Якщо Росія готова на енергетичне перемир’я, «нехай надають списки об’єктів» – МЗС
Україна готова до енергетичного перемир’я, заявив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий на брифінгу 16 вересня.
Він нагадав, що «вичерпну пропозицію» з цього приводу раніше озвучував президент Володимир Зеленський, і Київ тривалий час пропонував припинення вогню, яке мало б бути чесним, справедливим і «дійсно покривати всі необхідні сфери».
«Якщо росіяни готові серйозно теж на це, то нехай надають списки об’єктів, нехай уточнюють деталі, ми чекаємо на це… Що стосується українських об’єктів, то ми хотіли б такий режим припинення вогню, коли по жодних із об’єктів не можна використовувати будь-які типи зброї», – сказав він.
Речник МЗС привітав спроби Сполучених Штатів досягнути такої угоди, назвавши їх важливими і вчасними. Він висловив сподівання, що з російського боку є така ж готовність, але «це треба вже питати в них».
«Україна вже перемогла, бо змогла захистити себе». Чехам цікавий досвід України щодо стійкості
У будівлі Сенату Чехії відбулась конференція «За свободу», організована громадською орнаізаціями Post Belum та «Пам’ять народу». Відкрив конефренцію голова Сенату (верхньої палати чеського парламенту) і симпатик України Мілош Вистрчіл. В панельній дискусії щодо стійкості суспільства взяв участь і письменник, колишній в’язень табору «Ізоляція» в Донецьку, а потім військовслужбовець ЗСУ Станіслав Асєєв.
Станіслав Асєєв в дискусії щодо стійкості поділився спогадами, як його, 27-річного молодого чоловіка, затримали на вулиці Донецька травні 2017 року і кинули в підвал жахливої тюрми «Ізоляція» у Донецьку.
«Перша думка в підвалі, коли катували і пускали електричний струм через тіло, була така: Ну це вже занадто! Я цього не очікував. Це чесна відповідь. Але це відповідь фактично була під дулом пістолета».
Асєєв провів у полоні два з половиною роки, але це його не зламало. Звільнився по обміну між Україною і бойовиками підтримуваного Росією угруповання «ДНР» у грудні 2019 року.
Далі читайте ТУТ
ДСНС: кількість постраждалих у Сумах зросла до дев’яти, з них двоє дітей
Внаслідок російських атак у Сумах 16 вересня зросла кількість постраждалих, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій:
«Внаслідок авіаударів росіян загинула людина, ще 9 – травмовані, серед яких двоє дітей».
Відомство додає, що удари керованих авіабомб зруйнували та пошкодили приватні житлові будинки, господарські споруди й цивільні автомобілі. За повідомленням, рятувальники працювали на кількох локаціях, надавали допомогу постраждалим і ліквідовували пожежі.
Раніше голова Сумщини повідомив про смерть чоловіка, постраждалого внаслідок російської атаки на обласний центр. Перед тим було відомо про шістьох постраждалих, в тому числі одну дитину.
«Ймовірно, це був російський дрон, що призначався для України» – Науседа про збитий у Литві БпЛА
Безпілотник, збитий вночі проти 15 вересня в Литві, виявився російським, повідомив президент країни Гітанас Науседа.
«З огляду на наявну інформацію, це, ймовірно, був безпілотник типу «Гербера», – сказав він.
«Найімовірніше, це не була навмисна дія проти Литви. Найімовірніше, це був російський дрон, що призначався для України, який був відхилений від курсу українськими засобами радіоелектронної боротьби і опинився на території нашої країни, де і був збитий», – додав він.
ОВА: Росія вдарила по Кропивницькому, четверо людей постраждали
Російські війська 16 вересня атакували центр Кропивницького, повідомив голова обласної військової адміністрації Андрій Райкович.
«Станом на зараз відомо про чотирьох постраждалих. Трьом з них надають допомогу в медичних закладах. Одна жінка від госпіталізації відмовилась», – уточнив Райкович.
Посадовець додав, що удар пошкодив кілька приватних будинків, дитячий садочок та авто.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Читайте також: У лікарні помер чоловік, поранений через удар РФ по Сумах – ОВА
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У лікарні помер чоловік, поранений через удар РФ по Сумах – ОВА
У лікарні помер чоловік, який був поранений внаслідок російського удару по Сумах 16 вересня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«На жаль, у лікарні помер 63-річний чоловік, який постраждав через ворожий удар КАБ по житловому сектору Сум. Він отримав численні уламкові поранення і був госпіталізований до лікарні. Врятувати чоловіка лікарям не вдалося», – написав Григоров у телеграмі.
Раніше він повідомляв про шістьох постраждалих внаслідок удару.
Очільник міської військової адміністрації Сергій Кривошеєнко заявляв, що війська РФ вдарили по Ковпаківському і Зарічному районах Сум. Він повідомив, що авіаційним ударом пошкоджено понад 10 приватних садиб і заклад дошкільної освіти у Ковпаківському районі Сум.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Це буде дуже коротка війна»: Лавров пригрозив Європі
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров пригрозив Європі «дуже короткою» війною в разі, якщо, за його словами, «Європа нападе на РФ».
При цьому Лавров, виступаючи 16 вересня на зустрічі з молоддю в Єкатеринбурзі, зазначив, що Росія не планує нападати на європейські країни.
«Президент докладно знову нещодавно на цій темі зупинявся, наголосив, що ми не маємо жодних інтересів займатися цим. Але якщо Європа, яка щодня говорить про підготовку до війни проти Росії, нападе на РФ, то це буде вже зовсім інша війна, і вона буде дуже короткою. Я сподіваюся, що це застереження почуте в європейських столицях», – сказав Лавров.
Суд у Москві звільнив чотирьох водіїв фур у справі про операцію «Павутина»
Московський міський суд 16 вересня звільнив з-під варти чотирьох водіїв, які проходили у справі про операцію Служби безпеки України «Павутина», передає російська служба Радіо Свобода.
Водіїв звинувачували в тому, що вони вступили в змову із СБУ та провезли у своїх автомобілях углиб Росії українські безпілотники, які згодом атакували військові аеродроми. Суд вважав докази їхньої причетності недостатніми.
Чотирьох водіїв-дальнобійників – Андрія Меркур’єва, Олександра Зайцева, Михайла Рюміна та Сергія Кануріна – звинувачували в перевезенні вибухових речовин та вчиненні терористичного акту.
Як уточнює російське видання «Коммерсант», наприкінці червня 2025 року всі вони на своїх автомобілях з вантажем у вигляді каркасних будинків виїхали з Челябінська і 1 липня перебували біля військових аеродромів в Іванівській, Мурманській, Іркутській, Рязанській та Амурській областях, коли співробітники СБУ активували заховані у вантажі. Дрони вилетіли з кузовів і атакували об’єкти, знищивши загалом 41 літак стратегічної авіації російської армії.
Водії не визнали провини. Вони стверджують, що виїхали у звичайні рейси і нічого не знали про дрони, заховані у вантажах. Після того, як БПЛА почали вилітати з кузовів, вони самі викликали поліцію та намагалися збивати безпілотники.
Слідчий комітет Росії завершив розслідування справи про операцію «Павутина» та передав справи до Генеральної прокуратури. Одночасно до суду спрямували клопотання про продовження термінів арешту для далекобійників. Однак перший заступник генпрокурора Антон Разінкін не затвердив звинувачення, заявивши, що прямих доказів провини водіїв немає, а непрямих недостатньо, і повернув справу на дослідження. Суд, відхиливши клопотання слідства, ухвалив звільнити водіїв.
Удари КАБів по Сумах: число постраждалих зросло до шести, серед них – дитина
У Сумах, за останніми даними, відомо про шістьох постраждалих внаслідок російського удару керованими авіабомбами 16 вересня, повідомила місцева влада.
«Четверо людей постраждали внаслідок влучань по приватному сектору, серед них 14-річна дівчинка. Їй і ще двом дорослим лікарі надали допомогу на місці. Один чоловік обстежується у лікарні», – зазначив очільник Сумської ОВА Олег Григоров.
За його словами, на місці влучань зруйновані два житлові будинки, ще 10 – пошкоджені. Також є пошкодження у закладі освіти.
Крім того, в лікарні перебувають і двоє чоловіків, які постраждали через удар РФ по промисловій зоні, додав Григоров.
«Задушити воєнну машину Путіна»: законопроєкт про санкції проти Росії наблизився до фінального голосування в Конгресі США
ВАШИНГТОН – Масштабний законопроєкт про санкції проти Росії, який активно просував покійний сенатор Ліндсі Грем, 15 вересня подолав ключову процедурну перешкоду в Палаті представників США, відкривши шлях до остаточного голосування за документ, який, за словами його прихильників, має посилити тиск на Москву та підтримку України з боку США.
Палата представників 214 голосами проти 211 схвалила процедурне рішення, яке дозволяє розглянути поправки Сенату до «Акта Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року». Разом із республіканцями «за» проголосували двоє демократів. Багато демократів виступають проти законопроєкту, оскільки він надасть президентові Дональду Трампу додаткові повноваження щодо запровадження мит.
Напередодні Комітет Палати представників із питань регламенту сімома голосами проти трьох просунув законопроєкт до розгляду в залі. Демократи намагалися вилучити положення про вторинні мита, обмежити можливості президента скасовувати санкції та додати 15 мільярдів доларів військового фінансування для України, але ці поправки комітет відхилив.
Голосування відкрило Палаті представників шлях до розгляду версії, яку Сенат із вагомою двопартійною підтримкою схвалив у серпні. Остаточне голосування у 435-місній палаті очікується 16 вересня. Якщо Палата представників схвалить текст Сенату без змін, законопроєкт буде переданий Трампу.
«Ми це завершимо, – сказав Радіо Свобода конгресмен-республіканець від Небраски Дон Бейкон, висловивши впевненість, що Палата представників ухвалить законопроєкт. – Це принаймні найменше, що ми можемо зробити. Нам потрібно робити більше».
Законопроєкт передбачає санкції проти російських посадовців і військових, іноземних постачальників, які підтримують оборонний сектор Росії, а також мереж, що допомагають Москві обходити чинні санкції.
Він також спрямований проти так званого російського «тіньового флоту» нафтових танкерів, обмежує нові американські інвестиції в Росію та експорт, який може підтримувати російську армію, а також дозволяє запроваджувати санкції проти осіб, відповідальних за викрадення українських дітей. Документ також продовжує дію санкцій проти Ірану.
Оновлена версія законопроєкту з’явилася після смерті Грема в липні. До документа додали заходи проти Ірану, але основну структуру російського санкційного блоку – фінансові обмеження, вторинні тарифи та заходи проти російських енергетичних доходів – здебільшого зберегли. Білий дім ще за життя Грема погодив із ним версію документа, яку адміністрація була готова підтримати.
Крім того, законопроєкт дозволить Трампу запроваджувати мита розміром до 100% проти країн, які купують російські енергоносії або допомагають Москві обходити санкції.
Положення щодо мит викликали заперечення переважно серед законодавців-демократів, які занепокоєні наданням Трампу додаткових повноважень у сфері торгівлі та можливим впливом таких заходів на ціни на пальне у США.
Сенат відхилив спробу вилучити ці положення перед ухваленням законопроєкту.
Механізм вторинних мит має на меті тиснути не лише безпосередньо на Росію, а й на треті країни, які забезпечують їй доходи від експорту енергоносіїв або допомагають обходити обмеження. Під час розгляду документа в Палаті представників демократи пропонували окремо назвати Китай, Індію, Туреччину, Азербайджан, Угорщину, Словаччину, ОАЕ, Сінгапур, Казахстан і Киргизстан серед держав, потенційно придатних для застосування таких мит, але цю поправку відхилили.
Далі читайте тут
«М'ясорубка» працює на повну». ЗСУ протистоять армії РФ, яка рветься на Добропілля
Покровський напрямок – а саме туди відноситься і напрямок на Добропілля – залишається найгарячішим на фронті. Вранці 16 вересня Генштаб ЗСУ повідомив про 38 штурмів там.
«Сьогодні один день боїв на Добропільському напрямку вартував [армії РФ] понад 100 військовослужбовців підтверджених безповоротних втрат плюс стільки ж 300, – написав у своєму телеграм-каналі «Офіцер» 16 вересня український офіцер із позивним «Алекс». – «М'ясорубка» працює на повну, три армії та морпіхи успішно продовжують «самоутилізацію».
«Тактика противника тут фактично зводиться до постійного повторення одних і тих же спроб: одна група заходить, отримує вогневе ураження, після чого через деякий час висувається наступна. Таким чином, окупанти поступово прощупують оборону і намагаються розширити зону своєї присутності», – написав про ситуацію на цій ділянці український військовослужбовець із позивним «Мучной» 14 вересня.
Армія РФ, за оцінками аналітиків та українських військових, планувала «охопити» вільну частину Донбасу: з півночі – з боку Лиману, з півдня – з боку Добропілля. На Лиманському фронті цей план, зважаючи на все, провалився, після початку операції «Вівальді».
В Одесі через російський удар загинула людина – влада
Одна людина загинула через російський удар в Одесі 16 вересня, повідомила місцева влада.
Очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер уточнив, що війська РФ атакували місто реактивним БпЛА.
«Внаслідок атаки пошкоджено приватні гаражі та легкові автомобілі. За попередніми даними, на жаль, загинула одна людина. На місці працюють всі відповідні служби. Триває ліквідація наслідків атаки», – зазначив він.
Війська РФ атакували Сумську громаду КАБами, є постраждалі – влада
Російські військові 16 вересня атакували Сумську громаду керованими авіабомбами, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олегр Григоров.
«Зафіксовані влучання у кількох локаціях. Є постраждалі. 50-річному чоловіку надають допомогу у лікарні», – написав він у телеграмі.
За словами Григорова, є пошкодження й руйнування у приватному секторі, а на одному з місць ударів загорілися автомобілі.
Очільник міської військової адміністрації Сергій Кривошеєнко додав, що війська РФ вдарили по Ковпаківському і Зарічному районах Сум. За його словами, відомо про п’ятьох постраждалих.
«Зафіксовано влучання на двох локаціях міста: уражено промислову зону і будинки приватного сектору… Пожежі, що сталися внаслідок удару, локалізуються», – написав він у телеграмі.
Профінансував вечірку після весілля Трампа-молодшого. Що відомо про російського бізнесмена Умара Кремльова?
Російський бізнесмен і очільник Міжнародної асоціації боксу Умар Кремльов профінансував святкування після весілля сина президента США Дональда Трампа. Що відомо про Кремльова, його зв’язки з російською владою та дружбу з Трампом-молодшим?
У вересні минулого року десятки бізнесменів і керівників зі світу спорту зібралися в конференц-центрі у Стамбулі на вечерю та виступи, які влаштувала Міжнародна асоціація боксу, організація, що керує цим видом спорту у світі.
Господарем заходу був президент асоціації – пов’язаний із Кремлем бізнесмен Умар Кремльов. На сцені він оголосив про нову ініціативу, яка має «поєднати бізнес із цінностями, бокс – зі справедливістю, а спадщину – з інноваціями».
Його гостем на сцені був Дональд Трамп-молодший, старший син президента США Дональда Трампа. Він похвалив Кремльова та згадав суперечку, що виникла під час літніх Олімпійських ігор попереднього року через участь двох жінок-боксерок.
«Йдеться не лише про бокс; йдеться про життєві уроки, дисципліну, доброчесність і можливості. Саме така спадщина нам потрібна, і я пишаюся тим, що можу назвати Умара не лише лідером, а й другом», – сказав Трамп-молодший.
Далі читайте ТУТ
В ISW назвали «оперативно важливу мету», якої досягнув контрнаступ ЗСУ біля Лиману
Українська контрнаступальна операція поблизу Лиману на Донеччині, яка отримала назву «Вівальді», досягла оперативно важливої мети – зірвала спроби Росії здійснити широке оточення «поясу фортець» України, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Успіхи України на північ від Лимана зробили нездійсненним і без того нереалістичний російський план оточення «поясу фортець» із півночі й півдня. Відомий російський військовий блогер, пов’язаний із Кремлем, погодився з оцінкою ISW, визнавши, що успіхи України затримають російський наступ на Слов’янськ, який РФ хотіла захопити після Лиману», – йдеться в повідомленні.
Аналітики зауважили, що російські «воєнкори» продовжують вказувати на те, що успіхам України сприяє культура «красивих звітів» у РФ, коли командири на місцях подають вищому командуванню перебільшені дані про просування військ. Інший російський блогер заявив, що деякі російські командири намагаються приховати масштаби втрат, поспіхом формуючи штурмові підрозділи з ненавченого особового складу для спроб повернути втрачені території, однак вище російське командування вже обізнане про реальний стан справ на місцях, вказують в ISW.
«Російське військове командування, можливо, ще не до кінця усвідомило втрату Лиманського виступу й тактичної ініціативи в цьому районі або ж намагається перерізати українські наземні лінії сполучення з «фортечним поясом» із заходу. Військове командування РФ, ймовірно, також прагне досягти інформаційного ефекту, продовжуючи заявляти про нібито або фактичні успіхи в Донецькій області – що є заявленим пріоритетом Росії, – які Кремль може подавати як перемоги як всередині країни, так і на міжнародній арені», – йдеться у звіті.
Однак, зазначають аналітики, контрнаступальна операція України підриває ці російські зусилля і, ймовірно, продовжуватиме це робити.
15 вересня у Збройних силах України вперше зробили офіційну заяву про бойові дії, які впродовж останніх місяців тривали на півночі Донецької області – в районі на схід і північний схід від міста Лиману. Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький публічно підтвердив проведення наступальної операції на цій території та розкрив деталі її першого етапу.
Операція має назву «Вівальді» і досі тривала в режимі повної інформаційної тиші. За словами Білецького, перший етап був спрямований на ліквідацію інфільтрації російських військ і порушення їхньої логістики. Він додав, що українські сили змогли знищити осередки просочення противника в районі Новоселівки, Олександрівки, Ярової та на околицях Корового Яру. Елементом першого етапу стало звільнення Середнього, яке сьогодні повністю перебуває під контролем Сил оборони, заявив Білецький.
Раніше кілька військових аналітиків незалежно один від одного заявляли про наступ підрозділів ЗСУ в районі так званого Лиманського виступу – зони, яка створювала небезпеку для Слов'янсько-Краматорської агломерації зі сходу та північного сходу.
Сили оборони, ймовірно, змогли зрізати російський виступ на північ від Лимана Донецької області та звільнити близько 200 квадратних кілометрів. Про це повідомили французький OSINT-аналітик Клеман Молен та американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Це одна з найважливіших перемог України у 2026 році, яка затримає наступ на північний Донбас», – написав Молен у мережі Х 8 вересня.
Україна – понад 20 разів у головній промові фон дер Ляєн. Що сказала про Patriot, зиму і безпеку
ЄС підтримуватиме Україну «сильніше, ніж будь-коли, протягом найважчої воєнної зими» і розроблятиме нові механізми реагування на гібридні загрози на своїй території. Це меседжі зі щорічного послання президентки Єврокомісії про стан справ у Європейському Союзі. До цієї промови традиційно прикута значна увага, адже вона задає політичні пріоритети й напрямок роботи Єврокомісії на наступний рік.
Україна очікувано посіла чільне місце в актуальному порядку денному ЄС. Україну, українців та українське Урсула фон дер Ляєн згадала понад два десятки разів – у контексті війни й майбутньої зими, інновацій та оборонного виробництва, розширення ЄС і нової архітектури європейської безпеки.
«Мадяр» розкрив подробиці загибелі російського генерала Груніса
Командувач Сил безпілотних систем (СБС) ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») розкрив подробиці операції, наслідком якої стала смерть російського генерала Антона Груніса. Саме цей воєначальник на початку липня доповідав лідеру РФ Володимиру Путіну про окупацію українського міста Костянтинівка, бої за яке точаться досі.
«Генерала Груніса «нагородним» відділом відплати Птахів СБС ліквідовано 12 вересня 2026 року у нічному лігві на тимчасово окупованій території Донецької області. Цього разу філігранно спрацювали Птахи 427-ї окремої бригади СБС «Рарог», – написав у телеграмі «Мадяр», доповнивши текст відповідним відео.
На оприлюднених кадрах видно, як камера дрона наближається до помешкання, в якому, ймовірно, ночував генерал Груніс.
Раніше про смерть генерала повідомили російські засоби інформації, які посилалися, серед іншого, на телеграм-канал випускників Суворовського училища, – його закінчував і генерал-майор армії РФ Антон Груніс.
«Російську літню кампанію 2026-го можна вважати провальною»: як ЗСУ відкинули сили РФ на Донеччині
Приблизно наприкінці травня, коли від початку повномасштабного вторгнення Росії минуло майже чотири з половиною роки, а літній сезон бойових дій набирав обертів, українське командування непомітно перекинуло частину найбільш загартованих у боях підрозділів на позиції приблизно за 50 кілометрів на північ від Слов’янська Донецької області.
Ці підрозділи, переважно зі складу Третього армійського корпусу, зіткнулися з російським виступом на 1100-кілометровій лінії фронту, де 20-та загальновійськова армія РФ поступово просувалася на захід від плацдарму на західному березі річки Жеребець – через села, сільськогосподарські угіддя та пагорби. Мета Росії полягала в тому, щоб перерізати шляхи постачання українських сил у Слов’янську – одному з двох головних міст Донецької області, які залишаються під контролем України.
Упродовж літніх місяців українські сили вели бої, просуваючись на північ від міста Лиман, а також на південь – у напрямку сіл Рідкодуб, Катеринівка та Нове.
За даними дослідників відкритих джерел, експертів, які відвідували район бойових дій, а також українських і російських воєнних блогерів, ці зусилля наближаються до значного успіху українських сил: більшу частину російського угруповання в цьому районі відкинули до річки Жеребець, а невеликі групи військових опинилися в оточенні й, імовірно, найближчими днями будуть захоплені в полон або загинуть.
За більшістю оцінок, це може стати однією з найбільших змін на полі бою за останні місяці, а можливо, й за рік.
Наразі цей успіх дещо послаблює тиск на українську оборону, яка намагається утримувати лінію міст, селищ і доріг, що простягається з півночі на південь і охоплює Слов’янськ та Краматорськ – територію, відому як «агломерація».
Ба більше, майже чотиримісячний наступ відбувався в незвичному інформаційному вакуумі: до останніх днів практично жодної інформації про нього не потрапляло до воєнних блогерів у Telegram ані в Україні, ані в Росії.
Тим часом низка російських воєнних каналів у телеграмі також повідомила про значні українські успіхи.
Палата представників Конгресу США розгляне законопроєкт Грема про санкції проти РФ
Палата представників Конгресу США 16 вересня, як очікується, розгляне по суті законопроєкт про санкції щодо Росії, розроблений померлим у липні сенатором Ліндсі Гремом та його співавторами від обох партій.
Документ раніше був схвалений Сенатом, і якщо Палата представників схвалить його без змін, він може одразу надійти на підпис президенту Дональду Трампу. Адміністрація брала участь у розробці останньої версії документа і очікується, що президент підпише законопроєкт, який дає йому додаткові важелі впливу для примусу Росії до мирних переговорів з Україною.
Про те, що дебати щодо законопроєкту відбудуться вже сьогодні, повідомив конгресмен Майкл Маккоул, який офіційно вносив документ до Палати представників. 15 вересня відбулося ключове процедурне голосування. Його результат довгий час залишався незрозумілим, оскільки більшість демократів, підтримуючи документ загалом, висловлювалися проти окремих його положень. На їхню думку, законопроєкт надає Трампу надто великі повноваження у сфері мит.
Голосами 214 членів Палати представників проти 211 документ у процедурному голосуванні було схвалено. «За» голосувала більшість республіканців і двоє демократів, двоє республіканців і більшість демократів були проти.
Законопроєкт передбачає, що адміністрація США має запровадити санкції проти найвищого керівництва Росії, а також так званих олігархів та членів їхніх сімей, компаній банківського та енергетичного сектора, суден російського тіньового флоту. Конкретні назви компаній у документі не згадуються, багато осіб, які підпадають під визначення законопроєкту, вже перебувають під санкціями.
Крім того, президент отримує право запроваджувати мито до 100% на товари з країн, які входять до першої п’ятірки покупців російської нафти та газу. Це може стосуватися, зокрема, Китаю та Індії. Адміністрація має широкі повноваження щодо запровадження відстрочок та винятків із санкційного режиму.
Також у документ, на вимогу президента Дональда Трампа, були додані заходи проти Ірану – зокрема, продовження наявних санкцій проти цієї країни.
Законопроєкт спочатку просував сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Після його смерті у липні документ отримав у назві його ім’я. Сенат ухвалив законопроєкт Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 у серпні. За документ проголосували 86 сенаторів, проти – 11.
У Росії підтвердили смерть генерала Груніса. Він доповідав Путіну про окупацію Костянтинівки
На війні проти України загинув генерал-майор армії РФ Антон Груніс, повідомляють телеграм-канали випускників Суворовського училища та військового блогера Юрія Котенка. Груніс брав участь в атаках на Часів Яр і командував наступом на Костянтинівку на Донеччині.
Як писали російські ЗМІ, саме Груніс на початку липня доповів президентові Росії Володимиру Путіну про повне взяття міста Костянтинівки під контроль російських військ. 3 липня про «звільнення» Костянтинівки заявив очільник Генштабу російської армії Валерій Герасимов.
При цьому пресслужба Міністерства оборони Росії продовжувала доповідати про бої у Костянтинівці, а Збройні сили України заперечували, що місто перейшло під російський контроль. Заперечує це і президент України Володимир Зеленський, який запропонував Путіну «зустрітися в Костянтинівці, якщо вона вже під контролем Росії».
Бої за Костянтинівку точаться з жовтня 2025 року і тривають дотепер. Згідно з мапами українського проєкту DeepState та американського Інституту вивчення війни (ISW), велика частина міста знаходиться в так званій сірій зоні.
За два тижні до смерті, 27 серпня, Антон Груніс був представлений до найвищої російської нагороди, звання Героя Росії.
Станом на вересень 2026 року на війні проти Україні загинули щонайменше 15 російських генералів (включно із загиблими внаслідок замахів) – це дані з відкритих джерел, Росія офіційно не повідомляє про свої втрати.