Зеленський: обмеження швидкості на Starlink та Starshield досі діють
Президент України Володимир Зеленський заявив, що обмеження швидкості на Starlink та Starshield досі діють.
«Обмеження швидкості на Starlink та Starshell досі діють, і швидкість так і не відновлено. А постачання ракет-перехоплювачів для нашого захисту від російських балістичних ракет досі затримується. Ми чекаємо на перехоплювачі, щодо яких вже була домовленість, але вони досі не надходять. Для нас це справді серйозна проблема, бо росіяни атакують нас майже щодня», – сказав Зеленський у ході онлайн-зустрічі у Hudson institute.
Він зауважив, що усе це відбувається, поки Україна продовжує досить успішні операції на фронті.
«Ми й далі тримаємо оборону. Стало складніше – частково через політику щодо Starlink і Starshield та обмеження швидкості. Але наша лінія фронту й далі тримається», – додав президент.
Тимчасовий повірений у справах України в Сполучених Штатах Дмитро Сєнік у коментарі Радіо Свобода не підтвердив, що американська сторона повністю відновила роботу військових супутників Starshield.
Раніше джерела Радіо Свобода в Міністерстві оборони України, обізнані з ситуацією, але не уповноважені офіційно її коментувати, зазначили, що на ранок 23 жовтня спостерігаються випадки втрати звʼязку на швидкості 161 км/год. А підтверджень, що обмеження на роботу супутникової системи Starshield (військової версії сервісу Starlink від американської компанії SpaceX) зняті, наразі немає.
Напередодні видання The Wall Street Journal із посиланням на офіційних осіб США написало, що президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з засновником SpaceХ Ілоном Маском і закликав його зняти ліміти швидкості на роботу Starshield.
За даними співрозмовників видання, невдовзі після контакту Трампа і Маска у четвер супутниковий зв’язок почав функціонувати стабільніше. Журналісти зазначали, що хоча система наразі не відновила повну функціональність, вона вже працює на вищих швидкостях, ніж за встановленого ліміту.
Генеральний директор SpaceX Ілон Маск у соцмережі Х заявляв, що обмеження швидкості й використання Starshield визначають військові США, а остаточне рішення ухвалює президент США.
Перебої в роботі супутникової системи Starshield – військової версії сервісу Starlink від компанії SpaceX, на яку Україна значною мірою покладається для захисту від російських повітряних ударів, – зробили Україну особливо вразливою, коли про них вперше стало відомо 13–14 жовтня.
Повідомлення про обмеження Starlink з’явилися на тлі оголошення президента США Дональда Трампа про угоду з російським лідером Володимиром Путіним щодо тимчасового виведення з-під санкцій російського дизелю і його постачання на світовий ринок, а також вимог Трампа до України припинити удари по російських НПЗ.
Україні потрібно відновити необмежену швидкість роботи Starlink, а щонайменше – підвищити ліміт до 450 км/год, повідомляли джерела Радіо Свобода. За даними джерел журналіста Радіо Свобода Алекса Рауфоглу, нинішнє обмеження у 160 км/год недостатнє для протидії реактивним дронам типу Shahed. Контракт на послугу діє до квітня 2027 року, а платить за неї Німеччина.
Міноборони відреагувало на зміни у бронюванні щодо працівників ОПК
Міністерство оборони України відреагувало на зміни у бронюванні, зокрема щодо працівників оборонно-промислового комплексу.
Як повідомляє пресслужба відомства, позиція Міноборони – бронювання має зберігатися для працівників ОПК, які реально залучені до виробництва зброї та іншої продукції для війська, а сьогоднішнє рішення Кабміну дає можливість забезпечити такий підхід.
«Підприємства повинні мати змогу планувати роботу, утримувати фахівців і нарощувати виробництво», – заявив міністр оборони України Євгеній Хмара.
Водночас у Міноборони зауважують, що бронювання не має ставати інструментом для зловживань – має бути прозорість і чесний діалог між державою та бізнесом.
«Нам потрібні і люди, які захищають Україну на фронті, і фахівці, які забезпечують їх зброєю. Завдання держави – створити умови, за яких обидві складові нашої оборони працюватимуть ефективно, а правила будуть справедливими», – наголосив міністр.
Кабмін схвалив постанову про нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників, серед змін оновленого документу – нові підходи до квот працівників ОПК, яка становитиме 95%.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький, оголошуючи про зміни, заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та ОПК, більше не становитиме 100%.
16 жовтня прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що 100% бронювання дає підприємствам можливість штучно збільшувати штат і бронювати працівників, які фактично не виконують критично важливих функцій. За його оцінкою, такі зловживання набули значного масштабу.
Втім деякі оборонні підприємства (зокрема Vyriy та Ukrspecsystems) вже виступили проти зміни підходу. Із заяв випливає, що втрата бронювання не гарантує поповнення військ, натомість будуть негативні наслідки для виробництва.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
Вимагатимуть виходу з Донбасу? Переговори з Путіним, дилема Зеленського, мирна угода
За даними видання Economist, російський керманич Володимир Путін прагне мати економічні вигоди ще до того, як буде завершена війна Росії проти України. Водночас видання ділиться деталями нового плану врегулювання ситуації. Йдеться про створення демілітаризованої зони на Донбасі, відмову України від вступу до НАТО, інвестиційний пакет для Києва та перспективу членства в Європейському Союзі.
Тим часом у Росії заявили, що переговори України, США і Росії в Абу-Дабі заплановані на першу половину листопада.
Усе це відбувається після того, як до Путіна з’їздив спецпредставник США Стів Віткофф.
Що обговорюється за зачиненими дверима?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Новий обмін полоненим: перші емоції та обійми після повернення з полону РФ
Україна повернула з російського полону 270 людей, серед них дев’ятеро цивільних, повідомив президент Володимир Зеленський. Понад половина звільнених військових потрапили в полон у 2022 році, зокрема під час оборони Маріуполя. П’ятеро пережили вибух в Оленівці. Серед повернених також важкохворі та ті, кого в Росії засудили до довічного ув’язнення.
Генштаб ЗСУ заявив про готовність сприяти реалізації гуманітарної місії в Олешках
Генеральний штаб ЗСУ заявив, що Сили оборони України забезпечать виконання рішень Верховного головнокомандувача, президента України Володимира Зеленського заради реалізації гуманітарної місії в Олешках.
У штабі зазначають, що відповідні розпорядження «будуть доведені до військ у встановленому порядку».
Українські підрозділи неодноразово виконували місії з доставки дронами гуманітарних вантажів жителям Олешок та навколишніх сіл, нагадують у Генштабі і розраховують, що «гуманітарний доступ заради людей в Олешках буде гарантований».
Раніше сьогодні, 23 жовтня, Білий дім заявив, що Україна та Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги та підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп. Очікується, що локальне припинення вогню почнеться 29 жовтня. Український омбудсмен підтвердив домовленість про гуманітарну місію в Олешках.
Начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов заявив, що російські війська запроваджують «режим тиші» на херсонському напрямку у зв’язку з гуманітарною операцією в Олешках. За його словами, вогонь мають припинити з 4:00 27 жовтня за московським часом.
Українська сторона наразі не оголошувала точної дати початку режиму тиші.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
Дипломатія першої леді США проти окупації: як Меланія Трамп домоглася порятунку цивільних з Олешок
Перша леді США Меланія Трамп виступила посередницею в досягненні домовленості про локальне припинення вогню між Росією та Україною в районі тимчасово окупованого російськими військами міста Олешки, що на півдні України. У Києві підтвердили підготовку до операції зі створення гуманітарних коридорів та евакуації цивільного населення.
Зеленський висловив готовність до тристоронніх переговорів, але «все залежить від Росії»
Україна планує провести тристоронню зустріч у першій половині листопада – про це президент Володимир Зеленський заявив, виступаючи в Інституті Гудзону у Вашингтоні, передає кореспондент Радіо Свобода.
Зеленський розповів, що незадовго до заходу спілкувався з представниками президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером щодо нещодавніх зустрічей і шляхів просування переговорного процесу.
За його словами, на першу половину листопада планується тристороння зустріч представників України, Сполучених Штатів і Росії з перспективою подальшого проведення переговорів між лідерами цих країн.
«У листопаді ми маємо домовленість провести тристоронню зустріч у форматі Україна – США – Росія на рівні команд, і сподіваємося, що вона відбудеться. Планується зустрітися в першій половині листопада, якомога раніше, але ми готові до зустрічі в будь-який день, хоч завтра. Проте все залежить від росіян», – заявив український президент.
На переконання Зеленського, припинення вогню має стати відправною точкою для змістовної дипломатії, після яких Київ має отримати гарантії безпеки. Такі гарантії мають чітко визначати, до яких кроків вдадуться США та європейські партнери в разі нового нападу з боку Росії.
Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що на першу половину листопада в Абу-Дабі (ОАЕ) заплановані переговори в тристоронньому форматі: між Росією, Україною і Сполученими Штатами.
20 жовтня у Норвегії відбулася зустріч української й американської делегацій. У зустрічі президента України Володимира Зеленського зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом в Осло також брали участь президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере.
Після зустрічі президент Фінляндії заявив про досягнення «реального прогресу». За його словами, були визначені «певні елементи мирного врегулювання», які мали представити в Санкт-Петербурзі. Також він заявив про узгодження аспектів, що стосуються безпеки й економіки.
Наступного дня, 21 жовтня, американський переговорник Віткофф прибув до Росії, де у нього відбулася тригодинна зустріч з Путіним.
Помічник президента РФ Юрій Ушаков, який також був присутній на цій зустрічі, сказав, що Путін нібито заявив про готовність РФ відновити тристоронні переговори з Україною та США в першій декаді листопада. Головною темою має стати формування системи безпеки для Росії й України після завершення війни.
Cпецпредставник президента США Стів Віткофф назвав переговори в Осло і Санкт-Петербурзі «конструктивними», але додав, що попереду «ще багато важливої роботи».
Американський Інститут вивчення війни (ISW) вважає, що високопоставлені представники Кремля вкотре підтвердили давнє небажання Росії вести будь-які змістовні мирні переговори, водночас намагаючись виставити Київ і Європу головними перешкодами для встановлення миру в Україні.
Зі свого боку, після переговорів у Норвегії український президент Володимир Зеленський заявив про «повну підтримку американських пропозицій» з боку Києва.
Операція в Олешках: Лубінець розповів деталі і заявив, що Меланія Трамп координує зусилля між Україною та РФ
Уповноважений Верховної Ради з прав людей Дмитро Лубінець переконаний в тому, що Україна, США і РФ хочуть зробити все, щоб гуманітарний план щодо окупованих Олешок був реалізований. Про це він сказав в коментарі Радіо Свобода.
За його словами, особисто перша леді США Меланія Трамп продовжує координувати зусилля між двома країнами, щоб «дійсно все призвело до позитивного результату».
Омбудсмен зазначив, що реалізація підготовчих етапів має привести до того, що з 29 жовтня фактично повинна розпочатись гуманітарна місія в Олешках.
«По суті дата не є якоюсь принциповою з нашої сторони чи зі сторони РФ. Коли ми досягнули домовленостей, ми чітко побачили, що домовленості включають в себе декілька етапів. І по суті реалізація цих етапів приводить до того, що з 29 фактично повинна розпочатись ця гуманітарна місія, але перед цим буде забезпечення режиму тиші, буде відбуватись процес розмінування. Тому ці етапи будуть поступово реалізовуватись. Ми будемо постійно дивитися, як відбувається проведення цієї місії..Фізично буде доставлено гуманітарна допомога в Олешки і фізично буде відбуватись процес верифікації ситуації, що там відбувається і найголовніше для нас – забезпечити розблокування, щоб цивільне населення, яке має бажання виїхати, щоб вони спокійно виїхали з Олешок», – сказав він.
Лубінець зазначив, що Україна запропонувала механізм – це, за його словами, було підтримано і російською стороною, і американською стороною – який дозволяє нам чітко контролювати процес розблокування фізичного переміщення цивільних громадян з Олешок.
Раніше сьогодні, 23 жовтня, Білий дім заявив, що Україна та Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги та підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Очікується, що локальне припинення вогню почнеться 29 жовтня.
Начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов заявив, що російські війська запроваджують «режим тиші» на херсонському напрямку у зв’язку з гуманітарною операцією в Олешках. За його словами, вогонь мають припинити з 4:00 27 жовтня за московським часом.
Українська сторона наразі не оголошувала точної дати початку режиму тиші.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
«Ухвалюємо складні, але необхідні рішення». Корецький заявив, що уряд фіналізував зміни в бронюванні
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що уряд фіналізував зміни в системі бронювання.
«Головне завдання – чесні й зрозумілі правила для всіх, хто працює в тилу, і насамперед для тих, хто воює… Тому ухвалюємо складні, але необхідні рішення», – написав він у телеграмі.
Корецький назвав кілька критеріїв для бронювання працівників, зокрема, критичність підприємства буде відокремлена від його економічних показників.
«Критичними мають бути сфери, які реально працюють на оборону та економіку: ОПК, енергетика, зв’язок, логістика, ЖКП та інші. Для них нічого не зміниться. Водночас галузеві та регіональні критерії критичності буде оновлено й перевірятимуть на зловживання», – пояснив він.
Прем’єр також повідомив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та ОПК, більше не становитиме 100%, оскільки безумовне повне бронювання нечесне щодо тих, хто служить, і відкриває простір для зловживань – «були компанії, створені спеціально під бронювання, і це стало бізнесом».
Водночас Корецький анонсував підготовку механізму 100% бронювання за умови виконання мобілізаційного зобов’язання.
«Підприємство зможе повністю бронювати працівників, якщо регулярно добровільно залучатиме частину з них до військової служби. Принципово, щоб людина знала, куди йде і на який термін. За нею зберігаються робоче місце і зарплата. Умови пропрацюють Міноборони та Мінекономіки разом із бізнесом. Мета уряду — затвердити прозорий і дієвий механізм до 1 грудня. Це дасть впевненість тим, хто на фронті: ротація можлива, і на їхнє місце прийдуть інші. А тим, хто йде служити, — що вони йдуть на чітко визначений термін», – додав він.
16 жовтня прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що 100% бронювання дає підприємствам можливість штучно збільшувати штат і бронювати працівників, які фактично не виконують критично важливих функцій. За його оцінкою, такі зловживання набули значного масштабу.
Втім деякі оборонні підприємства (зокрема Vyriy та Ukrspecsystems) вже виступили проти зміни підходу. Із заяв випливає, що втрата бронювання не гарантує поповнення військ, натомість будуть негативні наслідки для виробництва.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
Всі аеропорти Москви зупинили роботу через загрози дронів
Аеропорти Шереметьєво, Домодєдово, Внуково та Жуковський у Москві вдень 23 жовтня тимчасово зупинили роботу на тлі оголошеної загрози атаки безпілотників, передає «Настоящее время».
У Росавіації заявили, що для підтримки пасажирів залучили додатковий персонал, аеропортові служби працюють у посиленому режимі, а авіакомпанії коригують свій розклад.
У аеропорту Шереметьєво, зокрема, оголосили повітряну тривогу, пасажирам сказали пройти в найближчі безпечні зони та місця укриття.
«Служби аеропорту Шереметьєво сприяють пасажирам при переміщенні в безпечні місця та інформуванні щодо поточної ситуації», – заявили в пресслужбі аеропорту.
Як правило, аеропорти просто припиняють прийом та виліт літаків, евакуацію пасажирів не проводять.
Мер Москви Сергій Собянін заявив про збиття 17 безпілотників, які летіли на російську столицю. Жителі західних районів Москви повідомили про звуки вибухів, передають різні телеграм-канали.
У жовтні московські аеропорти вже неодноразово призупиняли роботу на кілька годин через загрозу ударів українських БПЛА. Зазвичай це відбувається вночі. Затримуються чи скасовуються десятки, іноді сотні рейсів. При цьому не повідомлялося про удари по самих аеропортах.
В Україні нальоту безпілотників поки не коментували.
Костянтинівка, Добропілля, Слов'янськ, Краматорськ. Наступальна кампанія РФ-2026 провалена?
Росія продовжує рухатися в бік Добропілля та намагається охопити його кліщами – «сіра зона» напівоточила місто. 21 жовтня проєкт Deep State зафіксував просування військ РФ поблизу Вільного – це східний фланг наступу армії агресора на Добропілля.
Український військовослужбовець з позивним «Мучной», який робить звіти з різних ділянок фронту, пише: «Сценарій дедалі більше нагадує ситуацію в Костянтинівці, де обстановка залишається вкрай складною».
Водночас армія РФ намагається реалізувати план із повзучого захоплення Слов'янсько-Краматорської агломерації, застосовуючи тактику охоплення міст з флангів.
Чи може Добропілля перетворитися на другу Костянтинівку та чи здатне російське командування реалізувати план повного захоплення Донеччини, який неодноразово ставив Путін – про це Радіо Донбас Реалії (Радіо Свобода) поговорило із засновником благодійного фонду «Закриємо небо України», генерал-лейтенантом у відставці, заступником начальника Генерального штабу ЗСУ (2006 – 2010 рр.) Ігорем Романенком.
«Метою є створення гуманітарних коридорів»: Арахамія анонсував операцію з деблокування Олешок
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що найближчим часом розпочнеться операція з деблокування окупованого військами РФ населеного пункту Олешки та його околиць.
«Її метою є створення постійно діючих гуманітарних коридорів для безпечної евакуації цивільних людей і доставки допомоги. Для досягнення цієї мети в найближчий час буде досягнуто режиму припинення вогню, про що повідомила перша леді США Меланія Трамп», – написав він у телеграмі.
Арахамія зазначив, що «це був тривалий процес», у якому взяли участь багато людей на різних політичних рівнях. Особливо він відзначив роль папи Римського та першої леді США Меланії Трамп.
Він додав, що подробиці щодо проведення операції, а також інформацію про хід самої операції може надавати омбудсман України Дмитро Лубінець.
Днями Арахамія анонсував «гарну новину» щодо гуманітарної кризи в окупованих Олешках на Херсонщині.
Раніше сьогодні, 23 жовтня, Білий дім заявив, що Україна та Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги та підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Очікується, що локальне припинення вогню почнеться 29 жовтня.
Омбудсман Дмитро Лубінець наразі ситуацію щодо Олешок не коментував. Радіо Свобода звернулося до нього з запитом.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
На борту судна, що затонуло біля узбережжя Румунії, загинув громадянин України – МЗС
Міністерство закордонних справ України прокоментувало дані про затоплення судна Khoryv в Чорному морі. Як повідомили Радіо Свобода в пресслужбі відомства, судно, що прямувало з турецького порту, затонуло поблизу румунського міста Констанца.
На борту перебували 14 членів екіпажу. За попередньою інформацією, причиною затоплення міг стати удар дрона.
«Посольство України в Румунії отримало інформацію від румунської сторони про одного загиблого моряка – громадянина України», – повідомляє пресслужба.
Чотирьох громадян України, включно з капітаном судна, доправили до лікарні. Ще двом медична допомога не знадобилася.
«Ми вдячні румунським службам за порятунок українців. Посольство продовжує встановлювати обставини інциденту, місцеперебування та стан здоров’я врятованих громадян, підтримує зв’язок із компетентними органами Румунії», – додали в МЗС.
Раніше 23 жовтня президент Румунії Нікушор Дан повідомив про удар безпілотника по судну Khoryv, яке йшло під прапором Коморських Островів. Воно затонуло поблизу територіальних вод Румунії, один член екіпажу загинув, троє зникли безвісти, дев’ятьох людей евакуювали. Дан назвав атаку черговим прикладом «трагічних наслідків російської агресії проти України».
Росія останнім часом посилила удари по українських портах, а також по суднах у Чорному морі, які прямують в Україну або з неї. У Москві називають це відповіддю на українські удари по російських чи пов’язаних із Росією суднах.
Президент Росії Володимир Путін 1 жовтня виключив можливість домовленостей про припинення ударів, попри побоювання, що дефіцит у постачанні зерна на світовий ринок із Росії й України призведе до голоду в найбідніших країнах.
Єврокомісія підтримує перенесення прикордонного контролю з України до ЄС, але рішення за Польщею
Європейська комісія підтримує ініціативу перенесення українського прикордонного контролю на територію сусідніх країн Євросоюзу, щоб убезпечити людей і транспорт від російських обстрілів. У Брюсселі вже надали оцінку проєкту відповідної угоди між Україною та Польщею, однак наголошують, що формального дозволу Єврокомісії для її підписання не потрібно.
Про це йдеться у відповіді речника Єврокомісії на запит Радіо Свобода.
«Відповідно до чинних правил, спільні пункти пропуску через кордон можуть створюватися на підставі двосторонньої угоди між двома державами. Оскільки ці переговори є двосторонніми, Єврокомісія не бере в них участі. Водночас ми завжди висловлювали готовність підтримувати цей процес», – повідомили у Єврокомісії.
У Брюсселі підтвердили, що вже надали оцінку проєкту українсько-польської угоди щодо його відповідності законодавству ЄС, зокрема, Шенгенському кодексу про кордони.
«Хоча Єврокомісія проводить оцінку відповідності угоди законодавству ЄС, жодного формального схвалення такої угоди з боку Єврокомісії для її укладення не передбачено і не потрібно. Отже, саме дві держави мають завершити переговори», – пояснив речник.
Як уточнив Радіо Свобода перший заступник міністра розвитку громад та територій України Сергій Деркач, польська сторона наразі розглядає, як діяти, після отримання зауважень Єврокомісії. За його словами, у Брюсселі інакше тлумачать окремі положення Шенгенського кодексу про кордони.
При цьому Деркач наголосив, що переговори щодо угоди тривають уже близько трьох років, а її текст Україна та Польща узгоджували протягом тривалого часу.
Ще в інтерв’ю Радіо Свобода, записаному 30 вересня, посадовець розповідав, що Україна та Польща вже обмінялися офіційними листами про готовність підписати угоду, але очікують на «ОК» від Європейської комісії».
Тоді Деркач пояснював, що одним із юридичних питань залишаються повноваження українських прикордонників на території ЄС, зокрема щодо затримання людей або товарів, оскільки такі дії мають відповідати законодавству держави перебування та нормам Євросоюзу.
Радіо Свобода також звернулося із запитом до Міністерства внутрішніх справ Польщі, щоб з’ясувати, які саме положення угоди викликали зауваження Єврокомісії, чи планує польська сторона вносити зміни до документа та коли очікується його підписання. На момент публікації відповіді від польської сторони редакція ще не отримала.
23 жовтня газета Financial Times повідомила, що Україна веде переговори з Польщею та Словаччиною щодо перенесення митного контролю вантажівок із зерном на територію цих держав, щоб убезпечити транспорт від російських ударів безпілотниками.
Механізми вже існують
Однак, як пояснював раніше Радіо Свобода Сергій Деркач, плани стосуються не лише перевезення агропродукції, а й усього автомобільного руху через кордон, включно з пасажирським транспортом.
Ідеться про скоординований контроль, за якого українські прикордонники та митники працюватимуть на території сусідньої держави, здійснюючи перевірки окремо від служб цієї країни, але в межах одного пункту пропуску.
За словами Деркача, такий механізм дозволить не лише пришвидшити перетин кордону, а й забезпечити продовження його роботи під час російських атак на українську інфраструктуру.
Він нагадав, що нині п’ять автомобільних пунктів пропуску вже працюють за схожим принципом на території сусідніх держав – чотири у Польщі та один у Молдові. Однак нові пункти потребують окремих міждержавних домовленостей.
Україна також погодила проєкт відповідної угоди зі Словаччиною та веде переговори з іншими сусідніми державами.
У Єврокомісії окремо нагадали, що чинне законодавство ЄС уже передбачає можливість для українських прикордонників та інших осіб, які перебувають на пунктах пропуску, сховатися від раптової атаки на території Євросоюзу.
«Ці механізми можна застосовувати негайно, і для цього не потрібні ані схвалення, ані залучення Єврокомісії», – повідомили в Брюсселі.
Через удари РФ по Одещині постраждали троє людей, є руйнування
Російська армія атакувала південь Одеської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер 23 жовтня.
Він уточнив, що пошкоджень зазнали обʼєкти цивільної, рекреаційної та промислової інфраструктури.
«За попередньою інформацією, постраждали троє людей. Всім надається необхідна допомога. Пожежі, що виникли, наразі ліквідовані рятувальниками», – заявив голова області.
Державна служба з надзвичайних ситуацій додає, що рятувальники ліквідували наслідки влучань. Зокрема, на території баз відпочинку виникла масштабна пожежа:
«Ліквідацію наслідків ускладнювали повітряні тривоги та повторна атака по місцю роботи рятувальників. Під час загрози надзвичайники перебували в безпечному місці, на щастя, ніхто з них не постраждав».
На базі відпочинку, попередньо, постраждала одна людина. Ще двоє були поранені за іншою адресою – там частково зруйнований дах триповерхової адмінбудівлі та виробничо-складського приміщення підприємства.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
У російському Орлі вибухи. За повідомленнями, уражений оборонний завод
У російському місті Орел 23 жовтня лунали звуки вибухів та сирени екстрених служб, повідомляли місцеві медіа. Місцеві та моніторингові канали заявляли про ракетний удар.
За даними моніторингових каналів, зокрема, Exilenova+ та російського ASTRA, Україна завдала ракетного удару, ймовірно, ракетами Flamingo по заводу «Протон» в Орлі.
Раніше губернатор Орловської області Андрій Кличков оголосив про ракетну небезпеку в регіоні. Згодом російські медіа поширили заяву, в якій Кличков офіційно підтвердив ураження промислового об’єкта в Радянському районі обласного центру. Він не уточнив назву підприємства.
Як уточнює канал «Настоящее время», завод «Протон» виготовляє напівпровідникові прилади, світлодіоди та електронні компоненти для промисловості та спеціальної техніки. За даними української сторони, його компоненти використовуються у російських озброєннях, включаючи ракети «Іскандер-М» та комплекси «Панцир-С1».
Лубінець розповів, що передбачає гуманітарна операція в окупованих Олешках
Омбудсман України Дмитро Лубінець підтвердив домовленість про гуманітарну місію в окупованих Росією Олешках на Херсонщині.
«У рамках нашої угоди перше – буде забезпечено режим тиші, друге – буде доставлений гуманітарний вантаж в Олешки, третє – буде забезпечений вільне пересування цивільного населення з Олешок», – сказав він у своєму відеозверненні.
Лубінець зазначив, що операція буде «відбуватись поступово, вона максимально складна для реалізації».
Він додав, що станом на сьогодні «українська сторона зробила і робить все, щоб врятувати громадян, які перебувають в Олешках».
Раніше сьогодні, 23 жовтня, Білий дім заявив, що Україна та Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги та підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Очікується, що локальне припинення вогню почнеться 29 жовтня.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що військові РФ та України узгоджують терміни припинення вогню в Олешках для проведення гуманітарної операції.
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що найближчим часом розпочнеться операція з деблокування Олешок, метою якої є «створення постійно діючих гуманітарних коридорів для безпечної евакуації цивільних людей і доставки допомоги».
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
«З-під завалів дістали тіло»: війська РФ вдарили по Дніпру та Харкову, є загиблий і поранені
Російські війська вдарили по Дніпру, загинула людина, ще п’ятеро поранені, повідомив голова обласної адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, внаслідок атаки зруйнований приватний будинок. Пошкоджені щонайменше 5 приватних осель.
«Щойно з-під завалів зруйнованого будинку у Дніпрі рятувальники дістали тіло загиблої людини», – написав він у телеграмі.
Ганжа додав, що всі поранені зараз у лікарні: 26-річний чоловік перебуває у вкрай тяжкому стані.
Також місцева влада повідомляє про російську атаку по Харкову. За даними голови ОВА Олега Синєгубова, внаслідок влучанняпо Основ’янському району постраждали дві людини – жінки 46 і 37 років отримали гостру реакцію на стрес. Їм надали медичну допомогу.
Згодом Синєгубов повідомив про повторний російський удар по Основ’янському району – 12-річна дівчинка отримала поранення та зазнала стресу. Також на місці атаки пошкоджено фасад будівлі цивільного підприємства і 4 автомобілі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Білий дім заявив про домовленість щодо гуманітарного припинення вогню в Олешках
Україна та Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, заявила адміністрація президента Сполучених Штатів 23 жовтня.
За повідомленням, домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп:
«Обидві країни погодилися тимчасово припинити всі бойові дії в Олешках, щоб уможливити доступ гуманітарної допомоги та підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор».
Очікується, що локальне припинення вогню почнеться 29 жовтня.
У своєму коментарі Меланія Трамп назвала ситуацію в Олешках критичною, нагадавши, що там залишаться цивільні, переважно літні люди, які потребують медичної допомоги, ліків, їжі та чистої води.
За твердженням Білого дому, перша леді в офіційній ролі «ініціювала переговори з обома сторонами та узгодила цілі, технічні процедури, графік, робочі процеси й умови цієї домовленості».
Передбачається, що цивільні представники РФ і України «спільно відвідуватимуть жителів Олешок у їхніх домівках, щоб визначити, якої саме допомоги вони потребують». Тим, хто виявить бажання евакуюватися, мають надати підтримку й транспорт. Трамп припустила, що «хтось захоче поїхати до Росії, а хтось – до України».
Також у адміністрації президента США додали, що місію буде супроводжувати неназвана американська незалежна медіа-організація.
Наразі Україна та Росія офіційно не заявляли про гуманітарне перемир’я. Радіо Свобода звернулося із запитом щодо цього питання до омбудсмана Дмитра Лубінця.
Днями голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія анонсував «гарну новину» щодо гуманітарної кризи в окупованих Олешках на Херсонщині.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
Президент Румунії розкритикував Росію після чергового удару по судну в Чорному морі
Вранці 23 жовтня судно Khoryv, яке йшло під прапором Коморських Островів, зазнало удару безпілотника й затонуло поблизу територіальних вод Румунії, заявив президент країни Нікушор Дан.
«На жаль, один моряк загинув, а ще трьох продовжують шукати. Я висловлюю вдячність рятувальним командам Міністерства внутрішніх справ; якби не їхнє втручання, кількість жертв була б значно більшою», – заявив він у своїх соцмережах.
Дан назвав атаку черговим прикладом «трагічних наслідків російської агресії проти України».
«Росії час серйозно поставитися до мирних ініціатив, запропонованих Сполученими Штатами та Європою, прийняти пропозиції щодо припинення вогню і покласти край війні», – додав президент Румунії.
За даними сервісу MarineTraffic, судно прямувало з турецького порту Ереглі до румунського порту Суліна.
Після отримання з судна сигналу лиха румунське Агентство з порятунку життів на морі (ARSVOM) та Міністерство внутрішніх справ Румунії направило рятувальників на місце події. Дев’ятьох людей евакуювали із судна. До місця атаки також хотіли відправити військовий вертоліт Black Hawk, однак цьому завадили погодні умови, передає Romania Insider.
Реакція Єврокомісії
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що «глибоко стривожена черговою ескалацією Росії в Чорному морі». Вона вказала на те, що в екіпажі судна були моряки-громадяни України й Азербайджану.
«Ці безрозсудні напади загрожують життю ні в чому не винних людей і є відвертим порушенням міжнародного права. Мої думки – з родиною та близькими загиблого моряка, а також із сім’ями трьох членів екіпажу, які досі вважаються зниклими безвісти», – додала вона.
Російська сторона наразі не коментувала ці заяви.
Румунія 15 жовтня заявила про удар по судну Wine Trader біля свого узбережжя. З 12 членів екіпажу невідомою є доля семи, п’ятьох врятували.
Росія останнім часом посилила удари по українських портах, а також по суднах у Чорному морі, які прямують в Україну або з неї. У Москві називають це відповіддю на українські удари по російських чи пов’язаних із Росією суднах.
Президент Росії Володимир Путін 1 жовтня виключив можливість домовленостей про припинення ударів, попри побоювання, що дефіцит у постачанні зерна на світовий ринок із Росії й України призведе до голоду в найбідніших країнах.