Україна отримає від ЄС 3,5 млрд євро в березні – фон дер Ляєн
Україна отримає від Європейського союзу нові 3,5 мільярда євро, заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 24 лютого під час візиту до Києва.
«Європа тут, щоб зміцнити Україну в цей критичний момент. Можу анонсувати, що новий платіж для України на 3,5 млрд євро надійде вже в березні», – заявила фон дер Ляєн.
За її словами, Україна «також виграє» від планів ЄС щодо розширення європейського виробництва зброї й оборонних можливостей.
«На кону не лише доля України, а й доля Європи. Отже, нашим першочерговим завданням залишається посилення опору України. Наразі наш Союз і країни-члени підтримали Україну на суму 134 мільярди євро. Це більше, ніж надав будь-хто інший», – сказала президентка Єврокомісії.
Вона наголосила, що ЄС має прискорити негайну доставку зброї і боєприпасів. «І це буде основою нашої роботи в найближчі тижні», – додала фон дер Ляєн.
24 лютого, в третю річницю повномасштабного вторгнення Росії, до України прибули президент Європейської ради Антоніу Кошта, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, а також низка іноземних лідерів, зокрема, президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр-міністр Ісландії Кріструн Фростадоуттір, прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, прем’єрка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, прем’єр Канади Джастін Трюдо.
У Києві відбувається форум, присвячений підтримці України. Низка інших лідерів країн ЄС і НАТО беруть у ньому участь через відеозв’язок.
Зустріч відбувається на тлі розбіжностей, які виникли між адміністрацією президента США Дональда Трампа і керівництвом більшості країн ЄС щодо війни РФ проти України. Адміністрація США домагається якнайшвидшого завершення конфлікту, вимагаючи поступок від обох сторін – України і Росії.
У ЄС заявляють про прихильність до своєї позиції, яка передбачає необхідність підтримувати Україну «стільки, скільки це потрібно», і про те, що Київ не слід підштовхувати до невигідних для нього угод.
Угода зі США має відповідати Конституції, інакше вона буде нечинною – Мережко
Угода між Україною і Сполученими Штатами щодо використання українських надр має відповідати Конституції України, в іншому випадку можуть виникнути застереження щодо її чинності, заявив Радіо Свобода (проєкту Свобода Ранок) голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики і міжнародного співробітництва Олександр Мережко.
За його словами, якщо ця угода матиме формат міжнародного договору, то, ймовірно, вона вимагатиме ратифікації Верховною Радою. Якщо ж це буде лише політична домовленість, то міжнародної правової сили вона не матиме.
«Питання – воля сторін, яка буде воля сторін, яку силу саме надати цій міжнародній угоді. І від цього дуже багато буде залежати. Але треба пам’ятати, що в нас є Конституція, стаття 13, яка каже дуже чітко, що надра належать народу України. Тобто треба, щоб ця угода відповідала Конституції. Бо інакше, якщо йдеться про міжнародний договір, який порушує Конституцію, то тоді виникає питання про чинність цього міжнародного договору. Є право України, закон про надра, інші законодавчі акти, які регулюють це питання. Тобто тут треба шукати відповідну юридичну форму. Незрозуміло, про що буде мова. Або це йдеться про власність над надрами – це одна справа, або про видачу ліцензії, або про роялті. Тобто тут дуже багато невідомих деталей, від яких залежить доля цієї угоди», – сказав Мережко.
Наразі, як зазначив народний депутат, ні текст, ані формат цієї угоди невідомий.
Президент США Дональд Трамп 11 лютого заявляв, що Україна нібито вже погодилася надати Сполученим Штатам доступ до рідкісноземельних мінералів на 500 мільярдів доларів в обмін на військову допомогу.
15 лютого політичний оглядач The Washington Post Джош Рогін повідомив із посиланням на американських конгресменів, які брали участь у Мюнхенській конференції, що Володимир Зеленський відмовився від пропозиції делегації США підписати меморандум, за яким Штати отримали б 50% від усіх майбутніх запасів мінералів в Україні.
Згодом Зеленський уточнив, що угоду не підписали через «юридичні питання». Адже, за словами Зеленського, Україні потрібні гарантії безпеки, а не просто віддати ресурси.
Генасамблея ООН розгляне резолюції до річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну
Генеральна асамблея ООН 24 лютого, в третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну, розгляне проєкти резолюцій із цього приводу. Якщо дипломати не домовляться щодо єдиного тексту, то на розгляд буде винесено два проєкти.
Резолюція, серед авторів якої є українські дипломати, мала 56 країн-співавторів, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 23 лютого на форумі «Україна. Рік 2025».
Раніше медіа повідомили, що Сполучені Штати запропонували свій проєкт резолюції Генасамблеї ООН з приводу третьої річниці російського вторгнення в Україну. Текст Вашингтона, з яким ознайомилося агентство AFP, закликає до «швидкого припинення конфлікту», не згадуючи про територіальну цілісність України, і не містить критики на адресу Москви.
Замість цього текст з 65 слів починається з «висловлення жалоби з приводу трагічної загибелі людей в ході російсько-українського конфлікту».
Далі в ньому «підтверджується», що метою ООН є підтримка «міжнародного миру і безпеки».
23 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що його країна стала співавторкою проєкту американської резолюції до річниці повномасштабного вторгнення. Саме цей документ раніше позитивно оцінили у РФ.
Раніше деякі ЗМІ повідомили, що Сполучені Штати відмовляються бути співавторами проєкту резолюції ООН до третіх роковин війни РФ проти України.
Проєкт резолюції ООН підготувала до 24 лютого 2025 року, третьої річниці початку повномасштабної війни. Такі резолюції організація випускала у два попередні роки, і США завжди були серед співавторів. Тепер серед авторів резолюції є Велика Британія, Франція, Німеччина, Канада, Швейцарія, Польща, Литва, Латвія та Естонія.
У документі під назвою «Просування всеосяжного, справедливого та сталого миру в Україні» країни вимагають від Росії «негайно, повністю та беззастережно вивести всі її збройні сили з території України». Торік у документі п’ять разів згадували агресію Росії. Наразі, як стверджують джерела видання FT, адміністрація президента США Дональда Трампа блокує такі формулювання.
«Снайпери на дахах, з кожного третього вікна стріляють»: чому армія РФ швидко окупувала Мелітополь?
Три роки тому 24 лютого Росія почала повномасштабне вторгнення на територію України. Російські війська активізувалися на різних напрямках. Зокрема, вони рушили з боку окупованого Криму на південні регіони. Крім Херсонщини, окупанти почали швидко просуватися і в Запорізькій області. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» зібрав свідчення про те:
- Як українські військові намагалися зупинити окупацію Мелітополя і чому це не вдалося?
- Як відреагували місцеві жителі на появу російської армії у Мелітополі?
- Наскільки складно звільнити це місто?
- До чого може привести деокупація Мелітополя?
Лавров назвав умову для припинення бойових дій проти України
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у третю річницю повномасштабного російського вторгнення заявив, що Москва не готова до припинення вогню в Україні до переговорів.
Виступаючи під час візиту до Туреччини, він сказав: «Ми припинимо бойові дії лише тоді, коли ці переговори дадуть твердий і стійкий результат, який влаштує Російську Федерацію».
Умовою початку самих переговорів Лавров назвав домовленості про невступ України до НАТО і визнання російської анексії українських територій.
У Києві неодноразово заявляли про неприйнятність подібних вимог.
Заява Лаврова пролунала після того, як речник Кремля Дмитро Пєсков заявив у Москві, що переговори РФ зі Сполученими Штатами Америки продовжаться цього тижня, зосереджуючись на «подразниках» у відносинах.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін також заявляли, що готується їхня двостороння зустріч. Дати її можливого проведення поки що немає.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) недавно зазначав, що Путін намагається оптимізувати російську делегацію на переговорах зі США, щоб вона була найбільш ефективною, ймовірно, намагаючись домогтися від Сполучених Штатів «максимальних поступок».
18 лютого пройшли переговори делегацій США та Росії в столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді, вони тривали кілька годин. Делегації очолювали голови зовнішньополітичних відомств – держсекретар США Марко Рубіо і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. За повідомленням медіа, Марко Рубіо та Сергій Лавров домовилися створити групи, щоб «якнайшвидше» розпочати роботу над завершенням війни РФ проти України.
Після цього президент України Володимир Зеленський вказав на те, що представників України не запросили на зустріч російської та американської делегації у Саудівській Аравії: «для нас це було сюрпризом».
За даними Bloomberg, Саудівська Аравія хотіла, щоб Україна була учасницею зустрічі в Ер-Ріяді, але США та Росія наполягли на зустрічі без неї.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) раніше зауважували, що заяви представників російської влади свідчать про те, що Кремль не готовий брати участь у добросовісних переговорах щодо припинення російської війни проти України.
Крім того, аналітики наголошували, що постійне повторення російським лідером Володимиром Путіним неправдивого наративу про начебто нелегітимність українського президента Володимира Зеленського підтверджує, що усунення легітимного демократичного уряду України є однією з передумов Кремля для врегулювання війни шляхом переговорів.
Про це та багато іншого до третьої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну англійською мовою ви можете почитати в Живому блозі на англомовному сайті Радіо Свобода
Партнери України у річницю повномасштабного вторгнення РФ оголосили про нові пакети допомоги
Партнери України оголосили про нові пакети допомоги під час участі у саміті «Підтримуй Україну» у Києві з нагоди третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Данія виділяє Україні додаткові 2 мільярди данських крон (близько 268 мільйонів євро). Гроші підуть на амуніцію для українських солдатів та збільшення чисельності української бригади разом з країнами Північної Європи та Балтії, йдеться на сайті уряду країни 24 лютого.
«Послання Данії українцям таке ж, як і з самого початку: ми продовжуватимемо нашу підтримку доти, доки це буде необхідно. Україна бореться за всю Європу. Ми повинні поставити Україну на якомога сильнішу позицію. Я пишаюся тим, що Данія разом з північними та балтійськими країнами є лідером у підтримці України. Тепер ми повинні стояти твердо. Надавати більше зброї. Швидше. Пожертвувати на оборонну промисловість України. Тому що ми перебуваємо в доленосному моменті. Те, що ми робимо зараз, матиме вирішальне значення для майбутніх поколінь в Україні та Європі», – цитує пресслужба уряду Данії премʼєр-міністерку Метте Фредеріксен.
Також про надання 100 мільйонів євро на підтримку української протиповітряної оборони оголосив прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, який також бере участь у саміті «Підтримуй Україну».
«Я сьогодні в Києві. Останні три роки український народ бореться за свободу і безпеку – свою і нашу. Сьогодні ми оголошуємо 100 мільйонів євро на підтримку протиповітряної оборони України. Зміцнення спроможності України захищатися від російської агресії також підвищує нашу безпеку», – написав Крістерссон у мережі Х.
Премʼєр-міністр Іспанії Педро Санчес анонсував новий пакет військової допомоги для України у 2025 році у розмірі 1 мільярда євро.
Канада надасть Україні новий пакет військової допомоги і 5 мільярдів канадських доларів (3,52 мільярда доларів США), отриманих з заморожених активів РФ, оголосив премʼєр-міністр Канади Джастін Трюдо під час саміту Києві 24 лютого.
«Я оголошую, що Канада надасть Україні ще 25 бойових машин піхоти LAV III. Ми будемо передавати дві броньовані машини бойової підтримки, на яких українські війська незабаром проведуть підготовку в Німеччин», – заявив він.
Канада також надасть чотири тренажери для F-16 і системи посадки для цих літаків у найближчі місяці.
Норвегія виділить 3,5 мільярди євро військової допомоги Україні у 2025 році, 1 мільярд – на гуманітарну підтримку, 300 мільйонів – на підтримку енергетики, і R300 мільйонів на розвиток промисловості, заявив у иєві премʼєр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере.
Премʼєр-міністр Великої Британії Кір Стармер долучився до саміту онлайн і заявив, що Британія цього року надасть Україні 4,5 мільярди фунтів стерлінгів (5,6 мільярда доларів) допомоги, а також анонсував найбільший пакет санкцій від Британії з початку війни.
24 лютого, в третю річницю повномасштабного вторгнення Росії, до України прибули президент Європейської ради Антоніу Кошта, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, а також низка іноземних лідерів, зокрема, президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр-міністр Ісландії Кріструн Фростадоуттір, прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, прем’єрка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, прем’єр Канади Джастін Трюдо.
У Києві відбувається форум, присвячений підтримці України. Низка інших лідерів країн ЄС і НАТО беруть у ньому участь через відеозв’язок.
Зустріч відбувається на тлі розбіжностей, які виникли між адміністрацією президента США Дональда Трампа і керівництвом більшості країн ЄС щодо війни РФ проти України. Адміністрація США домагається якнайшвидшого завершення конфлікту, вимагаючи поступок від обох сторін – України і Росії.
У ЄС заявляють про прихильність до своєї позиції, яка передбачає необхідність підтримувати Україну «стільки, скільки це потрібно», і про те, що Київ не слід підштовхувати до невигідних для нього угод.
Команди України і США на «завершальній стадії» переговорів щодо угоди про мінерали – Стефанішина
Команди з України і США перебувають на завершальній стадії переговорів щодо угоди про мінеральні ресурси, повідомила у X 24 лютого віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції України Ольга Стефанішина.
«Переговори були дуже конструктивними, майже всі ключові деталі узгоджені. Ми прагнемо швидко завершити це, щоб приступити до підписання. Ми сподіваємося, що лідери США й України зможуть якнайшвидше підписати і схвалити документ у Вашингтоні, щоб продемонструвати наші зобов’язання на десятиліття вперед», – написала Стефанішина.
В офісі віцепрем’єрки, а також у Міністерстві економіки відмовилися на прохання Радіо Свобода надати подробиці домовленостей.
Напередодні голова Офісу президента Андрій Єрмак зазначив, що будь-які інвестиції у розробку корисних копалин розглядаються з точки зору гарантій безпеки для України і її стратегічних інтересів. Єрмак додав, що зараз тривають переговори і «ніхто не відмовлявся» від укладення угоди, маючи на увазі угоду про копалини із США.
21 лютого президент Володимир Зеленський заявив про розробку угоди представниками Сполучених Штатів та України, не уточнивши, чого саме вона стосуватиметься. За його словами, це угода, яка «може додати нашим відносинам». Він висловив сподівання на «справедливий результат».
Того ж дня радник президента США з національної безпеки Майк Волц висловив впевненість, що Зеленський незабаром підпише угоду зі США про корисні копалини.
Попередня пропозиція Вашингтона, як повідомлялося, передбачала надання Сполученим Штатам доступу до рідкісноземельних мінералів на 500 мільярдів доларів як оплати за американську військову і фінансову підтримку захисту Києва від повномасштабного вторгнення Росії.
Президент України зазначав, що допомога США у воєнний час до цього часу була набагато меншою за цю суму, і уточнив, що угоду не підписали через «юридичні питання». Адже, за словами Зеленського, Україні потрібні гарантії безпеки, а не просто віддати ресурси.
Війська РФ завдали авіаудару по Харківському району, четверо постраждалих – МВА
Російські війська завдали авіаудару по Цупівці Харківського району. Унаслідок удару поранено чотирьох людей, повідомив начальник Дергачівської МВА Вʼячеслав Задоренко.
«Двох чоловіків у тяжкому стані медики швидкої госпіталізували до лікарні у Харків. Наразі лікарі борються за їхнє життя. Ще двох осіб – 21-річного чоловіка та 18-річну дівчину – поліцейські офіцери громади доставили до Дергачівської лікарні, наразі їхній стан стабільний», – йдеться у дописі.
За даними місцевої влади, різного ступеню руйнувань зазнали близько 30 приватних будинків, пʼять з яких зруйновані майже повністю.
Рятувальники ДСНС продовжують ліквідацію пожеж та розбір завалів. За попередньою інформацією, під завалами може перебувати чоловік.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Зеленський: Росія з 2014 року понад 25 разів порушила режим припинення вогню
Президент України Володимир Зеленський заявив, що від 2014 року Росія порушувала режим припинення вогню понад 25 разів. Під час виступу на пленарному засіданні «Підтримуй Україну» він наголосив, що надійний і тривалий мир – це «значно більше, ніж тиша на фронті», він не спрацює без гарантій безпеки.
«Коли генерал Келлог (спецпредставник США з питань України і Росії – ред.) був в Україні, я передав йому й передав президенту Сполучених Штатів Америки документ із переліком усіх «сізфаєрів» із конкретними датами, які Росія зламала. Тому мир може бути наслідком зваженої дипломатії й абсолютно чітких гарантій безпеки», – сказав Зеленський.
За його словами, Україна має бути за столом переговорів разом з Європою.
«Стратегічною мішенню Росії є саме Європа, європейський спосіб життя, а отже і безпека та доля Європи не може визначатися без Європи. Україна, Європа разом з Америкою – ми маємо бути за столом перемовин навпроти Росії, щоб необхідність миру не була знову заговорена обіцянками про «нормалізацію», «перезавантаження» чи «замирення», – зазначив Зеленський.
Крім того, за його словами, завершення війни має починатися з кроків, що відновлюють «довіру до самої ситуації, бо довіри до Росії немає».
«Зараз таким кроком може стати звільнення полонених – тисяч, саме тисяч людей, яких утримують у Росії, і частина з них – не тільки з 22-го року, а значно раніше – ще з 14-го року. Росія повинна відпустити українців. Україна готова до обміну всіх на всіх, і це – справедливий варіант», – зазначив президент.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) раніше зауважували, що заяви представників російської влади свідчать про те, що Кремль не готовий брати участь у добросовісних переговорах щодо припинення російської війни проти України.
Крім того, аналітики наголошували, що постійне повторення російським лідером Володимиром Путіним неправдивого наративу про начебто нелегітимність українського президента Володимира Зеленського підтверджує, що усунення легітимного демократичного уряду України є однією з передумов Кремля для врегулювання війни шляхом переговорів.
Розвідка Британії проаналізувала, як за три роки великої війни змінилися сухопутні війська Росії
Після трьох років після повномасштабного вторгнення в Україну російські сухопутні війська зазнали радикальних змін під тиском проведення операцій в Україні, заявляє розвідка Великої Британії.
«Спроби створити сучасні, професійні сили, здатні проводити складні операції, що здійснювалися до вторгнення, були зведені нанівець значними втратами. Зараз Росія надає перевагу масовості, а не якості у проведенні операцій проти України», – йдеться у дописі.
У британському оборонному відомстві зазначили, що втрати російського особового складу, які склали понад 860 000 вбитими і пораненими, підірвали якість російських збройних сил.
«Більшість військовослужбовців, які зараз служать в російських збройних силах, пройшли мінімальну підготовку, і російські командири використовують базову тактику для досягнення успіху, незважаючи на повʼязані з цим високі показники втрат», – вважають у розвідці.
Читайте також: Журналісти оприлюднили базу даних загиблих і зниклих безвісти на війні росіян. У списку – майже 104 тисячі імен
Повідомляється, що Росія втратила щонайменше 3750 основних бойових танків і 8400 броньованих машин. Великі запаси танків і бронетехніки, що залишилися у спадок від Радянського союзу, були єдиним засобом, за допомогою якого Росія змогла поповнити ці значні втрати.
«Незважаючи на витрати, покладені на її сухопутні війська, російські війська здатні чинити постійний тиск на українську оборону. Російське територіальне просування в Україні прискорилося у 2024 році, хоча й сповільнилося на початку 2025. Продовження атак підкріплюється толерантністю російського керівництва до втрат і кількісною перевагою російських сухопутних військ над Збройними силами України», – резюмували у відомстві.
За даними Генштабу ЗСУ, Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 868 230 своїх військових.
Росія офіційно даних про свої втрати не наводить. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Західні джерела оцінюють кількість російських загиблих і поранених у понад 600 000 осіб, не враховуючи втрат північнокорейських солдатів, які брали участь у боях.
Радіо Свобода та редакція проєкту Донбас Реалії зібрали коротку хроніку 11 років війни Росії проти України, що допомагає зрозуміти, як саме Кремль почав, розпалив та довів бойові дії до масштабів, яких світ не бачив із часів Другої світової. Про це – у проєкті «Найкоротша історія російсько-української війни», оновленому до третьої річниці повномасштабного вторгнення.
Росія за три роки повномасштабного вторгнення завдала понад 30 масованих комплексних ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури України, загальні збитки від яких складають мільярди доларів, повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.
«Кожна масована атака енергетики – це сто-двісті, а зараз і триста різних засобів уражень, які одночасно летять по електрогенерації, підстанціях, лініях електропередачі, газовій інфраструктурі. Крім того, точкові обстріли енергетики не вщухають щодня. росія здійснює злочини, атакуючи об’єкти, критичні для роботи АЕС, та створюючи загрозу ядерної катастрофи. Ворогом окупувано 18 ГВт генерації, включно з ГЕС, ТЕС та найбільшою в Європі атомною електростанцією – Запорізькою АЕС», – написав Галущенко у фейсбуці 24 лютого.
Крім того, він зауважив, що внаслідок дій Росії загинули чи були поранені сотні енергетиків.
Верховна Рада на засіданні 24 лютого не підтримала проєкт постанови № 13039 про заяву ВР щодо підтримки демократії в Україні в умовах агресії РФ, повідомив депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк.
За проєкт постанови проголосували 218 депутатів. Для ухвалення ініціативи потрібно щонайменше 226 голосів.
Як свідчить поіменне голосування, проти постанови не було жодного голосу, втім значна кількість депутатів зазначені як «відсутні». Зокрема, 48 депутатів відсутні у фракції «Слуга народу», у повному складі (27 депутатів) – «Європейська солідарність», 12 із групи «Довіра», 10 із групи «Відновлення України», 9 із «Батьківщини» та 4 з «Голосу».
Варто зазначити, що депутати від «Європейської солідарності» були присутні у залі засідання, але не брали участі у голосуванні. Натомість вони закликали українську владу «воювати з Путіним і путінською росією, а не з проукраїнською і проєвропейською опозицією», написала Ірина Геращенко.
У цій постанові парламент України акцентує увагу на «необхідності дотримання передбаченого законами України принципу інституційної безперервності влади, особливо в умовах дії правового режиму воєнного стану, та наголошує, що президент України Володимир Зеленський повинен виконувати свої повноваження до вступу на пост новообраного президента України згідно з частиною першою статті 108 Конституції України».
Законодавчою ініціативою пропонувалося також затвердити заяву парламенту, у якій наголошується на неможливості проведення виборів під час воєнного стану, засуджується нелегітимність виборів на окупованих територіях та переобрання російського президента Володимира Путіна.
Міноборони: до центрів рекрутингу ЗСУ звернулося понад 42 тисячі громадян, серед них 21% – жінки
З початку роботи центрів рекрутингу української армії до них звернулися 42 366 громадян, 21% від них – жінки, повідомили 24 лютого у Міністерстві оборони України.
Найбільше звернень від жінок зафіксовано у Чернівецькій, Хмельницькій та Тернопільській областях.
За даними Міноборони, серед всіх звернень найбільший попит мають посади операторів БПЛА, водіїв та стрілецькі спеціальності.
«Центри рекрутингу, які переважно розташовані у приміщеннях ЦНАПів, надають виключно конфіденційні консультації. На їх території заборонено проведення мобілізаційних заходів та вручення повісток групами оповіщення», – йдеться у повідомленні.
Перший центр рекрутингу української армії запрацював 18 жовтня 2024 року на Рівненщині. Наразі в Україні функціонує 48 рекрутингових центрів, зокрема, один онлайн-центр. Їх фахівці консультують та забезпечують супровід потенційних кандидатів до Сил оборони України.
У жовтні минулого року на порталі цифрових послуг «Дія» зʼявилася можливість долучитися до підрозділів БПЛА без відвідування Територіального центру комплектування.
Після початку російського повномасштабного вторгнення Росії Україні запровадили воєнний стан і оголосили загальну мобілізацію.
Європейський союз у річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого запровадив санкції проти трьох функціонерів російської молодіжної військово-патріотичної організації «Юнармія», яка формує у підлітків лояльність до армії РФ та готує їх до участі у військових діях. Ідеться про одного з керівників «Юнармії» Михаїла Галустяна, колишнього очільника так званого «генштабу» організації Нікіту Нагорного та голову регіонального штабу в окупованій частині Запорізької області Фідаїля Бікбулатова. Останній фігурував у розслідуванні «Схем», проєкту Радіо Свобода.
У листопаді 2024 року «Схеми» опублікували матеріал, в якому за допомогою ексклюзивних документів витоку з російських окупаційних адміністрацій, дослідили, як молодіжна військово-патріотична організація «Юнармія» впроваджує мілітаристську ідеологію на окупованих територіях України, використовуючи школи та літні табори, та як молоді українці, потрапивши під вплив цієї організації, стають частиною російської військової машини та опиняються у лавах російської армії.
Журналісти, зокрема, встановили, що Фідаїль Бікбулатов проводить для українських дітей, які опинилися в окупації, військові паради та спільні тренування з російськими солдатами – бійцями добровольчого батальйону ім. П.А. Судоплатова («Барс-32»). Зокрема, дітей вчать стріляти з автомата.
Під час підготовки цього спільного розслідування медіапартнери «Схем» звʼязувалися з Фідаїлем Бікбулатовим. Тоді у своєму коментарі він частково підтвердив те, що в російській «Юнармії» займаються мілітаризацією дітей.
«Противник говорить про мілітаризацію чи про те, що юнармійці є інструментом мілітаризації. Можливо, частково це і правда, звісно. Ми хочемо бачити в майбутньому, щоб вони пов’язали своє життя з військовою службою. Ми бачимо в них потенціал, розраховуємо, що вони стануть військовослужбовцями. Ми готуємо їх, працюємо з ними, хочемо, щоб вони стали військовими – Міністерство оборони навіть надають «юнармійцям» пільги при вступі – але все це виключно на добровільній основі», – зазначав Бікбулатов.
За даними української розвідки, 30-річний уродженець російської Уфи Бікбулатов бере участь «в організованому механізмі масового викрадення, незаконної депортації та примусового переміщення українських дітей з тимчасово окупованих територій України до РФ».
У третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну Рада ЄС схвалила широкомасштабний 16-й пакет економічних та індивідуальних санкцій проти РФ, що складається з 48 осіб і 35 організацій.
Британія оголосила найбільший за три роки пакет санкцій проти РФ. У ньому – міністр оборони КНДР
Уряд Великої Британії оголосив про найбільший пакет санкцій проти Росії з 2022 року, який включає понад 100 осіб і організацій.
Згідно з повідомленням на сайті британського уряду, серед тих, проти кого запроваджують санкції – «виробники і постачальники верстатів, електроніки й товарів подвійного призначення для російської армії, включаючи мікропроцесори, що використовуються в системах озброєння».
За повідомленням, вони базуються в низці третіх країн, зокрема в країнах Центральної Азії, в Туреччині, Таїланді, Індії й Китаї, «який є найбільшим постачальником найважливіших товарів для російської армії».
У Росії за три роки затримали понад 20 тисяч осіб за антивоєнні акції – «ОВД-Инфо»
За три роки від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну 20 081 росіянина затримали за участь в антивоєнних акціях і мітингах – таку статистику наводить правозахисний проєкт «ОВД-Инфо».
При цьому, за повідомленням, більшість затримань, а саме 18 910, припало на 2022 рік. 2023 року було затримано 274 особи, а 2024 року – 41.
Зазначається, що різке зниження кількості затримань на антивоєнних акціях пов’язане з ухваленням російською владою законів про так звані фейки про армію Росії і її дискредитацію, які фактично заборонили будь-яку критику вторгнення РФ в Україну.
Наразі більшість затримань пов’язана з публікаціями у соціальних мережах.
Верховна Рада закликала іноземні держави продовжити підтримку України – постанова
Верховна Рада України 24 лютого ухвалила постанову №13038, яка містить звернення до парламентів та урядів іноземних держав у звʼязку з третіми роковинами з початку повномасштабного збройного вторгнення Росії в Україну, йдеться на сайті парламенту.
За постанову проголосували 244 народних обранця.
Постанова закликає парламенти та уряди іноземних держав продовжити підтримку України, сприяти її відновленню, покарати Росію за воєнні злочини та забезпечити компенсацію постраждалим.
Як зазначив народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко, у зверненні містяться заклики до:
- Надання військової, фінансової, гуманітарної допомоги.
- Посилення санкційного тиску на РФ.
- Повернення військовополонених, депортованих цивільних і дітей.
- Підтримки вступу України до ЄС і НАТО.
24 лютого, в третю річницю повномасштабного вторгнення Росії, до України прибули президент Європейської ради Антоніу Кошта, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, а також низка іноземних лідерів, зокрема, президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр-міністр Ісландії Кріструн Фростадоуттір, прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, прем’єрка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, прем’єр Канади Джастін Трюдо.
У Києві відбувся форум, присвячений підтримці України. Низка інших лідерів країн ЄС і НАТО взяли у ньому участь через відеозв’язок.
Зустріч відбулася на тлі розбіжностей, які виникли між адміністрацією президента США Дональда Трампа і керівництвом більшості країн ЄС щодо війни РФ проти України. Адміністрація США домагається якнайшвидшого завершення конфлікту, вимагаючи поступок від обох сторін – України і Росії.
У ЄС заявляють про прихильність до своєї позиції, яка передбачає необхідність підтримувати Україну «стільки, скільки це потрібно», і про те, що Київ не слід підштовхувати до невигідних для нього угод.