Військовий 23-ї бригади Нацгвардії України «Хортиця» запускає розвідувальний дрон поблизу лінії фронту. Запорізька область, листопад 2026 року
Військовий 23-ї бригади Нацгвардії України «Хортиця» запускає розвідувальний дрон поблизу лінії фронту. Запорізька область, листопад 2026 року

Live Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

Оновлено

Радіо Свобода веде цей блог із 24 лютого 2022 року

20:41 16.11.2026

Каллас нагадала про вимоги ЄС до Росії на мирних переговорах

Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас нагадала про перелік вимог до Росії, який вона підготувала раніше. Серед вимог – повага до територіальної цілісності України, невизнання окупованих територій, відповідальність Росії за воєнні злочини та компенсація завданих руйнувань.

Про це Каллас заявила 16 листопада за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу в Брюсселі.

«Європа має чіткі вимоги до Москви. Нагадаю лише деякі з них: суверенітет, незалежність, територіальна цілісність України та її право самостійно обирати свої союзи повинні поважатися. Не може бути жодного юридичного визнання окупованих українських територій. Росія повинна понести відповідальність за воєнні злочини та заплатити за руйнування, яких вона завдала. Дітей, депортованих із України, необхідно повернути додому. Російські диверсії та кібератаки по всій Європі повинні припинитися», – заявила Каллас.

Вона також наголосила, що у ЄС не готові обговорювати європейську архітектуру безпеки до завершення війни.

«Пріоритетом має бути припинення вогню, потім – мирна угода. І лише після цього ми можемо обговорювати будь-що інше», – сказала очільниця дипломатії ЄС.

Раніше, перед початком зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, Каллас нагадала, що ще в лютому 2026 року запропонувала власний перелік максималістських вимог у відповідь на російські. На підсумковій пресконференції Каллас уточнила, що вимоги вже підготували разом із міністрами закордонних справ держав-членів ЄС.

«Я працювала юристкою, (тому знаю), як ви вступаєте в переговори. Спочатку ви представляєте або готуєте абсолютний максимум того, чого хочете досягти. А потім, не публічно, ви також визначаєте, у чому готові поступитися і які ваші червоні лінії, переступати які абсолютно неприпустимо», – пояснила вона.

Кая Каллас також відкинула російські вимоги щодо перегляду європейської архітектури безпеки.

«Москва хоче розчленувати Україну, відтіснити НАТО та отримати право вето на рішення щодо європейської безпеки. І все це абсолютно неприйнятно», – заявила Каллас.

Вона нагадала, що Росія вже висувала подібні вимоги у 2021 році, напередодні повномасштабного вторгнення в Україну.

«У 2021 році вимоги Росії були приводом для війни. У 2026 році вони є приводом для продовження війни», – сказала Каллас.

Відповідаючи на запитання, коли буде готовий переговорний мандат європейської команди та хто має його затвердити, Каллас не назвала конкретних термінів чи процедури. Водночас вона повідомила, що максимальні вимоги вже підготували разом із міністрами закордонних справ ЄС.

За її словами, міністри хочуть безпосередньо брати участь у переговорному процесі, а не лише отримувати інформацію про його результати. Вона додала, що робота триває і на сьогоднішньому засіданні міністри висунули додаткові пропозиції.

За повідомленням The New York Times, під час переговорів в Абу-Дабі Росія запропонувала повернути військову присутність НАТО у Східній Європі до конфігурації 1997 року.

16 листопада міністри закордонних справ низки країн ЄС відкинули ці вимоги, наголосивши, що Росія має дотримуватися вже чинних міжнародних домовленостей.

Ще в лютому 2026 року Кая Каллас запропонувала державам-членам ЄС власний перелік максималістських вимог до Росії на можливих мирних переговорах. Як тоді повідомляло Радіо Свобода, документ передбачав, зокрема, скорочення російської армії, виведення російських військ із Білорусі, України, Молдови, Грузії та Вірменії, виплату репарацій Україні, а також припинення російських диверсій, кібератак і втручання у вибори в європейських країнах.

Як повідомляло Радіо Свобода, під час переговорів в Абу-Дабі Росія повернулася до ультимативних вимог, які висувала США та НАТО наприкінці 2021 року, незадовго до повномасштабного вторгнення в Україну.

Згідно з російським документом, про який 13 листопада повідомила газета The New York Times, Москва вимагає відведення військ та військової інфраструктури НАТО до позицій, які існували у 1997 році, до розширення альянсу на країни Центральної та Східної Європи. Також Росія вимагає припинення подальшого розширення НАТО та військової діяльності Альянсу в Україні й інших країнах регіону.

18:43 16.11.2026

Кремль: Путін і Сі зустрінуться напередодні переговорів з Трампом, серед тем – Україна

У Кремлі заявили про заплановану зустріч російського президента Володимира Путіна з очільником КНР Сі Цзіньпіном на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. Однією з тем переговорів буде Україна.

Як повідомив помічник президента РФ Юрій Ушаков, якого цитують російські медіа, Путін проведе переговори з Сі Цзіньпіном 18 листопада. За його словами, Путін на зустрічі розповість Сі про останні контакти зі США, зокрема переговори в Абу-Дабі.

Ушаков повідомив, що переговори пройдуть у форматі робочого сніданку та будуть присвячені зовнішньополітичним питанням, зокрема Україні.

Очікується, що Путін та Сі також обговорять майбутні перемовини з президентом США Дональдом Трампом, заплановані на 19 листопада на полях АТЕС.
Ушаков також заявив, що зараз опрацьовується текст спільної заяви за підсумками зустрічі Путіна, Трампа та Сі Цзіньпіна.

Раніше Міністерство закордонних справ Китаю підтвердило, що очільник КНР Сі Цзіньпін, а також президенти США й Росії Дональд Трамп і Володимир Путін проведуть свою першу тристоронню зустріч 19 листопада у Шеньчжені.

Представник Білого дому минулого тижня уточнював, що головною темою обговорення буде контроль над ядерним озброєнням. Про це раніше повідомляв і Трамп. Також можуть обговорюватися теми Ірану й Північної Кореї. При цьому російсько-українська війна, як офіційно заявлено, не обговорюватиметься.

18:43 16.11.2026

Уперше за багато років перспектива розширення ЄС реальна – фон дер Ляєн

Чорногорія наближається до завершення переговорів про вступ до ЄС, Албанія демонструє «прогрес, який вражає», а Молдова й Україна «просуваються європейським шляхом, попри надзвичайний тиск». Про це очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила на відкритті форуму з розширення в Брюсселі 16 листопада.

«Уперше за багато років перед нами постала реальна перспектива розширення… Ми бачимо новий імпульс. І завдяки цьому новому імпульсу маємо шанс об'єднати народи Європи. Побудувати Союз, у якому більше європейців зможуть жити у свободі», – наголосила чільна посадовиця ЄС.

Фон дер Ляєн згадала попередні хвилі розширення ЄС і наголосила, що завдяки цьому процесу тодішні держави-кандидати стали жити заможніше: зріс ВВП, подвоїлася реальна заробітна плата. За приклад навела Польщу й Білорусь, які після падіння комунізму мали «приблизно однаковий рівень добробуту», але розрив тепер значний, оскільки країни пішли різними шляхами.

«Сьогодні ВВП на душу населення в Польщі майже втричі вищий, ніж у Білорусі», – підкреслила президентка Єврокомісії.

Вона зазначила, що сьогодні держави, які приєдналися до ЄС тоді, відіграють провідну роль у відповіді на російську агресію.

«Вони зміцнюють наш східний кордон, тому що це і їхня Європа. Вони підтримують Україну, тому що знають біль іноземної окупації», – наголосила фон дер Ляєн.

Нині, продовжила очільниця Єврокомісії, українські інженери допомагають ЄС розробляти потрібні йому оборонні технології, Молдова може поділитися уроками стійкості, захищаючи свою демократію від іноземного втручання.

«Розширення – це не лише те, що Європа пропонує новим членам. Це також те, що вони приносять Європі», – підкреслила фон дер Ляєн.

ЄС може підготуватися до розширення, зробивши процес ухвалення рішень ефективнішим – чинні договори вже передбачають такі інструменти, підкреслила високопосадовиця.

Також вона заявила про плани модернізувати спосіб, у який країни-кандидати можуть приєднатися до Євросоюзу. Переваги інтеграції можуть стати доступними їм раніше.

«Ми бачили надзвичайні економічні переваги, які може принести інтеграція. То чому громадяни повинні чекати завершення всього процесу розширення, щоб відчути ці переваги?.. Європа відкриває окремі сектори єдиного ринку, а натомість країни, які прагнуть вступити до ЄС, здійснюють ключові реформи», – пояснила фон дер Ляєн.

Очільниця Єврокомісія також згадала про запобіжники, які закладуть у майбутніх договорах про вступ, щоб гарантувати дотримання спільних правил і після приєднання держав до блоку.

«Це урок, який ми засвоїли за останні десятиліття. Фундаментальні принципи, такі як верховенство права, повинні дотримуватися щодня… Кожне розширення повинно робити Європу сильнішою. Ці зміни допоможуть зробити наступне розширення успішним для всіх», – резюмувала фон дер Ляєн.

4 листопада Єврокомісія представила щорічний звіт про розширення ЄС, у якому відзначила прогрес України в проведенні реформ попри повномасштабну війну, однак вказала на затримки в низці ключових сфер. Зокрема, обмежений прогрес зафіксовано в реформуванні правоохоронних органів, а також у забезпеченні незалежності та ефективності судової системи. Окремо Єврокомісія звернула увагу на уповільнення законодавчої роботи Верховної Ради.

Посол України в ЄС Тарас Качка в інтерв’ю Радіо Свобода визнав, що швидкість просування України до членства значною мірою залежить від парламенту. За його оцінкою, успіх переговорів на 90% залежить від «швидкості і європрихильності» Верховної Ради.

Водночас, коментуючи зауваження Єврокомісії до правоохоронної реформи, дипломат наголосив на необхідності зберігати керованість правоохоронних органів в умовах війни.

18:42 16.11.2026

Санду відреагувала на можливе відставання України від Молдови на шляху до ЄС

Президентка Молдови Мая Санду висловила впевненість, що Україна стане частиною ЄС. Про це вона сказала 16 листопада в коментарі Радіо Свобода, реагуючи на можливе відставання Києва від Кишинева в переговорному процесі. У дорожніх картах Єврокомісії для чотирьох держав-кандидатів, «відмінників» євроінтеграції, вказано, що з Україною готуються закрити 7 переговорних розділів, тоді як з Молдовою – 25.

«Україна стане частиною ЄС, і ми будемо дуже раді, коли обидві наші країни будуть членами Європейського Союзу. Ми з нетерпінням чекаємо на це й бажаємо вам усього найкращого. Ви – найсміливіший народ у світі, і я кажу це цілком щиро», – заявила Санду.

4 листопада Єврокомісія представила щорічний звіт про розширення ЄС, у якому відзначила прогрес України в проведенні реформ попри повномасштабну війну, однак вказала на затримки в низці ключових сфер. Зокрема, обмежений прогрес зафіксовано в реформуванні правоохоронних органів, а також у забезпеченні незалежності та ефективності судової системи. Окремо Єврокомісія звернула увагу на уповільнення законодавчої роботи Верховної Ради.

Посол України в ЄС Тарас Качка в інтерв’ю Радіо Свобода визнав, що швидкість просування України до членства значною мірою залежить від парламенту. За його оцінкою, успіх переговорів на 90% залежить від «швидкості і європрихильності» Верховної Ради.

Водночас, коментуючи зауваження Єврокомісії до правоохоронної реформи, дипломат наголосив на необхідності зберігати керованість правоохоронних органів в умовах війни.

18:41 16.11.2026

В аеропорту Кишинева за підозрою в участі в угрупованні «ДНР» затримали жителя Бендер

Молдовські правоохоронці затримали в міжнародному аеропорту Кишинева 45-річного чоловіка з міста Бендери – за підозрою у бойових діях на боці угруповання «ДНР» між 2019 та 2022 роками. Як повідомляє 16 листопада молдовська служба Радіо Свобода з посиланням на дані прокурорів, чоловік перебуває в слідчому ізоляторі.

Слідство має інформацію, що чоловік був частиною військового підрозділу в Донецьку та нагороджений за свою діяльність.

Влада не розкрила особу підозрюваного, підрозділ, до якого він нібито належав, отриману ним нагороду чи точну статтю Кримінального кодексу, яку йому інкримінують.

В оприлюдненому молдовською службою Радіо Свобода розслідування йдеться, що жителів Придністровського регіону, частина з яких мали російське громадянство, вербували в соціальних мережах в обмін на гроші та інші пільги для війни на боці Росії проти України.

Відомим є затримання за участь у цьому конфлікті в лютому 2025 року, коли трьох чоловіків із Молдови, підозрюваних у належності до угруповання ПВК «Вагнер» та батальйону «Сомалі», затримали в межах спільної операції української поліції та Європолу.

Згідно з даними, оприлюдненими в серпні 2026 року українською військовою розвідкою (ГУР), щонайменше 857 громадян Республіки Молдова були завербовані Росією з початку широкомасштабного вторгнення в лютому 2022 року, і 81 з них загинув на фронті – цифри, офіційно не підтверджені владою в Кишиневі.

Згідно з Кримінальним кодексом Республіки Молдова, участь у збройному конфлікті як найманця карається позбавленням волі на строк від п’яти до 10 років.

18:40 16.11.2026

«Прогрес є» – Корецький про пошуки 70 мільярдів євро для України на наступний рік

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив про прогрес у пошуках 70 мільярдів євро, необхідних для покриття додаткових потреб Києва у фінансуванні свого бюджету й оборони. Про це український високопосадовець сказав 16 листопада в інтерв’ю Радіо Свобода в Брюсселі.

«Ми дуже тісно працюємо з Європейським Союзом, з Європейською комісією щодо механізмів та інструментів покриття дефіциту цих потреб… Зараз, напевно, не стану ще оголошувати те, до чого ми маємо дійти незабаром. Але, повірте, прогрес є», – зазначив Корецький.

Український прем’єр заявив про вдячність європейським партнерам, а також – партнерам поза межами ЄС – як на цьому континенті, так і «з інших країн», натякаючи, що всі вони долучаються до пошуків коштів для України.

Чіткий план того, «звідки і як ми зможемо покривати ці потреби», Корецький очікує до кінця листопада – на початку грудня.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 12 листопада заявила, що до наступного саміту ЄС, запланованого на 26–27 листопада, представить пропозицію щодо покриття фінансових потреб України на 2027 рік. Її мають обговорити лідери держав Євросоюзу.

Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс 9 листопада заявив, що ЄС прагне покрити близько двох третин додаткових фінансових потреб України на 2027 рік – приблизно 45 із 70 мільярдів євро.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у листі від 6 листопада до президента Європейської ради Антоніу Кошти пригрозив заблокувати ухвалення наступного семирічного бюджету ЄС, якщо всі держави-члени не погодяться брати участь у фінансуванні України.

Його вимогу підтримали деякі європейські лідери, натомість прем’єр Словаччини Роберт Фіцо назвав її «шантажем». Глава уряду Чехії Андрей Бабіш також виступив проти прив’язки допомоги Україні до ухвалення бюджету ЄС. Прем’єр Болгарії Румен Радєв також відмовився від участі в нових кредитах для Києва, пославшись на бюджетні обмеження.

15:11 16.11.2026

Біля берегів Болгарії тоне атакований дронами суховантаж BETUL 8

Суховантаж BETUL 8, який перебуває в болгарській винятковій економічній зоні в Чорному морі, подав сигнал лиха, повідомило міністерство транспорту та комунікацій Болгарії.

За інформацією відомства, в переданому о 9:15 за місцевим часом сигналі лиха повідомлялося, що судно тоне приблизно за 40 морських миль на південний схід від мису Каліакра.

Влада Болгарії надіслала на місце події чотири судна – два болгарські, одне румунське та одне турецьке, а також два вертольоти «Кугар» та військовий літак Су-25 для спостереження та розвідки.

Суховантаж BETUL 8 ходив під прапором Сомалі, на його борту було 12 членів екіпажу. Судно йшло з Румунії до Єгипту і перевозило близько 3 тонн пшениці.

Болгарське спеціалізоване видання Maritime пише, що екіпаж врятували та доставили до Варни. За його даними, судно атакували два морські безпілотники.

14:50 16.11.2026

Корецький підрахував, скільки реактивних «Шахедів» атакуватиме Україну в листопаді

У листопаді Україну може атакувати у 12 разів більше реактивних дронів, аніж, приміром, у серпні, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода в Брюсселі 16 листопада прем’єр-міністр Сергій Корецький.

Відповідаючи на запитання про ймовірність гуманітарної катастрофи у великих українських містах узимку, очільник українського уряду зазначив, що влада намагається передбачити критичні сценарії й запобігти їм. Однак кількість російських атак, зауважив він, зросла в рази попередньо з минулою воєнною зимою.

«Для розуміння: в серпні було 530, якщо я не помиляюсь, реактивних «Шахедів» із Росії, в листопаді буде шість з половиною тисяч. А ще додайте туди керовані авіабомби, а ще додайте регулярні атаки ракетами. А ще додайте FPV-дрони десятками тисяч – на оптоволокні», – підкреслив Корецький.

Прем’єр зазначив, що стратегія уряду в цих умовах зводиться до двох складових: захистити все, що можливо, й максимально швидко відновлювати об’єкти, запобігти атакам на які складно. Як приклад навів лінії електропередач – «це тисячі кілометрів».

«Саме такий настрій – здійснення всіх необхідних можливих дій для того, щоб уникнути критичних сценаріїв розвитку подій. Проте не готуватися до цих сценаріїв, не вчиняти дії, не робити на три кроки вперед продумані плани – так, це неприпустимо», – зауважив Корецький.

14:49 16.11.2026

«Кажу про всіх, і мера Києва зокрема». Прем'єр Корецький про підготовку до зими. Інтерв'ю

БРЮССЕЛЬ – Екстрена допомога перед зимою й реформи, від яких залежить просування України до ЄС, – це порядок денний прем’єр-міністра України Сергія Корецького в Брюсселі. 16 листопада Єврокомісія оголосила про виділення Україні ще 1,71 мільярда євро на закупівлю дронів, боєприпасів і засобів ППО.

До кінця року Києву залишаються доступними ще 23,6 мільярда євро допомоги ЄС, однак їхнє виділення залежить від виконання передбачених умов. Паралельно сторони узгоджують екстрений зимовий пакет – від генераторів до відновлення переправ через Дніпро.

Радіо Свобода неодноразово чуло, що, на відміну від своєї попередниці Юлії Свириденко, Корецький воліє особисто вникати в тонкощі євроінтеграції, а не залишати їх виключно профільним посадовцям. У Брюсселі він долучився до роботи спеціальної групи, яка допомагає Україні прискорити виконання проміжних критеріїв у сфері верховенства права. Від темпів реформ, як неодноразово наголошували в Єврокомісії, залежить і фінансова підтримка України.

Як просуваються пошуки 70 мільярдів євро, критично необхідних Україні наступного року? І чи готова вона до зими, яка ризикує стати найважчою за час повномасштабної війни? Про це Радіо Свобода коротко розпитало прем’єра в коридорах брюссельських інституцій.

Прем'єр-міністр України Сергій Корецький спілкується з кореспонденткою Радіо Свобода Зоряною Степаненко на полях Форуму з розширення в Брюсселі. Бельгія, 16 листопада 2026 року

– Пане прем’єр-міністре, як готуєтеся до зими зараз? Чи можете бути певні й запевнити всіх, що гуманітарної катастрофи у великих містах, зокрема Києві, Харкові, Дніпрі тощо – не буде – з огляду на дії Росії?

– Уряд, президент, всі органи центральної виконавчої влади і особливо на місцях роблять саме для цього всі зусилля.

Ну, ви ж бачите, що зима ще навіть не розпочалася, а масованість атак зросла в рази.

І для розуміння: в серпні було 530, якщо я не помиляюсь, реактивних «Шахедів» із Росії, в листопаді, так як динаміка рухається, буде шість з половиною тисяч. А ще додайте туди керовані авіабомби, а ще додайте регулярні атаки ракетами і балістичними. А ще додайте FPV-дрони десятками тисяч – на оптоволокні.

Далі читайте тут

14:48 16.11.2026

У Лукашенка раптово перевіряють бойову готовність прикордонної служби

Державний секретар Ради безпеки Білорусі Олександр Вольфович повідомив про початок за дорученням Олександра Лукашенка перевірки бойової готовності підрозділів Державного прикордонного комітету. Як розповідає 16 листопада державне інформаційне агентство «БелТА», це стосується насамперед маневрених підрозділів прикордонної служби.

«Основна увага приділяється перевірці, мабуть, найбільш мобільних підрозділів відомства. Водночас маневрені групи в усіх з’єднаннях та загонах прикордонної служби приведені в повну бойову готовність», – заявив Олександр Вольфович.

14:48 16.11.2026

В ЄС схвалили найбільшу разову виплату для України – близько 8 млрд євро

Рада Європейського Союзу ухвалила рішення, яке дозволить Україні найближчим часом отримати близько восьми мільярдів євро в межах програми Ukraine Facility. Із цієї суми близько п’яти мільярдів євро надійдуть із ресурсів, передбачених у межах позики на підтримку України (Ukraine Support Loan).

Це найбільший одноразовий транш, який ЄС коли-небудь надавав Україні в рамках цієї програми, зазначає пресслужба Ради ЄС.

«Ця виплата стала можливою завдяки виконанню Україною понад 20 цільових показників, що стосуються реформ у ключових сферах, зокрема: судової системи; боротьби з корупцією і відмиванням коштів; фінансових ринків; управління державними активами; розвитку людського капіталу; бізнес-середовища; децентралізації та регіональної політики; енергетики; агропродовольчого сектору; цифрової трансформації; а також охорони довкілля», – йдеться в повідомленні.

14:47 16.11.2026

На Одещині через атаку РФ без світла залишилися понад 50 тисяч родин, дві людини постраждали

На Одещині через російську атаку 16 листопада без світла залишилися понад 52,2 тисячі родин, повідомила компанія ДТЕК, заявивши про удар по своїх об’єктах.

«Вранці 16 листопада ворог знову атакував енергетичні обʼєкти ДТЕК на півночі Одещини. Через обстріли без світла залишилися 52,2 тисячі родин. Також пошкоджено виробничий майданчик компанії. В будівлі вибиті вікна, пошкоджені стелі та двері. Енергетики вже працюють над ліквідацією наслідків і відновленням обладнання», – йдеться в повідомленні.

Очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер заявив, що вночі російські війська вкотре масовано атакували Одещину, внаслідок чого пошкоджені інфраструктурні обʼєкти.

14:47 16.11.2026

«Захищатимемо зубами й пазурами» – міністри ЄС про вимоги РФ повернути НАТО до 1997 року

Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу відкидають російські вимоги переглянути архітектуру європейської безпеки, зокрема повернути військову присутність НАТО до конфігурації 1997 року. Перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі 16 листопада європейські дипломати назвали вимоги Москви «абсурдними» та «пасткою», наголосивши, що обговорення ширших безпекових домовленостей можливе лише після припинення вогню в Україні.

«Європа вже має архітектуру безпеки. Нам не потрібна нова. Нам лише потрібно, щоб усі поважали чинну архітектуру безпеки. Ми дотримуватимемося цього курсу незалежно від того, наскільки голосно путінська Росія намагатиметься спрямувати дискусію у вигідне їй русло своїми дедалі абсурднішими максималістськими вимогами», – сказав міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, додавши, що «кожна держава має право самостійно вирішувати, до якої безпекової структури вона хоче належати».

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро також виступив проти того, щоб Москва визначала майбутній безпековий порядок Європи.

«Не недооцінюйте європейців. Європейці рішуче налаштовані взяти відповідальність за власну безпеку на себе й не дозволити нікому писати їхню історію та визначати їхнє майбутнє замість них», – заявив Барро.

Він наголосив, що першим кроком має стати завершення російської війни проти України.

«Перший крок – це покласти край цій колоніальній та імперіалістичній агресивній війні. Пропозиції щодо припинення вогню незліченну кількість разів висувалися панові Володимиру Путіну. Саме він повинен їх прийняти. Ми захищатимемо зубами й кігтями, крок за кроком, ці основоположні принципи, які нам надзвичайно дорогі», – сказав французький міністр.

14:46 16.11.2026

У російському Азові повідомляють про пожежу на нафтобазі через атаку БпЛА

У ніч проти 16 листопада Ростовська область і Краснодарський край Росії потрапили під масовану атаку безпілотників. У Ростовській області госпіталізували трьох людей після атаки на Азов, повідомив губернатор Юрій Слюсар. У місті зайнялися «чотири виробничі підприємства», там запровадили режим надзвичайної ситуації.

Як пише російський телеграм-канал Astra з посиланням на відео від очевидців, пожежі почалися в районі двох нафтобаз: «Флеш Энерджи» і «Юг-Импэкс». Визначити, яка саме з них загорілася – неможливо. Удар по нафтооб’єкту в російському Азові підтверджує і український телеграм-канал Exilienova+.

У Міноборони Росії заявили про 1336 збитих українських безпілотників за ніч. Крім Кубані й Ростовської області РФ, дрони також атакували Москву й акваторію Азовського і Чорного морів. Призначений Росією голова окупованого Криму Сергій Аксьонов заявив про атаку на міст через Керченську протоку.

14:43 16.11.2026

Операція «ТОR»: у Польщі за рік затримали 15 підозрюваних у диверсіях на залізницях

У Польщі від початку операції «ТОR» затримані 15 підозрюваних у диверсіях на залізниці, повідомляє радіостанція RMF24 із посиланням на дані національної прокуратури.

За інформацією кореспондента радіостанції, триває розслідування 13 епізодів, чотири з яких кваліфіковані як «акти саботажу». До них належать вибух на залізничній колії в Міці, обрив контактної мережі та встановлення металевих елементів на коліях у Ґолонбі в Люблінській області, а також арешт людини, яка фотографувала залізничні споруди в Нижній Сілезії.

За рік проведення операції «ТОR» до охорони залізничної інфраструктури було залучено 265 тисяч поліцейських, 130 тисяч співробітників служби охорони залізниць та 90 тисяч військовослужбовців.

14:40 16.11.2026

«Цимбулова», звідки атакують Київ, та інші російські дронопорти. Як вражати місця запусків?

З чого Росія запускає дрони по Україні? Чи можна розглянути із супутників пускові комплекси для ударних БПЛА – дронопорти? У чому полягає нова тактика? Що вона дає? Чому це почали практикувати тільки у 2026 році?

Розповіді з перших уст про те, як ЗСУ завдають ударів по місцях запуску російських дронів, зібрав проєкт Донбас Реалії української редакції Радіо Свобода.

За час повномасштабної війни Росія розбудувала довкола України військові об’єкти нового типу – як на окупованій території, так і неподалік від державного кордону. Йдеться про великі пускові комплекси для ударних БПЛА – часом їх називають дронопорти.

До їхнього створення підштовхнула еволюція технологій і війни. Зокрема тому, що у стратегії ведення бойових дій російська армія у значній мірі покладається на застосування дронів типу Shaheed, які запускають саме з цих об'єктів.

Росія розгорнула 12 дронопортів – розвідка

Бетонний бункер, укріплений насипом землі згори, чітко видно на екрані українського ударного БПЛА. Він швидко наближається до місця, де зберігаються вже російські дрони. Лунає вибух – пожежу видно через об’єктив вже наступного дрона.

Цей процес повторюється знову і знову – це 412 бригада Nemesis Сил безпілотних систем атакує територію Донецького аеропорту – там російська армія розгорнула пункт запуску ударних «Гераней», які чи не щоночі атакують український тил.

Повністю читайте ТУТ

14:39 16.11.2026

Російські військові вдарили по харчовому підприємству в Дніпрі – влада

Російські військові зранку 16 листопада атакували підприємство харчової промисловості у Дніпрі, повідомив голова ОВА Олександр Ганжа.

«Там зайнялася пожежа. Інформацію про постраждалих з’ясовуємо», – написав чиновник у телеграмі.

В американській компанії Bunge, якій належить завод із виробництва олії «Олейна», підтвердили удар по підприємству. За даними власника, поранених серед співробітників немає.

14:39 16.11.2026

Росія давно не є глобальною наддержавою – Сікорський розкритикував формат зустрічі Трампа, Путіна і Сі

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що запланована тристороння зустріч президентів США Дональда Трампа, Росії Володимира Путіна і лідера Китаю Сі Цзіньпіна невиправдано підносить міжнародний статус Росії. На його думку, замість Москви у переговорах такого формату мав би брати участь Європейський Союз.

Про це Сікорський заявив 16 листопада перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі, відповідаючи на запитання журналістів щодо майбутнього саміту в Китаї.

«Я вважаю, що це непотрібне піднесення Росії до статусу глобальної наддержави, якою Росія вже давно не є. Це мала б бути зустріч у трикутнику Китай – Сполучені Штати – Європейський Союз», – сказав очільник польського МЗС.

Йдеться про заплановану на 19 листопада зустріч Трампа, Путіна й Сі Цзіньпіна на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у китайському місті Шеньчжень.

14:38 16.11.2026

У Брюсселі обговорять безпеку Чорного моря після атак на цивільні судна: ЄС готує запуск спільного центру

У Брюсселі 16 листопада відбудеться міністерська зустріч, присвячена безпеці Чорного моря на тлі почастішання атак безпілотників на цивільні судна поблизу Румунії й Болгарії. Однією з головних тем стане створення спільного Чорноморського центру морської безпеки, на який Європейська комісія пообіцяла виділити до 50 мільйонів євро.

Зустріч відбудеться після засідання Ради ЄС із закордонних справ, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.

Міністр закордонних справ Румунії Дан Некулеєску перед початком засідання Ради ЄС повідомив про нові інциденти.

«За 24 години у нас було чотири тривоги через загрозу безпілотників, а також три уражені судна. Усе це сталося протягом вихідних. Це – неприйнятно», – заявив він.

14:38 16.11.2026

ЄС сьогодні ухвалить нові санкції проти Росії – там «Валін син» і ще 112 осіб і компаній

Євросоюз 16 листопада ухвалить нові санкції проти Росії, додавши до санкційного переліку ще 113 фізичних і юридичних осіб, заявила міністерка закордонних справ Ірландії Гелен Макенті перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.

«Попри всю цю позитивну динаміку (в мирних переговорах – ред.), Росія очевидно не змінила своєї позиції. Вона продовжує атакувати цивільне населення й цивільну інфраструктуру. Тому сьогодні ми погодимо новий пакет із 113 включень до санкційних списків фізичних і юридичних осіб, продовжуючи цей тиск і намагаючись, зокрема, завдати удару по фінансових механізмах, за допомогою яких Росія веде цю війну», – сказала Макенті.

За її словами, ЄС також готує подальші санкції.

БІЛЬШЕ

​
XS
SM
MD
LG