На хімзаводі під Москвою знайдені тіла п’ятьох загиблих після пожежі 1 жовтня
У місті Краснозаводську Моковської області РФ знайдені тіла всіх п’ятьох зниклих безвісти під час пожежі на хімічному заводі. Тіла були виявлені під час розбирання завалів, повідомив 3 жовтня тимчасовий виконавець обов’язків голови Сергієво-Посадського округу Московської області Сергій Лужецький.
Він також заявив, що роботи з ліквідації наслідків пожежі завершені. Моніторинг атмосфери показав, що небезпечних речовин у повітрі немає.
Велика пожежа сталася на Краснозаводському хімічному заводі увечері 1 жовтня. Її площа становила тисячу квадратних метрів. Причин пожежі слідство не називає. Місцеві жителі казали, що перед виникненням пожежі чули один чи кілька вибухів.
За офіційними даними, з місця події були евакуйовані 40 осіб, п’ятеро залишалися незнайденими.
Новинний телеграм-канал Shot, який одним із перших повідомив про пожежу, стверджував, що семеро людей загинули, але ця інфоормація надалі не була підтверджена.
Краснозаводський хімічний завод входить до складу державної корпорації «Ростех» та виконує замовлення міністерства оборони Росії, МВС та інших силових структур. Завод спеціалізується на сигнальних та освітлювальних засобах, засобах захисту літальних апаратів, антитерористичних засобах, а також виробляє патрони для гладкоствольної зброї. У 2025 році завод зазнавав ударів із боку України.
ЗМІ назвали ім’я чоловіка, машина якого була підірвана під Тулою. Він воював проти України і міг катувати полонених
У місті Новомосковську Тульської області РФ 2 жовтня вибухнув автомобіль, водій загинув. Правоохоронці не називають ім’я загиблого, але незалежні журналісти за фотографіями з місця події впізнали автомобіль Hyundai Solaris, зареєстрований на ім'я місцевого жителя Романа Сиром’ятникова.
3 жовтня газета «Новомосковск сегодня» опублікувала некролог Сиром’ятникову. У тексті він названий «педагогом, літератором, учасником СВО («спеціальною військовою операцією» російська влада називає війну проти України – ред.), відомим своєю активною роботою з патріотичного виховання молоді».
Як пише видання «Важные истории», Сиром’ятников раніше працював у системі Федеральної служби виконання покарань. 2023 року він пішов за контрактом на війну проти України. Наприкінці 2024 року був поранений і повернувся до Новомосковська. До та після участі у війні він також викладав предмет «Основи безпеки життєдіяльності» в місцевих коледжах.
Генеральна прокуратура України звинувачує Сиром’ятникова у тортурах щодо українських військовополонених у колонії ВК-1 у Тульській області. За даними українського відомства, Сиром’ятников причетний до тортур не менш як 50 військовослужбовців ЗСУ. Він разом із іншими наглядачами бив полонених руками, ногами, кийками та молотками і катував електрострумом. Генпрокуратура України оголошувала Сиром’ятникова в розшук.
У КМДА розповіли, на яких мостах обмежуватимуть рух під час тривог
У Києві запроваджують зміни у правилах руху транспорту мостами через Дніпро під час повітряних тривог, повідомила 3 жовтня Київська міська державна адміністрація.
За повідомленням, рух транспорту під час повітряних тривог обмежуватимуть на двох мостах:
- Подільському мостовому переході – рух транспорту тимчасово перекриватимуть (до 15 хв після початку повітряної тривоги) з лівого на правий берег;
- Південному мосту – рух транспорту тимчасово перекриватимуть з правого на лівий берег (до 15 хв після початку повітряної тривоги). Виїзд на міст у напрямку лівого берегу здійснюється зі Столичного шосе, Наддніпрянського шосе й автовокзалу «Видубичі».
Рух транспорту іншими мостами у Києві через річку Дніпро не перекриватиметься, додали в КМДА.
Правила оновили на тлі ударів РФ по мостах у Києві. 1 жовтня війська РФ вперше від початку повномасштабного вторгнення завдали ударів по одному з великих транспортних мостів Києва через Дніпро: Південному мосту. 3 жовтня київська влада повідомила, що під ударом був і Північний міст.
Війська РФ атакували цивільне судно на Одещині, загинув моряк – АМПУ
Російські війська завдали удару по цивільному вантажному судну під прапором Ліберії в одному з портів Одещини, внаслідок чого загинув матрос-моторист, ще троє членів екіпажу зазнали поранення, повідомила Адміністрація морських портів України.
За повідомленням, 13 членів екіпажу евакуювали в безпечне місце.
«Це – черговий цілеспрямований удар РФ по цивільному судноплавству. Росія продовжує тероризувати мирний торговельний флот і моряків, які щодня ризикують життям заради роботи українських морських шляхів», – йдеться в повідомленні.
Росія регулярно атакувала Одесу, але нещодавно посилила удари по її портах, зернових й олійних терміналах, а також по комерційних суднах в українських портах. За даними одеської прокуратури, наведеними влітку, від 20 червня до 20 липня армія Росії атакувала 28 цивільних торговельних суден у портах «Великої Одеси». Загалом загинула 21 людина, 34 зазнали поранення.
Ескалація в регіоні, який має вирішальне значення для світового експорту зерна, призводить до зростання міжнародних цін на пшеницю, писало AFP з посиланням на Lloyd's List Intelligence, компанію з морських даних.
Україна є основним експортером кукурудзи, пшениці, ріпаку, насіння соняшнику і рослинної олії, 90 відсотків її експорту сировинних товарів проходить через чорноморські порти в Одесі й навколо неї.
У Києві можуть працювати приховані ретранслятори для Shahed – радник президента
У Києві можуть працювати приховані ретранслятори, які забезпечують тимчасовий короткостроковий канал управління дронами «Шахед» для коригування ударів, заявив 3 жовтня радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов.
Він допустив, що таких ретрансляторів – небагато. «Можливо, один – три. Такі ретранслятори важко знайти, але шукати треба. Поки вони є, закриття міста засобами РЕБ не буде ефективним», – зазначив «Флеш».
За його словами, доказами наявності таких ретрансляторів можуть бути недавні російські удари по Києву, зокрема, атака по будівлі СБУ й мостах. «У момент удару (по СБУ – ред.) в небі не було інших «Шахедів»-ретрансляторів», – вказав радник президента.
Він додав, що поки існуватиме онлайн-керування «Шахедами», під ударом будуть не лише мости, а й засоби ППО.
«Ми ретельно досліджуємо всі уламки. Інших «таємних» засобів зв’язку (LTE, «Расвет», квантовий модем інопланетян) ми не знаходимо», – зазначив Бескрестнов.
Росія в останні місяці для атак проти України почала активно застосовувати реактивні дрони. Через це Київ і низка інших українських міст зазнають фактично цілодобових дронових атак.
1 жовтня війська РФ вперше від початку повномасштабного вторгнення завдали ударів по одному з великих транспортних мостів Києва через Дніпро: Південному мосту. 3 жовтня київська влада повідомила, що під ударом був і Північний міст.
Удар по Північному мосту в Києві: дві людини постраждали – Кличко
Міський голова Києва Віталій Кличко 3 жовтня повідомив, що внаслідок ранкового російського удару по Північному мосту, що сполучає правий і лівий береги, постраждали дві людини.
«Одному постраждалому медики надали допомогу на місці. Другого госпіталізували, а зараз він на амбулаторному лікуванні», – написав Кличко у телеграмі.
Вранці він повідомляв, що внаслідок удару РФ на Північному мосту було пошкоджене дорожнє полотно й контактна тролейбусна мережа, і рух мостом з лівого на правий берег перекрили.
У Київській міській адміністрації згодом заявили, що рух транспорту обмежений: з лівого на правий берег працюють три полоси Північного мосту, із правого на лівий – одна полоса.
За даними КМДА, тривають ремонтні роботи, після завершення яких рух буде відновлений усіма полосами.
Перші від початку повномасштабного вторгнення РФ удари по одному з великих транспортних мостів Києва через Дніпро сталися 1 жовтня. Тоді кілька разів був атакований Південний міст.
Цим мостом проходить «зелена» Сирецько-Печерська гілка київського метро, також він є найзручнішим шляхом на правобережжя для жителів густозаселених спальних київських районів Позняки, Осокорки тощо. Удари по цьому мосту продовжилися 2 жовтня.
Через атаки Росії 2 жовтня на київські мости через Дніпро запровадили обмеження для чотирьох із них (Дарницький, Метро, Патона і Подільський), а Південний був закритий після пошкодження реактивними дронами. У столиці України почалися великі затори.
Чому так складно збивати російські реактивні дрони? Пояснюємо
Київ уже понад місяць майже безперервно зазнає атак російських реактивних дронів. З 27 серпня у столиці України зафіксували понад 235 повітряних тривог загальною тривалістю 261 годину: це понад 10 діб, заявив секретар Ради національної безпеки та оборони Ігор Клименко. За його словами, ЗС РФ нарощує повітряні атаки.
Силам ППО складно справлятися з реактивними дронами, які є швидкісною модернізованою версією «Герані»: щоб їх збити, потрібен не один перехоплювач.
Як в Україні з цим борються? Про це читайте і дивіться за лінком
В ISW проаналізували заяви Путіна, що «межують із галюцинаціями»
Заяви російського лідера Володимира Путіна про успіхи російських військ на фронті у вересні 2026 року, зроблені ним під час виступу на засіданні Міжнародного дискусійного клубу «Валдай» під Москвою 1 жовтня, «настільки далекі від реальності, що межують із галюцинаціями», заявив у своєму звіті американський Інститут вивчення війни.
«Путін стверджував, що лише у вересні 2026 року російські сили захопили 1301 квадратний кілометр території України – у 2,5 рази більше, ніж заявлені російські здобутки за попередні місяці. ISW проаналізував докази, на підставі яких можна зробити висновок, що у вересні 2026 року російські війська зазнали чистих втрат у розмірі 80,81 квадратних кілометра», – йдеться у звіті.
В ISW наголосили, що навіть з урахуванням проникнення російських військ у райони, над якими вони не встановили контроль, у вересні 2026 року російські війська втратили контроль над 175,18 квадратними кілометрами територій.
«Абсурдні заяви Путіна продовжують створювати вигадану картину бойових дій, що підтримує когнітивну війну Кремля, спрямовану на те, щоб неправдиво зобразити російський наступ як тотальний на всьому полі бою. ISW не може оцінити, чи знає Путін, що наведені ним цифри є неправдивими, чи він просто приймає вигадані дані про перебіг боїв, які йому подають – наслідок культури брехні, глибоко вкоріненої в системі російського військового командування», – зазначили аналітики.
В Інституті вивчення війни також заявили, що Путін активізував зусилля, спрямовані на те, щоб переконати світ, що європейські лідери, які реагують на російські погрози й атаки в Європі, насправді є агресорами, і значну частину свого виступу присвятив твердженням про те, що Росія «нікому не погрожує» і не має «планів нападати на когось у 2029, 2030 чи 2050 роках».
«Виступ Путіна 1 жовтня є частиною постійних зусиль Кремля, спрямованих на підтримку безпідставних проросійських й антиукраїнських аргументів серед деяких європейських лідерів про те, що розмови про реальні загрози з боку Росії є штучно створеними, а сама Росія насправді є жертвою західної агресії», – заявили в ISW.
«Російські посадовці, зокрема Путін, насправді погрожують європейським країнам, у тому числі ядерними ударами. Крім того, Кремль дедалі частіше здійснює атаки проти Європи, зокрема навмисні вторгнення дронів у повітряний простір Молдови і країн НАТО, а також різні спроби диверсії і шпигунства», – додали аналітики.
1 жовтня на «Валдаї» очільник РФ Володимир Путін погрожував світові та вкотре сказав, що Росія «не розпочала війну», а вона стала відповіддю на дії НАТО й самої України.
Путін назвав ситуацію в Європі і світі «дуже небезпечною», знову звинувативши країни Заходу в агресивних намірах. Він попередив, що у нинішній міжнародній ситуації можливий такий сценарій, який призведе до «фатальних наслідків».
Путін нагадав, що в арсеналі кількох країн є зброя, «здатна знищити все живе», очевидно, маючи на увазі ядерну зброю. «Чи можемо ми бути впевнені в тому, що така зброя не буде застосована?» – поставив риторичне запитання Путін і відповів на нього негативно.
Путін виступав на тлі зростання напруженості у відносинах Росії і країн Європи.
Представниця НАТО Еллісон Гарт раніше в коментарі Радіо Свобода заявила, що Росія вдалася до «безвідповідальної ядерної риторики», зазначивши при цьому, що Альянс вже дав формальну відповідь, засудивши погрози застосування сили. Вона також зазначила, що дії НАТО не загрожують Росії, і підкреслила: «У нас є все необхідне, щоб захистити кожен дюйм території союзників, і ми залишаємося сильними, готовими і здатними протистояти будь-якій загрозі».
Клименко: при РНБО створять робочий орган з питань ідентифікації тіл загиблих військових
При Раді національної безпеки й оборони України буде створений робочий орган з питань ідентифікації тіл загиблих захисників, повідомив секретар РНБО Ігор Клименко.
«Для родин зниклих безвісти тривале очікування на встановлення особи – це додатковий біль. Тож держава має забезпечити прискорення процесів і якість проведених експертиз. За дорученням президента України визначили першочергові рішення», – написав Клименко у телеграмі 3 жовтня.
За його словами, уряд має посилити систему судово-медичної експертизи: збільшити кількість фахівців і забезпечити належні умови їхньої роботи.
«Також важливо створити в регіонах спеціалізовані бюро СМЕ, які зосередяться виключно на ідентифікації тіл військовослужбовців. Відтепер ця робота перебуватиме на контролі РНБО», – зазначив Клименко.
За його словами, відповідний робочий орган об’єднає всі відповідальні державні структури.
Напередодні керівник Офісу президента України Кирило Буданов повідомив, що в Україну в межах репатріаційних заходів повернули понад 26 тисяч тіл і останків загиблих військових, але значна частина з них досі залишається невпізнаною.
В Україні понад 90 тисяч осіб вважаються зниклими безвісти за особливих обставин, повідомив на початку цього року уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов. Йдеться про військових й цивільних, у тому числі дітей.
Від травня 2023 року в Україні запрацював Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб. Туди потрапляють всі дані про військовослужбовців, які розшукуються.
У Литві закривали аеропорт Вільнюса, піднімали винищувачі НАТО через ймовірний БпЛА
У районі столиці Литви Вільнюса вранці 3 жовтня оголосили жовтий рівень повітряної тривоги через невідомий літальний об’єкт, ймовірно, безпілотник.
Жителям регіону розіслали попередження на мобільні телефони із закликом знайти безпечне місце. Через невідомий об’єкт аеропорт Вільнюса тимчасово закрили, в повітря підняли винищувачі НАТО.
Пізніше тривогу скасували.
Голова Національного центру Литви з управління кризами Вільмантас Віткаускас повідомив, що об’єкт прилетів у повітряний простір Литви з боку Білорусі, але ідентифікувати апарат поки що не вдалося.
Останніми тижнями безпілотники неодноразово порушували повітряний простір європейських країн. У вересні російські дрони залітали в повітряний простір Польщі, де частина з них була збита.
Про порушення повітряного простору російськими безпілотниками повідомляли також румунська і молдовська влада. На тлі цих інцидентів країни східного флангу НАТО посилили спостереження за повітряним простором.
В Україну повернули понад 26 тисяч тіл і останків військових, значна частина досі не впізнана – Буданов
В Україну в межах репатріаційних заходів повернули понад 26 тисяч тіл і останків загиблих військових, але значна частина з них досі залишається невпізнаною, заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов.
«Обговорили з колегами рішення для пришвидшення процесу ідентифікації полеглих захисників. Переконаний, що бюрократичні затримки та порушення регламентів у системі судово-медичних експертиз неприпустимі», – заявив Буданов 2 жовтня за підсумками засідання Координаційної ради з питань захисту прав ветеранів війни і членів їхніх сімей, членів сімей загиблих захисників і захисниць України, а також з питань полонених та осіб, зниклих безвісти.
За його словами, на засіданні сформували «конкретний алгоритм дій».
«Буде створено міжвідомчу групу для розгляду проблемних питань, пов’язаних з ідентифікацією загиблих, переглянемо роботу бюро судово-медичних експертиз, особливо в регіонах, залучимо додатково міжнародні спроможності для проведення ДНК-експертиз. Усі необхідні нормативно-правові рішення уряд ухвалить найближчим часом», – повідомив голова ОП.
В Україні понад 90 тисяч осіб вважаються зниклими безвісти за особливих обставин, повідомив на початку цього року уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов. Йдеться про військових й цивільних, у тому числі дітей.
Від травня 2023 року в Україні запрацював Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб. Туди потрапляють всі дані про військовослужбовців, які розшукуються.
«Це не означає, що проблеми немає» – Марченко після заяв Єврокомісії щодо грошей на оборонні потреби України
Міністр фінансів України Сергій Марченко зазначив, що, попри заяви представників Єврокомісії про те, що дефіциту в українському оборонному бюджеті немає, в Міноборони все ж мають потребу в додаткових коштах на цей рік.
Він нагадав, що в серпні 2026 року в Міноборони України задекларували додаткову оборонну потребу розміром 27 мільярдів доларів.
«Цей тиждень, разом з представниками Міноборони і Єврокомісії ми проводили зустрічі в Брюсселі, де обговорили можливі шляхи закриття цієї потреби. Ми напрацювали план і показали наше бачення, але це не означає, що цієї проблеми немає», – написав Марченко у фейсбуці 3 жовтня.
За його словами, за рахунок внутрішніх ресурсів (економія і перерозподіл видатків) Україна покриє понад сім мільярдів доларів з цієї потреби, ще близько 12 мільярдів доларів розраховують знайти «спільними зусиллями».
«Решта коштів є критичною потребою, і ми працюємо спільно з Міністерством оборони над визначенням джерела покриття. Єврокомісія не зможе її покрити через відсутність у них відповідних інструментів в цьому році», – заявив міністр.
Марченко також звернув увагу на те, що варто розділяти бюджетний і військовий треки фінансування.
Міжнародне фінансування для потреб держбюджету – це кошти, які Україна використовує для покриття невійськових видатків, зазначив він. «До кінця року нам вкрай необхідно отримати від партнерів 29,5 млрд доларів (більше ніж 3 млрд з яких отримано вчора). І ми їх отримаємо, якщо виконаємо всі узгоджені зобовʼязання з нашої сторони. Виконаємо спільно парламент і уряд», – зауважив міністр.
З іншого боку, за його словами, гарантовані кошти від ЄС в межах USL (Ukraine Support Loan) на потреби оборони (закупівлі зброї і дронів), «є безумовними». «Тобто, ми їх точно отримаємо. Сьогодні доступними до вибірки до кінця 2026 року залишаються 17 мільярдів євро. Щодо цих коштів домовились з Єврокомісією прискорити роботу над максимально швидким погодженням запитів, які подає Україна», – додав він.
Напередодні головна речниця Єврокомісії Паула Піньо заявила, що представники ЄК й України дійшли висновку, що дефіциту в українському оборонному бюджеті немає.
«Коли ви неодноразово запитували нас про цей заявлений дефіцит, ми відповідали, що маємо сісти разом із нашими українськими партнерами й оцінити, чи справді існує дефіцит і, якщо так, то якого розміру… Вчора (1 жовтня – ред.) разом із нашими українськими друзями ми дійшли висновку, що дефіциту немає», – зазначила вона.
На уточнювальне запитання Радіо Свобода, як саме зник дефіцит, речниця порадила звернутися насамперед до українського уряду.
23 серпня президент Володимир Зеленський заявив про дефіцит оборонного бюджету України у 27 мільярдів доларів. Одним зі шляхів його покриття називав дострокову виплату траншів із багатомільярдної позики ЄС, запланованих на наступний рік.
27 вересня прем’єр Сергій Корецький заявив, що сім мільярдів доларів із додаткової оборонної потреби уряд забезпечить власним ресурсом – через економію, оптимізацію й перерозподіл видатків. Таким чином, непокритими залишалися близько 20 мільярдів доларів.
28 вересня міністр оборони Євгеній Хмара, звертаючись по відеозв’язку до колег із ЄС, заявив, що близько третини додаткової оборонної потреби України у 27 млрд доларів – це передоплата за дрони, які мають бути поставлені на початку 2027 року. Водночас сім млрд доларів на грошове забезпечення військових та виплати Україна покриє власним ресурсом, а для фінансування решти потреб Хмара закликав, зокрема, перенести частину коштів кредиту ЄС із 2027-го на 2026 рік.
На Харківщині за добу через удари РФ загинули 5 людей, 49 постраждали – ОВА
На Харківщині внаслідок російських обстрілів минулої доби загинули п’ять людей, постраждали – 49, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, 2 жовтня російських ударів зазнали Харків і 13 населених пунктів Харківської області.
«У Харкові загинули жінки 66 і 80 років, постраждали 42 людини, зокрема троє дітей; у сел. Шевченкове поранено 74-річного чоловіка, зазнали гострої реакції на стрес жінки 69 і 72 років; у полі біля с. Сковородинівка Золочівської громади загинув 50-річний чоловік; на дорозі між с. Довжик і с. Миронівка Золочівської громади загинув 66-річний чоловік; біля с. Руська Лозова Дергачівської громади поранено 44-річного чоловіка, зазнали гострої реакції на стрес 42-річна жінка, 17-річна дівчина і 15-річний хлопець; у с. Руська Лозова Дергачівської громади загинув 75-річний чоловік», – повідомив Синєгубов.
Він додав, що, зокрема, в Харкові внаслідок ударів пошкоджені 23 приватні будинки, навчальний заклад, офісні будівлі, сім автомобілів, електромережі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Депутат Ради Гончаренко написав, що «ми програємо війну», тому «потрібно домовлятися». У його фракції відреагували
Депутат Верховної Ради із фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко 2 жовтня, реагуючи на останні події в російсько-українській війні, написав кілька текстів, у яких, серед іншого, написав, що «ми програємо війну». Його висловлювання спричинили дискусію як серед членів фракції «ЄС», так і серед широкого кола коментаторів у соцмережах.
За словами Олексія Гончаренка, останні російські удари призвели до того, що «ми наближаємося до величезної проблеми», а реакція чинної української влади свідчить про «відсутність розуміння реальності».
Гончаренко вважає, що «реальність така»: «ми програємо війну; ми втрачаємо величезну кількість людей; у нас немає своїх грошей не просто на оплату війни, а навіть на функціонування країни; ми втрачаємо бізнес і економіку; і справді щоразу умови, які ми отримуємо, гірші за попередні».
Далі у своєму початковому тексті Гончаренко робить висновок, що найкращий варіант дій – «домагатися миру й намагатися покращити наше становище», і запитує «як це зробити?»
У своїх наступних постах Гончаренко констатує, що «ми не можемо домовитись одразу про закінчення війни», і пропонує «давайте домовлятись про все на світі».
«Давайте натякнемо (очевидно, лідеру РФ Володимиру Путіну – ред.), що ми готові говорити про нейтральність… Померти всією країною заради того, щоб стати членом НАТО, – це, як на мене, абсурд», – твердить Олексій Гончаренко.
Інші поступки, на думку Гончаренка, можуть бути в питаннях мови і віри.
«Якщо люди хочуть собі говорити російською, хай говорять… Якщо є з десяток людей, які хочуть ходити до російської православної церкви, – хай ходять. Головне – контролювати, щоб там говорили про Бога, а не про зраду Батьківщини», – пише Гончаренко.
Найскладнішим питанням, за словами Гончаренка, є питання Донбасу, яке потрібно вирішувати, коли «зупинимо удари по школах, лікарнях, портах, житлових будинках, мостах». «Зупинка по лінії. Нейтральна зона. Відведення і російських, і українських військ. Зона під контролем ООН. Варіанти є», – вважає Гончаренко.
У наступних постах Гончаренко публічно дискутує з політиками і громадськими діячами, які вважають, що суть його пропозицій полягає не в переговорах, а в капітуляції.
Гончаренко «пропонує не домовлятися, а благати пощади» – В’ятрович
Коротко позицію критиків Гончаренка сформулював його колега по фракції «Європейська солідарність» Володимир В’ятрович. «Те, що пропонує Олексій Гончаренко – це не домовлятися, а благати пощади, добровільно підставляючи горло під ніж убивці. Таке вже було сто років тому. Більше не буде!» – переконаний колишній директор Україхнського інституту національної пам’яті (УІНП).
Згодом на висловлювання Гончаренка відреагувала і вся його фракція в парламенті, не називаючи на ім’я, з чиїми висловлюваннями вона вступає в дискусію. «Європейська солідарність» виступила із заявою, в якій зазначила, що «мир не може означати капітуляцію української державності та ідентичності».
Більше інформації тут
Армія РФ вночі атакувала Україну 157 дронами. У ЗСУ кажуть про влучання на 12 локаціях
Російські військові вночі проти 3 жовтня атакували Україну 157 ударними безпілотниками, зокрема 45 реактивними дронами типу Shahed, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 131 ворожий БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дрон інших типів», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах повідомили, що зафіксовано влучання на 12 локаціях, а також падіння уламків на п’яти локаціях.
«Окрім того, вранці ворог атакував Одещину баражуючими боєприпасами типу «Бандероль». Наслідки атаки уточнюються», – додали військові, зазначивши, що атака триває, і в повітряному просторі України ще фіксують російські дрони.
ДСНС: чотири людини постраждали в Гостомелі на Київщині через удар РФ
У Гостомелі на Київщині внаслідок російського обстрілу ввечері 2 жовтня постраждали чотири людини, серед них – дитина, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Уночі рятувальники ліквідовували пожежі, що виникли у двох складських приміщеннях у Бучанському районі. Наразі на місцях триває розбір завалів і проливання конструкцій», – зазначили в ДСНС.
Тим часом очільник обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко уточнив, що 66-річний житель Гостомеля зазнав опіків тіла, а також закритої травми живота, його доправили до лікарні.
«8-річна дівчинка отримала осколкове поранення нижньої кінцівки. Ще двоє людей отримали легкі травми. У чоловіка – опіки голови, у жінки – забій лівого колінного суглоба та гостра реакція на стрес», – додав Ткаченко.
РФ втратила 1560 своїх військових за минулу добу – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 538 950 своїх військових, зокрема 1 560 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 3 жовтня навів український Генштаб.
В українському командуванні також назвали дані про російські втрати у військовій техніці:
- танки – 12 391 (+3 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 477 (+6)
- артилерійські системи – 50 637 (+45)
- РСЗВ – 2 178 (+3)
- засоби ППО – 1 683
- літаки – 443
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 824 (+14)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 544 498 (+1 645)
- крилаті ракети – 5 126
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 156 731 (+422)
- спеціальна техніка – 4 783 (+3).
У Києві через російський удар пошкоджений Північний міст, рух частково перекрили – мер
Російській військові 3 жовтня атакували Північний міст у Києві, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«На Північному мосту пошкоджене дорожнє полотно й контактна тролейбусна мережа. Рух мостом з лівого на правий берег наразі перекрили», – написав він у телеграмі.
Перші від початку повномасштабного вторгнення РФ удари по одному з великих транспортних мостів Києва через Дніпро сталися 1 жовтня. Тоді кілька разів був атакований Південний міст.
Цим мостом проходить «зелена» Сирецько-Печерська гілка київського метро, також він є найзручнішим шляхом на правобережжя для жителів густозаселених спальних київських районів Позняки, Осокорки тощо. Удари по цьому мосту продовжилися 2 жовтня.
Через атаки Росії 2 жовтня на київські мости через Дніпро запровадили обмеження для чотирьох із них (Дарницький, Метро, Патона і Подільський), а Південний був закритий після пошкодження реактивними дронами. У столиці України почалися великі затори.
Оборона серед тіл, компот з дощу і вихід із позиції наосліп. Піхотинець «Ромео» про оборону Костянтинівки
46-річний «Ромео» тримав оборону під Костянтинівкою 113 днів. Він втратив двох побратимів і внаслідок прямого влучання у бліндаж отримав поранення та опіки обличчя – через що на деякий час повністю утратив зір. У повній сліпоті боєць провів 10 днів. Проте, 17 вересня, із частковим зором, «Ромео» вдалося вийти на позиції суміжного підрозділу, а згодом – до точки евакуації.
У 117-й важкій механізованій бригаді підрахували, що за два своїх бойових виходи піхотинець знищив 42 військових РФ. «Ромео» родом із Сумщини, до війни працював екскаваторником, теслею і в будівельній бригаді. Воює він з січня 2026 року, здійснив два бойових виходи: у район села Софіївка на південний захід від Дружківки та у район Костянтинівки.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) записали інтерв'ю з бійцем у шпиталі. «Ромео» одразу попередив, що про бої багато розповідати не буде, бо надто важкі ці спогади. Відчувалося, як сильно він горює за загиблими побратимами. Але, ділиться «Ромео», він зберіг віру в перемогу України, «аби діти не знали, що таке війна».
– Як ви потрапили до війська?
– ТЦК забрали (сміється). Забрали мене якраз перед Водохрещем. Я просив, щоб вони повідомили рідним, куди мене забрали, але цього ніхто не зробив. Я служив строкову службу вже. Тому: служити так служити. Для Батьківщини – не для себе.
– Як далі склалася ваша доля?
– Два місяці базової військової підготовки. Потім у квітні мене розподілили на Донеччину у 117-ту ОВМБр.
– Як вам цей перехід від цивільного життя до війни на Донеччині?
– Важкий цей перехід. Бо ніхто ж не думав, що таке станеться.
«Усі хати зрівнювали із землею»: оборона Софіївки
– Яким був ваш перший бойовий вихід у район села Софіївка?
– Захід на позиції був набагато легшим, ніж у район Костянтинівки. Три дні заходили. Позиція була у підвалі хати. Ми копали підвал углиб і хотіли зробити ще один вихід. Але: я ж працював на будівництві і ніколи не бачив, щоб такі фундаменти були. Ми вкопалися углиб більше двох метрів, а фундамент був із дикого каменя. Я стояв на повен зріст, а він ще вищим за мене був. Усі хлопці старалися.
Усі хати зрівнювали із землею: і міномети їхні били, і «мавіки» зі скидами літали, вишукували цілі
Там ми попали на чеченців. Нам треба було вранці виходити, а вони полізли. Ми передали по рації, і їх одразу ж і накрили.
Вийшли ми з Софіївки нормально. Слава Богу, всі були живі та здорові.
– Яка була в районі Софіївки безпекова ситуація? Яку тактику застосовували російські військові?
– Вони намагалися обходити Софіївку. Ми передавали, що чули з певних ділянок постріли, і росіян одразу ж накривали вогнем.
Коли ми зайшли до села на початку квітня, то хати ще стояли: на деяких не було даху, десь були завалені стіни. А перед тим, як ми звідти виходили – 18 травня – вони крили село гарно. Усі хати зрівнювали із землею: і міномети їхні били, і «мавіки» зі скидами літали, вишукували цілі.
Читайте повністю ТУТ
На фронті відбулося 164 бої з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 2 жовтня на фронті відбулося 164 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав одного ракетного удару, здійснив 60 авіаційних ударів, скинув 176 керованих авіабомб. Крім того, залучив для ураження 6230 дронів-камікадзе та здійснив 1795 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ», – ідеться у вечірньому зведенні.
Найбільше боїв зафіксовано на двох напрямках на Донеччині – Покровському та Костянтинівському.
«На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбили 19 ворожих штурмів: в районі населеного пункту Костянтинівка та в бік Осикового, Олексієво-Дружківки, Новоселівки, Іллінівки, Кіндрашівки, Розкішного, Грузького, Вільного.
15 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися в бік населених пунктів Добропілля, Світле, Мирне, Сергіївка та Молодецьке. Два бої тривають», – указано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Олександрівському, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.