Дональд Туск заявив про ескалацію дій РФ біля кордонів Польщі
Ескалація з боку Росії «стає фактом» після російських атак безпілотників у ніч проти 13 вересня поблизу польсько-українського кордону, заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він скликав екстрену нараду в Урядовому центрі безпеки.
«Росіяни готові застосовувати більш небезпечну техніку, ніж досі – я говорю тут про реактивні безпілотники, їхня дальність і точність викликають тривогу», – заявив Туск.
Польський прем’єр попередив, що найближчі тижні та місяці можуть стати періодом «дуже інтенсивних дій» із боку Москви. За його словами, не можна виключати, що ескалація стосуватиметься і території Польщі. У такому разі Варшава та її союзники з НАТО мають бути готовими до спільної відповіді.
Туск також зазначив, що робота на прикордонних переходах у найближчі місяці вимагатиме особливого режиму.
Через російську атаку 13 вересня довелося зупиняти поїзди, що прямували з Києва до Польщі і в зворотному напрямку, та частково евакуювати пасажирів.
В одному з поїздів, які перебували неподалік від зони ураження, перебували радник канцлера Німеччини Фрідріха Мерца Ґюнтер Зауттер, колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон і радники з безпеки з інших європейських країн. Серед них постраждалих не було.
Голосування за відставку Кравченка відбудеться 15 вересня – Арахамія
Голосування у Верховній Раді про відставку Руслана Кравченка з посади генерального прокурора відбудеться 15 вересня. Про це в телеграм-каналі повідомив голова владної фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
Зранку 14 вересня Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому повідомляє про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу. У цьому ж відео він говорив, що «раніше від ухвалення цього рішення мене політично стримував президент Зеленський».
Президент України Володимир Зеленський менш як за годину відреагував на публічне оголошення Руслана Кравченка, заявивши, що «у цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади». Глава держави також попросив депутатів Верховної Ради «підтримати це звільнення невідкладно».
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розцінюють заяву генерального прокурора Руслана Кравченка «як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи».
7 вересня Руслан Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора.
Перед тим Руслан Кравченко, коментуючи розслідування антикорупційних органів щодо викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів, заявив, що не має «жодного стосунку до прикриття незаконних кол-центрів, не давав вказівок сприяти такій діяльності й не використовував для цього повноваження генерального прокурора».
Напередодні видання «Українська правда» з посиланням на свої джерела у політичних колах заявило, що генпрокурора Руслана Кравченка «не можуть знайти від початку операції НАБУ і САП «Карфаген». А джерела ZN.UA заявили, що генпрокурор перебуває у Києві, у приватній клініці. В ОГП заперечували ці дані. Прессекретарка генпрокурора Наталія Баюрко 5 вересня заявила, що Кравченко перебуває на робочому місці.
В Офісі генпрокурора заявили, що у наведених в судовій ухвалі матеріалах «немає прямих даних» про те, що Кравченко давав будь-які «вказівки сприяти діяльності кол-центрів, перешкоджав їх викриттю або розслідуванню, отримував кошти від такої діяльності чи неправомірну вигоду або оплачував за рахунок коштів злочинного походження ремонтні роботи, встановлення сигналізації».
4 вересня НАБУ повідомило про спецоперацію з викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів. За даними бюро, її організатором є один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора. Бюро звітувало про викриття п’ятьох ймовірних учасників злочинної організації.
Слідство заявляє, що посадовець ОГП створив й очолив злочинну організацію в середині 2025 року, її учасники нібито налагодили механізм систематичного одержання хабарів за те, що не перешкоджали незаконній діяльності так званих кол-центрів.
Пізно ввевері 4 вересня в Офісі генерального прокурора, коментуючи це розслідування НАБУ, заявили, що нададуть слідству «повне сприяння».
Суд взяв під варту з можливістю внесення застави двох фігурантів справи «Карфаген» про покривання роботи незаконних кол-центрів – заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву та Єлизавету Івахненко.
Дрони атакували південь Росії
Безпілотники в ніч проти 14 вересня атакували в Росії Краснодарський край і Ростовську область, повідомили моніторингові телеграм-канали та представники місцевої влади.
Українські моніторингові канали писали про вибухи в Сочі та Дагомисі. Мер Сочі Андрій Прошунін уночі повідомляв про загрозу атаки безпілотників. У Дагомисі, за даними Supernova+ та «Кримського вітру», уражений зенітний ракетний комплекс С-400. Незалежного підтвердження цих повідомлень немає.
В оперативному штабі Краснодарського краю заявили, що в Сочі через падіння уламків дрона постраждали п’ятеро людей. До лікарні доправили одного жителя, решті допомогу надали на місці. Пошкоджені три приватні будинки.
Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар повідомив, що над регіоном збили близько 50 дронів, ніхто не постраждав.
У Курську, за даними губернатора області Олександра Хінштейна, поранено двох місцевих жителів. Пошкоджені вісім приватних домоволодінь, шість автомобілів, адміністративна будівля, дитячий садок, дитячий табір.
Українські військові наразі не коментували ці повідомлення з Росії.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Генпрокурор Кравченко заявив, що перебуває за кордоном
Генеральний прокурор України Руслан Кравченко заявив 14 вересня, що перебуває за кордоном.
«Зараз перебуваю у закордонному відрядженні, в його межах заплановано ряд зустрічей в ході яких маю намір поінформувати міжнародних партнерів про реальний стан справ у системі антикорупційних органів, ознаки концентрації ними неконтрольованого впливу та ризики, які така практика створює для державного суверенітету, верховенства права й демократичних інституцій України», – написав очільник Офісу генерального прокурора в телеграмі.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко зранку 14 вересня оприлюднив відеозвернення, в якому повідомляє про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу. У цьому ж відеозверненні він говорив, що «раніше від ухвалення цього рішення мене політично стримував президент Зеленський».
Президент України Володимир Зеленський менш як за годину відреагував на публічне оголошення Руслана Кравченка, заявивши, що «у цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади». Глава держави також попросив депутатів Верховної Ради «підтримати це звільнення невідкладно».
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розцінюють заяву генерального прокурора Руслана Кравченка «як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи».
7 вересня Руслан Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора.
Перед тим Руслан Кравченко, коментуючи розслідування антикорупційних органів щодо викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів, заявив, що не має «жодного стосунку до прикриття незаконних кол-центрів, не давав вказівок сприяти такій діяльності й не використовував для цього повноваження генерального прокурора».
Напередодні видання «Українська правда» з посиланням на свої джерела у політичних колах заявило, що генпрокурора Руслана Кравченка «не можуть знайти від початку операції НАБУ і САП «Карфаген». А джерела ZN.UA заявили, що генпрокурор перебуває у Києві, у приватній клініці. В ОГП заперечували ці дані. Прессекретарка генпрокурора Наталія Баюрко 5 вересня заявила, що Кравченко перебуває на робочому місці.
В Офісі генпрокурора заявили, що у наведених в судовій ухвалі матеріалах «немає прямих даних» про те, що Кравченко давав будь-які «вказівки сприяти діяльності кол-центрів, перешкоджав їх викриттю або розслідуванню, отримував кошти від такої діяльності чи неправомірну вигоду або оплачував за рахунок коштів злочинного походження ремонтні роботи, встановлення сигналізації».
4 вересня НАБУ повідомило про спецоперацію з викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів. За даними бюро, її організатором є один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора. Бюро звітувало про викриття п’ятьох ймовірних учасників злочинної організації.
Слідство заявляє, що посадовець ОГП створив й очолив злочинну організацію в середині 2025 року, її учасники нібито налагодили механізм систематичного одержання хабарів за те, що не перешкоджали незаконній діяльності так званих кол-центрів.
Пізно ввевері 4 вересня в Офісі генерального прокурора, коментуючи це розслідування НАБУ, заявили, що нададуть слідству «повне сприяння».
Суд взяв під варту з можливістю внесення застави двох фігурантів справи «Карфаген» про покривання роботи незаконних кол-центрів – заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву та Єлизавету Івахненко.
НАБУ: заява Кравченка є «продовженням атаки на незалежні антикорупційні органи»
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розцінюють заяву генерального прокурора Руслана Кравченка «як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи».
«Ця атака розпочалася не сьогодні. Її активна фаза стартувала ще минулого літа, коли однією з головних цілей була спроба підпорядкувати НАБУ і САП Офісу генерального прокурора. НАБУ і САП не беруть участі в політичній боротьбі. Ми діємо виключно в межах закону та готові захищати незалежність антикорупційної системи. Станом на зараз жодної підозри директору НАБУ Семену Кривоносу офіційно не вручено», – вказано в повідомленні бюро.
У НАБУ заперечили вилучення в ОГП кримінальних проваджень, про що у відеозверненні говорив Руслан Кравченко.
«Заяви генерального прокурора, який нещодавно подав у відставку, наразі мають публічний, а не процесуальний характер. Окремо наголошуємо, що НАБУ і САП ніколи не пропонували і не вимагали жодної «недоторканності» для будь-кого – ані для своїх працівників, ані для інших осіб», – додають у НАБУ, коментуючи слова генпрокурора, що «близька до керівника САП особа» надавала суддям Вищого антикорупційного суду «сприяння в ухиленні від мобілізації».
Генеральний прокурор Руслан Кравченко зранку 14 вересня заявив, що повідомляє про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу. У цьому ж відеозверненні він говорив, що «раніше від ухвалення цього рішення мене політично стримував президент Зеленський».
Президент України Володимир Зеленський менш як за годину відреагував на публічне оголошення Руслана Кравченка, заявивши, що «у цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади». Глава держави також попросив депутатів Верховної Ради «підтримати це звільнення невідкладно».
7 вересня Руслан Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора.
Перед тим Руслан Кравченко, коментуючи розслідування антикорупційних органів щодо викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів, заявив, що не має «жодного стосунку до прикриття незаконних кол-центрів, не давав вказівок сприяти такій діяльності й не використовував для цього повноваження генерального прокурора».
Напередодні видання «Українська правда» з посиланням на свої джерела у політичних колах заявило, що генпрокурора Руслана Кравченка «не можуть знайти від початку операції НАБУ і САП «Карфаген». А джерела ZN.UA заявили, що генпрокурор перебуває у Києві, у приватній клініці. В ОГП заперечували ці дані. Прессекретарка генпрокурора Наталія Баюрко 5 вересня заявила, що Кравченко перебуває на робочому місці.
В Офісі генпрокурора заявили, що у наведених в судовій ухвалі матеріалах «немає прямих даних» про те, що Кравченко давав будь-які «вказівки сприяти діяльності кол-центрів, перешкоджав їх викриттю або розслідуванню, отримував кошти від такої діяльності чи неправомірну вигоду або оплачував за рахунок коштів злочинного походження ремонтні роботи, встановлення сигналізації».
4 вересня НАБУ повідомило про спецоперацію з викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів. За даними бюро, її організатором є один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора. Бюро звітувало про викриття п’ятьох ймовірних учасників злочинної організації.
Слідство заявляє, що посадовець ОГП створив й очолив злочинну організацію в середині 2025 року, її учасники нібито налагодили механізм систематичного одержання хабарів за те, що не перешкоджали незаконній діяльності так званих кол-центрів.
Пізно ввевері 4 вересня в Офісі генерального прокурора, коментуючи це розслідування НАБУ, заявили, що нададуть слідству «повне сприяння».
Суд взяв під варту з можливістю внесення застави двох фігурантів справи «Карфаген» про покривання роботи незаконних кол-центрів – заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву та Єлизавету Івахненко.
Зеленський: у генпрокурора Кравченка «тільки один шлях»
Президент України Володимир Зеленський менш як за годину відреагував на публічне оголошення генерального прокурора Руслана Кравченка про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.
«У цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі причини. Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає. Прошу парламентарів підтримати це звільнення невідкладно», – йдеться в оприлюдненому о 8:50 14 вересня повідомленні глави держави.
Перед тим, о 8:00, Кравченко опублікував відеозвернення з повідомленням про підозру Кривоносу. У цьому зверненні він говорив, що «раніше від ухвалення цього рішення мене політично стримував президент Зеленський».
7 вересня Руслан Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора.
Перед тим Руслан Кравченко, коментуючи розслідування антикорупційних органів щодо викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів, заявив, що не має «жодного стосунку до прикриття незаконних кол-центрів, не давав вказівок сприяти такій діяльності й не використовував для цього повноваження генерального прокурора».
Напередодні видання «Українська правда» з посиланням на свої джерела у політичних колах заявило, що генпрокурора Руслана Кравченка «не можуть знайти від початку операції НАБУ і САП «Карфаген». А джерела ZN.UA заявили, що генпрокурор перебуває у Києві, у приватній клініці. В ОГП заперечували ці дані. Прессекретарка генпрокурора Наталія Баюрко 5 вересня заявила, що Кравченко перебуває на робочому місці.
В Офісі генпрокурора заявили, що у наведених в судовій ухвалі матеріалах «немає прямих даних» про те, що Кравченко давав будь-які «вказівки сприяти діяльності кол-центрів, перешкоджав їх викриттю або розслідуванню, отримував кошти від такої діяльності чи неправомірну вигоду або оплачував за рахунок коштів злочинного походження ремонтні роботи, встановлення сигналізації».
4 вересня НАБУ повідомило про спецоперацію з викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів. За даними бюро, її організатором є один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора. Бюро звітувало про викриття п’ятьох ймовірних учасників злочинної організації.
Слідство заявляє, що посадовець ОГП створив й очолив злочинну організацію в середині 2025 року, її учасники нібито налагодили механізм систематичного одержання хабарів за те, що не перешкоджали незаконній діяльності так званих кол-центрів.
Пізно ввевері 4 вересня в Офісі генерального прокурора, коментуючи це розслідування НАБУ, заявили, що нададуть слідству «повне сприяння».
Суд взяв під варту з можливістю внесення застави двох фігурантів справи «Карфаген» про покривання роботи незаконних кол-центрів – заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву та Єлизавету Івахненко.
Генпрокурор Кравченко звинуватив директора НАБУ в підробленні документів та інших злочинах
Генеральний прокурор Руслан Кравченко зранку 14 вересня заявив, що повідомляє про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу.
«Опираючись на зібрану доказову базу, я підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Я підозрюю його в підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та фіктивному усиновленні з метою штучно створити підстави для уникнення відповідальності в суді», – сказав очільник Офісу генерального прокурора, додавши, що в межах розслідування злочинів, вчинених, за словами Кравченка, співробітниками НАБУ і САП, допитано понад 100 осіб.
«Друга підозра стосується близької до керівника САП особи – за вплив на суддів ВАКС, пропонування їм неправомірної вигоди, а також сприяння в ухиленні від мобілізації», – додав Кравченко.
У НАБУ ще не відреагували на відеозвернення генпрокурора.
7 вересня Руслан Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора.
Перед тим Руслан Кравченко, коментуючи розслідування антикорупційних органів щодо викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів, заявив, що не має «жодного стосунку до прикриття незаконних кол-центрів, не давав вказівок сприяти такій діяльності й не використовував для цього повноваження генерального прокурора».
Напередодні видання «Українська правда» з посиланням на свої джерела у політичних колах заявило, що генпрокурора Руслана Кравченка «не можуть знайти від початку операції НАБУ і САП «Карфаген». А джерела ZN.UA заявили, що генпрокурор перебуває у Києві, у приватній клініці. В ОГП заперечували ці дані. Прессекретарка генпрокурора Наталія Баюрко 5 вересня заявила, що Кравченко перебуває на робочому місці.
В Офісі генпрокурора заявили, що у наведених в судовій ухвалі матеріалах «немає прямих даних» про те, що Кравченко давав будь-які «вказівки сприяти діяльності кол-центрів, перешкоджав їх викриттю або розслідуванню, отримував кошти від такої діяльності чи неправомірну вигоду або оплачував за рахунок коштів злочинного походження ремонтні роботи, встановлення сигналізації».
4 вересня НАБУ повідомило про спецоперацію з викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів. За даними бюро, її організатором є один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора. Бюро звітувало про викриття п’ятьох ймовірних учасників злочинної організації.
Слідство заявляє, що посадовець ОГП створив й очолив злочинну організацію в середині 2025 року, її учасники нібито налагодили механізм систематичного одержання хабарів за те, що не перешкоджали незаконній діяльності так званих кол-центрів.
Пізно ввеxері 4 вересня в Офісі генерального прокурора, коментуючи це розслідування НАБУ, заявили, що нададуть слідству «повне сприяння».
Суд взяв під варту з можливістю внесення застави двох фігурантів справи «Карфаген» про покривання роботи незаконних кол-центрів – заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву та Єлизавету Івахненко.
На фронті відбулося понад 200 боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 13 вересня на фронті зафіксовано 208 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав 90 авіаційних ударів, під час яких скинув 286 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 11727 дронів-камікадзе та здійснили 2872 обстріли населених пунктів і позицій наших військ, 45 – із застосуванням реактивних систем залпового вогню… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили два райони зосередження живої сили противника, шість пунктів управління та точок запуску БпЛА, п’ять артилерійських систем і позицій артилерії окупантів та ще один важливий об’єкт противника», – йдеться в ранковому зведенні.
Більшість боїв зафіксовано на двох напрямках на Донеччині – Костянтинівському та Покровському.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 20 атак. Загарбники вели штурмові дії поблизу Костянтинівки, Довгої Балки, Русиного Яру, Торецького, Кучерового Яру та в бік Миколайпілля.
Ворог здійснив 26 атак на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися в напрямку Добропілля, Мирного, Сергіївки та районах населених пунктів Дорожнє, Шевченко, Удачне, Новомиколаївка», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса 7 вересня заявив, що політичне керівництво Росії встановило черговий новий дедлайн для повної окупації Донецької області до кінця 2026 року, а російські військові просять змістити цей термін до 31 березня 2027 року. Російська сторона наразі цю заяву не коментувала.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 6 вересня писав, що Росія не досягає своїх бойових цілей, зокрема не досягає своєї пріоритетної мети – захоплення решти території Донецької області до кінця 2026 року. Аналітики зауважили, що від лютого 2022 року російський президент Путін встановив щонайменше 15 термінів захоплення Донецької області, й російські війська не дотрималися жодного з них.
За підрахунками ISW, за нинішніх темпів наступу російським військам знадобиться час аж до 2 жовтня 2032 року, щоб захопити решту 19 відсотків Донецької області.
Російська редакція Радіо Свобода у серпні звернула увагу на те, що темпи просування російських військ в Україні з початку 2026 року різко впали, а масштаби втрат, як виглядає, збереглися. Нині російська армія на кожному квадратному кілометрі української території може втрачати 290 осіб убитими і пораненими – в 3,5 рази більше, ніж у 2025 році. У такому вигляді війна для Росії стає надто дорогою, а перспективи захопити хоча б Донецьку область України – все більш далекими, йдеться в матеріалі.
Російські військові запустили по Україні 108 дронів – Повітряні сили ЗСУ
У ніч на 14 вересня російські військові атакували територію України 108 дронами з двох напрямків у Росії, а також із окупованих Донецька та Гвардійського в окупованому Криму, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 85 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» та дронів інших типів. Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на семи локаціях», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Двомісячна дитина і двоє дорослих постраждали через удар РФ по Ізюму – Харківська ОВА
Двомісячна дитина, а також 56-річний чоловік і 34-річна жінка постраждали в місті Ізюмі внаслідок удару російської керованої авіабомби, повідомляє Харківська обласна військова адміністрація зранку 14 вересня.
«Зруйновано чотири приватних домоволодіння, пошкоджено п’ять приватних будинків та легкові автомобілі. Усі профільні служби працюють на місцях влучань», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Вони прикривають абсолютно все»: як дрони P1 Sun працюють на Донбасі
Російська армія дедалі активніше намагається перенести «дронову зону» з лінії фронту безпосередньо до Краматорська. За таких умов традиційних засобів ППО та РЕБ недостатньо: потрібен дешевий і масовий спосіб знищувати невеликі дрони ще на підльоті. Одним із таких рішень стають дрони-перехоплювачі P1 Sun. Від того, наскільки ефективно вони зможуть закрити небо, значною мірою залежить і здатність прифронтового Краматорська залишатися функціонуючим містом.
Сили РФ втратили за добу 1700 військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 508 600 своїх військових, зокрема 1 700 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 14 вересня навів Генштаб ЗСУ.
У командуванні ЗСУ також назвали втрати Росії у військовій техніці:
- танки – 12 345 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 331 (+1)
- артилерійські системи – 49 752 (+74)
- РСЗВ – 2 127 (+7)
- засоби ППО – 1 637 (+2)
- літаки – 442
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 615 (+12)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 516 441 (+2 124)
- крилаті ракети – 5 111
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 148 807 (+548)
- спеціальна техніка – 4 683 (+2).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» на липень цього року встановила імена, прізвища й інші дані майже 235 тисяч загиблих військовослужбовців РФ. Реальна їхня кількість, за словами самих дослідників, може бути значно більшою – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Росія вже становить загрозу для всієї Європи – МЗС Естонії
Росія вже становить загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, зазначив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна у соцмережі Х.
За його словами, підтримка України у війні проти Росії є інвестицією в європейську безпеку.
«Я провів три дні в Україні під звуки повітряних тривог, які лунали вдень і вночі», – зазначив глава естонського МЗС.
Він розповів, що протягом візиту стежив за повідомленнями про російські атаки по українцях, які намагалися вести звичайне життя – робили покупки, зупинялися на автозаправках або спали у своїх домівках.
За словами Цахкни, щоразу після завершення візиту до України та перетину кордону з Польщею він відчуває «біль у серці».
«По один бік кордону люди живуть під постійною загрозою російських ракет і безпілотників. Перетинаєш його – і раптом немає сирен. Життя знову здається нормальним. Я ненавиджу те, наскільки легко може здаватися, що війна залишилася позаду. Але Україна не може залишити її позаду», – написав міністр.
Цахкна наголосив, що Росія сама розпочала війну проти України й продовжує її щодня.
Окремо він звернув увагу на російський удар поблизу українсько-польського кордону в районі Ягодина.
«Сьогодні Росія завдала удару поблизу самого цього кордону, в Ягодині, принісши свій терор прямо до порогу ЄС і НАТО. Члени моєї власної команди перетнули це місце лише незадовго до цього», – зазначив Цахкна.
Міністр також нагадав про російські диверсії та кібератаки в Європі, провокації, втручання і дезінформацію. За його словами, Росія намагалася помістити вибухівку в європейські логістичні ланцюги, наражаючи на небезпеку життя цивільних.
«Росія вже є загрозою для всієї Європи», – заявив глава МЗС Естонії.
На його думку, допомога Україні у захисті від російської агресії «не є благодійністю» і не означає участі Європи в «чужій війні».
«Це інвестиція в безпеку всієї Європи», – наголосив Цахкна.
Він закликав терміново надати Україні необхідну військову допомогу, посилити українську протиповітряну оборону, підтримувати здатність України завдавати ударів на великій дальності, посилювати санкції проти Росії та скорочувати доходи, які фінансують її військову машину.
«Путін має зрозуміти, що кожен акт агресії та терору робитиме ціну цієї війни для Росії вищою, а не нижчою», – заявив Цахкна.
Раніше міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що йде у відставку через критику в зв’язку із закупівлями снарядів для України. Він заявив, що не читав контрактів, бо це не входить до його обов’язків, але вважає за правильне «взяти на себе політичну відповідальність».
Сенатор США: Путін вирішив знищити харчову промисловість України і морити голодом людей в Африці
Президент РФ Володимир Путін наразі не зацікавлений у зниженні темпів бойових дій до зими і, ймовірно, розраховує перечекати зиму, щоб посилити свої позиції. Про це в коментарі Радіо Свобода заявив Сенатор Том Тілліс, співголова Спостережної групи НАТО в Сенаті й республіканець з Північної Кароліни 13 вересня, під час свого візиту до України.
За словами сенатора, якщо російський президент «інтелектуально чесний із собою», то розуміє, що знаходиться на межі можливостей.
«Його економіка страждає. Він збирається йти на вибори. Йому доведеться розглянути питання про примусовий призов після того, як він платить тисячі доларів, щоб заохотити людей йти добровольцями. Відправляє ув'язнених на поле бою. Для мене це все ознаки відчайдушного деспота», – сказав він.
Сенатор вважає, що Путін розраховує пережити зиму та отримати після неї додаткові важелі впливу. Водночас, за його словами, США мають продовжувати підтримувати Україну та не дозволити Росії використати зиму як інструмент тиску.
«Нам потрібно переконатися, що зима, страждання, які він вже дуже явно намагається накласти на Україну, що це в нього буде жахлива зима. І американський народ має бути поінформований про його терористичну тактику тут. Ми чули так багато повідомлень про поведінку, яка є ознаками терориста. Тож, враховуючи те, як вони намагаються тероризувати населення, він розглядає цю зиму як можливість. І я розглядаю цю зиму як можливість, як можливість допомогти йому продовжувати спускатися слизьким схилом невдачі вниз», – сказав американський сенатор Том Тілліс.
Щодо російських ударів по об’єктах американських компаній в Україні, то на думку сенатора їх потрібно розглядати не лише як атаки на американський бізнес, а як частину ширшої стратегії Кремля з тероризування країни:
«Щодо нападів на американські компанії, я думаю, що все це потребує розголосу, це потребує публікації. Але я не думаю, що США розглядають це просто як напад. Сподіваюся, ми не розглядатимемо це лише як питання нападу на американську промисловість чи корпорацію. Ми маємо розглядати це як напад на демократію та суверенну державу, яка нічого не зробила, щоб цього заслужити».
Говорячи про пошкоджений російськими ударами об’єкт американської компанії Cargill, сенатор назвав його ще одним прикладом дій Путіна, спрямованих, на його думку, на тероризування населення та безпосередній вплив на ширші верстви людей. Він пояснив, що йдеться не лише про конкретний об’єкт, а про весь ланцюг – від вирощування сільськогосподарських культур до їхнього експорту та забезпечення людей продовольством.
«Путін свідомо вирішує не лише завдати болю людям, які намагаються вирощувати кукурудзу та зерно й експортувати їх, але й безпосередньо впливає на доступ до їжі з найскладніших географічних регіонів світу, зокрема в Африці. Це частина його плану та стратегії. Путін, по суті, ухвалив рішення знищити харчову промисловість в Україні та морити голодом людей в Африці заради власних егоїстичних цілей».
Спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер 5 і 6 вересня побували у Москві й Києві, де зустрілися з керівництвом Росії й України.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів два двосторонні раунди переговорів з делегацією США й один раунд багатосторонніх переговорів разом із радниками з національної безпеки Великої Британії, Німеччини і Франції. За словами президента, після переговорів у Києві Україна, США і європейські партнери домовилися зустрітися знову, щоби продовжити діалог щодо встановлення миру й обговорити подальші кроки. Місце і дата нової зустрічі поки не оголошені.
8 вересня Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США й Росії може відбутися в Об’єднаних Арабських Еміратах, Швейцарії, Туреччині або іншій країні. Він додав, що Україна хоче провести цю зустріч восени, якщо вийде – у вересні.
Державний секретар США Марко Рубіо 9 вересня повідомив, що Сполучені Штати вбачають у найближчі кілька тижнів можливість розробити план дій щодо відновлення переговорів між Росією й Україною, але «попереду ще багато роботи».
Помічник російського президента Юрій Ушаков, який брав участь у зустрічі Віткоффа і Кушнера з Путіним у Кремлі, назвав переговори «змістовними, дуже відвертими і конструктивними». При цьому він заявив, що Росія досягне своїх цілей і що «першопричини» конфлікту мають бути усунені – так у Кремлі називають свої наполягання на припиненні сподівань України на членство в НАТО і вимогу роззброєння українських Збройних сил, а також інші претензії, які Київ відкидає.
Командування: від початку доби на фронті відбулось 206 бойових зіткнень
На фронті від початку доби 13 вересня відбулось 206 бойових зіткнень, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.
За даними військових, на Південно-Слобожанському напрямку сили РФ дев'ять разів штурмували позиції ЗСУ біля Лимана, Вільчі та Комісарового; ще два боєзіткнення тривають дотепер.
«На Куп’янському напрямку Сили оборони відбили три штурми противника в районах Курилівки та Новоосинового. На Лиманському напрямку наші оборонці успішно відбили дві спроби загарбників просунутися в районах Лимана та Чернещини; ще одне боєзіткнення триває», – йдеться в опера.
У командуванні звітують, що на Слов’янському напрямку Сили оборони зупинили три спроби окупантів іти вперед поблизу Закітного, Ямполя, Миколаївки та Рай-Олександрівки; ще одна атака триває.
«Усього 25 атак відбито на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися в районах населених пунктів Торецьке, Кучерів Яр, Степи, Дорожнє, Білицьке, Світле, Шевченко, Матяшеве, Новогришине, Гришине, Сергіївка, Удачне та Новопідгороднє», – зазначили у Генштабі.
Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса 7 вересня заявив, що політичне керівництво Росії встановило черговий новий дедлайн для повної окупації Донецької області до кінця 2026 року, а російські військові просять змістити цей термін до 31 березня 2027 року. Російська сторона наразі цю заяву не коментувала.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 6 вересня писав, що Росія не досягає своїх бойових цілей, зокрема не досягає своєї пріоритетної мети – захоплення решти території Донецької області до кінця 2026 року. Аналітики зауважили, що від лютого 2022 року російський президент Путін встановив щонайменше 15 термінів захоплення Донецької області, й російські війська не дотрималися жодного з них.
За підрахунками ISW, за нинішніх темпів наступу російським військам знадобиться час аж до 2 жовтня 2032 року, щоб захопити решту 19 відсотків Донецької області.
Російська редакція Радіо Свобода у серпні звернула увагу на те, що темпи просування російських військ в Україні з початку 2026 року різко впали, а масштаби втрат, як виглядає, збереглися. Нині російська армія на кожному квадратному кілометрі української території може втрачати 290 осіб убитими і пораненими – в 3,5 рази більше, ніж у 2025 році. У такому вигляді війна для Росії стає надто дорогою, а перспективи захопити хоча б Донецьку область України – все більш далекими, йдеться в матеріалі.
Росія атакувала FPV-дроном селище на Запоріжжі, поранено жінку – влада
Росія атакувала FPV-дроном селище на Запоріжжі, йдеться у повідомленні пресслужби громади.
«Внаслідок прильоту FPV-дрона в селищі Кушугум по вул. Гоголя поранено жінку», – йдеться у повідомленні.
Постраждалу доправили до лікарні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ДСНС: кількість постраждалих через російський удар по Краматорську зросла до 9
Кількість поранених через російський удар по багатоповерхівці Краматорська зросла до дев’яти, повідомило обласне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
«Під завалами п’ятиповерхового будинку опинилися люди. В ході проведення аварійно-рятувальних робіт надзвичайники деблокували двох жінок та передали їх працівникам екстреної медичної допомоги», – зазначили у ДСНС.
Відомо, що на місці російського удару рятувальники розібрали 1,7 тонни будівельних конструкцій. На цей час роботи завершені.
Через руйнування сходової клітки та деформацію вхідних дверей у квартирах мешканці опинилися заблокованими. За допомогою автодрабини надзвичайники допомогли вибратися 12 людям.
Вогнеборці тим часом локалізували пожежу, що виникла у квартирах з першого по п’ятий поверхи. Вогонь охопив площу 500 квадратних метрів.
Раніше було відомо, що щонайменше шестеро людей зазнали поранень унаслідок ранкового удару РФ по багатоповерхівці в Краматорську, повідомила 13 вересня Донецька обласна прокуратура.
«О 10:55 армія РФ скинула на місто чотири авіабомби ФАБ-250 з УМПК (універсальним модулем планерування та корекції). Остаточні наслідки встановлюються», – ідеться в повідомленні.
Також у прокуратурі підтвердили російський удар по автомобілю, внаслідок якого загинули двоє і поранені четверо людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський запровадив санкції проти Юлії Мендель і дев’яти громадян Росії
Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про санкції проти десяти фізичних осіб, серед них – його колишня прессекретарка Юлія Мендель, йдеться в указі №901/2026, оприлюдненому на сайті ОП.
Президент підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 13 вересня про застосування персональних санкцій.
Обмеження запровадили за пропозицією Служби безпеки України – вони діятимуть строком на десять років, а частина з них (зокрема позбавлення держнагород) – безстроково.
До більшості фігурантів застосували повний перелік обмежень: блокування активів, заборону торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів, заборону в'їзду в Україну та інші заходи, передбачені Законом «Про санкції».
Єдиною громадянкою України в списку стала Юлія Мендель – колишня пресекретарка президента Зеленського. Окрім стандартних обмежень, щодо неї передбачили й окремий захід – обмеження доступу з території України до її сторінок у соцмережах Instagram, X та Facebook.
Решта дев’ять фігурантів – громадяни Російської Федерації. Серед них Світлана Ларіна, Ізабелла Ліберман, Діана Малик, Олександр Мінєєв, Олексій Плотников, Олег Резепкін, Марія Румянцева, Софія Самбулова та Євген Стрункін.
Мендель у фейсбуці прокоментувала указ президента і зазначила, що Зеленський запровадив проти неї санкції за кілька днів до її виступу в Європарламенті.
За словами Мендель, вона знала начебто про підготовку рішення щодо неї після свого інтерв’ю американському журналісту Такеру Карлсону та раніше припускала можливість застосування санкцій.
«За кілька днів до мого виступу в Європарламенті Володимир Зеленський, мій колишній бос, ввів проти мене санкції», – написала вона.
Мендель назвала санкції проти громадян України «антиконституційними» і заявила, що подібними рішеннями Зеленський нібито карає тих, хто виступає за мирне врегулювання війни.
«Це не змінює моєї позиції, як і позиції мільйонів українців. Щоб вижити, Україні потрібен мир, а не чергова диктатура, навіть якщо це диктатура Зеленського», – заявила вона.
Вона також пов’язала санкції зі своєю публічною позицією та інтерв’ю Такеру Карлсону.
Раніше в інтерв’ю Карлсону, Мендель, поміж іншого, назвала Зеленського «однією з найбільших перешкод» до встановлення миру і заявила, що Україна «перебуває на межі вимирання». Вона також стверджувала, що в 2022 році влада України нібито була згодна віддати Донбас під час переговорів із російською стороною в Стамбулі.
Натомість радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин повідомив журналістам, що Мендель не була дотична до переговорного процесу:
«Ця пані не брала участі в перемовинах, не брала участі в ухваленні рішень, давно не в собі, а хто їй там щось розповідає та чи було це насправді – коментувати несерйозно».
Юлія Мендель була прессекретаркою Зеленського після його обрання президентом 2019 року до липня 2021-го.
УЗ: мішенню російського дрона міг бути поїзд із Борисом Джонсоном, але він вирушив раніше
Мішенню російського дрона на станції Ягодин міг бути дипломатичний поїзд, на борту якого були радники з питань безпеки кількох держав-членів Євросоюзу, колишні європейські очільники включно з екс-премʼєром Великої Британії Борисом Джонсоном, йдеться у повідомленні «Укрзалізниці».
За даними компанії, незадовго до ураження локомотива на кордоні України і Польщі на станції Ягодин перебував дипломатичний поїзд, але він вирушив раніше передбаченого для нього часу в рамках перегляду графіків руху поїздів в режимі реального часу через постійну загрозу російських ударів.
В іншому поїзді, який був на станції Ягодин саме у момент атаки, був колишній глава ЦРУ Девід Петреус.
«Реактивний меш-дрон, який атакував локомотив на кордоні України та Польщі, був виявлений диспетчером Центральної моніторингової групи, і сигнал на евакуацію з потяга був даний буквально за 15 хвилин до влучання в локомотив», – зазначили в «Укрзалізниці».
Раніше стало відомо, що російські військові на Волині, за два кілометри від кордону з Польщею, завдали удару по локомотиву пасажирського поїзда, повідомила зранку 13 вересня «Укрзалізниця».
«Моніторингова група завчасно попередила поїзну бригаду про загрозу, завдяки чому ніхто не постраждав. Продовжуємо моніторити повітряні загрози, забезпечувати рух поїздів та вживати максимальних заходів для безпеки пасажирів і залізничників», – ідеться в повідомленні перевізника.
Україна закликає партнерів відреагувати повним торговельним ембарго та іншими санкціями на російські удари, завдані поруч із українсько-польським кордоном, написав зранку 13 вересня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
У Державній прикордонній службі України заявили зранку 13 вересня, що влучань безпосередньо у пункт пропуску «Ягодин» не було. На Волині внаслідок атаки російського дрона пошкоджена АЗС біля міжнародного пункту пропуску «Ягодин» на кордоні з Польщею. Через падіння уламків зайнялися приміщення автозаправної станції і декілька вантажівок, які були припарковані поруч.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Армія РФ атакувала Україну 323 ударними дронами, зафіксовано 10 влучань – Повітряні сили
Протягом дня 13 вересня російські військові атакували Україну 323 ударними дронами (14 із них – реактивні), йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
За попередніми даними, протиповітряною обороною протягом вказаного періоду збито/подавлено 310 БпЛА (9 із них – реактивні).
«Зафіксовано влучання 10 ударних БпЛА противника», – кажуть у ЗСУ.
Крім того, Росія застосувала близько 10 баражуючих боєприпасів «Бандероль/Дань-Т», інформація щодо них уточнюється.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.