Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 09:46

Відмова від солодкого життя. В Україні більше мільйона хворих на цукровий діабет


Діабет – одна з найнебезпечніших хвороб людства, за кількістю смертей цукрова недуга посідає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань.

Більше мільйона українців офіційно хворіють на діабет. 200 тисяч з них – інсулінозалежні. Лікарі припускають, що ще півмільйона хворих навіть і не здогадуються, що мають цю недугу.

Група ризику та небезпечні ускладнення

За останнє десятиріччя в Україні суттєво скоротилася кількість виявлених хворих, стверджує президент Міжнародної діабетичної асоціації Людмила Петренко. Люди не знають про симптоми недуги, і тому не поспішають до лікаря. «Зараз ми просимо, щоб вели норму: люди після 40 обов’язково мають пройти тестування на виявлення діабету. Тому що на сьогоднішній день склалася така ситуація: людина звертається тоді, як уже йдуть незворотні ускладнення, навіть доходить до ампутації, наприклад, ноги. Лише тоді ставлять діагноз «діабет». Ця недуга має різні ускладнення – це негативний вплив і на судини, і на очі, і на ноги, і на нирки. Ці ускладнення є результатом коливання рівня цукру в крові пацієнта», – пояснює Людмила Петренко.

У групі ризику перебувають люди, які в роду мають хворих на діабет, які страждають від гострих і хронічних захворювань підшлункової залози, і ті, чия вага вище норми, зауважує Олександр Ларін, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з ендокринології. «При другому типі діабету (неінсулінозалежному) основними пусковими механізмами є гіпертонія, ожиріння, і малорухливий спосіб життя».

Хвороба молодшає

Діабетики в Україні отримують інсулін від держави безкоштовно. Також з бюджету виділяються гроші на закупівлю тест-смужок для вагітних, дітей та підлітків. Для цього, за інформацією чиновників з МОЗ, держава виділяє 412 мільйонів гривень у рік.

Цікаво, що в Італії, за останні два десятиліття державні витрати на лікування і профілактику діабету збільшилися удвічі. В Україні хворіють на діабет трохи більше одного мільйона людей, в Італії – понад 4 мільйони. Це 7 відсотків від загальної кількості італійського населення, розповідає кореспондентка Радіо Свобода у Римі.

55 відсотків хворих на діабет в Італії – чоловіки, більшості хворих більше 65 років. Однак, Асоціація медиків діабетологів інформує, що з роками хвороба значно «помолодшала»: на сьогодні майже кожному п’ятому пацієнту менше ніж 55 років. (В Україні ж майже 8000 дітей до 18 років, хворих на діабет). Таку динаміку пов’язують із проблемою ожиріння, яким страждає все більше людей. Також серед причин називають і безвідповідальне ставленням хворих, які продовжують вести нездоровий спосіб життя, не позбуваються шкідливих звичок, передусім куріння.

За різними опитуваннями, проведеними у регіонах Італії, більшість пацієнтів позитивно оцінюють якість лікування, медичну допомогу та доступність медикаментів. 60 відсотків хворих лікуються цукрознижувальними таблетованими препаратами, майже 20 відсотків – на інсуліні, невелике число застосовують обидва способи і понад 10 відсотків протидіють хворобі за допомогою дієти.

Скільки коштує лікування?

Від 500 до 1000 гривень в місяць обходиться лікування одного хворого на діабет в Україні (якщо він купує препарати за власні кошти), зазначає член Дніпропетровського регіонального товариства хворих на діабет Людмила Калашнікова. У цю суму входять інсулін (якщо це перший тип діабету), або таблетки (якщо другий), а також глюкометри (прилади для вимірювання концентрації глюкози в крові, які можна використовувати у домашніх умовах, коштують близько 400-600 гривень). «Якщо людина купує за свої гроші, вона намагається купувати імпортні ліки. Бо імпортний інсулін – якісніший і більш ефективний. Хворий повинен двічі на добу робити тест на рівень цукру в крові. Це, як мінімум, 10 гривень. А якщо стан хворого погіршується, то і до шести-семи раз на добу. Це, рахуйте, вже 40 гривень. Я вже не кажу про те, що хворий на діабет має правильно харчуватися, йому постійно треба дотримуватися дієти», - розповідає жінка, в родині якої є людина, хвора на діабет.

Кожні п’ять років на світовому ринку з’являється новий вид інсуліну, і зараз існує понад 25 його різновидів. Але арсенал препаратів і навіть найпотужніше державне фінансування не в силах зменшити масштаби захворювання. Необхідна профілактика діабету, зауважує Олег Мусій, голова Громадської ради при МОЗ. «В більшості обласних центрів України було проведене обстеження близько 13 000 людей, а на рівень цукру в крові – близько 2000 осіб. Маю зазначити, що набагато дешевше - і потенційним хворим, і їхнім сім’ям, а також і державі– витрачати гроші на профілактику, аніж потім вкладати величезні гроші в лікування», - вважає він.

Щороку кількість хворих на цукровий діабет в Україні збільшується на 7-8 відсотків, стверджує Володимир Загородній, заступник начальника Головного управління охорони здоров’я Києва. Держава забезпечує хворих цукрознижувальними препаратами, каже він, але вже кілька років поспіль громадськість наполягає на тому, щоб запровадити компенсаторний механізм купівлі інсуліну. «Ось у чому він полягає: тендери не проводять. Лікар виписав рецепт, пацієнт відповідно до рецепту отримав в аптеці, що йому приписано. Потім реєстр цих рецептів потрапляє в лікувальний заклад, який компенсує аптеці всі кошти». Такий механізм уже запроваджений у Києві для інвалідів та учасників Другої світової війни, зазначив Загородній, і має поширитися на всю Україну.

Як фундаментальний профілактичний засіб медики радять вести здоровий спосіб життя і за допомогою аналізів відстежувати рівень цукру в крові, щоб у разі необхідності почати лікування якнайшвидше. За словами ендокринологів, на 50% тривалість і якість життя хворих із цукровим діабетом залежить від лікарських засобів, а ще наполовину – від поведінки пацієнта, від того, наскільки сумлінно він дотримується дієти і чи регулярно перевіряє вміст цукру у крові.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG