Одна людина загинула, десять поранені через атаку РФ у Дніпрі – ОВА
Одна людина загинула, десять – поранені внаслідок російського удару по Дніпру 16 листопада, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, внаслідок удару пошкоджені багатоповерхівки, зайнялися автомобілі на дорозі.
Ганжа уточнив, що всіх поранених шпиталізували, двоє чоловіків – 26 і 47 років перебувають у тяжкому стані.
«Маємо висувати максималістські вимоги» – Каллас про переговори з Росією
Європейський Союз повинен висувати власні максималістські вимоги на переговорах із Росією, зокрема щодо виведення російських військ із територій інших держав, а не лише обговорювати поступки Москві. Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі 16 листопада, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Російські вимоги – це вимоги максималістського характеру, які насправді є абсурдними. Якщо ми подивимося на історію, жодна з цих країн ніколи не нападала на Росію. Вони використовують свій звичний сценарій: висувають безліч вимог, а потім додають до них ще нові, а потім, відмовляючись від частини з них, створюють враження, ніби вони поводяться «розумно». Але це зовсім не так. Ми повинні тверезо оцінювати ситуацію», – сказала Каллас.
За її словами, ЄС також повинен наполягати на власних максималістських вимогах і домагатися поступок від Росії.
Генштаб: на фронті минулої доби було 141 боєзіткнення, війська РФ не здійснювали атак на 4 напрямках
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 141 бойове зіткнення, повідомив у ранковому зведенні 16 листопада Генштаб ЗСУ.
Найбільше російських атак, як випливає з наведених Генштабом даних, було на Костянтинівському напрямку.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 18 атак. Загарбники вели наступальні дії у районах населених пунктів Новодмитрівка, Костянтинівка, Довга Балка, Вільне й у бік Молочарки, Кіндратівки, Миколайпілля», – йдеться в повідомленні.
Бойові дії також тривали на Південно-Слобожанському, Лиманському, Слов’янському, Покровському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
Читайте також: «Сильно сповільнився»: в ДШВ оцінили темп просування армії РФ
На чотирьох напрямках: Придніпровському, Олександрівському, Краматорському, Куп’янському – війська РФ штурмових дій не проводили.
Минулого тижня під час спілкування з журналістами командувач Десантно-штурмових військ Збройних сил України Олег Апостол заявив, що за результатами двох наступальних операцій українські військові відновили контроль загалом над понад 800 квадратними кілометрами території. Про які саме напрямки йдеться, він не уточнив.
За його словами, темпи просування російських військ на фронті суттєво знизилися порівняно з попередніми періодами війни, попри продовження наступальних дій, а противник не демонструє стрімких оперативних успіхів, які дозволяли б йому швидко розвивати наступ.
Читайте також: «Наступати треба там, де є можливість»: командувач ДШВ ЗСУ про 800 звільнених квадратних кілометрів, дрони, піхоту та демобілізацію
Нещодавно американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що війська РФ продовжують утримувати найвищий темп наступу на Покровському напрямку, принаймні з 1 серпня 2026 року цей напрямок залишається ділянкою фронту з найвищою інтенсивністю бойових дій.
Аналітики зазначають, що війська РФ зберігають ініціативу лише в безпосередній близькості до Добропілля (Донецька область), де зосереджена основна частина їхніх наступальних операцій. Натомість українські сили перехопили ініціативу на Куп’янському, Лиманському та Олександрівському напрямках, а також ведуть боротьбу за неї в західній частині Запорізької області.
В ISW заявляють, що російські війська втрачали позиції на полі бою в жовтні 2026 року другий місяць поспіль і закріпили свої позиції або захопили 139,85 кілометрів, але втратили 167,14 квадратних кілометрів території в Україні.
«Рубіж» на Добропільському напрямку: удари «арти» по російських позиціях
В окупованому Криму підтвердили удар по Керченському мосту, рух ним обмежили
Призначений Росією голова окупованого Криму Сергій Аксьонов 16 листопада підтвердив удар по Керченському (Кримському) мосту, який сполучає РФ із півостровом.
Про атаку на міст раніше з посиланням на місцевих жителів повідомляли телеграм-канали, зокрема «Кримський вітер» писав, що рух автомобілів по мосту перекрили близько другої ночі.
За словами Аксьонова, рух транспорту мостом буде обмежений приблизно до середини дня, у Керчі розгорнули оперативний штаб.
У Запоріжжі через удар РФ загинула жінка, перекритий рух мостом Преображенського
Жінка загинула, ще двоє людей поранені внаслідок російського удару по Хортицькому району Запоріжжя, повідомив 16 листопада в.о. голови обласної військової адміністрації Михайло Семікін.
«Ворог атакував безпілотником об’єкт інфраструктури. Загорівся транспортний засіб», – написав він у телеграмі.
За словами Семікіна, рух мостом імені Преображенського в Запоріжжі повністю перекритий.
«Об’їхати можна через греблю ДніпроГЕС та Вантовий міст. Для вантажівок масою понад 3,5 тонни рух цими маршрутами заборонений», – йдеться в повідомленні.
Радіо Свобода Weekly: Зеленський прокоментував пропозицію віддати Донбас Росії в обмін на членство в НАТО
Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цьому стислому огляді.
Зеленський розповів, що США «вперше» пропонували Україні вийти з Донбасу в обмін на членство в НАТО
Під час переговорів із делегатами Сполучених Штатів президента України Володимира Зеленського запитали, чи Київ погодився б вивести свої війська з підконтрольних частин Донбасу в обмін на членство в НАТО. Про це він повідомив 14 листопада.
«Американці запитали: «якщо Україна вступить до НАТО, чи виведе вона війська з Донбасу?» Таке питання було порушено вперше», – розповів Зеленський.
Він наголосив, що Україна принципово проти відмови від своїх територій.
За словами Зеленського, якби всі союзники по НАТО підтвердили таку пропозицію, він був би готовий обговорити це питання через «відкритий діалог із суспільством», тобто винести його на референдум. «Але потрібна конкретика, якої наразі немає; усе поки що на стадії обговорення», – додав голова держави.
І наголосив, що Україна в жодному разі не готова де-юре визнати окуповані Росією території російськими. Більше інформації тут
Далі читайте тут
Атака дронів на Україну 16 листопада: у ЗСУ повідомили про збиття 131 БпЛА зі 158
Російські військові вночі проти 16 листопада атакували Україну 158 ударними безпілотниками, зокрема 77 дронами типу Shahed, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряною обороною збито/подавлено 131 ворожий БпЛА типу Shahed (55 із них – реактивні), «Гербера», дронів інших типів. Декілька ударних безпілотників ще в повітрі, бойова робота триває», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання на 19 локаціях, а також падіння уламків на 11 локаціях.
Росія: Собянін заявив про близько 600 дронів, які летіли в бік Московського регіону
Мер столиці Росії Москви Сергій Собянін заявив, що від вечора 15 листопада у бік Московського регіону летіли близько 600 безпілотників.
За словами Собяніна, більшість БпЛА нібито знищили сили російської ППО на далеких рубежах, а 191 безпілотник «нейтралізовано на підльоті до Москви».
Про руйнування чи постраждалих мер Москви не повідомляє, але вказує, що екстрені служби працюють на місцях падіння уламків.
Російське державне агентство новин ТАСС пише з посиланням на Міноборони РФ, що протягом ночі нібито були збиті 1336 безпілотників.
Українські військові атаку поки що не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Росія за добу втратила 2 560 своїх військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 625 420 своїх військових, зокрема 2 560 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 16 листопада навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали втрати РФ в озброєнні й військовій техніці:
- танки: 12 480 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини: 25 807 (+23)
- артилерійські системи: 52 464 (+63)
- РСЗВ: 2 278 (+4)
- засоби ППО: 1 762 (+6)
- літаки: 452
- гелікоптери: 356
- наземні робототехнічні комплекси: 3 166 (+16)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня: 610 376 (+1 573)
- крилаті ракети: 5 196
- кораблі й катери: 35
- підводні човни: 2
- автомобільна техніка й автоцистерни: 175 930 (+772)
- спеціальна техніка: 4 909 (+3).
Читайте також: Щонайменше 350 російських строковиків загинули на війні РФ проти України – ЗМІ
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму нещодавньому звіті вказував, що у жовтні 2026 року російські війська зазнали найбільших щомісячних втрат за весь час війни, сплачуючи дедалі вищу ціну за втрату територій. Генштаб ЗСУ повідомив, що в жовтні 2026 року російські сили втратили 54 400 осіб убитими або важкопораненими.
ISW вказує, що це вже четвертий місяць поспіль, коли втрати російських військ перевищують 40 000 осіб; такий показник став найвищим щомісячним рівнем втрат для Росії від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 6 листопада даних встановили імена понад 285 тисяч загиблих російських військових. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Трамп, Путін і Сі готуються до зустрічі: що обговорять і чи йтиметься про Україну
Президент США Дональд Трамп, лідер Китаю Сі Цзіньпін і президент Росії Володимир Путін планують провести 19 листопада тристоронню зустріч у Китаї. Сторони підтвердили проведення переговорів, головними темами яких Вашингтон називає ядерне роззброєння та Іран.
Чи говоритимуть про Україну?
Зустріч трьох лідерів відбудеться на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Шеньчжені на південному сході Китаю. Окремої двосторонньої зустрічі Трампа й Путіна під час візиту не заплановано.
Речниця Білого дому Олівія Вейлз заявила, що Трамп має намір обговорити скорочення ядерних озброєнь у світі, назвавши їхнє поширення особливо небезпечним.
Високопосадовці США застерегли, що досягнення домовленостей не очікують, і охарактеризували зустріч як початкову розмову, покликану започаткувати обговорення контролю над озброєннями.
За словами американських посадовців, війну Росії проти України не планують обговорювати на тристоронній зустрічі. Вашингтон веде окремі переговори з Києвом і Москвою щодо завершення війни.
«Останнім часом ми провели багато зустрічей із росіянами, але Китай фактично не бере участі в цьому переговорному процесі, тому обговорювати там Україну видається недоречним», – сказав високопосадовець США.
Китай також не зацікавлений в обговоренні війни Росії проти України на тристоронньому саміті. Про це 1 листопада в інтерв'ю ARD заявив президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр після зустрічі із Сі Цзіньпіном у Пекіні.
За словами Штайнмаєра, китайський лідер продемонстрував роздратування, коли його запитали про можливість переговорів трьох держав щодо України. Сі наголосив, що війна в Україні є європейським конфліктом.
Водночас Москва допускає обговорення війни проти України під час зустрічі в Китаї.
12 листопада помічник президента Росії Юрій Ушаков заявив, що сторони можуть продовжити обговорення «всього комплексу питань, пов'язаних із врегулюванням в Україні». Водночас Білий дім заявив, що окремої зустрічі Трампа й Путіна не передбачено.
Раніше президент України Володимир Зеленський висловлював занепокоєння щодо можливої тристоронньої зустрічі лідерів США, Росії та Китаю. 28 жовтня він застеріг від повторення Ялтинської конференції 1945 року, коли великі держави домовлялися про повоєнний устрій Європи.
«Дуже не хочеться, щоб це була «Ялта – 2, 3, 4», коли йде перерозподіл впливу», – заявив Зеленський під час спілкування із журналістами. На його думку, така зустріч може стати значною дипломатичною перевагою для Росії.
Удар РФ по Вінниччині: в ОВА кажуть про влучання в об’єкт критичної промисловості
На Вінниччині внаслідок російської атаки вночі проти 16 листопада було влучання в об’єкт критичної промисловості, повідомила очільниця обласної військової адміністрації Наталя Заболотна.
«На щастя, постраждалих немає. Ліквідація наслідків ускладнюється загрозою повторних ударів», – написала вона у телеграмі.
У Повітряних силах ЗСУ пізно ввечері 15 листопада повідомляли про рух реактивних БпЛА у напрямку Вінниччини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Заблоковані порти: як окупований Крим втрачає сільське господарство
В окупованому РФ Криму планують скоротити площі озимих культур. Усе це пов’язано зі зміною кон’юнктури ринку та закриттям портів, пишуть місцеві ЗМІ. Водночас Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що у вересні перевалка вантажів на окремих терміналах південних російських портів скоротилася на 95-100% через погіршення безпекової ситуації в Азово-Чорноморському басейні.
Як проблеми російської портової логістики впливають на аграрний сектор Криму? Чи може скорочення експорту позначитися на посівній кампанії, цінах на зерно та доходах кримських аграріїв? І чи здатна Росія компенсувати ці логістичні втрати за рахунок інших маршрутів?
Про це в ефірі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з Максимом Гардусом, фахівцем із комунікацій організації Razom We Stand, експертом у сфері транспорту та логістики, та Ескендером Барієвим, головою правління Кримськотатарського ресурсного центру.
Підконтрольний Росії телеканал «Вести Крым» із посиланням на російського міністра сільського господарства окупованого Криму Дениса Кратюка повідомив, що під озимими культурами планують залишити понад 450 тисяч гектарів. Втім, ще у вересні планували засіяти на 50 тисяч гектарів більше. За словами російського чиновника, це пов’язано зі «зміною кон’юнктури зернового ринку та ринку технічних культур загалом через закриття портів».
За даними Служби зовнішньої розвідки України, вантажні перевезення через південні порти Росії практично зупинилися, а значну частину вантажопотоків переорієнтували на північно-західні напрямки.
Особливо небезпечною ситуація стала для експорту зерна та сільськогосподарської продукції, які традиційно забезпечували значну частину вантажопотоку південних російських портів. У липні-серпні обсяги перевалки таких вантажів скоротилися більш ніж удвічі – з майже 8 млн до майже 4 млн тонн порівняно з аналогічним періодом торік.
Далі читайте тут
Зеленський стверджує, що «далекобійні санкції» вивели з ладу понад половину нафтопереробки РФ
Президент України Володимир Зеленський заявляє про успішність українських ударів по нафтопереробній галузі Росії. Про це глава держави розповів 15 листопада у вечірньому відеозверненні.
«Була сьогодні доповідь (головнокомандувача ЗСУ) Михайла Драпатого, зокрема по українських далекобійних санкціях. Зараз фактично кожного дня є наші результати, і загалом на сьогодні ми зупинили вже більш ніж 55% російських нафтопереробних спроможностей. Цілком справедлива наша відповідь на відмову Росії від деескалації та на їхні удари по нашій енергетиці», – заявив президент України.
Україна заявила про масштабні обмеження Starshield: що кажуть дипломати та експерти
Україна заявляє, що обмеження у використанні системи супутникового зв’язку Starshield компанії SpaceX залишаються масштабними. Вони ускладнюють українським військовим перехоплення російських ударних безпілотників із реактивними двигунами поблизу лінії фронту та створюють для Москви додаткові можливості завдавати ударів по українських цілях.
Денис Сєнік, головний український дипломат у Вашингтоні, повідомив Радіо Свобода 14 листопада, що українські військові й надалі стикаються з перебоями, попри неодноразові перевірки на різних напрямках.
«Станом на сьогодні можу підтвердити, що обмеження діють. Це не поодинокі випадки, вони мають масовий характер», – сказав Сєнік.
«Через це ми можемо перехоплювати російські реактивні БПЛА лише після того, як вони заходять на територію, контрольовану Україною. Тобто ми не можемо збивати їх одразу поблизу лінії фронту. Це дає росіянам додаткові можливості, яких вони досі не мали».
«Наприклад, наші підрозділи Bars працюють із використанням Starshield. Вони збивають реактивні «Шахеди». Тепер ми не можемо збивати їх там, поблизу лінії фронту», – сказав він.
Натомість українські військові змушені чекати, доки дрони досягнуть інших рубежів протиповітряної оборони.
Більше про це за лінком
Дрони атакували Татарстан і Ростовську область РФ: пошкоджені нафтохімічний завод, підстанція, міст
У ніч проти 15 листопада дрони атакували місто Нижньокамськ у Татарстані і Ростовську область РФ, пишуть OSINT-канали.
За попередніми даними, під удар потрапив «Нижньокамськнафтохім», один з найбільших нафтохімічних заводів Росії. На відео, опублікованому місцевими жителями, видно пожежу, а атака, за словами очевидців, «тривала й після першого удару».
«Нижньокамськнафтохім» входить до холдингу «Сибур» і є одним з найбільших нафтохімічних підприємств не лише Росії, а й світу. Завод виробляє синтетичні каучуки та пластики. У 2025 році підприємство випустило 3 млн тонн нафтохімічної продукції. Новий комплекс ЕП-600 здатен виробляти до 600 тисяч тонн етилену на рік.
Крім того, вночі безпілотники атакували Ростовську область РФ – у Таганрозі пошкоджено електропідстанції, через що зупинили рух поїздів, а на трасі Р-280 – влучання по мосту, повідомив російський губернатор Юрій Слюсар.
За його словами, у Таганрозі пошкоджено електропідстанцію, яка живить залізницю. Знеструмлено лінії від станції Таганрог-Пасажирський до станції Михайлівка, і рух поїздів зупинено. Ще одна підстанція, у кварталі Шубін, загорілася після атаки.
У Неклинівському районі пошкоджено дорожнє полотно мосту через залізничні колії на 64-му кілометрі траси Р-280. Рух мостом перекрито, транспорт пускають в об’їзд через Таганрог і село Покровське.
За словами губернатора, у Таганрозі начебто загинув головний інженер електропідстанції: «Ще четверо людей дістали поранення, коли уламки дронів впали на їхні автомобілі на трасі та на АЗС».
Українські військові поки що атаку дронів не коментували. Радіо Свобода не має можливості перевірит ці дані з незалежних джерел.
Загалом, як стверджує Міноборони Росії, за ніч над територією Росії й окупованим Кримом нібито знищили 533 українських безпілотників.
Представники влади України неодноразово наголошували, що готові зупинити удари по НПЗ у Росії, якщо РФ відмовиться від ударів по об’єктах енергетики України, або якщо США і партнери забезпечать Україну достатньою кількістю систем і боєприпасів ППО для боротьби з російськими балістичними ракетами.
Росія втратила за добу, 14 листопада, ще 2230 військових і 46 артсистем – Генштаб
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 622 860 своїх військових, зокрема 2 230 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 15 листопада навів Генштаб ЗСУ.
У командуванні ЗСУ також назвали втрати армії РФ в озброєнні й військовій техніці:
- танків – 12 478
- бойових броньованих машин – 25 784 (+34)
- артилерійських систем – 52 401 (+46)
- РСЗВ – 2 274 (+1)
- засобів ППО – 1 756
- літаків – 452
- гелікоптерів – 356
- наземних робототехнічних комплексів – 3 150 (+10)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 608 803 (+1 272)
- крилатих ракет – 5 196
- кораблів / катерів – 35
- підводних човнів – 2
- автомобільної техніки та автоцистерн – 175 158 (+549)
- спеціальної техніки – 4 906 (+1)
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму нещодавньому звіті вказував, що у жовтні 2026 року російські війська зазнали найбільших щомісячних втрат за весь час війни, сплачуючи дедалі вищу ціну за втрату територій. Генштаб ЗСУ повідомив, що в жовтні 2026 року російські сили втратили 54 400 осіб убитими або важкопораненими.
ISW вказує, що це вже четвертий місяць поспіль, коли втрати російських військ перевищують 40 000 осіб; такий показник став найвищим щомісячним рівнем втрат для Росії від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 6 листопада даних встановили імена понад 285 тисяч загиблих російських військових. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Повітряні сили: армія РФ запустила по Україні 132 дрони, збито 106
У ніч проти 15 листопада армія РФ атакувала територію України 132 ударними дронами типу «Шахед» (78 із них – реактивні), а також «Герберами» і безпілотниками-імітаторами «Пародія», повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
За попередніми даними, станом на 8 годину ранку, протиповітряною обороною збито/подавлено 106 російських дронів типу «Шахед» (61 із них – реактивний), «Гербера», дронів інших типів.
«Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на 20 локаціях», – підсумували українські військові.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Росія знову атакувала Запоріжжя – Семікін повідомив про п’ятьох поранених
Російські війська атакували Вознесенівський район Запоріжжя, повідомив виконувач обов’язків голови обласної адміністрації Михайло Семікін увечері 14 листопада.
«Попередньо, травмовано п’ятеро людей», – зазначив він.
Співголова Ради оборони Запорізької області Іван Федоров повідомив, що російська армія випустила по обласному центру щонайменше вісім керованих авіабомб.
«У кількох багатоповерхівках вибиті вікна. Пошкоджені десятки авто. На місцях влучань працюють екстрені служби», – заявив він, додавши, що повні наслідки будуть відомі згодом.
Також раніше Семікін повідомив про часткове відновлення руху греблею Дніпровської ГЕС – транспорт там рухається по одній смузі в кожному напрямку.
Про перекриття руху через греблю в обох напрямках ОВА повідомила увечері 11 листопада. Згодом рух відновлювали з обмеженнями.
Внаслідок попереднього удару Росії по Запоріжжю 14 листопада постраждали щонайменше 22 людини, в тому числі шестимісячне немовля, дівчинка двох років і 12-річний хлопчик.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Зеленський розповів, що США «вперше» пропонували Україні вийти з Донбасу в обмін на членство в НАТО
Під час переговорів із делегатами Сполучених Штатів президента України Володимира Зеленського запитали, чи Київ погодився б вивести свої війська з підконтрольних частин Донбасу в обмін на членство в НАТО. Про це він повідомив у спілкуванні з журналістами, передають кілька видань 14 листопада.
«Американці запитали: «якщо Україна вступить до НАТО, чи виведе вона війська з Донбасу?» Таке питання було порушено вперше», – розповів Зеленський.
Водночас він наголосив, що Україна принципово проти відмови від своїх територій.
За словами Зеленського, якби всі союзники по НАТО підтвердили таку пропозицію, він був би готовий обговорити це питання через «відкритий діалог із суспільством», тобто винести його на референдум.
«Але потрібна конкретика, якої наразі немає; усе поки що на стадії обговорення», – додав голова держави.
Президент підкреслив, що Україна в жодному разі не готова де-юре визнати окуповані Росією території російськими. Крім того, за його словами, на запитання про те, чи будуть у такому разі на території України присутні американські військові, представники США відповіли відмовою.
Зеленський не уточнив, коли саме і від кого надійшла пропозиція «обміняти» Донбас на членство в НАТО.