Доступність посилання

ТОП новини
22 Жовтень 2019, Київ 11:24

Що Росія хоче зробити із Сандармохом та яку книгу пише в СІЗО історик Дмитрієв, який знайшов масове захоронення жертв НКВС


Юрій Дмитрієв, Сандармох. Росія. 5 серпня 2012 року.

Катерина Міщук

Сандармох – урочище в Медвеж'єгорському районі Карелії (Росія), де у часи Великого терору сталінський НКВС розстрілював репресованих. Історики кажуть про щонайменше 10 тисяч убитих людей 58 національностей. Місце розстрілу 1111 в'язнів Соловецького етапу, серед яких майже 300 українців, знайшов російський краєзнавець Юрій Дмитрієв. Після розпаду СРСР у Сандармосі почав діяти Меморіал політичних репресій. З приходом до влади Володимира Путіна доступ до Меморіалу та архівних документів почали обмежувати, а історика Юрія Дмитрієва переслідувати. Що чекає на Сандармох у теперішніх умовах політики Кремля щодо історичної пам'яті з'ясовував проект Радіо Свобода за участі «Голосу Америки» – «Настоящее время».

На початку червня 2019 року влада Карелії спробувала знизити охоронний статус меморіального урочища Сандармох: з «історичної пам'ятки» до «пам'ятного місця». Це дозволило б проводити в Сандармоху земляні та будівельні роботи.

Але Міністерство культури Росії відмовилося міняти статус меморіального кладовища – воно залишається історичною пам'яткою. А значить, кажуть історики, потрібно знову повернутися до питання про законність розкопок, проведених у Сандармоху майже рік тому Російським військово-історичним товариством (РВІТ). Там хотіли довести, що не НКВС у Сандармоху розстрілювало репресованих, а фіни розстрілювали червоноармійців.

Читайте більше тут: Без строку давності. Хто, як і кого розстріляв у Сандармоху

Суперечка навколо Сандармоху

У серпні 2018 року РВІТ на прохання влади Карелії уточнювало межі Сандармоху і проводило розкопки на території кладовища. Експедиція РВІТ перевіряла версію про поховання тут військовополонених червоноармійців, розстріляних фінськими солдатами в роки Другої світової війни.

Сандармох, розкопки РВІТ, серпень 2018 року. Фото: «Фонд Іофе»
Сандармох, розкопки РВІТ, серпень 2018 року. Фото: «Фонд Іофе»

​Гіпотеза про те, що полонених червоноармійців тут теж розстрілювали, належить директору Інституту історії і політичних наук Петрозаводського держуніверситету Сергієві Верігіну і професору ПетрДУ Юрію Кіліну. В результаті розкопок знайшли останки п'ятьох людей. Експерти встановили їхні ріст і вік, але визначити, хто вони і хто в них стріляв, не вдалося. За словами Верігіна, цих людей могли вбити як співробітники НКВС, так і фіни. У 2019 році РВІТ готується до нових розкопок.

Депутат законодавчих зборів Карелії і голова партії «Яблуко» Емілія Слабунова вважає, що і торішні розкопки велися незаконно: «Меморіальне кладовище «Сандармох» було взяте під державну охорону в 2000 році. Події, які відбувалися в серпні минулого року, показують, що державна охорона відсутня».

У серпні 2018 року Управління з охорони об'єктів культурної спадщини (ОКС) Карелії відповіло на запит Слабунової, що кладовище має статус пам'ятки, тому розкопки законні.

«У Держреєстрі Сандармох зареєстрований як пам'ятник, але йому був самовільно присвоєний зовсім інший статус, який розширює список допустимих робіт. Виходячи з цієї тези, прокуратура Карелії відмовляла в перевірці експедицій», – пояснює Слабунова. Тепер, коли Мінкульт відмовив карельському Управлінню з охорони ОКСув зниженні статусу Сандармоху, знову постає питання: де дозвіл? За словами Слабунової, РВІТ не надав ніяких документів на її депутатські запити.

Сандармох, жовтень 2017 року. Фото: Вікторія Івлєва
Сандармох, жовтень 2017 року. Фото: Вікторія Івлєва

«У мене постає просте запитання. Хлопці, чудово, ви шукаєте місце поховання радянських солдатів. Назвіть, кого ви конкретно шукаєте? Коли ми шукали (ув'язнених із Соловецького табору – ред.), у нас був список із 1111 осіб, ми знали їхніх родичів, бачили їхні портрети. Назвіть хоча б одне ім'я», – коментує розкопки РВІТ директор науково-інформаційного центру «Меморіал» Ірина Фліге.

Чим відрізняється Сандармох від інших поховань?

Меморіальне кладовище Сандармох – найбільше поховання жертв Великого терору і одне з небагатьох місць, де точно на цей час відомо уже про убиту 6241 людину і встановлено ім'я кожного з них.

«Це не тільки локальне місце пам'яті, загальноросійське. Серед жертв репресій, які знайшли свою смерть у цій братській могилі, люди не тільки з Карелії, а й ув'язнені Соловецького табору і засланці з інших регіонів і республік колишнього СРСР», – пояснює директор Сахаровського центру Сергій Лукашевський.

Сандармох, 2016 рік. Фото: Олександр Соло
Сандармох, 2016 рік. Фото: Олександр Соло

За словами директора науково-інформаційного центру «Меморіал» Ірини Фліге, у випадку з Сандармохом історики знають поіменно всіх, хто приводив вирок у виконання, і всіх, хто виносив рішення.

«Але сьогодні хочемо знати більше. Ми хочемо, щоб документи, з якими ми працювали в 1990-і роки, були повністю опубліковані, а не тільки ті фрагменти, на підставі яких ми проводили пошуки», – говорить Фліге.

На її думку, основним двигуном пошуку масових поховань розстріляних на початку 1990-х років були родичі репресованих.

Вони хотіли знайти місце, куди вони могли б прийти і покласти квіти: «Цей біль, який вони несли десятиліття, сформував і громадський пошук. Сандармох знайшли на стику суспільного запиту, потреби родичів і дослідників».

5 серпня щороку в урочищі Сандармох збираються сотні людей і проводять Міжнародний день пам'яті.

День пам'яті в Сандармоху, 5 серпня 2018 року. Фото: Давид Френкель
День пам'яті в Сандармоху, 5 серпня 2018 року. Фото: Давид Френкель

Приїжджають люди із інших країн. Після розпаду СРСР туди іздили щороку українські делегації. Тепер російська влада цьому чинить перешкоди.

Юрій Дмитрієв та Сандармох

Місце розстрілу «першого соловецького етапу» (1111 осіб із в'язниці на Соловецьких островах, яких в жовтні 1937 року вивезли з Соловків в Карелію і розстріляли) історики Ірина Фліге та Веніамін Іофе шукали з 1989 року. До середини 1990-х вони дійшли до думки, що в'язнів вбивали на околицях Медвеж'єгорська. У 1997 році Фліге познайомилася в архіві з карельським істориком Юрієм Дмитрієвим. І в тому ж році експедиція під керівництвом Дмитрієва знайшла в районі урочища Сандармох масові поховання жертв сталінського терору, в тому числі ув'язнених Соловецького табору і будівельників Біломорканалу.

Всього знайшли 236 братських могил. Останки людей з п'яти таких ям ексгумували і потім поховали.

Останки розстріляних людей, вийняті із одного із місць, віднайдених захоронень у Сандармоху
Останки розстріляних людей, вийняті із одного із місць, віднайдених захоронень у Сандармоху

Керівник центру «Повернуті імена» при Російській національній бібліотеці Анатолій Разумов розповідає, що ще в 1996 році ніхто, у тому числі працівники архівів держбезпеки Петербурга, не знав, де розстріляли соловецький етап, а в 1997-му знахідка Дмитрієва стала сенсацією.

«Для мене настільною книгою є його книга «Місце розстрілу Сандармох». Всі імена убитих були відновлені ним особисто. Основне, що ми робимо з Юрієм Дмитрієвим, – перетворюємо місця злодіянь в місця пам'яті. Він приклад для всіх нас – одна людина може зробити дуже багато», – розповідає Разумов.

Юрій Дмитрієв на Дні пам'яті в Сандармоху, 2016 рік. Фото: Надія Кисельова
Юрій Дмитрієв на Дні пам'яті в Сандармоху, 2016 рік. Фото: Надія Кисельова

У серпні 2018 року Разумов дізнався, що прокуратура Карелії знищила написану Дмитрієвим на початку 2000-х заяву про те, щоб Сандармох визнали місцем злодіянь. Також знищені результати експертиз останків, виявлених експедицією 1997 року.

«Обґрунтували тим, що документи не мають історичного значення. Це, звичайно, ганебний факт», – говорить історик.

Українська редакція Радіо Свобода склала список розстріляних українців Соловецького етапу.

Про що Дмитрієв пише книгу у СІЗО?

Зараз Разумов і Дмитрієв готують нову книгу – «Місце пам'яті Сандармох». В першу частину увійде 700 імен загиблих в урочищі з оновленими і уточненими довідками.

«Було засідання у справі Дмитрієва в Петрозаводську, і він передав мені вже написану передмову до книги. Найголовніші для нас завдання – зберегти Сандармох і захистити Дмитрієва», – підкреслює Разумов.

Сандармох, 2018 рік. Фото: Давид Френкель
Сандармох, 2018 рік. Фото: Давид Френкель

19 червня відбулося чергове засідання у кримінальній справі керівника карельського відділення «Меморіалу» Юрія Дмитрієва, якому, за старою практикою КДБ, висунули обвинувачення у сексуальному насильстві над прийомною дочкою. Суд заслухав свідчення дівчинки, самого Дмитрієва на цей час вивели із залу засідань.

Процес над відомим дослідником сталінських репресій відбувається в закритому режимі.

Як повідомив кореспонденту Радіо Свобода після закінчення засідання адвокат Юрія Дмитрієва Віктор Ануфрієв, суд продовжив на три місяці термін арешту керівника карельського відділення «Меморіалу». Юрій Дмитрієв залишиться під вартою до 19 вересня. Наступне засідання в «справі Дмитрієва» призначене на 23 липня.

На початку квітня 2018 року міський суд Петрозаводська повністю виправдав Дмитрієва за звинуваченнями у виготовленні дитячої порнографії за участю його прийомної дочки і надав йому право на реабілітацію. 14 червня 2018 року Верховний суд Карелії скасував це рішення міського суду і направив справу Дмитрієва на повторний розгляд, а через два тижні дослідник сталінських репресій був знову затриманий співробітниками правоохоронних органів і взятий під варту вже за підозрою в сексуальному насильстві. Адвокат Віктор Ануфрієв вважає ці підозри необґрунтованими і вважає, що нова справа проти історика розвалиться так само, як і попередня.

Юрій Дмитрієв, 5 квітня 2018 року
Юрій Дмитрієв, 5 квітня 2018 року

Юрій Дмитрієв усі звинувачення відкидає і називає процес над ним – політичним переслідуванням за його діяльність щодо викриття злочинів НКВС-КДБ.

Майбутнє Сандармоху. Стихійні пам'ятники і антропологічні експертизи

Нащадки розстріляних у Сандармоху встановили в меморіальному лісі близько 400 пам'ятних знаків. Вони почали з'являтися з моменту відкриття меморіального кладовища в 1997 році. Люди встановлювали таблички, хрести, наносили написи. Зараз вони руйнуються.

«Багато нащадків вже пішли або не в змозі приїжджати і доглядати за своїми пам'ятниками. Тому в серпні цього року ми проводимо моніторинг стану пам'ятних знаків. Підсумком стане повний опис знаків, дбайлива консервація і, можливо, реставрація», – говорить Олена Кондрахіна, керівник експедиції «Сандармох. Карта пам'яті. Моніторинг стану пам'ятних знаків».

Експедиція істориків розглядає Сандармох не лише як історичний об'єкт, а й як унікальне свідчення народної пам'яті про радянський терор, яке складалося в єдине ціле понад 20 років.

Сандармох, серпень 2012 року. Фото: Дмитро Цвібель
Сандармох, серпень 2012 року. Фото: Дмитро Цвібель

Дослідниця Сандармоху Ірина Фліге міркує про те, як сучасна наука може послужити історичній пам'яті: «Сьогодні антропологи можуть створити 3D-портрети прижиттєві, можуть порівняти прижиттєві пошкодження з медичними картками. У Петербурзі під стінами Петропавлівської фортеці витягнуті 180 останків, і всі вони мають портрети» .

У Сандармоху, враховуючи обсяг відомостей і якість проведених досліджень, теоретично можна створити окрему могилу для кожного розстріляного. Для цього необхідно зібрати експертну конференцію з антропологів, криміналістів та істориків, вважає Фліге: «Після цього необхідна суспільна дискусія. Люди пролежали в землі в братських похованнях більш ніж 80 років. Постає етичне питання: чи варто турбувати ці могили заради тієї інформації, яку ми отримаємо ? Дуже часто розкриваються поховання, перераховується кількість і закопується назад, але це вандалізм. Як і те, що зробило РВІТ».

Оригінал – на сайті проекту Радіо Свобода за участі «Голосу Америки» «Настоящее время»

Читайте ще:

Росії не вдасться знищити пам’ять про розстріли в Сандармоху – дослідник

Російські митці та інтелектуали підтримали переслідуваного історика, який викривав злочини Сталіна​

Списки Сандармоху: апофеоз «громадянських сутінків»​

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG