдавати ударів по об’єктах енергетики – Трамп
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія нібито домовилися не завдавати ударів по енергетичних об’єктах одна одної.
«Україна погодилася не бити по російських енергетичних цілях. Росія погодилася зробити те саме», – написав Трамп у своїй соцмережі.
За його словами, зростання світових цін на дизельне пальне переважно спричинене війною Росії проти України, а не ситуацією навколо Ірану.
Трамп не уточнив, коли саме і в межах яких домовленостей Україна та Росія нібито погодилися утримуватися від ударів по енергетичній інфраструктурі. Також він не навів деталей щодо механізму виконання такої домовленості.
У дописі президент США пов’язав тему ударів по енергетичних об’єктах із ситуацією на світовому ринку дизельного пального, наголосивши, що основною причиною його подорожчання, на його думку, є російсько-українська війна.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова не завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі РФ, якщо партнери гарантуватимуть, що Росія не битиме по українській.
«Якщо партнери готові забезпечити реальне бажання Росії не бити по нашій електриці, інших наших енергетичних об’єктах, критичній інфраструктурі, руху продовольства, то ми, звісно, готові забезпечити відповідну відсутність наших ударів, – написав Зеленський у телеграмі. – Очікуємо від партнерів конкретики».
Росія поки що не коментували цю заяву президента США.
Зеленський: в Україні тривають випробування нових перехоплювачів реактивних «Шахедів»
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що заслухав доповіді щодо протидії російським дронам і роботи з виробниками щодо нового покоління перехоплювачів для захисту від реактивних «Шахедів».
«Є розробки, тривають випробування. Прискорюємо всі процеси. Україні потрібен робочий інструмент захисту в достатніх обсягах і з необхідною ефективністю. Обговорили з міністром оборони Євгенієм Хмарою та Головкомом ЗСУ Михайлом Драпатим кроки, які можуть пришвидшити результат. Фінансову основу для цієї роботи забезпечили», – написав глава держави у телеграмі.
«Путін прагне сіяти страх і терор»: Рютте – про удар РФ по потягу біля польського кордону
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, відповідаючи на запитання чи розглядає НАТО після російського удару по поїзду поблизу польського кордону можливість надати Україні «суттєвішу підтримку», аніж антибалістичні засоби Patriot, наприклад створити повітряний щит над Україною, заявив, що відповіддю союзників буде посилення підтримки Києва.
Водночас прямо можливість «закрити небо» над Україною він не прокоментував.
«Звісно, я ніколи не коментуватиму розвідувальні питання», – сказав Рютте 14 вересня під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Словенії Янезом Яншею у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.
Він зауважив, що «найважливішим завданням» залишається забезпечення України всім необхідним для продовження боротьби.
Велика поразка Росії? Що дає контрнаступ ЗСУ у Лимана, про який кажуть аналітики та Z-блогери
Сили оборони, ймовірно, змогли зрізати російський виступ на північ від Лимана Донецької області та звільнити близько 200 квадратних кілометрів. Про це повідомили французький OSINT-аналітик Клеман Молен та американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Це одна з найважливіших перемог України у 2026 році, яка затримає наступ на північний Донбас», – написав Молен у мережі Х 8 вересня.
Він зазначив, операція здійснював 3-й армійський корпус, вона тривала близько чотирьох місяців і відбувалась у режимі суворої секретності.
Кількість постраждалих через удар «Бандеролями» по Прилуках зросла до 12 – прокуратура
Кількість постраждалих через російський удар по Прилуках на Чернігівщині зросла до 12, йдеться у повідомленні обласної прокуратури.
«Наразі відомо про 15 постраждалих, з них 3 загинули. Інформація щодо загиблих, поранених та руйнування уточнюється», – зазначили у відомстві.
За даними слідства, близько 10.00 російські війська атакували центральну частину Прилук крилатими ракетами типу «Бандероль». Пошкоджено складські приміщення, навколишні споруди.
Розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом воєнного злочину, що спричинив загибель людей (ч. 2 ст. 438 ККУ).
У Прилуках 15 вересня оголосили Днем жалоби за загиблими внаслідок російської атаки, повідомила міськрада.
Російські поїзди до окупованого Криму їдуть лише до Керчі – щонайменше до 21 вересня
Російська компанія «Гранд Сервіс Експрес» продовжила обмеження на рух поїздів «Таврія» до окупованого Криму та назад. До 21 вересня включно поїзди курсуватимуть лише до станції Керч-Південна Новий парк або вирушатимуть від неї. Про це повідомила пресслужба перевізника.
Раніше обмеження діяло до 31 серпня, потім його продовжили до 14 вересня. Наразі схема зберігається ще на тиждень. Між Керчю та іншими станціями півострова пасажирів перевозять автобусами.
Від жовтня поїзд «Таврія» сполученням Адлер – Сімферополь стане курсувати через Краснодар.
Обмеження на рух поїздів Кримською залізницею діють із червня 2026 року після серії ударів Сил оборони України по залізничній інфраструктурі півострова. Як повідомляв проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, українські дрони вражали залізничні мости в районі Роздольного та Владиславівки, тягові підстанції, локомотиви та ділянки колій. У результаті рух на частині напрямків був паралізований або сильно обмежений.
Зокрема, після ударів по мосту через Північно-Кримський канал та по станції Владиславівка поїзди з Росії змогли доїжджати тільки до Керчі, а далі пасажирів пересаджували на автобуси. Російська влада пояснювала зміни «технічними причинами» та рішеннями оперативного штабу, не згадуючи про пошкодження інфраструктури.
У ЄС після виїзду Кравченка за кордон повторили, що вимагають незалежності антикорупційних органів
Єврокомісія стежить за розслідуваннями корупції в Україні, але не коментує окремі справи. Про це, відповідаючи 14 вересня на запитання Радіо Свобода про підозру директору НАБУ від генпрокурора Руслана Кравченка, заявив у Брюсселі речник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
«Ми справді обізнані з останніми подіями. Але, як ви знаєте, ми не коментуємо окремі справи. Дозвольте чітко висловитися щодо корупції: ЄС дотримується політики нульової толерантності до неї. І ми нагадуємо, що боротьба з корупцією є центральним елементом для будь-якої країни, яка прагне приєднатися до ЄС», – наголосив Мерсьє.
Посадовець додав, що боротьба з корупцією вимагає постійних зусиль у запобіганні, розслідуванні й кримінальному переслідуванні, а також дотримання верховенства права, «наріжним каменем» якого вважають антикорупційні органи.
«Незалежні антикорупційні органи є наріжним каменем верховенства права в Україні. Як майбутня держава-член, Україна має гарантувати їхній захист, і вони повинні мати можливість належним чином виконувати свою роботу», – зазначив Гійом Мерсьє.
Коментуючи призначення нового генпрокурора в Україні, якого, як зазначено в плані з 10 реформ Качки-Кос, мають відбирати на конкурсі, речник Єврокомісії підтвердив, що вимога залишається чинною.
«Справді, окрім проміжних контрольних показників у межах кластера «Основи», Україна також погодила з Єврокомісією перелік із 10 пріоритетних реформ, яким має бути приділена першочергова увага для зміцнення верховенства права та боротьби з корупцією, – так званий план Качки-Кос. Цей перелік справді включає реформу, про яку ви щойно згадали, щодо генерального прокурора. Тож тепер українська влада має продовжувати цю роботу послідовно й ефективно», – зазначив Мерсьє.
Відповідаючи на уточнювальне запитання Радіо Свобода, чи низка гучних корупційних справ в Україні свідчать про ефективність антикорупційних інституцій, чи ж про масштаб проблеми, посадовець Єврокомісії відповів, виділивши позитивний бік ситуації.
«Сам факт того, що розслідуються справи високого рівня, подібні до тих, про які ви згадали, свідчить про те, що в Україні існують відповідні інституції, і вони здатні виконувати свою роботу – насамперед антикорупційні органи. У цьому сенсі це демонструє готовність влади забезпечувати роботу цих органів і функціонування відповідної системи. Що ж до самих розслідувань та конкретних справ, їх я коментувати не можу», – резюмував Мерсьє.
Зранку 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому повідомляє про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу. У цьому ж відео він говорив, що «раніше від ухвалення цього рішення мене політично стримував президент Зеленський».
Згодом стало відомо, що ще вночі 14 вересня генпрокурор виїхав із України. За словами самого Кравченка, він перебуває у відрядженні.
Президент України Володимир Зеленський менш як за годину відреагував на публічне оголошення Руслана Кравченка, заявивши, що «у цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади». Глава держави також попросив депутатів Верховної Ради «підтримати це звільнення невідкладно».
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розцінюють заяву генерального прокурора Руслана Кравченка «як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи».
У Кремлі привітали заклик Трампа до України припинити удари по НПЗ в Росії
Росія вітає ідею президента США Дональда Трампа, щоб Україна припинила удари по російських нафтопереробних заводах, заявив 14 вересня речник лідера РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков.
«Безумовно, можна тільки вітати будь-який заклик до київського режиму припинити удари по мирній економічній інфраструктурі», – заявив речник Кремля.
На запитання, чи сама Росія готова у відповідь припинити удари по українській економічній інфраструктурі, Пєсков відповідати відмовився.
Американський лідер Дональд Трамп 13 вересня закликав президента України Володимира Зеленського припинити удари по російських підприємствах, які виробляють дизельне паливо. За словами президента США, удари по російських НПЗ призводять до дефіциту дизельного палива та зростання цін на нього у всьому світі. «Це відбувається не через Близький Схід. Це відбувається через те, що відбувається між Росією та Україною», – твердить Трамп.
Водночас Трамп не навів доказів на підтвердження твердження про те, що саме українські удари є причиною глобального дефіциту дизельного пального.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Сили оборони уразили в Сочі РЛС зі складу комплексу С-400 – Генштаб ЗСУ
Підрозділи Сил оборони України уразили в Сочі Краснодарського краю Росії багатофункціональну радіолокаційну станцію 92Н6 зі складу зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф», заявив 14 вересня Генеральний штаб ЗСУ.
«РЛС 92Н6 – багатофункціональна радіолокаційна станція. Вона забезпечує супровід повітряних цілей та наведення на них зенітних ракет. У складі С-400 ця станція є одним із ключових елементів безпосереднього виконання вогневих завдань системи ППО», – йдеться в повідомленні українського командування.
Ступінь завданих збитків уточнюється, додають у Генштабі ЗСУ та інформують про інші російські об’єкти, які опинилися під вогнем українських військових.
«У районах Курська Курської області РФ та міста Донецьк уражено місця зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА. У Новогродівці Донецької області - пункт управління БпЛА підрозділу.
У Літижі, Тростенчику та Липовці Брянської області РФ уражено радіолокаційні станції противника.
У районі аеродрому «Саки» на ТОТ Криму уражено радіосистему ближньої навігації окупантів. А у Рохмановому, Красному Стязі та Камені Брянської області РФ – три ретранслятори противника», – вказують у Генштабі.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
У РФ порушили справу за «виправдання тероризму» проти музиканта Noize MC
У Росії проти музиканта Noize МС (Івана Алексєєва) порушили кримінальну справу про «виправдання тероризму», повідомила прокуратура Москви.
За версією слідства, музикант, перебуваючи за межами Росії, під час концертів робив публічні заяви, в яких «виправдав терористичну ідеологію, а також висловив своє позитивне ставлення до забороненої та визнаної на території Російської Федерації терористичної організації».
Noize МС виступає проти російського повномасштабного вторгнення в Україну та виїхав із Росії. У листопаді 2022 року міністерство юстиції РФ внесло його до списку так званих «іноземних агентів». На думку відомства, він «здійснював політичну діяльність» та нібито фінансувався з України. Його раніше штрафували за відсутність маркування «іноземного агента», ненадання звіту до міністерства юстиції, а також за «дискредитацію» російської армії через те, що він побажав Україні перемоги у війні з Росією.
У травні 2025 року суд у Петербурзі заборонив його трек «Кооператив «Лебедине озеро». Як заявили в прокуратурі, у ньому знайшли «формування негативного ставлення до представників влади, зокрема, до президента Росії та його прихильників», «дискредитацію» армії РФ та заклики до зміни конституційного ладу.
Надмірні повноваження для Трампа чи зброя проти Путіна? Палата представників США готується розглянути санкції проти Росії на тлі суперечки
Палата представників США готується наступного тижня розглянути законопроєкт, покликаний посилити економічний тиск на Росію. Це може спричинити гостру суперечку між республіканцями й демократами щодо того, наскільки далеко Конгрес має зайти в розширенні тарифних повноважень президента Дональда Трампа.
Через удар РФ по Прилуках загинули троє, поранені семеро людей – поліція
Російські військові вдень 14 вересня атакували складські приміщення сільгосппідприємства в місті Прилуки Чернігівської області, повідомила поліція.
«Попередньо відомо про трьох загиблих та сімох поранених. На місці події працюють слідчо-оперативні групи поліції, вибухотехніки та інші профільні служби. Правоохоронці документують наслідки чергової атаки російських військ по цивільній інфраструктурі», – вказано в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Нас не залякати» – Каллас про удар Росії по залізниці біля кордону з ЄС
Російський удар по українському потягу на залізничній станції поруч з польським кордоном мав на меті залякати західні країни, щоб вони припинили підтримувати Київ та відвідувати Україну. Таку думку 14 вересня висловила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, відповідаючи на запитання журналістів на Європейському арктичному саміті у Фінляндії.
«На мою думку, це очевидна спроба залякати західні країни, щоб вони не підтримували Україну й не їздили туди демонструвати свою підтримку. Саме такою була мета – це був чіткий сигнал західному світові», – сказала вона.
Каллас закликала західних партнерів відповісти на цей удар продовженням підтримки України.
«Питання для нас – які висновки ми зробимо з цього сигналу? Вважаю, ми маємо діяти протилежним чином. Ми повинні показати, що підтримуємо Україну й нас не залякати. Інакше Росія просто досягне того, чого прагне, – підкорення України», – заявила очільниця європейської дипломатії.
«Як я вже неодноразово говорила, це не її кінцева мета. Її кінцеві цілі значно ширші, тому ми маємо залишатися непохитними в цьому питанні», – додала Каллас.
13 вересня російський дрон атакував локомотив пасажирського поїзда на Волині за два кілометри від польського кордону. За даними «Укрзалізниці», ніхто не постраждав.
Незадовго до удару зі станції Ягодин раніше запланованого часу вирушив поїзд, у якому їхали колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та інші європейські посадовці й дипломати.
Зеленський вніс до Ради подання на звільнення генпрокурора Кравченка
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради пропозицію щодо надання згоди на звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. Про це йдеться в документі, копія якого є в розпорядженні редакції Радіо Свобода.
Раніше 14 вересня голова владної фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що голосування у Верховній Раді про відставку Руслана Кравченка з посади генерального прокурора відбудеться 15 вересня.
Зранку 14 вересня Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому повідомляє про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу. У цьому ж відео він говорив, що «раніше від ухвалення цього рішення мене політично стримував президент Зеленський».
Президент України Володимир Зеленський менш як за годину відреагував на публічне оголошення Руслана Кравченка, заявивши, що «у цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади». Глава держави також попросив депутатів Верховної Ради «підтримати це звільнення невідкладно».
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розцінюють заяву генерального прокурора Руслана Кравченка «як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи».
7 вересня Руслан Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора.
Перед тим Руслан Кравченко, коментуючи розслідування антикорупційних органів щодо викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів, заявив, що не має «жодного стосунку до прикриття незаконних кол-центрів, не давав вказівок сприяти такій діяльності й не використовував для цього повноваження генерального прокурора».
Напередодні видання «Українська правда» з посиланням на свої джерела у політичних колах заявило, що генпрокурора Руслана Кравченка «не можуть знайти від початку операції НАБУ і САП «Карфаген». А джерела ZN.UA заявили, що генпрокурор перебуває у Києві, у приватній клініці. В ОГП заперечували ці дані. Прессекретарка генпрокурора Наталія Баюрко 5 вересня заявила, що Кравченко перебуває на робочому місці.
В Офісі генпрокурора заявили, що у наведених в судовій ухвалі матеріалах «немає прямих даних» про те, що Кравченко давав будь-які «вказівки сприяти діяльності кол-центрів, перешкоджав їх викриттю або розслідуванню, отримував кошти від такої діяльності чи неправомірну вигоду або оплачував за рахунок коштів злочинного походження ремонтні роботи, встановлення сигналізації».
4 вересня НАБУ повідомило про спецоперацію з викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів. За даними бюро, її організатором є один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора. Бюро звітувало про викриття п’ятьох ймовірних учасників злочинної організації.
Слідство заявляє, що посадовець ОГП створив й очолив злочинну організацію в середині 2025 року, її учасники нібито налагодили механізм систематичного одержання хабарів за те, що не перешкоджали незаконній діяльності так званих кол-центрів.
Пізно ввевері 4 вересня в Офісі генерального прокурора, коментуючи це розслідування НАБУ, заявили, що нададуть слідству «повне сприяння».
Суд взяв під варту з можливістю внесення застави двох фігурантів справи «Карфаген» про покривання роботи незаконних кол-центрів – заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву та Єлизавету Івахненко.
У Херсоні через атаку дрона загинув чоловік – ОВА
У Херсоні зранку 14 вересня через атаку російського дрона загинув чоловік, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін.
«Орієнтовно о 08:30 росіяни атакували безпілотником автівку у Дніпровському районі Херсона. Через ворожий удар травми, несумісні з життям, отримав чоловік. Його особу наразі встановлюють», – ідеться в повідомленні.
Раніше обласна військова адміністрація інформувала, що за попередню добу, 13 вересня, через російські удари на Херсонщині загинули двоє людей, ще 14 зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.