Від 1 січня цього року в Україні діють нові норми організації харчування для школярів. МОЗ розробило новий санітарний регламент, в якому, серед іншого, передбачено, які продукти дозволені для приготування шкільних обідів, а які заборонили через їхню шкідливість. Що нового отримують учні у шкільних обідах?
Згідно з новими вимогами, шкільні буфети і автомати з видачі їжі «очистяться» від некорисних чіпсів, сухариків, газованих напоїв. Крім цього, в нових правилах прописані групи харчових продуктів, які повинні бути в щоденному раціоні школяра. Учні мають отримувати необхідну кількість злакових, а також овочі, фрукти, ягоди, молочні продукти.
Сучасні стандарти врегульовують питання організації харчування дітей з особливими потребами. За словами головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, якщо дитина має певні дієтичні потреби і принесе про це довідку від сімейного лікаря, то адміністрація школи зобов’язана забезпечити цю дитину окремим харчуванням.
Меню в залежності від сезону і потреб дитини
Підтримала ідею реформувати шкільне харчування дружина президента Олена Зеленська.
«Група працює над створенням зразків меню з рецептами страв та технологічними картками, які відповідають оновленим вимогам і нормам харчування для дітей усіх вікових груп.
Сезонні меню готуються на шість тижнів. Робота рухається швидкими темпами: вже готові меню сніданків та обідів. Надалі будуть розроблені меню для вечер, других сніданків і підвечірків», – написала перша леді на своїй сторінці у фейсбуці.
Я створив збірку рецептур. Це почалося десь 4 роки тому. Я побачив, що діти плачуть від тогоЄвген Клопотенко
Ініціатива нового харчування у школах належить кулінарному експерту Євгенові Клопотенку, який створив програму «Нове шкільне харчування Cult Food». Як зауважив він в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, ідеєю він захопився чотири роки тому.
«Я створив збірку рецептур. Це почалося десь чотири роки тому. Я побачив, що діти плачуть від того. Я побачив величезну проблему.
Я зрозумів, що там СРСР дуже глибоко сидить. І я повинен те робити для того, щоб він вийшов з голови у дітей. А через два роки, коли перша леді стала першою леді, вона побачила, що існує така крута ініціатива, як зміна шкільного харчування.
Вона зрозуміла, що це є дуже актуальним. І також, зі свого боку, вона вирішила робити кроки для покращення цього. І тепер вона робить кроки на законодавчому рівні, допомагає об’єднувати міністерства, всіх там трусить, щоб працювали у цьому напрямку. А я працюю у робочій групі для створення нових рецептур», – зауважив Євген Клопотенко.
Несмачна і холодна
Більше від половини українських учнів (63,1% ) ходять на обід в їдальню. Проте лише кожний десятий школяр задоволений харчуванням. Такі результати опитування школярів і їхніх батьків, яке проводило МОН у березні минулого року.
Половина опитаних батьків зазначали, що їхні діти купують їжу в буфеті, водночас лише 11% зауважили, що їм подобається якість запропонованих там продуктів. І батьки, і діти скаржилися на велику кількість тістечок із кремом, газованих напоїв і снеків, що продавалися у шкільних буфетах.
Основні скарги батьків та учнів щодо харчування у школах
- Їжа несмачна і холодна;
- Неапетитний вигляд страв;
- Дієтичні потреби учнів не беруться до уваги;
- Після обіду бувають випадки погіршення самопочуття;
- Сумніви щодо якості продуктів і процесу приготування;
- Одноманітне меню;
- Брудний посуд;
- Надлишок цукру, солі і смажених страв
Харчові звички з радянського минулого
Українці нині у переважній більшості харчуються нездоровою їжею, зауважила в інтерв’ю Радіо Свобода віцепрезидент Асоціації дієтологів України Оксана Скиталінська. Звички в їжі, які сформувалися у батьків з часів радянського дефіциту, вони навֹ'язують своїм дітям. Мова йде про велику кількість смажених і підсолоджених продуктів.
Цих же правил харчування і процесу приготування продуктів дотримуються досі й кухарі у шкільних їдальнях. Зараз шкільне меню багате на прості вуглеводи – білий хліб, солодощі тощо.
За словами дієтолога, радує, що на проблему харчування учнів чиновники нарешті звернули увагу, та і самі рекомендації в цілому правильні. Так, за новими вимогами, забрали надлишок солі і скоротили вживання борошна вищого ґатунку.
Проте мало лишається продуктів, які мають бути щодня в дитячому раціоні – це ягоди і зелень. Сумніви в Оксани Скиталінської виникають щодо вживання окремих продуктів.
Такі жири містяться в соняшниковій, кукурудзяній оліях. У великих кількостях вони погано впливають на організмОксана Скиталінська
«Візьмемо, наприклад, олію. Діти так люблять оладки, які смажаться на ній. Це високоенергетичний продукт. В нашому раціоні з усіх жирів частка поліненасичених має складати менше, ніж 40%. Такі жири містяться в соняшниковій, кукурудзяній оліях.
У великих кількостях вони погано впливають на організм, призводять до прихованих запальних процесів. Тому, на мою думку, кількість соняшникової олії у шкільному харчування однозначно має бути меншою.
По-друге, у нових нормах немає чіткого пояснення щодо кількості цукру. Написано – не більше ніж 10 г (це дві повні чайні ложки) в 100 г продукту. Беремо середню вагу печива 20-30 г, це, я так розумію, на 1 порцію. Цього забагато.
Крім триразового харчування досі активно пропагується і два перекуси в школі для учнів старших класів. За сучасними нормами, подібна практика є застарілою, особливо, якщо діти малорухливі, оскільки це призводить до інсулінорецистентності, діабету і ожиріння. Цілком достатньо і одного», – стверджує Оксана Скиталінська.
Очікується, що вже впродовж цього року українські школярі отримають оновлене здорове меню. За дотриманням нових стандартів харчування стежитиме Держпродспоживслужба, батьки також можуть долучитися до цього і контролювати, чи не торгують у школі забороненою їжею.
