На фронті відбулося понад 260 боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 14 вересня на фронті зафіксовано 262 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав 81 авіаційного удару, під час яких скинув 280 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 10368 дронів-камікадзе та здійснили 2839 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ, 38 – із застосуванням реактивних систем залпового вогню… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили три пункти управління, три райони зосередження живої сили противника, пункт управління БпЛА, артилерійську систему окупантів та два важливих об’єкти ворога», – вказано в ранковому зведенні.
Найбільшу кількість боїв було зафіксовано на двох напрямках на Донеччині – Костянтинівському і Покровському.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 29 атак. Загарбники вели штурмові дії у районах населених пунктів Костянтинівка та у бік Новоселівки, Іллінівки, Довгої Балки, Русиного Яру, Торецького, Вільного та Степів.
26 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Новий Донбас, Ганнівка, Білицьке, Добропілля, Світле, Матяшеве, Сергіївка, Удачне, Молодецьке та Новопідгороднє», – йдеться в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса 7 вересня заявив, що політичне керівництво Росії встановило черговий новий дедлайн для повної окупації Донецької області до кінця 2026 року, а російські військові просять змістити цей термін до 31 березня 2027 року. Російська сторона наразі цю заяву не коментувала.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 6 вересня писав, що Росія не досягає своїх бойових цілей, зокрема не досягає своєї пріоритетної мети – захоплення решти території Донецької області до кінця 2026 року. Аналітики зауважили, що від лютого 2022 року російський президент Путін встановив щонайменше 15 термінів захоплення Донецької області, й російські війська не дотрималися жодного з них.
За підрахунками ISW, за нинішніх темпів наступу російським військам знадобиться час аж до 2 жовтня 2032 року, щоб захопити решту 19 відсотків Донецької області.
Російська редакція Радіо Свобода у серпні звернула увагу на те, що темпи просування російських військ в Україні з початку 2026 року різко впали, а масштаби втрат, як виглядає, збереглися. Нині російська армія на кожному квадратному кілометрі української території може втрачати 290 осіб убитими і пораненими – в 3,5 рази більше, ніж у 2025 році. У такому вигляді війна для Росії стає надто дорогою, а перспективи захопити хоча б Донецьку область України – все більш далекими, йдеться в матеріалі.
Над територією Литви винищувачі НАТО збили безпілотник
Уночі 15 вересня підняті по тривозі з авіабази Шауляй італійські винищувачі збили безпілотник, який увійшов у повітряний простір Литви, повідомляє громадський мовник LRT.
За попередніми даними, безпілотник залетів до Литви з території Білорусі. Він був збитий у Кайшядориському районі поблизу села Праткунай.
Аеропорт Вільнюса під час повітряної тривоги зупиняв роботу, був затриманий прийом двох рейсів – із Анталії та з Рейк’явіка.
Президент Литви Гітанас Науседа, який перебуває з робочим візитом у Фінляндії, відреагував на порушення повітряного простору своєї країни, подякувавши «союзному особовому складу за їхню оперативну реакцію».
«Оскільки Росія посилює свою агресію проти України, така готовність життєво важлива для нашого регіону. Разом з нашими союзниками по НАТО Литва захищатиме свій повітряний простір», – зазначив глава держави.
У Литві повітряну тривогу оголошують не вперше. Навесні 2026 року українська сторона наголошувала, що безпілотники залітають на територію країн Балтії через дії російських систем радіоелектронної боротьби. Міністри закордонних справ Литви та Естонії також звинуватили Росію у навмисному перенаправленні українських дронів.
У Києві після атаки дронів фіксують влучання у склади та АЗС, є поранений – Кличко
Зранку 15 вересня Київ зазнав атаки дронів, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«У Дарницькому районі влучання БпЛА в АЗС. Екстрені служби прямують на місце», – написав мер о 5:53.
Згодом він додав, що «в Оболонському районі, попередньо, влучання в складські приміщення».
О 6:41 Кличко написав, що в Дарницькому районі медики госпіталізували одного постраждалого. «Чоловік перебуває в тяжкому стані», – вказав міський голова.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Як ТРЦ у Києві працюють під час нових рівнів загроз повітряної тривоги
Росія «цілеспрямовано б’є по торговельних центрах та гіпермаркетах», заявляє голова Нацполіції Іван Вигівський. ТРЦ у різних регіонах України минулого тижня щодня потрапляли під російські удари. Водночас із 10 вересня в Києві діють нові рівні повітряної загрози: під час «жовтого» ТРЦ за певних умов можуть продовжити роботу, навіть не маючи власного укриття.
Радіо Свобода перевірило, як окремі київські ТРЦ працюють за нових рівнів загрози, де пропонують ховатися відвідувачам і чи мають для цього належні укриття.
Сили РФ втратили за добу 1400 військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 510 000 своїх військових, зокрема 1 400 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 15 вересня навів Генштаб ЗСУ.
У командуванні ЗСУ також назвали втрати Росії у військовій техніці:
- танки – 12 345
- бойові броньовані машини – 25 334 (+3 – за останню добу)
- артилерійські системи – 49 793 (+41)
- РСЗВ – 2 131 (+4)
- засоби ППО – 1 638 (+1)
- літаки – 442
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 626 (+11)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 518 280 (+1 839)
- крилаті ракети – 5 111
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 149 183 (+376)
- спеціальна техніка – 4 690 (+7).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» на липень цього року встановила імена, прізвища й інші дані майже 235 тисяч загиблих військовослужбовців РФ. Реальна їхня кількість, за словами самих дослідників, може бути значно більшою – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Загинули в один день на фронті. Бровари провели в останню путь двоюрідних братів
14 вересня у Броварах в останню путь провели двох військових, двоюрідних братів – Віталія Бондаренка та Миколу Новгородцева. Бійці загинули в один день, захищаючи Україну.
Зеленський призначив нового командувача Медичних сил ЗСУ
Костянтина Гуменюка призначили командувачем Медичних сил Збройних сил України, йдеться у відповідному указі президента № 910/2026, який був оприлюднений 14 вересня.
За словами заступника голови Офісу президента Павла Паліси, Гуменюк – військовий хірург, полковник медичної служби. Рішення про його призначення президент ухвалив спільно з головнокомандувачем ЗСУ.
За його словами, Гуменюк має авторитет серед військових і довіру волонтерської спільноти.
«Головний пріоритет на цій посаді – збереження життя та здоров’я українського воїна», – зазначив Паліса.
Раніше командувачем Медичних сил ЗСУ був генерал-майор медичної служби Анатолій Казмірчук. Він – військовий лікар, доктор медичних наук і професор. На посаду командувача Медичних сил його призначили указом президента Володимира Зеленського 19 листопада 2023 року.
4 вересня Зеленський призначив виконувачем обов’язків голови Запорізької обласної військової адміністрації Михайла Семікіна. Відповідний указ з’явився на сайті голови держави.
Наслідки атак України по НПЗ Росії: у Санкт-Петербурзі вже б'ються на заправках за бензин
Внаслідок нещодавніх атак українських БПЛА по нафто-переробних заводах Росії дефіцит пального став дуже відчутним і в другому за значенням місті РФ – Санкт-Петербурзі. На половині заправок пальне зникло зовсім, а на черги за бензином на тих АЗС, де пальне є, стали багатогодинними. Напруження росте і вже зафіксовані конфлікти між водіями.
Проєкт Радіо Свобода «Север. Реалии» зібрав інформацію про це, а також коментарі аналітиків про вплив українських ударів по російських НПЗ на ситуацію всередині Росії.
12 вересня видання «Фонтанка» перевірила 175 міських заправок – бензин був лише на 55 із них, причому біля багатьох працюючих АЗС стояли довгі черги. За даними сервісу «ГдеБенз», увечері того ж дня пальне було відсутнє більш ніж на половині міських заправок.
Одна з причин нового загострення паливної кризи – зупинка нафтопереробного заводу «Киришинефтеоргсинтез» (КІНЕФ) у Ленінградській області Росії після атаки безпілотників 30 серпня.
КІНЕФ – найбільший НПЗ північного заходу і другий у Росії за проєктною потужністю.
За даними Reuters, після атаки були пошкоджені дві установки первинної переробки, що залишалися в роботі, після чого завод повністю припинив переробку нафти.
КІНЕФ зупинив переробку нафти після атаки безпілотників 30 серпня. Це один із найбільших російських нафтопереробних заводів із проєктною потужністю близько 20 млн тонн сировини на рік. За даними галузевих джерел Reuters, останніми роками він переробляв близько 18 млн тонн нафти і щорічно виробляв приблизно 2 млн тонн бензину та 7 млн тонн дизельного палива. Після атаки 30 серпня були пошкоджені дві установки первинної переробки потужністю близько 40% і 8% від загальної потужності підприємства. Ще дві установки до цього моменту вже не працювали. Атака 30 серпня була не першою. У 2026 році завод уже зупинявся після ударів 26 березня та 5 травня. До кінця серпня підприємство так і не повернулося до нормального завантаження.
Ситуацію ускладнює загальноросійський дефіцит палива, що виник після серії атак на НПЗ влітку та на початку осені.
Далі читайте ТУТ
Російські удари по прикордонних пунктах пропуску і потягу з Джонсоном. Як відреагували в ЄС і НАТО
Російський удар по локомотиву у Ягодині, поблизу польського кордону, який ледь не зачепив європейських політиків і екс-премʼєра Британії Бориса Джонсона, викликав хвилю засудження на Заході. Посадовці говорять про спробу залякати Європу, обіцяють підтримувати Україну й закликають не відмовлятися від візитів. Водночас запитання про те, чи готові союзники самі захищати українське небо, залишається без конкретної відповіді.
Чому атака на маршрут, яким користуються і дипломати, і звичайні пасажири, поки не змінила публічної позиції НАТО?
Уранці 13 вересня російський дрон атакував локомотив пасажирського поїзда на станції Ягодин на Волині – усього за два кілометри від польського кордону. За повідомленням Укрзалізниці, ніхто не постраждав, пасажирів за 15 хв до удару евакуювали.
Незадовго до атаки станцію залишив поїзд, яким із Києва після конференції «Ялтинська європейська стратегія» поверталися колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та інші європейські політики й дипломати.
«Це був не наш поїзд, а той, що йшов за нами з інтервалом у кілька хвилин біля польського кордону», – написав екс-прем’єр Швеції Карл Більдт.
Далі читайте ТУТ
КПП «Шегині-Медика» закривають для українських автобусів з 20 вересня
Із 20 вересня змінюється рух автобусів через пункт пропуску «Шегині – Медика», йдеться у повідомленні Міністерства відновлення, інфраструктури та транспорту України.
У відомстві кажуть, що з 20 вересня 2026 року на польській стороні пункту пропуску «Шегині – Медика» розпочнуться ремонтні роботи. У зв’язку з цим автобуси, які прямують з України до Польщі, будуть перенаправлені на інші пункти пропуску.
За інформацією польської сторони, такий формат руху діятиме орієнтовно до листопада 2027 року.
Альтернативні пункти пропуску для автобусів:
- «Смільниця – Кросценко»;
- «Нижанковичі – Мальховіце»;
- «Краківець – Корчова».
На порозі НАТО: прикордонні пункти пропуску України стають мішенями атак
Російська армія атакує ударними БПЛА пункти пропуску на кордоні України з Польщею, Молдовою та Румунією.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив 13 вересня, що «найближчі тижні та місяці будуть періодом дуже інтенсивних дій з російського боку».
Він додав, що дані розвідки свідчать про те, що Москва «намагатиметься зірвати, паралізувати і, можливо, навіть знищити українські пункти пропуску»
Джерело: графіка Радіо Свобода, ДПСУ, Прокуратура України, Reuters.
Дивіться фото тут
«Ситуація з державними фінансами близька до критичної»: Корецький звернувся до народних депутатів
Ситуація з державними фінансами близька до критичної, зазначив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
Він закликав народних депутатів «якнайшвидше» ухвалити законопроєкти, від яких залежить отримання міжнародної фінансової допомоги.
«Після декількох попередніх нарад із парламентарями уряд офіційно направить усім народним депутатам і профільним комітетам графік із чіткими дедлайнами щодо кожного необхідного голосування. У разі порушення цих строків Україна ризикує втратити значну частину з $29,5 млрд передбаченого міжнародного фінансування. Це критично необхідний ресурс для збалансування державного бюджету, фінансування соціальних видатків і, найголовніше, потреб Сил оборони», – наголосив прем’єр.
Корецький також розповів, що під час зустрічі з послами держав G7 та держав-членів Європейського Союзу разом із Головою Верховної Ради, міністрами, депутатами та головами комітетів детально обговорили необхідність синхронної роботи для забезпечення міжнародної фінансової підтримки.
Україна готова відмовитися від ударів по енергооб’єктах, якщо Росія діятиме так само – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до взаємного припинення ударів по критичній інфраструктурі за умови, що партнери зможуть гарантувати дотримання такої домовленості з боку Росії.
За його словами, Україна запропонувала партнерам забезпечити домовленість із Росією, яка передбачала б припинення атак на об’єкти критичної інфраструктури.
«Продовольство, енергетика та інші елементи базового гарантування життя повинні бути під захистом, і російські удари направлені передусім проти цього. Щодня мішенями стають українські об’єкти енергетики, портова інфраструктура, логістика, навіть склади з продовольством і фармацевтикою. Україна не впевнена, що Росія має бажання дотримуватись будь-якої домовленості», – наголосив Зеленський.
Президент наголосив – якщо партнери готові забезпечити реальне бажання Росії не бити по електриці, інших наших енергетичних об’єктах, критичній інфраструктурі, руху продовольства, то Україна готова також забезпечити відсутність ударів.
«Щоб це було надійно, довгостроково й мало реальний ефект для життя людей, а не зірвалось після того, як росіяни проведуть свої «вибори» й отримають саме на цей час послаблення напруги щодо бензину й дизелю. Війну треба закінчувати. І деескалаційний крок щодо критичної інфраструктури може бути першим кроком до миру. Очікуємо від партнерів конкретики», – підсумував Зеленський.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія нібито домовилися не завдавати ударів по енергетичних об’єктах одна одної.
«Україна погодилася не бити по російських енергетичних цілях. Росія погодилася зробити те саме», – написав Трамп у своїй соцмережі.
За його словами, зростання світових цін на дизельне пальне переважно спричинене війною Росії проти України, а не ситуацією навколо Ірану.
Трамп не уточнив, коли саме і в межах яких домовленостей Україна та Росія нібито погодилися утримуватися від ударів по енергетичній інфраструктурі. Також він не навів деталей щодо механізму виконання такої домовленості.
У дописі президент США пов’язав тему ударів по енергетичних об’єктах із ситуацією на світовому ринку дизельного пального, наголосивши, що основною причиною його подорожчання, на його думку, є російсько-українська війна.
Росія поки що не коментувала ці заяви.
Україна і Росія погодились не завдавати ударів по об’єктах енергетики – Трамп
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія нібито домовилися не завдавати ударів по енергетичних об’єктах одна одної.
«Україна погодилася не бити по російських енергетичних цілях. Росія погодилася зробити те саме», – написав Трамп у своїй соцмережі.
За його словами, зростання світових цін на дизельне пальне переважно спричинене війною Росії проти України, а не ситуацією навколо Ірану.
Трамп не уточнив, коли саме і в межах яких домовленостей Україна та Росія нібито погодилися утримуватися від ударів по енергетичній інфраструктурі. Також він не навів деталей щодо механізму виконання такої домовленості.
У дописі президент США пов’язав тему ударів по енергетичних об’єктах із ситуацією на світовому ринку дизельного пального, наголосивши, що основною причиною його подорожчання, на його думку, є російсько-українська війна.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова не завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі РФ, якщо партнери гарантуватимуть, що Росія не битиме по українській.
«Якщо партнери готові забезпечити реальне бажання Росії не бити по нашій електриці, інших наших енергетичних об’єктах, критичній інфраструктурі, руху продовольства, то ми, звісно, готові забезпечити відповідну відсутність наших ударів, – написав Зеленський у телеграмі. – Очікуємо від партнерів конкретики».
Росія поки що не коментували цю заяву президента США.
Зеленський: в Україні тривають випробування нових перехоплювачів реактивних «Шахедів»
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що заслухав доповіді щодо протидії російським дронам і роботи з виробниками щодо нового покоління перехоплювачів для захисту від реактивних «Шахедів».
«Є розробки, тривають випробування. Прискорюємо всі процеси. Україні потрібен робочий інструмент захисту в достатніх обсягах і з необхідною ефективністю. Обговорили з міністром оборони Євгенієм Хмарою та Головкомом ЗСУ Михайлом Драпатим кроки, які можуть пришвидшити результат. Фінансову основу для цієї роботи забезпечили», – написав глава держави у телеграмі.
«Путін прагне сіяти страх і терор»: Рютте – про удар РФ по потягу біля польського кордону
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, відповідаючи на запитання чи розглядає НАТО після російського удару по поїзду поблизу польського кордону можливість надати Україні «суттєвішу підтримку», аніж антибалістичні засоби Patriot, наприклад створити повітряний щит над Україною, заявив, що відповіддю союзників буде посилення підтримки Києва.
Водночас прямо можливість «закрити небо» над Україною він не прокоментував.
«Звісно, я ніколи не коментуватиму розвідувальні питання», – сказав Рютте 14 вересня під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Словенії Янезом Яншею у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.
Він зауважив, що «найважливішим завданням» залишається забезпечення України всім необхідним для продовження боротьби.
Велика поразка Росії? Що дає контрнаступ ЗСУ у Лимана, про який кажуть аналітики та Z-блогери
Сили оборони, ймовірно, змогли зрізати російський виступ на північ від Лимана Донецької області та звільнити близько 200 квадратних кілометрів. Про це повідомили французький OSINT-аналітик Клеман Молен та американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Це одна з найважливіших перемог України у 2026 році, яка затримає наступ на північний Донбас», – написав Молен у мережі Х 8 вересня.
Він зазначив, операція здійснював 3-й армійський корпус, вона тривала близько чотирьох місяців і відбувалась у режимі суворої секретності.
Кількість постраждалих через удар «Бандеролями» по Прилуках зросла до 12 – прокуратура
Кількість постраждалих через російський удар по Прилуках на Чернігівщині зросла до 12, йдеться у повідомленні обласної прокуратури.
«Наразі відомо про 15 постраждалих, з них 3 загинули. Інформація щодо загиблих, поранених та руйнування уточнюється», – зазначили у відомстві.
За даними слідства, близько 10.00 російські війська атакували центральну частину Прилук крилатими ракетами типу «Бандероль». Пошкоджено складські приміщення, навколишні споруди.
Розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом воєнного злочину, що спричинив загибель людей (ч. 2 ст. 438 ККУ).
У Прилуках 15 вересня оголосили Днем жалоби за загиблими внаслідок російської атаки, повідомила міськрада.
Російські поїзди до окупованого Криму їдуть лише до Керчі – щонайменше до 21 вересня
Російська компанія «Гранд Сервіс Експрес» продовжила обмеження на рух поїздів «Таврія» до окупованого Криму та назад. До 21 вересня включно поїзди курсуватимуть лише до станції Керч-Південна Новий парк або вирушатимуть від неї. Про це повідомила пресслужба перевізника.
Раніше обмеження діяло до 31 серпня, потім його продовжили до 14 вересня. Наразі схема зберігається ще на тиждень. Між Керчю та іншими станціями півострова пасажирів перевозять автобусами.
Від жовтня поїзд «Таврія» сполученням Адлер – Сімферополь стане курсувати через Краснодар.
Обмеження на рух поїздів Кримською залізницею діють із червня 2026 року після серії ударів Сил оборони України по залізничній інфраструктурі півострова. Як повідомляв проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, українські дрони вражали залізничні мости в районі Роздольного та Владиславівки, тягові підстанції, локомотиви та ділянки колій. У результаті рух на частині напрямків був паралізований або сильно обмежений.
Зокрема, після ударів по мосту через Північно-Кримський канал та по станції Владиславівка поїзди з Росії змогли доїжджати тільки до Керчі, а далі пасажирів пересаджували на автобуси. Російська влада пояснювала зміни «технічними причинами» та рішеннями оперативного штабу, не згадуючи про пошкодження інфраструктури.
У ЄС після виїзду Кравченка за кордон повторили, що вимагають незалежності антикорупційних органів
Єврокомісія стежить за розслідуваннями корупції в Україні, але не коментує окремі справи. Про це, відповідаючи 14 вересня на запитання Радіо Свобода про підозру директору НАБУ від генпрокурора Руслана Кравченка, заявив у Брюсселі речник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
«Ми справді обізнані з останніми подіями. Але, як ви знаєте, ми не коментуємо окремі справи. Дозвольте чітко висловитися щодо корупції: ЄС дотримується політики нульової толерантності до неї. І ми нагадуємо, що боротьба з корупцією є центральним елементом для будь-якої країни, яка прагне приєднатися до ЄС», – наголосив Мерсьє.
Посадовець додав, що боротьба з корупцією вимагає постійних зусиль у запобіганні, розслідуванні й кримінальному переслідуванні, а також дотримання верховенства права, «наріжним каменем» якого вважають антикорупційні органи.
«Незалежні антикорупційні органи є наріжним каменем верховенства права в Україні. Як майбутня держава-член, Україна має гарантувати їхній захист, і вони повинні мати можливість належним чином виконувати свою роботу», – зазначив Гійом Мерсьє.
Коментуючи призначення нового генпрокурора в Україні, якого, як зазначено в плані з 10 реформ Качки-Кос, мають відбирати на конкурсі, речник Єврокомісії підтвердив, що вимога залишається чинною.
«Справді, окрім проміжних контрольних показників у межах кластера «Основи», Україна також погодила з Єврокомісією перелік із 10 пріоритетних реформ, яким має бути приділена першочергова увага для зміцнення верховенства права та боротьби з корупцією, – так званий план Качки-Кос. Цей перелік справді включає реформу, про яку ви щойно згадали, щодо генерального прокурора. Тож тепер українська влада має продовжувати цю роботу послідовно й ефективно», – зазначив Мерсьє.
Відповідаючи на уточнювальне запитання Радіо Свобода, чи низка гучних корупційних справ в Україні свідчать про ефективність антикорупційних інституцій, чи ж про масштаб проблеми, посадовець Єврокомісії відповів, виділивши позитивний бік ситуації.
«Сам факт того, що розслідуються справи високого рівня, подібні до тих, про які ви згадали, свідчить про те, що в Україні існують відповідні інституції, і вони здатні виконувати свою роботу – насамперед антикорупційні органи. У цьому сенсі це демонструє готовність влади забезпечувати роботу цих органів і функціонування відповідної системи. Що ж до самих розслідувань та конкретних справ, їх я коментувати не можу», – резюмував Мерсьє.
Зранку 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому повідомляє про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу. У цьому ж відео він говорив, що «раніше від ухвалення цього рішення мене політично стримував президент Зеленський».
Згодом стало відомо, що ще вночі 14 вересня генпрокурор виїхав із України. За словами самого Кравченка, він перебуває у відрядженні.
Президент України Володимир Зеленський менш як за годину відреагував на публічне оголошення Руслана Кравченка, заявивши, що «у цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади». Глава держави також попросив депутатів Верховної Ради «підтримати це звільнення невідкладно».
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розцінюють заяву генерального прокурора Руслана Кравченка «як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи».