«Не можемо продовжувати спільний шлях»: «Європейська Солідарність» відреагувала на заяви Гончаренка
«Європейська солідарність» заявила, що тепер партія «не може продовжувати спільний політичний шлях» з народним депутатом, членом фракції ЄС Олексієм Гончаренком після його заяв щодо необхідності домовлятися з Росією крок за кроком.
«Публічні позиції Олексія Гончаренка щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України розійшлися з позицією «Європейської Солідарності» та її ідеологічними засадами. Саме тому фракція «Європейська солідарність» – ми ухвалили рішення, що тепер ми не можемо продовжувати спільний політичний шлях через ідеологічні розбіжності», – йдеться у заяві політичної сили за 5 жовтня.
У заяві додають, що це рішення не перекреслює років спільної роботи, але партійна єдність «не може бути формальністю, за якою приховуються принципово різні відповіді на питання про майбутнє держави».
Олексій Гончаренко на рішення «Європейської солідарності» наразі не реагував. Він був членом фракції ЄС, проте обирався до Верховної Ради як самовисуванець на окрузі в Одеській області, безпартійний. На запитання Радіо Свобода чи готовий він до виключення з фракції Гончаренко у прямому ефірі відповів: «Я в першу відповідаю перед своїми виборцями. Я переконаний: те, що я говорю підтримує більшість моїх виборців».
Депутат Верховної Ради Олексій Гончаренко 2 жовтня оприлюднив кілька текстів, у яких, серед іншого, написав, що Україна програє війну.
За його словами, останні російські удари призвели до того, що «ми наближаємося до величезної проблеми», а реакція чинної української влади свідчить про «відсутність розуміння реальності».
Гончаренко вважає, що: «ми програємо війну; ми втрачаємо величезну кількість людей; у нас немає своїх грошей не просто на оплату війни, а навіть на функціонування країни; ми втрачаємо бізнес і економіку; і справді щоразу умови, які ми отримуємо, гірші за попередні».
Гончаренко констатує, що «ми не можемо домовитись одразу про закінчення війни», і пропонує «давайте домовлятись про все на світі».
Його висловлювання спричинили дискусію, зокрема, серед членів фракції «ЄС». Тоді ж, 2 жовтня, «Європейська солідарність» виступила із заявою, в якій зазначила, що «мир не може означати капітуляцію української державності та ідентичності».
4 жовтня у колонці на «Українські правді» Гончаренко, серед іншого, заявив, що Україна не може перемогти Росію, Росія не може перемогти Україну. Він знову наголосив на тому, що слід домовлятися. Але це, за його словами, не означає капітулювати і здаватися.
«У війні на виснаження паритету вже немає, і тут ми програємо. Вони воюють за свої гроші, ми за чужі. Кожен місяць забирає в нас завод, міст, тисячі життів і тисячі людей, які виїхали і навряд чи повернуться. Час грає проти нас. Якщо жодна сторона не може виграти, лишається домовлятися. Я навмисно кажу саме «домовлятися». Не капітулювати і не здаватися. Домовленість означає, що на поступки йдуть обидві (!) сторони», – написав він.
Гончаренко пропонує домовлятися від припинення ударів по інфраструктурі та забезпечення безпеки судноплавства до нейтралітету України, мовного, церковного та питань історичної пам’яті, а питання Донбасу залишити на завершальний етап переговорів.
Дискусії у «Європейській солідарності»
Народний депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький у дописі в фейсбуці 4 жовтня зазначив, що «якщо позиція члена фракції принципово розходиться з позицією партії та фракції, це, безумовно, може стати підставою для серйозної внутрішньої дискусії та передбачених правилами політичної сили процедур».
Лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко до цього часу заяв Гончаренка не коментував, як і співголова фракції Артур Герасимов.
Інша співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко 2 жовтня заявила, що не поділяє «плани Гончаренка», але зазначила, що «хочеться почути реалістичний мирний план української влади».
Росія не готова домовлятися про перемир’я
Офіційна російська позиція полягає в тому, що в «українському питанні» має йтися не про перемир'я, часткове чи всеохопне, а про угоду про мир.
Виступаючи 1 жовтня на дискусійному клубі «Валдай» під Москвою, російський лідер Володимир Путін офіційно відкинув пропозицію про обопільне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та цивільних суднах, назвавши таку ініціативу «безглуздою». За словами Путіна, умови потенційного «енергетичного перемир’я», яке обговорювалося за посередництва США, не відповідають інтересам Москви.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров ще в грудні 2024 року заявив, що мир в Україні можливий лише у випадку відмови від членства в НАТО і втрати Україною частини територій (навіть тих, які Росія не окупувала).
«Ніякого НАТО. Ніяких військових баз, військових навчань на українській землі за участю іноземних військ... Доведеться брати до уваги реалії на землі. А вони – це не тільки лінія зіткнення, а й зміни до конституції Російської Федерації після проведення референдуму в Донецькій і Луганській республіках, Херсонській і Запорізькій областях. Зараз вони вже перебувають у складі Росії, згідно з нашою конституцією. Це реальність», – сказав очільник російської зовнішньої політики.
Ця позиція Росії залишається незмінною упродовж останніх років, Москва жодного разу не висловлювала готовності до її пом'якшення чи будь-яких переговорів із цього приводу.
На тлі останніх спроб США відновити мирні переговори для припинення війни Росії проти України Інститут вивчення війни зазначають, що в Кремлі повторили небажання Росії йти на будь-які суттєві компроміси в процесі мирних переговорів щодо припинення війни проти України.
«Не можемо продовжувати спільний шлях»: «Європейська Солідарність» відреагувала на заяви Гончаренка
«Європейська Солідарність» заявила, що тепер партія «не може продовжувати спільний політичний шлях» з народним депутатом, членом фракції ЄС Олексієм Гончаренком після його заяв щодо необхідності домовлятися з Росією крок за кроком.
«Публічні позиції Олексія Гончаренка щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України розійшлися з позицією «Європейської Солідарності» та її ідеологічними засадами. Саме тому фракція «Європейська Солідарність» – ми ухвалили рішення, що тепер ми не можемо продовжувати спільний політичний шлях через ідеологічні розбіжності», – йдеться у заяві політичної сили.
У заяві додають, що це рішення не перекреслює років спільної роботи, але партійна єдність «не може бути формальністю, за якою приховуються принципово різні відповіді на питання про майбутнє держави».
Співголови фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко та Артур Герасимов окремо рішення партії не коментували. Також цього не зробив її лідер Петро Порошенко.
Олексій Гончаренко на рішення «Європейської солідарності» наразі не реагував. Він є членом фракції ЄС, проте обирався до Верховної Ради як самовисуванець на окрузі в Одеській області, безпартійний.
Депутат Верховної Ради із фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко 2 жовтня оприлюднив кілька текстів, у яких, серед іншого, написав, що Україна програє війну.
За його словами, останні російські удари призвели до того, що «ми наближаємося до величезної проблеми», а реакція чинної української влади свідчить про «відсутність розуміння реальності».
Гончаренко вважає, що: «ми програємо війну; ми втрачаємо величезну кількість людей; у нас немає своїх грошей не просто на оплату війни, а навіть на функціонування країни; ми втрачаємо бізнес і економіку; і справді щоразу умови, які ми отримуємо, гірші за попередні».
Гончаренко констатує, що «ми не можемо домовитись одразу про закінчення війни», і пропонує «давайте домовлятись про все на світі».
Його висловлювання спричинили дискусію, зокрема, серед членів фракції «ЄС». Тоді ж, 2 жовтня, «Європейська солідарність» виступила із заявою, в якій зазначила, що «мир не може означати капітуляцію української державності та ідентичності».
4 жовтня у колонці на «Українські правді» Гончаренко, серед іншого, заявив, що Україна не може перемогти Росію, Росія не може перемогти Україну. Він знову наголосив на тому, що слід домовлятися. Але це, за його словами, не означає капітулювати і здаватися.
«У війні на виснаження паритету вже немає, і тут ми програємо. Вони воюють за свої гроші, ми за чужі. Кожен місяць забирає в нас завод, міст, тисячі життів і тисячі людей, які виїхали і навряд чи повернуться. Час грає проти нас. Якщо жодна сторона не може виграти, лишається домовлятися. Я навмисно кажу саме «домовлятися». Не капітулювати і не здаватися. Домовленість означає, що на поступки йдуть обидві (!) сторони», – написав він.
Гончаренко пропонує домовлятися від припинення ударів по інфраструктурі та забезпечення безпеки судноплавства до нейтралітету України, мовного, церковного та питань історичної пам’яті, а питання Донбасу залишити на завершальний етап переговорів.
Дискусії у «Європейській солідарності»
Народний депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький у дописі в фейсбуці 4 жовтня зазначив, що «якщо позиція члена фракції принципово розходиться з позицією партії та фракції, це, безумовно, може стати підставою для серйозної внутрішньої дискусії та передбачених правилами політичної сили процедур».
Лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко до цього часу заяв Гончаренка не коментував, як і співголова фракції Артур Герасимов.
Інша співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко 2 жовтня заявила, що не поділяє «плани Гончаренка», але зазначила, що «хочеться почути реалістичний мирний план української влади».
Росія не готова домовлятися про перемир’я
Офіційна російська позиція полягає в тому, що в «українському питанні» має йтися не про перемир'я, часткове чи всеохопне, а про угоду про мир.
Виступаючи 1 жовтня на дискусійному клубі «Валдай» під Москвою, російський лідер Володимир Путін офіційно відкинув пропозицію про обопільне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та цивільних суднах, назвавши таку ініціативу «безглуздою». За словами Путіна, умови потенційного «енергетичного перемир’я», яке обговорювалося за посередництва США, не відповідають інтересам Москви.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров ще в грудні 2024 року заявив, що мир в Україні можливий лише у випадку відмови від членства в НАТО і втрати Україною частини територій (навіть тих, які Росія не окупувала).
«Ніякого НАТО. Ніяких військових баз, військових навчань на українській землі за участю іноземних військ... Доведеться брати до уваги реалії на землі. А вони – це не тільки лінія зіткнення, а й зміни до конституції Російської Федерації після проведення референдуму в Донецькій і Луганській республіках, Херсонській і Запорізькій областях. Зараз вони вже перебувають у складі Росії, згідно з нашою конституцією. Це реальність», – сказав очільник російської зовнішньої політики.
Ця позиція Росії залишається незмінною упродовж останніх років, Москва жодного разу не висловлювала готовності до її пом'якшення чи будь-яких переговорів із цього приводу.
На тлі останніх спроб США відновити мирні переговори для припинення війни Росії проти України Інститут вивчення війни зазначають, що в Кремлі повторили небажання Росії йти на будь-які суттєві компроміси в процесі мирних переговорів щодо припинення війни проти України.
«Ми самі вирішуватимемо»: Рубіо відповів на погрози РФ щодо безпеки посольств у Києві
На тлі останніх погроз Росії держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон самостійно визначатиме, наскільки небезпечно для американського посольства продовжувати працювати в Києві.
Він зауважив, що це не новина – Москва місяцями погрожує і закликає дипломатів покинути Україну, і ні для кого не є несподіванкою, що Київ зазнає російських атак.
«У нас є посольство у Києві, і ми самі вирішуватимемо, чи безпечно їм там перебувати, чи ні… Ми щодня аналізуємо безпеку кожної нашої дипмісії у світі. Якщо виникає загроза і ми вважаємо, що потрібно змінити локацію, ми це зробимо. Наразі ми там цього не зробили», – сказав держсекретар США.
Минулого тижня міністерство закордонних справ Росії застерегло іноземних громадян і дипломатичний персонал від перебування в Україні, зокрема в Києві, заявивши, що по місту будуть завдані нові «масовані удари», нібито у відповідь на українські атаки по російських військових об’єктах.
«МЗС Росії повторно застерігає іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій, від перебування в Україні й поїздок на її територію. Відповідальність за можливі негативні наслідки повністю лежить на тих, хто ігнорує це попередження», – заявили в російському МЗС.
У відповідь на це низка дипломатичних представництв, зокрема країн ЄС, заявили, що залишаються у Києві. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга подякував за «сміливість, відданість та солідарність з Україною».
Москва виступала з аналогічним попередженням у травні, але тоді лідери країн відкинули погрози РФ.
В інтерв’ю агентству Reuters 3 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що Збройні сили України посилять атаки на російські нафтопереробні заводи у відповідь на ескалацію Росією ударів по Україні, спрямовану на те, щоб змусити жителів Києва й інших міст виїжджати.
Росія прагне «зламати політичну підтримку України з боку Європи» – очільник розвідки Німеччини
Керівник німецької зовнішньої розвідки попереджає про зростання ризику прямого зіткнення з Росією, оскільки Кремль посилює свою «тіньову війну» проти Берліна та діє щодо України з дедалі більшою жорстокістю.
«Конфронтація, в якій ми перебуваємо з Росією, набула нового, небезпечнішого характеру. Німеччина ризикує бути втягнутою у збройний конфлікт із Росією», – заявив парламентарям голова Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Мартін Єгер, якого цитують європейські ЗМІ.
Як приклад він навів спробу нападу на український вантажний літак «Антонов» в аеропорту Лейпцига – відповідальність за це Берлін покладає на Росію.
За його словами, «жодна інша країна наразі не становить такої прямої, всеосяжної та конкретної загрози для Німеччини», російське керівництво прагне «забезпечити, щоб у Берліні та інших європейських столицях не ухвалювалися політичні рішення, спрямовані проти Москви».
«Німеччина стала головною перешкодою для реалізації Росією її гегемоністських амбіцій у Європі і як наслідок – основною мішенню російських дій…Росія веде проти нас тіньову війну. Цю неоголошену війну неможливо охарактеризувати за допомогою звичних військових чи правових категорій. Ми не перебуваємо у стані оборони, але все ж зазнаємо нападу – саме це і є тіньова війна», – зазначив Єгер.
Очільник BND припускає, що Росія прагне «зламати політичну підтримку України з боку Європи».
«Ми повинні бути готовими до спроб залякування та подальшого втручання. Ймовірно, також відновляться ядерні загрози», – каже він.
Наразі BND не бачить жодних ознак масштабного нападу Росії на територію НАТО. Однак, як попереджає Єгер, можлива «маломасштабна військова діяльність Росії», зокрема в країнах Балтії.
Ця заява Єгера пролунала наступного дня після візиту до Києва канцлера Фрідріха Мерца, який підтвердив підтримку України з боку Німеччини.
У Харкові під час пошукових робіт виявили тіло загиблого: кількість жертв удару РФ зросла
У Харкові під час рятувально-пошукових робіт було виявлено фрагменти тіла шостого загиблого, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його даними, внаслідок російського удару в Харкові загинули 6 людей, 59 зазнали поранення.
Як повідомляла місцева влада, сили РФ завдали по Харкову ударів трьома керованими авіабомбами, влучання були у кількох локаціях: по промисловій зоні та поруч із житловою багатоповерхівкою.
Раніше було відомо про п’ятьох загиблих та 53 постраждалих, серед них – троє дітей: 11-річна дівчинка у важкому стані, 15-річний хлопець у стані середньої тяжкості, 15-річна дівчина зазнала гострої реакції на стрес.
У місті через атаку РФ, за даними ОВА, пошкоджені десятки житлових будинків у кількох локаціях, цивільне підприємство, щонайменше 20 автомобілів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Домовленості абсолютно чіткі»: Зеленський провів нараду щодо графіку постачання озброєння від партнерів
Президент України Володимир Зеленський повідомив про нараду з командою Міноборони та дипломатичною командою Офісу президента щодо графіку постачання озброєння від партнерів.
«Домовленості абсолютно чіткі, і щодня на політичному рівні з лідерами додаємо нових домовленостей. Це стосується амуніції для бойової авіації – для наших F16, додаткових фінансів на виробництво дронів різних типів і ракет та наших спільних із європейцями виробничих проєктів», – написав він у телеграмі.
Зеленський додав, що він розраховує на дотримання строків виконання по кожній домовленості.
Окремо, як повідомив президент, обговорили з міністром оборони Євгенієм Хмарою та головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим реалізацію далекобійних операцій.
Раніше сьогодні президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що з президентом України Володимиром Зеленським обговорили «конкретну підтримку, яку ми можемо надати», щоб допомогти Україні перехоплювати дрони та захищатися від російських атак. Однак подробиць він не надав.
Зеленський після цієї розмови заявив, що «зараз готуються нові оборонні постачання, і розраховуємо, що вже скоро новий пакет буде в Україні. Обговорили його наповнення».
Напередодні канцлер ФРН Фрідріх Мерц, перебуваючи в Києві, оголосив, що Німеччина надає Україні новий пакет військової допомоги на понад мільярд євро, який, серед іншого, передбачає фінансування спільного виробництва дронів-перехоплювачів.
Зеленський неодноразово звертався до західних союзників України з проханням надати більш ефективне озброєння для протиповітряної оборони, щоб протистояти дедалі більш смертоносним атакам дронів та ракет.
У Сумах через атаку РФ зруйнований фармзавод, загинув працівник – компанія «Кусум»
Унаслідок російської атаки 4 жовтня зруйновано фармацевтичний завод «Кусум» в Сумах, загинув працівник, повідомила пресслужба компанії.
«Вранці (4 жовтня) внаслідок ворожої атаки було зруйновано виробничий майданчик фармацевтичної компанії КУСУМ у Сумах. На жаль, внаслідок атаки загинув співробітник компанії Євген Мірошниченко, який працював в інженерному відділі заводу з 2009 року», – повідомила компанія на сайті.
Водночас зазначається, що «Кусум» продовжує працювати, але за межами України.
«Окрім виробництва в Україні, компанія має виробничі потужності в Індії – в Індорі та Бхіваді. Це дозволить нам, якщо не буде штучних регуляторних перешкод перебудовувати процеси та працювати над забезпеченням безперервних поставок лікарських засобів в Україну», – повідомила фармкомпанія.
Також голова ОВА Олег Григоров повідомив 4 жовтня, що через атаку РФ загинув 52-річний працівник одного з сумських підприємств. За його словами, сили РФ атакували це підприємство трьома ударними БпЛА - виникла масштабна пожежа, є значні пошкодження. Він не уточнював, що йдеться саме про цю фармкомпанію.
За його словами, тоді ж фахівці перевірили стан повітря, вони не фіксували критичного збільшення небезпечних речовин в повітрі.
Через атаку РФ по Слов’янській громаді загинула жінка, серед поранених є дитина – Лях
Унаслідок російських авіаударів по Слов’янській громаді на Донеччині загинула жінка, троє людей, серед яких 13-річний хлопчик, зазнали поранень, повідомив очільник Слов’янської міської військової адміністрації Вадим Лях.
«Сьогодні ворог наніс три авіаудари по Слов’янській громаді. Два по центральній частині, один – по селищу Суханівка», – написав він в фейсбуці
За його словами, станом на 13:30 відомо про трьох поранених, серед яких 13-річний хлопчик, одна жінка загинула.
Вадим Лях додав, що через атаку РФ пошкоджені щонайменше чотири багатоповерхових та 50 приватних будинків, автівки.
«Українці хочуть нового президента, але після війни». Більшість українців проти другого терміну Зеленського: опитування
Нове опитування громадської думки в Україні показало, що більшість населення не хоче, щоб президент Володимир Зеленський балотувався на другий термін. Да даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 53 відсотки населення виступають за те, щоб Зеленський обмежився одним терміном.
Політологи пояснюють, що негативний вплив на рейтинги Зеленського мають низка корупційних скандалів, – навіть якщо сам Зеленський напряму в них не задіяний. Але нового президента українці хочуть після завершення війни.
«В українського суспільства є значний запит на оновлення політичних еліт. І він за останні роки лише посилюється», – пояснює виконавчий директор КМІС Антон Грушецький. Проте, додає він, «цей запит відкладений на період після війни».
Політолог Володимир Фесенко теж говорить про запит в суспільстві на кардинальне оновлення влади. «Цей попит реальний і він виражається в специфічній формі: так, зміна потрібна, але після завершення війни. Це важливий момент», – каже Фесенко.
«Багато опозиційних діячів, особливо в стінах парламенту, не враховують, що запит на оновлення політичних еліт стосується і влади, і опозиції. Українці сильно критикують нинішню владу, але якби ми запитували про їхнє ставлення до парламентської опозиції та її лідерів, то багато оцінок були би негативними. Враховуючи невисоку довіру до багатьох з них, українці не хотіли би і їх бачити на виборчих перегонах», – тлумачить суспільні настрої соціолог Антон Грушецький.
«У нас вибір є і тим більше буде по завершенню війни, – пояснює Володимир Фесенко. – Тут головний чинник – не просто ставлення до Зеленського. До нього є частина довіри. Але люди не хочуть політичної дестабілізації під час війни. Є розуміння, що зараз не до виборів. Бо маємо бути сконцентровані на допомозі владі, щоб здолати Росію».
Більше інформації тут
У Харкові під завалами швейного цеху знайшли тіла ще двох загиблих – мер
У Харкові під завалами швейного цеху виявили тіла ще двох загиблих, повідомив міський голова Ігор Терехов.
Загалом, за його даними, кількість загиблих через російську атаку по Харкову зросла до пʼятьох людей.
За даними місцевої влади, сили РФ завдали по Харкову ударів трьома керованими авіабомбами, влучання були у кількох локаціях: по промисловій зоні та поруч із житловою багатоповерхівкою.
В ОВА повідомляли про загибель трьох людей – двоє чоловіків віком 62 роки та 35-річний чоловік. Одна людина загинула безпосередньо в житловому будинку, ще двоє – внаслідок падіння уламків КАБ.
Влада повідомила про 53 постраждалих через російську атаку, серед них – троє дітей: 11-річна дівчинка у важкому стані, 15-річний хлопець у стані середньої тяжкості, 15-річна дівчина зазнала гострої реакції на стрес.
У місті через атаку РФ, за даними влади, пошкоджені десятки житлових будинків у кількох локаціях, цивільне підприємство, щонайменше 20 автомобілів.
Російський дрон влучив у багатоповерхівку в Бердичеві: пошкоджені кілька поверхів, поранена людина
Російські війська вдарили безпілотником по багатоповерхівці в Бердичеві, пошкоджені квартири на кількох поверхах, повідомив голова Житомирської ОВА Віталій Бунечко.
«Посеред дня в понеділок ворог атакував ударним дроном багатоповерхівку в Бердичеві. Внаслідок удару постраждали квартири з 4 по 9 поверхи», – написав він у телеграмі.
Про постраждалих Бунечко не повідомляв.
У ДСНС уточнили, що внаслідок російського удару в одній з квартир виникла пожежа, постраждала одна людина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Російські дрони вдарили по цивільному судну Туреччини в нейтральних водах, загинув капітан – Зеленський
Російські дрони вдарили по цивільному судну Туреччини в нейтральних водах, загинув капітан судна, повідомив у телеграмі президент України Володимир Зеленський.
За його словами, одну людину ще шукають, 11 членів екіпажу вдалося врятувати, один із них – поранений.
«Жахливий удар двома російськими дронами по цивільному судну в нейтральних водах, яке перевозило кукурудзу і належало Туреччині. На борту були громадяни Азербайджану та Індії», – написав він у телеграмі.
Зеленський нагадав, що як Україна, так і треті країни, вже неодноразово пропонували конкретні кроки для деескалації та гарантування безпеки в Чорному морі, але Росія послідовно «обирає терор і затоплення цивільних суден замість нормального мореплавства».
«Потрібен тиск, щоб відновити глобальну продовольчу безпеку. І кожен, хто в цьому дійсно зацікавлений, має допомагати», – додав президент.
Росія регулярно атакувала Одесу, але з червня посилила удари по її портах, зернових й олійних терміналах, а також по комерційних суднах в українських портах.
Ескалація в регіоні, який має вирішальне значення для світового експорту зерна, призводить до зростання міжнародних цін на пшеницю, писало AFP з посиланням на Lloyd's List Intelligence, компанію з морських даних.
Україна є основним експортером кукурудзи, пшениці, ріпаку, насіння соняшнику і рослинної олії, 90 відсотків її експорту сировинних товарів проходить через чорноморські порти в Одесі й навколо неї.
Російський удар по Харкову: кількість загиблих і постраждалих зросла
У Харкові зросла кількість загиблих та поранених через російську атаку керованими авіабомбами, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його даними, кількість загиблих зросла до трьох людей, постраждали 35 людей.
Міський голова Ігор Терехов також повідомляє про трьох загиблих. Кількість постраждалих, за його даними, зросла до 29 людей, серед них є троє дітей. Один з постраждалих – двірник.
Раніше було відомо про двох загиблих та 10 постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Якщо Росії зійде з рук, то це буде найгіршим сценарієм». Макміллан про ризик глобальної війни
В умовах, коли війни та геополітичні напруження дедалі частіше переплітаються, наскільки світ близький до набагато масштабнішого конфлікту?
Канадська історикиня Маргарет Макміллан, заслужена професорка міжнародної історії Оксфордського університету та авторка кількох книг про війну та міжнародні відносини, розповіла Грузинській службі Радіо Свобода про те, що поставлено на карту в Україні, про ризики ескалації конфлікту, майбутнє режиму президента Росії Володимира Путіна, вразливі місця НАТО, а також про можливості малих держав орієнтуватися у дедалі нестабільнішому світовому порядку.
Інтерв'ю відредаговано для стислості та ясності
– Війна Росії проти України триває вже майже 5 років – цього часу цілком достатньо, щоб ми могли чітко зрозуміти, про що йдеться і що поставлено на карту.
– Гадаю, в Україні дуже добре розуміють, від чого все залежить.
Українці опинилися в ситуації боротьби за виживання, і це сталося не з їхньої вини, що б там не говорили.
На жаль, деякі люди вірять у ті вигадані історії та брехню, що поширюються. Але це явно випадок неспровокованої агресії, спрямованої проти волі людей, які живуть в Україні.
Що стосується наслідків, то, на мою думку, якщо Росії це зійде з рук, то найгіршим сценарієм буде те, що Росія змусить Україну вступити в якусь форму залежності. І це буде дуже погано для решти Європи. І, звичайно, це буде погано для всього світу.
Адже наразі Росія поводиться як держава-ізгой, готова застосувати будь-які засоби – як підривні, асиметричні методи війни, так і відверту війну. Це спричинить величезну дестабілізацію в Європі.
Але я вважаю, що це буде дуже хвилюючим і для решти світу. Чим більше Росія здобуватиме перемог, тим гірше буде для інших країн світу, а особливо для Європи.
Якщо буде укладено якусь угоду, за якою Україна залишиться незалежною, то, на мою думку, це стане справжньою проблемою для Росії, адже вона створила дуже потужного військового суперника просто біля своїх кордонів. А це не те, чого вона хотіла. Крім того, сама Росія серйозно ослабла і стала набагато більш залежною від Китаю.
Отже, з точки зору Росії, результат, за якого Україна залишається незалежною, а сама Росія опиняється у стані значного хаосу та стає ще більш залежною від Китаю, є вкрай несприятливим, але, ймовірно, у неї не буде іншого вибору.
Україна продемонструвала надзвичайну здатність до адаптації, а поєднання високих технологій, гнучкості та бойового досвіду є абсолютно винятковим. Вона перетворилася на значну військову силу, і це те, що росіяни створили для себе самі.
Читайте повністю тут
Молдовський прикордонник зазнав поранення під час російського удару по КПП на Одещині
Уранці 5 жовтня на кордоні України і Молдови поряд із прикордонним пунктом Паланка впав снаряд, який відрикошетив від землі і влучив у рейсовий автобус біля шлагбауму. За даними Прикордонної поліції Молдови, один співробітник відомства отримав легке поранення, а роботу КПП «Паланка – Маяки – Удобне» зупинили.
У прикордонній поліції уточнили, що снаряд впав близько 09:38. За попередніми даними, пошкоджено автобус та контрольну кабіну. Інших постраждалих немає.
Громадян закликали уникати поїздок до цього району.
О 10:50 рух у напрямку Паланки тимчасово перекрили від перетину трас R-30 та R-31 у Штефан-Водському районі. Як повідомив Генеральний інспекторат поліції, обмеження діятиме до завершення документування та розслідування обставин інциденту.
РФ засудила до 4 років колонії автора мультсеріалу «Масяня» – за антивоєнні заклики
Невський районний суд Санкт-Петербурга заочно засудив мультиплікатора та автора мультсеріалу «Масяня» Олега Куваєва до чотирьох років та одного місяця колонії, повідомляє «Медіазона».
Куваєва звинувачували за статтями про невиконання обов’язків «іноземного агента» та заклики до здійснення діяльності, спрямованої проти безпеки держави. Прокуратура просила про п’ять років і 11 місяців позбавлення волі.
Про те, що проти Куваєва порушили кримінальну справу щодо закликів до діяльності, спрямованої проти безпеки держави, стало відомо в жовтні 2023 року. Приводом став епізод «Масяні», у якому головна героїня закликає російських солдатів здаватися в полон.
У катастрофі Ту-95МС у Росії загинули восьмеро офіцерів, ЗМІ назвали їхні імена
Під час аварії бомбардувальника-ракетоносця Ту-95МС в Амурській області Росії 29 вересня загинули вісім російських офіцерів. Повний список тих, хто перебував на борту, опублікували видання The Insider та «Медіазона».
Літак розбився поряд із селом Красноярове. Спочатку повідомлялося, що під час аварії загинули шестеро членів екіпажу, які виконували навчально-тренувальний політ із авіабази «Українка».
Пізніше в групі «Сільські новини» селища Серишево Амурської області, де розташована авіабаза Українка, з’явилося повідомлення про відкриття меморіалу на згадку про загиблих льотчиків. На публікацію звернув увагу OSINT-аналітик duke garland. Журнаоісти перевірили опубліковані дані та встановили, що всі вісім загиблих служили в стратегічній авіації.
«Підставити горло під ніж убивці». Реакції на заяви народного депутата Гончаренка: за і проти
Скандал довкола заяв народного депутата з фракції «Європейська солідарність» Олексія Гончаренка набирає обертів.
Тези, висловлені Гончаренком, викликали вибух обговорення у соціальних мережах: їх розбирають топполітики, військові, журналісти. Здебільшого це різка критика, подекуди з нецензурною лексикою: чимало хто прирівняв ідеї парламентаря до капітуляції. Але є й ті, хто бачить у заявах народного депутата раціональне зерно.
Чи заяви Олексія Гончаренка є насправді висловленням переважаючих суспільних настроїв в Україні?
Радіо Свобода зібрало думки критиків і тих, хто поділяє певні тези із висловлювань народного депутата Гончаренка.
Тези Олексія Гончаренка: «реальність така»: «ми програємо війну; втрачаємо величезну кількість людей; у нас немає своїх грошей не просто на оплату війни, а навіть на функціонування країни; втрачаємо бізнес і економіку; і умови, які ми отримуємо, гірші за попередні». Тому, мовляв, треба «домагатися миру». «Як це зробити?». Якщо не можна «домовитись одразу про закінчення війни», то «давайте домовлятись про все на світі». «Померти всією країною заради того, щоб стати членом НАТО, – це, як на мене, абсурд», – заявив нардеп, і запропонував говорити з Путіним про нейтралітет України. Це одна з заявлених «цілей» Росії у війні. Також Гончаренко запропонував поступки в питаннях мови й віри.
«Якщо люди хочуть собі говорити російською, хай говорять… Якщо є з десяток людей, які хочуть ходити до російської православної церкви, – хай ходять. Головне – контролювати, щоб там говорили про Бога, а не про зраду Батьківщини», – заявив народний депутат України Олексій Гончаренко.
Хтось має нарешті серйозно поговорити з людьми і сказати їм правду
Олексій Гончаренко
Щодо фронту, член фракції «Європейська солідарність» вважає, що тут «є варіанти». Серед можливих назвав відведення українських і російських військ і створення нейтральної зони під контролем ООН.
Попри різкі зауваження на свою адресу, Гончаренко продовжив наполягати на своєму баченні. 4 жовтня опублікував розлогу колонку на «Українській правді», у якій закликає «зберегти якомога більше українців». А для цього – «домовлятися там, де можна домовитися, хитрувати там, де треба хитрувати», оскільки Україні, зазначає політик, не виграти війну на виснаження.
«Хтось має нарешті серйозно поговорити з людьми і сказати їм правду. Досить уже потужностей, незламностей і стійкостей», – пише Гончаренко.
Читайте далі ТУТ
На фронті відбулося 177 боїв за минулу добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 4 жовтня на фронті відбулося 177 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав одного ракетного та 85 авіаційних ударів, під час яких скинув 245 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 9574 дрон-камікадзе та здійснили 2335 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ, 39 – із застосуванням реактивних систем залпового вогню… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили чотири пункти управління БпЛА, чотири райони зосередження живої сили противника, три артилерійські системи та ще один важливий об’єкт ворога», – йдеться в ранковому зведенні.
Більшість боїв зафіксована на двох напрямках на Донеччині – Костянтинівському та Покровському.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 23 атаки. Загарбники вели наступальні дії у районах Костянтинівки, Новоселівки та в напрямку Осикового, Миколайпілля, Райського, Торського, Новопавлівки.
24 атаки здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Білицьке, Світле, Василівка, Молодецьке та в напрямку Ганнівки, Добропілля, Сергіївки», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
Вацлав Гавел попереджав Європу про наміри Росії. Штрихи ювілейного портрета
Вацлав Гавел – президент Чехословаччини після повалення підтримуваного СРСР комуністичного режиму і перший президент Чеської Республіки – увійшов в історію сучасної Європи і світу як великий гуманіст, демократ, і як політик, який дуже глибоко розумів геополітичні процеси.
Його есе «Сила безсилих» (1978) стало фундаментальним маніфестом того, що звичайні люди можуть протистояти тоталітарній системі. Головна ідея полягає у концепції «життя у правді». За Гавелом, моральний вибір окремої особистості має колосальну політичну силу, здатну зрештою розвалити навіть найпотужнішу репресивну систему. Тези есе дають розуміння процесів, які сформували сучасну Росію.
І передбачення Вацлава Гавела збулися:
- війна у Придністров'ї;
- війна у Чечні,
- війна проти Грузії,
- перетворення Білорусі на маріонеткове утворення,
- незаконна збройна анексія Криму,
- спровоковані Росією бойові дії на Донбасі,
- повномасштабна війна проти України.
(Нижче текст Оксани Пеленської, яка особисто зустрічалася із Вацлавом Гавелом, уперше опублікований у 2021 році)
Читайте ТУТ