Військовий 23-ї бригади Нацгвардії України «Хортиця» запускає розвідувальний дрон поблизу лінії фронту. Запорізька область, листопад 2026 року
Військовий 23-ї бригади Нацгвардії України «Хортиця» запускає розвідувальний дрон поблизу лінії фронту. Запорізька область, листопад 2026 року

Live Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

Оновлено

Радіо Свобода веде цей блог із 24 лютого 2022 року

23:28 20.11.2026

Буде відставка? Віталій Кім роздратував військових

Військові та ветерані обурилися висловлюваннями міністра у справах ветеранів Віталія Кіма, ексочільник Миколаївської області.

Раніше він дав інтерв’ю виданню «РБК-Україна», де висловився, що після завершення війни та повернення військових з фронту в Україні може зрости злочинність.

Після інтерв’ю військові та ветерани почали вимагати відставки Кіма з посади. А фракція «Європейська солідарність» зареєструвала відповідну постанову і збирає підписи.

Згодом Кім написав допис у соцмережах, де спробував пояснити свою позицію: «Хотів привернути увагу до проблеми».

Втім, на сайті Кабміну продовжують підписувати петицію з вимогою звільнити його – за два дні вже є понад 16 тисяч з необхідних 25-ти. Кіму дорікають за відірваність від проблем військових і ветеранів.

  • Чи доречні докори і чи піде Зеленський на цю відставку?

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

Реакція Мінветеранів

У Міністерстві у справах ветеранів відреагували на петицію із закликом до звільнення міністра Віталія Кіма, яка станом на вечір 20 листопада вже набрала понад 17 тисяч підписів.

Заступник міністра Руслан Приходько в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live») заявив, що оцінювати роботу очільника відомства потрібно передусім за результатами його діяльності.

Ведуча Власта Лазур звернула увагу, що недовіру міністру публічно висловлюють військовослужбовці та ветерани, а в парламенті зареєстрована відповідна постанова.

Журналістка запитала, як міністерство може ефективно реалізовувати ветеранську політику в умовах несприйняття міністра Кіма.

Руслан Приходько відповів, що головним критерієм довіри чи недовіри мають бути результати роботи міністра: «На моє глибоке переконання, ключовим чинником для визначення довіри чи недовіри все ж таки мають стати результати роботи. І міністр на початку власної каденції озвучував ключові пріоритетні напрямки, які він бере для себе в портфель, як ті напрямки, по яким його потрібно оцінювати».

Він додав, що міністерство працює відповідно до стратегії державної ветеранської політики.

«Міністр вже виходив у публічну комунікацію з даного питання. І він особисто визнав некоректність власних формулювань на звичайну складну і чутливу тематику. Власне, міністр намагався донести до суспільства ті, скажімо так, патерни, які проходять всі країни після завершення воєн. Багато країн стикалися з відповідними чинниками. І тут насправді наша задача як Міністерства у справах ветеранів, яке представляє державу безпосередньо в формуванні і реалізації ветеранської політики, створити таку систему, яка би мала всі необхідні можливості для того, щоб не допустити таких негативних наслідків. Тому, власне, міністр і вийшов в комунікацію для того, щоб перепросити перед цими ветеранами, які дійсно були обурені, масово обурені за ті формулювання, які були висловлені. І зрозуміло, що вони затронули величезну масову ветеранську спільноту і тих активних громадян України, які сьогодні там переживають або працюють з ветеранами», – додав Приходько.

Раніше Віталій Кім заявив, що не мав наміру ображати ветеранів, і вибачився за свій стиль спілкування. Він пояснив, що хотів привернути увагу до проблем, до яких держава має готуватися заздалегідь. «Я хочу вибачитися перед усіма, кого це зачепило. Я знаю, що такі люди є. Надалі намагатимуся дотримуватися більш офіційного формату спілкування. Водночас це ціна, зокрема моя особиста, за те, що я зробив свідомо, щоб привернути увагу до важливої та актуальної теми, з якою потрібно працювати», – зазначив Віталій Кім.

Скандал виник після заяви міністра про те, що після повернення військових із фронту в Україні неминуче зростатиме злочинність та соціальне напруження. «Це обов'язково буде. Це було після кожної війни. Люди з навичками, з зменшенням відчуття ризику, з завищеним почуттям справедливості. Це точно так буде. Це було після кожної війни. Мало того, це не тільки про кримінал. Це про соціальне напруження, про революції, про все це. В кожній країні це буде», – сказав Віталій Кім.

Міністерство у справах ветеранів України Віталій Кім очолює з липня 2026 року. Ще тоді його призначення на цю посаду у декого викликало нерозуміння. Зокрема, на протестах, які відбувалися у низці українських міст у липні, лунали, серед іншого, заклики до його звільнення. Деякі люди пояснювали це тим, що це міністерство має очолювати ветеран.

Реагуючи на ці заклики, Віталій Кім заявляв, що ставить для себе термін – один рік на реалізацію необхідних для ветеранів змін.

19:31 20.11.2026

ЮНІСЕФ: через війну в Україні понад 1100 дітей загинули або зазнали поранень

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) повідомив, що кількість дітей, які загинули або зазнали поранень внаслідок війни в Україні від початку цього року, вже перевищила показники минулого року. За нинішніми темпами цей показник може наблизитися до рівня 2022 року – першого, найбільш смертоносного року конфлікту.

Як зазначає ЮНІСЕФ, у період із січня по жовтень поточного року загинули щонайменше 114 дітей, а 1030 – зазнали поранень, це означає, що в середньому щодня гине або зазнає поранень понад троє дітей.

«Діти вже занадто довго платять неприйнятно високу ціну за цю війну. Кожна загибла дитина – це втрачене життя і майбутнє, а кожна поранена дитина може зіткнутися з довготривалими фізичними та психологічними наслідками. Діти мають бути захищені, де б вони не перебували, – зазначила представниця ЮНІСЕФ в Україні Анн-Клер Дюфе.

За даними організації, кількість дітей, які загинули цього року, вже перевищила загальний показник за весь 2025 рік на понад 20 відсотків, а кількість поранених дітей зросла майже на 60 відсотків порівняно з минулим роком.

Також з початку повномасштабної війни ООН зафіксувала близько 2000 атак на освітні заклади по всій Україні – близько 270 лише цього року.

ЮНІСЕФ закликає захищати цивільне населення – зокрема дітей – та інфраструктуру, від якої вони залежать (зокрема енергетичні, теплові та водопровідні системи), відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Вкрай важливим залишається забезпечення безпечного й безперешкодного гуманітарного доступу на всій території України, включно з окупованими районами.

За останніми підтвердженими даними Офісу генпрокурора, через російську агресію в Україні загинули 771 дитина, ще 3040 – поранені. Це дані без повного врахування місць активних бойових дій.

19:31 20.11.2026

Китай запровадив обмеження на експорт дронів і компонентів до них

Головне митне управління Китаю запровадило обмеження на експорт низки безпілотних літальних апаратів та компонентів для них. Повідомлення про це оприлюднене 20 листопада на сайті міністерства торгівлі Китаю.

Документ містить список товарів, для експорту яких тепер буде потрібний спеціальний дозвіл. Це самі БпЛА з певними технічними характеристиками – насамперед великі дрони з дальністю польоту понад 300 кілометрів або з високою вантажопідйомністю, а також автопілоти для них, навігаційні системи, технології керування, в тому числі для керування роєм БпЛА, та технології протидії дроновим атакам. Крім того, обмеження стосуватимуться авіаційних, турбореактивних, роторних та поршневих двигунів, які можуть застосовуватися в тому числі в безпілотниках.

Наданням дозволів керуватиме китайське міністерство торгівлі.

Ще до офіційної публікації повідомлення, 18 листопада, уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк подякував Пекіну за запровадження обмежень, заявивши, що китайські компоненти наявні в дронах і ракетах, які російська армія використовує для ударів по Україні.

З того, що увійшло до обмежувального списку, це двигуни, радіомодулі, здатні контролювати одночасно більш як 10 дронів, і пристрої контролю швидкості. Власюк зазначив, що росіяни використовують і компоненти, які не потрапили під обмеження, – китайські антени-глушилки РЕБ, антени HARXON, підвісні камери та сервоприводи, знайдені у російських безпілотниках «Герань-2» і «Герань-4».

Українська армія також значною мірою залежить від китайської продукції. З усіх БпЛА, які Україна закуповує за кордоном, близько 50% складають дрони китайського виробництва, а в імпорті компонентів частка китайських деталей сягає 90% і більше (аналіз видання «Економічна правда»).

Москва рішення Пекіна ще не коментувала.

19:08 20.11.2026

«Я сьогодні вже звільняюсь»: як удари Росії по мостах змінюють життя киян

Звільнятися з роботи, орендувати житло на іншому березі Дніпра чи щодня долати мости пішки та на самокатах.

19:07 20.11.2026

Безпекові радники Німеччини, Франції, Великої Британії можуть незабаром поїхати до Москви – джерела

Безпекові радники країн Е3 – Франції, Німеччини, Великої Британії – можуть поїхати до Москви для переговорів із Кремлем про мирне врегулювання в Україні. Про це Радіо Свобода 20 листопада повідомили кілька джерел на умовах анонімності – через чутливість теми.

За словами співрозмовників, пропозиція пролунала від помічника президента Росії Володимира Путіна з питань зовнішньої політики Юрія Ушакова. Поїздка, додали вони, може відбутися вже в листопаді. Остаточного рішення ще немає.

В офісі канцлера Німеччини на прохання Радіо Свобода прокоментувати можливість поїздки до Москви звернули увагу на такі слова Фрідріха Мерца, сказані 19 листопада: «Звісно, ми готові вести переговори з Росією. Ми завжди про це говорили. Очікується, що найближчим часом відбудуться переговори за участю України, Росії, Європи та США. Вони можуть пройти, наприклад, в Об’єднаних Арабських Еміратах».

13 листопада на неформальному саміті в Дубліні лідери ЄС узгодили, хто представлятиме Європу на можливих прямих переговорах із Росією. Це формат Е5: Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Польща, а також представники євроінституцій – Єврокомісії та Євроради.

На останньому раунді переговорів із Росією в Абу-Дабі 11–12 листопада перебували радники з питань безпеки Німеччини, Франції, Великої Британії та Італії, а також представники Єврокомісії, Європейської ради й НАТО. Однак вони проводили консультації з Україною й США окремо – безпосередньо до тристоронніх переговорів України, США та Росії їх не допустили.

Німеччину в Абу-Дабі представляв радник канцлера Німеччини із зовнішньої політики та безпеки Гюнтер Зауттер, Францію – дипломатичний радник президента Емманюель Бонн, Велику Британію – радник прем’єр-міністра з питань національної безпеки Джонатан Пауелл.

США, Україна та Європа виступають за безпосереднє залучення європейських представників до мирних переговорів. Цю позицію сторони підтвердили 19 листопада після саміту «Коаліції охочих» у Берліні. Водночас президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва спочатку хоче з’ясувати позицію європейців, перш ніж визначитися з форматом їхньої участі в переговорах.

«Нам потрібно зрозуміти, з чим Європа прийде на ці переговори. І тому ми через дипломатичні канали запропонували європейцям приїхати до Москви, щоб визначити їхню позицію», – сказав Путін 19 листопада на пресконференції в китайському Шеньчжені.

Радіо Свобода звернулося до урядів трьох країн, а також Єврокомісії й офісу президента Європейської ради Антоніу Кошти з проханням прокоментувати, чи отримували вони таке запрошення і як ставляться до цієї ініціативи. Станом на момент публікації матеріалу відповіді не надійшли.

19:06 20.11.2026

У Краматорську після удару РФ рятувальники витягли з пожежі дитину і двох дорослих – ДСНС

У Краматорську співробітники Державної служби з надзвичайних ситуацій 20 листопада після удару РФ урятували з вогню трьох людей, серед них дитину.

«Сьогодні росіяни обстріляли житлову забудову міста. Внаслідок атаки пошкоджені 5 багатоквартирних будинків, в одному з яких спалахнула пожежа. Вогонь охопив чотири квартири на другому та третьому поверхах. Під час гасіння надзвичайники за допомогою автодрабини та через задимлену сходову клітку дісталися квартири на п’ятому поверсі й врятували трьох мешканців, зокрема дитину», – йдеться в повідомленні рятувальників.

ДСНС вказала, що вогнеборці приборкали займання на площі 200 квадратних метрів.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

16:57 20.11.2026

У Запоріжжі четверо людей поранені через удар РФ по багатоповерхівці – ОВА

У Запоріжжі внаслідок завданого російськими військовими вдень 20 листопада удару поранень зазнали четверо людей, повідомив голова ОВА Михайло Семікін.

Спершу він інформував, що легких травм через удар по Космічному району міста зазнали двоє жінок, згодом з’явилися дані, що постраждалих четверо, і серед них є дитина.

Також у Запоріжжі з міркувань безпеки перекривали рух мостами та греблею ДніпроГЕС.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

16:39 20.11.2026

ЗСУ вже за кілька кілометрів від Великої Новосілки?

Десантно-штурмові війська змогли закріпитися у селищі Бурлацьке та селі Вільне поле Донецької області – про це у своєму телеграм-каналі повідомив український військовослужбовець із позивним «Мучной» 20 листопада. Вони перебувають всього за кілька кілометрів на захід від великого селища Велика Новосілка, яке армія РФ змогла захопити на початку 2025 року.

«Непогана тенденція з боку нашої армії на цьому напрямі, оскільки є глибинна розвідка території – щоб зрозуміти, наскільки ворог може щільно тримати оборону, зокрема у Великій Новосілці, де їхню піхоту ночами люблять вирізати наші бійці», – написав він.

Успіхи ЗСУ на цьому напрямку 20 листопада відзначив і французький OSINT-аналітик Клеман Молен.

«Вся основна оборонна лінія [ЗСУ], зайнята після падіння Великої Новосілки, тепер повністю зачищена», – зазначив він.

Генштаб і DeepState поки що мовчать про можливі успіхи ЗСУ на півдні Донбасу.

Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:

Сили оборони України продовжують відтісняти російські війська на півдні Донбасу. Контрнаступ на цій ділянці розпочався ще на початку цього року: з січня до серпня українські військові звільнили 745 квадратних кілометрів території та 26 населених пунктів. Однак просування не зупинилося після завершення основної фази операції.

Після окупації Вугледара у жовтні 2024 року російські війська розгорнули наступ на українські укріплення на півдні Донбасу. У січні 2025-го вони захопили Велику Новосілку – важливий логістичний вузол, втрата якого погіршила становище українських сил на півдні та стала одним із чинників подальшого просування армії РФ у напрямку Гуляйполя в Запорізькій області.

16:38 20.11.2026

«Важко вважати випадковістю» – у Польщі припустили, що ціллю удару РФ могли бути військові навчання

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш припустив, що російські ракети, зафіксовані в польськомк повітряному просторі 20 листопада, могли цілити у військові навчання «Коаліції охочих».

«Важко вважати випадковістю, що час і місце порушення польського повітряного простору збігається з навчаннями «Коаліції охочих» у Новій Денбі. Сьогодні я буду там разом із солдатами польських Збройних сил, міністрами оборони наших союзників та солдатами держав «Коаліції охочих», – написав міністр у мережі Х.

Він також розповів, що перші попередження про повітряну загрозу були активовані о 1:40 за місцевим часом (це 2:40 за Києвом).

«Далі було увімкнено наземні системи протиповітряної оборони та піднято чергові пари винищувачів. У діях брали участь польські F-16, шведські Gripen, розвідувальний літак Saab та нідерландський літак дозаправлення в повітрі MRTT. Під час нападу сталося порушення польського повітряного простору російськими об’єктами. Служби зібрали уламки в трьох населених пунктах – Молодич, Рудник-над-Сяном та Новий Липовець», – вказав Косіняк-Камиш.

Окремо міністр відзначив, що на території Польщі внаслідок цих подій ніхто не постраждав.

Росія завдала чергового масованого удару по Україні вночі і вранці 20 листопада. Зокрема, Повітряні сили фіксували пуски ракет по західних областях. У Львівській, Закарпатській та Івано-Франківській областях запровадили аварійні відключення світла.

16:37 20.11.2026

У Києві відновили рух у бік лівого берега Подільським мостом – Кличко

Удень 20 листопада в Києві рух із правого на лівий берег Подільським мостовим переходом був відновлений, повідомив міський голова Віталій Кличко.

«Рух у бік лівого берега зранку був закритий через пошкодження споруди внаслідок ударів балістикою», – нагадав мер Києва.

За його словами, фахівці ще досліджують ступінь покоджень на Дарницькому мосту.

Рух Південним мостом, який знову зазнав влучання, відбувається в обмеженому режимі, як це було після попередніх ударів, додав Віталій Кличко.

Зранку 20 листопада мер Києва інформував, що внаслідок удару є пошкодження на Подільсько-Воскресенському мостовому переході, рух із правого на лівий берег на ньому був закритий.

Віталій Кличко закликав киян без гострої необхідності не виїздити в місто на приватному транспорті, а установи й підприємства за можливості запровадити дистанційну роботу.

16:37 20.11.2026

Віцепрем’єр РФ не зміг назвати терміни відновлення Керченського мосту

Віцепрем’єр уряду Росії Марат Хуснуллін розповів 20 листопада, що не може назвати точні терміни відновлення Керченського мосту. За його словами, які цитує російська агенція «Інтерфакс», терміни зможуть визначити після надання інженерних проєктних рішень.

«У нас зараз пошкоджено основну балку прогону аркового мосту. Сама арка пошкоджена», – сказав Хуснуллін журналістам.

Сили оборони України атакували Керченський міст три дні поспіль – 17, 18 та 19 листопада. Внаслідок другого удару обрушилася ділянка автомобільної частини мосту та арка над ним. 20 листопада Радіо Свобода опублікувало новий кольоровий супутниковий знімок моста, на якому видно значні пошкодження залізничного полотна щонайменше у трьох місцях, у тому числі в одному з місць кріплення арки мосту, що вціліла.

Професор кафедри цивільного та екологічного будівництва в Університеті Халіфа в Абу-Дабі Андреас Каппос сказав The New York Times, що відновлення руху автомобільним мостом потребуватиме близько двох років, якщо будівництво не буде перерване новими українськими ударами і якщо не було пошкоджено опори, що підтримують арковий прогін.

За даними видання, сталеві компоненти арки виготовлялися протягом кількох місяців на заводі у Воронежі, потім його зварювали близько 11 місяців. Американський інженер-будівельник Дональд Дьюсенберрі зазначив, що якщо доведеться ремонтувати опори моста, то це додасть ще один рівень складності.

Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що удари по Керченському мосту є відповіддю на атаки по українських мостах. Російський президент Володимир Путін на пресконференції в Китаї сказав, що після удару по мосту над Керченською протокою російська влада з Україною «домовлятися не буде», а відповідатиме на удари.

14:55 20.11.2026

Гарантії безпеки для України: про що домовляються США та Європа і чому заперечує Росія

США та європейські країни наблизилися до узгодження позицій щодо мирного плану для України. Вашингтон допускає надання Києву гарантій безпеки за зразком НАТО, а представник США Джаред Кушнер заявив, що Москва може погодитися на такий підхід. Однак Росія поставила під сумнів це твердження. Більше – читайте у матеріалі.

14:54 20.11.2026

Українське командування підтвердило ураження нафтоперекачувальної станції в Татарстані

Сили оборони напередодні уразили нафтоперекачувальну станцію «Калейкіно» в районі Альметьєвська російської республіки Татарстан, Росія, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України 20 листопада.

«Це один із ключових вузлів нафтопроводу «Дружба». Підтверджено ураження трьох резервуарів РВСПА-50000 на території НПС «Калейкіно-1», це одні з найбільших нафтових резервуарів, які будують у РФ. Один із них загорівся, два інші пошкоджені», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Українські дрони атакували Смоленську область РФ. Ймовірно, уражений хімзавод

За оцінкою командування, удар по станції зачепив весь нафтовий ланцюг, а не окремий об’єкт: у «Калейкіно» приймають і змішують нафту з різних регіонів Росії, звідти вона йде на нафтопереробні заводи та в систему «Дружба»:

«Через такі вузли Кремль перетворює нафту на гроші для війни. Масштаб втрат видно з того, що стоїть за абревіатурою. Кожен РВСПА-50000 — сталева споруда діаметром близько 60 метрів і заввишки з шестиповерховий будинок, розрахована на зберігання до 50 тисяч кубометрів нафти. Усередині є плавучий понтон, який лежить на поверхні нафти й стримує її випаровування. На один такий резервуар ідуть сотні тонн сталі».

Такі резервуари, за даними штабу, місяцями зводять на спеціальному фундаменті, а потім випробовують водою. Відтак купити чи відновити таку конструкцію за день неможливо.

Також штаб підтвердив наслідки попередніх уражень: за його даними, на Ільському НПЗ у Краснодарському краї після атаки 18 листопада знищений один резервуар РВС-5000 і пошкоджені ще вісім – сім РВС-5000 та один РВС-1000. Також пошкоджені ділянка нафтопроводу, п’ять технічних і одна складська будівля. Уточнення масштабів збитків триває, додає командування.

Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити наслідки уражень.

Напередодні влада Татарстану та моніторингові канали повідомили про ураження нафтових резервуарів у районі Альметьєвська.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

14:53 20.11.2026

«Це реакція не на одну подію, а на тривалу агресію» – уряд Естонії підтвердив закриття кордону з РФ

Уряд Естонії 20 листопада вирішив закрити автомобільні прикордонні пункти пропуску з Росією з 1 грудня, повідомив міністр закордонних справ балтійської країни Маргус Цахкна.

«Ворожі дії Росії мають наслідки. Це реакція не на одну подію, а на тривалу агресію Росії, саботаж та гібридні операції, спрямовані проти Естонії та Європи. Ми раніше заявляли, що якщо ці атаки триватимуть, ми запровадимо додаткові заходи безпеки. Саме це ми зараз і робимо», – написав у мережі Х очільник зовнішньполітичного відомства, додавши, що «Естонія не може дозволити Росії використовувати прикордонний рух для вербування та впливу на людей, організації актів саботажу чи обходу санкцій».

«Ми захищаємо не лише безпеку Естонії, а й безпеку Європейського Союзу та Шенгенської зони», – резюмував Маргус Цахкна.

Про намір закрити кордон із РФ міністр закордонних справ поінформував наприкінці минулого тижня, коли в Естонії затримали вісьмох громадян Латвії за підозрою в спробі підпалу підприємства Threod Systems, яке виробляє безпілотники. Генеральний директор Служби внутрішньої безпеки Естонії Марго Палосон заявив, що контррозвідка підтвердила причетність Росії до спроби підпалу.

На кордоні Естонії та Росії працюють пункти пропуску Нарва – Івангород, Койдула – Куничина Гора та Лухамаа – Шумілкіно.

14:53 20.11.2026

Всесвітній день дитини. Росія занурила українських дітей у жахи війни: цифри й історії

Щороку 20 листопада світ відзначає В Україні з 2025 року на 20-те листопада офіційно перенесли і український День захисту дітей, який до цього відзначали 1 червня. Уже п'ятий раз цей день в Україні минає під звуки повітряних тривог. Повномасштабна війна Росії проти України перетворила дитинство цілого покоління на боротьбу за виживання, позбавивши маленьких українців базового права на спокій та розвиток. Держава-агресор щодня атакує цивільну інфраструктуру України, знищує школи, дитячі садочки, лікарні, руйнує усе необхідне для нормального життя. Діти в Україні живуть у постійній небезпеці, мільйони родин з дітьми через війну були вимушені покинути країну. На окупованих територіях Росія цілеспрямовано намагається змінювати ідентичність дітей.

Радіо Свобода зібрало факти про порушення Росією базових прав дитинства та історії дітей, які загинули від російських обстрілів. Більше – читайте у матеріалі.

13:06 20.11.2026

ДСНС завершила пошукові роботи в Ізюмі: одна людина загинула, 22 поранені

У Ізюмі завершилися аварійно-рятувальні роботи на місці російського удару, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій 20 листопада.

«Одна людина загинула, ще 22 постраждали, серед них 5 дітей», – йдеться в заяві.

За повідомленням, тіло загиблої жінки деблокували з-під завалів. Рятувальники розчищали завали та проводили демонтаж зруйнованих і пошкоджених конструкцій житлового багатоквартирного будинку.

Про загиблу внаслідок російської атаки раніше повідомила обласна прокуратура.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

13:06 20.11.2026

Садовий: через удар по Львову постраждали 10 людей, двоє у важкому стані

Міський голова Андрій Садовий уточнив наслідки російської атаки на Львів вранці 20 листопада, внаслідок якої загинули двоє людей.

«До лікарень міста доставили 10 постраждалих. Чотирьом надали допомогу й відпустили на амбулаторне лікування. Шестеро залишаються в лікарнях, двоє з них – у важкому стані», – заявив він.

За даними Садового, найбільших руйнувань зазнав район вулиці Авіаційної, пошкоджена залізнична станція Скнилів і дорожнє полотно.

«Зараз вулиця перекрита. Наше завдання – якнайшвидше розчистити проїзд і відновити рух транспорту. Роботи розпочнемо, щойно це дозволять правоохоронці», – заявив він.

Крім того, у місті пошкоджений гуртожиток – попередньо, там жили 35 людей. Садовий зазначив, що міська влада запропонує тим, кому потрібне житло, місця в інших гуртожитках або готелях.

Також у місті пошкоджені п’ять автомобілів і дитячий майданчик, у Лисиничах – дах приватного будинку.

Удар по енергетиці спричинив перебої в роботі електротранспорту й водопостачання. За даними міського голови, частину насосних станцій перевели на генератори, основні системи міста працюють.

Раніше голова Львівщини повідомив про загибель двох людей у обласному центрі внаслідок російської атаки.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Читайте також – Повітряні сили: Росія застосувала для удару по Україні балістику, 404 дрони і 84 крилатих ракети

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

13:05 20.11.2026

Внаслідок удару Росії в Україні загинули 8 людей, АЕС мусили знизити потужність генерації – уряд

Протягом ночі на 20 листопада російська армія атакувала Київ і девʼять областей, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.

«Ракети влучили в критичну інфраструктуру столиці, серед цілей були і мости. Пошкоджено обʼєкт водовідведення, офісні й комерційні будівлі. Внаслідок атаки в Києві загинули шестеро людей. Ще 15 постраждали», – заявив він.

За даними голови уряду, загалом в Україні загинули вісім людей, 28 постраждали.

Корецький нагадав, що в Харкові удару зазнала лікарня швидкої допомоги – постраждали четверо людей, пошкоджений корпус МРТ.

«Пошкоджені підприємства на Київщині, Миколаївщині, Одещині та Чернігівщині, а також житлові будинки на Дніпропетровщині, Львівщині, Вінниччині, Сумщині й Чернігівщині. Влучання є також в обʼєкти енергетики», – повідомив він.

Раніше міський голова Віталій Кличко повідомив, що з поранених у столиці госпіталізували сімох людей. Постраждалим також надають допомогу на місці.

7 поранених медики госпіталізували до столичних лікарень. Також надають допомогу постраждалим на місці.

Міністерство енергетики уточнило, що російська атака, зокрема, вдарила по важливих об’єктах енергетики. Йдеться про електростанції, підстанції систем передачі та розподілу електроенергії.

«Атомні електростанції вимушено знизили потужність генерації. Повернення до нормальної схеми роботи відбуватиметься поступово, після відновлення пошкоджених мереж», – заявив перший заступник міністра енергетики Артема Некрасова.

Міністерство повідомляє, що внаслідок атаки на ранок знеструмлена частина споживачів у Києві, Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Одеській, Харківській, Херсонській, Черкаській та Чернігівській областях. У низці регіонів тривають аварійні відключення, у більшості областей діють графіки погодинних відключень.

За даними Повітряних сил, Росія запустила по Україні 488 дронів і ракет, а також невизначену кількість балістичних і протикорабельних ракет. 372 повітряних цілі вдалося збити, водночас на 33 локаціях зафіксовані влучання і падіння уламків.

13:04 20.11.2026

Повітряні сили: Росія застосувала для удару по Україні балістику, 404 дрони і 84 крилатих ракети

Російська армія завдала масованого удару по Україні із застосуванням безпілотників і ракет різного типу, повідомляє командування Повітряних сил вранці 20 листопада.

За даними військових, Росія запустила:

  • балістичні ракети Іскандер-М/С-400 і протикорабельні ракети «Циркон» із Ростовської, Брянської, Курської областей, їхня кількість не уточнюється
  • 84 крилатих ракети повітряного й морського базування Х-101, «Калібр», «Іскандер-К» із Вологодської областей Росії й акваторії Чорного моря
  • 404 ударних безпілотники – «Шахеди», з них 123 реактивних, «Гербери» й імітатори із напрямків Орла, Курська, Міллерова, Приморсько-Ахтарська, а також окупованих Донецька, Гвардійського й Чауди

Командування звітує, що попередньо сили протиповітряної оборони знешкодили 372 цілі, в тому числі три балістичних ракети «Іскандер-М»/С-400/«Циркон», 79 крилатих ракет Х-101 і «Калібр», а також 380 російських дронів.

«Зафіксовано влучання ракет та ударних БпЛА противника на 23 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 10 локаціях», – йдеться в зведенні.

Повітряні сили застерігають, що в повітряному просторі залишаються кілька російських безпілотників.

Раніше місцева влада повідомила про загиблих і поранених у Києві та Львові.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Читайте також: «Укренерго» оголосила екстрені відключення в трьох західних областях. Є знеструмлення в Києві

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

13:04 20.11.2026

Туск заслухав доповідь щодо порушення повітряного простору Польщі в ході атаки РФ на Україну

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск прокоментував дані про ймовірні наслідки російської атаки на Україну вранці 20 листопада на території країни.

«Я отримав доповідь від міністрів (оборони і внутрішніх справ Польщі – ред.) Косіняка-Камиша та Кервінського щодо безпекової ситуації в Білгорайському повіті після порушення повітряного простору Польщі», – заявив голова уряду.

Він додав, що зараз загрози з повітря немає, на місці подій працюють відповідні служби.

Оперативне командування збройних сил Польщі раніше повідомило про ймовірне падіння «об’єкта» на території країни в ході атаки Росії на Україну.

«У район, де міг упасти об’єкт, направлено наземну пошуково-рятувальну групу Військ територіальної оборони. Ці дії спрямовані на перевірку зафіксованого радіолокаційного сигналу та повідомлень від місцевих жителів, а також на встановлення природи ймовірного об’єкта», – заявило командування.

Читайте також: «Укренерго» оголосила екстрені відключення в трьох західних областях. Є знеструмлення в Києві

Польські військові активовували протиповітряну оборону в ході російського масованого удару протягом ночі на 20 листопада.

Раніше в місцевих медіа поширилася інформація про ймовірне падіння однієї з повітряних цілей у Польщі. Зокрема, передає «Польське радіо» з посиланням на Державну пожежну службу, в Новому Ліповці Білгорайського повіту пожежна служба загасила фюзеляж невпізнаного об’єкта. Ніхто не постраждав. Загрози населенню немає.

Польська прокуратура розслідує дані про падіння цілей у Білгорайському районі Люблінського воєводства.

Росія завдала чергового масованого удару по Україні вранці 20 листопада. Зокрема, Повітряні сили фіксували пуски ракет по західних областях. У Львівській, Закарпатській та Івано-Франківській областях запровадили аварійні відключення світла.

БІЛЬШЕ

​
XS
SM
MD
LG