Перевірять кожного: нові правила бронювання, квоти
Зеленський заявив про підземне просування військ Нацгвардії на Куп’янському напрямку
На Куп’янському напрямку триває «важлива операція» українських військ, заявив президент Володимир Зеленський 27 жовтня.
За його словами, головнокомандувач Збройних сил Михайло Драпатий, командир 2-го корпусу Нацгвардії «Хартія» Ігор Оболєнський і заступник голови Офісу президента Павло Паліса доповіли йому про перші результати та хід операції «Велес», яку здійснюють військові «Хартія».
«Вже знищено більше сотні російських окупантів, більше тридцяти взято в полон. Просування під землею – понад 15 кілометрів», – написав голова держави в своїх соцмережах.
Фінляндія відмовила у притулку анархісту з РФ. Він розповідав, що допомагав Україні
Східно-Фінляндський адміністративний суд 7 жовтня затвердив відмову Міграційної служби Фінляндії надати притулок 44-річному анархісту з Петербурга Михайлу Луньковському, повідомила 27 жовтня активістка Світлана Уткіна, яка живе у Фінляндії.
Чоловіка постановили депортувати до Росії.
Луньковський багато років був активним учасником протестного руху Петербурга. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він відкрито виступив проти війни. Анархіст розповідав «Медіазоні», що на початку вторгнення він надсилав гроші з російських карт до українських фондів на кшталт «Повернись живим», а також залишав антивоєнні коментарі в різних чатах.
З 2017–2018 років Луньковський модерує чат телеграм-каналу публіциста Аркадія Бабченка, відомого своєю критикою російської влади та війни проти України. Сам Бабченко з 2017 року жив в Україні, а після 2019-го – в Естонії. 2020 року його звинуватили в Росії в виправданні тероризму.
2022 року Луньковський та його дружина, громадянка України, поїхали з Росії. Вона поїхала до Румунії, а він спочатку в’їхав за візою до Фінляндії, а потім приєднався до неї. Він запросив притулок у Румунії, проте румунська влада, згідно з Дублінським регламентом, надіслала його заяву до Фінляндії, яка видала йому візу.
«Найбільша деескалація із 2022 року». Навколо Олешків триває перемир’я, люди готуються до евакуації: деталі
Оголошене вночі 27 жовтня припинення вогню поблизу міста Олешки на окупованій російськими військами частині Херсонщини тримається, що підтверджують українські представники і військові, а також Кремль. Це перший приклад локального припинення вогню на ділянці лінії фронту чи поблизу неї від початку широкомасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Згідно з даними української сторони, перемир’я довкола Олешків діятиме до вечора 1 листопада. До того часу, має завершитися евакуація бажаючих і доставлена гуманітарна допомога тим, хто не захоче виїжджати. І Україна, і Росія зараз хочуть, щоб якомога більше людей виїхали саме на контрольовані ними території з окупованого міста.
Росія і Україна раніше вже погоджувалися на тимчасове перемир’я, припиняли взаємні удари по цілях, розташованих далеко від лінії фронту. Один із таких прикладів – кількаденне перемир’я, яке Україна утрималася від ударів по Москві під час відзначення Дня перемоги 9 травня.
Але ц перемир’я були дуже нечисельними, стосувались взаємних обстрілів міст чи об’єктів далеко від фронту і тривали пару-трійку днів максимум.
Нинішнє ж перемир’я в Олешках і на територіях довкола міста, є першим припиненням вогню біля лінії фронту з моменту початку широкомасштабної агресії Росії.
Далі читайте ТУТ
Голова КРЦ повідомляє про нову хвилю повісток до армії Росії у Криму
До Кримськотатарського ресурсного центру звертаються кримчани, які нещодавно отримали в окупованому Криму повістки до військкомату. Про це проєкту Радіо Свобод Крим.Реалії розповів голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
У Центрі зафіксували 10 таких звернень, але, як підкреслює Барієв, співробітникам Центру відомо, що повісток насправді більше. Кримчани, за даними Барієва, починають готуватися до виїзду з півострова.
«Серед цих десяти звернень є резервісти, і такі, які просто були на обліку у військкоматах. Ті, в кого у родині є дорослі чоловіки призовного віку, почали готуватися для того, щоб своєчасно виїхати за межі Криму та Російської Федерації», – розповів він.
Читайте також: Генштаб ЗСУ заявив про ураження складу армії Росії в окупованому Криму
Берієв уточнив, що кримчани, які залишають півострів, летять напряму в Туреччину або їдуть до Грузії чи Казахстану. Також є приклади, коли вже з Криму до України приїздили молоді хлопці призовного віку.
За словами очільника КРЦ, їхати краще через Білорусь:
«Чому? Тому що Білорусь і Російська Федерація – це союзні держави і коли з Російської Федерації до Білорусі виїжджають, там нема такого ретельного контролю. І далі з Білорусі в Україну коли проїжджають, то там уже простіше проїхати той єдиний кордон, який існує».
Да даними проекту Крим.Реалії «ГРУЗ 200», встановлені імена 2 500 російських військових з окупованого півострова, які загинули в ході повномасштабного вторгнення Росії до України.
Які настрої в Криму: редакція Крим.Реалії проаналізувала соцмережі кримчан та росіян, які переїхали в Крим. У випуск програми Крим.Реалії про їх скарги та процес від’їзду – дивіться:
Прокудін повідомив про вивезення восьми дітей з окупованої частини Херсонщини
З окупованих районів Херсонської області вдалося вивезти ще вісьмох дітей, повідомив голова області Олександр Прокудін.
Евакуйовані – п’ятеро дівчат і троє хлопчиків віком від семи до 16 років. Прокудін розповів, що серед них – дев’ятирічна дівчинка, яку змушували відвідувати окупаційну школу, де повністю заборонили українську мову:
«Її примусово залучили до російських пропагандистських рухів, змушували співати гімн РФ і писати листи російським військовим. Тепер дівчинка та інші врятовані діти перебувають у безпеці. Вони проходять реінтеграцію в центрах «Надії та відновлення», отримують психологічну підтримку й допомогу з відновлення документів».
Прокудін зазначив, що повернення дітей стало можливим за сприяння громадської організації Save Ukraine в межах ініціативи президента України Bring Kids Back UA.
Меланія Трамп: «географічна зона перемир’я розширена за межі Олешків»
Перша леді США Меланія Трамп увечері 27 жовтня підтвердила набрання чинності перемир’ям між Україною та Росією, а також стверджує, що зона такого перемирְ’я розширена за межі населеного пункту Олешки.
«Час було прискорено на два дні раніше запланованого, щоб захистити безпеку цивільних осіб та полегшити доставку критичної гуманітарної допомоги. Географічна зона перемир’я розширена за межі Олешків у Херсонській області, щоб забезпечити безпечний прохід для гуманітарних конвоїв», – написала дружина президента США в мережі Х, додавши, що це їй підтвердив начальник російського Генштабу генерал Валерій Герасимов.
Меланія Трамп не уточнила, на який район поширюється припинення вогню, але джерела Радіо Свобода в Білому домі та в офісі українського омбудсмена підтвердили, що йдеться про всю Херсонську область.
Росія: в Орлі зросло до 5 число загиблих через удар по заводу-виробнику обладнання для ракет
Число загиблих під час ракетного удару по заводу «Протон» в Орлі зросла до п’яти осіб, повідомив губернатор Орловської області Андрій Кличков.
За його словами, ще семеро людей перебувають у лікарні на стаціонарному лікуванні.
Україна завдала удару ракетами по Орлу 23 жовтня. Генштаб ЗСУ вказав на те, що підприємство є провідним російським виробником оптоелектронного обладнання та приладів повного виробничого циклу. Зокрема, це модулі для крилатих авіаційних ракет С-71 «Ковьор» і перемикачі-інвертори для балістичних ракет 9М723 «Іскандер-М».
«Це ускладнює виробництво комплектуючих для крилатих і балістичних ракет, якими противник б’є по українських містах», – пояснило українське командування.
Читайте також: Генштаб ЗСУ підтвердив удар по заводу «Енергія» в російському Єльці
Як зазначає російська служба Радіо Свобода, «Протон» – одне з провідних російських підприємств електронної промисловості, що спеціалізується на проєктуванні та виробництві оптоелектронної техніки, напівпровідникових приладів та світлодіодної продукції.
Його робота відіграє важливу роль у ланцюжку постачання компонентів для оборонно-промислового комплексу Росії. Зокрема, це напівпровідникові компоненти, необхідні для роботи радарів та систем наведення комплексів ППО, систем управління бронетехнікою, а також для пускових механізмів ракет, включаючи «Іскандер-М» та комплекси «Панцир-С1».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
«Станом на 17:30 Україна та Росія дотримуються домовленостей» щодо Олешків – Лубінець
Україна та Росія станом на 17:30 27 жовтня дотримуються домовленостей про режим тиші «на визначених територіях, пов’язаних із проведенням гуманітарної місії», підтвердив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Режим тиші триватиме до 22:59 1 листопада. Жодного порушення режиму припинення вогню не зафіксовано з обох сторін. Гуманітарну місію ми проводимо спільно з уповноваженою з прав людини в Російській Федерації Яною Лантратовою за посередництва та координації першої леді США Меланії Трамп. Сподіваюся, що надалі триватиме все згідно з узгодженим планом, і нам вдасться допомогти цивільним громадянам, які так очікують допомоги в Олешках», – написав омбудсман у фейсбуці.
Армія РФ атакувала об’єкт інфраструктури в Дніпрі, є поранені
Російська армія атакувала об’єкт критичної інфраструктури в Дніпрі, повідомив голова області Олександр Ганжа.
Він зазначив, що там зайнялася пожежа.
«Дістала поранень одна людина», – уточнив Ганжа.
Раніше очільник області пояснив гучні звуки в місті роботою протиповітряної оборони. Перед тим стало відомо, що атака російських військ пошкодила стадіон одного з ліцеїв Дніпра та вікна в будівлі самого закладу.
Згодом голова Дніпропетровщини повідомив, що кількі постраждалих зросла до трьох: «чоловіки 34 та 74 років у лікарні. Медики надають їм усю необхідну допомогу».
ОВА уточнила, що 76-річна жінка лікуватиметься амбулаторно.
«Фінляндія ніколи не обговорює Україну за її спиною» – Стубб після розмови з Путіним
Розмова, яку зранку 27 жовтня з лідером РФ Володимиром Путіним провели президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре, відбувалася в координації з Україною та США. Про це, посилаючись на слова президента своєї країни пише фінське видання Yle.
«Фінляндія ніколи не обговорює Україну без попередньої домовленості – ніколи не робить цього за її спиною… У нас склалося чітке враження, що мирні переговори перебувають на межі зриву. Нам вдалося повернути їх у конструктивне русло й гарантувати, що відносини між Сполученими Штатами та Україною залишатимуться дієвими», – цитує видання слова Стубба.
Президент України Володимир Зеленський, якому Стубб і Стьоре повідомили про деталі своєї розмови з Путіним, привітав ініціативу фінського і норвезького лідерів.
«Алекс і Йонас чітко сказали російському керівнику про те, що потрібні реальні деескалаційні кроки щодо нашої енергетики та інфраструктури. Обговорили підготовку тристоронньої зустрічі, яка запланована на листопад на рівні команд – українська, американська, російська», – заявив він.
Європейські партнери сприйняли ініціативу Александра Стубба і Йонаса Гара Стьоре неоднозначно, а деякі її відверто розкритикували.
ЄС вивчає підстави для внесення російського ГРУ до списку терористичних організацій
ЄС починає вивчати можливість внести ГРУ – російську військову розвідку – до списку терористичних організацій ЄС.
Нещодавня хвиля гібридних атак проти різних держав-членів ЄС, багато з яких прямо або опосередковано пов’язані з ГРУ, спонукала дипломатів та юристів Євросоюзу спочатку з’ясувати, чи можливий такий крок із правового погляду, а потім – чи вистачить для цього політичної волі в Брюсселі.
Юридичні аспекти такого рішення ретельно вивчають, оскільки внесення Брюсселем Корпусу вартових ісламської революції Ірану (КВІР) до списку терористичних організацій на початку січня стало переломним моментом для ЄС.
Раніше до терористичних організацій зараховували лише очевидно недержавні структури, такі як ХАМАС або «Аль-Каїда».
Далі читайте ТУТ
Від критики до оптимізму. Лідери ЄС реагують на дзвінок своїх колег Путіну
Фінляндія і Норвегія проінформували ключових союзників, зокрема, всі північні країни, про наміри дзвонити Володимиру Путіну, а також розкрили зміст розмови з ним постфактум. Про це, відкриваючи саміт північних країн у Гельсінкі, заявив президент Фінляндії Александр Стубб, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми з прем’єр-міністром (Норвегії Йонасом Гаром Стьоре – ред.) вважали важливим, щоб такі країни, які межують із Росією, як Фінляндія та Норвегія, прояснили питання, які можуть призвести до непорозумінь, і безпосередньо донесли сигнали до президента Російської Федерації – з погляду північних країн, Фінляндії та Норвегії», – зазначив із трибуни Стубб.
Фінський лідер розповів, що розмова з Путіним тривала приблизно півтори години, з Володимиром Зеленським опісля – півгодини.
«Розмова з президентом Путіним була професійною та прямою. І, звісно, Норвегія та Фінляндія продовжують підтримувати Україну й працювати заради тривалого та справедливого миру. Зараз прокладається шлях до зустрічі за участю Сполучених Штатів, України, Росії та європейців, яка має відбутися в Абу-Дабі десь у листопаді», – наголосив Стубб.
Дан засудив причетність Росії до диверсій на території Румунії
Президент Румунії Нікушор Дан у «найрішучіший спосіб засудив будь-яку причетність Російської Федерації до диверсійних дій» на території своєї країни. Про це він заявив 27 жовтня, на тлі повідомлень румунської розвідки про викриття диверсійної мережі, ймовірно під керівництвом спецслужб Росії.
«Такі дії є неприйнятними та становлять грубе порушення суверенітету й безпеки нашої країни. Жоден іноземний суб’єкт не має права діяти подібним чином на території Румунії чи будь-якої іншої європейської держави», – заявив президент Румунії.
Дан звинуватив Москву в застосуванні широкого арсеналу інструментів для послаблення європейських демократій. Зокрема, йдеться про спроби втручання у виборчі процеси, кампанії з дезінформації, кібератаки та диверсії. Також, за твердженням президента Румунії, останніми тижнями РФ перейшла на «новий рівень ескалації та провокацій, спрямованих проти цивільного морського транспорту в Чорному морі».
Росія ще підняла тарифи в окупації. 40-50% людей можуть опинитися за межею комунальної бідності – експерт
На захоплених територіях Донеччини та Луганщини, де ще ускладнилась проблема перебоїв із водою та світлом, Росія знову підняла ціни на всі комунальні послуги. Із 1 жовтня на окупованій частині Донбасу, кому Москва обіцяла «дешеву комуналку» на початку гібридної агресії у 2014-му, вартість тієї ж електроенергії зросла майже вдвічі, води – на 10%.
Підконтрольні РФ адміністрації пояснюють таке рішення зношеністю мереж та «довгостроковим планом поетапного доведення тарифів до рівня сусідніх регіонів», тобто російських.
Що відбувається з тарифами в окупації та що місцеві жителі кажуть про комунальні послуги і нове подорожчання – у матеріалі.
Голова Харківщини повідомив про п’ятьох поранених через російський удар по Дергачах
Російська армія завдала ракетного удару по місту Дергачі Харківської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 27 жовтня.
Спершу він заявив про трьох постраждалих, медики надають їм допомогу.
«Ще двоє людей звернулися за допомогою до лікарів в Дергачах», – додав Синєгубов згодом.
Обласна влада зафіксувала влучання в складську будівлю, також пошкоджені обладнання автозаправної станції й автомобіль.
Раніше голова міської військової адміністрації Вячеслав Задоренко заявив, що поблизу місця удару спостерігалася активність російських безпілотників.
«Прошу усіх громадян за можливості перебувати в укриттях та оминати проїжджу частину у цьому районі, використовуючи альтернативні шляхи», – додав він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Арахамія заявив, що режим тиші в Олешках триватиме до вечора 1 листопада
В рамках ініціативи з розблокування Олешок за посередництва Меланії Трамп о 3:00 годині 27 розпочався «наймасштабніший режим тиші на найбільшій ділянці фронту на півдні України», заявив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
Він назвав припинення вогню найбільшою деескалацією з 2022 року».
«Режим тиші триватиме з 27 жовтня до 22:59 години 1 листопада. Кожне подібне деескалаційне зусилля наближає довгоочікуваний мир в Україні», – додав народний депутат.
Раніше керівник Офісу президента України Кирило Буданов оголосив, що в окупованих Олешках на Херсонщині розпочалася «важлива гуманітарна місія».
Речник 30-го корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ Павло Дрогаль написав у соцмережах, що на 09:00 «противник дотримується режиму тиші, запровадженого в межах проведення гуманітарної місії».
Вночі проти 27 жовтня український омбудсмен Дмитро Лубінець заявив про початок «режиму тиші» для евакуації цивільних з окупованих Олешок на Херсонщині.
Міністерство оборони Росії, зі свого боку, також заявило про «режим тиші»: «У зв’язку з підготовкою до проведення гуманітарної операції в районі населеного пункту Олешки Херсонської області збройними силами Російської Федерації припинено вогонь на херсонському напрямку і введено «режим тиші» з 4 годин 00 хвилин 27 жовтня 2026 року».
23 жовтня Білий дім заявив, що Україна й Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги і підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Дмитро Лубінець уточнив, що 29 жовтня фактично повинна розпочатися гуманітарна місія – доставка гуманітарної допомоги в Олешки, розблокування вільного пересування цивільного населення, яке має бажання виїхати з Олешків.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
Олешки, розташовані за чотири кілометри від Херсона, переживають гуманітарну катастрофу. Цивільним, які там залишаються, бо окупанти не дають їм виїхати, немає що їсти. Крім того, там з початку окупації немає світла, газу, а після підриву Каховської ГЕС і питної води. Евакуюватися неможливо: дороги заміновані.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
«Повне врахування інтересів РФ»: Путін виклав лідерам Фінляндії і Норвегії свої умови миру – Кремль
У Кремлі прокоментували телефонну розмову між російським лідером Володимиром Путіним і президентом Фінляндії Александром Стуббом та прем’єром Норвегії Йонасом Ґаром Стьоре, заявивши, що Путін згадав про «першопричини» війни РФ проти України і звинуватив Євросоюз і НАТО в «конфронтаційній політиці».
«Наголошено, що досягнення справедливого довгострокового миру можливе лише за повного і безумовного врахування законних інтересів Російської Федерації. При цьому звернуто увагу на конфронтаційну політику країн ЄС і НАТО, яка веде до затягування бойових дій», – заявили в Кремлі.
Як йдеться в повідомленні, співрозмовники привітали досягнуту домовленість про поновлення у першій половині листопада в Абу-Дабі тристоронніх переговорів між Росією, Україною і США, «націлених, зокрема, на питання забезпечення безпеки Росії й України після повного закінчення бойових дій».
У пресслужбі Кремля додали, що лідери трьох країн домовилися й надалі підтримувати прямі контакти телефоном.
27 жовтня стало відомо, що президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Ґар Стьоре провели телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним щодо війни РФ проти України. Як йдеться в заяві офісу Стубба, розмова стала продовженням зустрічі, що пройшла в Осло 20 жовтня, і була проведена за погодженням з Україною.
Стубб і Стьоре ініціювали цю розмову, щоб обговорити агресивну війну Росії проти України, а також дипломатичні зусилля, спрямовані на припинення війни та зміцнення миру й стабільності в Європі, зазначили в офісі президента Фінляндії.
«Фінляндія й Норвегія межують із Росією. Вони є твердими прихильниками України. Метою розмови було донести до президента Путіна позицію щодо майбутніх переговорів, які можуть допомогти покласти край війні. Розмова стосувалася майбутніх зустрічей, що мають відбутися в Абу-Дабі. Стубб і Стьоре брали участь у розмові як лідери своїх країн і не виступали від імені всієї Європи», – йдеться в повідомленні.
Після розмови Стьоре і Стубба з Путіним президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з представниками Європи.
Лідери країн Західної Європи здебільшого уникали контактів із Путіним відтоді, як у лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабну війну проти України.
Кремль неодноразово звинувачував європейські уряди в розпалюванні війни – через надання зброї Україні. При цьому російська сторона протиставляла таку позицію підходу президента США Дональда Трампа, який контактував із Путіним і намагався сприяти укладенню мирної угоди, чого поки домогтися не вдалося.
Минулого тижня в Осло Стьоре і Стубб мали зустріч зі спеціальним посланцем президента США Стівом Віткоффом і президентом України Володимиром Зеленським. Після цього Віткофф поїхав до Росії, де зустрівся з Путіним у Санкт-Петербурзі.
У Кремлі після переговорів Путіна з Віткоффом заявили, що Росія готова відновити мирні переговори з Україною за посередництва США вже в листопаді – вперше з лютого. Як очікують, переговори відбудуться в Абу-Дабі (ОАЕ).
Президент України Володимир Зеленський заявив у зв’язку з цим, що гарантії безпеки для України у разі припинення бойових дій не можуть диктуватися російською стороною, а обмеження армії й питання суверенітету України не підлягають обговоренню. Зеленський також виступив проти послаблення міжнародних санкцій проти Росії.
В американському Інституті вивчення війни раніше заявляли, що зацікавленість Кремля в переговорах є вдаваною і має на меті не припинення війни в Україні, а отримання економічних поступок від Сполучених Штатів, щоб Росія могла й надалі цю війну фінансувати.
Як кажуть в ISW, Росія, як і раніше, не бажає вести конструктивні переговори чи йти на будь-які поступки для припинення війни, а прагне капітуляції України.
Корецький доручив Мінінфраструктури прискорити відновлення Південного мосту в Києві
В ході російської атаки на Київ були влучання в Південний міст і метрополітен, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький 27 жовтня.
Він заявив, що від ранку перебуває на зв’язку з міською адміністрацією столиці:
«Доручив Мінінфраструктури прискорити роботи, щоб відновити міст якомога швидше. Уряд надає необхідне сприяння у відновленні. Людям потрібен вільний рух з одного берега на інший. Інші мости працюють, але навантаження на них зросло».
Також голова уряду зазначив, що в Києві обмежена робота зеленої гілки метро: вона працює від «Сирця» до «Видубичів», до станції «Червоний хутір» поїзди не курсують, станції працюють як укриття. Для розвантаження червоної лінії міська влада запустила тимчасовий автобусний маршрут і збільшила кількість автобусів на маршрутах, які тепер їдуть через Дарницький міст.
Корецький анонсував запуск додаткових рейсів Kyiv City Express у години пік із сьогоднішнього вечора. Він також звернувся до місцевої влади із закликом стежити за навантаженням і за потреби додавати дублюючий наземний транспорт до працюючих станцій метро та міської електрички:
«Люди мають нормально дістатися на роботу й додому, поки міст відновлюють».
Раніше місцева влада повідомила, що в Києві під час російської атаки ввечері 26 жовтня і вночі проти 27 жовтня загинула одна людина, ще 15 – зазнали поранення. Були пошкоджені, зокрема, будівля університету, Південний міст.
Рух Південним мостом у Києві тимчасово зупиняли 22 жовтня після попереднього ураження.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Зеленський розповів про обговорення тристоронньої зустрічі зі Стуббом і Стьоре
Президент Володимир Зеленський провів переговори із президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре за підсумками їхньої розмови з Володимиром Путіним. Про це він повідомив 27 жовтня.
Розмова також була продовженням дискусій в Осло з представниками Сполучених Штатів, Європи і НАТО. Зеленський подякував партнерами за детальний бриф і активність «на підтримку нашої дипломатії та спільних з усіма партнерами мирних зусиль».
«Алекс і Йонас чітко сказали російському керівнику про те, що потрібні реальні деескалаційні кроки щодо нашої енергетики та інфраструктури. Обговорили підготовку тристоронньої зустрічі, яка запланована на листопад на рівні команд – українська, американська, російська», – заявив він.
Президент вказав на особливий інтерес Фінляндії та Норвегії як країн, що межують із Росією, у «правильних і надійних безпекових рішеннях». Сторони також обговорили різні формати взаємодії Києва з партнерами в Європі, які можуть бути корисними для подальшої підтримки дипломатії та спільної безпеки.
Стьоре та Стубб, своєю чергою, повідомили про «хорошу розмову» з президентом України, в ході якої обговорили попередній дзвінок із Путіним.
«Норвегія та Фінляндія продовжать підтримку України та зусилля з досягнення справедливого та сталого миру», – заявили обидва лідери.
Президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Ґар Стьоре 27 жовтня провели телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним щодо війни РФ проти України.