У Києві станція метро «Чернігівська» відновила роботу після удару РФ, але частково
У Києві відновив роботу після російського удару вестибюль № 1 на станції метро «Чернігівська», повідомляє пресслужба Київського метрополітену.
Вестибюль працюватиме для пасажирів із 5:31 до 23:27.
Водночас, як повідомляє пресслужба, вестибюль № 2 – у напрямку станції метро «Лісова» – наразі лишається зачиненим для пасажирів.
Уночі 19 жовтня російські військові атакували Київ кількома балістичними ракетами, одне із влучань сталося на передостанній станції червоної гілки столичного метрополітену, «Чернігівській». Через це від ранку 19 жовтня поїзди завершували маршрут на станції «Дарниця».
Наступного дня, 20 жовтня, влада повідомила про відновлення руху поїздів на Святошино-Броварській («червоній») лінії метро між станціями «Академмістечко» та «Лісова». Але станція «Чернігівська» не працювала, поїзди проїжджали повз неї без зупинки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Київ: влада повідомила про часткове відновлення руху Південним мостом
Київська міська військова адміністрація заявила про часткове відновлення руху Південним мостом у Києві.
Як повідомила пресслужба КМВА, тепер транспорт може проїхати Південним мостом у напрямку з лівого на правий берег.
Проте у КМВА попереджають, що при оголошенні червоного рівня небезпеки рух транспорту буде припинено в обох напрямках.
Поліція Києва після 11-ї години 22 жовтня повідомила про повну зупинку руху транспорту на Південному мосту, хоча у ранкові години після нічного удару рух із лівого на правий берег Дніпра цією транспортною артерією зберігався.
Одразу після удару РФ влада Києва інформувала про часткову зупинку руху на Південному мосту – туди не їхало метро, а автотранспорт рухався лише в одному напрямку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Від 11 жовтня було понад 170 влучань по важливих обʼєктах енергетики України – президент
Президент Володимир Зеленський заявив, що від 11 жовтня під час російських атак було більш ніж 170 влучань по важливих обʼєктах енергетики України.
«І це при тому, що значну частину «шахедів» і частину ракет вдається збивати», – написав він у телеграмі 22 жовтня.
За словами голови держави, дані розвідки свідчать про те, що «росіяни визначили пріоритети подальшого терору проти українців на найближчі тижні».
«Очевидно, Росія користується уповільненням постачання ППО від партнерів. І так само очевидно, що послаблення тиску на Росію з боку окремих партнерів тільки переконує Путіна, що його цілі начебто досяжні. Потрібні інші сигнали, інші кроки – більш сильні», – зазначив Зеленський.
За словами президента, він доручив Міністерству оборони України разом з військовим командуванням і МЗС України «інформувати партнерів про всі аспекти реальної ситуації і наявні загрози, виходячи з тієї інформації, яка надана розвідками».
Російські війська розпочали свою кампанію ударів проти української енергетичної інфраструктури наприкінці вересня 2026 року напередодні опалювального сезону в Україні.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що успіхи України на полі бою у 2026 році, схоже, змушують російського президента Володимира Путіна переоцінити свою початкову теорію перемоги в Україні та змінити акцент на примушення України до капітуляції за допомогою кампанії ударів взимку.
В ISW заявляють, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
На початку жовтня газета The New York Times опублікувала стратегію Кремля із «заморожування» жителів України, написавши, що Росія готує упродовж найближчої зими масовані удари по електропідстанціях, станціях водопостачання, каналізації і насосних станціях в Україні, а також по трьох АЕС, які залишаються під контролем Києва. Якщо цей план вдасться реалізувати, він може стати найсильнішим ударом по українській енергетиці за майже п’ять років великої війни, писало видання.
«Схеми» (Радіо Свобода) отримали у своє розпорядження копію цього «російського плану» від джерел у Силах оборони України. У ньому – аналітика стосовно енергетичних потужностей України і розрахунок щодо необхідної Росії кількості ракет, дронів і бомб, щоб відрізати такі великі міста (головні мішені), як Київ, Харків й Одесу, від світла, тепла, води і каналізації.
До загального переліку з «пріоритетних міст» також входять Дніпро, Запоріжжя, Миколаїв, Херсон, Полтава, Чернігів, Кривий Ріг, Черкаси, Кропивницький, Львів, Вінниця й Івано-Франківськ.
Журналісти «Схем», ймовірно, як і The New York Times, отримали документ лише частково: у російськомовному файлі бракує частини сторінок.
Через російський обстріл постраждала філія Музею історії Києва
Внаслідок російського обстрілу Києва в ніч проти 22 жовтня зазнав пошкоджень Музей української діаспори, який є філією Музею історії Києва. Про це повідомила пресслужба музею.
«У будівлі вибито вікна, пошкоджено фасад та покрівлю. На щастя, ніхто з людей не постраждав», – заявили в установі.
Зараз у музеї триває ліквідація наслідків обстрілу, найближчими днями він буде зачинений для відвідувачів. Музей історії додає, що про відновлення роботи філії повідомлять додатково.
Музей української діаспори розташований на київському Печерську. Його експозиція сконцентрована на історії та мистецькій спадщині українців за кордоном.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що російські військові під час атаки по Києву вдарили однією з ракет по Печерську – «по історичному центру Києва, а саме по території між Києво-Печерською лаврою і Свято-Введенським монастирем».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Зеленський розповів, де в центрі Києва влучила одна з трьох запущених РФ ракет із касетними боєголовками
Президент України Володимир Зеленський заявив, що російські військові під час атаки по Києву вночі проти 22 жовтня застосували, серед інших, три балістичні ракети з касетними боєголовками. Одна з цих ракет, за його словами, влучила в історичному центрі столиці України.
«Особливість цих ракет в тому, що вони вибухають в повітрі, заходячи на ціль, і уражають все навколо в діаметрі 400 метрів. Одна з таких ракет ударила по Печерську – по історичному центру Києва, а саме по території між Києво-Печерською лаврою і Свято-Введенським монастирем. Пошкоджені будівлі монастиря, звичайні будинки, магазини, кафе й інша цивільна інфраструктура міста», – сказав Зеленський.
Він заявив, що цей удар «невипадковий». «Це свідомий вибір зброї, свідомий вибір району застосування, свідоме прагнення завдати якнайбільше втрат і збитків цивільним. Поруч навіть теоретично не було жодного військового обʼєкта, і зброя така, що розрахована на масштаб ураження. Росія не змінила своїх підходів до ведення цієї війни і не робить кроків, які можуть свідчити про справжнє прагнення війну зупинити», – вказав він.
Перед цим про те, що російські військові під час удару по Києву вночі проти 22 жовтня використали балістичну ракету «Іскандер» із касетною боєголовкою, заявив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов.
Російські військові це не коментували.
Раніше сьогодні Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські військові вночі проти 22 жовтня завдали масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ракет «Іскандер-М»/С-400/«Циркон»/«Онікс» і 210 ударних безпілотників, серед яких було 110 реактивних дронів Shahed. Кількість ракет у ЗСУ не навели. Основним напрямком удару був Київ, кажуть військові.
Удар був здійснений на тлі переговорів посланця президента США Стіва Віткоффа з президентом Росії Володимиром Путіним, що відбулися 21 жовтня в російському Санкт-Петербурзі, і заяви президента США Дональда Трампа, що врегулювання війни Росії проти України «ближче, ніж будь-коли раніше».
Президент України Володимр Зеленський повідомив, що російські військові від вечора 21 жовтня застосували для удару по Києву 21 ракету, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Три хвилі балістичних ударів випустили російські «гуманісти» по Києву з вечора… На жаль, у місті значна кількість влучань і пошкоджень: звичайні будинки, енергетика, інфраструктура одного з вокзалів та метро, торговельні центри, підприємства. Серед пошкоджених обʼєктів – навіть монастир», – заявив Зеленський.
За словами голови держави, загалом під російськими ударами цієї ночі були 12 областей України. У Києві й регіонах поранені 34 людини, серед них пʼятеро дітей, відомо про двох загиблих, додав президент.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Влада Донеччини розширює примусову евакуацію сімей з дітьми на всю Краматорську й Слов’янську громади
Донецька обласна військова адміністрація розширює зону обов’язкової евакуації сімей із дітьми в примусовий спосіб, повідомив голова області Вадим Філашкін.
За його словами, тепер вона охоплює всі населені пункти Краматорської та Слов’янської громад. Очільник Донеччини вказав на те, що безпекова ситуація в цьому районі постійно погіршується:
«Росіяни щодня атакують Краматорськ і Слов’янськ, б’ють по житлових кварталах, цивільному транспорту та місцях, де перебувають люди. Залишатися там із дітьми – невиправданий ризик».
Філашкін звернувся до батьків із проханням не наражати дітей на небезпеку і евакуюватися зараз.
Він уточнив, що до евакуації залучені спеціалізовані групи поліції та ДСНС, по прибутті до транзитного пункту родинам допоможуть із подальшим переїздом до безпечніших регіонів України.
У серпні влада Донеччини оголосила обов’язкову евакуацію дітей з найбільш небезпечних районів Краматорська, а також селищ Красноторка й Біленьке, які адміністративно належать до Краматорської міськради.
Обласна адміністрація регулярно фіксує загибель і поранення цивільних внаслідок російських атак по Слов’янську та Краматорську.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Бельгія хоче долучитися до антибалістичної програми FREYJA – Де Вевер
Бельгія хоче приєднатися до міжнародної антибалістичної коаліції, створеної Україною і європейськими партнерами для розробки спільної системи захисту від балістичних ракет у межах програми FREYJA. Країна також розглядає можливість залучення своїх оборонних підприємств до цього проєкту.
Про це прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявив 21 жовтня під час виступу в бельгійському парламенті, відповідаючи на запитання депутатів за підсумками саміту Європейського Союзу, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
«Чому ми не є членами антибалістичної коаліції? Ми дуже хотіли б до неї приєднатися. Я сказав про це Зеленському, і він був відкритий до такої можливості», – заявив бельгійський прем’єр.
Антибалістичну коаліцію створили 13 липня 2026 року в Парижі за участю України і дев’яти європейських держав: Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Іспанії, Нідерландів, Данії, Норвегії та Швеції. У вересні про приєднання до неї оголосила також Польща.
Мета коаліції – розробити інтегровану європейську систему захисту від балістичних ракет, яка доповнюватиме наявні засоби протиповітряної і протиракетної оборони.
Одним із ключових напрямів її роботи є програма FREYJA, що передбачає спільну розробку засобів перехоплення балістичних ракет. Україна пропонує для майбутньої системи технологію ракети-перехоплювача, тоді як європейські партнери можуть долучитися до створення радарів, сенсорів та інших компонентів. До проєкту залучаються оборонні компанії, зокрема українська Fire Point.
Ще 14 жовтня міністр оборони Бельгії Тео Франкен повідомив парламенту, що країна веде переговори з Україною щодо участі в програмі FREYJA із залученням бельгійських оборонних підприємств.
За його словами, наприкінці серпня українська сторона попросила надати перелік бельгійських компаній, які потенційно могли б долучитися до розробки і впровадження системи. У вересні бельгійська делегація відвідала Київ, а українська компанія Fire Point мала встановити контакти з потенційними промисловими партнерами в Бельгії.
Водночас конкретна роль бельгійських підприємств у програмі й механізми її фінансування поки що не визначені.
Під час виступу 21 жовтня Де Вевер також розповів, що на двосторонній зустрічі із Зеленським обговорив подальшу військову допомогу Україні, зокрема постачання винищувачів F-16.
За словами прем’єра, Бельгія намагатиметься передати Україні десять винищувачів до кінця 2026 року і продовжити постачання у 2027 році й наступні роки.
Він зазначив, що F-16 можуть бути особливо ефективними для перехоплення нових російських реактивних безпілотників.
Павел: угода Трампа з Путіним підірвала прогрес у досягненні миру в Україні
Президент Чехії Петр Павел заявив, що домовленість президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним щодо поставок дизелю на американський і світовий ринки підірвала прогрес у досягненні миру в Україні. Він сказав про це в інтерв’ю мережі Axel Springer Global Reporters Network (до якої входить і видання Politico).
За словами Павела, припинення вогню між Росією й Україною було «зовсім близько», доки Трамп не скасував санкції щодо російського дизельного пального.
Павел заявив, що скоординовані санкції США і Європи проти російської нафти, олігархів й інших галузей створювали для Росії «серйозний тиск», але оголошена 9 жовтня угода, дала РФ «можливість перевести подих».
У ГУР показали делегатам американського Сенату іноземні компоненти в російській зброї
Головне управління розвідки провело для делегації комітету Сенату Сполучених Штатів з міжнародних відносин презентацію щодо механізмів фінансування Росією війни проти України та обходу міжнародних санкцій. Про це ГУР повідомило 22 жовтня.
За повідомленням, на заході, що мав місце 16 жовтня, представники управління ознайомили американську делегацію з матеріалами про залежність російського військово-промислового комплексу від імпортних електронних компонентів, хімічних речовин і верстатного обладнання.
«Експерти Науково-дослідного інституту воєнної розвідки України продемонстрували конкретні зразки іноземних компонентів, виявлених у російському озброєнні, яке держава-агресор застосовує проти України. Серед представлених зразків – компоненти виробництва компаній із Китаю, Швейцарії, Тайваню, Німеччини, Великої Британії та США», – повідомляє розвідка.
У Лозовій понад 30 поранених, рятувальні роботи тривають – Синєгубов
Внаслідок російської атаки на Лозову Харківської області загинули 50-річна та 60-річна жінки, уточнив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 22 жовтня.
«Ще 34 людини зазнали поранень різного ступеня важкості. Всім надається необхідна медична допомога», – заявив він.
Рятувальні роботи на місці обстрілу тривають, повідомив очільник Харківщини.
Раніше стало відомо про двох загиблих і 17 постраждалих внаслідок російського удару по ринку в місті Лозова Харківської області.
Міжнародний кримінальний суд став лауреатом премії Сахарова 2026 року
Європарламент присудив премію імені Андрія Сахарова «За свободу думки» 2026 року, найвищу нагороду ЄС у сфері захисту прав людини, Міжнародному кримінальному суду і його посадовим особами. Про це йдеться в повідомленні Європарламенту, оприлюдненому 22 жовтня.
Оголошуючи лауреата, президентка Європейського парламенту Роберта Мецола заявила: «Європейський Союз ґрунтується на повазі до багатосторонності й міжнародних інституцій. Присуджуючи премію імені Сахарова Міжнародному кримінальному суду і його посадовим особам, Європейський парламент відзначає важливу роботу Суду у справі захисту міжнародного права і правосуддя».
Ця відзнака стала вже другим міжнародним визнанням для суду, який базується в Гаазі (Нідерланди) й займається розслідуванням воєнних злочинів, за цей місяць: нещодавно колишня суддя МКС Наві Піллей отримала Нобелівську премію миру.
Суд продовжив Галущенку процесуальні обов’язки, але дозволив зняти електронний браслет
Вищий антикорупційний суд 22 жовтня продовжив термін дії процесуальних обов’язків, покладених на колишнього міністра енергетики Германа Галущенка.
ВАКС не наводить імені фігуранта, на Галущенка вказують обставини справи.
Суд частково задовольнив клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, продовживши строк запобіжного заходу на два місяці.
«Водночас слідчий суддя відмовив у продовженні строку дії обовʼязку носити електронний засіб контролю. Мотиви ухваленого рішення будуть викладені у повному тексті ухвали, яка буде доступна в Єдиному державному реєстрі судових рішень», – заявляє пресслужба суду.
Міністр оборони Росії прибув до Білорусі – обговорює військову співпрацю
У Мінську 22 жовтня відбулося засідання спільної колегії міністерств оборони Білорусі та Росії.
«Ми перейшли до практичної реалізації Програми стратегічного партнерства у військовій сфері на 2026–2030 роки, яка була затверджена на попередньому засіданні колегії в Москві», – розповів міністр оборони Білорусі Віктор Хренін
За словами Хреніна, план двостороннього військового співробітництва на 2026 рік передбачає понад 160 спільних заходів, більшість із яких мають практичний характер, тобто є навчаннями, тренуваннями, зборами та обміном досвідом.
Хренін також розповів про військово-технічне співробітництво між Білоруссю та Росією в умовах повномасштабної війни проти України: «Тривають взаємні поставки продукції військового призначення, поглиблюється співпраця між нашими оборонно-промисловими комплексами, а також нарощуються бойові можливості Регіонального угруповання військ і Єдиної регіональної системи протиповітряної оборони. Крім того, розвивається система ядерного стримування на території Союзної держави».
Міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов зазначив, що Білорусь є найближчим союзником його країни. «Ми регулярно проводимо заходи бойового злагодження з’єднань і військових частин, що входять до складу Регіонального угруповання військ. Основну увагу приділяємо спільним практичним діям, спираючись на передовий досвід, отриманий під час «спеціальної військової операції» (термін, який використовують у Росії для позначення повномасштабної війни проти України – ред.)».
Бєлоусов заявив, що Білорусь продовжує підготовку військових кадрів у 24 військових навчальних закладах Росії.
В Україну повернули тіла 252 загиблих – координаційний штаб
В Україну за результатами репатріаційних заходів повернули тіла 252 загиблих, які, за твердженням російської сторони, належать українським військовослужбовцям, повідомив 22 жовтня Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими.
«Слідчі правоохоронних органів спільно з представниками експертних установ проведуть всі необхідні заходи для ідентифікації репатрійованих загиблих», – йдеться в повідомленні.
Раніше про те, Росія й Україна обмінялися тілами загиблих військовослужбовців, повідомили російські й білоруські ЗМІ. За їхніми даними, обмін відбувся у пункті пропуску «Нова Гута» на території Білорусі.
Як повідомляється, Росії передали 25 тіл загиблих.
Попередній подібний обмін відбувся 17 вересня. Україні тоді також передали 252 два тіла загиблих, Росії – 23.
В Україні понад 90 тисяч осіб вважаються зниклими безвісти за особливих обставин, повідомив на початку цього року уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов. Йдеться про військових й цивільних, у тому числі дітей.
Від травня 2023 року в Україні запрацював Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб. Туди потрапляють всі дані про військовослужбовців, які розшукуються.
Міністр оборони Росії прибув до Білорусі – обговорює військову співпрацю
У Мінську 22 жовтня відбулося засідання спільної колегії міністерств оборони Білорусі та Росії.
«Ми перейшли до практичної реалізації Програми стратегічного партнерства у військовій сфері на 2026–2030 роки, яка була затверджена на попередньому засіданні колегії в Москві», – розповів міністр оборони Білорусі Віктор Хренін
За словами Хреніна, план двостороннього військового співробітництва на 2026 рік передбачає понад 160 спільних заходів, більшість із яких мають практичний характер, тобто є навчаннями, тренуваннями, зборами та обміном досвідом.
Хренін також розповів про військово-технічне співробітництво між Білоруссю та Росією в умовах повномасштабної війни проти України: «Тривають взаємні поставки продукції військового призначення, поглиблюється співпраця між нашими оборонно-промисловими комплексами, а також нарощуються бойові можливості Регіонального угруповання військ і Єдиної регіональної системи протиповітряної оборони. Крім того, розвивається система ядерного стримування на території Союзної держави».
Міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов зазначив, що Білорусь є найближчим союзником його країни. «Ми регулярно проводимо заходи бойового злагодження з’єднань і військових частин, що входять до складу Регіонального угруповання військ. Основну увагу приділяємо спільним практичним діям, спираючись на передовий досвід, отриманий під час «спеціальної військової операції» (термін, який використовують у Росії для позначення повномасштабної війни проти України – ред.)».
Бєлоусов заявив, що Білорусь продовжує підготовку військових кадрів у 24 військових навчальних закладах Росії.
22 жовтня в Мінську Віктор Хренін та Андрій Бєлоусов на засіданні спільної колегії оборонних відомств Білорусі та Росії затвердили план оперативних навчань «Щит Союзу – 2027». Як повідомляє пресслужба Міністерства оборони Білорусі, Хренін назвав ці навчання «головним заходом підготовки збройних сил Білорусі та Росії наступного року», підкресливши, що вони матимуть «виключно оборонний характер».
Керівництво Білорусі підтримало агресію Росії проти України та надало свою військову інфраструктуру й повітряний простір для вторгнення російської армії та атак на мирні українські міста – ударів, що забрали життя десятків тисяч українських цивільних. Частина білоруських підприємств із різних галузей промисловості наразі залучені до підтримки російської агресії.
Уряд підтримав залучення приватного сектору до будівництва підземних оборонних виробництв
Кабінет міністрів підтримав пропозицію Міністерства оборони спростити залучення приватного бізнесу для будівництва підземних оборонних виробничих об’єктів, заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький 22 жовтня.
«На практиці це означає, що відсьогодні приватні компанії можуть будувати і в майбутньому здавати в оренду або продавати такі об’єкти підприємствам, які безпосередньо виробляють зброю», – заявив голова уряду.
Він очікує, що це спростить і збільшить кількість необхідних виробничих площ, особливо на фоні посилення російських ударів.
Також, за словами Корецького, Кабмін сьогодні запровадив механізм, який дозволяє ввозити комплектування для виробництва озброєння, оплаченого міжнародними партнерами, зі звільненням від ввізного мита та ПДВ.
Міністерство оборони зазначає, що завдяки змінам до урядової постанови №1494 девелопери зможуть за власний або залучений кошт будувати захищені об’єкти, а після завершення будівництва передавати їх підприємствам ОПК у власність, оренду або користування.
«Росія намагається знищити наше оборонне виробництво. У відповідь ми маємо робити український ОПК більш стійким. Для цього важливо переносити виробництво в захищені умови та зберігати унікальні спроможності наших виробників. Тому зараз пропонуємо більш гнучкий механізм для залучення додаткового ресурсу в такі проєкти», – прокоментував міністр оборони Євгеній Хмара.
Міністерство оборони 23 вересня повідомило, що працює над створенням системного механізму, який спростить будівництво підземних виробничих об’єктів та створить можливості для залучення до таких проєктів приватного капіталу, девелоперів та інвесторів.
Сили РФ завдали удару по ринку в Лозовій, щонайменше двоє загиблих, 17 поранених – Харківська ОВА
Російські військові вдень 22 жовтня завдали удару по ринку в Лозовій на Харківщині, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов.
За даними влади, загинули щонайменше двоє людей, а кількість постраждалих ще зростає. Спершу повідомляли про 11 поранених, о 12:33 це число зросло до 17.
«Усім допомагають бригади медиків. На місці триває ліквідація наслідків», – указав очільник області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Драпатий: три місяці на посаді. Що зробив головком ЗСУ? Оцінки військових і аналітиків
Виповнилося три місяці, як генерал-майор Михайло Драпатий обійняв посаду головнокомандувача ЗСУ замість Олександра Сирського.
Попередній головком, за словами військових, за майже 2,5 роки на посаді запам’ятався централізованим стилем управління та встиг вибудувати в українській армії цілу систему «під себе» – яку навіть охрестили «ерою Сирського».
Новий головком за три місяці не дав жодного інтерв’ю журналістам, не спілкувався з ними у форматі off rec і не проводив брифінгів. Про його рішення, роботу та бачення підходів ведення війни, можна судити тільки по нових призначеннях, опублікованих на сайті ЗСУ «Принципах лідерства», а також по оприлюднених «Українською правдою» витоках, зокрема, про ревізію офіцерів ГШ та загадковий «План війни».
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) звернувся до бійців, офіцерів, аналітиків, воєнкорів із проханням оцінити те, що відбувається у збройних силах у зв'язку зі зміною керівництва.
Запитували про те, яких змін вони очікують від нового головкома: були згадані провалена мобілізація, непропорційний розподіл людей між штурмовими полками і рештою бригад, відбір командирів за принципом відданості; втручання Генштабу у війну на рівні окремих позицій, придушення ініціативи, невиправдані штурми з великими втратами та інші проблеми.
- Чи вирішуються ці проблеми і що для цього вже зробив новий головком?
- Яким Драпатий бачить управління війною – про перекоси в якому військові та експерти говорили за часів Сирського?
- Чи виправданим є виведення з Генштабу людей із небойовим досвідом, що нібито триває?
РФ атакувала центр Києва балістичною ракетою з касетною боєголовкою – «Флеш»
Російські військові під час удару по Києву вночі проти 22 жовтня використали балістичну ракету «Іскандер» із касетною боєголовкою, заявив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов.
«Сьогодні вночі Росія атакувала історичний центр Києва балістичною ракетою «Іскандер» з касетною боєголовкою К5. Ця боєголовка вибухає над землею і застосовується спеціально для максимального ураження людей і техніки на площі 400 на 400 метрів. 58 бойових елементів вибухають у повітрі», – написав Бескрестнов у фейсбуці.
Він наголосив, що цей удар був завданий не з військовою метою. «Метою було зруйнувати частину старого міста і травмувати якомога більше людей. Маємо багато поранених цивільних і руйнування», – додав він.
Раніше сьогодні Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські військові вночі проти 22 жовтня завдали масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ракет «Іскандер-М»/С-400/«Циркон»/«Онікс» і 210 ударних безпілотників, серед яких було 110 реактивних дронів Shahed. Кількість ракет у ЗСУ не навели. Основним напрямком удару був Київ, кажуть військові.
Удар був здійснений на тлі переговорів посланця президента США Стіва Віткоффа з президентом Росії Володимиром Путіним, що відбулися 21 жовтня в російському Санкт-Петербурзі, і заяви президента США Дональда Трампа, що врегулювання війни Росії проти України «ближче, ніж будь-коли раніше».
Президент України Володимр Зеленський повідомив, що російські військові від вечора 21 жовтня застосували для удару по Києву 21 ракету, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Три хвилі балістичних ударів випустили російські «гуманісти» по Києву з вечора… На жаль, у місті значна кількість влучань і пошкоджень: звичайні будинки, енергетика, інфраструктура одного з вокзалів та метро, торговельні центри, підприємства. Серед пошкоджених обʼєктів – навіть монастир», – заявив Зеленський.
За словами голови держави, загалом під російськими ударами цієї ночі були 12 областей України. У Києві й регіонах поранені 34 людини, серед них пʼятеро дітей, відомо про двох загиблих, додав президент.
У Польщі заперечили зупинку військової допомоги України через «рік УПА» від Львівської облради
У міністерстві національної оборони Польщі заперечили, що через рішення Львівської обласної ради Варшава зупинить надання Україні військової допомоги.
«Це неправда. Водночас останні рішення, як-от це рішення Львівської обласної ради, справді негативно впливають на польсько-українські відносини», – цитують слова речника відомства Януша Сеймея польські видання Wiadomosci та Fakt.
21 жовтня видання «Європейська правда», посилаючись на джерело в українському уряді, повідомило, що у відповідь на рішення львівських депутатів Польща нібито зупинила постачання Україні масштабного пакету військової допомоги.
20 жовтня Львівська обласна рада проголосувала за оголошення 2027 року «роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича». У Польщі до постаті командувача УПА Романа Шухевича та самого національно-визвольного руху на заході України в період Другої світової війни ставляться негативно – через їхню роль у подіях, які поляки називають «Волинською різаниною», а українські історики – «Волинською трагедією обох народів».
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що це рішення шкодить відносинам обох країн. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск наголосив, що такий крок допомагає ворогам України.
У МЗС України повідомили, що рішення ухвалили на регіональному рівні та без консультацій із центральними органами влади, та назвали його «контрпродуктивним» для відносин із Польщею.