ВАШИНГТОН – У той час, як лідери НАТО перебувають в Анкарі на саміті, який визначить майбутній напрямок розвитку альянсу, європейські столиці дивляться не лише на цільові показники витрат на оборону та оголошення про закупівлі. Європа також дивиться і на те, що багато хто вважає визначальним викликом зустрічі: чи зможе альянс продемонструвати політичну єдність у момент глибоких геополітичних змін.
Радіо Свобода зібрало думки аналітиків про це.
Саміт 32 держав-членів НАТО 7-8 липня відбувався на тлі триваючої російської агресії проти України, зростаючого тиску на європейських союзників, щоб вони взяли на себе більший тягар оборони, та постійних питань щодо майбутнього трансатлантичних відносин за президента США Дональда Трампа.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що метою зустрічі є забезпечення того, щоб альянс «продовжував виконувати свої зобов'язання».
Графік Трампа підкреслює його центральну роль на саміті, включаючи участь у робочій сесії лідерів, двосторонніх зустрічах та заключній пресконференції перед від'їздом із Анкари.
Значна частина коментарів щодо саміту зосереджена на невизначеності стосовно довгострокової відданості Вашингтона справі європейської безпеки.
Не крах, а трансформація
наратив кризи не відображає глибшої структурної реальностіСесіре
Однак Майкл Хікарі Сесіре, дослідник політики у сфері оборони та безпеки в корпорації RAND, стверджує, що такий підхід не враховує глибшу стратегічну трансформацію, яка вже відбувається.
«Типові коментарі щодо саміту НАТО, ймовірно, зосереджуватимуться на вже знайомих побоюваннях: політично нестабільних США, що дедалі більше замикаються на власній півкулі, та Європі, стурбованій міцністю світового порядку, встановленого після 1945 року, – зазначив Сесіре в інтерв’ю Радіо Свобода. – Але цей наратив кризи не відображає глибшої структурної реальності».
На думку Сесіре, ми спостерігаємо не крах трансатлантизму, а еволюцію самих цих відносин.
«Трансатлантизм не стільки зазнає краху, скільки змінює свою конфігурацію», – сказав він, описуючи перехід від старої ієрархії пірамідального типу, де домінував Вашингтон і від якого все залежало, до більш рівноправного партнерства, що ґрунтується на непохитних операційних реаліях.
Сесіре вважає, що США та Європа залишаються стратегічно нерозривно пов’язаними, попри зміни у розміщенні американських військ та пріоритетах у сфері безпеки.
«Від ланцюгів постачання для сфери оборони до розміщення військ на передових базах – США та Європа залишаються фундаментально взаємозалежними», – зазначив він.
На його думку, це означає, що головне завдання саміту виходить за межі простого запевнення союзників у відданості Америки Європі.
«Справжнє завдання саміту – не намагатися відчайдушно захистити виснажений статус-кво, що існував раніше, а створити гнучкішу систему, яка відповідала б цьому новому макропорядку», – сказав Сесіре.
Європі варто взяти на себе більшу відповідальність за власну безпеку на континентіМайкл Хікарі Сесіре
Його аргументація вказує на те, що Альянс вступає в нову фазу, коли від Європи очікують більшої відповідальності за власну безпеку за умови збереження глибокої інтеграції з військовим потенціалом та оперативним плануванням США.
За словами Сесіре, для Європи це «може означати необхідність відмовитися від засадничих принципів НАТО, встановлених самим Вашингтоном після Другої світової війни», і взяти на себе більшу відповідальність «за власну безпеку на континенті, а також за глобальний мир і процвітання».
Аналітик вважає, що такий перехід вимагатиме значних витрат, буде складним із політичного погляду та означатиме глибокі культурні зміни, але водночас надасть Європі «нову суб'єктність і відповідальність як повноцінному, активному суб'єкту у сфері безпеки».
США не можуть без Європи?
Водночас Сесіре наголосив, що стратегічні пріоритети Вашингтона не зникають, а еволюціонують.
За його словами, США зобов'язалися дотримуватися «більш півсферичної та орієнтованої на себе стратегії національної безпеки та оборони», продовжуючи демонструвати глобальні зобов'язання:
- через іранський конфлікт,
- свою зосередженість на Індо-Тихоокеанському регіоні
- та постійну залежність від передового базування та співпраці союзників у Європі та інших місцях.
Хоча Сесіре розглядає саміт як частину довгострокового стратегічного переходу, європейські чиновники кажуть, що його безпосередній успіх буде оцінюватися тим, чи демонструють союзники політичну згуртованість.
Високопоставлені європейські чиновники заявили Радіо Свобода/Радіо Свобода перед самітом, що їх головне занепокоєння стосується не стільки цільових показників витрат на оборону, скільки уникнення публічних розбіжностей, які можуть послабити довіру до НАТО.
Один високопоставлений європейський чиновник сказав, що лідери сподіваються, що Анкара відтворить атмосферу співпраці, яка спостерігалася на саміті G7 минулого місяця у Франції, де Трамп разом з іншими лідерами підтримав додатковий тиск на Росію через санкції, спрямовані проти експорту нафти та банківського сектору.
Цей результат був розцінений кількома європейськими столицями як доказ того, що трансатлантична координація залишається можливою, незважаючи на постійну напруженість.
Чиновники визнали, що публічні розбіжності, особливо за участю Вашингтона, можуть затьмарити суттєві домовленості, досягнуті за зачиненими дверима, та послабити меседж стримування НАТО, а відповідно посилити ризики для країн Альянсу.
Форум