«Ми залишаємося в Києві» – посольства держав ЄС в Україні
Посольство Швеції в Україні разом із дипломатами з інших країн підтвердило, що не має намірів залишати українську столицю на тлі погроз, які лунають із Москви.
«Разом з іншими головами дипломатичних представництв у Києві ми із занепокоєнням беремо до відома погрози російського МЗС на адресу дипломатів та іноземних громадян в Україні. Росія зобов’язана дотримуватися Віденської конвенції та норм міжнародного гуманітарного права. Ми залишаємося в Києві», – ідеться в оприлюдненому 5 жовтня повідомленні дипломатичного представництва Швеції.
Із аналогічними заявами виступили посольства Німеччини, Італії, Іспанії, Франції, Бельгії та інших країн.
Радіо Свобода Weekly: Аналітики ISW після виступу Путіна заявили про «галюцинації»
Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цьому стислому огляді.
В ISW проаналізували заяви Путіна, що «межують із галюцинаціями»
Заяви російського лідера Володимира Путіна про успіхи російських військ на фронті у вересні 2026 року, зроблені ним під час виступу на засіданні Міжнародного дискусійного клубу «Валдай» під Москвою 1 жовтня, «настільки далекі від реальності, що межують із галюцинаціями», заявив у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Путін стверджував, що лише у вересні 2026 року російські сили захопили 1301 квадратний кілометр території України – у 2,5 рази більше, ніж заявлені російські здобутки за попередні місяці. ISW проаналізував докази, на підставі яких можна зробити висновок, що у вересні 2026 року російські війська зазнали чистих втрат у розмірі 80,81 квадратних кілометра», – йдеться у звіті.
В ISW наголосили, що навіть з урахуванням проникнення російських військ у райони, над якими вони не встановили контроль, у вересні 2026 року російські війська втратили контроль над 175,18 квадратних кілометрів територій.
«Абсурдні заяви Путіна продовжують створювати вигадану картину бойових дій, що підтримує когнітивну війну Кремля, спрямовану на те, щоб неправдиво зобразити російський наступ як тотальний на всьому полі бою. ISW не може оцінити, чи знає Путін, що наведені ним цифри є неправдивими, чи він просто приймає вигадані дані про перебіг боїв, які йому подають – наслідок культури брехні, глибоко вкоріненої в системі російського військового командування», – зазначають аналітики. Більше про це тут
Також про виступ Путіна на «Валдаї» йдеться в публікації: «Хто кого лякає? Реакції на виступ Путіна на «Валдаї», який боїться ЗСУ»
Українські військові збили 172 з понад 200 російських дронів – Повітряні сили ЗСУ
У ніч на 5 жовтня російські військові атакували територію України 205 дронами з п’яти напрямків у Росії, а також із окупованих Донецька та Гвардійського в Криму, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 172 ворожі БпЛА типу Shahed, «Гербера», дрони інших типів. Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на 13 локаціях а також падіння збитих (уламки) на трьох локаціях», – інформують українські військові.
«Укрзалізниця» запустила човниковий рух у Києві між берегами Дніпра
«Укрзалізниця» повідомила, що для поліпшення сполучення між берегами Києва на тлі російських атак по столичних мостах запустила з 5 до 9 жовтня човникове сполучення між станцією Видубичі на правому березі та станцією Дарниця на лівому березі Дніпра.
«18 шатлів курсуватимуть у найпіковіші години вранці та ввечері: з 6:00 до 9:00 та з 16:00 до 21:00. Окрім човників КСЕ (Kyiv City Express), для поїздок між правим та лівим берегом ви можете скористатися графіковими приміськими та регіональними поїздами, що курсують до та з Ніжина, Гребінки, Конотопа, Славутича. Вони роблять обов’язкові зупинки на станціях Видубичі та Дарниця, а приміські зупинятимуться ще й на станції Березняки», – інформують в «Укрзалізниці».
Рух між берегами Києва нині ускладнений через російські удари по мостах столиці України, які військові РФ стали завдавати з 1 жовтня. Це спричиняє транспортний колапс у столиці, оскільки значна частина людей живе на лівому березі, а працює чи вчиться на правому.
Росія втратила за добу понад дві тисячі військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 542 720 військових, зокрема 2 020 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 5 жовтня навів український Генштаб.
У командуванні ЗСУ назвали також втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 393 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 487 (+4)
- артилерійські системи – 50 733 (+47)
- РСЗВ – 2 182 (+3)
- засоби ППО – 1 688 (+2)
- літаки – 443
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 859 (+22)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 548 095 (+1 855)
- крилаті ракети – 5 126
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 157 985 (+727)
- спеціальна техніка – 4 793 (+5).
«Ми за цей рік евакуювали близько 30 поранених» – як НРК допомагають фронту поблизу Добропілля
20-та бригада оперативного призначення Нацгвардії України «Любарт» працює у районі Добропілля вже рік – їх сюди перекинули, коли російські війська намагалися утримати виступ на лінії фронту. Однойменний Добропільський виступ утворився через глибоку інфільтрацію російських військових – тоді вона сягала близько 20 кілометрів углиб української оборони.
Вже тоді у складі підрозділу був підрозділ, який застосовував наземні роботизовані комплекси (НРК). Зараз це – рота, яка покриває логістику, вивозить поранених та всіляко забезпечує позиції у смузі відповідальності бригади. Що вони кажуть про свою роботу зараз – у репортажі Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
(Редакція не вказує прізвища бійців з міркувань безпеки)
Розбиті вулиці прифронтового міста, здебільшого пусті. Раптом, одразу за різким поворотом, вузьку дорогу майже перекриває пошкоджений наземний роботизований комплекс. Десь неподалік лунає три гучних вибухи з проміжком у 2-3 секунди – російські авіабомби день від дня падають майже за розкладом.
Усю цю картину протягом кількох хвилин оператор НРК спостерігає на моніторі. Звук дещо спотворений – його чують на пункті управління завдяки встановленому домофону.
Минає ще кілька хвилин. Через колонку чути, як електричні мотори роблять коротке зусилля, щоб змінити напрямок руху робота, – і місія продовжується.
Далі читайте ТУТ
Зеленський: дефіцит коштів для покриття потреб України – 4 мільярди доларів
Президент України Володимир Зеленський заявив, що наразі дефіцит коштів для покриття потреб держави становить близько 4 мільярдів доларів.
За його словами, Україна вже знайшла спосіб покрити більшість дефіциту – завдяки двосторонній підтримці та домовленостям із Європейським Союзом.
«У нас є деякий челендж зараз. Десь 4 мільярдів, які нам потрібні зараз. Вони нам потрібні дуже. Поки що цей дефіцит ми не закрили. Ми розуміємо, міністр фінансів мені сказав, що ми в принципі розуміємо, де знайти 3 з цих 4», – сказав він під час спілкування з журналістами.
Днями головна речниця Єврокомісії Паула Піньо заявила, що представники ЄК й України дійшли висновку, що дефіциту в українському оборонному бюджеті немає.
«Коли ви неодноразово запитували нас про цей заявлений дефіцит, ми відповідали, що маємо сісти разом із нашими українськими партнерами й оцінити, чи справді існує дефіцит і, якщо так, то якого розміру… Вчора (1 жовтня – ред.) разом із нашими українськими друзями ми дійшли висновку, що дефіциту немає», – зазначила вона.
Влада: сили РФ вдарили по багатоквартирному будинку у Харкові, є загиблі та поранені
У Харкові російські війська вдарили по багатоквартирному будинку в Індустріальному районі міста, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Спочатку він повідомив про двох постраждалих, потім – про загиблого внаслідок атаки.
За уточненою інформацією ОВА, в Індустріальному районі спалахнула адмінбудівля та два автомобілі.
Міський голова Ігор Терехов повідомив, що, попередньо, по багатоквартирному будинку було влучання «Бандеролі» – гібрида дрона та крилатої ракети. За його останніми даними, вже відомо про двох загиблих та кількох поранених.
Генштаб ЗСУ повідомив про понад 160 боїв на фронті, найбільше – на Костянтинівському напрямку
На фронті від початку цієї доби відбулося 163 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ у вечірньому зведенні.
За даними штабу, найбільш активно російські загарбники діяли на Костянтинівському напрямку, де Сили оборони відбили 22 російські штурми у районах Костянтинівки, Новоселівки та в напрямку Осикового, Миколайпілля, Райського, Торського.
Також на фронті активні бої відбувалися на Покровському напрямку. Тут українські військові відбили 21 російську атаку.
У штабі інформують, що на цій ділянці фронту російські війська намагалися просунутися в районах населених пунктів Білицьке, Світле, Василівка, Молодецьке та в напрямку Ганнівки, Добропілля, Сергіївки.
На Лиманському напрямку українські оборонці успішно відбили шість спроб російських сил просунутися поблизу населених пунктів Дерилове, Дробишеве, Зарічне та Лиман, ще одне боєзіткнення триває.
Бойові дії продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
На Придніпровському напрямках противник наступальних дій не проводив.
Низка іноземних посольств залишаються в Києві, попри погрози РФ. Сибіга подякував
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга подякував низці країн за підтримку і намір залишати своїх дипломатів в Києві, попри погрози Росії.
«Вічно можна дивитися на три речі: як горить вогонь, як тече вода і як російські злочинці намагаються залякати дипломатичний корпус у Києві. Ця кампанія зазнала невдачі ще пів року тому і зазнає її знову. Ми вдячні всім нашим іноземним колегам, які залишаються й працюють в Україні в ці складні часи та не піддаються на російські залякування», – написав він у соцмережі Х.
Міністр подякував за «сміливість, відданість та солідарність з Україною» представництвам Бельгії, Латвії, Фінляндії, Словаччини, Австрії, Албанії, Литви, Польщі, Німеччини та ЄС.
Дипломатичні представництва цих країн заявили про намір залишитися в Києві, попри російські погрози.
Напередодні Міністерство закордонних справ Росії застерегло іноземних громадян і дипломатичний персонал від перебування в Україні, зокрема в Києві, заявивши, що по місту будуть завдані нові «масовані удари», нібито у відповідь на українські атаки по російських військових об’єктах.
«МЗС Росії повторно застерігає іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій, від перебування в Україні й поїздок на її територію. Відповідальність за можливі негативні наслідки повністю лежить на тих, хто ігнорує це попередження», – заявили в російському МЗС.
Москва виступала з аналогічним попередженням у травні, але тоді лідери країн відкинули погрози РФ.
В інтерв’ю агентству Reuters 3 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що Збройні сили України посилять атаки на російські нафтопереробні заводи у відповідь на ескалацію Росією ударів по Україні, спрямовану на те, щоб змусити жителів Києва й інших міст виїжджати.
Втрати особового складу РФ перевищили мільйон 540 тисяч – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 540 700 військових, зокрема 1 750 осіб – за 3 жовтня, повідомив Генштаб ЗСУ.
У командуванні ЗСУ назвали також втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 391
- бойові броньовані машини – 25 483 (+6 – за останню добу)
- артилерійські системи – 50 686 (+49)
- РСЗВ – 2 179 (+1)
- засоби ППО – 1 686 (+3)
- літаки – 443
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 837 (+13)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 546 240 (+1 742)
- крилаті ракети – 5 126
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 157 258 (+527)
- спеціальна техніка – 4 788 (+5).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 21 вересня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 258 989 російських військових. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
РФ атакувала Україну 135 БпЛА, влучання зафіксували на 5 локаціях – Повітряні сили
Російські військові в ніч проти 4 жовтня атакували Україну 135 ударними безпілотниками, зокрема 52 реактивними дронами типу Shahed, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 123 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», дронів інших типів і 2 «Бандероль»/«Дань-Т», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання на п’яти локаціях, а також падіння уламків ще на п’яти локаціях.
Військові попередили, що атака триває, в повітряному просторі України фіксують декілька російських БпЛА.
Російські обстріли відбуваються на тлі візиту до Києва канцлера Німеччини Фрідріха Мерца.
Канцлер Німеччини Мерц прибув до Києва
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прибув до Києва з неоголошеним раніше візитом.
«На Україну чекають вирішальні тижні. Саме тому я сьогодні прибув до Києва з таким посланням: ви можете на нас покластися. Безпека Німеччини також залежить від результату цієї війни. Тому ми надаємо допомогу, керуючись і власними життєво важливими інтересами», – написав Мерц у соцмережі X.
Візит канцлера заздалегідь не анонсували, проте напередодні в Управлінні держохорони України попереджали, що в Києві 4 жовтня діятимуть тимчасові обмеження дорожнього руху «у зв’язку з проведенням охоронних заходів за участю іноземних делегацій».
Очікується, що Мерц оголосить про пакет заходів, зокрема виділення одного мільярда євро військової допомоги і 350 мільйонів євро на відновлення енергетичного сектору України, повідомили представники уряду Німеччини. Також очікується, що під час візиту остаточно узгодять угоду про спільне виробництво різних типів безпілотників.
Як повідомляє агентство Reuters, Мерц прибув до Києва у супроводі керівників німецьких оборонних компаній і міністерки економіки Німеччини Катеріни Райхе.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який зустрів Фрідріха Мерца на залізничному вокзалі в Києві, написав у Х, що німецький канцлер проведе переговори з президентом Володимиром Зеленським «щодо всіх питань нашого двостороннього, європейського і міжнародного порядку денного».
«На сьогодні запланований дуже змістовний порядок денний, зосереджений на посиленні України, нашої оборони і стійкості, а також на нашій спільній європейській безпеці», – додав міністр.
Напередодні візиту канцлера Німеччини МЗС Росії застерегло іноземних громадян і дипломатичний персонал від перебування в Україні, зокрема в Києві, заявивши, що по місту будуть завдані нові удари.
Москва виступала з аналогічним попередженням у травні, але тоді лідери країн відкинули погрози РФ.
В інтерв’ю агентству Reuters 3 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що Збройні сили України посилять атаки на російські нафтопереробні заводи у відповідь на ескалацію Росією ударів по Україні, спрямовану на те, щоб змусити жителів Києва й інших міст виїжджати.
Найбагатші росіяни перерахували понад 5,6 мільярда доларів «на війну»
Найбагатші росіяни в 2026 році перерахували до бюджету Росії 471 мільярд рублів, або понад 5,6 мільярда доларів, так званих «добровільних внесків» воєнного часу. Ця сума покрила понад 1% від усіх державних витрат. Без добровільних пожертвувань великого бізнесу дефіцит російського бюджету зараз становив би 3,4% ВВП, підрахувало агентство Reuters. Наразі дефіцит становить 3,2% ВВП, або 7,3 трильйона рублів.
Ці внески обговорювалися в березні на закритій зустрічі президента Росії Володимира Путіна з найбільшими російськими підприємцями, більшість із яких перебувають під західними санкціями. Як писало видання The Bell, ідею збору «пожертв» Путіну запропонував очільник компанії «Роснефть» Ігор Сечін. За даними видання, олігарх та сенатор Сулейман Керімов одразу ж пообіцяв виділити 100 мільярдів рублів, також ідею підтримав ще щонайменше один великий бізнесмен. Financial Times повідомляли, що пожертвувати гроші також погодився бізнесмен Олег Дерипаска. У вересні Путін заявив, що після тієї зустрічі олігархи перерахували до бюджету «сотні мільярдів» рублів.
У Кремлі заперечують, що Путін звертався до підприємців із проханням про фінансування. За словами його речника Дмитра Пєскова, один із учасників сам запропонував внести «дуже велику суму грошей» – нібито вказавши на те, що багато заможних росіян розбагатіли у 1990-ті завдяки зв’язкам з державою, – і Путін підтримав цю ініціативу.
Кошти із внесків, зазначені у бюджетних документах як «добровільні пожертви», вже перевищили надходження від податку на надприбутки корпорацій, який переважно сплачували металургійні компанії та виробники добрив, зазначає Reuters.
У Криму до 12 жовтня продовжили обмеження руху поїздів із Росії
Пасажирські потяги «Таврія» у напрямку з РФ до окупованого Криму та в зворотному напрямку курсуватимуть від Керчі і до неї до 12 жовтня включно, повідомляє пресслужба компанії «Гранд Сервіс Експрес».
Як і раніше, на ділянці між Керчю та іншими станціями Криму пасажири користуватиться автобусами. Розклад таких автобусів, правила пересадки та інформація про купівлю талонів розміщені на сайті компанії.
Раніше повідомлялося, що в осінньо-зимовий період до Криму курсуватимуть чотири поїзди з Москви, Санкт-Петербурга та Адлера.
Обмеження на рух поїздів Кримською залізницею діють із червня 2026 року після серії ударів Сил оборони України по залізничній інфраструктурі півострова. Як повідомляв проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, українські дрони вражали залізничні мости в районі Роздольного та Владиславівки, тягові підстанції, локомотиви та ділянки колій. В результаті рух на ряді напрямків був паралізований або сильно обмежений.
Зокрема, після ударів по мосту через Північно-Кримський канал та станції Владиславівка потяги з Росії змогли доїжджати тільки до Керчі, а далі пасажирів пересаджували на автобуси. Російська влада пояснювала зміни «технічними причинами» та рішеннями оперативного штабу, не згадуючи про пошкодження інфраструктури.
Росія б’є по мостах Києва: чи здатні дрони зруйнувати такі конструкції
В останні дні армія РФ завдала кілька ударів по двох мостах у Києві, які з'єднують лівий та правий береги столиці.
1–2 жовтня Південний міст зазнав 5 ударів реактивними дронами. Крім автомобільної дороги по цьому мосту пролягає лінія метрополітену. Його перекриття для руху автомобільного транспорту та потягів метро з обох боків створює проблеми для жителів Києва, яким складніше дістатися на роботу або у справах з одного берега на інший. А 3 жовтня російські військові атакували Північний міст.
Навіщо Росія б’є по мостах столиці України і які засоби ураження використовує? Наскільки успішні ці удари і чого намагається досягти Москва?
Про це в інтерв’ю з авіаційним експертом Костянтином Криволапом. Читайте і дивіться за лінком
Ракета «буде готова цієї осені» – Зеленський про FP-9, здатну долетіти до Москви
Президент України Володимир Зеленський розповів у поширеному 3 жовтня інтерв’ю агенції Reuters, що телефонував представникам компанії Fire Point, щоб спонукати якнайшвидше завершити роботу над моделлю ракети FP-9, яка могла б уражати цілі в Москві.
«Нам потрібна FP-9. І я впевнений, що FP-9 буде готова цієї осені», – сказав глава держави.
Раніше цього тижня Україна оголосила про перше бойове застосування балістичної ракети власного виробництва FP-7, яка має дальність польоту близько 250 кілометрів. Такий радіус дії обмежує застосування цієї ракети лінією фронту і розташованими впритул до кордону України російськими регіонами.
Білорусь від 2022 року майже вп’ятеро збільшила обсяг інвестицій у російську економіку
Обсяги обопільних інвестицій між Росією та Білоруссю цього сягнули приблизно 5 мільярдів доларів з кожного боку, заявив посол Білорусі в Росії Юрій Селіверстов в ефірі державного телеканалу «Перший інформаційний».
За його словами, обсяг білоруських інвестицій у російську економіку перебуває на одному рівні з російськими інвестиціями в економіку Білорусі.
«Принаймні, за підсумками січня-червня ми маємо паритет. Якщо ми інвестували трохи більше ніж 5 мільярдів доларів у складальні виробництва на території Російської Федерації, то й наші російські партнери вкладають аналогічні кошти в розвиток виробничих потужностей у Білорусі», – зазначив він.
Водночас, за словами Селіверстова, залишаються невирішеними питання щодо використання цифрових підписів, доступу для перевізників та логістики переміщення білоруських вантажів через російські морські порти.
До початку російського військового вторгнення в Україну в лютому 2022 року більша частина білоруських інвестицій також спрямовувалася до Росії. Наприкінці 2021 року 85,2% усіх іноземних інвестицій із Білорусі припадало саме на Росію.
Згідно з даними дослідницької онлайн-платформи macrotrends.net, річний обсяг прямих іноземних інвестицій з Білорусі у світі до 2022 року коливався в межах від 1,2 до 1,4 мільярда доларів (1,36 млрд доларів у 2020 році та 1,23 млрд доларів у 2021 році), причому близько 1 мільярда доларів щороку спрямовувалося безпосередньо в російські регіони.
Після подій 2020 та 2022 років, коли білоруська влада жорстоко придушила масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів і підтримала військове вторгнення Росії в Україну, проти Олександра Лукашенка, його найближчого оточення та підприємств, що їх фінансують, було запроваджено міжнародні санкції.
Білорусь, як і Росія та Іран, опинилася в повній ізоляції й тепер дедалі більше посилює співпрацю х Москвою, зокрема у військовій сфері. Відомо, що щонайменше 120 білоруських підприємств допомагають Росії у війні проти України.
У Києві збудують резервні переправи через Дніпро – міністр Калашник
На випадок пошкодження мостів Київ отримає резервні переправи через Дніпро, заявив міністр відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник в оприлюдненому 3 жовтня інтерв’ю «Суспільному».
За словами чиновника, будівництво планують розпочати вже наступного тижня.
Передбачається зведення насипних дамб із понтонними переправами, які зможуть забезпечити щонайменше 50% пропускної здатності мостів. Роботи розраховані максимум на три місяці.
«Невідкладні рішення – це дамба і понтонна переправа, які швидко будуються… Ми отримали всі завдання з урахуванням критичності. Місто цим самостійно не займалося, тому зараз прийнято рішення цим зайнятись міністерству, Агентству відновлення, військовим разом зі столичною владою», – розповів Калашник.
Серед інших варіантів він назвав будівництво тунелю під Дніпром.
Такі резервні маршрути хочуть облаштувати також в інших регіонах України, додав міністр.
Перші від початку повномасштабного вторгнення РФ удари по одному з великих транспортних мостів Києва через Дніпро сталися 1 жовтня. Тоді кілька разів був атакований Південний міст.
Цим мостом проходить «зелена» Сирецько-Печерська гілка київського метро, також він є найзручнішим шляхом на правобережжя для жителів густозаселених спальних київських районів Позняки, Осокорки тощо. Удари по цьому мосту продовжилися 2 жовтня.
Через атаки Росії 2 жовтня на київські мости через Дніпро запровадили обмеження для чотирьох із них (Дарницький, Метро, Патона і Подільський), а Південний був закритий після пошкодження реактивними дронами. У столиці України почалися великі затори.
Зранку 3 жовтня атаки зазнав Північний міст.
До Молдови зранку 3 жовтня залетіли три ракети і два дрони – влада
Уранці 3 жовтня три ракети і два безпілотники порушили повітряний простір Молдови, повідомили міністр оборони країни Анатолій Носатий та президентка Мая Санду.
Спочатку повідомлялося про п’ять БпЛА – національна система моніторингу повітряного простору Молдови зафіксувала їх проходження в період з 7:45 до 8:00. Згодом Носатий уточнив, що це були ракети та безпілотники.
Поліція Молдови повідомила, що в чотирьох районах країни сталися вибухи та були виявлені уламки: поблизу міста Каушени та села Костянтинівка в Каушенському районі, біля сіл Крокмаз у районі Штефан Воде, Пухачени в районі Аненій Ной та Дубівка в Хинчештському районі. У Крокмазі безпілотник врізався у виноградник, внаслідок чого спалахнула суха рослинність і було розбито вікно сусіднього будинку. Загиблих і постраждалих немає.
МЗС Молдови викликало посла Росії в країні і вручило йому ноту протесту. Це сталося вдруге за три дні, а за останній тиждень повітряний простір країни був порушений понад 10 разів.
Раніше посол із особливих доручень Росії в Молдові Олег Озеров визнав, що безпілотники, які порушили повітряний простір, могли бути російськими.
«Так, ми не виключаємо і не заперечуємо, що якісь із цих дронів можуть бути російськими. Через інтенсифікацію ударів по логістиці України, і це не секрет, у відповідь на удари, які завдає Україна по логістиці Росії. Але при цьому треба зазначити, що Молдова не є ціллю», – сказав він. Пізніше дипломат відмовився від своїх слів.
Від початку повномасштабної війни Росії проти України над Молдовою пролетіли близько 90 російських безпілотників та ракет.