Українські дрони атакували Смоленську область РФ. Ймовірно, уражений хімзаводом
Українські безпілотники вночі проти 20 листопада завдали удару по Смоленській області Росії – це, зокрема, підтвердив губернатор області Василь Анохін.
За його словами, атака спричинила пошкодження «цивільного об’єкта промисловості, об’єкта енергетики й приватного житлового будинку». Анохін додав, що внаслідок удару в області ніхто не постраждав.
Про удар по Смоленській області повідомляли українські моніторингові канали Exilenova+ і Supernova+. За їхніми даними, удару зазнав місцевий хімічний завод «Дорогобуж». Це підтвердив російський телеграм-канал Astra на основі OSINT-аналізу відео.
«Дорогобуж» є одним із провідних виробників добрив, у тому числі аміачної селітри, яка використовується для виготовлення вибухових речовин. Українські військові раніше вже атакували це підприємство кілька разів, востаннє – в лютому 2026 року.
Також очільник Курської області РФ Олександр Хінштейн заявив про удар по об’єкту енергетики в Хомутовському районі, там було тимчасове відключення електропостачання.
У Курську, заявив Хінштейн, внаслідок атаки дронів постраждали 13 людей, трьох госпіталізували. Також пошкоджені житлові будинки, адміністративні будівлі й автомобілі.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про наслідки уражень. Українське командування наразі не коментувало удари.
Міноборони Росії заявило про збиття 310 українських безпілотників над низкою областей, в тому числі Курською і Смоленською, а також над окупованим Кримом.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Трамп, Сі та Путін провели історичну зустріч, але не досягли прориву: чотири головні висновки з тристороннього саміту
Президент США Дональд Трамп, лідер Китаю Сі Цзіньпін і президент Росії Володимир Путін провели історичну зустріч на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у китайському Шеньчжені. Вона принесла певні здобутки всім трьом лідерам, але не завершилася жодними домовленостями, здатними докорінно змінити ситуацію. Більше – читайте у матеріалі.
Генштаб ЗСУ: на фронті за добу відбулося 278 боєзіткнень, найбільше – на Покровському напрямку
Російські загарбники атакували на 10 напрямках протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 20 листопада.
Командування зафіксувало 278 бойових зіткнень протягом попередньої доби. Найактивнішими, зокрема, були Костянтинівський і Покровський напрямки.
На Костянтинівському напрямку мали місце 18 атак – російські війська вели наступальні дії в районах Костянтинівки, Вільного та в бік Миколайпілля, Новопавлівки, Торецького, Кучерового Яру, Золотого Колодязя.
«Двадцять чотири атаки здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися неподалік населених пунктів Новий Донбас, Красноподілля, Добропілля, Новогришине, Мирне, Молодецьке та в напрямку Гуліве, Сергіївки», – йдеться в зведенні.
Сили оборони відбили сукупно 14 російських атак на Північно-Слобожанському і Курському та Південно-Слобожанському напрямках.
Армія РФ один раз штурмувала на Куп’янському напрямку в бік Куп’янська. На Лиманському напрямку ЗСУ відбили 13 російських спроб вклинитися в свою оборону і п’ять атак на Слов’янському.
На Олександрівському напрямку армія Росії двічі намагався прорвати українську оборону в районі Тернового. Ще дев’ять спроб РФ просунутися мали місце на Гуляйпільському напрямку.
На Оріхівському напрямку командування зафіксувало чотири атаки в бік Новопавлівки, Новояковлівки та біля Степового.
Генштаб зазначає, що російські війська не проводили штурмових дій на Краматорському й Придніпровському напрямках.
Минулого тижня Полк «Скеля» повідомив, що зачистив село Філія в Дніпропетровській області – це Олександрівський напрямок, який уже називають Великоновосілківським через те, що фронт наближається до Великої Новосілки. Операція, за даними полку, тривала близько трьох тижнів.
Командувач Десантно-штурмових військ Збройних сил України Олег Апостол заявив 13 листопада, що за результатами двох наступальних операцій українські військові відновили контроль загалом над понад 800 квадратними кілометрами території. Про які саме напрямки йдеться, він не уточнив.
Нещодавно американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що війська РФ продовжують утримувати найвищий темп наступу на Покровському напрямку, принаймні з 1 серпня 2026 року цей напрямок залишається ділянкою фронту з найвищою інтенсивністю бойових дій.
Аналітики зазначають, що війська РФ зберігають ініціативу лише в безпосередній близькості до Добропілля (Донецька область), де зосереджена основна частина їхніх наступальних операцій. Натомість українські сили перехопили ініціативу на Куп’янському, Лиманському та Олександрівському напрямках, а також ведуть боротьбу за неї в західній частині Запорізької області.
Голова Львівщини повідомляє про двох загиблих внаслідок російської атаки
У Львові, попередньо, є загиблі внаслідок російської атаки вранці 20 листопада, заявив голова обласної військової адміністрації Максим Козицький:
«За попередньою інформацією, внаслідок атак ворога у Львові загинули дві людини. Співчуття рідним».
Раніше він повідомив про поранення 48-річного чоловіка в одному з сіл Золочівського району, де збитий російський безпілотник пошкодив три житлових будинки й автомобіль.
Також дрони збивали над трьома селами у Львівському районі. Козицький зазначив, що в одному з них під час роботи протиповітряної оборони кулі влучили в житловий будинок. Він нагадав, що під час роботи ППО треба перебувати подалі від вікон.
В іншому селі Львівського району загорівся гараж і житловий будинок. У третьому – безпілотник збили на відкритій території.
Також пошкоджень зазнав об’єкт енергетики в Стрийському районі. Уламки ракети ППО виявили на одній із вулиць Львова.
«Наші оборонці неба безперервно працювали майже 6 годин. Область пережила велику ракетно-дронову атаку. Надходять нові повідомлення про наслідки. Їх перевіряють профільні служби», – додав голова області.
Раніше «Укренерго» повідомило про аварійні відключення у Львівській, а також у Івано-Франківській і Закарпатській областях внаслідок російських ударів 20 листопада.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Читайте також: «Укренерго» оголосила екстрені відключення в трьох західних областях. Є знеструмлення в Києві
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
«Укренерго» оголосила екстрені відключення в трьох західних областях. Є знеструмлення в Києві
У Львівській, Закарпатській та Івано-Франківській областях запроваджені аварійні відключення електроенергії внаслідок масованої російської атаки вранці 20 листопада, повідомив оператор «Укренерго».
«Через атаку ворога на енергетичну інфраструктуру ситуація в енергосистемі є вкрай складною. Для стабілізації її роботи у трьох областях вимушено застосовані аварійні відключення», – йдеться в повідомленні.
Компанія додає, що енергетики працюють над якомога швидшою стабілізацією ситуації й відновленням електропостачання.
Тим часом компанія ДТЕК, яка забезпечує живлення, зокрема, в Києві, повідомила про знеструмлення частини жителів Печерського, Солом’янського, Голосіївського, Дніпровського та Дарницького районів міста.
«В інших районах столиці діють екстрені відключення через пошкодження обладнання та перевантаження мереж. Енергетики вже працюють над ліквідацією наслідків атаки», – додає пресслужба.
Зміни в русі транспорту
Раніше комунальне підприємство «Київпастранс» повідомляло про тимчасову зупинку руху тролейбусів у кількох районах через відсутність напруги в енергосистемі. Зокрема, рух зупиняли на Печерську, в Солом’янському й Голосіївському районах столиці.
«Змінено рух автобусів №№ 110, 111, 112 у зв’язку з перекриттям руху на Подільському мостовому переході в напрямку лівого берега. Рух організовано Північним мостом», – додали в підприємстві.
Тим часом «Укрзалізниця» фіксує, що російські удари пошкодили окремі ділянки залізничної інфраструктури. Низка поїздів затримується.
Водночас, додає перевізник, кільцева електричка в Києві знову працює:
«Київська кільцева електричка відновлює рух. Вона допоможе киянам дістатися з лівого берега на правий і навпаки. Приміські поїзди в Києві та області теж продовжують рух із дотриманням безпекових заходів», – йдеться в повідомленні.
Раніше київська влада повідомила про трьох загиблих і 15 постраждалих внаслідок удару Росії по столиці.
Повітряні сили попереджали про рух безпілотників у кількох регіонах і пуски ракет, в тому числі по західних областях. Командування також фіксувало пуск балістичних ракет по Києву.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Дані ЗСУ: російська армія втратила понад 2 тисячі військових напередодні
Російські війська втратила близько 2 150 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 20 листопада.
Штаб оцінює загальні втрати російської армії за час повномасштабного вторгнення в близько 1 мільйон 633 130 військових.
Також командування навело дані про втрати російської техніки за минулу добу:
- 1 танк (загалом 12 485)
- 32 бойових броньованих машини (25 860)
- 17 артилерійських систем (52 574)
- 4 реактивних системи залпового вогню (2 288)
- 1 засіб протиповітряної оборони (1 765)
- 2 наземних робототехнічних комплекси (3 196)
- 738 безпілотників оперативно-тактичного рівня (614 346)
- 369 автомобілів і автоцистерн (177 536)
- 3 одиниці спеціальної техніки (4 919)
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті на початку листопада вказував, що у жовтні 2026 року російські війська зазнали найбільших щомісячних втрат за весь час війни, сплачуючи дедалі вищу ціну за втрату територій. Генштаб ЗСУ повідомив, що в жовтні 2026 року російські сили втратили 54 400 осіб убитими або важкопораненими.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Читайте також: ЗСУ відбивають у Росії південь Донецької області? Військові та експерти заявляють про звільнені населені пункти
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 6 листопада даних встановили імена понад 285 тисяч загиблих російських військових. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Атака Росії: влада Києва повідомляє про загиблих, уражені мости й об’єкт критичної інфраструктури
Російська армія вранці 20 листопада атакувала Київ, зокрема, балістичними ракетами, повідомив міський голова Віталій Кличко.
Київська міська військова адміністрація повідомила, що внаслідок російської атаки в столиці є загиблі й постраждалі:
«На жаль, внаслідок ворожої атаки на столицю загинуло 3 людей. Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Також 2 людини отримали поранення. Їм надається необхідна медична допомога».
Як уточнив мер Києва, загиблі, попередньо, були працівниками «Київводоканалу». Також кількість постраждалих зросла до 15 людей.
Читайте також: Мер Харкова повідомив про удар Росії по лікарні, 4 людей постраждали
Раніше Кличко повідомив, що внаслідок удару є пошкодження на Подільсько-Воскресенському мостовому переході, рух із правого на лівий берег на ньому наразі закритий. Також є пошкодження на Дарницькому мості. Ступінь пошкоджень на спорудах фахівці зможуть оцінити після завершення повітряної тривоги, повідомив Кличко.
«Знову було влучання і в Південний міст. На ньому рух наразі залишається в обмеженому режимі. Дозволений тільки з лівого на правий берег для автотранспорту масою до 10 тонн та громадського транспорту масою до 18 тонн», – заявив міський голова.
Він закликав киян без гострої необхідності не виїздити в місто на приватному транспорті, а установи й підприємства за можливості запровадити дистанційну роботу.
Незабаром Кличко повідомив, що внаслідок влучань у столиці пошкоджений об’єкт критичної інфраструктури.
Читайте також: Понтони знесе течія, а тунель будуватимуть роками? Які альтернативи мостам через Дніпро пропонують влада і експерти
Триває масована атака Росії на Україну. Повітряні сили попереджають про рух безпілотників у кількох регіонах і пуски ракет, в тому числі по західних областях. Командування також фіксувало пуск балістичних ракет по Києву.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Понтони знесе течія, а тунель будуватимуть роками? Які альтернативи мостам через Дніпро пропонують влада і експерти
Близько 600 тисяч автомобілів, за оцінкою міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколи Калашника, протягом доби перетинають Дніпро у Києві. Цього року у жовтні та листопаді війська РФ уже неодноразово атакували і Південний, і Північний мости у столиці України. Влада Києва не очікує припинення російських обстрілів, тому почала шукати альтернативи переправам з одного берега Дніпра на інший.
Телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) зібрала пропозиції альтернативних переправ і запитала думку експертів. Більше – читайте у матеріалі.
Мер Харкова повідомив про удар Росії по лікарні, 4 людей постраждали
Російська армія завдала удару по медичному закладу в Шевченківському районі, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Внаслідок влучання ворожого дрону по лікарні постраждало четверо людей, вибито більше 50 вікон. Обстеження місця обстрілу триває», – додав він.
Також мер Харкова повідомив про влучання по житловому комплексу в Шевченківському районі, там триває пожежа.
Триває масована атака Росії на Україну. Повітряні сили попереджають про рух безпілотників у кількох регіонах і пуски крилатих і балістичних ракет.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Україні cлід надати юридично зобов’язувальні гарантії безпеки після припинення вогню – заява «Коаліції охочих»
Лідери України, Німеччини, Франції та Великої Британії за підсумками зустрічі в Берліні заявили про необхідність надати Україні юридично зобов’язувальні гарантії безпеки після припинення вогню.
Лідери «Коаліції охочих» ще раз підтвердили нерозривний зв’язок між безпекою України та загальною стабільністю і безпекою у євроатлантичному регіоні.
«Як зазначено в зобов’язаннях, взятих у Берліні в грудні 2025 року та в Парижі в січні 2026 року, вони наголосили, що Україна повинна мати надійні та юридично зобов’язувальні гарантії безпеки, щойно набуде чинності режим припинення вогню. Ці гарантії матимуть оборонний характер і будуть тісно узгоджені зі США – йдеться у заяві «Коаліції охочих».
Ці гарантії могли б, зокрема, охоплювати участь у запропонованому механізмі моніторингу та верифікації припинення вогню під керівництвом США; створення під керівництвом Європи багатонаціональних сил та юридично «обов’язкове зобов’язання, з урахуванням національних процедур, вживати заходів для відновлення миру та безпеки у разі майбутнього збройного нападу з боку Росії».
Читайте також: Зеленський: не впевнений, що є спільне бачення гарантій безпеки за зразком статті 5 НАТО
Також учасники коаліції та Україна досягли широкого консенсусу, серед іншого, щодо підтримки України й тиску на Росію.
Лідери поновили запевнення у своїх зобов’язаннях щодо довгострокової та всебічної підтримки України, включно з політичною, дипломатичною, військовою, фінансовою та цивільною підтримкою – «Росії не вдасться перечекати незмінну підтримку членів Коаліції та стійкість України».
Вони також підтвердили, що посилення протиповітряної оборони України, зокрема, за допомогою засобів, здатних перехоплювати балістичні ракети, залишається пріоритетом – «напередодні зими лідери докладуть додаткових зусиль спільно з третіми країнами, щоб забезпечити Україну додатковими засобами протиракетної оборони».
«Як перший крок на шляху до припинення бойових дій лідери закликали Росію погодитися на енергетичне перемир’я на весь зимовий період. З огляду на важливість безпечного проходу та свободи судноплавства в Чорному морі для забезпечення глобальної продовольчої безпеки вони наголосили на необхідності також домовитися про припинення вогню, щоб забезпечити експорт продовольства з регіону», – додали учасники «Коаліції охочих».
Читайте також: Китай, РФ і США оприлюднили декларацію за підсумками зустрічі. Про Україну не згадали
У Берліні сьогодні пройшла зустріч «Коаліції охочих», у якій взяли участь понад 40 представників Європи, а також спецпосланці президента США – Стів Віткофф і Джаред Кушнер.
Ця зустріч відбувалася після завершення переговорів лідерів США, Китаю та Росії в Шеньчжені.
Водночас російський президент Володимир Путін на одноосібній пресконференції за підсумками цієї зустрічі відкинув ідею повного або часткового припинення вогню у війні, яку Москва веде проти України.
За спостереженнями американського Інституту вивчення війни, після чергових тристоронніх переговорів, що відбулися 12 листопада, президент Росії Володимир Путін і члени російської делегації підтвердили «непохитну відданість» РФ своїм початковим територіальним вимогам до України, а також ультиматумам щодо демонтажу НАТО і європейської архітектури безпеки, що склалася після закінчення Холодної війни.
Зеленський: не впевнений, що є спільне бачення гарантій безпеки за зразком статті 5 НАТО
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не має чіткого розуміння того, як працюватимуть гарантії безпеки за зразком 5-ї статті НАТО.
«Вони (представники США – ред.) обговорювали це, як я зрозумів, з президентом (Трампом – ред), з російською стороною та з європейською стороною, що вони дійсно готові наблизитися до цього, наблизитися до реальних переговорів, до реальних результатів переговорів, так, щоб запропонувати Україні процес забезпечення безпеки на основі статті 5. Так, але я не впевнений, що ми маємо спільне розуміння винятку щодо статті 5, як ми це розуміємо», – сказав він під час спілкування з журналістами в Берліні.
За його словами, стаття 5 передбачає присутність військових сил країн-партнерів в Україні. Зокрема, він порушив питання щодо можливого розміщення американських військових.
«Я не виступаю ні за, ні проти. Звичайно, ми були б раді, якби наші американські партнери довіряли їм, якби їхні бази були в Україні, як на Близькому Сході. До речі, там країни не є членами НАТО, але там є певні бази», – зауважив президент.
Він додав, що поки що немає відповіді, чи передбачатимуть гарантії присутність американських та європейських військових.
«Сили Сполучених Штатів і європейських партнерів. Війська, бази. Без цього я не впевнений, що це 4-та, 5-та стаття тощо», – сказав Зеленський.
Водночас головним питанням, за його словами, залишається те – якими діятимуть союзники у разі повторної агресії.
Раніше американський переговорник Джаред Кушнер заявив, що США вдалося досягти значного прогресу в обговоренні гарантій безпеки для України, зокрема зробити прийнятною для російської сторони концепцію гарантій, заснованих на статті 5 НАТО.
Стаття 5 НАТО передбачає, що збройний напад на одного або кількох членів НАТО розглядається як напад на всіх. Водночас вона не означає автоматичного вступу всіх союзників у війну: кожна держава визначає необхідні дії для допомоги країні, яка зазнала нападу.
Після переговорів з представниками США російський президент Володимир Путін заявляв, що присутність будь-яких іноземних військ на території України для РФ є «абсолютно неприйнятною», вони вважатимуться «законою ціллю».
Минулого тижня президент України Володимир Зеленський повідомив, що під час переговорів із делегатами США у нього питали, чи Київ погодився б вивести свої війська з підконтрольних частин Донбасу в обмін на членство в НАТО.
Читайте також: В ISW проаналізували заяви Путіна після переговорів в Абу-Дабі
За спостереженнями американського Інституту вивчення війни, після чергових тристоронніх переговорів, що відбулися 12 листопада в Абу-Дабі, президент Росії Володимир Путін і члени російської делегації підтвердили «непохитну відданість» РФ своїм початковим територіальним вимогам до України, а також ультиматумам щодо демонтажу НАТО і європейської архітектури безпеки, що склалася після закінчення Холодної війни.
Шмигаль доручив прискорити завершення монтажу захисних споруд на пріоритетних енергооб’єктах Києва та Київщини
Перший віцепрем’єр-міністр-міністр енергетики України Денис Шмигаль доручив прискорити завершення монтажу захисних споруд на пріоритетних енергооб’єктах Києва та Київщини. Про це він заявив за підсумками засідання Антикризового енергетичного штабу.
Міністр зазначив, що напередодні зими перед усіма відповідальними стоїть завдання завчасно прорахувати можливі сценарії, щоб пройти цю зиму у найскладніших умовах, з цією метою дано завдання посилити роботу районних диспетчерських служб.
«Слід напрацювати чіткий алгоритм на випадок надзвичайних ситуацій, зокрема тривалих проблем з електропостачанням. Мешканці проблемних будинків мають отримувати оперативну інформацію про аварію та всю необхідну підтримку. Диспетчерські центри в РДА повинні працювати цілодобово, швидко опрацьовувати звернення мешканців та ефективно координувати роботу комунальників і енергетиків», – написав він у телеграмі.
Шмигаль повідомив, що також на засіданні Штабу детально обговорили захист енергооб’єктів в Києві та на Київщині – «визначили першочергові пріоритетні об’єкти. Доручив прискорити завершення робіт із монтажу захисних споруд».
За даними Міненерго, з вересня (станом на листопад) сили РФ завдали понад 1000 ударів по українській енергетиці, переважно по високовольтних підстанціях.
Російські війська розпочали свою кампанію ударів проти української енергетичної інфраструктури наприкінці вересня 2026 року, напередодні опалювального сезону в Україні.
Незалежна міжнародна комісія ООН із розслідування злочинів під час війни Росії проти України звинуватила РФ у злочинах проти людяності у зв’язку з ударами по енергетичних об’єктах. Комісія наголошує, що з наближенням зими російські удари по енергетичній інфраструктурі України значно впливають на фізичне й ментальне здоров’я цивільного населення, а також роботу лікарень.
Взимку 2025–2026 року жителі України вже були змушені тривалий час перебувати без опалення, електрики і води в сильні морози.
Читайте також: «Пріоритетні цілі»: що приховує перехоплений документ РФ зі знищення енергетики України – «Схеми»
Комісія дійшла висновку, що російські атаки на енергетичну інфраструктуру в Україні є цілеспрямованими і є частиною «державної політики, спрямованої на позбавлення цивільного населення важливих енергетичних ресурсів, щоб викликати страждання». Володимир Путін та військове керівництво російської армії неодноразово заявляли про те, що вони спеціально б’ють по енергетичних об’єктах в Україні.
У своєму звіті за 7 листопада американський Інститут вивчення війни (ISW) зазначав, що цілеспрямовані удари Росії по енергонфраструктурі України підтверджують перехоплений російський план, згідно з яким війська РФ мають систематично намагаються завдавати ударів по українських об’єктах виробництва та передачі електроенергії, щоб відключити українські АЕС від єдиної енергосистеми та позбавити Київ зовнішнього енергопостачання.
Аналітики ISW вказують, що Росія використовує свою кампанію ударів взимку 2026–2027 років для підриву енергетичної безпеки України та дезорганізації життя цивільного населення – це підкреслює нагальну потребу України в засобах, які дозволили б захищатися від російських масованих ударів, а також послаблювати здатність Росії їх завдавати.
Гарантії безпеки та підготовка багатосторонньої зустрічі: Зеленський провів переговори з посланцями Трампа і радниками Європи
Президент України Володимир Зеленський повідомив про зустріч спецпосланцями президента США Стівом Віткоффом, Джаредом Кушнером та європейськими радниками з питань національної безпеки.
«Важливо, що співпраця Європи, України й Америки на переговорному треку стає тіснішою. Із самого початку Україна виступала за такий підхід – максимальну координацію між нами в усьому, що стосується європейської та української безпеки й майбутнього», – написав він у телеграмі.
За його словами, під час зустрічі приділили увагу гарантіям безпеки, які будуть реальним стримуванням для Росії.
Українська сторона розраховує, що Вашингтон допоможе якомога швидше організувати першу багатосторонню зустріч на рівні команд за повної присутності Європи – обговорили можливі параметри такої зустрічі і порядок денний.
Ця зустріч відбулася після переговорів «Коаліції охочих», у яких взяли участь понад 40 представників Європи, а також спецпосланці президента США – Стів Віткофф і Джаред Кушнер.
Раніше цього ж дня завершилися переговори лідерів США, Китаю та Росії в Шеньчжені.
Генштаб ЗСУ повідомляє про майже 250 боїв на фронті
На фронті від початку цієї доби відбулося 248 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ у своєму вечірньому зведенні.
Найбільше російських атак зафіксували на Покровському напрямку – 20. На цій ділянці фронту сили РФ намагалися просунутися неподалік населених пунктів Новий Донбас, Красноподілля, Добропілля, Новогришине, Мирне, Молодецьке та в напрямку Гуліве, Сергіївки. Одна з цих атак все ще триває.
Сили оборони відбили 12 російських штурмів на Костянтинівському напрямку – біля Костянтинівки, Вільного та у бік Миколайпілля, Новопавлівки, Торецького, Кучерового Яру, Золотого Колодязя. Ще один штурм триває.
Ще 11 спроб російських загарбників просунутися відбивали на Лиманському напрямку біля Надії, Греківки, Зеленої Долини, Колодязі та в бік Лиману – триває бій.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському та Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
На Краматорському та Придніпровському напрямках противник штурмових дій не проводив.
Читайте також: ЗСУ відбивають у Росії південь Донецької області? Військові та експерти заявляють про звільнені населені пункти
Командувач Десантно-штурмових військ Збройних сил України Олег Апостол заявив 13 листопада, що за результатами двох наступальних операцій українські військові відновили контроль загалом над понад 800 квадратними кілометрами території. Про які саме напрямки йдеться, він не уточнив.
Нещодавно американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що війська РФ продовжують утримувати найвищий темп наступу на Покровському напрямку, принаймні з 1 серпня 2026 року цей напрямок залишається ділянкою фронту з найвищою інтенсивністю бойових дій.
Аналітики зазначають, що війська РФ зберігають ініціативу лише в безпосередній близькості до Добропілля (Донецька область), де зосереджена основна частина їхніх наступальних операцій. Натомість українські сили перехопили ініціативу на Куп’янському, Лиманському та Олександрівському напрямках, а також ведуть боротьбу за неї в західній частині Запорізької області.
Розписи у Володимирському соборі після атаки РФ не постраждали – Мінкультури
У Києві через російські атаки пошкоджений Володимирський собор – це пам’ятка архітектури національного значення й один із кафедральних соборів Православної церкви України, повідомила у фейсбуці віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.
Вона повідомила, що її заступник Іван Вербицький оглянув пошкодження разом з предстоятелем Православної церкви України Епіфанієм і директоркою Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Мариною Соловйовою.
За попередніми даними, у соборі вибито вікна разом із рамами, пошкоджено карнизи, але розписи і конструктуктивні елементи, за попередніми оцінками, не постраждали. Фахівці уточнюють масштаб пошкоджень.
Міністерка Бережна зауважила, що особливу цінність у Володимирському соборі мають настінні розписи храму, над якими працювали відомі художники Михайло Врубель, Микола Пимоненко, Сергій Костенко, Віктор Замирайло.
За даними Мінкультури, від початку цього року кількість пам’яток, пошкоджених Росією, зросла більше ніж на третину, і на кінець жовтня становить майже 2 200. Постраждали також майже 2 700 закладів культури.
19 листопада російські війська атакували Київ, де загинула людина, ще п'ять постраждали. За даними влади, пошкодження зафіксували у Подільському, Оболонському, Шевченківському районах. Повідомлялось про пошкодження Володимирського собору в центрі міста, а також двох іноземних посольств.
Російський дрон вдарив по Харкову, серед постраждалих є діти – влада
Російський дрон вдарив по Салтівському району Харкова, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його даними, постраждали шестеро людей, серед яких є 16-річний хлопець – усіх їх госпіталізували.
Водночас, як повідомляє міський голова Харкова Ігор Терехов, вже відомо про сімох постраждалих, серед них – дівчинка 13 років та підліток 16 років.
Мер уточнив, що влучання сталося поблизу зупинки громадського транспорту, пошкоджено магазини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Розмови про мир Росія не вперше супроводжує масованими обстрілами України – очільник ОП
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що розмови про мир Росія не вперше супроводжує масованими обстрілами України.
«Дипломатичні маневри чи розмови про мир Росія не вперше супроводжує масованими обстрілами цивільного населення, намагаючись посилити тиск і залякати людей. Ці атаки показують цивілізованому світу справжнє обличчя агресора. При цьому жодні декларативні наміри ворога не наближають нас до миру», – написав він у телеграмі.
Буданов зазначає, що на тлі переговорів у Китаї, де Москва намагається демонструвати нібито прагнення до миру, відбувається масована атака по Києву.
У Шеньчжені 19 листопада відбулася тристороння зустріч лідерів Сполучених Штатів, Китаю й Росії Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна. Це була перша в історії тристороння зустріч лідерів США, Китаю та Росії у такому форматі.
Трамп підтвердив, що однією із тем для обговорення буде війна в Україні. За його словами, він уже говорив про неї під час двосторонньої зустрічі з Путіним. Трамп вважає, що обидві сторони конфлікту «хотіли б бачити завершення війни».
Сі Цзіньпін назвав мир між трьома великими країнами основою для миру в усьому світі, тоді як протистояння між ними призводить до «хаосу».
Росія, Китай і США, як сказав Путін, «спроможні зробити значний внесок у зміцнення безпеки та стабільності у світі, якщо конструктивно, по-партнерськи співпрацюватимуть на основі взаємної поваги, рівноправності та дотримання балансу інтересів».
На тлі цієї зустрічі російські війська атакували Київ, де загинула людина, ще п'ять постраждали. Пошкодження зафіксували у Подільському, Оболонському, Шевченківському районах. Повідомлялось про пошкодження Володимирського собору в центрі міста, а також двох іноземних посольств.
За спостереженнями американського Інституту вивчення війни, після чергових тристоронніх переговорів, що відбулися 12 листопада, президент Росії Володимир Путін і члени російської делегації підтвердили «непохитну відданість» РФ своїм початковим територіальним вимогам до України, а також ультиматумам щодо демонтажу НАТО і європейської архітектури безпеки, що склалася після закінчення Холодної війни.
Дональд Трамп дорогою з Китаю подзвонив із літака на саміт «Коаліції охочих»: деталі
Президент США Дональд Трамп поговорив із учасниками саміту «Коаліції охочих» у Берліні – європейськими лідерами та Володимиром Зеленським. Про це на пресконференції після саміту повідомив спецпосланець президента США Джаред Кушнер, що разом зі Стівом Віткоффом нині перебуває в Німеччині.
«Президент Трамп направив нас зі Стівом сюди сьогодні, а потім долучився до зустрічі телефоном, щоб повідомити про свої розмови в Шеньчжені з президентом Сі та президентом Путіним. Він передав їм обом дуже чіткий сигнал про прагнення миру і хотів би дуже активно залучати їх обох до його досягнення», – заявив Кушнер.
Представник Трампа сказав, що не вдаватиметься в деталі «приватних» розмов президента США і залишить це йому самому.
«Але я вважаю, що після цих розмов він також дійшов висновку, що мир досяжний і що ми всі маємо працювати разом, щоб його досягти», – зазначив Кушнер.
«Він (Трамп – ред.) підтримував мирне завершення цієї війни. Він незмінно про це заявляв… І з того, що я почув від нього під час сьогоднішньої телефонної розмови, він виклав ці самі принципи двом іншим лідерам, з якими зустрічався. Отже, Україна та мирне завершення цієї війни були однією з головних тем сьогоднішньої тристоронньої зустрічі (в Китаї – ред.)», – додав Стів Віткофф.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи розмову з Трампом, сказав, що його сигнали були про те, що він «дуже хоче закінчити війну».
Деякі додаткові подробиці розмови з главою Білого Дому, відповідаючи на запитання журналістів, розкрив прем’єр Британії Енді Бернем.
«Він говорив про жахливі людські втрати, зокрема про загибель молодих росіян. І він говорив про це дуже емоційно. Це повертає нас до думки, яку я вже висловлював: ніхто не виграє цієї війни. І коли я це кажу, я маю на увазі також Росію. Можливо, саме вона втрачає найбільше через те, що відбувається, і через нездатність рухатися до врегулювання», – сказав він.
Очільник британського уряду також повідомив про згоду щодо того, що жодне рішення про Україну не ухвалюватимуть без її присутності і так само – щодо європейської безпеки – без європейців за столом перемовин.
«Досягнуто величезного прогресу. Наші позиції стали значно ближчими. Принаймні за час мого перебування на посаді я бачу зближення, яке надзвичайно допомагає», – відзначив Бернем.
«Важливо те, що стало також вагомим жестом поваги й прагнення до взаємодії: він поділився з нами своїми першими враженнями (про зустріч із Сі й Путіним – ред.)», – додав своєю чергою президент Франції Емманюель Макрон.
У Берліні сьогодні відбулася зустріч «Коаліції охочих», у якій взяли участь понад 40 представників Європи, а також спецпосланці президента США – Стів Віткофф і Джаред Кушнер.
Ця зустріч відбувалася після завершення переговорів лідерів США, Китаю та Росії в Шеньчжені. Водночас російський президент Володимир Путін на одноосібній пресконференції за підсумками цієї зустрічі відкинув ідею повного або часткового припинення вогню у війні, яку Москва веде проти України.
За спостереженнями американського Інституту вивчення війни, після чергових тристоронніх переговорів, що відбулися 12 листопада, президент Росії Володимир Путін і члени російської делегації підтвердили «непохитну відданість» РФ своїм початковим територіальним вимогам до України, а також ультиматумам щодо демонтажу НАТО і європейської архітектури безпеки, що склалася після закінчення Холодної війни.
«Ми будемо поруч з Україною і не похитнемося» – Бернем сподівається, що це послання почують у Москві
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що війна в Україні для всіх є програшною ситуацією, але найбільш програшна вона для Росії, яка зазнає величезних людських втрат заради незначних територіальних здобутків, але так і не змогла зламати український опір. Про це він сказав 19 листопада на пресконференції за підсумками зустрічі «Коаліції охочих» у Берліні, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Це ситуація, в якій програють усі. Але, можливо, найбільший «лузер» саме Росія», – заявив Бернем.
За його словами, кожні два-три місяці Росія втрачає стільки ж військових, скільки Радянський Союз втратив за всі дев’ять років війни в Афганістані.
«Ту війну визнали катастрофою. Але тут масштаби людських втрат набагато більші. І скільки території вони захопили? Не більш ніж додаткові 0,2% української території ціною таких величезних людських втрат», – сказав британський прем’єр.
«Тож будьмо відвертими: Росія втрачає людей, Росія втрачає позиції, і Росія програє боротьбу за те, щоб зламати Україну», – додав він.
Бернем також запевнив, що Велика Британія та інші європейські союзники продовжуватимуть підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.
«І я сподіваюся, що це послання дуже чітко почують у Москві. Стільки, скільки буде потрібно. Ми будемо поруч з Україною і не похитнемося. Наша підтримка залишатиметься непохитною», – сказав Бернем.
За його словами, Велика Британія оголосила про передачу Україні тисячі далекобійних безпілотників британського виробництва, а також швидкісних ударних катерів, які постачатимуть у співпраці з Норвегією.
У Берліні сьогодні відбулася зустріч «Коаліції охочих», у якій взяли участь понад 40 представників Європи, а також спецпосланці президента США – Стів Віткофф і Джаред Кушнер.
Ця зустріч відбувалася після завершення переговорів лідерів США, Китаю та Росії в Шеньчжені.