Військовий 23-ї бригади Нацгвардії України «Хортиця» запускає розвідувальний дрон поблизу лінії фронту. Запорізька область, листопад 2026 року
Військовий 23-ї бригади Нацгвардії України «Хортиця» запускає розвідувальний дрон поблизу лінії фронту. Запорізька область, листопад 2026 року

Live Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

Оновлено

Радіо Свобода веде цей блог із 24 лютого 2022 року

00:08 15.11.2026

Прокуратура Харківщини повідомляє про загиблого через російський обстріл Борової

Російські війська обстріляли селище Борова Ізюмського району, вдень 14 листопада повідомляє обласна прокуратура Харківщини.

«Тип застосованого озброєння встановлюється. Загинув 67-річний чоловік», – йдеться в повідомленні.

Крім того, за даними відомства, російська армія по обіді завдала ракетного удару по місту Златопіль Лозівського району. Попередньо, були застосовані дві малогабаритні ракети типу «Бандероль».

Прокуратура уточнює, що удар зруйнував житловий будинок, пошкодив вікна й дахи інших приватних домоволодінь.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

22:21 14.11.2026

Посольство України назвало пошкодження пам’ятника Героям гетто у Варшаві проявом «гібридної війни» РФ

Посольство України в Польщі 14 листопада прокоментувало акт вандалізму щодо пам’ятника Героям гетто у Варшаві.

Дипломатична установа засудила інцидент, назвавши його провокацією, а також будь-які прояви вандалізму й осквернення пам’ятників.

У посольстві висловили переконання, що польські правоохоронні органи встановлять винних і притягнуть їх до відповідальності.

«На наше переконання, цей протиправний акт є проявом гібридної війни, яку Росія намагається всіма способами реалізовувати в державах Європи, насамперед, у Польщі. Ціль очевидна – посіяти ворожнечу між українцями та поляками, підірвати взаємну довіру й послабити підтримку України», – йдеться в заяві.

Посольство закликало гідно вшановувати памʼять про минуле, зокрема, загиблих у Варшавському гетто, та вживати всіх можливих заходів для упередження такого вандалізму в майбутньому.

Водночас відомство оприлюднило заклик до українських громадян, які живуть у Польщі, не погоджуватися на «легкий заробіток» за нанесення написів, пошкодження майна або здійснення інших провокацій.

Там також радять бути обачними при спілкуванні з незнайомцями онлайн, не передавати їм персональні дані та звертати особливу увагу на «прохання щось сфотографувати, залишити чи перенести пакунок або виконати завдання, справжню мету якого від вас приховують». Посольство закликає проводити бесіди з дітьми щодо небезпеки вербування.

«Якщо вам пропонують вчинити протиправні дії або погрожують – не виконуйте вказівок. Збережіть листування та повідомте польську поліцію», – додає відомство.

Польські медіа повідомили 14 листопада, що у Варшавському районі Муранув невідомі намалювали на двох історичних пам’ятниках червоною фарбою напис «Слава УПА». Йдеться про пам’ятник солдату 1-ї армії Війська Польського на сквері Політичних в’язнів сталінізму та пам’ятник Героям Варшавського гетто біля Музею історії польських євреїв POLIN. Справу розслідує поліція.

22:19 14.11.2026

Троє жителів Сумщини постраждали через російські атаки, в кількох місцях виникли пожежі

Російські дрони атакували населені пункти Сумського, Охтирського та Шосткинського районів Сумської області, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій увечері 14 листопада.

За повідомленням, внаслідок ударів виникли пожежі в житловому секторі, на об’єктах цивільної інфраструктури, також горів цивільний транспорт.

«Рятувальники працювали на численних локаціях: ліквідовували пожежі, обстежували пошкоджені території та надавали допомогу. За попередньою інформацією, травмовано троє людей», – зазначає служба.

У ДСНС додають, що всі пожежі ліквідували, попри загрозу повторних ударів.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

22:18 14.11.2026

Медіа: МВС Росії розшукує українських суддів, які розглядають справи проти російських депутатів

Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило у розшук суддю Вінницького міського суду Руслана Каленяка – на це звернуло увагу російське видання «Медіазона». За якою статтею порушено справу проти українського судді, у розшуковій картці не вказано.

Медіа зазначає, що Каленяк веде справи про посягання на територіальну цілісність, заочно порушені в Україні проти депутатів Держдуми Росії від партії «Єдина Росія» Михайла Терентьєва й Ахмета Догаєва.

Того ж дня у базі російського МВС з’явилися розшукові картки на ще двох суддів Вінницького міського суду – Геннадія Кашпрука та Руслану Романчук. Вони також розглядають справи про зазіхання на територіальну цілісність України, теж щодо депутатів Держдуми.

У віданні Кашпрука перебувають справи проти депутата Андрія Горохова, Олексія Єзубова, Галини Данчикової та Олександра Тетердінка. У віданні Романчук – справи Петра Толстого, Михайла Старшинова, Тетяни Дьяконової, Максима Іванова, Костянтина Затуліна, Андрія Ісаєва та Владислава Третьяка.

Суддя Романчук, крім того, розглядала справу щодо державної зради колишнього міністра освіти України Дмитра Табачника. Він обіймав посади в уряді за часів прем’єрства й президентства Віктора Януковича, був однією з його близьких довірених осіб, а після усунення Януковича з посади президента у 2014 році виїхав до Росії. Там його призначили радником голови окупаційної російської адміністрації Запорізької області.

2024 року Вінницький суд заочно засудив Табачника до 15 років позбавлення волі.

20:45 14.11.2026

Україна таки «закриває небо Росії»? У 2026 році аеропорти Росії закривали понад 3500 разів – ЗМІ

Днями два пасажирські літаки, що прямували зі Стамбулу та Хургади до російського Санкт-Петербурга, були змушені сісти у Гельсінкі. Причиною стало чергове закриття петербурзького аеропорту «Пулково» через атаки безпілотників. Останніми роками такі випадки трапляються дедалі частіше на тлі постійних атак українських дронів. Від початку 2026 року російські аеропорти закривали через загрозу атак безпілотників понад 3500 разів, підрахувало DW. Як це позначається на російській авіації? Це з’ясовувала телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время», створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.

Із кінця квітня режим «Ковер», який запроваджують у разі повітряної загрози, на півдні та в центральних регіонах Росії оголошують майже щодня.

За даними російської страхової групи «Альфастрахование», з початку року кількість регулярних пасажирських рейсів, затриманих більш ніж на дві години, зросла удвічі порівняно з минулим роком. За даними міністерства транспорту РФ, з січня таких рейсів було понад 118 тисяч.

Удвічі збільшилася і частота скасування вильотів: тепер за розкладом відправляється лише кожен другий рейс. Більше про це тут

20:43 14.11.2026

Не менше ніж 1000 людей, в тому числі цивільні: Лубінець про наступний обмін полоненими

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець вже обговорив із російською омбудсманкою Яною Лантратою підготовку великого обміну, про яку домовилися делегати України, Росії й США в Абу-Дабі. Про це він розповів у інтерв’ю Дмитру Гордону, уривок якого оприлюднила його пресслужба 14 листопада.

«Я задав (Лантратовій – ред.) питання: остаточна цифра у вас є доведена? На що отримав відповідь, що не менше ніж 1000, але ми повинні працювати, щоб цифра була якомога більшою. Дійдемо до півтори тисячі, буде півтори тисячі, буде 1 200 – буде 1 200», – розповів він.

Другим питанням, яке порушив Лубінець, було втілення українського бачення, щоб серед звільнених обов’язково були як військовополонені, так і цивільні. За його словами, він отримав відповідь, що російська сторона «готова пропрацьовувати в тому числі такий запит».

Президент Володимир Зеленський вночі на 13 листопада повідомив за підсумками зустрічей у Абу-Дабі, що делегації України, Росії та Сполучених Штатів погодили наступний обмін полоненими. Із посиланням на спецпредставників Трампа Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера він додав, що це буде «найбільший обмін».

20:42 14.11.2026

Двоє жителів Корюківщини загинули через удар Росії по критичній інфраструктурі – РВА

Російська армія вдарила безпілотником по об’єкту критичної інфраструктури в місті Мена Корюківського району, повідомив голова Корюківської районної військової адміністрації Павло Мірошниченко 14 листопада.

«Від ворожого удару загинуло двоє місцевих чоловіків – 42 і 45 років. Також відомо, що тілесні ушкодження отримав 33-річний чоловік, який перебуває в медзакладі», – повідомив посадовець у своїх соцмережах.

Мірошниченко додав, що інформація про постраждалих уточнюється.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

20:41 14.11.2026

Трамп планує зустріч із Сі Цзіньпінем і Путіним на саміті в Китаї – Білий дім

Тристороння зустріч лідерів Сполучених Штатів, Росії та Китаю, про можливість якої раніше заявляв президент США Дональд Трамп, відбудеться 19 листопада на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в китайському місті Шеньчжень. Про це неназваний представник Білого дому повідомив американському виданню New York Post, згодом у Білому домі підтвердили іншим медіа.

Офіційних коментарів Москви та Пекіна наразі не було, раніше в Кремлі заявляли, що така зустріч можлива.

Йдеться про першу в історії тристоронню зустріч лідерів трьох країн, які мають найбільші ядерні арсенали.

Представник Білого дому уточнив, що головною темою обговорення буде контроль над ядерним озброєнням. Про це раніше повідомляв і Трамп. Також можуть обговорюватися теми Ірану та Північної Кореї. При цьому російсько-українська війна, як офіційно заявлено, не обговорюватиметься.

«Ми справді вважаємо, що настав час для Китаю сісти за стіл із дорослими, так би мовити, і вести серйозні розмови про серйозні речі», – сказав у коментарі Радіо Свобода неназваний американський високопосадовець.

Він визнав, що це складне завдання, зазначивши, що американська сторона не очікує досягнення якоїсь угоди за підсумками зустрічі. Він охарактеризував її як «початок діалогу, який, будемо сподіватися, зможе стати продуктивним у майбутньому».

Кореспондент Радіо Свобода зазначає, що Трамп не планує окрему двосторонню зустріч із російським президентом Володимиром Путіним – про це повідомив представник адміністрації. Раніше в Україні та ЄС висловлювали побоювання, що лідери трьох держав можуть обговорювати «Україну без України».

За посередництва США днями відновилися переговори української й російської делегацій про можливий світ. Повідомлялося, що до них можуть приєднатися представники Європейського Союзу.

Американський Інститут вивчення війни вважає, що Кремль намагався зосередити тристоронні переговори між США, Росією й Україною на питаннях суттєвих змін в архітектурі європейської безпеки – це є спробою відродити ультиматуми, висунуті Росією Сполученим Штатам і НАТО у 2021 році, які стосувалися скорочення присутності Альянсу в Європі.

20:40 14.11.2026

Сибіга назвав питанням безпеки потенційну заборону Латвією транзиту зерна із Росії й Білорусі

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав ініціативу Латвії заборонити транзит російського та білоруського зерна – про це він заявив 14 листопада.

На думку дипломата, пропозиція Латвії «порушує принципове питання безпеки, яке потребує належної уваги».

«Росія намагалася використовувати країни Балтії для транзиту зерна з метою фінансування своєї війни проти України. Ми виявили ці наміри та вжили заходів, щоб їм завадити», – повідомив він.

Сибіга подякував латвійському МЗС і своїй колезі Байбі Браже за «принциповий підхід і лідерство» в цьому напрямку.

Напередодні Браже повідомила, що МЗС Латвії підготувало й подало до Кабінету міністрів країни законодавство, яке передбачає заборону транзиту російського й білоруського зерна через латвійську територію.

За заявою міністерки, ризики такого кроку визначені й керовані, потрібне лише урядове рішення.

У 2024 році Євросоюз запровадив додаткові мита на сільськогосподарську продукцію з Білорусі та Росії – зернові, олійні культури та продукти їх переробки, включаючи пшеницю та кукурудзу. Ці обмеження не торкнулися транзиту до третіх країн.

20:39 14.11.2026

Хмара обговорив із міністром оборони Канади постачання боєприпасів для F-16

Міністр оборони Євгеній Хмара провів розмову з канадським колегою Девідом Макгінті, повідомляє пресслужба Міноборони 14 листопада.

Сторони, за повідомленням, обговорили подальшу підтримку України, зокрема, посилення протиповітряної оборони, далекобійних спроможностей та забезпечення літаків F-16.

Хмара, зокрема, подякував Канаді за внесок у закупівлю критично важливих ракет PAC-3 для систем протиповітряної оборони Patriot через механізм JUMPSTART. Також міністри обговорили потреби України для масштабування операцій Сил оборони.

«Нарощуємо асиметричні дії проти ворога. Посилюємо наші deep strike операції по об’єктах, які працюють на війну проти України, зокрема підприємствах, де виробляється російське озброєння», – повідомив Хмара.

Іншим пріоритетом розмови було постачання боєприпасів для гармат винищувачів F-16, які Україна використовує в своїй системі ППО.

«Левова частка реактивних безпілотників знищується саме нашими F-16. 20-мм боєприпаси для літаків – критичний ресурс. Важливо максимально оперативно отримувати постачання, скорочувати терміни та процедури», – додав міністр.

Він також поінформував голову канадського Міноборони про ситуацію на полі бою, де Україна вибудовує дронову перевагу.

Відомство вказує на те, що безпілотники потрібні як для бойових завдань, так і для логістичних. Відтак Україна закликає партнерів «максимально зосереджувати підтримку на закупівлі ефективних українських дронів» для Сил оборони.

Міноборони Канади наразі публічно не коментувало розмову.

Президент Володимир Зеленський днями заявляв, що Україні потрібні як боєприпаси для F-16, так і більше самих винищувачів, які ЗСУ викорисовують, зокрема, для відбиття атак російських ударних дронів.

18:18 14.11.2026

Повернення до ультиматуму 2021 року. Чого вимагає Росія від України та Заходу на переговорах?

Після трьох днів переговорів з українськими та російськими представниками, а також очільниками обох країн спеціальний посланець США Джаред Кушнер заявив про «суттєвий прогрес» у дипломатичних зусиллях, спрямованих на досягнення угоди про завершення війни Росії проти України. Однак публічних ознак того, що Росія готова піти на поступки, які могли б наблизити укладення угоди, немає.

Навпаки, очільник РФ Володимир Путін і головний російський переговорник часом надсилали вкрай безкомпромісні сигнали щодо ключових питань, зокрема територіальних вимог до України та бажаних змін у системі європейської безпеки, що існує вже багато десятиліть.

Після двох днів тристоронніх переговорів в Абу-Дабі та окремих зустрічей американських представників із Путіним і президентом України Володимиром Зеленським розглянемо заявлені позиції Росії з питань, які можуть мати вирішальне значення для укладення мирної угоди.

Читайте за лінком

18:16 14.11.2026

Дрон атакував вантажне судно у територіальних водах Румунії

Безпілотник атакував вантажне судно Larissa 1 у територіальних водах Румунії, передають румунські медіа 14 листопада.

За повідомленнями, інцидент стався ввечері напередодні, 13 листопада, у 6,8 морських миль (12,6 кілометра) на північний схід від міста Сфинту-Георге.

Капітан судна повідомив, що ніхто із членів екіпажу не постраждав. Після влучання пожежі не виникло. Безпілотник, ймовірно, пошкодив лише вантажний кран судна.

Судно Larissa 1 прямувало до румунського порту Суліна, звідки мало вирушити до України. Міністр оборони Румунії Штефан-Раду Опря підтвердив, що йому відомо про те, що сталося, і заявив, що до завершення офіційного розслідування інциденту не може сказати, звідки прилетів безпілотник.

«Після кожного інциденту з безпілотником проводяться технічні дослідження, і я говоритиму про їхні результати лише після отримання висновку технічної експертизи», – сказав він.

За підрахунками російського медіа The Insider, удар по Larissa 1 став як мінімум 10 атакою безпілотників на цивільні судна біля узбережжя Румунії та Болгарії з початку жовтня.

18:15 14.11.2026

Серед поранених у Запоріжжі – немовля й двоє дітей, через удар РФ є загиблий у районі

Російська армія атакувала жителя селища Кушугум у Запорізькому районі, повідомив голова області Михайло Семікін 14 листопада.

«Ворог поцілив FPV-дроном по чоловіку, який їхав на скутері центральною дорогою селища. На жаль, 45-річний чоловік загинув», – заявив він.

Також Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомляє про зростання кількості постраждалих внаслідок російського удару раніше сьогодні:

«За попередніми даними, двадцять дві людини отримали поранення, серед яких 6-місячне немовля, 2-річна дівчинка та 12-річний хлопчик. Їм надається уся необхідна медична допомога».

Служба додає, що рятувальники обстежили територію для виявлення потерпілих, їхня кількість уточнюється.

За даними ДСНС, обстріли пошкодили за різними адресами фасади й скління багатоквартирних житлових будинків та навчального закладу, 7 легкових автомобілів і дорожнє покриття.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

18:13 14.11.2026

Армія РФ атакувала Павлоград: є загиблий, серед поранених – семирічний хлопчик

Російська армія завдала ударів по Павлограду, повідомив голова Дніпропетровської області Олександр Ганжа 14 листопада.

Він зазначив, що кількість поранених і наслідки атаки уточнюють.

Згодом Ганжа уточнив, що через удар по Павлограду троє людей зазнали поранень.

«Серед них – 7-річний хлопчик. Усі в лікарні. Медики обстежують їх і надають необхідну допомогу», – додав він.

Згодом голова області повідомив, що одна людина загинула, кількість поранених зросла до 10 людей:

«Четверо жінок, троє чоловіків і 7-річний хлопчик госпіталізовані у стані середньої тяжкості. Ще двоє жінок лікуватимуться амбулаторно».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

18:13 14.11.2026

Росія вдарила по об’єкту «Нафтогаз» на Полтавщині

Російські дрони атакували один із об’єктів групи «Нафтогаз» на Полтавщині, повідомляє пресслужба компанії 14 листопада.

Удар спричинив масштабну пожежу. Група уточнює, що на момент атаки працівники перебували в укритті.

«На місці працюють усі необхідні служби. Оцінити масштаби руйнувань і завдані збитки зможемо, щойно дозволить безпекова ситуація», – йдеться в повідомленні.

Виконувач обов’язків голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко вказав на те, що протягом цього тижня інфраструктура компанії зазнає російських атак практично щодня.

«Дякую рятувальникам і співробітникам Групи Нафтогаз за витримку та професійність», – додав він.

12 листопада російські війська вдарили двома ракетами по нафтогазовому об’єкту «Групи Нафтогаз» на Чернігівщині. Підприємство зазнало серйозних руйнувань, пошкоджено технологічне обладнання.

Російські війська розпочали свою кампанію ударів проти української енергетичної інфраструктури наприкінці вересня 2026 року, напередодні опалювального сезону в Україні.

Незалежна міжнародна комісія ООН із розслідування злочинів під час війни Росії проти України звинуватила РФ у злочинах проти людяності у зв’язку з ударами по енергетичних об’єктах. Комісія наголошує, що з наближенням зими російські удари по енергетичній інфраструктурі України значно впливають на фізичне й ментальне здоров’я цивільного населення, а також роботу лікарень.

Взимку 2025–2026 року жителі України вже були змушені тривалий час перебувати без опалення, електрики і води в сильні морози.

У своєму звіті за 7 листопада американський Інститут вивчення війни (ISW) зазначає, що цілеспрямовані удари Росії по енергонфраструктурі України підтверджують перехоплений російський план, згідно з яким війська РФ мають систематично намагаються завдавати ударів по українських об’єктах виробництва та передачі електроенергії, щоб відключити українські АЕС від єдиної енергосистеми та позбавити Київ зовнішнього енергопостачання.

15:58 14.11.2026

«Генпідрядник РПЦ» та довірена особа Путіна: хто в Росії будує вежі для систем ППО

Його імені немає в санкційних списках, а проєкти його компанії асоціюються насамперед із цивільною сферою та довоєнними роками. Тим не менш, саме його концерну довірили зіграти ключову роль у захисті російської столиці, резиденції російського керманича Володимира Путіна на Валдаї та інших об'єктів від атак українських дронів.

Улітку 2023 року Україна вперше почала регулярно атакувати російську столицю ударними дронами. Невдовзі після цього російські військові почали розміщувати в Москві зенітно-ракетні установки «Панцир» на спеціальних подіумах і вершинах законсервованих сміттєвих полігонів.

Наприкінці цього ж року спостерігачі почали помічати в Москві перші вежі, на яких були розміщені системи ППО – завдяки вищому розташуванню вони можуть раніше ідентифікувати і взяти на приціл безпілотник.

Відтоді вежі для «Панцирів» та інших систем ППО, наприклад «Тор», почали виростати тут і там, як гриби після дощу. Лише в Москві та Московській області їх встановили близько сотні, а резиденцію Володимира Путіна на Валдаї, де також мешкають його сини та їхня ймовірна мати Аліна Кабаєва, оточили понад 50 такими вежами. Конструкції для зенітно-ракетних комплексів зводять і поруч зі стратегічними об’єктами, що регулярно зазнають українських атак: НПЗ, аеродромами та військовими заводами.

Більше про це тут

15:56 14.11.2026

Генштаб: Сили оборони вдарили по аеродрому «Липецьк-2» в Росії

Сили оборони України завдали удару по аеродрому «Липецьк-2» у Липецькій області РФ, де базується російська військова авіація, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.

«13 листопада там уражено ангар зберігання спецтехніки для обслуговування літаків, резервуар з авіаційним пальним і центральний командно-диспетчерський пункт аеродрому», – зазначили в українському командуванні.

Також у Генштабі підтвердили удар по «одному з найважливіших» вузлів російської нафтової системи – лінійній виробничо-диспетчерській станції «Самара» поблизу селища Просвєт Самарської області.

«Ця станція – серце російської нафтової галузі. Галузі, яка фінансує війну. Сюди магістральними нафтопроводами з Татарстану, Західного Сибіру та інших нафтовидобувних регіонів РФ надходить нафта, яку тут змішують і формують експортну марку Urals. А на Urals припадає до половини всього нафтового експорту Росії. Тож кожен уражений резервуар у Самарі б’є безпосередньо по головному джерелу грошей, з яких агресор оплачує ракети, дрони та війну проти України», – пояснили у ЗСУ.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

15:53 14.11.2026

Армія РФ атакувала Запоріжжя: 15 поранених, є пошкодження – влада

Армія РФ атакувала Вознесенівський район Запоріжжя, повідомив т.в.о. голови обласної військової адміністрації (ОВА) Михайло Семікін.

За словами місцевого чиновника, внаслідок російського удару пошкоджені житловий будинок та вікна навчального закладу. Поранено четверо людей: троє жінок віком 74, 36 та 88 років і 86-річний чоловік.

Згодом Семікін повідомив про те, що кількість поранених зросла до 15. За його словами, серед поранених – двоє дітей, вісім жінок та п’ятеро чоловіків.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

15:51 14.11.2026

Уряд спросив процедуру отримання статусу УБД для іноземців

Уряд спросив процедуру отримання статусу учасника бойових дій (УБД) для іноземців та осіб без громадянства у лавах Збройних Сил України, йдеться у повідомленні пресслужби Міністерства оборони.

Зокрема, відтепер іноземним військовим не потрібно подавати витяг про відсутність судимості, відповідне рішення схвалив Кабмін.

У Міноборони зазначили, що порядок оформлення статусу УБД для іноземних захисників вимагав від командирів військових частин подавати на розгляд міжвідомчої комісії наступний пакет документів:

  • копія паспорта з перекладом українською мовою;
  • копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;
  • довідка форми №6 (про безпосередню участь особи у відповідних заходах) згідно з порядком, затвердженим Постановою № 413;
  • повний витяг про відсутність судимості заявника, сформований засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або отриманий через сервісний центр МВС, або ЦНАП.

Цей пакет документів командири зобов’язані подавати у 5-денний строк з початку виконання бойового наказу (розпорядження).

«Отримання витягу про несудимість потребує особистих дій від захисника, який під час виконання завдань не завжди має змогу особисто звернутися за цим документом. Через це процес набуття статусу УБД для іноземних військових ускладнювався, тому з обов’язкового пакету документів виключено вимогу щодо надання витягу про відсутність судимості», – уточнили у Міноборони.

Таким чином, усунено «правову нерівність» між громадянами України та іноземними військовослужбовцями, а також спрощено взаємодію між командирами військових частин та міжвідомчою комісією в процесі надання статусу УБД, зазначили у відомстві.

Раніше Кабмін затвердив «Порядок надання в автоматичному режимі статусу учасника бойових дій у період воєнного стану в районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях».

16 січня 2024 року Верховна Рада підтримала положення про автоматичне отримання статусу учасника бойових дій (УБД).

14:34 14.11.2026

Вимога Путіна щодо відведення військ НАТО є «абсурдною» – сенатор США

Вимога президента Росії Володимира Путіна щодо відведення військ НАТО до «кордонів 1997 року» є «абсурдною», зазначив у соцмережі Х голова розвідувального комітету Сенату США, республіканець Том Коттон.

«Путін вкотре довів, що не налаштований серйозно на досягнення миру шляхом переговорів. Подальші переговори на цьому етапі – фарс», – написав він.

На думку сенатора, очільник Кремля «погодиться зупинити війну лише тоді, коли зрозуміє, що не зможе перемогти».

«Ми повинні допомогти Україні довести це», – наголосив Коттон.

Заява Коттона стала реакцією на матеріал The New York Times від 13 листопада, у якому йдеться про документ із вимогами Росії до НАТО та України. Його російські представники поширили під час переговорів в Абу-Дабі цього тижня.

Зокрема, Кремль вимагає від НАТО відмовитися від подальшого розширення альянсу та будь-якої військової діяльності в Україні, Східній Європі, на Південному Кавказі й у Центральній Азії. Також Росія наполягає на відведенні військ і військових баз НАТО до кордонів альянсу станом на 1997 рік – до його розширення на країни Центральної та Східної Європи.

Крім того, Москва вимагає припинити постачання західної зброї та військової техніки Україні. Щодо можливого вступу України до Європейського Союзу, Росія висуває умову: Київ не повинен брати участі у спільній оборонній політиці блоку.

Окремий пункт стосується ядерної політики Європи. Москва хоче, щоб Франція та Велика Британія виключили можливість використання своїх ядерних арсеналів для захисту інших європейських країн.

Як зазначає The New York Times, ці вимоги значною мірою повторюють російські пропозиції до НАТО від грудня 2021 року, але містять і додаткові обмеження щодо ядерного стримування.

Американський Інститут вивчення війни вважає, що Кремль намагався зосередити тристоронні переговори між США, Росією й Україною на питаннях суттєвих змін в архітектурі європейської безпеки – це є спробою відродити ультиматуми, висунуті Росією Сполученим Штатам і НАТО у 2021 році, які стосувалися скорочення присутності Альянсу в Європі.

В ISW звернули увагу на заяву міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, який 10 листопада сказав, що «абсолютно розумно» спочатку обговорити майбутнє архітектури європейської безпеки, а вже потім переходити до врегулювання війни в Україні. Того ж дня неназване джерело в російській делегації в Абу-Дабі зазначило, що врегулювання війни РФ в Україні є «лише одним із пунктів» ширшої дискусії про архітектуру безпеки й «підпорядковане» головній меті – переформатуванню архітектури безпеки в Європі.

БІЛЬШЕ

​
XS
SM
MD
LG