Зеленський по дорозі до США зустрівся з прем’єром Ірландії
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністром Ірландії Міхолом Мартіном 27 лютого під час короткої зупинки в Ірландії по дорозі до США.
Зеленський подякував Мартіну за його підтримку, а ірландському народу за притулок, наданий українцям, які втекли від повномасштабного російського вторгнення у 2022 році, під час зустрічі в аеропорту Шеннон, повідомила ірландська національна телерадіокомпанія RTE.
Згодом Зеленський повідомив, що під час зустрічі з лідером Ірландії обговорив кроки для закінчення війни, а також гарантії безпеки, співпрацю на шляху України до ЄС.
«Окремо поспілкувалися про участь Ірландії в коаліції з розмінування та тренувальних місіях ЄС, нелетальну безпекову підтримку, яка допоможе захищати життя. А також – про нашу гуманітарну програму Food from Ukraine і те, як Ірландія може долучитися», – написав Зеленський.
Володимир Зеленський прямує до США, де на 28 лютого запланована його зустріч з президентом Дональдом Трампом. Під час цього візиту заплановане підписання угоди між Україною і США про рідкоземельні мінерали.
Росія втрачає головну зброю проти ЗСУ?
Сили оборони ефективно використовують засоби радіоелектронної боротьби, щоб придушувати російські кореговані авіабомби (КАБ) на всій лінії фронту, йдеться у статті військового оглядача Forbes Девіда Акса.
Девід Акс пояснює, що це значно знижує ефективність російської армії, позбавляючи її однієї з ключових переваг на полі бою.
Раніше російські винищувачі-бомбардувальники щодня скидали сотні авіабомб, що давало армії РФ на землі значну перевагу. Однак посилення українських систем РЕБ призвело до того, що КАБ втрачає зв'язок з російською супутниковою системою ГЛОНАСС, відхиляється від курсу і не досягає цілей, пояснює оглядач.
СБУ заочно повідомила про підозру ексдиректору авіабудівної корпорації Росії Юрію Слюсарю
Служба безпеки України повідомила 27 лютого, що зібрала доказову базу на колишнього генерального директора російської Об’єднаної авіабудівної корпорації Юрія Слюсаря, який постачає бойові літаки для армії Росій.
За матеріалами справи, з початку повномасштабного вторгнення цей посадовець переформатував роботу авіаційної галузі Росії під потреби військово-промислового комплексу РФ.
«Зокрема, він посилив виробництво і модернізацію бойових літаків для бомбардування України і з 24 лютого 2022 року забезпечив виробництво понад 100 літальних апаратів», – кажуть в СБУ.
За даними спецслужби, йдеться про бомбардувальники Ту-22М3 і винищувачі МіГ-31, які атакують цивільну інфраструктуру України крилатими і балістичними ракетами, зокрема «Кинджалами». Також під керівництвом Слюсаря армія РФ отримує на озброєння винищувачі Су-24М, Су-25, Су-35, Су-57 та військово-транспортні борти типу Іл-76МД-90А.
«Як свідчить доказова база, посадовець координує свої дії з вищим військово-політичним керівництвом РФ і виконує їхнє «оборонне» замовлення. На підставі задокументованих фактів слідчі Служби безпеки заочно повідомили Слюсарю про підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 Кримінального кодексу України (пособництво у веденні агресивної війни за попередньою змовою групою осіб)», – йдеться у повідомленні.
Юрій Слюсарь – російський державний діяч, який з 4 листопада 2024 року виконує обовʼязки губернатора Ростовської області. До цього, з 2015 по 2024 рік, він обіймав посаду президента та голови правління Публічного акціонерного товариства «Обʼєднана авіабудівна корпорація» (ОАК) РФ. З 2024 директором корпорації став Вадим Бадеха.
У Стамбулі завершилися переговори делегацій РФ та США
У Стамбулі завершилися переговори російської та американської делегацій у Стамбулі щодо роботи дипломатичних дипломатичних представництв – зустріч тривала понад шість годин.
Російське державне інформаційне агентство ТАСС повідомило, що переговори, що проходили в закритій резиденції генерального консула США в Стамбулі, завершилися без будь-яких заяв для преси.
Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що інформація про результати буде надана пізніше. Зустрічі передували дві попередні технічні дискусії між Москвою та Вашингтоном.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 26 лютого повідомляв, що у зустрічі візьмуть участь «дипломати високого рівня, експерти». Вони «розглянуть системні проблеми, які накопичилися в результаті протиправної діяльності попередньої адміністрації (США) щодо створення штучних перепон для діяльності російського посольства», на що Росія «відповідала взаємністю і створювала також некомфортні умови для роботи американського посольства в Москві».
18 лютого після переговорів Росії та США у Саудівській Аравії держсекретар Марко Рубіо оголосив, що сторони домовилися поновити чисельність персоналу посольств обох країн. Пізніше президент РФ Володимир Путін повідомив, що Москва та Вашингтон «домовилися відновити у нормальному режимі роботу дипломатичних відомств».
Генштаб ЗСУ: на фронті було 88 боїв, кількість атак на Новопавлівському напрямку зменшилась
З початку доби загальна кількість бойових зіткнень вздовж усієї лінії фронту складає 88. Найбільше атак військ РФ залишається на Покровському напрямку, йдеться 27 лютого у зведенні Генерального штабу ЗСУ станом на 16:00.
«На Покровському напрямку сьогодні ворог 35 разів атакував позиції наших захисників в районах населених пунктів Березівка, Мирне, Промінь, Лисівка, Покровськ, Новоукраїнка, Звірове, Котлине, Удачне, Надіївка, Успенівка, Преображенка, Запоріжжя та Богданівка, десять боєзіткнень тривають дотепер. Агресор застосував 15 керованих бомб по населеним пунктам Олексіївка, Покровськ, Удачне та Звірове», – вказано у дописі.
За даними штабу, на Новопавлівському напрямку ЗСУ відбили п’ять атак в районах населених пунктів Костянтинопіль та Бурлацьке.
«На Торецькому напрямку противник вісім разів атакував позиції наших військ в районах Кримського та Торецька. Чотири боєзіткнення тривають дотепер. Крім того, населений пункт Костянтинівка зазнав авіаударів керованими бомбами», – кажуть у командуванні.
Також війська РФ атакували на Харківському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямку напрямках і Курській області РФ.
27 лютого головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив про перегрупування українських сил на Новопавлівському напрямку через активізацію російських військ там.
«Противник на цьому напрямку інтенсивно проводить наступальні дії, намагається прорвати оборону наших військ і захопити три населених пункти», – написав Сирський.
За даними Генштабу ЗСУ, минулої доби на Новопавлівському напрямку загарбники здійснили 19 атак. Більше штурмових дій (33) було лише на Покровському напрямку, який, як і раніше, є найгарячішою ділянкою фронту.
ОГП: через російську атаку БпЛА на Нікопольщині загинула людина
Унаслідок російської атаки БпЛА на Нікопольщину загинула людина, ще одна поранена, повідомляє у телеграмі Офіс генпрокурора.
За процесуального керівництва Дніпропетровської облпрокуратури розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинило загибель людини (ч. 2 ст. 438 КК України).
За даними слідства, 27 лютого російські військові атакували БпЛА Марганецьку громаду Нікопольського району. Внаслідок обстрілу загинув 51-річний чоловік. Постраждала 52-річна жінка. Пошкоджено автомобіль.
МОЗ додало перебування у полоні РФ до переліку причин для встановлення інвалідності
В Україні розширили перелік причин для встановлення інвалідності. Відтепер підставою може бути позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, повідомило 27 лютого Міністерство охорони здоровʼя України.
«Це означає, що люди, які пережили незаконне утримання, катування або зазнали інших ушкоджень здоров’я внаслідок перебування в полоні, можуть отримати статус інвалідності та відповідну державну підтримку», – йдеться у повідомленні.
З впровадженням експертних команд оцінювання повсякденного функціонування особи ухвалено рішення про розширення переліку причин, що можуть бути підставою для встановлення інвалідності.
У МОЗ додали, що ця підстава для встановлення інвалідності поширюється як на цивільних осіб, так і на військовослужбовців.
Для цього необхідно звернутися до Комісії з питань встановлення факту позбавлення особистої свободи при Міністерстві розвитку громад та територій України, а також пройти оцінку стану здоров’я людини та обмеження щодо життєдіяльності.
За останніми даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, з російського полону вдалося повернути 4 131 людину: це як військовослужбовці, так і цивільні.
Туреччина, яка має другу за чисельністю армію в НАТО після США, відкрита для надання військ для миротворчих сил в Україні, повідомляє Bloomberg з посиланням на слова людей, знайомих з цим питанням.
За даними джерел медіа, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган обговорив це питання з президентом України Володимиром Зеленським та міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим під час окремих зустрічей в Анкарі на початку цього місяця.
У той час як президент США Дональд Трамп працює над планом з російським колегою Володимиром Путіним щодо забезпечення припинення вогню у війні РФ проти України, він заявив, що підтримає участь європейських союзників у миротворчих силах і наданні гарантій безпеки Україні, але виключає пряму роль США.
Це робить пропозицію Туреччини допомогти у моніторингу потенційного перемир’я критично важливою для полегшення навантаження на європейських союзників, включаючи Велику Британію і Францію, які розробляють плани щодо миротворчих сил в Україні.
Джерела Bloomberg заявили, що Туреччина не братиме участі в жодній миротворчій місії, якщо вона не буде залучена до всіх консультацій та підготовки щодо її формування.
Ердоган підтримував тісні зв’язки з Росією після її вторгнення в Україну у 2022 році і використовував свою здатність говорити з обома країнами, щоб відігравати центральну роль у переговорах щодо чорноморського коридору для експорту українського зерна, хоча Росія відмовилася від цієї угоди у 2023 році.
Росія не відповіла Туреччині на питання про миротворців в Україні, хоча ця тема обговорювалася з Лавровим під час його нещодавнього візиту, повідомила особа, близька до російського уряду. За словами співрозмовника, це питання не розглядається як першочергове. Міністерство закордонних справ Росії не відповіло на запит про коментар.
Плюси та мінуси ймовірної угоди між Україною і США про надра з точки зору безпеки
Україна гостро потребує гарантій безпеки, бо її населення потерпає від щоденних російських повітряних атак та обстрілів, а російська арамія ціною величезних втрат вгризається в суверенну українську територію. На цьому наполягає президент України Володимир Зеленський. Натомість, президент США Дональд Трамп заявив, що CША не надаватимуть Україні надто багато гарантій безпеки.
«Я не збираюся надавати гарантії безпеки, які виходять за рамки дуже високого рівня. Ми попросимо Європу зробити це..але ми збираємося переконатися, що все пройде добре. І, як ви знаєте, ми будемо співпрацювати з Україною в сфері рідкоземельних елементів. Нам дуже потрібні рідкоземельні елементи. У них є чудові рідкоземельні землі», – сказав Дональд Трамп на першому після інавгурації засіданні американського уряду.
Експерти, яких опитав Голос Америки, аналізують плюси та мінуси угоди між Україною і США про надра (яка може бути підписана наближчим часом ) з точки зору гарантій для країни, яка четвертий рік дає відсіч російській агресії.
У тексті угоди, який отримали ЗМІ, немає прямого посилання на наміри припинити вторгнення Росії в Україну або на майбутні домовленості про безпеку України, окрім одного рядка: «Уряд Сполучених Штатів Америки підтримує зусилля України щодо отримання гарантій безпеки, необхідних для встановлення тривалого миру».
Хоча угода спрямована на розблокування видобутку мінеральних багатств України та сприяння її економічному відновленню, експерти з безпеки попереджають, що вона може не впоратися з поточними проблемами безпеки України на тлі триваючої російської агресії.
Далі читайте тут
Загрози псевдомиру: що буде з Україною у разі замороження війни
Більшість політичних та військових аналітиків сходяться на тому, що переговори з Кремлем не дадуть нічого більшого, ніж тимчасове припинення вогню – та й то, навряд чи реально контрольоване. Попри це, президент США Дональд Трамп, його переговорники та інші прибічники домовленостей з РФ вживають щодо гіпотетичної домовленості про перемир'я терміни –«закінчення війни» або «мир».
Називати замороження кінцем війни – небезпечно, констатують дослідники дій Росії. Те, що агресор у цей час просто переозброїться для нового нападу на Україну або ЄС – широко обговорюваний, проте не єдиний ризик такого сценарію. Війна Росії проти України не складається лише з дій на лінії фронту і ракетних ударів та доронових атакк по тилах. Її не менша, якщо не головна частина – окупація, жодного рішення щодо якої наразі не пропонується. При чому території (їх президент США нещодавно назвав «козирями» Путіна) не є головною метою Росії – вона воює за людей та маршрут для подальшої агресії у Європі, констатують аналітики.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) пояснюють, у чому загроза псевдомиру, та що в такому разі отримають українці по обидва боки лінії фронту.
«Старт буде різким. Але рішення не буде», – спрогнозувала в ефірі Радіо Донбас Реалії голова напрямку «Регіональна безпека і дослідження конфліктів» Фонду «Демініціативи» Імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна на початку 2025 року. У ті дні Дональд Трамп лише робив свої перші строкаті заяви про війну там мир перед інавгурацією, що відбулась 20 січня.
І старт справді виявився різким. Досі не аьше за перемир'я, майже ні в кого немає сумнівів: повернення Росією суверенних українсьлі читаких територій навіть не дискутується на рівні світових лідерів.
Далі читайте тут
У МЗС відреагували за заяви кандидата у президенти Польщі, який назвав Бандеру «терористом»
Міністерство закордонних справ України не розцінює заяви окремих політиків як позицію Польщі, заявив речник МЗС Георгій Тихий на брифінгу 27 лютого. Так він прокоментував слова кандидата в президенти Польщі Славоміра Менцена, який у Львові назвав Степана Бандеру «терористом».
«Щодо кандидата у президенти Республіки Польща ми звернули увагу на цинічну акцію, яку він провів у Львові саме у третю річницю від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Позиція цього діяча давно всім відома, вона не є сюрпризом ні для нас, ні для кого іншого. Я хочу підкреслити, що ми як зовнішньополітичне відомство не розцінюємо заяви окремих антиукраїнських політиків як позицію Польщі чи польського суспільства», – сказав Тихий.
Речник МЗС подякував усім полякам, які підтримують Україну від початку повномасштабного вторгнення. Водночас Тихий зауважив, що цей кандидат у президенти Польщі продовжує висловлювати «певні позиції, які не є прийнятними».
«Тому я офіційно заявляю, що будь-які спроби поставити під сумнів територіальну цілісність України є категорично неприйнятними, і ми вчергове закликаємо польських політиків утриматися від використання питань, пов’язаних з Україною, у внутрішньополітичній кампанії», – наголосив Тихий.
24 лютого кандидат на посаду президента Польщі від ультраправої партії «Конфедерація» Славомір Менцен приїхав до Львова. Біля пам’ятника лідеру ОУН Степану Бандері він назвав його «терористом» та сказав, що українці продовжують «вшановувати злочинців, винних у вбивстві 100 тисяч поляків».
Це відео прокоментував мер Львова Андрій Садовий. За його словами, Менцен є «проросійським політиком з польським паспортом». Менцен відреагував на слова Садового та заявив, що Львів є «польським містом» , а Садовому він заборонить в'їзд до Польщі, якщо стане президентом.
Президентські вибори у Польщі відбудуться 18 травня 2025 року, при потребі другий тур проведуть 1 червня. Про участь у виборах оголосили: від «Громадянської коаліції» мер Варшави Рафал Тшасковський, президент Інституту національної пам’яті Кароль Навроцький, якого підтримує партія опозиційна партія «Право і Справедливість», лідер партії «Польща 2050» і маршалок Сейму Шимон Головня, віцеспікер Сенату, кандидат від Лівої партії Магдалена Беят, депутат Славомір Менцен із парії «Конфедерації», депутат Марек Якуб’як із кола Вільних республіканців і Марек Вох із безпартійної Асоціації місцевого самоврядування.
Оборона Харківщини: суд змінив запобіжний захід екскомбригу 125-ї бригади ТРО Артуру Горбенку
Київський апеляційного суд 27 лютого змінив запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт колишньому командиру 125-ї окремої бригади Тероборони ЗСУ Артуру Горбенку, якого підозрюють у провальній обороні Харківщини у травні 2024 року, повідомив його адвокат Станіслав Пелюк.
«Тримання під вартою з заставою в 25 мільйонів гривень змінено на домашній арешт», – йдеться у дописі.
22 січня Печерський районний суд Києва обрав військовому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 25 мільйонів гривень застави.
20 січня Юрія Галушкіна, екскомбрига 125-ї бригади ТрО Артура Горбенка, колишнього командира 415-го батальйону 23-ї ОМБр Іллю Лапіна затримали за звинуваченням у тому, що вони «не забезпечили належний захист Харківщини під час наступу ворога у травні 2024 року».
Слідчі заявляють, що «посадовці не підготували оборону прикордонних районів Харківщини і втратили управління боєм під час повторного наступу рашистів на обласний центр».
За даними СБУ, «фігуранти порушили вимоги бойових статутів при підготовці оборонних рубежів у зоні відповідальності військових з’єднань та підрозділів ОТУ. Крім того, у ході бою посадовці не використали весь арсенал можливих заходів для відбиття та зупинення наступу агресора. Це призвело до захоплення частини території східного регіону України, де наразі тривають запеклі бої».
У пресслужбі відомства уточнили, що «ініційовані правоохоронцями спеціалізовані експертизи підтвердили факти злочинної діяльності фігурантів».
Суд 21 січня обрав запобіжний захід Галушкіну у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в сумі 5 мільйонів гривень. 22 січня адвокат Михайло Величко повідомив, що за бригадного генерала Юрія Галушкіна внесли заставу. Але ДБР увечері того ж дня заявило про «нові факти у справі про прорив кордону на Харківщині», через що повторно затримали колишнього командувача оперативно-тактичного управління «Харків» Юрія Галушкіна.
Сам генерал у зверненні, яке поширив його адвокат, зазначив, що командири не винні у нестачі військових і озброєння.
Заступницю голови Чернівецької ОВА звільнили. Вона на нараді нібито не хотіла сидіти біля ветерана
Перша заступниця голови Чернівецької ОДА Альона Атаманюк вирішила звільнитися з посади після поширення інформації щодо нібито її небажання поруч перебувати на нараді з ветераном, бо «він їй не рівня».
«Не хочу, щоб вся ця ситуація, яка набула настільки масштабного резонансу, руйнувала суспільну згуртованість та підривала довіру до всіх значущих зусиль Буковини та обласної військової адміністрації, зокрема, для наближення перемоги у цій війні. Тому прошу Руслана Васильовича вже сьогодні підписати мою заяву», – написала вона у фейсбуці.
Атаманюк також попросила вибачення у всіх, «кого могла ненавмисне образити».
Голова ОВА Руслан Запаранюк повідомив, що підписав заяву про звільнення Альони Атаманюк.
«Підтримка і повага до захисників та захисниць, ветеранів та загиблих воїнів і членів їх сімей – пріоритет у діяльності обласної військової адміністрації! Толерування протилежного неприпустиме», – додав він.
У соцмережах поширили інформацію про те, що нібито заступниця Чернівецької ОВА Альона Атаманюк на нараді не хотіла сидіти поруч з ветераном, очільником місцевого управління з питань ветеранської політики, бо «він їй не рівня». Згодом сам ветеран Валерій Вівчарюк згодом у соцмережах написав, що «цей факт повністю відповідає дійсності».
Рютте після розмови з Трампом: члени НАТО готують Україні додаткову допомогу
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте після телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом заявив, що Україні готують додаткові «мільярди допомоги та внески на гарантії безпеки»
«Приємно було поспілкуватися з Дональдом Трампом. США і НАТО стають сильнішими. Члени НАТО швидко рухаються до збільшення інвестицій в оборону. Оголошено про значні збільшення та інші на черзі», – написав він у соцмережі Х.
Щодо України, за його словами, члени НАТО готують «додаткові мільярди допомоги та внески на гарантії безпеки».
Читайте також: «Поганий мир гірший, ніж його відсутність»? Інтерв'ю із головою Військового комітету НАТО
24 лютого партнери України оголосили про нові пакети допомоги під час участі у саміті «Підтримуй Україну» у Києві з нагоди третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що вступ України до НАТО – це дійсно гарантії безпеки і «це найдешевший варіант для всіх». Але президент Сполучених Штатів Дональд Трамп виступає проти. Він 26 заявив, що в рамках врегулювання російсько-української війни буде виключене членство для України в НАТО.
Трамп продовжив на рік деякі санкції США проти Росії, запроваджені через її агресію щодо України
Президент США Дональд Трамп продовжив на рік деякі санкції, запроваджені Сполученими Штатами проти Росії через її вторгнення в Україну, йдеться у документах, які розміщені у Федеральному реєстрі США 27 лютого.
Цей указ, який набуває чинності 28 лютого, передбачає продовження низки антиросійських санкцій, запроваджених указами президентів США у 2014, 2018 і 2022 роках.
Перший указ про санкції щодо Росії був виданий ще у 2014 році. Тоді указ президента США Барака Обами № 13660, який був опублікований 6 березня 2014 року, передбачав заморожування майна низки осіб.
Спочатку санкції були застосовані до тих, хто сприяв анексії Росією Криму. Згодом список санкцій кілька разів поновлювався за президентства Джо Байдена.
25 лютого президент США Дональд Трамп, виступаючи перед пресою в Білому домі заявив, що зараз не йдеться про скасування санкцій проти Росії, але визнав, що це може бути можливим у майбутньому.
Раніше видання The Moscow Times із посиланням на джерело в дипломатичних колах повідомляло, що на зустрічі в Ер-Ріяді 18 лютого російська делегація просила представників США сприяти розблокуванню заморожених російських активів за кордоном та послабленню санкцій.
Концертів не буде? Укрaїнські митці поки не зможуть виїздити зa кордон
Зa офіційним повідомленням Міністерствa культури тa стрaтегічних комунікaцій, із 3 березня призупинять видaчу дозволів і супроводжуючої документaції нa проведення зa кордоном концертів, вистaв, презентaцій тa інших зaходів. І вже почала з’являтися інформaція про зриви запланованих зaходів українських артистів у різних країнах.
- Чому змінили правила і чи попередили митців заздалегідь?
- Які наслідки це матиме і вже має для запланованих виступів українських митців?
- Як це вплине загалом на міжнародну адвокацію України через культуру?
- Чого очікувати?
Увечері, 26 лютого, нa сaйті Мінкульту з’явилaсь інформaція про те, що правила виїзду для митців та медійників за кордон під час воєнного стану потребують уточнення через мaсові випaдки неповернення.
Зa інформaцією відомствa, його посaдовці, буцімто ще наприкінці 2022 року ініціювало зміни, які б упорядкувaли видaчу документів. Кaжуть, хотіли зробити так, щоб їхні листи не використовувaли як перепустку для виїзду зa кордон чоловіки, які хочуть уникнути всіх вимог воєнного стaну. Відомство констaтує, що досі в цьому питaнні тривaє хaос.
Сaме тому, як йдеться в офіційному повідомленні, розробили проєкт змін до постaнови Кaбінету Міністрів Укрaїни «Про правила перетинання державного кордону громадянами України» від 27 січня 1995 року № 57, яким керуються під час виїздів зaрaз. І зa процедурою, нововведенння тепер проходить стaдію перевірок.
Запропонований проєкт змін, передбачають чиновники, врегульовує питання вимог до надання тaк звaних листів сприяння для чоловіків призовного віку, які працюють в сфері культури, інформаційної безпеки, стратегічних комунікацій та лінійних аудіовізуальних медіа. Нині сaме ці документи і є фaктичною підстaвою для перетину кордону для бaгaтьох митців. Тaк вони потрaпляють нa кінофестивaлі, концерти і церемонії премій, щоб предстaвляти Укрaїну.
Aле тепер, до того, як зміни вступлять у дію – видaчі дозволів призупиняють. Ця пaузa офіційно нaстaне з 3 березня 2025 року. Як нaдовго? Нaрaзі невідомо.
Далі читайте тут
МЗС: Україна не отримувала пропозиції від Штатів щодо повернення до «Стамбульських угод»
для завершення війни
ПОДІЛИТИСЬ
Друк
Україна не отримувала пропозицій повернутися до умов, які Росія висунула Києву на початку повномасштабного вторгнення в Стамбулі – про це заявив речник Міністерства закодонних справ Георгій Тихий на брифінгу 27 лютого.
Таким чином він відповів на питання про заяву спеціального представника президента США з Близького Сходу Стіва Віткоффа про те, що «Стамбульські угоди» нібито можуть стати «орієнтиром» для завершення війни.
«Нам не надходили офіційні звернення американської сторони про можливість розгляду так званих «Стамбульських угод» або якогось процесу як основи для мирного врегулювання», – відповів представник МЗС.
Читайте також: «Складно уявити Путіна і Зеленського у одній кімнаті»: переговори будуть, попри рішення РНБО?
«Стамбульська протокольна угода» може стати орієнтиром для мирної угоди між Росією та Україною, заявив напередодні посланець президента США з питань Близького Сходу Стів Віткофф в ефірі CNN. Також він анонсував «поступки з обох сторін».
Водночас американський Інститут вивчення війни (ISW), коментуючи цю заяву Віткоффа, зазначив, що потенційна мирна угода, заснована на «Стамбульських протоколах», буде «документом про капітуляцію» України, тому Україна навряд чи погодиться на підписання такого документа.
Після того, як російська армія пішла в наступ чи не на всіх ділянках спільного з Україною кордону, Росія запропонувала договір, односторонні умови якого означали капітуляцію Києва.
Проєкт, серед іншого, передбачав, щоб Україна скоротила свою армію до 50 000 осіб, включаючи півтори тисячі офіцерського складу (це вп'ятеро менше, ніж Україна мала до 2022 року).
Влада: сили РФ атакували передмістя Харкова дронами, є постраждалі
Через російську атаку у передмісті Харкова постраждали дві людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Унаслідок влучання БпЛА типу «Шахед» пошкоджено приватне домоволодіння у Харківському районі, постраждали дві людини», – написав він у телеграмі.
Синєгубов повідомив, що, за попередніми даними, війська РФ вдарили щонайменше 12-ма безпілотниками, у бік Харкова рухається ще одна група російських безпілотників.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.