Росія готує упродовж найближчої зими масовані удари по електропідстанціях, станціях водопостачання, каналізації та насосних станціях в Україні, а також по трьох АЕС, які залишаються під контролем Києва: стратегію Кремля із «заморожування» жителів України опублікувала газета The New York Times. Якщо цей план вдасться реалізувати, він може стати найсильнішим ударом по українській енергетиці за майже п’ять років великої війни.
«Схеми» (Радіо Свобода) отримали у своє розпорядження копію цього «російського плану» від джерел у Силах оборони України. У ньому – аналітика стосовно енергетичних потужностей України та розрахунок щодо необхідної Росії кількості ракет, дронів і бомб, щоб відрізати такі великі міста (головні мішені), як Київ, Харків та Одесу, від світла, тепла, води і каналізації.
До загального переліку з «пріоритетних міст» також входять Дніпро, Запоріжжя, Миколаїв, Херсон, Полтава, Чернігів, Кривий Ріг, Черкаси, Кропивницький, Львів, Вінниця та Івано-Франківськ.
Журналісти «Схем», ймовірно, як і The New York Times, отримали документ лише частково: у російськомовному файлі бракує частини сторінок. Утім, наявні фрагменти дають змогу проаналізувати тактику РФ.
На першому етапі Росія планує бити по підстанціях поблизу західного кордону України, через які країна імпортує електроенергію з Європи. Далі – по гідроелектростанціях, а третім етапом мають стати удари, що зупинять роботу трьох діючих українських атомних електростанцій. Загалом у документі наводиться цифра у 60 ключових цілей.
Видання The New York Times зазначило, що не мало можливості незалежно підтвердити автентичність документа з планом, однак він складений російською мовою й датований серпнем.
Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) звернулись до спецслужб і профільних експертів, щоб верифікувати документ, який описує нову/стару тактику РФ. Один із представників військово-промислового комплексу України, з яким, як виявилося, він вже був ознайомлений, вважає, що цей російський документ – ще не остаточний план бойової роботи, а радше розрахунок. На його думку, таку аналітичну довідку готували в Міністерстві оборони Росії або у підпорядкованих відомству підрозділах.
Українські спецслужби ще не відповіли на запит про коментар. Співрозмовники «Схем» в ГУР лише додали, що загалом підтверджують слова військово-політичного керівництва України про плани РФ продовжувати руйнувати критичну інфраструктуру України.
Представники військово-політичного керівництва РФ план ударів, днями оприлюднений NYT, не коментували.
При цьому 1 вересня 2026 року Володимир Путін публічно підтвердив, що російські війська взимку проведуть кампанію з виведення з ладу енергетичної інфраструктури України. Він назвав це «відповіддю» на українські удари по російських НПЗ.
«Вказівки щодо підготовки та завдавання масованих ударів по об’єктах енергетики України. Вони б’ють по наших – отримають відповідь», – заявив Путін.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль минулого тижня підтвердив, що Росія вже розпочала атаки на енергетичну інфраструктуру України, зауваживши, що настільки масованих ударів не було з попереднього опалювального сезону. Відключення світла вже відбуваються щонайменше у 9 областях України, від чого потерпають сотні тисяч людей.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що успіхи України на полі бою у 2026 році, схоже, змушують Путіна переоцінити свою початкову теорію перемоги в Україні та змінити акцент на примушення України до капітуляції за допомогою кампанії ударів взимку. Зазначають: цієї осені російські військові почали бити по критичній інфраструктурі України раніше, ніж у попередні роки, не чекаючи морозів.
- Чи можливо захистити українські ТЕЦ, ГЕС та АЕС, а також комунальну інфраструктуру міст від ударів ракет та ударних безпілотників?
- І наскільки велика загроза повного колапсу української енергетики та ЖКГ у найближчі місяці?
Телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время», створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, запитала про це Олега Попенка, голову Спілки споживачів комунальних послуг України.
– Українська влада знову заявляє, що найближча зима буде найважчою, зокрема через російські удари по українських енергооб'єктах. Я хотів запитати: чи відомо про те, як українська влада до неї готується? Що зроблено, аби зима не стала найважчою? Зрозуміло, що агресор – саме Росія, але що робить влада України?
– Робиться чимало, але, як на мене, недостатньо для того, щоб захистити наші об’єкти.
Про що йдеться насамперед? Про захист енергетичної інфраструктури, яка відповідає за наші найбільші підстанції – ті, що забезпечують передачу електроенергії від атомних станцій та розподіл імпортного світла. Власне, ці об'єкти мали бути захищені в першу чергу.
Певна робота довкола них ведеться. Це показав, до речі, і нещодавній обстріл тими ж «шахедами» київської станції, коли по ній два дні поспіль прилітали дрони-камікадзе, але вона вистояла. І Київ, попри оголошені графіки та тимчасові відключення, залишився зі світлом.
– Як виглядатиме життя в Києві та Одесі, якщо російська армія почне завдавати ударів по водопостачанню та каналізації? Чи готується влада до атак на цей сектор міської інфраструктури?
– Тут усе значно складніше [ніж у випадку з енергоінфраструктурою]. Підготуватися до серйозних обстрілів водоканалів та об’єктів каналізації за короткий проміжок часу вкрай важко. Чому? Бо якщо ми говоримо, наприклад, про пошук обхідних шляхів на випадок руйнування каналізаційних станцій, то таке будівництво потребує мільярдів гривень. І воно не завжди можливе в нинішніх умовах сучасних міст.
Що роблять у випадку з водоканалами в першу чергу? Забезпечують їх резервними джерелами живлення – тобто електроенергією на випадок знеструмлення. Це робиться в першу чергу, і це правильний крок.
Але якщо ми говоримо про дії у разі ураження каналізації, тут усе набагато складніше, і рішення ухвалюватимуться вже за фактом влучань. Каналізація – дуже складний вузол. Там є свої нюанси: куди здійснювати скиди, як організувати очисні споруди тощо. Певна робота в цьому секторі також триває, але тут буде значно важче, ніж із тим же теплокомуненерго. Там, наприклад, для забезпечення міста резервним джерелом тепла можна встановити газопоршневі установки.
– Коли ми говоримо про водопостачання та каналізацію, йдеться насамперед про насосні станції?
– Так, каналізаційно-насосні станції (КНС) – це саме ті об’єкти, які відповідають за відведення відходів життєдіяльності міста, їхнє перекачування та безпосереднє очищення.
І ось у разі ударів по КНС виникають серйозні труднощі. Робота водоканалу має бути організована так, щоб на певний час ці відходи можна було спрямувати обхідними жолобами чи трубами в обхід зруйнованої станції – аби виграти час на її відновлення. Як це робити – зрозуміло. Але як це реалізувати в умовах війни – це вже наступне питання.
– Узимку так само критично важливим є тепло. Якими ви бачите ризики, що постали перед Україною в цьому секторі? Ми бачили, наприклад, минулої зими, що в Києві не було опалення тижнями. Зараз цей сценарій ви назвали б імовірним і реалістичним?
– Сценарій минулої зими є цілком реалістичним і може повторитися. Ми абсолютно не застраховані від ударів по об’єктах теплокомуненерго, по ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, ТЕЦ-4. І ніхто не застрахований. Російська Федерація продовжує бити по об’єктах енергетики, вже почала завдавати ударів по мостах, тому ніхто не може гарантувати, що вони не поцілять по наших ТЕЦ.
Захистити ці об’єкти можна виключно збільшенням кількості систем протиповітряної оборони в Києві. Інших способів – наприклад, звести якісь саркофаги навколо ТЕЦ чи побудувати укриття – не існує, оскільки масованими ударами Російська Федерація може знищити ці об’єкти повторно. І тоді місто на 50–60% ризикує залишитися без тепла.
У цій ситуації необхідно встановити більшу кількість мобільних котелень у тому ж Києві. Як це роблять у Сумах, Запоріжжі, Миколаєві, де такі котельні монтують ще з минулого року, а деякі – ще з позаминулого. Це потрібно було зробити, це необхідно робити.
Також потрібно встановити газопоршневі установки як резервне джерело тепла по всьому Києву. У разі влучання по котельнях ці установки вмикаються й подають тепло на час відновлення тих чи інших об’єктів.
– Що зараз роблять жителі великих українських міст? Зима вже близько: люди планують виїжджати, запасаються павербанками?
– Кожен готується як може. Але ми ж розуміємо, що підготовка до зими – вкрай дорога справа. Ті, хто має таку змогу, хто об’єднався в ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку), беруть участь у відповідних державних програмах, які дозволяють зміцнити та утеплити будинок, закупити резервні джерела живлення для ліфтів та насосних станцій.
Ті, хто живе в приватному секторі, теж певною мірою готують своє житло, хтось купує генератори. На жаль, далеко не всі українці можуть собі це дозволити. Але ті, хто має можливість, готуються максимально. Досвід проходження важкої зими в України є – це і 2022 рік, і зима 2023-го. Тоді також були удари по енергетиці, і часом по 18–20 годин у деяких областях не було світла.
Як повідомили «Схемам» в Офісі генпрокурора, від початку повномасштабного вторгнення, прокурори розслідують 3374 удари російської армії по 1177 енергетичних об'єктах України.
Про те, чи зможе Україна протидіяти сценарію, описаному в аналітичній довідці, журналісти також запитали у Міненерго та підприємств «Енергоатом» і «Укргідроенерго» . В «Укргідроенерго» відповіли, що запитувана інформація «віднесена до конфіденційної» і «її розголошення в умовах воєнного стану може завдати істотної шкоди інтересам національної безпеки». У Міненерго та «Енергоатомі» на момент публікації не відповіли.
