Головне слідче управління – підрозділ, який, серед іншого, займається розслідуванням резонансних справав щодо смертельного поранення нападника на активіста Сергія Стерненка, щодо «слуги народу» Гео Лероса, який оприлюднив так звані «плівки Єрмака», щодо ексголови ДПС Сергія Верланова – про його ймовірне зловживання владою – та багатьох інших.
Але дізнатися, хто ця людина, яка ухвалює остаточні рішення в Головному слідчому управлінні, з відкритих джерел – неможливо. Хоча, як виявилось, дослідження його діяльності та майнового стану може вести до суспільно важливих знахідок. Хто він і чому привернув до себе увагу розслідувачів – «Схеми» продовжують цикл матеріалів про ключових посадовців СБУ.
Служба безпеки України виявляє та протидіє зовнішнім та внутрішнім загрозам державній безпеці, тобто займається контррозвідкою, веде оперативну діяльність. А також – займається розслідуванням злочинів. В СБУ за це відповідає Головне слідче управління, яке також має свої регіональні підрозділи.
Чим наразі займаються його співробітники? Які ймовірні злочини намагаються розкрити?
Публічно відомо про кілька резонансних справ Головного слідчого управління. Серед них – провадження, у межах якого з 2019 року слідчі вивчають обставини організації телемосту між телеканалом NewsOne та «Россия 1», можливу причетність власників NewsOne до фінансування російської оборонки та протиправне заволодіння корпоративними правами телеканалу «112 Україна», а також обставини набуття корпоративних прав «ZiK». Кінцевим власником цих медіа є Тарас Козак – нардеп від ОПЗЖ і соратник Віктора Медведчука.
Це ж управління спецслужби розслідує і справу за фактом смертельного поранення одного з чоловіків, які у 2018 році напали на активіста Сергія Стерненка, що він сам пов’язує зі своєю громадською діяльністю в Одесі.
У полі зору слідчих СБУ також і діяльність народного депутата від «Слуги народу» Гео Лероса, який оприлюднив так звані «плівки Єрмака» – на яких брат керівника Офісу президента Андрія Єрмака та інші особи ймовірно домовляються про призначення на державні посади за винагороду.
Є й такі справи в СБУ, в межах яких розслідують ймовірне зловживання владою або службовим становищем з боку тепер вже колишнього голови Державної податкової служби Сергія Верланова, який начебто причетний до організації схеми ухилення від оподаткування – у змові з іншими службовими особами. Як вдалося з’ясувати «Схемах», в межах провадження також арештовані рахунки приватних компаній.
Або, наприклад, за даними журналістів, є справа за заявою нардепа ОПЗЖ Іллі Киви, який вважає, що посадові особи тієї ж податкової незаконно втручались у внутрішню електронну систему обліку нарахування та сплати податків.
При цьому, профільні громадські активісти вже не вперше озвучують проблему: розслідування злочинів – невластиве для спецслужби повноваження.
«Ця ситуація взагалі не є здоровою, оскільки СБУ – це орган спеціального призначення, який має займатися контррозвідкою, – пояснює адвокат і голова громадської організації «Осяжний обрій» Віталій Цокур. – Це значить, що функція розслідування злочинів є взаємовиключною для контррозвідувальної діяльності. Відповідно, СБУ в принципі не повинна була б розслідувати злочини. Але станом на сьогодні ми отримали в спадок ось цю радянську машину, яка поєднує в собі ряд не зовсім здорових функцій».
За підрахунками громадських активістів, спецслужба розслідує чимало правопорушень, які їй не підслідні. І майже половина справ навіть не стосуються державної безпеки.
Це ж відзначає і Віталій Цокур: «Сьогодні до підслідності СБУ належать 44 склади злочину. Усе інше, тобто майже 300 складів злочинів вони в принципі не повинні розслідувати. Але прямої заборони для того, щоб їх розслідувати, немає. Чи користуються чим? Безумовно користуються. Це може бути будь-що: злочини, які стосуватимуться наркотиків, їхнього продажу чи зберігання, продажу, поширення підакцизних товарів без відповідної документації, чи нафта, чи спирт етиловий, чи тютюнові вироби».
Хто в Головному слідчому управлінні ухвалює остаточне рішення? Від кого залежить, чи буде розвідувальний орган фокусуватися на прямих завданнях або ж розслідувати непідслідні йому злочини? І наскільки ефективними та корисними для країни будуть ці розслідування?
Дізнатись про те, хто саме очолює Головне слідче управління СБУ з відкритих джерел неможливо. Немає про це згадки і на сайті самої Служби.
Хоча як виявилось, дослідження його діяльності та майнового стану може вести до суспільно важливих знахідок.
«Головний слідчий» СБУ
Андрій Швець уже понад рік керує слідством СБУ.
Спершу «Схеми» дізналися про це з власних джерел.
Згодом, після численних офіційних запитів, журналістам це підтвердили і в самій Службі безпеки – Андрій Швець обіймає посаду тимчасово виконуючого обов’язки начальника Головного слідчого управління з 22 листопада 2019 року й донині.
«Багаторічний досвід роботи в органах прокуратури, Державної фіскальної служби, Міністерства юстиції. Більше 10 років очолював слідчі підрозділи у вищезгаданих органах», – так професійні навички Швеця описують в юридичній компанії, де він нетривало працював у перерві між державною службою в різних відомствах.
А ось в СБУ його детальну трудову біографію до приходу в спецслужбу, як і його майнову декларацію, традиційно відмовилися надати на запит журналістів – посилаючись на секретність своїх працівників.
Цього року в СБУ Андрія Швеця встигли нагородити медаллю за «15 років сумлінної служби» – ймовірно врахувавши попередні місця роботи на державних посадах – та вручити відомчу відзнаку: «вогнепальну зброю».
А призначити його на повноцінну посаду, без приставки «т.в.о.» – за рік так і не спромоглися.
Що ж дає цей «тимчасовий» статус, який затягнувся вже більше ніж на рік?
Найочевидніший варіант – певну втаємниченість. В той час як повноцінне призначення на цю високу посаду було б публічним.
Посада «головного слідчого» СБУ – одна з тих, кого за поданням голови Служби затверджує особисто президент країни. Натомість остання публічна згадка про керівника Головного слідчого управління була ще на початку листопада минулого року і стосувалась звільнення попередника Швеця.
Друга принада статусу «т.в.о.»: немає потреби публічно звітувати про свої статки. За загальними правилами, публічні декларації мають подавати ті співробітники спецслужби, яких призначає президент – голова СБУ, його заступники, і, зокрема, керівник Головного слідчого управління.
Андрій Швець же – фактичний керівник, але в статусі «т.в.о.». Його призначено не указом президента, а внутрішнім наказом голови СБУ Івана Баканова.
Лише завдяки попередній роботі Андрія Швеця на державній службі – у Міністерстві юстиції та Державній фіскальній службі – декілька його майнових декларацій все ж є у відкритому доступі.
Що в них записано?
Мільйон, маєток, два авта… Що декларував Швець?
У останній публічній декларації Андрія Швеця за 2018 рік: грошові заощадження трохи більше від мільйона гривень, два авта, земля на Київщині, квартира на лівому березі у столиці та маєток, оформлений на батька під Києвом. А саме – у селі Вишеньки Київської області.
Мова про котеджне містечко Золоче, що розкинулось на 100 гектарах землі у Бориспільському районі. Ріелтори називають його «найпрестижнішим» комплексом Київщини. Тут власні парки, дитсадок та школа, салон краси, фітнес-центри, SPA, фешенебельні ресторани, свій вертолітний майданчик і яхт-клуб.
«Простір гармонійних взаємовідносин людини, архітектури і природи», – зазначено на сайті містечка.
Попри одні з найвищих цін на нерухомість такого типу на Київщині, станом на зараз у котеджному містечку Золоче залишається лише декілька вільних будинків на продаж, всі інші розкуплені.
Цікаво, що серед сусідів родини Андрія Швеця – чимало його колишніх та нинішніх колег по службі.
Зокрема, «Схеми» помітили, як до комплексу заїжджало авто Сергія Карамушки – обвинуваченого в одержанні хабаря у майже 50 тисяч доларів і нині звільненого співробітника спецслужби. Захисники Сергія Карамушки заявляли, що, на їхню думку, не доведені ті факти, на які спирається офіційне слідство.
У нього там теж маєток.
Неподалік розташований будинок, оформлений на батька Артема Шила – заступника начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ.
Поблизу них розташований і будинок батька Андрія Швеця – двоповерховий котедж на понад 200 квадратів. Маєток з басейном він придбав у 2015 році. А продав – за даними з реєстру нерухомості – лише за п’ять днів до публікації матеріалу «Схем».
З моменту подачі останньої публічної декларації у 2019 році майновий стан родини Андрія Швеця декілька разів змінювався в бік покращення. Але громадянам про це не дізнатись, бо з приходом в Службу безпеки його статки – засекречені.
Тож «Схеми» заповнюють свіжу публічну декларацію замість високопосадовця СБУ.
11-мільйонний маєток під Києвом і оновлений автопарк
Ще влітку 2020 року «Схеми» зняли в котеджному містечку Золоче (тільки в новішому його районі «Везувій») кадри одного маєтку та прибудинкової території, де з висоти можна помітити людей.
А також – доглянутий сад і запарковані машини.
Серед них, нова Mazda, що належить 19-річній доньці високопосадовця Служби безпеки України Андрія Швеця.
Крім того, влітку журналісти помічали на території і Mercedes, який був оформлений на самого керівника ГСУ СБУ.
А вже у вересні – зафіксували там і Toyota Camry 2020 року випуску, також у власності Андрія Швеця.
Виходить, порівняно з 2018 роком родина високопосадовця повністю оновила свій автопарк.
Невже Андрій Швець із приходом в СБУ обзавівся ще одним, навіть більшим маєтком в одному з найдорожчих поселень під Києвом? На кого оформлене майно, за скільки його придбали, коли уклали угоду?
Виявилось, що з’ясувати це в публічних реєстрах неможливо.
Попри те, що там мешкає родина спецслужбовця, формально будинок досі не введений в експлуатацію. І хоч на ньому висить табличка з номером, насправді йому досі не була присвоєна поштова адреса. Державні органи не реєстрували маєток і відповідно право власності на нього. Тому з реєстрів неможливо й дізнатись, у кого, коли та за скільки родина Швеця придбала ще один котедж у Золоче.
Втім, можна оцінити його приблизну ринкову вартість.
Один із сусідніх ще незаселених будинків, виставлений на продаж від забудовника, також з виходом до води, можна придбати за 420 тисяч доларів, інший котедж поруч – проданий за 430 тисяч.
Чи можна пояснити придбання цієї коштовної нерухомості офіційними доходами членів родини Швеця?
Родина Швеця: офіційні доходи – неспівмірні витрати
За даними джерел «Схем» у податковій, дружина Андрія Швеця протягом 1998–2020 років офіційно заробила лише 70 тисяч гривень. В основному це допомога з Державного центру соціальних виплат.
Батько спецслужбовця, на якого частково оформлена нерухомість родини, за аналогічний період – тобто 22 роки – офіційно заробив майже 245 тисяч гривень.
Він досі має частку у фірмі, що займалася виробництвом м’ясних продуктів – яка, втім, мала порівняно скромні доходи, а з 2010 року не веде діяльності. Відомо, що він також судився за перерахунок своєї пенсії на Івано-Франківщині.
Мати високопосадовця, відповідно до даних джерел журналістів у податковій, із 1998 року офіційно заробила понад 1,5 мільйона гривень, включно з відсотками в банку і соцвиплатами. Це – за 22 роки.
Якщо такою платоспроможністю батьків та дружини Швеця складно пояснити походження коштів на маєтки в Золоче під Києвом вартістю сотні тисяч доларів – можливо, кошти на елітне майно заробив Андрій Швець?
Та сам він із 2003 року працював переважно на держслужбі: спершу в прокуратурі Київської області, потім – у податковій, Мін’юсті та зрештою в СБУ.
Наприкінці 2016 року Швець лише ненадовго переходив у приватний сектор – з партнерами-юристами заснував юридичну фірму «Правова та економічна безпека», співзасновником якої був майже рік до повернення на держслужбу в Міністерство юстиції. Тоді він у своїй декларації вказав дохід від підприємницької діяльності у майже 570 тисяч гривень.
Ще раз у приватний сектор Швець повертався на пів року до приходу в СБУ в 2019 році – зареєстрував свій ФОП за спеціальністю «діяльність у сфері права».
«Схеми» отримали з податкової інформацію про всі офіційні доходи Андрія Швеця протягом останніх 22 років. За цей період він сумарно заробив трохи менше 7,5 мільйона гривень.
Тепер же очільник Головного слідчого управління СБУ з родиною мешкає в котеджному містечку Золоче під Києвом, в маєтку ринковою вартістю у понад 11 мільйонів гривень.
Оскільки котедж формально не внесений в реєстри – дізнатись про обставини купівлі цього майна «Схемам» вдалося лише через історію переходу права власності на земельну ділянку під ним.
А історія ця цікава настільки, що могла б навіть зацікавити антикорупційні органи або принаймні податкових контролерів.
Спецціна на землю – для родичів «головного слідчого» спецслужби
У жовтні 2019 року Андрія Швеця вже бачили в коридорах будівлі Служби безпеки на Володимирській – з дня на день голова СБУ має видати наказ про його призначення заступником керівника Головного слідчого управління СБУ.
Саме в ті дні родина Швеця набула у власність дві земельні ділянки під великим маєтком в Золоче. Загалом 18 соток записані порівну на батька та дружину Андрія Швеця.
Публічний реєстр не дає інформацію про вартість угоди. Та ринкові ціни на землю схожої площі неподалік сягають 40 тисяч доларів – і це поза межами елітного котеджного містечка Золоче «Везувій».
Однак, як вдалося з’ясували «Схемам», батько та дружина нині «головного слідчого» СБУ наприкінці жовтня 2019-го уклали набагато вигіднішу угоду.
Від власних джерел у Міністерстві юстиції «Схеми» отримали копії договорів купівлі-продажу землі під маєтком родини високопосадовця СБУ.
Як виявилося, більша частина ділянки під будинком (майже 16 соток) обійшлася їм у 155 тисяч гривень, а менша – всього у 24 тисячі. Загалом за 18 соток вони заплатили майже 180 тисяч гривень (або трохи більше ніж 7 тисяч доларів).
Чому земля в одному з найпрестижніших комплексів Київщини дісталась родині впливового спецслужбовця у 4-5 разів дешевше від ринкової вартості?
Продавець земельних ділянок сім’ї Андрія Швеця – бізнесмен Ігор Тітаренко. Його ім’я та фірма, якою він володів, у різні періоди фігурували у кримінальних провадженнях. Зокрема, СБУ та ДФС.
Втім, сам продавець не захотів прояснити журналістам, чому продав родині Швеців свою землю так задешево.
– У 2019 році ви продали нерухомість сім’ї Швеців у Золоче, так?
– І що ви думаєте, я вам щось буду розповідати?
– Як ви можете пояснити, що землю задешево продали?
– Яка вам різниця, що я від себе коли кому продав? Не дзвоніть, будь ласка, мені, – відповів Ігор Тітаренко і кинув слухавку.
Про численне рухоме та нерухоме майно, записане на родичів, а також про бачення реформування Головного слідчого управління у структурі спецслужби, розслідування непідслідних справ, «Схеми» запитали в самого Андрія Швеця.
– Ми хотіли би обговорити з вами деякі питання щодо вашої біографії, майнового стану і обставин набуття майна. Чи могли б ми домовитися з вами про коментар?
– Дивіться, у нас є пресслужба в Службі. Я нічого ніколи не ховав. Тому я не можу без пресслужби відповідати за їхню відповідь.
«Схеми» також звернулися і до пресслужби СБУ. Поцікавились, яке походження коштів на придбання всього цього елітного майна – адже у родини порівняно невеликі офіційні доходи, а сам Швець здебільшого працював на держслужбі?
Там відповіли: «Після звільнення з Міністерства юстиції України у 2018 році Андрій Швець займався понад рік підприємницькою діяльністю. Від цієї діяльності отримав дохід в сумі майже 5 млн грн, з яких в повній мірі були сплачені податки. Будинок зводився за кошти батька, який отримав їх від реалізації старого будинку. Частину коштів використано з доходу батька від роботи за кордоном протягом більше трьох років. Додатково в придбання будинку кошти вкладала родина».
Також журналісти цікавилися, чому земельна ділянка в одному із найпрестижніших комплексів Київщини коштувала родини високопосадовця СБУ набагато дешевше ринкової вартості?
На що в пресслужбі зазначили: «Земельну ділянку в с. Вишеньки було придбано батьком та дружиною Андрія Швеця за сумою, запропонованою продавцем».
А чому маєток досі не введений в експлуатацію, хоча, як зафіксували «Схеми», там мешкають люди? Чи не тому, що родина високопосадовця Андрія Швеця не поспішає офіційно вносити право власності на це елітне майно в загальнодоступний реєстр нерухомості?
У пресслужбі відомства пояснили це таким чином: «На цей час проводиться процедура з введення будинку в експлуатацію. Про видатки на будівництво будинку, в тому числі щодо його введення в експлуатацію, буде зазначено в декларації за 2020 рік».
Оновлений автопарк із трьох машин, новий родинний маєток у престижному містечку на Київщині за 11 мільйонів гривень – це все мало би бути в декларації головного слідчого СБУ. Але з приходом до спецслужби статки Андрія Швеця тепер засекречені.
І ця історія дещо нагадує.
Наприкінці жовтня «Схеми» розповідали, як матір іншого впливового високопосадовця СБУ – керівника Управління внутрішньої безпеки Андрія Наумова – змогла придбати квартиру в елітному ЖК за суму щонайменше в 4 рази менше від ринкової. У бізнесмена, ім’я якого фігурувало в кримінальних провадженнях.
Тоді журналісти виявили, що користується люксовою нерухомістю сам Андрій Наумов. Один і той же автомобіль, регулярно змінюючи номери прикриття постійно виїжджав із паркінгу зранку. Зрештою «Схеми» з’ясували, що він возить самого Наумова.
Коли журналісти звернулися до нього, він не захотів коментувати купівлю квартири за ціною вчетверо дешевше від ринкової, що можна розцінювати як неправомірне отримання подарунку – у розумінні антикорупційного законодавства.
В СБУ після виходу матеріалу лише запевнили, що майно керівника внутрішньої безпеки задекларовано у внутрішній системі спецслужби, а от питання щодо обставин купівлі нерухомості там проігнорували.
За словами заступника голови Громадської ради при НАЗК Сергія Миткалика, «різниця між ринковою вартістю і заниженою ціною – це вже є пільга додаткова, то держслужбовець не має права такі отримувати. Це може бути розцінено як незаконне одержання подарунку».
Схожої думки і Андрій Білецький, адміністративний директор Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції НаУКМА (ACREC) та секретар Громадської ради при НАЗК: «Це можна розглядати або як подарунок, або як неправомірну вигоду – навіть у випадку, якщо це здійснено його близькою особою або на користь його близьких осіб».
Але щоб це встановити, Національне агентство з питань запобігання корупції мало би розпочати свою перевірку – але нещодавнім рішенням Конституційного суду їх, серед іншого, позбавили таких повноважень.
«Тобто, якщо людина, або свідомий громадянин або громадська організація, яка займається розслідуванням і виявленням корупційних правопорушень, звернеться до НАЗК з подібними фактами, НАЗК відмовить їм у прийнятті цієї заяви. Ми втратили одну з таких можливостей щодо покарання», – пояснює Андрій Білецький.
«Схеми» й надалі будуть аналізувати діяльність та майновий стан керівництва одного із найважливіших силових органів, що відповідає за державну безпеку України.
