Після оголошеного Трампом перемир’я «росіяни атакували шість енергооб’єктів в Україні» – Зеленський
Росія не дотримується енергетичного перемир’я, оголошеного 11 жовтня президентом США Дональдом Трампом, повідомив 12 жовтня президент України Володимир Зеленський.
«Все більш очевидно, що Росія не хоче погоджуватися на запропоноване Сполученими Штатами енергетичне припинення вогню і має намір продовжувати свої терористичні повітряні атаки проти наших людей і громад. Тільки сьогодні росіяни атакували шість енергооб’єктів в Україні. По всій країні поранено 33 людини. Ось що відбувається, коли Росія бачить перспективу збільшення доходів для своєї воєнної машини», – сказав Зеленський у виступі на Варшавському безпековому форумі.
Через удари РФ по Дніпру і Павлограду є поранені – влада
Російські військові вдень 12 жовтня завдали ударів по Дніпру і Павлограду, повідомив голова Дніпропетровсьої ОВА Олександр Ганжа.
«Троє людей дістали поранень через атаки росіян на Дніпро. Двоє чоловіків зараз у лікарні на обстеженні, 27-річна жінка отримала допомогу на місці і лікується вдома. У Павлограді кількість поранених зросла до трьох. Усі чоловіки госпіталізовані. Один – важкий», – ідеться в повідомленні.
НАТО: армія РФ зазнала рекордних втрат у вересні
Через російський удар на Донеччині загинули троє людей, серед яких дитина – ОВА
Троє людей, серед яких 13-річна дівчинка, загинули на Донеччині в селищі Черкаське внаслідок російського удару 12 жовтня, ще четверо зазнали поранень, повідомив голова ОВА Вадим Філашкін.
«Сьогодні вранці росіяни обстріляли селище зі «Смерчів» з касетною бойовою частиною. Снаряд влучив у приватний будинок. Одним ударом знищили життя цілої сім'ї. Росіяни чудово розуміють, куди і чим вони б’ють. Касетні боєприпаси по житловій забудові – це свідоме прагнення завдати якомога більше втрат серед мирних людей», – написав чиновник у телеграмі, повторивши заклик до евакуації.
«Заклав бомбу» під автобус із військовими – СБУ звітує про затримання в Рівному 19-річного студента
Контррозвідка Служби безпеки України затримала у Рівному 19-річного киянина, який підозрюється у спробі підірвати автобус з військовослужбовцями Збройних сил України. Про це 12 жовтня повідомила пресслужба СБУ.
За даними СБУ, для вчинення теракту росіяни завербували студента, який заклав саморобну бомбу під автобус. Навпроти паркувального майданчика він встановив замасковану в коробку з-під соку телефонну камеру з віддаленим доступом для російських спецслужб – вони сподівалися відстежувати посадку військових в автобус та підірвати його в момент руху до пункту призначення.
За повідомленням, співробітники СБУ завчасно викрили цей задум, нейтралізували вибухівку і затримали чоловіка на міському автовокзалі, коли він після закладення вибухівки намагався виїхати до Києва. У затриманого вилучили смартфон, з якого він прозвітував росіянам про закладену вибухівку на місці запланованого теракту.
За даними слідства, після вербування, здійсненого в мережі Telegram, підозрюваний оселився в орендованій квартирі у Рівному та отримав від куратора з РФ координати схованки, з якої забрав саморобний вибуховий пристрій. Встановлено, що вибухівка була підсилена двома скляними пляшками із горючою рідиною для збільшення уражаючої дії.
У Кремлі не підтвердили досягнення енергетичного перемир’я, оголошеного Трампом
Речник президента Росії Дмитро Пєсков 12 жовтня не підтвердив досягнення угоди про «енергетичне перемир’я» між РФ та Україною, про яку раніше оголосив президент США Дональд Трамп. За словами Пєскова, переговори тривають, повідомляє агенція ТАСС.
«Тривають контакти. У міру того, як нам буде що сказати на цю тему, ми обов’язково вас проінформуємо», – заявив представник Кремля.
Пєсков також не уточнив, чи можливе перемир’я поширюватиметься лише на нафтопереробні заводи чи й на інші об’єкти енергетичної інфраструктури.
У ЄС затвердили новий пакет санкцій проти Росії – понад половина позицій пов’язана з виробництвом балістики
Міністри закордонних справ Євросоюзу 12 жовтня затвердили новий пакет санкцій проти Росії, який стосується майже 1600 фізичних та юридичних осіб і спрямований проти російського військово-промислового комплексу. Про це повідомила голова європейського дипломатичного відомства Кая Каллас.
За її словами, це найбільше розширення списків санкцій ЄС з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.
«Понад половина цих позицій пов’язана з виробничим ланцюгом балістичних ракет. Ми робимо процес виробництва Росією зброї, якою вона вбиває українців, значно складнішим, повільнішим і дорожчим», – написала вона у соцмережі Х.
Читайте також: З найбільшого списку санкцій ЄС прибрали російський завод і його керівника – на прохання Естонії
Зазначається, що обмеження стосуються підприємств, що беруть участь у розробці, випробуваннях та виробництві балістичних ракет. Також постачальники компонентів для виробництва безпілотників та літаків. До таких ключових компонентів належать: електроніка, зокрема напівпровідники, мікросхеми та комп'ютери; комунікаційне обладнання, зокрема радари, антени та приймачі; авіаційні, супутникові та ракетні системи; вибухові речовини та боєприпаси, а також оптичні та навігаційні системи.
Підсанкційним особам заморозять активи, також надання їм коштів або економічних ресурсів, прямо чи опосередковано, або на їхню користь заборонено. Крім того, до фізичних осіб, перелічених у списку, застосовується заборона на поїздки до ЄС.
Попередній, 21-й, пакет санкцій проти Росії Євросоюз ухвалив у липні 2026 року. Серед іншого, в межах того пакету члени ЄС погодилися продовжити поточний рівень граничної ціни на російську нафту на 12 місяців. Цей захід має на меті позбавити Росію значних доходів від нафти на тлі мінливості цін на енергетичних ринках.
У РФ відреагували на пропозицію Зеленського щодо виборів в Україні
У Кремлі відкинули ідею 60-денного перемир’я задля проведення виборів в Україні, але заявили про готовність не завдавати ударів по Україні в день проведення виборів.
«Президент про це вже говорив, але я від його імені можу з усією відповідальністю сказати, що якщо там, у Києві, реального хочуть провести вибори, то президент РФ, верховний головнокомандувач буде готовий дати вказівку не завдавати ударів по Україні в день виборів, саме в день виборів», – сказав журналістам речник президента РФ Дмитро Пєсков.
Коментуючи заяву українського президента Володимира Зеленського про необхідність 60-денного перемир’я для проведення виборів в Україні, Пєсков заявив, що 60 діб перемир’я Києву нібито потрібні не для виборів, а щоб «зібратися з силами, залікувати рани та продовжити війну».
Він повторив раніше неодноразово озвучену Москвою тезу про те, що Росії потрібне не перемир’я, а стійкий мир.
«Якщо війна – мені не треба хлопчика»: як пологові Києва приймають життя під ударами «Шахедів»
В умовах постійних повітряних атак і нальотів дронів київські пологові будинки продовжують свою роботу. Майбутні матері змушені спускатися в підвали під час сирен, а лікарям часто доводиться приймати пологи під звуки вибухів. Як кияни готуються до появи дітей під час війни – у матеріалі телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).
Альона Богатиренко тримає на руках свою новонароджену доньку. Дівчинка з'явилася на світ у київському пологовому будинку №2, коли лунала сирена, а місто атакували російські безпілотники.
«У тривогу народила. Але вже що. Зараз такі тривоги непередбачувані. Це взагалі ненормально, але… якось звикаєш. У пріоритеті стають зовсім інші речі. Вже на це якось не дивишся. Головне – безпека маленької була», – ділиться породілля.
Чоловік Альони Павло згадує, як вони збиралися в пологовий будинок: «Шахеди» над нами літали. Але ми буденними речами займалися, просто збиралися спокійно. Я розумів, що чим ближче до дати, тим і в місті все небезпечніше ставало: обстріли все частішали. Але, Слава Богу, що все добре».
Далі читайте ТУТ
Марченко: зарплати військових фінансуються повністю, а на дороги грошей не витрачають
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що грошове забезпечення військових фінансується «вчасно і в повному обсязі».
«Грошове забезпечення військовослужбовців фінансується вчасно і в повному обсязі. Всі соціальні програми фінансуються вчасно і в повному обсязі. Немає жодних затримок по жодних програмах і не передбачається до кінця року», – сказав він, відповідаючи на запитання у Верховній Раді.
Щодо фінансування доріг, то міністр зазначив, що у вересні ці витрати стали першими платежами, які були заблокованими.
«Тому, як тільки будуть схвалені відповідні закони, фінансування буде розблоковано, в тому числі доріг. Але казати, що ми фінансуємо дороги зараз або які інші програми капітального виробництва – це неправда. Ми не фінансуємо жодних капітальних видатків. Лише нещодавно було відновлено фінансування «планів стійкості», але сума там незначна, але все одно ж таки дозволить нам підготуватися до паливного сезону», – додав він.
У жовтні, за його словами, Україна знайшли в кризу ліквідності – на даний час фінансуються лише оборонні видатки, пенсії, заробітні плати та соціальні допомоги.
Наприкінці вересня Сергій Марченко у Брюсселі оцінював додаткові потреби України в коштах наступного року майже в 70 мільярдів євро. З них – понад 29 мільярдів бюджетного дефіциту й понад 40 – оборонного.
Єврокомісія, реагуючи на цей виклик, заявляє про готовність випередити власний графік виплат. Транші з 90-мільярдної Ukraine Support Loan, призначені на наступний рік, Київ може отримати раніше, ніж спочатку передбачалося.
«Якщо війна – мені не треба хлопчика»: як пологові Києва приймають життя під ударами «Шахедів»
В умовах постійних повітряних атак і нальотів дронів київські пологові будинки продовжують свою роботу. Майбутні матері змушені спускатися в підвали під час сирен, а лікарям часто доводиться приймати пологи під звуки вибухів. Як кияни готуються до появи дітей під час війни – у матеріалі телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).
У Києві через російську атаку постраждали дві людини – КМВА
У Києві через російську атаку постраждали дві людини, повідомляєу телеграмі Київська міська військова адміністрація.
За даними КМВА, у Дарницькому районі міста виникло загоряння приватного житлового будинку внаслідок падіння уламків. У цьому ж районі уламки впали на складське приміщення.
Також, як повідомляє місцева влада. у Солом'янському районі уламки впали на відкритій території біля приватних житлових будинків.
Від початку доби у Києві вже тричі оголошували повітряну тривогу через дронову небезпеку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
«Варто подивитися в дзеркало»: міністри країн ЄС відреагували на нафтові поступки США для РФ
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу, прибуваючи на засідання у Люксембурзі, відреагували на рішення президента США Дональда Трампа послабити санкції проти російського дизельного пального.
Поряд із закликами до Вашингтона не послаблювати, а посилювати тиск на Москву, деякі міністри звернули увагу на те, що Євросоюз нещодавно теж вдався до послаблень санкцій, зокрема виключив двох російських олігархів із санкційних списків.
Реакції прозвучали 12 жовтня перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Зокрема, міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже, відповідаючи на запитання про рішення президента США, закликала Євросоюз також критично оцінити власну санкційну політику.
«ЄС спочатку виключив із санкційних списків двох великих російських олігархів, одних із найбільших прихильників режиму Путіна. Тож перш ніж критикувати інших, нам, очевидно, варто подивитися в дзеркало», – заявила вона.
Водночас Браже наголосила, що позиція Латвії залишається незмінною: тиск на Росію, санкції, підтримка України та міжнародна ізоляція Москви є шляхом до завершення війни.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс розкритикував домовленість Вашингтона з Москвою.
«Ця угода не сприяє ані зниженню цін на нафтопродукти, ані єдності трансатлантичної спільноти в питанні тиску на Росію. І це не європейський шлях», – заявив він.
Будріс наголосив, що Європа має продовжувати посилювати санкції, оскільки саме зростання тиску, на його переконання, здатне змусити Росію змінити поведінку.
Глава МЗС Естонії Маргус Цахкна засумнівався, що домовленість щодо дизельного пального взагалі матиме суттєвий вплив на ціни.
«Я не думаю, що на практиці ця угода щодо дизельного пального справді щось змінить у цінах на нафту чи дизельне пальне на ринку. На мою думку, це значно більше пов’язано з внутрішньополітичною ситуацією у США, адже наближаються проміжні вибори», – сказав Цахкна.
Про негативні наслідки послаблення санкцій заявив і німецький дипломат.
«Кожне євро, кожен долар, який надходить у скарбницю Путіна, у скарбницю Росії завдяки закупівлям енергоносіїв, буде використаний Росією для виробництва та застосування нової зброї проти України», – заявив державний міністр у справах Європи МЗС Німеччини Ґюнтер Кріхбаум.
«Наш підхід інший, і тому ми цього не підтримуємо», – додав він.
Міністерка закордонних справ Ірландії Гелен Макенті назвала рішення американської адміністрації таким, що викликає занепокоєння, але наголосила на необхідності зберігати діалог зі США.
«Тому наше завдання – зберігати тиск, але водночас підтримувати канали комунікації зі Сполученими Штатами. Адже досягти цього без підтримки США буде неможливо. Тому ми повинні зберігати увагу до цього питання, підтримувати його пріоритетність, а також продовжувати взаємодію зі США через усі доступні канали, щоб просуватися вперед», – сказала ірландська міністерка.
Президент США Дональд Трамп 9 жовтня після розмови з російським лідером Володимиром Путіним оголосив про домовленість між США й Росією про поставки мільйонів тонн російського дизелю на американський і світові ринки.
Мінфін США видало генеральну ліцензію, що дозволяє операції, пов’язані з продажем, постачанням, розвантаженням й імпортом дизельного пального російського походження, до 7 квітня 2027 року.
Україна розкритикувала домовленість між США й Росією, назвавши такий крок «слабкістю» США і «подарунком» Путіну. У Євросоюзі заявили, що зараз не час послаблювати тиск на Росію, і Європа цього не робитиме.
Розмова Трампа та Путіна відбулася на тлі переговорів між українськими, американськими і європейськими посадовцями в Маямі щодо припинення війни Росії проти України. Ці перемовини достроково завершились.
Різке зростання цін на бензин і дизельне пальне у світі почалося у лютому цього року, після початку військової операції США й Ізраїлю в Ірані. Аналітики і багато споживачів пов’язують це з перекриттям Іраном Ормузької протоки у відповідь на удари США, що ускладнило вивезення нафти танкерами з країн Перської затоки, а також з санкціями на іранську й російську нафту.
Подорожчання бензину й дизелю викликає невдоволення американських виборців. Це може призвести до падіння рейтингу Республіканської партії і погіршення її перспектив на майбутніх проміжних виборах у листопаді до Конгресу США.
ISW: заяви РФ щодо переговорів та виборів в Україні, ймовірно, спрямовані на підрив підтримки Заходу
Кремль продовжує демонструвати свою рішучість продовжувати війну, тим самим позбавляючи Україну передумови для перемир’я, необхідного для проведення виборів. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики звертають увагу на заяву голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєва, який 11 жовтня сказав, що російські війська на полі бою та балістична зброя є єдиними засобами, які наближають Росію до перемоги в Україні.
Інститут вивчення війни зауважує, що за останній тиждень (з 4 по 11 жовтня) внаслідок ударів РФ загинули понад 150 цивільних осіб, а заява Медведєва демонструє, що Росія розглядає перемогу в Україні крізь призму завдання максимальної шкоди стратегічному тилу України, щоб змусити її капітулювати перед вимогами Росії.
«Заяви російських чиновників щодо переговорів та виборів лунають на тлі значного прориву України на полі бою і, ймовірно, мають на меті підірвати підтримку України з боку Заходу, яка сприяла останнім військовим успіхам. Кремль, ймовірно, вважає, що російські війська зможуть відновити втрачений імпульс на полі бою після нещодавніх українських контрнаступів і продовжити війну, якщо вдасться переконати Захід відмовитися від підтримки України», – йдеться у звіті.
В ISW нагадують, що тимчасове призупинення США обміну розвідданими у березні 2025 року дозволило Росії просунутися в Курській області, і Москва, ймовірно, прагне повторного припинення обміну розвідінформацією.
Тому, як припускають аналітики, Кремль намагається закріпити неправдиву версію про те, що Україна є перешкодою для миру, перекладаючи на Київ відповідальність Росії за підрив добросовісних переговорів, водночас наполягаючи на своїх максималістських вимогах і відмовляючись йти на компроміс.
Росія свідомо використовує зумовлену її ж війною конституційну неможливість проведення виборів в Україні, щоб маніпулювати переговорним процесом і затягувати війну, додає Інститут вивчення війни.
Президент США Дональд Трамп 10 жовтня заявив, що хотів би бачити нову людину на посаді президента України. На його думку, Володимир Зеленський докладає недостатніх зусиль для завершення війни з Росією.
Ця заява Трампа пролунала після його розмови з російським президентом Володимиром Путіном, після якої він оголосив про домовленість між США й Росією про поставки мільйонів тонн російського дизелю на американський і світові ринки.
Коментуючи цю заяву американського президента, Володимир Зеленський сказав, що «з усією повагою до президента Трампа», але це «вирішувати нашому суспільству, нашим людям». Він наголосив, що провести зараз вибори складно не лише тому що це суперечить українському законодавству, а й тому що потрібно «забезпечити безпеку та дати людям можливість проголосувати».
Як зазначив Зеленський, Україна готова провести вибори, якщо Росія погодиться на 60 днів повного припинення вогню.
У Росії проігнорували цю заяву щодо 60 днів перемир’я, але заявили, що Трамп сказав про потребу у зміні влади в Україні, тому що президент України Володимир Зеленський має ухвалити «дуже відповідальні та дуже складні рішення» для припинення війни.
США, зокрема президент Дональд Трамп, вже кілька разів порушували питання необхідності проведення виборів в Україні.
Російський президент Володимир Путін й російські чиновники стверджують, що президент Зеленський нібито є нелегітимним, оскільки в Україні не було президентських виборів у 2024 році.
Київ наголошує, що безпека залишається ключовою умовою для проведення виборів в Україні, яка практично щодня зазнає російських обстрілів.
У квітні 2026 року минуло сім років перебування Володимира Зеленського на президентській посаді при максимальному п’ятирічному терміні президенства. Під час дії воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року, проведення виборів заборонене.
У Німеччині сподіваються, що США не припинять постачання зброї Україні
У Німеччині сподіваються, що повідомлення про наміри США припинити постачання озброєння Україні через удари по російських нафтопереробних заводах не підтвердяться. Про це заявив державний міністр у справах Європи Міністерства закордонних справ Німеччини Ґюнтер Кріхбаум перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ 12 жовтня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Особливо зараз, із наближенням зими, надзвичайно важливо буде надавати Україні посилену підтримку. Німеччина до цього готова. ЄС до цього готовий. І ми, звичайно, сподіваємося, що, попри всі повідомлення у пресі, це стосуватиметься й постачання озброєнь», – сказав Кріхбаум, після чого окремо наголосив на важливості збереження механізму PURL, через який європейські союзники закуповують американське озброєння для України.
«У нас є домовленість PURL. Як ви знаєте, США постачали зброю європейським партнерам, а ми передавали її далі, звичайно, за оплату. У минулому Сполучені Штати завжди демонстрували себе як надійний партнер у цьому питанні. Ми не очікуємо, що тут виникнуть якісь сумніви», – заявив представник німецького МЗС.
Напередодні газета Financial Times із посиланням на європейських посадовців повідомила, що адміністрація президента США Дональда Трампа погрожує припинити роботу механізму PURL, аби змусити Україну зупинити удари по російській енергетичній інфраструктурі.
За даними видання, американські посадовці протягом вихідних телефонували представникам європейських столиць та Києва, закликаючи припинити атаки на російські нафтопереробні заводи. Серед погроз, за словами співрозмовників FT, було також припинення обміну розвідувальною інформацією з Україною.
Радіо Свобода звернулося до НАТО за коментарем щодо можливого призупинення PURL.
Публікація FT з’явилася на тлі домовленості Трампа з російським президентом Володимиром Путіним щодо російського дизельного пального та оголошеного американським президентом енергетичного перемир’я між Україною і Росією.
Читайте також: «США не повинні надавати Путіну підтримку»: група сенаторів вимагає від Трампа змінити рішення щодо дизелю з РФ
11 жовтня Трамп заявив, що обидві сторони погодилися негайно припинити удари по енергетичній інфраструктурі. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не домовлялася з Росією про початок енергетичного перемир’я між країнами з 11 жовтня, а оголошення про припинення вогню стало для нього новиною.
Він зазначив, що якщо РФ погодиться на енергетичне перемир’я, Україна також погодиться.
Згодом Зеленський поінформував, що після заяви лідера Сполучених Штатів Дональда Трампа про енергетичне перемир’я російські атаки продовжуються, зокрема по енергетичних об’єктах.
Росія заяви Трампа про енергетичне перемир’я не коментувала.
Як звертають увагу аналітики Інституту вивчення війни (ISW), деякі російські воєнні блогери поставили під сумнів правдивість угоди про припинення вогню в енергетиці, оголошеної Трампом. Один з пов’язаним з Кремлем блогерів 11 жовтня заявив, що дивно, що новина про припинення вогню надійшла з Вашингтона, а не з Кремля чи України, а інший блогер стверджував, що Трамп зробив аналогічну заяву про перемир’я в енергетиці 14 вересня 2026 року, яка не матеріалізувалася, натякаючи на те, що заява Трампа про припинення вогню від 11 жовтня є так само передчасною або необґрунтованою.
Аналітики ISW зауважують, що скептицизм блогерів щодо припинення вогню свідчить про те, що РФ не готується до укладення угоди про припинення вогню в енергетиці – Кремль постійно з 2025 року заявляє, що не має бажання укладати або дотримуватися будь-якого припинення вогню в Україні, яке не призводить до повної перемоги Росії.
Через російський удар по Дніпру загинула людина – Ганжа
Російські війська завдали удару по Дніпру, загинула людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, вибуховою хвилею пошкоджені вікна багатоповерхового будинку.
Ганжа додав, що загроза триває, і закликав залишатисяу безпечних місцях до відбою повітряної тривоги.
Вранці Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух реактивного БпЛА та «Бандеролі» – гібрида дрона та крилатої ракети – на Дніпро.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
ОВА: у Харкові було влучання по ще одній багатоповерхівці, постраждали три людини
У Харкові було влучання по ще одній багатоповерхівці в Київському районі, повідомив голова обласної військової адміністрації.
За попередніми даними, постраждали три людини: жінки 43 і 71 років та 16-річна дівчина.
Раніше місцева влада повідомила про російські влучання в Київському районі Харкова – у багатоповерхівку та будівлю спортивного закладу. Було відомо про 11 постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
У Білорусі розпочались навчання за участі 1500 військових з країн ОДКБ
У Білорусі розпочалися військові навчання Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) «Непорушне братерство – 2026» та «Бар’єр – 2026».
Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, в маневрах беруть участь понад 1500 військовослужбовців із Білорусі, Росії, Казахстану, Киргизстану та Таджикистану. Навчання відбуваються на тлі повномасштабної війни Росії проти України та зростання мілітаризації в регіоні.
У Вітебську розпочалися командно-штабні навчання миротворчих сил ОДКБ, а в Старих Дорогах – спеціальні навчання «Бар’єр – 2026». За повідомленням Міністерства оборони Білорусі, війська відпрацьовуватимуть проведення миротворчої операції та ліквідацію джерел біологічних загроз.
До маневрів також залучені представники правоохоронних органів, внутрішніх військ і національної гвардії. Загальна кількість військової техніки перевищує 300 одиниць, зокрема близько 80 безпілотників.
Начальник Генерального штабу Збройних сил Білорусі Володимир Білий заявив, що навчання проводяться в умовах зростання військової загрози. Він звинуватив країни Заходу в нарощуванні військового потенціалу та підготовці до нової війни.
Керівництво Білорусі підтримало агресію Росії проти України та дозволило використовувати свою військову інфраструктуру й повітряний простір для вторгнення російської армії та атак на мирні українські міста – атак, що забрали життя десятків тисяч українських цивільних.
Низка білоруських підприємств із різних галузей промисловості наразі залучена до підтримки російської агресії.
Від початку повномасштабної війни Росії проти України військові навчання в Білорусі проводяться майже безперервно. Олександр Лукашенко виправдовував їх, посилаючись на загрози та ймовірність вторгнення на білоруську територію з боку Польщі, Литви чи України – попри те, що протягом усього періоду з 2022 року не з’явилося жодних доказів на підтвердження таких планів.
У червні та липні цього року білоруська влада та військове керівництво продовжували говорити про нібито плани «колективного Заходу» напасти на Білорусь і Росію.
Водночас у доповіді Олександру Лукашенку наприкінці липня міністр оборони Віктор Хренін охарактеризував військово-політичну ситуацію навколо Білорусі як спокійну, відзначивши «відсутність ознак підготовки сусідніх держав до активних дій».
16 серпня командувач ВПС і військ ППО Білорусі Андрій Лук'янович підтвердив відсутність зовнішніх загроз для країни та відновлення робочих контактів із Латвією, Литвою і Польщею.
Росія та Україна активізували використання безпілотників у війні. На цьому тлі почастішали випадки зальоту російських та українських дронів на територію Білорусі під час атак. Про такі інциденти повідомляють не білоруська влада, а українські моніторингові канали.
Крім того, зафіксовано кілька випадків польотів російських та українських безпілотників із території Білорусі до країн Балтії.
Батько загинув за два роки до народження сина. Тепер родина йде до суду
Сергій Моряк загинув на війні 30 серпня 2024 року. За місяць після його загибелі народилася донька Мія. А через два роки, 4 вересня 2026-го, Людмила Моряк народила їхнього сина Олеся.
Ще за життя Сергій і Людмила мріяли про двох спільних дітей. Через вік вони звернулися до репродуктивної клініки, де Сергій залишив свій біологічний матеріал. Після його загибелі Людмилі довелося через суд добиватися права використати його для запліднення.
«Коли людина гине, ніби залишається список справ, які вони складали вдвох. А потім інша людина залишається сам на сам із цим списком», розповідає Людмила.
Тепер вона знову готується до суду. Попри рішення суду та документи з репродуктивної клініки, у ДРАЦС, за її словами, немає алгоритму реєстрації батьківства для дітей, народжених після смерті батька.
Як Людмила наважилася народити другу дитину після загибелі Сергія, чому називала майбутнього сина «ВДВшником» і як родина продовжує втілювати мрії загиблого військового, дивіться у матеріалі Радіо Свобода.
Генштаб ЗСУ: Покровський та Костянтинівський напрямки залишаються найгарячішими ділянками фронту
На фронті протягом минулої доби зафіксовані 264 бойові зіткнення, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, вчора противник завдав 73 авіаційних ударів, під час яких скинув 238 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 8985 дронів-камікадзе та здійснили 2468 обстрілів населених пунктів і позицій українських військ, з них 51 – із застосуванням реактивних систем залпового вогню.
Найбільше російських атак протягом минулої доби зафіксували на Покровському напрямку – 36. На цій ділянці фронту сили РФ намагалися просунутися у бік населених пунктів Білозерське, Чернігівка, Новий Донбас, Вільне, Ганнівка, Никонорівка, Шевченко, Сергіївка, Світле, Василівка та Новогришине.
Також інтенсивні бої – 32 атаки – були на Костянтинівському напрямку, де російські загарбники вели наступальні дії біля Костянтинівки та у бік Новоселівки, Осикового, Миколайпілля, Новопавлівки, Райського, Торецького, Грузького, Володимирівки та Маяка.
Російські атаки також були на Південно-Слобожанському напрямку – 11, Куп’янському – 12 та Лиманському – 13.
Крім того, бойові дії меншої інтенсивності тривають на Слов’янському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
На Краматорському та Придніпровському напрямках сили РФ штурмових дій не проводили.
Як повідомляє проєкт DeepState 12 жовтня, сили РФ просунулися поблизу Рай-Олександрівки на Слов’янському напрямку та Прилук на Гуляйпільському напрямку.
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Аналітики підрахували, що з березня до вересня цього року російські війська втратили контроль над майже 300 квадратними кілометрами раніше захопленої території України. Зокрема, в результаті операції Сил оборони «Вівальді», під час якої протягом кількох місяців ЗСУ звільнили щонайменше 147 квадратних кілометрів в районі Лиману.